Рішення № 106718997, 29.09.2022, Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області

Справа № 344/19282/21

Провадження № 2/344/1285/22

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 вересня 2022 року м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області в складі:

головуючого судді Бородовського С.О.

за участі секретаря Герлан Н.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до Івано-Франківської міської ради Івано-Франківської області про визнання права власності на спадкове майно,-

В С Т А Н О В И В:

в позові вказано, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_4 . На випадок смерті заповіту не залишила. Після її смерті відкрилась спадщина на квартиру за адресою АДРЕСА_1 , загальною площею 45,4 кв.м. Єдиним спадкоємцем являвся її чоловік ОСОБА_5 - спадкоємець першої черги, а дітей та живих батьків на час відкриття спадщини не було. Згідно відомостей будинкової книги ОСОБА_5 був зареєстрований за однією адресою з ОСОБА_6 та прийняв спадщину в порядку ч.3 ст.1268 ЦК України. ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_5 помер На випадок смерті заповіту не залишив. Спадкоємцями ОСОБА_5 в порядку спадкування за законом є позивачі, які являються кровними племінниками. Батьками ОСОБА_5 є ОСОБА_7 та ОСОБА_8 . Братом ОСОБА_5 був ОСОБА_9 . Сестрою ОСОБА_5 була ОСОБА_10 . ОСОБА_10 змінила прізвище на ОСОБА_11 , внаслідок шлюбу. Позивач ОСОБА_2 є сином ОСОБА_12 , а позивач ОСОБА_1 є сином ОСОБА_13 . ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_12 померла. ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_13 помер. Однак позивачі не можуть оформити право власності на спадкове майно, оскільки втрачено оригінал правовстановлюючого документу на спадкове майно. ОСОБА_5 прийняв спадщину після смерті від дружини, однак не встиг її оформити через свою смерть. Позивачі є кровними племінниками ОСОБА_5 , прийняли спадщину, проте не можуть оформити спадщину. Позивачі просять визнати за ними право власності на спадкове майно в порядку спадкування за законом після смерті дядька ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_5 , а саме по 1/3 частини квартири за адресою АДРЕСА_1 , загальною площею 45,4 кв.м., житловою площею 30,5 кв.м.

Представником позивачів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 подано заяви про розгляд справи без участі позивачів, просив позов задовольнити у повному обсязі.

Відповідачем подано заяву про розгляд справи без участі, розгляд справи розглядати за наявними матеріалами у справі.

Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Згідно копії свідоцтва про смерть ОСОБА_4 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Позивачами надано копію довідки Івано-Франківського ОБТІ від 29.03.2021, де зазначено, що згідно архівних даних 17.11.1992 за ОСОБА_4 було зареєстровано право власності на квартиру АДРЕСА_2 ; підстава для реєстрації права власності - свідоцтво про право власності від 17.11.1992, копію технічного паспорта на вказану квартиру.

Відповідно до копії свідоцтва про одруження ОСОБА_5 та ОСОБА_14 одружилися 31.05.1969, після реєстрації одруження прізвище чоловіка ,, ОСОБА_15 ’’, прізвище дружини ,, ОСОБА_15 ’’.

Згідно копії свідоцтва про смерть ОСОБА_5 помер ІНФОРМАЦІЯ_6 .

Згідно копії посвідки про народження ОСОБА_5 народився ІНФОРМАЦІЯ_7 , батьки: ОСОБА_7 , ОСОБА_8 .

Згідно копії архівної довідки Центрального державного історичного архіву України ОСОБА_16 , народився ІНФОРМАЦІЯ_8 , батьки: ОСОБА_17 , ОСОБА_18 .

Згідно копії свідоцтва про смерть ОСОБА_13 помер ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Згідно копії свідоцтва про народження ОСОБА_1 народився 1974 року, батьки: ОСОБА_13 , ОСОБА_19 .

Згідно копії свідоцтва про народження ОСОБА_10 народилася ІНФОРМАЦІЯ_9 , батьки: ОСОБА_7 , ОСОБА_8 .

Відповідно до копії свідоцтва про укладення шлюбу ОСОБА_20 та ОСОБА_10 уклали шлюб 12.07.1980, після реєстрації шлюбу прізвище чоловіка ,, ОСОБА_11 ’’, прізвище дружини ,, ОСОБА_11 ’’.

Згідно копії свідоцтва про смерть ОСОБА_12 померла ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Згідно копії свідоцтва про народження ОСОБА_2 народився ІНФОРМАЦІЯ_10 , батьки: ОСОБА_20 та ОСОБА_12 .

Згідно копії свідоцтва про народження ОСОБА_3 народився ІНФОРМАЦІЯ_11 , батьки: ОСОБА_20 та ОСОБА_12 .

Позивачами надано копію договору-замовлення №525 на організацію та проведення поховання ОСОБА_5 .

Згідно витягну про реєстрацію в спадковому реєстрі, тип реєстрації: реєстрація спадкової справи, спадкодавець: ОСОБА_5 , помер ІНФОРМАЦІЯ_6 .

Представником позивачів надано суду повідомлення Першої Івано-Франківської державної нотаріальної контори від 01.02.2022 на ім`я ОСОБА_2 , згідно якої в нотаріальній конторі заведено спадкову справу №226/2021 після смерті дядька ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_6 . 29.03.2021 до нотконтори надійшла заява ОСОБА_2 №607 про прийняття спадщини за законом після смерті дядька, 01.02.2022 – надійшла заява №147 про видачу свідоцтва про право на спадщину після смерті дядька. Спадкове майно складається із квартири АДРЕСА_2 , яка належала дружині покійного ОСОБА_4 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 і яка була фактично успадкована ОСОБА_5 , однак належним чином не оформлена. До того ж, правовстановлюючі документи на дану квартиру не представлені нотаріусу. Оскільки спадкоємцем не представлено оригіналів документів, що посвідчують право власності на спадкове майно, видати свідоцтво про право на спадщину не представляється можливим.

Представником позивачів надано суду повідомлення Першої Івано-Франківської державної нотаріальної контори від 01.02.2022 на ім`я ОСОБА_3 , згідно якої в нотаріальній конторі заведено спадкову справу №226/2021 після смерті дядька ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_6 . 03.04.2021 до нотконтори надійшла заява ОСОБА_3 №672 про прийняття спадщини за законом після смерті дядька, 01.02.2022 – надійшла заява №146 про видачу свідоцтва про право на спадщину після смерті дядька. Спадкове майно складається із квартири АДРЕСА_2 , яка належала дружині покійного ОСОБА_4 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 і яка була фактично успадкована ОСОБА_5 , однак належним чином не оформлена. До того ж, правовстановлюючі документи на дану квартиру не представлені нотаріусу. Оскільки спадкоємцем не представлено оригіналів документів, що посвідчують право власності на спадкове майно, видати свідоцтво про право на спадщину не представляється можливим.

Представником позивачів надано суду повідомлення Першої Івано-Франківської державної нотаріальної контори від 01.02.2022 на ім`я ОСОБА_1 , згідно якої 29.03.2021 до нотконтори надійшла заява ОСОБА_1 №606 про прийняття спадщини за законом після смерті дядька ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_6 , на підставі якої заведено спадкову справу №226/2021, 01.02.2022 – надійшла заява №145 про видачу свідоцтва про право на спадщину після смерті дядька. Спадкове майно складається із квартири АДРЕСА_2 , яка належала дружині покійного ОСОБА_4 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 і яка була фактично успадкована ОСОБА_5 , однак належним чином не оформлена. До того ж, правовстановлюючі документи на дану квартиру не представлені нотаріусу. Оскільки спадкоємцем не представлено оригіналів документів, що посвідчують право власності на спадкове майно, видати свідоцтво про право на спадщину не представляється можливим.

Статтею 328 ЦК України визначено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Відповідно до ст.392 ЦК України власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

У постанові від 23.12.2014 року у справі №3-199гс14 Верховний Суд України зазначив, що за змістом ст. 392 ЦК України, позов про визнання права власності на майно подається власником тоді, коли в інший спосіб виникають сумніви щодо належності йому цього майна, коли позивач не може реалізувати своє право власності через наявність таких сумнівів чи внаслідок втрати правоустановчого документу. При цьому, передумовою для застосування положень ст. 392 ЦК України, є відсутність іншого, крім зазначеного, шляху для відновлення порушеного права.

Відповідно до ст.1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Відповідно до ст.1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Статтею 1218 ЦК України передбачено, що до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до ст.1258 ЦК України спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених статтею 1259 цього Кодексу.

У відповідності до ст.ст.1261-1262 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки. У другу чергу право на спадкування за законом мають рідні брати та сестри спадкодавця, його баба та дід як з боку батька, так і з боку матері.

Відповідно до ч.3, ч.5 ст.1266 ЦК України племінники спадкодавця спадкують ту частку спадщини, яка належала б за законом їхнім матері, батькові (сестрі, братові спадкодавця), якби вони були живими на час відкриття спадщини. Якщо спадкування за правом представлення здійснюється кількома особами, частка їхнього померлого родича ділиться між ними порівну.

Спадкування за правом представлення врегульовано положеннями ст. 1266 ЦК України, якою передбачено, що племінники спадкодавця спадкують ту частку спадщини, яка належала б за законом їхнім матері, батькові (сестрі, братові спадкодавця), якби вони були живими на час відкриття спадщини.

Під спадкуванням за правом представлення розуміють особливий порядок закликання до спадкування спадкоємців за законом, коли одна особа у випадку смерті іншої особи, яка є спадкоємцем за законом, до відкриття спадщини ніби заступає на її місце і набуває право спадкування тієї частки у спадковому майні, яку отримав би померлий спадкоємець, якби він був живий на момент відкриття спадщини.

Згідно ч.1 ст.1268 ЦК України, спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

За частиною третьою ст.1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кдексу, він не заявив про відмову від неї.

Згідно з частинами 1, 3 статті 1296 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину. Відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.

Статтею 1297 ЦК України передбачено, що спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов`язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно.

Відповідно до роз`яснень, що містяться в п.23 постанови Пленуму ВСУ «Про судову практику у справах про спадкування» від 30.05.2008 №7, свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, установленому чинним на момент такої нотаріальної дії законодавством. За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину та можливості подальшого оформлення своїх спадкових прав у порядку, передбаченому законом, вимоги про визнання права на спадщину в судовому порядку задоволенню не підлягають у зв`язку з відсутністю порушених прав спадкоємців, щодо захисту яких вони звернулися до суду. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду по захист своїх спадкових прав за правилами позовного провадження.

Таким чином, зверненню до суду з відповідним позовом має передувати вирішення питання про видачу особі (спадкоємцю) нотаріусом або органом чи службовою особою, уповноваженою вчиняти нотаріальні дії, свідоцтва про право на спадщину.

Вказану правову позицію висловлено Верховним Судом у постанові від 16 січня 2019 року у справі №2-390/2006.

Позивачі зверталися до нотаріуса із заявами про прийняття спадщини та видачу свідоцтва про право на спадщину. Позивачам було відмовлено у видачі свідоцтв про право на спадщину.

ОСОБА_5 прийняв спадщину після смерті дружини, однак не встиг її оформити.

Позивачі є племінниками ОСОБА_5 , які прийняли спадщину, проте не можуть отримати свідоцтва про право на спадщину, оскільки спадкоємцями не надано нотаріусу оригіналів документів, що посвідчують право власності на спадкове майно.

Як зазначено в пункті 3.1 Листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16 травня 2013 року № 24-753/0/4-13 «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування», право власності спадкоємця на спадкове майно підлягає захисту в судовому порядку шляхом його визнання у разі, якщо таке право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності (ст.392 ЦК).

В ч.1 ст.12 ЦПК України проголошено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.

Відповідно до ч.2 ст.12 ЦПК України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом.

В ч.3 ст.12 ЦПК України вказано, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Отже обов`язок надання суду доказів на спростування позову процесуальним законом покладено безпосередньо на відповідача.

В ч.2 ст.13 ЦПК України вказано, що збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

В ч.5 ст.81 ЦПК України вказано, що докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

В ч.7 ст.81 ЦПК України вказано, що суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

Отже суд не збирає доказів на обґрунтування правових позицій сторін. Вказаний обов`язок покладено безпосередньо на сторін. Правові наслідки невиконання зазначеного обов`язку або його неналежного виконання покладено безпосередньо на відповідну сторону спору.

Відповідач не подав будь-яких заперечень проти позову.

Сам факт відсутності оригіналів правовстановлюючих документів на ім`я спадкодавця не може бути підставою для відмови у задоволенні вимог про оформлення права власності, за умов доведення таких обставин як належність спадкодавцю цього майна.

Таким чином, позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що спрямовані на реальний захист прав та інтересів спадкоємців при оформленні своїх спадкових прав, а тому позовні вимоги підлягають до задоволення в повному обсязі.

Таким чином, наявні правові підстави для задоволення позову.

Усі інші пояснення сторін, їх докази і арґументи не спростовують висновків суду, зазначених в цьому судовому рішенні, їх дослідження та оцінка судом не надало можливості встановити обставини, які б були підставою для ухвалення будь-якого іншого судового рішення.

Відповідно до зазначеного суд,-

У Х В А Л И В :

позов задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 право власності в порядку спадкування за законом після смерті дядька по праву представлення по 1/3 частини квартири за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 45,4 кв.м., житловою площею 30,5 кв.м.

Рішення може бути оскаржено безпосередньо до Івано-Франківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя Бородовський С.О.