Рішення № 106710642, 12.10.2022, Житомирський окружний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 жовтня 2022 року м. Житомир

справа № 240/38256/21

категорія 108080100

Житомирський окружний адміністративний суд у складі

головуючого судді Горовенко А.В.,

розглянувши у письмовому провадженні у приміщенні суду за адресою: 10014, місто Житомир, вул. Мала Бердичівська, 23, адміністративну справу за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління Державної податкової служби у Житомирській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

встановив:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом, в якому просить:

- визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 17.05.2021 №00050220901, №00050210901 та №00050300901, винесені Головним управлінням Державної податкової служби у Житомирській області.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що 16.06.2020 відповідачем проведено фактичну перевірку фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (далі - ФОП ОСОБА_1 ). За результатами перевірки складено акт №4784/09-01/2930317629 від 26.04.2021 (далі - акт перевірки) на підставі висновків якого контролюючим органом прийнято оскаржувані податкові повідомлення-рішення.

Позивач вважає оскаржувані рішення необґрунтованими та такими, що не відповідають нормам чинного податкового законодавства. Висновки контролюючого органу, на підставі яких було прийнято оскаржувані рішення є хибними.

Щодо порушення п.11 ст.3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» вказує, що притягуючи позивача до відповідальності, відповідач керувався даними системи АІС Податковий блок, при цьому в акті перевірки №4784/09-01/2930317629 від 26.04.2021 відсутні відомості про здійснення контрольної закупки пива «Уманське Вайсбург».

Зазначає, що представники контролюючого органу, під час проведення перевірки, не проводили контрольної закупки товару - пива «Уманське Вайсбург», а тому під час проведення фактичної перевірки така операція не проводилась через РРО, а продавцем не отримано готівкових коштів за товар.

Щодо порушення положень постанови Кабінету Міністрів України №1251 від 27.12.2010 та п.226.9 ст.226 Податкового кодексу України вказує, що ОСОБА_1 не зобов`язана перевіряти справжність марок акцизного податку, якщо вони візуально відповідають встановленій формі. У даному випадку контролюючому органу необхідно було здійснювати перевірку порядку придбання спірної марки акцизного податку імпортером ТОВ «Браун-Формен Україна», а не притягувати до відповідальності кінцевого реалізатора.

Щодо порушення положень постанови Кабінету Міністрів України «Про встановлення розміру мінімальних оптово-відпускних і роздрібних цін на окремі види алкогольних напоїв» №957 від 30.10.2008 зазначає, що під час здійснення контрольної закупки, працівнику контролюючого органу помилково здійснено відпуск товару "Вино ігристе "Шабо" мускатне н/сол. біле" місткістю 0,75 л, за ціною 98,00 грн, однак одразу після виявлення помилки, працівником здійснено повернення 98,00 грн, а тому реалізація вказаного алкогольного напою по факту не відбулась.

Також позивач вважає, що у відповідача відсутні докази того, що контролюючим органом отримано інформацію, що зумовлює виникнення обґрунтованої та законодавчо встановленої необхідності для контролюючого органу із здійснення належного податкового контролю (проведення фактичної перевірки).

Позивач, вважаючи протиправними оскаржувані податкові повідомлення-рішення, в частині накладення штрафних санкцій за порушення зберігання, реалізації та продажу марок акцизного податку , звернулась до суду з даним позовом.

Згідно з ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 16 грудня 2021 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та повідомлення (виклику) учасників справи в порядку ст.263 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

Ухвала суду про відкриття провадження була направлена учасникам справи за адресою місцезнаходження (місця проживання), що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, вказана ухвала отримана відповідачем.

Відповідач у строк, встановлений ч.1 ст.261 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), зазначений в ухвалі про відкриття провадження у справі надіслав до суду відзив на позовну заяву (за вх.№6938/22), у якому просить відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог повністю.

В обґрунтування правової позиції вказує, що в магазині фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 , зберігалися алкогольні напої з порушенням вимог Постанови №1251, пункту 226.6 статті 226 Податкового кодексу України, статті 11 Закону №481, а саме в частині зберігання алкогольних напоїв з марками акцизного податку, які не видавалися виробнику таких алкогольних напоїв, а саме: відповідно до офіційного веб-порталу ДПС автоматизованої системи «Акцизні марки».

Відповідач зазначає, що такі алкогольні напої вважаються, відповідно до вищевказаних нормативних актів, немаркованими. Таким чином, встановлене порушення щодо зберігання немаркованих алкогольних напоїв є обґрунтованим та враховуючи вищевикладене, винесене податкове повідомлення-рішення від 17.05.2021 №00050210901 в сумі 17000 гривень, є правомірним.

Щодо правомірності винесення податкового повідомлення-рішення №0050220901 від 17.05.2021 на суму 5100,00 грн зазначає, що під час проведення фактичної перевірки ФОП ОСОБА_1 , уповноваженим особами контролюючого органу встановлено проведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій без використання режиму попереднього програмування найменування, цін товарів (послуг) та обліку їх кількості.

Щодо правомірності винесення податкового повідомлення-рішення №00050300901 від 17.05.2021 на суму 10000,00 грн вказує, що у акті фактичної перевірки зафіксовано реалізацію позивачем алкогольного напою «Вино ігристе "Шабо" мускат біле 0.75л» з кодом УКТ ЗЕД 2204109800 за ціною 98,00 грн, при встановленій мінімальній ціні - 109,00 грн.

Суд зазначає, що судове рішення у справі, постановлене у письмовому провадженні, складене у повному обсязі відповідно до ч.4 ст.243 КАС України, з врахуванням положень ст.258 КАС України.

Згідно з ч.5 ст.250 КАС України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Складення рішення у повному обсязі відкладалось у зв"язку із ситуацією, яка склалася в Житомирській області внаслідок військової агресії російської федерації проти України та введенням з 24 лютого 2022 року воєнного стану в Україні.

Суд, розглянувши матеріали справи, оцінивши наявні докази за своїм внутрішнім переконанням, зазначає наступне.

Судом встановлено, що згідно із випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань ОСОБА_1 (ідн. номер НОМЕР_1 ) (далі - ФОП ОСОБА_1 ) зареєстрована як фізична особа-підприємець 16.06.2020 за адресою: АДРЕСА_2 (а.с.15).

Начальником Головного управління Державної податкової служби у Житомирській області Костянтином Гавришем на підставі статті 19-1, пп.20.1.4 пункту 20.1 статті 20, підпункту 75.1.3 пункту 75.1 статті 75, підпункту 80.2.2, 80.2.3, 80.2.5 пункту 80.2, статті 80 та з урахуванням пункту 52-2 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України, у зв"язку з отриманням у встановленому законодавством порядку інформації про можливість порушення вимог чинного законодавства та мають ризик у веденні господарської діяльності, зазначеної в листі Державної податкової служби України від 26.01.2021 №2330/7/99-00-09-01-02-07, в листі виконавчого комітету Новоград-Волинської міської ради від 12.03.2021 №02/729, 06 квітня 2021 року винесено наказ №456-п "Про проведення фактичних перевірок" (а.с. 25).

Вказаним наказом визначено провести протягом квітня 2021 року фактичні перевірки суб"єктів господарювання (об"єктів) згідно з додатком 1 - 25, з питань дотримання норм законодавства в частині обліку, ліцензування, виробництва, зберігання та транспортування пального, спирту етилового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів та здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту етилового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального.

Сторонами не оспорюється включення ФОП ОСОБА_1 до переліку суб"єктів господарювання (об"єктів) щодо яких на підставі наказу №456-п від 06.04.2021, наказано провести фактичну перевірку.

15 квітня 2021 року посадовими особами Головного управління Державної податкової служби у Житомирській області на підставі наказу Головного управління Державної податкової служби у Житомирській області "Про проведення фактичної перевірки" від 06.04.2021 №456-п та направлень на перевірку від 14.04.2021 №1097 та №1096 проведена фактична перевірка ФОП ОСОБА_1 у магазині за адресою: АДРЕСА_3 та у магазині " ІНФОРМАЦІЯ_1 ", який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.8-9, 10-11).

За результатами фактичної перевірки, проведеної у магазині за адресою: АДРЕСА_3 , складено акт фактичної перевірки №4772/09-01/2930317629 від 23.04.2021 (далі - акти перевірки від 23.04.2021), у якому зазначено про порушення ФОП ОСОБА_1 п.2 постанови Кабінету Міністрів України «Про встановлення розміру мінімальних оптово-відпускних і роздрібних цін на окремі види алкогольних напоїв» від 30.10.2008р. №957, а саме: продаж алкогольних напоїв за цінами нижче встановлених мінімальних роздрібних цін (а.с. 10-11).

На підставі акту перевірки від 23.04.2021 Головним управлінням Державної податкової служби у Житомирській області 17.05.2021 прийнято податкове повідомлення-рішення №00050300901, відповідно до якого до позивача застосовано штрафні (фінансові) санкції за порушення законодавства про патентування, норм регулювання обігу готівки та застосування реєстраторів у сфері торгівлі у розмірі 10000,00 грн. (а.с.14).

За результатами фактичної перевірки, проведеної у магазині "Продукти", який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , складено акт фактичної перевірки №4784/09-01/2930317629 від 26.04.2021 (далі - акти перевірки від 26.04.2021), у якому зазначено про порушення ФОП ОСОБА_1 :

- п.11 ст.3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» №265-95 -ВР від 06.07.1995, а саме: реалізація товарів без застосування кодів УКТ ЗЕД;

- ст.11 Закону України «Про державне регулювання виробництва та обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального» від 19.12.1995 №481/95-ВР та п.226.9 ст.226 Податкового кодексу України, постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження положення про виготовлення, зберігання, продаж марок акцизного податку та маркування алкогольних напоїв і тютюнових виробів» №1251 від 27.12.2010, а саме: зберігання алкогольних напоїв без марок акцизного податку встановленого зразка (а.с. 8-9).

На підставі акту перевірки від 26.04.2021 Головним управлінням Державної податкової служби у Житомирській області 17.05.2021 прийнято:

- податкове повідомлення-рішення №00050220901, відповідно до якого до позивача застосовано штрафні (фінансові) санкції за порушення законодавства про патентування, норм регулювання обігу готівки та застосування реєстраторів у сфері торгівлі у розмірі 5100,00 грн (а.с.12);

- податкове повідомлення-рішення №00050210901 відповідно до якого до позивача застосовано штрафні (фінансові) санкції за порушення законодавства про патентування, норм регулювання обігу готівки та застосування реєстраторів у сфері торгівлі у розмірі 17000,00 грн (а.с.13).

Не погоджуючись із прийнятими податковими повідомленнями-рішеннями, позивач звернулась до суду із даним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що склалися між сторонами, суд виходить з наступного.

Спірні правовідносини, що склались між сторонами, регулюються Податковим кодексом України від 02 грудня 2010 року №2755-VI, який регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).

Підпунктом 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України (далі - ПК України) (у редакції, чинній на момент винесення спірних правовідносин) передбачено, що органи державної податкової служби мають проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення

Відповідно до п. 75.1 ст. 75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Згідно з п.п. 75.1.3 п. 75.1 ст. 75 ПК України фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об`єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).

Аналіз зазначених правових норм свідчить, що фактична перевірка є одним з видів податкових перевірок, встановлених п. 75.1 ст. 75 ПК України, та є одним із способів реалізації контрольної функції податкового органу, шляхом якої здійснюється систематичний контроль за дотриманням норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).

Відповідно до п. 80.1, 80.2 ст. 80 ПК України фактична перевірка здійснюється без попередження платника податків (особи).

Фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції під розписку до початку проведення такої перевірки, та за наявності хоча б однієї з таких підстав:

- у разі коли за результатами перевірок інших платників податків виявлено факти, які свідчать про можливі порушення платником податків законодавства щодо виробництва та обігу підакцизних товарів, здійснення платником податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності патентів, ліцензій та інших документів, контроль за наявністю яких покладено на контролюючі органи, та виникає необхідність перевірки таких фактів;

- у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації від державних органів або органів місцевого самоврядування, яка свідчить про можливі порушення платником податків законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи, зокрема, щодо здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності патентів, ліцензій та інших документів, контроль за наявністю яких покладено на контролюючі органи, виробництва та обігу підакцизних товарів;

- письмового звернення покупця (споживача), оформленого відповідно до закону, про порушення платником податків установленого порядку проведення розрахункових операцій, касових операцій, патентування або ліцензування;

- неподання суб`єктом господарювання в установлений законом строк обов`язкової звітності про використання реєстраторів розрахункових операцій, розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій, подання їх із нульовими показниками;

- у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів та цільового використання спирту платниками податків, обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками, а також здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального;

- у разі виявлення за результатами попередньої перевірки порушення законодавства з питань, визначених у пункті 75.1.3;

- у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про використання праці найманих осіб без належного оформлення трудових відносин та виплати роботодавцями доходів у вигляді заробітної плати без сплати податків до бюджету, а також здійснення фізичною особою підприємницької діяльності без державної реєстрації.

Відповідно до п.81.1.1 ст.81 ПК України, у наказі про проведення зазначається дата видачі, найменування контролюючого органу, найменування та реквізити суб`єкта (прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) та у разі проведення перевірки в іншому місці - адреса об`єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична перевірка), підстави для проведення перевірки, визначені цим Кодексом, дата початку і тривалість перевірки, період діяльності, який буде перевірятися. Наказ про проведення перевірки є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу та скріплення печаткою контролюючого органу.

Суд зазначає, що не зазначення підстави в наказі на проведення перевірки не свідчить про незаконність наказу або перевірки, оскільки відповідно до п.п.81.1 ст.81 ПК України, в наказі на перевірку достатньо зазначити підставу для проведення перевірки, визначену цим Кодексом.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у справі №460/1239/19 від 21.01.2021.

Також, в постанові Верховного Суду від 22.04.2021 у справі №805/3809/16-а (п.п.37-38) зазначено, що здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального є самостійною обставиною з якою законодавець пов`язує право контролюючого органу проводити фактичні перевірки суб`єктів господарювання за умови дотримання процедурних питань (прийняття наказу, вручення наказу, направлень, пред`явлення службових посвідчень) та не вимагає наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства.

В даному випадку достатньо факту покладення на контролюючий орган здійснення контролю за дотриманням норм законодавства у відповідній сфері правовідносин (виробництво і обіг спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального).

З огляду на викладене, доводи відповідача щодо протиправності здійснення фактичної перевірки платника податків на підстав наказу №456-п від 06.04.2021, є безпідставними.

Щодо порушення позивачем п.2 постанови Кабінету Міністрів України «Про встановлення розміру мінімально оптово-відпускних і роздрібних цін на окремі види алкогольних напоїв вітчизняного виробництва» №957 від 30.10.2008, а саме продаж алкогольних напоїв за цінами нижче мінімально встановлених та як наслідок винесення відповідачем податкового повідомлення-рішення №00050300901 від 17.05.2021, суд зазначає наступне.

Основні засади державної політики щодо регулювання виробництва, експорту, імпорту, оптової і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим та зерновим дистилятом, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, дистилятом виноградним спиртовим, спиртом-сирцем плодовим, біоетанолом, алкогольними напоями, тютюновими виробами та пальним, забезпечення їх високої якості та захисту здоров`я громадян, а також посилення боротьби з незаконним виробництвом та обігом алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального на території України визначаєЗакон України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального" №481/95-ВР від 19.12.1995 (далі Закон - №481/95-ВР).

Відповідно до статті 1 Закону № 481/95-ВР алкогольні напої - продукти, одержані шляхом спиртового бродіння цукровмісних матеріалів або виготовлені на основі харчових спиртів з вмістом спирту етилового понад 0,5 відсотка об`ємних одиниць, які зазначені у товарних позиціях 2203, 2204, 2205, 2206 (крім квасу "живого" бродіння), 2208 згідно з УКТ ЗЕД, а також з вмістом спирту етилового 8,5 відсотка об`ємних одиниць та більше, які зазначені у товарних позиціях 2103 90 30 00, 2106 90 згідно з УКТ ЗЕД.

За визначенням, наведеним у статті 1 Закону №481/95-ВР, мінімальні роздрібні ціни на алкогольні напої - ціни, які визначаються виходячи з мінімальних оптово-відпускних цін на цю продукцію та торговельної надбавки.

Частиною 10 статті 18 Закону №481/95-ВР визначено, що право встановлювати мінімальні оптово-відпускні та роздрібні ціни на алкогольні напої надано Кабінету Міністрів України.

На виконання положень частини десятої статті 18 Закону №481/95-ВР Кабінетом Міністрів України прийнято постанову "Про встановлення розміру мінімальних оптово-відпускних і роздрібних цін на окремі види алкогольних напоїв" від 30 жовтня 2008 року №957 (далі - Постанова КМУ №957).

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 13 Закону України "Про ціни і ціноутворення" від 21.06.2012 №5007-VІ граничні ціни, установлені органами державної влади та місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень, є обов`язковими для застосування суб`єктами господарювання.

При цьому, згідно із пунктом 2 частини 1 статті 1 Закону України "Про ціни і ціноутворення" гранична ціна - це максимально або мінімально допустимий рівень ціни, який може застосовуватися суб`єктом господарювання.

Як визначено частиною першою статті 17 Закону №481/95-ВР, за порушення норм цього Закону щодо виробництва і торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами посадові особи і громадяни притягаються до відповідальності згідно з чинним законодавством.

Відповідно до положень Постанови КМУ №957, установлено розмір мінімальних оптово-відпускних і роздрібних цін на окремі види алкогольних напоїв згідно з додатком.

Мінімальна роздрібна ціна на вина та вермути у скляній та Іншій тарі місткістю менш як 1 літр та більш як 1 літр, 1 літр у скляній тарі розраховується як добуток затвердженої мінімальної ціни та місткості тари, поділений на 0,7.

Мінімальна роздрібна ціна на сидр і перрі (без додання спирту), зброджені напої, одержані виключно в результаті природного (натурального) бродіння фруктових, ягідних та фруктово-ягідних соків, з вмістом спирту не більше 8,5 відсотка об`ємних одиниць (без додання спирту) у тарі місткістю менш як 1 літр та більш як 1 літр розраховується як добуток затвердженої мінімальної ціни та місткості тари.

Мінімальні оптово-відпускні і роздрібні ціни на окремі види алкогольних напоїв, визначені (розраховані) згідно з примітками 1 - 3 цього додатка, заокруглюються: у бік зменшення до найближчого числа, що закінчується на 0, якщо закінчуються від 1 до 4 копійок; у бік збільшення до найближчого числа, що закінчується на 0, якщо закінчуються від 5 до 9 копійок.

Відповідно, для наступних товарних позицій встановлена мінімальна роздрібна ціна в 109,00 грн.: Вина ігристі та вина газовані, зброджені напої, вина (напої*) ароматизовані ігристі (газовані), фактична міцність яких вища за 1,2 відсотка об`ємних одиниць етилового спирту, але не вища за 15 відсотків об`ємних одиниць етилового спирту, за умови, що етиловий спирт, який міститься у готовому продукті, має повністю ферментне (ендогенне) походження, які розливаються у пляшки, закорковані спеціальними пробками для таких напоїв типу "гриб", що утримуються на місці за допомогою стяжок або застібок, та/або мають надмірний тиск, спричинений наявністю діоксиду вуглецю у розчині на рівні не менше 1 бар при температурі 20° С у скляній тарі місткістю 0,7 л та 0,75 л.

Зазначені напої позначаються відповідними кодами УКТ ЗЕД :2204 10, 2204 21 06 00, 2204 21 07 00, 2204 21 08 00, 2204 21 09 00, 2204 29 10 00, 2205 10 10 00, 2205 90 10 00, 2206 00 39 00.

В акті фактичної перевірки від 23.04.2021 зазначено, що під час перевірки встановлено факт реалізації позивачем алкогольних напоїв за цінами нижчими від установлених мінімальних роздрібних цін на такі напої, що встановлені постановою Кабінету Міністрів України «Про встановлення розміру мінімально оптово-відпускних і роздрібних цін на окремі види алкогольних напоїв вітчизняного виробництва» №957 від 30.10.2008, а саме: згідно з фіскальним чеком №00019955 00015 від 15.04.2021 реалізовано алкогольний напій «Вино ігристе Шабо мускатне н/сол. біле 0.75л» з кодом УКТ ЗЕД 2204109800 за ціною 98,00 грн, при встановленій мінімальній роздрібній ціні - 109,00 грн (а.с. 10-11, 43).

Вказана обставина позивачем не заперечується. Однак, позивач вказує, що зазначену операцію було проведено помилково.

На підтвердження зазначеного, позивачем надано до суду копію фіскального чека №000019965 00002 від 15.04.2021, в якому зафіксовано операцію, здійснену 15.04.2021 о 15 год 42 хв, щодо повернення коштів у розмірі 98,00 грн за товар: «Вино ігристе Шабо мускатне н/сол. біле 0.75л» з кодом УКТ ЗЕД 2204109800 (а.с. 23).

Суд вказує, що згідно зі статтею 2 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" від 06.07.1995 №265/95-ВР розрахункова операція - приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг), видача готівкових коштів за повернутий покупцем товар (ненадану послугу), а у разі застосування банківської платіжної картки - оформлення відповідного розрахункового документа щодо оплати в безготівковій формі товару (послуги) банком покупця або, у разі повернення товару (відмови від послуги), оформлення розрахункових документів щодо перерахування коштів у банк покупця; розрахунковий документ - документ встановленої форми та змісту (касовий чек, товарний чек, розрахункова квитанція, проїзний документ тощо), що підтверджує факт продажу (повернення) товарів, надання послуг, отримання (повернення) коштів, купівлі-продажу іноземної валюти, надрукований у випадках, передбачених цим Законом, і зареєстрований у встановленому порядку реєстратором розрахункових операцій або заповнений вручну.

Таким чином, факт продажу товару, у даному випадку алкогольного напою, підтверджується відповідним розрахунковим документом.

Водночас, суд враховує, що порядок виправлення помилки (якщо вона мала місце) чітко встановлено нормативно - правовим актом.

Так, відповідно до п.7 та п.8 розділу 3 Порядку реєстрації та застосування реєстраторів розрахункових операцій, що застосовуються для реєстрації розрахункових операцій за товари (послуги), затвердженого наказом Міністерства фінансів України №547 від 14.06.2016 (в редакції, чинній станом на момент проведення спірної операції - 15.04.2021) реєстрація видачі коштів у разі повернення товару (відмови від послуги, прийняття цінностей під заставу, виплати виграшів у державні лотереї та в інших випадках) або скасування помилково проведеної через РРО суми розрахунку здійснюється шляхом реєстрації від`ємної суми.

Якщо сума коштів, виданих при поверненні товару чи рекомпенсації раніше оплаченої послуги, перевищує 100 гривень, матеріально відповідальна особа господарської одиниці або особа, яка безпосередньо здійснює розрахунки, повинна скласти акт про видачу коштів. В акті необхідно зазначити дані документа, що встановлює особу покупця, який повертає товар (відмовляється від послуги), відомості про товар (послугу), суму виданих коштів, номер, дату і час видачі розрахункового документа, який підтверджує купівлю товару (отримання послуги).

З огляду на викладене, з урахуванням наявних у справі матеріалів, позивачем у встановлений законом спосіб надано до суду докази на підтвердження здійснення реєстрації скасування помилково проведеної 15.04.2021 через РРО суми розрахунку 98,00грн при реалізації товару: «Вино ігристе Шабо мускатне н/сол. біле 0.75л».

Частиною другою статті 17 Закону №481/95-ВР встановлено, що до суб`єктів господарювання (у тому числі іноземних суб`єктів господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у разі оптової або роздрібної торгівлі коньяком, алкогольними напоями, горілкою, лікеро-горілчаними виробами та вином за цінами, нижчими за встановлені мінімальні оптово-відпускні або роздрібні ціни на такі напої - 100 відсотків вартості отриманої партії товару, розрахованої виходячи з мінімальних оптово-відпускних або роздрібних цін, але не менше 10000 гривень.

Зі змісту наведених норм слідує, що саме роздрібна торгівля алкогольними напоями за цінами, нижчими за встановлені мінімальні оптово-відпускні або роздрібні ціни на такі напої, є підставою для притягнення суб`єктів господарювання до фінансової відповідальності у вигляді штрафу.

Проте, суд зауважує, що під час розгляду справи податковим органом не надано доказів, що така реалізація алкогольних напоїв здійснювалась позивачем в інші дати.

Також податковий орган не спростовує, що вказане порушення встановлено відповідно до даних аналітичної системи АІС «Податковий блок».

Таким чином, з урахуванням наявних у справі матеріалів та у їх сукупності, повною мірою підтверджено те, що при реалізації позивачем 15.04.2021 алкогольного напою «Вино ігристе Шабо мускатне н/сол. біле 0.75л» за ціною 98,00 грн, одночасно доведено помилковість проведеної через РРО суми розрахунку за вказаний алкогольний напій у розмірі 98,00 грн.

Жодних інших доказів щодо існування на реалізації у ФОП ОСОБА_1 алкогольного напою «Вино ігристе Шабо мускатне н/сол. біле 0.75л» за ціною 98,00 грн не надано.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що позивачем не допущено порушень чинного законодавства та, як наслідок, доводи контролюючого органу про наявність підстав для притягнення позивача до відповідальності, є безпідставними.

Підсумовуючи наведене, податкове повідомлення-рішення №00050300901 від 17.05.2021 про застосування штрафних (фінансових) санкцій за порушення законодавства про патентування, норм регулювання обігу готівки та застосування реєстраторів у сфері торгівлі у розмірі 10000,00 грн, є безпідставним та необґрунтованим.

Щодо податкового повідомлення-рішення №00050220901 від 17.05.2021, відповідно до якого до позивача застосовано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 5100,00 грн, суд зазначає наступне.

В акті перевірки від 26.04.2021 зазначено, що позивачем допущено порушення пункту 11 статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" від 06.07.1995 №265/95-ВР, оскільки проведено розрахункову операцію через реєстратор розрахункових операцій без використанням режиму попереднього програмування найменування товарів із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД для підакцизних товарів. Вказано, що відсутні коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД в 10 фіскальних чеках під час реалізації «Пива Уманського Вайсбург» 1л по ціні 43,00 грн, не зазначено цифри коду УКТ ЗЕД за якими можливо встановити до якої підгрупи алкогольних напоїв належить даний товар (а.с. 8-9).

Відповідно п.11 ст.3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» №265/95-ВР (далі - Закон №265/95-ВР) суб`єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов`язані:

проводити розрахункові операції через реєстратори розрахункових операцій та/або через програмні реєстратори розрахункових операцій для підакцизних товарів із використанням режиму програмування із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД, найменування товарів, цін товарів та обліку їх кількості.

Відповідно до п. 7 ст. 17 Закону №265/95-ВР за порушення вимог цього Закону до суб`єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних контролюючих органів застосовуються фінансові санкції у таких розмірах:

триста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі проведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій та/або програмних реєстраторів розрахункових операцій без використання режиму програмування найменування кожного підакцизного товару із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД, ціни товару та обліку його кількості.

З огляду на системний аналіз вказаних норм, слідує висновок, що відповідальність за наведене правопорушення настає у разі проведення розрахункової операції через РРО без використання режиму програмування із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД, ціни товару та обліку його кількості.

Притягуючи позивача до відповідальності, відповідач керувався даними системи АІС "Податковий блок". При цьому, відповідно до змісту акту перевірки від 26.04.2021, уповноважені особи контролюючого органу під час здійснення 15.04.2021 фактичної перевірки господарської діяльності ФОП ОСОБА_1 в магазині, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , не здійснювали контрольної закупки «Пива Уманського Вайсбург» 1л, доказів протилежного суду не надано.

Окрім того, в акті перевірки від 26.04.2021 перевіряючі посилаються лише на фіскальний чек №28766 від 26.08.2020, який у свою чергу до суду не надано.

Щодо наявності інформації в системі АІС "Податковий блок" суд зазначає, що відповідач не надав доказів проведення контрольної закупки товару «Пива Уманського Вайсбург» 1л, його проведення через РРО та отримання продавцем готівкових коштів за товар.

Нормами п. 80.4 ст. 80 Податкового кодексу України визначено, що перед початком фактичної перевірки, з питань дотримання порядку здійснення розрахункових операцій та ведення касових операцій, посадовими особами контролюючих органів на підставі підпункту 20.1.10 пункту 20.1 статті 20 цього Кодексу може бути проведена контрольна розрахункова операція.

Надані відповідачем роздруківки фотознімків із системи АІС Податковий блок, суд оцінює критично та зазначає про неналежність зазначених доказів, оскільки вони не дають змоги ідентифікувати відображені в них відомості. Більш того, для притягнення до відповідальності за п.7 ст.17 Закону №265/95-ВР необхідним є встановлення факту проведення операції через РРО, який перевіряючі не встановили, оскільки не проводили контрольну розрахункову операцію, доказів протилежного відповідачем суду не надано.

З огляду викладене, суд дійшов висновку, що податкове повідомлення-рішення №00050220901 від 17.05.2021 про нарахування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 5100,00 грн є безпідставним та необґрунтованим.

Щодо винесення податкового повідомлення-рішення №0050210901 від 17.05.2021, суд зазначає наступне.

Під час перевірки контролюючим органом встановлено порушення п.226.9 Податкового кодексу України, «Положення про виготовлення, зберігання, продаж марок акцизного податку та маркування алкогольних напоїв і тютюнових виробів», затвердженого постановою КМУ від 27.12.2010 №1251, ст.11 Закону України «Про державне регулювання виробництва та обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального» від 19.12.1995 №481/95-ВР.

Відповідач стверджує, що перевіркою встановлено зберігання ФОП ОСОБА_1 алкогольних напоїв з марками акцизного податку, що не видавались безпосередньо виробнику або імпортеру, а тому вважаються такими, що не марковані.

У акті перевірки від 26.04.2021 відповідачем зазначено, що при дослідженні марок акцизного податку описано 3 пляшки алкогольних напоїв та реквізити марок. По одній марці акцизного податку, а саме AI ЛГП 10/19 ААБУ 006890, акциз 2,381 грн, яка наклеєна на пляшку горілки (алк. напій) «Фінляндія Лайм» 0,05 л імпортер ТОВ «Браун-Формен Україна», - відсутня інформація в АС "Акцизні Марки" (а.с. 8-9).

Відповідно до ч.4 ст.11 Закону №481/95-ВР, алкогольні напої та тютюнові вироби, які виробляються в Україні, а також такі, що імпортуються в Україну, позначаються марками акцизного податку в порядку, визначеному законодавством.

Згідно зі ст.17 Закону №481/95-ВР за порушення норм цього закону, щодо виробництва і торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами посадові особи і громадяни притягаються до відповідальності згідно з чинним законодавством. До суб`єктів господарювання застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у разі: виробництва, зберігання, транспортування, реалізації фальсифікованих алкогольних напоїв чи тютюнових виробів; алкогольних напоїв чи тютюнових виробів без марок акцизного податку встановленого зразка або з підробленими марками акцизного податку, - 200 відсотків вартості товару, але не менше 17000 гривень.

За визначеннями, наведеними у підпунктах 14.1.107, 14.1.109 п.14.1 ст.14 ПК України, марка акцизного податку - спеціальний знак для маркування алкогольних напоїв та тютюнових виробів, віднесений до документів суворого обліку, який підтверджує сплату акцизного податку, легальність ввезення та реалізації на території України цих виробів; маркування алкогольних напоїв та тютюнових виробів - наклеювання марки акцизного податку на пляшку (упаковку) алкогольного напою чи пачку (упаковку) тютюнового виробу в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України щодо виробництва, зберігання та продажу марок акцизного податку.

Суми податку з алкогольних напоїв, для виробництва яких використовується спирт етиловий неденатурований, сплачуються при придбанні марок акцизного податку (пп. 222.1.2 п. 222.1 ст. 222 ПК України).

Статтею 226 ПК України передбачені загальні правила маркування алкогольних напоїв і тютюнових виробів.

Так, пунктом 226.2 статті 226 ПК України передбачено, що наявність наклеєної в установленому порядку марки акцизного податку встановленого зразка на пляшці (упаковці) алкогольного напою, пачці (упаковці) тютюнового виробу чи ємності (упаковці) з рідиною, що використовується в електронних сигаретах, є однією з умов для ввезення на митну територію України і продажу таких товарів споживачам, а також підтвердженням сплати податку та легальності ввезення товарів.

Згідно з пунктом 226.3 пункту 226 ПК України виготовлення, зберігання, продаж марок акцизного податку та маркування алкогольних напоїв і тютюнових виробів здійснюються відповідно до положення, затвердженого Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п.226.6, п.226.7 ст.226 ПК України маркуванню підлягають усі алкогольні напої з вмістом спирту етилового понад 8,5 відсотка об`ємних одиниць. Маркування вироблених в Україні алкогольних напоїв із вмістом спирту етилового до 8,5 відсотка об`ємних одиниць не здійснюється.

Кожна марка акцизного податку на алкогольні напої повинна мати окремий номер, місяць і рік випуску марки та позначення про суму сплаченого акцизного податку за одиницю маркованої продукції, крім суми акцизного податку з реалізації суб`єктами господарювання роздрібної торгівлі алкогольних напоїв.

Постановою Кабінету Міністрів України №1251 від 27.12.2010 затверджено Положення про виготовлення, зберігання, продаж марок акцизного податку та маркування алкогольних напоїв і тютюнових виробів (далі - Положення №1251).

Пунктом 20 Положення №1251 передбачено, що маркування алкогольних напоїв вітчизняного виробництва і тютюнових виробів здійснюється виробниками зазначеної продукції.

Для алкогольних напоїв вітчизняного виробництва використовуються марки із зазначенням суми акцизного податку, сплаченого за одиницю маркованої продукції, з точністю до тисячного знака, яка відповідає сумі, визначеній з урахуванням діючих на дату розливу продукції ставок акцизного податку, міцності продукції та місткості тари.

Вважаються такими, що немарковані, алкогольні напої, тютюнові вироби, тютюновмісні вироби для електричного нагрівання (ТВЕН) за допомогою підігрівача з електронним управлінням і рідини, що використовуються в електронних сигаретах, у випадках, визначених пунктом 226.9 статті 226 Податкового кодексу України.

Відповідно до п. 226.9 ст. 226 ПК України вважаються такими, що немарковані: алкогольні напої, тютюнові вироби та рідини, що використовуються в електронних сигаретах, марковані з відхиленням від вимог положення, затвердженого Кабінетом Міністрів України, відповідно до якого здійснюються виготовлення, зберігання, продаж марок акцизного податку та маркування алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та/або марками, що не видавалися безпосередньо виробнику або імпортеру зазначеної продукції.

Таким чином, з системного аналізу вказаних правових норм слідує, що наявність наклеєної, у встановленому законодавством у сфері державного регулювання виробництва та обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв порядку, марки акцизного податку є необхідною умовою для здійснення продажу підакцизного товару, а підставою для застосування штрафу в порядку частини другої статті 17 Закону №481/95-ВР є зокрема реалізація алкогольних напоїв чи тютюнових виробів з марками, що не видавалися безпосередньо виробнику або імпортеру зазначеної продукції.

Відповідно до п.32 Положення №1251, реєстр виданих марок розміщується на офіційному веб-порталі ДПС. У реєстрі зазначаються всі реквізити марки, а також найменування покупців марок, місяць і рік, у якому вироблено марки для алкогольних напоїв, та рік і квартал, у якому вироблено марки для тютюнових виробів, тютюновмісних виробів для електричного нагрівання (ТВЕН) за допомогою підігрівача з електронним управлінням і рідин, що використовуються в електронних сигаретах.

Заперечуючи позовні вимоги відповідач зазначив про відсутність на момент проведення перевірки в базі даних АС «Акциз» задача «Акцизні марки» інформації щодо реалізації марки акцизного податку серії AI ЛГП ААБУ №006890, акциз 2,381грн, (а.с.42 зворот).

Згідно з абз.4 п.3 Положення № 1251 підприємства-виробники та імпортери алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюновмісних виробів для електричного нагрівання, подають засобами електронного зв`язку в електронній формі з дотриманням вимог Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «;Про електронні довірчі послуги» щомісяця до 8 числа продавцю марок акцизного податку (далі - продавець марок) для задоволення через два місяці потреби в марках таку інформацію: попередню заявку-розрахунок про потребу в марках за їх видами, реквізити платіжного документа/платіжних документів (номер, дата платіжного доручення та сума перерахованих коштів) на перерахування плати за виготовлення марок та звіт про використання марок, придбаних у попередньому місяці. Поняття «продавець марок акцизного податку» вживається у значенні, наведеному в Податковому кодексі України.

Згідно з п.14.1.198 Податкового кодексу України продавець марок акцизного податку - контролюючі органи.

На виконання вказаних норм, ТОВ "Браун-Формен Україна" - імпортер, подавало заявки-розрахунки на придбання марок акцизного податку для маркування алкогольних напоїв, реєстраційний №4500751311 від 17.03.2020, відповідно до якої ТОВ «Браун-Формен Україна» 25.03.2020 отримало марки акцизного податку: №7; Тип марки А1 ЛГП; Сума а/п 2,381; Серії ААБА-ААБЯ; Початкові номери 006858; Кінцеві номери 007217; Кількість марок 10,800. (а.с.16-19, 20-22).

Згідно з абз.абз.1 - 4 п.10 Положення №1251 продаж марок здійснюється на підставі поданих платником акцизного податку за місцем реєстрації в електронній формі заявок - розрахунків кількості марок.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що належними доказами підтверджується, що марка акцизного податку - серії AI ЛГП ААБУ №006890, акциз 2,381грн, відсутність якої відображена у акті фактичної перевірки від 26.04.2021 є такою, що видавалась безпосередньо виробнику або імпортеру алкогольних напоїв, тобто маркована у відповідності до вимог чинного законодавства, а тому висновок акту фактичної перевірки від 26.04.2021 в цій частині є помилковими.

Оскільки оскаржуване податкове повідомлення-рішення №0050210901 від 17.05.2021 винесене на підставі висновків акту фактичної перевірки, які визнано судом помилковими та такими, що спростовуються належними доказами, то суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог у цій та скасування зазначеного податкового повідомлення-рішення.

Частиною першою статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Положеннями статті 90 КАС України визначено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

В силу приписівст.139 КАС України, сплачений позивачем судовий збір підлягає відшкодуванню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача Головного управління Державної податкової служби у Житомирській області.

Керуючись статями 9, 72-77, 90, 242-246, 255, 258 Кодексу адміністративного судочинства України, Житомирський окружний адміністративний суд, -

вирішив:

Позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_4 , ідн. номер НОМЕР_1 ) до Головного управління Державної податкової служби у Житомирській області (вул.Юрка Тютюнника, 7, Житомир, 10003, код ЄДРПОУ 44096781) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, - задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління Державної податкової служби у Житомирській області від 17.05.2021 №00050220901, №00050210901 та №00050300901.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної податкової служби у Житомирській області на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору у сумі розміром 2724 (дві тисячі сімсот двадцять чотири) грн 00 (нуль) коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складення повного судового рішення.

Рішення складено в повному обсязі 12 жовтня 2022 року.

Суддя А.В. Горовенко