Ухвала суду № 106714377, 04.10.2022, Богунський районний суд м. Житомира

Справа №296/9806/21

Категорія 82

2/295/580/22

УХВАЛА

Про закриття провадження у справі

04.10.2022 року м. Житомир

Богунський районний суд м. Житомира в складі:

Головуючого судді Стрілецької О.В.

за участі секретаря судового засідання Скришевської О.Р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в спрощеному позовному провадженні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Житомирській області, третя особа – Житомирська державна нотаріальна контора Житомирського області Центрально-західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) про зняття заборони відчуження нерухомого майна, -

ВСТАНОВИВ:

18.11.2021 року позивач звернулась до суду з позовом, в якому, з урахування уточненої позовної заяви від 31.01.2022 р., просить зняти арешт з ј частини квартири АДРЕСА_1 , який зареєстрований 11.12.2012 р. за №13365958 Першою Житомирською державною нотаріальною конторою, шляхом скасування (виключення) запису про обтяження, яке міститься в Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, яке належить на праві власності ОСОБА_1 .

В обґрунтування позову позивач вказує, що вона є власником ј ідеальної частини квартири АДРЕСА_1 . Зі змісту Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна вона дізналась, що на підставі постанови слідчого Грицанчука С.М. від 02.11.2012 р. на належну їй частину квартири накладений арешт.

Позивач зазначає, що відповідно до відомостей з Автоматизованої системи виконавчого провадження та Єдиного реєстру боржників у Корольовському відділі державної виконавчої служби у м. Житомирі Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції не має незавершених виконавчих проваджень, по яких вона є боржником. Арешт майна створює позивачу перешкоди у здійсненні права власності щодо нього.

Ухвалою Корольовського районного суду м. Житомира від 23.11.2021 року дану справу направлено за підсудністю до Богунського районного суду м. Житомира.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 05.01.2022 р. для розгляду вказаної цивільної справи головуючим суддею визначено Стрілецьку О.В.

Ухвалою суду від 10.01.2022 року дану позовну заяву було залишено без руху.

31.01.2022 р. позивач на виконання вимог ухвали суду від 10.01.2022 р. направила уточнену позовну заяву (а.с. 26-32).

Ухвалою суду від 07.02.2022 року відкрито провадження у справі, розгляд справи постановлено проводити в спрощеному позовному провадженні з викликом сторін.

11.04.2022 р. від представника відповідача Панасюк Г. надійшов відзив на позовну заяву, в якому вона просить відмовити в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 (а.с. 38-45). В обґрунтування заперечень вказано, що Головне управління Національної поліції в Житомирській області не може бути відповідачем по справі, оскільки арешт накладено на підставі постанови слідчого Богунського РВ УМВС України в Житомирській області, Головне управління Національної поліції в Житомирській області не є правонаступником Управління Міністерства внутрішніх справ України в Житомирській області. Крім того, арешт накладено під час досудового розслідування у кримінальному провадженні, а тому питання щодо скасування даного арешту підлягає розгляду у порядку, визначеному кримінальним процесуальним законодавством.

Представник позивача – адвокат Божок Л.В. в судове засідання04.10.2022 року направила заяву про розгляд справи без її участі, вимоги, викладені в позовній заяві, підтримала в повному обсязі, просила їх задоволити (а.с. 103).

Представник відповідача Панасюк Г. у відзиві на позовну заяву просила проводити розгляд справи у їх відсутність (а.с. 45).

Від Житомирської державної нотаріальної контори Житомирського області Центрально-західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) надійшла заява про розгляд справи без участі представника.

За правилами ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Дослідивши позовну заяву, додані до неї письмові докази та матеріали справи, суд приходить до висновку, що провадження у справі підлягає закриттю, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що арешт на ј ідеальну частину квартири АДРЕСА_1 , яка на праві власності належить ОСОБА_1 , накладено на підставі постанови слідчого СВ Богунського РВ УМВС України в Житомирській області Грицанчука С.М. від 02.11.2012 р., що підтверджується змістом Інформаційної довідки №271802618 від 25.08.2021 р. з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна (а.с. 9).

Отже, арешт на майно позивачки накладений в межах кримінальної справи, досудове розслідування якої здійснювалось за положенням КПК України 1960 року.

Згідно з пунктом 9 розділу XI «Перехідні положення» КПК України, в редакції Закону України № 4651-VI від13 квітня 2012 року, який набув чинності 19.11.2012 року, питання про зняття арешту з майна, накладеного під час дізнання або досудового слідства до дня набрання чинності цим Кодексом, вирішується в порядку, що діяв до набрання чинності цим Кодексом.

Відповідно до ст. 409 КПК України (1960 р.) питання про всякого роду сумніви і протиріччя, що виникають при виконанні вироку, включаючи визначення розміру і розподілення судових витрат, якщо суд не вирішив цих питань, вирішуються судом, який постановив вирок.

Статтею 411 КПК України (1960 року) передбачено, що суди вправі вирішувати питання, які виникають при виконанні вироку, зокрема, про скасування заходів по забезпеченню цивільного позову чи можливої конфіскації майна, якщо при винесенні виправдувального вироку чи відмови в позові або незастосування конфіскації вироком ці заходи не скасовані.

Судом встановлено, що згідно відомостей з Автоматизованої системи електронного документообігу Д-3 вироком Богунського районного суду м. Житомира від 13.09.2013 року, який ухвалений на підставі норм КПК України 1960 р., ОСОБА_1 визнано винною у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України, та призначено покарання у вигляді 1 (одного) року позбавлення волі, на підставі статей 75 та 76 КК України звільнено засуджену ОСОБА_1 від відбування призначеного покарання з випробуванням на один рік.

Стягнуто на користь ПАТ "Акцент-Банк" з засуджених ОСОБА_2 , ОСОБА_1 у солідарному порядку шкоду в розмірі 2582, 80 грн.

Скасовано арешт, накладений на майно засуджених, в тому числі ОСОБА_1 , після відшкодування цивільного позову (а.с. 75-85).

Ухвалою Апеляційного суду Житомирської області від 19.11.2013 р. вирок Богунського районного суду м. Житомира від 13.09.2013 року залишено без змін (а.с. 86-101).

Отже, арешт на майно позивача та кримінальна справа відносно ОСОБА_1 розглядалася за правилами Кримінально-процесуального кодексу України в редакції 1960 року, а тому ОСОБА_1 , як власник нерухомого майна, має право звернутись з клопотанням про вирішення питання щодо зняття арешту в порядку ст. 409 КПК України (1960 року).

Як роз`яснено в п. 4 Пленуму Верховного Суду України № 11 від 21.12.1990 р. «Про практику застосування судами України процесуального законодавства при вирішенні питань, пов`язаних із виконанням вироків» у порядку, передбаченому КПК, суди вправі вирішувати такі питання, які виникають при виконанні вироків внаслідок їх недоліків: в тому числі про скасування заходів по забезпеченню цивільного позову чи можливої конфіскації майна, якщо при винесенні виправдовувального вироку чи відмову у позові або незастосуванні конфіскації вироком ці заходи не скасовані.

Таким чином, якщо вироком суду дане питання не вирішене, та при виконанні вироку виникають певні сумніви і протиріччя, виникає право на звернення до суду з заявою щодо вирішення такого питання в порядку виконання вироку та скасування заходів забезпечення у кримінальному процесі, а саме скасування постанови про накладення арешту на майно відповідно до ст. 409 КПК України.

Подібний за змістом правовий висновок викладений в постанові Великої Палати Верховного Суду у справі № 569/4372/16-ц від 23.05.2018 року.

Судова практика з приводу вказаних правовідносин є сталою і змін не зазнавала.

За правилами п. 1 ч. 1 ст. 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Згідно з ч.ч. 2, 3 ст. 255 ЦПК України про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу. Ухвала суду про закриття провадження у справі може бути оскаржена.

Беручи до уваги встановлені обставини, те, що порушені права ОСОБА_1 не підлягають захисту у порядку цивільного судочинства, провадження у справі підлягає закриттю на підставі п. 1 ч. 1 ст. 255 ЦПК України.

Відповідно до ч. 2 ст. 256 ЦПК України у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.

Разом з тим, суд вважає за необхідне звернути увагу позивача, що згідно вироку Богунського районного суду м. Житомира від 13.09.2013 року арешт, накладений на майно засудженої ОСОБА_1 , підлягає скасуванню після відшкодування цивільного позову.

Підставою для скасування арешту з майна є вирок суду та лист банку про сплату коштів згідно задоволених вимог.

Водночас, матеріали справи не містять відомостей про відшкодування шкоди ОСОБА_1 за цивільним позовом, задоволеним згідно вироку і присудженим до стягнення.

Керуючись ст. ст. 43, 49, 255, 354 ЦПК України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Закрити провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Житомирській області, третя особа – Житомирська державна нотаріальна контора Житомирського області Центрально-західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) про зняття заборони відчуження нерухомого майна.

Роз`яснити позивачу, що вона має право на захист порушеного права в порядку, передбаченому КПК України в редакції 1960 року.

Ухвала може бути оскаржена до Житомирського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя О.В. Стрілецька