Рішення № 106710633, 12.10.2022, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 жовтня 2022 року Справа№200/1319/22

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кошкош О.О., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (ідентифікаційний код 13486010, 84122, Донецька область, м.Слов`янськ, пл.Соборна, 3) про визнання протиправним та скасувати рішення від 02.12.2021 №056550004102 про відмову в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах, зобов`язання повторно розглянути заяву від 09.12.2021 про призначенні пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до п.2 ч.2 ст.114 Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” із зарахуванням до пільгового стажу роботи за Списком №1 періодів роботи з 06.02.2006 по 24.07.2006 на посаді “плавильника” в ТОВ “Консент-АГР”, з 25.07.2006 по 08.01.2007 на посаді “плавильника” в ТОВ “Екосплав”, з 24.04.2009 по 03.03.2010 на посаді “транспортувальника гарячого металу” в ТОВ “Костянтинівський завод металургійного обладнання”, з 13.04.1987 по 01.07.1987 на посаді “слюсаря по ремонту апаратного обладнання” в Костянтинівському державному хімічному заводі, до пільгового стажу роботи за Списком №2 періодів роботи з 22.07.1987 по 12.08.1992 на посаді “слюсаря-монтажника обладнання металургійних заводів” в Костянтинівському спеціалізованому управлінні тресту “Донбасдомнаремонт”, з 26.11.2001 по 19.07.2002 на посаді “слюсаря-ремонтника прокатного цеху” в ЗАТ “Костянтинівський чавуноливарний завод”, з 02.09.1992 по 05.05.1993 на посаді “слюсаря-ремонтника” в Костянтинівському вогнетривкому заводі “Червоний Жовтень”, та до страхового стажу періоду навчання з 01.09.1977 по 15.07.1980 в ПТУ №20 м.Костянтинівка за професією “токар”, та період отримання допомоги по безробіттю з 19.08.2002 по 13.08.2003. В обґрунтування зазначено, що стаж роботи підтверджено записами у трудовій книжці та у довідках з інформацією про пільговий характер роботи.

28 січня 2022 року ухвалою Донецького окружного адміністративного суду відкрито провадження у справі у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

Відповідачем надано відзив, в якому зазначено, що відмова у призначенні пенсії зумовлена недостатністю пільгового стажу за Списком №2. Просив відмовити у задоволені позовних вимог.

За правилами частини 1 статті 258 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі КАС України) суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

Сторони про відкриття провадження у справі були повідомлені судом належним чином.

Суд звертає увагу, що законом України від 24 лютого 2022 року N 2102-IX, затверджено Указ Президента України від 24 лютого 2022 року N 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", згідно якого, у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.

Указом Президента України №133/2022 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні", Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" від 21 квітня 2022 року N 2212-IX, Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" від 22 травня 2022 року №2263-ІХ, продовжено строк дії воєнного стану в Україні.

Відповідно до ст. 12-2 Закону України "Про правовий режим воєнного стану" від 12 травня 2015 року № 389-VIII, в умовах правового режиму воєнного стану суди, органи та установи системи правосуддя діють виключно на підставі, в межах повноважень та в спосіб, визначені Конституцією України та законами України.

Рішенням Ради суддів України від 24 лютого 2022 року N 9, з урахуванням положень статті 3 Конституції України про те, що людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю рекомендовано зборам суддів, головам судів, суддям судів України у випадку загрози життю, здоров`ю та безпеці відвідувачів суду, працівників апарату суду, суддів оперативно приймати рішення про тимчасове зупинення здійснення судочинства певним судом до усунення обставин, які зумовили припинення розгляду справ.

Згідно п. 4 Рекомендацій Ради суддів України, опублікованих 02.03.2022 року, щодо роботи судів в умовах воєнного стану, судам України рекомендовано усіх доступних працівників, по можливості, перевести на дистанційну роботу.

Місцезнаходження Донецького окружного адміністративного суду визначено місто Слов`янськ Донецької області.

У зв`язку з активізацією проведення бойових дій на території Донецької області та прилеглих областей, виникнення загрози безпеці, здоров`ю та життю людей, головою Донецького окружного адміністративного суду 26 лютого 2022 року прийнято наказ № 14/І-г "Про запровадження особливого режиму роботи Донецького окружного адміністративного суду у вигляді дистанційної роботи". Наказом запроваджено особливий режим роботи з 26 лютого 2022 року до закінчення воєнного стану, і до дня відновлення роботи суду у звичайному режимі.

Враховуючи те, що станом на час розгляду справи в Україні продовжує діяти воєнний стан, суд продовжує розгляд справи в письмовому провадженні.

Перевіривши матеріали справи, вирішивши питання, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, судом встановлено наступне.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 звернувся до пенсійного органу із заявою про призначення пенсії.

02 грудня 2021 року територіальним органом Пенсійного фонду України прийнято рішення №056550004102 про відмову у призначенні пенсії. З рішення вбачається, що вік заявника складає 59 років. До страхового стажу не зараховано період навчання з 01.09.1997 по 15.07.1980, оскільки надано скан-копію копії диплому. До пільгового стажу не зараховано період роботи за Списком №2 з 22.07.1987 по 12.08.1992, оскільки довідка ід 18.10.2018 видана підприємством, яке знаходиться на непідконтрольній українській владі території і не здійснило перереєстрацію юридичної адреси на підконтрольній Україні території, що унеможливлює здійснення перевірки даних. Період роботи за Списком №1 в ТзОВ «Екосплав» з 25.07.2006 по 08.01.2007 з 09.01.2007 по 07.03.2007 - оскільки довідка від 12.08.2021 №77 не відповідає вимогам Порядку, а саме не засвідчена підписом начальника відділу кадрів. Період роботи за Списком №1 в ТОВ «Костянтинівський завод металургійного обладнання» з 24.04.2009 по 03.03.2010, згідно довідки від 11.08.2021 №65, можливо врахувати за результатами проведеного акту зустрічі перевірки стажу роботи. Період роботи за Списком №1 в Костянтинівському державному хімічному заводі з 13.04.1987 по 01.07.1987 - оскільки довідка від 26.08.2021 №25/32 не засвідчена підписами усіма посадовими особами підприємства (необхідно надати інформацію з ЄДРПОУ про стан підприємства). Період роботи за Списком №2 згідно архівних довідок від 12.10.2018 №05-07-07/790 з 26.11.2001 по 19.07.2002 та №05-07-07/792 з 02.09.1992 по 05.05.1993 - оскільки відсутнє Рішення комісії щодо підтвердження права на призначення пенсії за віком на пільгових умовах.

Вважаючи рішення про вдмову у призначенні пенсії протиправним позивач звернувся до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Відповідно до п.1 ч.2 статті 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" на пільгових умовах пенсія за віком призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 50 років і за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.

Працівникам, які не мають стажу роботи з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, передбаченого абзацом першим цього пункту, але мають не менше половини стажу на зазначених роботах, за наявності передбаченого абзацами першим і п`ятнадцятим - двадцять третім цього пункту відповідного страхового стажу пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого абзацом першим частини першої статті 26 цього Закону: чоловікам - на 1 рік за кожний повний рік такої роботи; жінкам - на 1 рік 4 місяці за кожний повний рік такої роботи.

Відповідно до п.2 ч.2 статті 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" на пільгових умовах пенсія за віком призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

Працівникам, які не мають стажу роботи з шкідливими і важкими умовами праці, передбаченого абзацом першим цього пункту, але мають не менше половини стажу на зазначених роботах, за наявності передбаченого абзацами першим і п`ятнадцятим - двадцять третім цього пункту відповідного страхового стажу пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого абзацом першим частини першої статті 26 цього Закону: чоловікам - на 1 рік за кожні 2 роки 6 місяців такої роботи; жінкам - на 1 рік за кожні 2 роки такої роботи.

Судом встановлено, що в трудовій книжці позивача НОМЕР_2 , зокрема, наявні наступні записи: навчання з 01.09.1977 по 17.07.1980 в ПТУ №20 м.Костянтинівка (диплом НОМЕР_3 ), 13.04.1987 – про прийняття слюсарем по ремонту апаратного обладнання в Костянтинівський державний хімічний завод; 01.07.1987 – про звільнення; 22.07.1987 – про прийняття слюсарем монтажником по обладнанню металургійних заводів в Костянтинівське спеціалізоване управління тресту “Донбасдомнаремонт”, 12.08.1992 – про звільнення, 02.09.1992 – про прийняття в цех слюсарем-ремонтником в Костянтинівський вогнетривкий завод «Червоний Жовтень», 05.05.1993 – про звільнення; 26.11.2001 – про прийняття в прокатний цех слюсарем-ремонтником в ЗАТ “Костянтинівський чавуноливарний завод”, 19.07.2002 – про звільнення, 19.08.2002 – виплата допомоги по безробіттю Костянтинівським міським центром зайнятості населення (наказ №158 від 19.08.2002), 13.08.2003 – припинення виплат (наказ №158 від 19.08.2002), 03.08.2005 – про прийняття водієм в ТОВ “Консент-АГР”, 06.02.2006 – про переведенням плавильником в ТОВ “Консент-АГР”, 24.07.2006 – про звільнення, 25.07.2006 - про прийняття плавильником в ТОВ «Завод Екосплав», 09.01.2007 – про переведення в.о.майстра, 07.03.2007 – про звільнення, 24.04.2009 – про прийняття транспортувальником гарячого металу в ТОВ “Костянтинівський завод металургійного обладнання”, 03.03.2010 – про звільнення.

До заяви про призначення пенсії додаткового додані, зокрема:

копія диплому (реєстраційний №5091) про отримання освіти у Костянтинівському професійно-технічному училищі №20 по спеціальності «токар»;

довідка Костянтинівського спеціалізованого управління треста «Донбассдомнаремонт» від 10.08.2018 №76, яка містить запис про роботу ОСОБА_1 у період з 22.07.1987 по 12.08.1992 на посаді, за професією, що передбачена Списком №2, затвердженим Постановою Кабінетів Міністрів СССР від 26.01.1991 №10,

довідка ТзОВ «Завод «Екосплав» від 12.08.2021 №77, яка містить запис про роботу у періоди з 25.07.2006 по 08.01.2007 з 09.01.2007 по 07.03.2007 на посаді, за професією, що передбачена Списком №1, затвердженим Постановою КМУ від 16.01.2003 №36,

довідка ТОВ «Костянтинівський завод металургійного обладнання» від 11.08.2021 №65, яка містить запис про роботу у періоди з 24.04.2009 по 03.03.2010 на посаді, за професією, що передбачена Списком №1, затвердженим Постановою КМУ від 16.01.2003 №36,

довідка Костянтинівського державного хімічного заводу від 26.08.2021 №25/32, , яка містить запис про роботу у період з 13.04.1987 по 01.07.1987 на посаді, за професією, що передбачена Списком №1, затвердженим Постановою від 22.08.1956 №1173 (засвідчена ліквідатором О.А. Нестеренко),

архівна довідка Костянтинівської міської ради від 12.10.2018 №05-07-07/792, яка містить запис про роботу в Костянтинівському вогнетривкому заводі «Красный Октябрь» у період з 02.09.1992 по 05.05.1993 на посаді, за професією, що передбачена Списком №2,

архівна довідка Костянтинівської міської ради від 12.10.2018 №05-07-07/790, яка містить запис про роботу в ЗАТ «Костянтинівський чавуноливарний завод» у період з 26.11.2001 по 19.07.2002 на посаді, за професією, що передбачена Списком №2;

архівна довідка Костянтинівської міської ради від 03.09.2021 №05-07-07/745, яка містить запис про роботу в ТОВ «Консент-АГР» у період з 03.08.2005 по 24.07.2006, в т.ч. з 06.02.2006 плавильником 5 розряду дільниці рафінування свинцю цеху.

Відповідно до ст. 48 Кодексу законів про працю України, положення якої кореспондуються зі ст. 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення», трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 (далі - Порядок № 637) основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Пункт 3 Порядку № 637 встановлює, що за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу органами Пенсійного фонду на місцях приймаються довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

Відповідно до пункту 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637(надалі - Порядок), у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток № 5).

У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до якого включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.

Аналіз наведених норм свідчить про те, що основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка. Проте, якщо у трудовій книжці не зазначені відомості про умови праці та характер виконуваної роботи, то для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.

Тобто, надання уточнюючої довідки необхідне лише у двох випадках: за відсутності трудової книжки як такої або необхідних записів у ній, які визначають право на пільгове пенсійне забезпечення.

Наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18 листопада 2005 року № 383 затверджено Порядок застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах (далі - Порядок №383).

Пунктом 3 Порядку № 383 встановлено, що при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21.08.92р. та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21.08.92р.

В період роботи позивача застосовуються Списки №1 та №2 затверджені постановами Кабінетів Міністрів СССР від 26.01.1991 №10, КМУ від 16.01.2003 №36, від 22.08.1956 №1173. При цьому, займані посади «плавильник», «транспортувальник зайнятий на відвезенні гарячого металу», «слюсар по ремонту апаратного обладнання» належали до категорії посад, визначених Списком №1, а посади «слюсар-монтажник обладнання металургійних заводів», «слюсар-ремонтник» належали до категорії посад, визначених Списком №2, які дають право на пільгову пенсію.

З огляду на викладене, судом встановлено, що у трудовій книжці позивача, відомості про роботу, яка дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, внесені відповідно до вимог Інструкції, крім того, містяться всі необхідні оформлені належним чином відомості про займану посаду і період виконуваної роботи для підтвердження стажу роботи на підприємствах у періоди з 13.04.1987 по 01.07.1987 (Список №1), з 22.07.1987 по 12.08.1992 (Список №2), з 02.09.1992 по 05.05.1993 (Список №2), з 26.11.2001 по 19.07.2002 (Список №2), з 06.02.2006 по 24.07.2006 (Список №1), з 25.07.2006 по 08.01.2007 (Список №1), з 24.04.2009 по 03.03.2010 (Список №1).

Відтак, суд дійшов висновку, що записи у трудовій книжці підтверджують характер роботи позивача у спірні періоди за Списком №1 та за Списком №2, що надає йому можливість включення цих періодів роботи до стажу, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах.

З огляду на викладене, неприйнятними є мотиви відмови у зарахуванні періодів роботи до пільгового стажу з підстав невідповідності довідок вимогам Порядку, яким врегульовано питання підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній.

Крім того, щодо доводів відповідача про те, що надані позивачем на підтвердження свого трудового стажу уточнюючи довідки не були прийняті до уваги при призначенні пенсії в зв`язку з тим, що вони видані на непідконтрольній території, судом не прийнято до уваги з огляду на наступне.

Відповідно до частин другої, третьої статті 9 Закону України від 15 квітня 2014 року № 1207-VII «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території» будь-які органи, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території та їх діяльність вважаються незаконними, якщо ці органи або особи створені, обрані чи призначені у порядку, не передбаченому Законом. Будь-який акт (рішення, документ), виданий органами та/або особами, передбаченими частиною 2 цієї статті, є недійсним і не створює правових наслідків.

Суд зазначає, що підприємство не можна вважати органами або особами, що створені, обрані чи призначені у порядку, не передбаченому Законом, у розумінні положень статті 9 Закону України від 15 квітня 2014 року №1207-VII «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території», а позивач не може бути позбавлений свого права через захоплення незаконними озброєними формуваннями певних територій.

Європейський суд з прав людини неодноразово у своїх рішеннях зазначав, що предмет і мета Конвенції як інструменту захисту прав людини потребують такого тлумачення і застосування її положень, завдяки яким гарантовані нею права були б не теоретичними чи ілюзорними, а практичними та ефективними (пункт 53 рішення у справі «Ковач проти України» від 07 лютого 2008 року, пункт 59 рішення у справі «Мельниченко проти України» від 19 жовтня 2004 року, пункт 50 рішення у справі «Чуйкіна проти України» від 13 січня 2011 року, пункт 54 рішення у справі «Швидка проти України» від 30 жовтня 2014 року тощо).

Це означає, що суд має оцінювати фактичні обставини справи з урахуванням того, що права, гарантовані Конституцією України та Конвенцією про захист прав людини та основоположних свобод, мають залишатися ефективними та людину не можна ставити в ситуацію, коли вона завідомо не може реалізувати своїх прав.

Відповідно до частини другої статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

За статтею 14 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод користування правами та свободами, визнаними в цій Конвенції, має бути забезпечене без дискримінації за будь-якою ознакою.

Отже, позивач опинився в ситуації, що відповідно позбавляє його можливості забезпечити належний захист своїх прав.

Також суд враховує висновки Європейського суду з прав людини у справах проти Туреччини (зокрема, «Loizidou v. Turkey», «Cyprus v. Turkey»), а також Молдови та Росії (зокрема, «Mozer v. the Republic of Moldova and Russia», «Ilascu and Others v. Moldova and Russia»), де, ґрунтуючись на Консультативному висновку Міжнародного суду (ООН) у справі Намібії (Namibia case), Європейський суд з прав людини наголосив, що першочерговим завданням щодо прав, передбачених Конвенцією, завжди має бути їх ефективна захищеність на території всіх Договірних Сторін, навіть якщо частина цієї території знаходиться під ефективним контролем іншої Договірної Сторони. Застосовуючи намібійський виняток у справі «Кіпр проти Туреччини», Європейський суд з прав людини, зокрема, зазначив, що виходячи з інтересів мешканців, що проживають на окупованій території, треті держави та міжнародні організації, особливо суди, не можуть просто ігнорувати дії фактично існуючих на такій території органів влади. Протилежний висновок означав би цілковите нехтування всіма правами мешканців цієї території при будь-якому обговоренні їх у міжнародному контексті, а це становило б позбавлення їх наймінімальніших прав, що їм належать.

Враховуючи викладене, суд вважає, що у даному випадку і при обставинах, що склались у зв`язку з тимчасовою окупацією певних територій Донецької області, відмова відповідачем - органом державної влади позивачу - фізичній особі у реалізації її права на призначення пенсії з підстави знаходження підприємств та підтверджуючих первинних документів на окупованій території, не є пропорційною меті, якої намагався досягти відповідач цією відмовою, та така відмова порушує баланс між конституційним правом позивача на соціальне забезпечення та завданням відповідача щодо перевірки правильності призначення та/або перерахунку пенсії.

Щодо періоду отримання допомоги по безробіттю з 19.08.2002 по 13.08.2003 суд зазначає наступне.

Згідно ч. 1 ст. 24 Закону № 1058-IV страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

До страхового стажу для обчислення розміру пенсії за віком, з якого обчислюється розмір пенсії по інвалідності або у зв`язку з втратою годувальника, крім наявного страхового стажу, зараховується також на загальних підставах відповідно період з дня встановлення інвалідності до досягнення застрахованою особою віку, передбаченого частиною першою статті 26 цього Закону, та період з дня смерті годувальника до дати, коли годувальник досяг би віку, передбаченого частиною першою статті 26 цього Закону.

Період, протягом якого особа, яка підлягала загальнообов`язковому державному соціальному страхуванню на випадок безробіття, отримувала допомогу по безробіттю (крім одноразової її виплати для організації безробітним підприємницької діяльності) та матеріальну допомогу у період професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації, включається до страхового стажу.

Час перебування на інвалідності у зв`язку з нещасним випадком на виробництві або професійним захворюванням зараховується до стажу роботи із шкідливими умовами, який дає право на призначення пенсії на пільгових умовах і у пільгових розмірах.

Трудова книжка позивача, містить відомості про отримання допомоги по безробіттю у період з 19.08.2002 по 13.08.2003, отже вказаний період підлягає зарахуванню до страхового стажу.

Згідно з правовою позицією Верховного Суду, викладеною в постанові від 06 березня 2018 року в справі № 754/14898/15-а, не всі недоліки записів у трудовій книжці можуть бути підставою для неврахування відповідного стажу, оскільки визначальним є підтвердження факту зайнятості особи на відповідних роботах (у спірних правовідносинах отримання допомоги по безробіттю), а не правильність записів у трудовій книжці.

Більш того, відповідальною особою за правильність та повноту ведення трудових книжок є керівник підприємства, установи, організації або уповноважена ним особа, а не працівник. Тому позивач не може нести відповідальність за порушення вимоги ведення трудових книжок третіми особами (за неповноту вказаної інформації, в т.ч. дати наказу про припинення виплати допомоги).

Щодо зарахування періоду навчання з 01.09.1977 по 15.07.1980 в ПТУ №20 м.Костянтинівка за професією “токар” до страхового стажу, суд зазначає наступне.

За приписами пункту «д» частини третьої статті 56 Закону України від 05.11.1991 № 1788-XII «Про пенсійне забезпечення» до стажу роботи зараховується також: навчання у вищих і середніх спеціальних навчальних закладах, в училищах і на курсах по підготовці кадрів, підвищенню кваліфікації та перекваліфікації, в аспірантурі, докторантурі і клінічній ординатурі.

Під час розгляду справи судом встановлено, що трудова книжка позивача містить запис про навчання з 01.09.1977 по 17.07.1980 в ПТУ №20 м.Костянтинівка (диплом НОМЕР_3 ). Крім того, позивачем надано диплом (реєстраційний № НОМЕР_4 ), завірений печаткою установи, який у правому верхньому куті містить позначку «КОПІЯ» та містить інформацію про отримання ОСОБА_1 освіти у період 1977 – 1980 роки у Костянтинівському професійно-технічному училищі №20 по спеціальності «токар». В подальшому, згідно записів у трудовій книжці, з 31.07.1980 позивача прийнято на роботу «токарем» в Костянтинівський завод.

Враховуючи надані позивачем докази, суд вважає протиправною відмову управління у зарахуванні періоду навчання з 01.09.1977 по 15.07.1980 до страхового стажу.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що територіальний орган Пенсійного фонду України, відмовляючи у зарахуванні періодів роботи з 13.04.1987 по 01.07.1987, з 06.02.2006 по 24.07.2006, з 25.07.2006 по 08.01.2007, з 24.04.2009 по 03.03.2010, з 22.07.1987 по 12.08.1992, з 02.09.1992 по 05.05.1993, з 26.11.2001 по 19.07.2002 до пільгового стажу, періоду навчання та отримання допомоги по безробіттю з 01.09.1977 по 15.07.1980 та з 19.08.2002 по 13.08.2003 (відповідно) до страхового стажу, діяв не обґрунтовано, тобто без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, у зв`язку з чим наявні підстави для визнання рішення від 02.12.2021 №056550004102 про відмову у призначенні пенсії протиправним та скасування його, зобов`язання повторно розглянути заяву із зарахуванням до пільгового стажу за Списком №1 періодів роботи з 13.04.1987 по 01.07.1987, з 06.02.2006 по 24.07.2006, з 25.07.2006 по 08.01.2007, з 24.04.2009 по 03.03.2010, за Списком №2 періодів роботи з 22.07.1987 по 12.08.1992, з 02.09.1992 по 05.05.1993, з 26.11.2001 по 19.07.2002, до страхового стажу періоду навчання з 01.09.1977 по 15.07.1980 та періоду отримання допомоги по безробіттю з 19.08.2002 по 13.08.2003.

З огляду на викладене позовні вимоги підлягають повному задоволенню.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить з наступного.

Відповідно до ч.1 ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Враховуючи те, що управлінням неправомірно прийнято рішення про відмову у призначенні пенсії, при цьому, зобов`язання вчинити певні дії є похідною вимогою, суд вважає за необхідне стягнути за рахунок бюджетних асигнувань на користь позивача сплачений ним судовий збір в розмірі 992,40 грн.

Керуючись нормами Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області від 02.12.2021 №056550004102.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (ідентифікаційний код 13486010, 84122, Донецька область, м.Слов`янськ, пл.Соборна, 3) повторно розглянути заяву ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) про призначення пенсії від 09.12.2021 із зарахуванням до пільгового стажу, що дає право на призначення пенсії за Списком №1 періодів роботи з 13.04.1987 по 01.07.1987, з 06.02.2006 по 24.07.2006, з 25.07.2006 по 08.01.2007, з 24.04.2009 по 03.03.2010, за Списком №2 періодів роботи з 22.07.1987 по 12.08.1992, з 02.09.1992 по 05.05.1993, з 26.11.2001 по 19.07.2002, до страхового стажу періоду навчання з 01.09.1977 по 15.07.1980 та періоду отримання допомоги по безробіттю з 19.08.2002 по 13.08.2003.

Стягнути на корить ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (ідентифікаційний код 13486010, 84122, Донецька область, м.Слов`янськ, пл.Соборна, 3) судовий збір у розмірі 992 (дев`ятсот дев`яносто дві) грн. 40 коп.

Рішення може бути оскаржено протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Першого апеляційного адміністративного суду.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя О.О. Кошкош