Постанова № 1067146, 24.09.2007, Львівський апеляційний господарський суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

____________________

ПОСТАНОВА

24.09.07 Справа № 02/81-59А

Львівський апеляційний господарський суд, в складі колегії:

головуючого-судді: Якімець Г.Г.,

суддів: Дубник О.П.,

Орищин Г.В.,

при секретарі Горбач Ю.Б.,

з участю представників:

від позивача -Сахарчук Н.М.

від відповідача -не з'явився

від прокуратури -не з'явився

розглянув апеляційне подання Ковельського міжрайонного прокурора вих.№3762 від 03.08.2007р.

на рішення господарського суду Волинської області від 19.07.2007 року (підписане 25.07.2007 року), суддя Костюк С.В.

у справі №02/81-59А

за позовом Ковельського міжрайонного прокурора в інтересах держави від імені виконкому Ковельської міської ради, яка є власником підприємства теплових мереж «Ковельтепло», м.Ковель

до відповідача Підприємця ОСОБА_1, м.Ковель

про стягнення 6006,18 грн.

в с т а н о в и в :

рішенням господарського суду Волинської області від 19.07.2007 року по справі №02/81-59А відмовлено в позові Ковельського міжрайонного прокурора в інтересах держави від імені виконкому Ковельської міської ради, яка є власником підприємства теплових мереж «Ковельтепло»про стягнення з Підприємця ОСОБА_1 - 6006 грн. 18 коп., з яких 5370 грн. 91 коп. заборгованості за використану теплову енергію, 401,58 грн. пені за прострочку платежу, 159,31 грн. - інфляційних нарахувань та 74,38 грн. 3% річних.

Суд свій висновок мотивував тим, що вимога прокурора щодо стягнення суми основного боргу є необґрунтованою, оскільки згідно квитанції до прибуткового касового ордера №483 заборгованість за опалення в сумі 5371 грн. була сплачена підприємцем ОСОБА_1. 02.07.2007, тобто ще до подачі позову 04.07.2007. Поряд з цим, суд першої інстанції зазначає, що враховуючи те, що порядок розрахунків за відпуск теплової енергії сторонами на 2006-2007р.р. не був узгоджений та не представлено належних доказів звернення з вимогою про оплату даних послуг, не має підстав вважати суму наданих послуг простроченою, а відтак підстав для нарахування пені, інфляційних та 3% річних немає.

Не погоджуючись з зазначеним рішенням господарського суду Ковельським міжрайонним прокурором подано апеляційне подання, в якому останній просить скасувати рішення господарського суду Волинської області від 19.07.2007 року по справі №02/81-59А, прийняти нове рішення, яким припинити провадження в частині стягнення основної суми боргу - 5370,91 грн., стягнути з підприємця ОСОБА_1. пеню в сумі 401,58 грн., інфляційні в сумі 159,31 грн., 3% річних в сумі 74,38 грн.

Зокрема скаржник вказує на те, що між ПТМ «Ковельтепло»та підприємцем ОСОБА_1 01.01.2004р. підписано угоду № 16 на відпуск теплової енергії, в п.8 в) якої вказано, що споживач зобов'язаний проводити щомісячно оплату за послуги не пізніше 10 числа слідуючого за звітним. В п.11 угоди зазначено, що всі розрахунки проводяться згідно платіжних вимог. Боржнику ПТМ «Ковельтепло»щомісячно виставляло рахунок для оплати отриманих послуг. Таким чином, апелянт звертає увагу суду на те, що висновок суду, що в угоді порядок проведення розрахунків за спожиту теплову енергію не передбачений не відповідає дійсним обставинам справи.

Також скаржником зазначено про те, що основний борг підприємцем ОСОБА_1. в повному розмірі був сплачений 02 липня 2007 року, тобто після отримання копії позовної заяви і направлення позовної заяви до суду, відповідно господарський суд мав припинити провадження у справі в цій частині, відповідно до п.1.-1 ст.80 ГПК України.

Поряд з цим, скаржником відзначено, що відповідно до п.15 угоди № 16 від 01.01.04. остання заключається на один рік, та являється продовженою на невизначений термін, якщо за 1 місяць до її закінчення не буде заяви однієї із сторін про відмову від даної угоди. Будь-якої заяви про відмову від угоди від сторін не поступало, в зв'язку з чим на даний час є чинною угода № 16 від 01.01.04.

Представник скаржника в судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив.

Представник Підприємства теплових мереж «Ковельтепло»просила суд задоволити подання Ковельського міжрайонного прокурора, рішення господарського суду Волинської області від 19.07.2007 року по справі №02/81-59А скасувати, прийняти нове рішення, яким провадження в частині основної суми боргу - 5370,91 грн. припинити, стягнути з Підприємця ОСОБА_1. пеню в сумі 401,58 грн., інфляційні в сумі 159,31 грн., 3% річних в сумі 74,38 грн.

Відповідач в судове засідання не з'явився, проте надіслав до суду телеграму, в якій просить про відкладення розгляду справи.

Оскільки явка представників сторін не визнавалась обов'язковою, колегія суддів Львівського апеляційного господарського суду вважає за можливе розглянути справу за відсутності представника скаржника та відповідача.

Суд, заслухавши представника ПТМ «Ковельтепло», розглянувши доводи апеляційного подання та дослідивши наявні докази по справі, вважає, що апеляційне подання підлягає задоволенню з наступних підстав:

01.01.2004 року між підприємством теплових мереж „Ковельтепло” та підприємцем ОСОБА_1укладено угоду № 16 про відпуск і споживання теплової енергії і гарячої води. При виконанні умов даного договору сторони керуються “Правилами технічної експлуатації систем теплопостачання комунальної енергетики України” та “Положенням про порядок розрахунків за комунальні послуги між виробниками та споживачами послуг”

В п.8 В) вищезазначеної угоди вказано, що споживач зобов'язаний проводити щомісячно оплату за послуги не пізніше 10 числа слідуючого за звітним.

В п.11 угоди зазначено, що всі розрахунки проводяться згідно платіжних вимог.

ПТМ «Ковельтепло»щомісячно виставляло Підприємцю ОСОБА_1. рахунок для оплати отриманих послуг.

Таким чином висновок суду першої інстанції, що в Угоді № 16 від 01.01.2004 року порядок проведення розрахунків за спожиту теплову енергію не передбачений не відповідає дійсним обставинам справи.

Відповідно до ч.1 ст. 193 господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відпуск теплової енергії відповідачу здійснювався згідно угоди №16 від 01.01.2004, протягом жовтня 2006 року по квітень 2007 року відпущено теплової енергії на суму 8619,91 грн., заборгованість по оплаті станом на 01.06.2006 становить 5370,91 грн.

Відповідач оплату після отримання копії позовної заяви провів частково, а саме погасив заборгованість в сумі 5370 грн. 91 коп. Таким чином, основний борг підприємцем ОСОБА_1. в повному розмірі був сплачений 02 липня 2007 року, тобто після направлення позовної заяви до суду.

Отже, провадження у справі в частині суми основного боргу, що становить 5370,91 грн. підлягало припиненню, відповідно до п.1-1) ст.80 Господарського процесуального кодексу України, в зв'язку з відсутністю предмету спору.

Відповідно до ч.1 ст.612 ЦКУ боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Розрахунок нарахування за теплопостачання по підприємцю ОСОБА_1. свідчить, що у строк встановлений Угодою боржник проплату не здійснив.

Отже, посилання господарського суду на відсутність прострочки оплати даних послуг є безпідставним.

Статтями 623, 625 ЦК України передбачено обов'язок боржника відшкодувати кредиторові завдані неналежним виконанням зобов'язань збитки та сплатити пеню.

Відповідно до статті 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивачем нараховано також пеню, відповідно до п.2 Угоди на відпуск теплової енергії № 16 та Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" від 22.11.1996 р.

Поряд з цим, слід зазначити про те, що відповідно до п.15 угоди № 16 від 01.01.04року, така заключається на один рік. Угода являється продовженою на невизначений термін, якщо за 1 місяць до її закінчення не буде заяви однієї із сторін про відмову від даної угоди.

Будь-якої заяви про відмову від угоди від сторін не поступало, в зв'язку з чим на даний час угода № 16 від 01.01.04 року є чинною.

Зміна тарифів по оплаті за спожиту теплову енергію не є підставою для закінчення дії зазначеної вище угоди.

Щодо угоди №16 від 01.08.2006 року, то слід зазначити, що така не підписана відповідачем, тобто вважається не укладеною, а тому не може прийматись до уваги.

З огляду на наведене, суд прийшов до висновку, що рішення суду першої інстанції слід скасувати.

Керуючись п.1-1) ст. 80, ст.ст. 101, 102, 103, 104, 105 ГПК України, суд,

постановив:

Апеляційне подання Ковельського міжрайонного прокурора задоволити.

Рішення господарського суду Волинської області від 19.07.2007 року по справі №02/81-59А скасувати, прийняти нове рішення.

Позов задоволити частково.

Стягнути з Підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Підприємства теплових мереж «Ковельтепло»(Волинська область, м.Ковель, вул.Володимирська,97а, р/р 26007301454 в Ковельському відділенні Ощадбанку, МФО 303945, код ЄДРПОУ 30514446) пеню в сумі 401,58 грн., інфляційні в сумі 159,31 грн., 3% річних в сумі 74,38 грн.

Стягнути з Підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь державного бюджету України державне мито в розмірі 153 грн. за розгляд справи господарським судом Волинської області та Львівським апеляційним господарським судом.

Провадження в частині стягнення основної суми боргу -5370,91 грн. припинити.

На виконання постанови Львівського апеляційного господарського суду місцевому господарському суду видати накази.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку.

Матеріали справи повернути в місцевий господарський суд.

Головуючий-суддя: Якімець Г.Г.

Судді: Дубник О.П.

Орищин Г.В.