Ухвала суду № 106712080, 12.10.2022, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

про відмову у забезпеченні позову

Суддя Полтавського окружного адміністративного суду Ясиновський І.Г., розглянувши клопотання/заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю "АПК ТРАНС" про забезпечення позову у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АПК ТРАНС" до Державної служби України з безпеки на транспорті, Відділу державного нагляду (контролю) у Полтавській області Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправною та скасування постанови,

В С Т А Н О В И В:

01 серпня 2022 року до Полтавського окружного адміністративного суду через підсистему "Електронний суд" надійшов позов Товариства з обмеженою відповідальністю "АПК ТРАНС" до Державної служби України з безпеки на транспорті, Відділу державного нагляду (контролю) у Полтавській області Державної служби України з безпеки на транспорті , відповідно до якої просить визнати протиправною та скасувати Постанову Відділу державного нагляду (контролю) у Полтавській області Державної служби України з безпеки на транспорті про застосування адміністративно-господарського штрафу № 190342 від 15 липня 2022 року.

Судом встановлено, що позов подано представником позивача через систему "Електронний суд", до якого долучено квитанцію № 14290 про доставку документів до зареєстрованого Електронного кабінету користувача ЄСІТС - Державної служби України з безпеки на транспорті.

Ухвалою суду від 08 серпня 2022 року позовну заяву залишено без руху у зв`язку з невідповідністю її вимогам статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України.

12 серпня 2022 року до суду надійшли документи, якими усунуто недоліки позовної заяви, визначені ухвалою суду від 08 серпня 2022 року, а саме докази направлення на адресу Відділу державного нагляду (контролю) у Полтавській області Державної служби України з безпеки на транспорті листом з описом вкладення копії позовної заяви із додатками.

Ухвалою суду від 17 серпня 2022 року прийнято позовну заяву до розгляду та провадження у справі відкрито. Вирішено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

07 жовтня 2022 року через підсистему "Електронний суд" представником позивача подано клопотання/заяву про забезпечення адміністративного позову шляхом зупинення постанови Відділу державного нагляду (контролю) у Полтавській області про застосування адміністративно-господарського штрафу № 190342 від 15 липня 2022 року, а також зупинення стягнення на підставі постанови Відділу державного нагляду (контролю) у Полтавській області про застосування адміністративно-господарського штрафу № 190342 від 15 липня 2022 року у виконавчому провадженні №69976879 до набрання законної сили судовим рішенням по справі, в тому числі шляхом заборони винесення державним виконавцем постанови про накладення арешту на рахунки в банківських та фінансових установах та майно Товариства з обмеженою відповідальністю «АПК ТРАНС».

Згідно Протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 11 жовтня 2022 року клопотання/заяву передано судді Ясиновському І.Г.

В обґрунтування зазначено, що оскільки позивач не погоджується з вказаною постановою, зважаючи, що на даний час державним виконавцем розпочато примусове виконання постанови відповідача, оскарження якої, згідно з чинним законодавством, не зупиняє її виконання, то на думку позивача у разі стягнення виконавцем суми санкцій з позивача та у разі задоволення позову і визнання такої постанови протиправною, то це ускладнить в подальшому виконання рішення суду у цій справі в частині стягнення з рахунку бюджетних асигнувань відповідача безпідставно стягнутої суми нарахованої адміністративно-господарської санкції.

Розглянувши заяву про забезпечення позову, суд дійшов наступного висновку.

Частинами першою та другою статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України від 06.07.2005 № 2747-IV (надалі також – КАС України) визначено, що суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: 1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або 2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

З аналізу положень статті 150 КАС України вбачається, що забезпеченням адміністративного позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, до вирішення адміністративної справи, визначених заходів з метою створення можливості реального виконання у майбутньому рішення суду, якщо його буде прийнято на користь позивача.

Таким чином, забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог.

Заходи забезпечення позову повинні відповідати критеріям розумності, обґрунтованості і адекватності, забезпечення збалансованості інтересів учасників спірних правовідносин, запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів учасників даного судового процесу, а також відповідати змісту позовних вимог.

При розгляді заяв про забезпечення позову суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх доводів, пересвідчитись, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа звернувшись з такою заявою, позовним вимогам.

Застосування судом таких заходів забезпечення, які за змістом є ухваленням рішення без розгляду справи по суті, не відповідає меті застосування правового інституту забезпечення позову. Забезпечення позову у такий спосіб є виходом за межі підстав забезпечення позову, що є неприпустимим.

Отже, заходи забезпечення мають бути вжиті лише в межах позовних вимог та бути співмірними з позовними вимогами.

Співмірність, в свою чергу, передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Заходи забезпечення позову можуть бути вжиті судом лише в межах предмета позову та не повинні порушувати прав осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

В той же час, позивачем до заяви про забезпечення позову не додано беззаперечних доказів в підтвердження ознак протиправності оскаржуваного рішення, які б у сукупності із зазначеними обставинами надавали змогу прийняти рішення про забезпечення позову в спосіб визначений позивачем.

Заявником не доведені та документально не підтверджені обставини, які б унеможливили захист його прав та інтересів без вжиття відповідних заходів до ухвалення рішення у справі, та на які заявник посилається у заяві про забезпечення позову.

Не доведено позивачем і того, що без вжиття заходів забезпечення позову ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду, стане неможливим.

Щодо тверджень позивача про те, що у разі задоволення позову може бути істотно ускладнено виконання судового рішення у цій справі, зокрема в частині стягнення з рахунку бюджетних асигнувань відповідача безпідставно стягнутої суми нарахованої адміністративно-господарської санкції, суд зазначає, що у разі задоволення даного позову рішення суду не передбачатиме його виконання, адже позивачем не заявлено вимог зобов`язального характеру.

Обраний засіб забезпечення позову шляхом зупинення дії оскаржуваного рішення є фактичним вирішенням справи по суті, що не відповідає меті застосування правового інституту забезпечення позову, направлений не на саме рішення, а на наслідки його виконання.

Суд зазначає, що при розгляді клопотання про забезпечення позову не може вирішуватись питання про законність або обґрунтованість позовних вимог по суті.

Їх оцінка в сукупності може бути надана судом лише за наслідками розгляду самої справи, з урахуванням усіх належних та допустимих доказів, які сторони вправі надавати суду саме в ході розгляду адміністративної справи.

Також, суд враховує, що Шевченківським відділом державної виконавчої служби у м. Полтаві Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) 05.10.2022 дійсно відкрито виконавче провадження №69976879 з примусового виконання постанови Відділу державного нагляду (контролю) у Полтавській області Державної служби України з безпеки на транспорті про застосування адміністративно-господарського штрафу № 190342 від 15 липня 2022 року.

Разом з цим, суд враховує, що у силу положень частин першої, другої статті 48 Закону України "Про виконавче провадження" звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні (списанні коштів з рахунків) та примусовій реалізації. Про звернення стягнення на майно боржника виконавець виносить постанову. Стягнення за виконавчими документами звертається в першу чергу на кошти боржника у національній та іноземній валютах, інші цінності, у тому числі на кошти на рахунках боржника у банках та інших фінансових установах.

Відповідно до частини другої статті 56 згаданого Закону, арешт на майно (кошти) боржника накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника. Арешт на рухоме майно, що не підлягає державній реєстрації, накладається виконавцем лише після проведення його опису. Постанова про арешт майна (коштів) боржника виноситься виконавцем під час відкриття виконавчого провадження та не пізніше наступного робочого дня після виявлення майна. Виконавець за потреби може обмежити право користування майном, здійснити опечатування або вилучення його у боржника та передати на зберігання іншим особам, про що він виносить постанову або зазначає обмеження в постанові про арешт. Вид, обсяг і строк обмеження встановлюються виконавцем у кожному конкретному випадку з урахуванням властивостей майна, його значення для власника чи володільця, необхідності використання та інших обставин.

З урахуванням наведених положень Закону України "Про виконавче провадження", суд зауважує, що заявником разом із заявою про забезпечення позову не надано доказів звернення стягнення на майно боржника, вчинення дій щодо списання коштів з рахунків ТОВ "АПК Транс", проведення оцінки майна боржника, затвердження звітів про таку оцінку, призначення торгів (аукціону) з реалізації майна боржника тощо.

Надана ініціатором звернення разом із заявою про забезпечення позову копія постанови державного виконавця про відкриття виконавчого провадження №69976879 не містять вказівки на встановлення будь яких обмежень прав боржника.

Таким чином, заявником не доведено, що у виконавчому провадженні №69976879 наразі вчиняються дії щодо звернення стягнення на майно боржника шляхом безпосереднього списання коштів з рахунків, вилучення готівки та/або реалізації арештованого майна боржника. Також не надано доказів направлення вказаних постанов державного виконавця до обслуговуючих рахунки позивача банків.

З урахуванням наведеного суд констатує, що заявником не доведено наявності очевидної небезпеки заподіяння шкоди його правам чи інтересам до ухвалення рішення в адміністративній справі.

Незгода позивача зі спірною постановою не є визначеною законом підставою для вжиття судом заходів забезпечення позову.

Крім того, суд звертає увагу заявника, що такий спосіб вжиття заходів забезпечення позову, який ним визначений, зокрема: "зупинення стягнення на підставі постанови Відділу державного нагляду (контролю) у Полтавській області про застосування адміністративно-господарського штрафу № 190342 від 15 липня 2022 року у виконавчому провадженні №69976879 до набрання законної сили судовим рішенням по справі, в тому числі шляхом заборони винесення державним виконавцем постанови про накладення арешту на рахунки в банківських та фінансових установах та майно Товариства з обмеженою відповідальністю «АПК ТРАНС»", є неможливим до застосування судом у справі, що розглядається, з огляду на те, що державний виконавець не є стороною у цій справі, рішення прийняті державним виконавцем не є предметом цієї справи, а відтак встановлення заборони вчиняти дії державному виконавцю у тому числі щодо прийняття постанови про накладення арешту на рахунку, суперечитиме вимогам ст. 150-151 КАС України.

Таким чином, суд дійшов висновку про відсутність підстав для вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, а тому заява позивача про забезпечення адміністративного позову залишається судом без задоволення.

Керуючись статтями 150, 151, 154, 241, 243, 248, 256, 294 КАС України, -

У Х В А Л И В:

Клопотання/заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю "АПК ТРАНС" про забезпечення адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "АПК ТРАНС" до Державної служби України з безпеки на транспорті, Відділу державного нагляду (контролю) у Полтавській області Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправною та скасування постанови - залишити без задоволення.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена до Другого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня складення судового рішення шляхом подання апеляційної скарги в порядку, визначеному ч.8 ст. 18, ч.ч. 7-8 ст. 44 та ст. 297 КАС України, а також з урахуванням особливостей подання апеляційних скарг, встановлених підп. 15.5 підп. 15 п. 1 р. VII "Перехідні положення" КАС України.

Суддя І.Г. Ясиновський