Рішення № 106711151, 12.10.2022, Закарпатський окружний адміністративний суд

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

Закарпатський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Ващиліна P.O., розглянувши в письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України про визнання дій протиправними і зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України, в якому просить: 1) визнати протиправними дії Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги при звільненні з військової служби в розмірі 50% місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби без урахування пільгової вислуги років; 2) зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 Національної гвардії України нарахувати ОСОБА_1 одноразову грошову допомогу в розмірі 50% місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби у пільговому обчисленні за 04 роки 00 місяців 19 днів та здійснити виплату донарахованих сум.

Заявлені позовні вимоги обґрунтовував тим, що він проходив військову службу в Національній гвардії України. 27 лютого 2020 року було припинено контракт про проходження такої. Станом на дату виключення його зі списків особового складу його вислуга років становила в календарному обчисленні 14 років 06 місяців 12 днів, у пільговому обчисленні – 04 роки 00 місяців 19 днів. 29 листопада 2021 року він направив на адресу відповідача заяву, в якій просив здійснити перерахунок одноразової грошової допомоги в розмірі 50% місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби з урахуванням пільгової вислуги років, однак у задоволенні такого клопотання було відмовлено. Такі дії відповідача вважає протиправними, оскільки законодавчі норми не передбачають будь-яких обмежень щодо обчислення такої вислуги лише в календарних роках.

18 серпня 2022 року відповідач подав через підсистему «Електронний суд» відзив на позов від 18.08.2022, в якому проти задоволення позову заперечив. Так, зазначив, що чинним на день виникнення спірних правовідносин законодавством чітко передбачено визначення розміру одноразової грошової допомоги при звільненні в залежності від строку календарної вислуги років військовослужбовця. Станом на день звільнення з військової служби позивач мав вислугу років в календарному обчисленні 14 років 00 місяців 12 днів, тому вважає, що розрахунок одноразової грошової допомоги був проведений вірно.

Розглянувши подані сторонами документи та матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 (далі – ОСОБА_1 ) проходив військову службу в органах Національної гвардії України.

Так, наказом Командира військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України (далі – Військова частина) (по стройовій частині) №51 від 27.02.2020 припинено контракт про проходження громадянами України військової служби в Національній гвардії України та виключено зі списків особового складу військової частини та всіх видів забезпечення капітана ОСОБА_1 , звільненого з військової служби відповідно до пп. «а» п. 2 ч. 5 ст. 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» на підставі наказу командувача Національної гвардії України від 24.01.2020 №13о/с у запас у зв`язку із закінченням строку контракту.

Окрім того, як вбачається з тексту зазначеного наказу, вислуга років ОСОБА_2 станом на 27 лютого 2020 року в календарному обчисленні становила 14 років 06 місяців 12 днів, в пільговому обчисленні – 04 роки 00 місяці 19 днів. При цьому зазначено, що вислуга років для виплати вихідної допомоги становить 14 років.

29 листопада 2021 року ОСОБА_2 звернувся до Військової частини із зверненням, в якому просив здійснити перерахунок одноразової грошової допомоги у розмірі 50% місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби з урахуванням пільгової вислуги років.

За результатами розгляду вказаного звернення листом №50/02/33-1831 від 10.12.2021 Військова частина повідомила ОСОБА_2 про те, що згідно з законодавчими нормами не передбачено виплату одноразової грошової допомоги з урахуванням пільгової вислуги років.

Вважаючи протиправними дії Військової частини щодо не врахування пільгової вислуги років при визначенні розміру одноразової грошової допомоги при звільненні, позивач звернувся з даним адміністративним позовом до суду.

Приймаючи рішення по суті спірних правовідносин, суд виходить з наступного.

Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» від 25 березня 1992 року №2232-ХІІ (далі - Закон №2232-ХІІ), військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов`язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності.

Згідно ст. 40 Закону №2232-ХІІ гарантії правового і соціального захисту громадян України, які виконують конституційний обов`язок щодо захисту Вітчизни, забезпечуються відповідно до законів України "Про Збройні Сили України", "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", "Про державні гарантії соціального захисту військовослужбовців, які звільняються із служби у зв`язку з реформуванням Збройних Сил України, та членів їхніх сімей" та іншими законами.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" №2011-ХІІ від 20.12.1991 (далі - Закон №2011) (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.

Згідно ч. 2 ст. 15 Закону №2011 військовослужбовцям, крім військовослужбовців строкової військової служби, які звільняються зі служби за станом здоров`я, виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби. У разі звільнення з військової служби за віком, у зв`язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів, закінченням строку контракту, у зв`язку з безпосереднім підпорядкуванням близькій особі, систематичним невиконанням умов контракту командуванням, а також у зв`язку з настанням особливого періоду та небажанням продовжувати військову службу військовослужбовцем-жінкою, яка має дитину (дітей) віком до 18 років одноразова грошова допомога в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби виплачується за наявності вислуги 10 років і більше.

Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 15.03.2018 №200 затверджено Інструкцію про порядок виплати грошового забезпечення та одноразової грошової допомоги при звільненні військовослужбовцям Національної гвардії України та іншим особам (далі – Інструкція).

Так, розділом XXXІІ Інструкції унормовано виплату одноразової грошової допомоги при звільненні з військової служби.

Відповідно до п. 1 розділу XXXІІ Інструкції, особам офіцерського складу, особам рядового, сержантського і старшинського складу, які проходять військову службу за контрактом, що звільняються зі служби, виплачується одноразова грошова допомога в розмірах, визначених статтею 15 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».

Нормами п. 2 розділу XXXІІ Інструкції передбачено, що строк календарної служби для визначення розміру одноразової грошової допомоги обчислюється згідно з пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 року №393 «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським та членам їхніх сімей».

Вказане кореспондується також з положеннями абз. 1 п. 10 Порядку обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським, співробітникам Служби судової охорони та членам їхніх сімей, визначений постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 року №393.

На підставі системного аналізу наведених правових норм, суд дійшов висновку, що поняття "календарна вислуга років" застосовується саме для обчислення розміру грошової допомоги: "в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби".

В свою чергу пільговий обрахунок вислуги років є умовою набуття права на призначення та виплату одноразової грошової допомоги відповідно до ч. 2 ст. 15 Закону №2011.

З огляду на зазначене суд вважає, що спірна допомога нараховується лише за кожний повний календарний рік служби, а пільгова вислуга років при цьому врахована бути не може.

До такого ж висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 29 квітня 2022 року у справі №580/2497/21.

Ч. 5 ст. 242 КАС України встановлено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Судом встановлено, що при обрахунку вислуги років ОСОБА_1 для виплати вихідної допомоги Військовою частиною було враховано саме календарну вислугу років – 14 років, що, на думку суду, повністю відповідає законодавчим вимогам.

При цьому суд відхиляє посилання позивача на правову позицію Верховного Суду в постановах від 11 квітня 2018 року у справі №806/2104/17 та від 24 листопада 2020 року у справі №822/3008/17. З цього приводу суд зазначає, що предметом позову в таких було питання саме наявності в позивача права на призначення одноразової грошової допомоги з врахуванням пільгової вислуги років. Разом з тим, в даній справі спір виник з приводу обчислення розміру одноразової грошової допомоги.

Поняття «умова набуття права на призначення і виплату одноразової грошової допомоги» і поняття «обчислення розміру одноразової грошової допомоги», є відмінними, адже до складу першого включається як календарна так і пільгова вислуги років, а до складу другого - лише календарна.

Таким чином, провівши правовий аналіз обставин даної справи крізь призму законодавчих норм, що регулюють спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що у задоволенні позову слід відмовити.

У зв`язку з відмовою у задоволенні позову судові витрати з відповідача не стягуються.

Керуючись ст. 241, 243, 255, 257, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. У задоволенні позову ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код – НОМЕР_2 ) до Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України (місцезнаходження: вул. Княгині Ольги, буд. 105, м. Львів, 79060, код ЄДРПОУ – 08682683) про визнання дій протиправними і зобов`язання вчинити певні дії – відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.