Ухвала суду № 106714736, 12.10.2022, Білоцерківський міськрайонний суд Київської області

Справа № 357/6466/22

1-кп/357/1021/22

Категорія 93

У Х В А Л А

про призначення справи до судового розгляду

12.10.2022 Білоцерківський міськрайонний суд Київської області у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

при секретарі ОСОБА_2

провівши у відкритому судовому засіданні в залі суду підготовче судове засідання у кримінальному провадженні, яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12022111030001370 від 22.06.2022 року, за обвинуваченням

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Озерна, Білоцерківського району, Київської області, громадянина України, з середньо-спеціальною освітою, не працюючого, не одруженого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не одноразово судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України,

сторони кримінального провадження та інші учасники судового провадження:

прокурор ОСОБА_4 ,

захисник ОСОБА_5 ,

обвинувачений ОСОБА_3 ,

У С Т А Н О В И В :

Обвинувальний акт у кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, надійшов до Білоцерківського міськрайонного суду Київської області.

Прокурор у підготовчому судовому засіданні просить постановити ухвалу про призначення судового розгляду на підставі обвинувального акту у відкритому судовому засіданні.

Також, заявила клопотання про обрання обвинуваченому ОСОБА_3 запобіжного заходу у виді тримання під вартою.

В підготовчому судовому засіданні прокурор заявила клопотання про необхідність обрання обвинуваченому запобіжного заходу у виді тримання під вартою, оскільки існують ризики, передбачені п. 1, п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України. Клопотання вмотивованетим,що ОСОБА_3 ухилявся від явки до суду у зв`язку з чим, відносно нього ухвалою суду від 13.09.2022 року оголошено розшук. Також вказує, що знаходячись на волі, з метою уникнення кримінальної відповідальності, останній зможе переховуватися від суду, з метою забезпечення вказаного кримінального провадження, за доцільне обрати відносно обвинуваченого ОСОБА_3 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. Зазначила, що менш суворі запобіжні заходи не достатні для запобігання вищевказаним ризикам, оскільки відносно обвинуваченого раніше обирався запобіжний захвід у виді цілодобового домашнього арешту, який він порушив та ухилився від суду. Повідомила про наявність інших кримінальних проваджень щодо обвинуваченого, які скеровані для розгляду до Васильківського міськрайонного суду Київської області.

Обвинувачений ОСОБА_3 не заперечував щодо призначення справи до розгляду та щодо обрання йому запобіжного заходу у виді тримання під варто.

Захисник ОСОБА_5 вважала за доцільне призначити обвинувальний акт до судового розгляду, щодо запобіжного заходу покладалася на розсуд суду.

Заслухавши думки учасників кримінального провадження, вивчивши обвинувальний акт та долучений до нього реєстр матеріалів досудового розслідування, дослідивши надане клопотання та матеріали наявні в розпорядженні суду, суд дійшов наступного висновку.

Кримінальне провадженняпідсудне Білоцерківськомуміськрайонному судуКиївської області,обвинувальний актта реєстрматеріалів досудовогорозслідування складеноу відповідностідо положеньст.ст.291,292КПК України, підстав для закриття кримінального провадження судом під час підготовчого судовогозасідання невстановлено,суттєвих порушеньвимог КПКУкраїни прискладанні обвинувальногоакту тареєстру матеріалів досудового розслідування,які бперешкоджали призначеннюданого обвинувальногоакту досудового розглядуне виявлено,а томусуд дійшоввисновку пронеобхідність призначення судового розгляду на підставіобвинувального актуу кримінальномупровадженні за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчиненнікримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.

В силу вимог ч. 5 ст. 314 КПК України суд дійшов до висновку про недоцільність складання досудової доповіді органом пробації.

Судове засідання у даному кримінальному провадженні з урахуванням принципу гласності та відкритості судового провадження необхідно проводити відкрито.

У судове засідання необхідно викликати прокурора, потерпілого, обвинуваченого.

Відповідно до ст. 315 КПК України під час підготовчого судового засідання, суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та суду.

Відповідно до ч. 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

З матеріалів судового провадження вбачається, що ухвалою Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 13.09.2022 року було надано дозвіл на затримання обвинуваченого ОСОБА_3 з метою його приводу до Білоцерківського міськрайонного суду Київської області для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та оголошено в розшук обвинуваченого.

11.10.2022 року було встановлено місце знаходження обвинуваченого ОСОБА_3

12.10.2022 року ухвалою Білоцерківського міськрайонного суду Київської області провадження у справі за обвинуваченням ОСОБА_3 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України відновлено.

Клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_3 вручено 11 жовтня 2022 року о 17 год. 14 хв.

Обговорюючи питання наявності зазначеного ризику щодо переховування обвинуваченого від суду, то існування такого ризику є цілком ймовірним.

Так, ОСОБА_3 будучи належним чином повідомлений про розгляд обвинувального акту відносно останнього в суді, в призначені підготовчі судові засідання не з`явився, про причини неявки суду не повідомив. На виконання примусових приводів суду було надано інформацію про те, що обвинувачений змінив місце проживання, тому останнього було оголошено в розшук.

Наведене вище є достатньо вагомими підставами для прийняття обвинуваченим спроб уникнути відповідальності шляхом переховування від суду.

Також, застосування іншого, більш м`якого запобіжного заходу, в тому числі і домашнього арешту, в даному випадку, не забезпечить дієвості кримінального провадження та виконання процесуальних обов`язків обвинуваченим, оскільки відносно обвинуваченого у даному кримінальному провадження раніше обирався запобіжний захвід у виді цілодобового домашнього арешту, який він порушив та ухилився від суду.

Також, наявний ризик, передбачений п. 5 ст. 177 КПК України, оскільки ОСОБА_3 вчинив інші кримінальні правопорушення та кримінальні провадження щодо останнього наразі скеровані для розгляду до Васильківського міськрайонного суду Київської області.

В контексті практики Європейського суду з захисту прав людини, слід зазначити, що ризик втечі підозрюваного (обвинуваченого) не може бути встановлений лише на основі суворості можливого вироку. Оцінка такого ризику має проводитись з посиланням на ряд інших факторів, які можуть або підтвердити існування ризику втечі або вказати, що вона маловірогідна і необхідність в утриманні під вартою відсутня (рішення Панченко проти Росії). Ризик втечі має оцінюватися у світлі факторів, пов`язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв`язками та усіма видами зв`язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню (рішення Бекчиєв проти Молдови).

На підставі вище викладеного, а також враховуючи дані про особу обвинуваченого, в їх сукупності, суд дійшов висновку про доведеність стороною обвинувачення ризиків, передбачених п. 1, п. 5 ст. 177 КПК України, оскільки достатні стримуючі фактори, які б свідчили про протилежне в матеріалах провадження відсутні.

Будь-яких обставин, які є перешкодою для застосування до обвинуваченого ОСОБА_3 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, що передбачені частиною другою статті 183 КПК України, а також фактів, які б свідчили про те, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, з урахуванням наявності ризиків, не виправдовує такий ступінь втручання у права і свободи обвинуваченого, суд на теперішній час не встановив.

Суд також враховує те, що будь-які дані, які б свідчили про неможливість тримання ОСОБА_3 під вартою, сторонами кримінального провадження не надавалися.

Також, враховуючи вимоги ч. 2 ст. 197 КПК України, беручи до уваги, що ОСОБА_3 було затримано о 11 год. 30 хв. 11.10.2022 року, то строк тримання під вартою необхідно обчислювати із ваказаної дати.

Згідно ч. 3ст. 183 КПК України, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

Відповідно до ст. 12 КК України тяжким злочином є передбачене цим Кодексом діяння (дія чи бездіяльність), за вчинення якого передбачене основне покарання у виді штрафу в розмірі не більше двадцять п`ять тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавлення волі на строк не більше десять років.

Згідно п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави визначається щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, в межах від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Враховуючи викладені вимоги, слідчий суддя вважає, що слід визначити заставу у співставленні з існуючими ризиками та даними про особу підозрюваного, яка здатна забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків, та має бути призначена у розмірі, що становить 30 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, оскільки саме такий розмір застави передбачений вимогами ст. 182 КПК України є достатнім для забезпечення виконання підозрюваним процесуальних обов`язків, і таким, що не суперечить положенням ч.5ст. 182 КПК Українита вимогам ст. ст.178,182, 183 КПК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 316 КПК України після завершення підготовки до судового розгляду суд постановляє ухвалу про призначення судового розгляду.

Керуючись статтями 131-132, 176-178, 182, 183, 193, 194, 196, 199, 314-316, КПК України, суд,

П О С Т А Н О В И В :

Призначити судовий розгляд на підставі обвинувального акту по кримінальному провадженню № 12022111030001370, внесеному до ЄРДР 22.06.2022 року, за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст.185 КК України у відкритому судовому засіданні в приміщенні Білоцерківського міськрайонного суду Київської області на 12 год. 30 хв. 21 жовтня 2022 року.

В судове засідання викликати прокурора, потерпілого, захисника, доставити обвинуваченого.

Кримінальне провадження розглядати одноособово.

Клопотання прокурора Білоцерківської окружної прокуратури ОСОБА_4 про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_3 задовольнити.

Обрати відносно ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в Державній установі «Київський СІЗО», строком на 60 днів, який обчислювати з 11 год. 30 хв. 11 жовтня 2022 року.

Строк дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою ОСОБА_3 закінчується об 11 год. 30 хв. 9 грудня 2022 року.

Визначити заставу ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 30(тридцять) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 75240 грн., при внесенні якої ОСОБА_3 з-під варти звільнити.

Обвинувачений ОСОБА_3 або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою.

Обвинувачений ОСОБА_3 звільняється з-під варти після внесення застави, визначеної суддею в ухвалі про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою, якщо в уповноваженої службової особи місця ув`язнення, під вартою в якому він перебуває, відсутнє інше судове рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання цього обвинуваченого під вартою. З моменту звільнення з-під варти у зв`язку із внесенням застави обвинувачений ОСОБА_3 вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у виді застави.

Зобов`язати ОСОБА_3 з моменту звільнення з-під варти у зв`язку із внесенням застави прибувати за кожною вимогою до прокурора, суду за першою їх вимогою, та у визначене ними місце, день та час;

- не відлучатися із смт. Гребінки, Білоцерківського району, Київської області без дозволу прокурора або суду;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну;

- уникати спілкування із потерпілим свідками по вказаному кримінальному провадженню, а також з особами, які брали участь в якості понятих під час проведення слідчих, процесуальних дій.

У разі якщо обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не з`явився за викликом прокурора, суду без поважних причин та не повідомить про причини своєї неявки, чи відлучиться з смт. Гребінки, Білоцерківського району, Київської області без дозволу прокурора або суду, застава звертається в дохід держави, суд вирішує питання про застосування до обвинуваченого запобіжного заходу у виді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень частини сьомої статті 194 КПК України.

Копію ухвали вручити обвинуваченому негайно після її оголошення.

Ухвала в частині продовження строку запобіжного заходу може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.

СуддяОСОБА_1