Ухвала суду № 106718119, 12.10.2022, Маньківський районний суд Черкаської області

Справа №704/1387/19

Провадження №1-кп/701/44/22

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 жовтня 2022 року Маньківський районний суд, Черкаської області

у складі: головуючого судді - ОСОБА_1

з участю секретаря - ОСОБА_2

прокурора - ОСОБА_3

законного представника - ОСОБА_4

захисника - ОСОБА_5

розглянувши увідкритому судовомузасіданні взалі судув смт.Маньківка клопотаннямпрокурора прозастосування примусовихзаходів медичногохарактеру,щодо ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець с. Криві Коліна Тальнівський район Черкаської області, українець, громадянин України, не працюючий, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючий за адресою АДРЕСА_2 , не одруженого, раніше в силу ст. 89 КК України, не судимого, за ознаками суспільно-небезпечного діяння передбаченого ч. 1 ст. 317 КК України,

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_6 , 22.10.2019 близько 11.00 години, знаходячись за місцем свого проживання за адресою: АДРЕСА_2 , незаконно, умисно, протиправно, на прохання ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 надав місце у своєму будинку для вживання наркотичного засобу, при цьому приготував саморобний пристрій для куріння канабісу, який 22.10.2019, в період часу із 12 год. 01 хв. по 13 год. 48 хв. після вживання канабісу ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , в ході обшуку місця проживання ОСОБА_6 , що розташоване по АДРЕСА_2 , працівниками поліції було виявлено та вилучено, та згідно висновку судової експертизи наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів № 10/1138 від 29.10.2019, вбачається, що в змивах з наданих на експертизу частин пляшки ПЕТ які було виявлено та вилучено під час обшуку місця проживання ОСОБА_6 , виявлено особливо небезпечний наркотичний засіб, обіг якого заборонено екстракт канабісу.

Суспільно небезпечне діяння, вчинене ОСОБА_6 , підпадає під ознаки кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 317 КК України організація місць для незаконного вживання наркотичних засобів, а також надання приміщення з цією метою.

В зв`язку з наявністю у ОСОБА_6 , психічного захворювання, яке позбавляє його можливості усвідомлювати свої дії та керувати ними, прокурор звернувся до суду з клопотанням про застосування щодо останнього, примусових заходів медичного характеру, яке підтримав в судовому засіданні.

Захисник не заперечував на необхідність застосувати відносно ОСОБА_6 , примусові заходи медичного характеру.

Законний представник висловив думку про необхідність застосувати відносно ОСОБА_6 , примусові заходи медичного характеру та підтримав клопотання прокурора.

Розглядаючи вказане клопотання, суд виходить із положень ст. ст. 93, 94 КК України, ст. ст. 512, 513 КПК України, роз`яснень Пленуму Верховного Суду України, що викладені у постанові № 7 від 03.06.2005 року «Про практику застосування судами примусових заходів медичного характеру та примусового лікування».

Статтею 513 КПК України імперативно передбачено, що під час постановлення ухвали щодо застосування примусових заходів медичного характеру суд з`ясовує, чи мало місце суспільно небезпечне діяння, кримінальне правопорушення, чи вчинено це діяння певною особою; чи вчинила ця особа суспільно небезпечне діяння, кримінальне правопорушення в стані неосудності; чи не захворіла ця особа після вчинення кримінального правопорушення на психічну хворобу, яка виключає застосування покарання; чи слід застосовувати до цієї особи примусові заходи медичного характеру і якщо слід, то які саме.

Факт вчинення суспільно небезпечного діяння ОСОБА_6 , підтверджується такими перевіреними судом, доказами:

- показами ОСОБА_6 , який суду показав що він дійсно восени 2019р., знаходячись за місцем свого проживання с. Криві Коліна, на прохання ОСОБА_7 надав місце у своєму будинку для вживання наркотичного засобу, які ОСОБА_8 приніс з собою, для цього ОСОБА_6 приготував саморобний пристрій для куріння канабісу. Все що вони курили і чим курили було вилучено поліцейськими під час обшуку.

- показами свідка ОСОБА_9 , який суду показалв, що він був присутній 22.10.2019р., в обідній час доби ,при проведенні обшуку, в ході якого вилучали пакет з коноплею та вилучались бутилки - "бульбулятори". ОСОБА_10 та ОСОБА_11 пояснювали, що ці бутилки для вживання канабісу, а ще пояснили, що курили коноплю і в хаті був запах коноплі. В ході обшуку в одній кімнаті виявили коноплю, а в другій кімнаті нічого не було.

- протоколом обшуку від 22.10.2019 із відеозаписом;

- висновком судової експертизи наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів від 29.10.2019 №10/1138;

- протоколом огляду речових доказів від 30.10.2019р. із таблицею зображень до нього;

- протоколом одночасного допиту осіб від 30.10.2019р.;

- висновком судово-психіатричної експертизи № 411 від 22.11.2019 року, згідно якого, на період часу до якого відноситься скоєння інкримінованих ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_1 , дій, він виявляв прояви хронічного психічного захворювання у формі шизотипового розладу з продуктивними психопаталогічними симптомами, органічного психічного розладу складного ґенезу (патологія раннього періоду розвитку, хронічна інтоксикація канабіноїдами) з вираженим зниженням когнітивної сфери та вираженими особистісними змінами за органічним тином, психічні і поведінкові розлади в результаті вживання канабіноїдів із синдромом залежності через що він не може усвідомлювати свої дії і керувати ними, правильно сприймати обставини, що мають значення по справі, не може самостійно приймати участь при проведенні слідчих дій і при розгляді справи в суді, і за своїм психічним станом через відмічені і клінічній картині продуктивні психопатологічні розлади з не різко окресленим афективним, дисмофофобічними і фрагментарними маячними ідеями, виражене зниження когнітивної сфери, прояви некритичності, схильність до вживання канабіноїдів що становить пасивний тип суспільної небезпеки і може привести до скоєння ОСОБА_6 суспільно-небезпечних дій, останній потребує госпіталізації до закладу з наданням психіатричної допомоги із звичайним наглядом і лікування у примусовому порядку.

Таким чином, встановлена неосудність ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_1 , на момент розгляду кримінального провадження, так як він в даний час не може усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними і потребує застосування примусових заходів медичного характеру у вигляді госпіталізації до закладу з надання психіатричної допомоги із звичайним наглядом.

У відповідності до вимог ст. ст. 19, 94 КК України, до осіб, визнаних судом неосудними, залежно від характеру і тяжкості захворювання, тяжкості вчиненого діяння та ступеня небезпечності психічно хворого для себе або інших осіб може бути застосована госпіталізація до психіатричних закладів зі звичайним, посиленим чи суворим наглядом або їм може бути надана у примусовому порядку амбулаторна психіатрична допомога за місцем проживання.

Згідно п. 3 наказу МОЗ України № 397 від 08.10.2001 року «Про затвердження нормативно-правових документів з окремих питань щодо застосування примусових заходів медичного характеру до осіб, які страждають на психічні розлади» вид примусового заходу медичного характеру залежить від характеру та тяжкості психічного захворювання в особи, тяжкості вчинення нею діяння з урахуванням її ступеня суспільної небезпечності.

Відповідно до ч. 2 ст. 513 КПК України визнавши доведеним, що особа вчинила суспільно небезпечне діяння у стані неосудності, суд постановляє ухвалу про застосування примусових заходів медичного характеру.

Враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку, що суспільно небезпечні діяння, які підпадають під ознаки діяння, передбаченого ч. 1 ст. 317 КК України, мало місце і вчинене ОСОБА_6 , в стані неосудності, який за своїм психічним станом і характером суспільно небезпечного діяння потребує застосування примусових заходів медичного характеру, в зв`язку з чим, з метою обов`язкового лікування та запобігання вчинення ним суспільно небезпечних діянь, слід застосувати до нього примусові заходи медичного характеру у вигляді госпіталізації до закладу з надання психіатричної допомоги із звичайним наглядом.

Виходячи із роз`яснень Пленуму Верховного Суду України, що викладені у постанові №7 від 03.06.2005 року «Про практику застосування судами примусових заходів медичного характеру та примусового лікування», суд не визначає лікувальну установу, в якій до особи будуть застосовані примусові заходи медичного характеру та не визначає строк, на який ці заходи призначені.

Цивільний позов не заявлено.

Арешт на майно не накладався.

Судові витрати підлягають віднесенню за рахунок держави.

Долю речових доказів вирішити відповідно до ст. 100 КПК України.

Керуючись ст. ст. 19, 93, 94 КК України, ст. ст. 508, 513 КПК України, суд -

У Х В А Л И В :

Клопотання прокурора Тальнівського відділу Звенигородської місцевої прокуратури про застосування до ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 примусових заходів медичного характеру у вигляді госпіталізації дозакладу знадання психіатричноїдопомоги іззвичайним типомнаглядом - задовольнити.

Застосувати відносно ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця народження, уродженця с. Криві Коліна, Звенигородського району, Черкаської області, українця, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючий за адресою АДРЕСА_2 , громадянина України, не одруженого, не працюючого, раніше в силу ст. 89 КК України, не судимого, примусові заходи медичного характеру у вигляді госпіталізації до закладу з надання психіатричної допомоги із звичайним типом наглядом.

Речові докази:

- два фрагменти паперу білого кольору з отворами дві частини пляшки ПЕТ, два одноразових медичних шприца з полімерного матеріалу місткістю по 5 см3 в яких знаходиться по 1 см.3 частково випарених змивів, передано на зберігання в камеру збереження речових доказів Тальнівського відділення поліції Звенигородського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Черкаській області - знищити.

Ухвала може бути оскаржена до Черкаського апеляційного суду через Маньківський райлонний суд Черкаської області, впродовж 30 днів з дня її проголошення.

Суддя ОСОБА_1