Рішення № 106710530, 12.10.2022, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Голобутовського Р.З.

розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

08.07.2022 ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (далі - відповідач), в якій просить:

- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо відмови виплати перерахованої з 01.04.2019 пенсії ОСОБА_1 без обмеження її максимального розміру;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області провести виплату перерахованої пенсії ОСОБА_1 з 01.04.2019 з урахуванням додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплати, підвищення) та премії в розмірі 90% від розміру грошового забезпечення, згідно з оновленою довідкою Дніпропетровського ОТЦК та СП від 31.07.2020 року № ФД104583 та з урахуванням рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду по справі №160/1744/22 від 25.03.2022 року, без обмеження максимального розміру пенсії з урахуванням виплачених платежів.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивач не погоджується з протиправними діями відповідача щодо зменшення відсоткового значення розміру його пенсії з 90% до 80% сум грошового забезпечення під час перерахунку пенсії з 01.04.2019. Також позивач вказує на неправомірні, на його думку, обмеження пенсії десятьма розмірами прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, що і стало підставою для звернення до суду.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11.07.2022 відкрито провадження у адміністративній справі; справу №160/9793/22 призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін за наявними у справі матеріалами.

Сторони належним чином повідомлені про розгляд справи Дніпропетровським окружним адміністративним судом, що підтверджується матеріалами справи.

Ухвалою суду від 11.07.2022 відповідачу надано строк для подання відзиву на позовну заяву - протягом 15 днів з дня отримання ухвали про відкриття провадження у справі.

Копія ухвали Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11.07.2022 вручена представнику відповідача 20.07.2022 в приміщенні суду, що підтверджується розпискою про отримання копії ухвали та позовної заяви з додатками.

У силу ч. 4 ст. 124, ч. 8 ст.126 Кодексу адміністративного судочинства України суд вважає відповідача належним чином повідомленим про можливість подання відзиву у зазначені строки та належним чином повідомленим про судовий розгляд справи.

Відповідачем, на виконання ст.162 Кодексу адміністративного судочинства України, не надіслано до суду відзиву на позов та не повідомлено про поважність причин ненадання відзиву.

Відповідно до ч. 6 ст.162 Кодексу адміністративного судочинства України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Згідно з ч. ч. 5, 8 ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. При розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є громадянином України, що підтверджується паспортом громадянина України серії НОМЕР_1 .

Позивач перебуває на пенсійному обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області та отримує пенсію за вислугу років у відповідності до вимог Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб», пенсію призначено з розрахунку 90% від грошового забезпечення.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22.01.2021 у справі №160/15172/20 позов ОСОБА_1 задоволено повністю.

Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо відмови ОСОБА_1 у перерахунку та виплати з 01.04.2019 р. пенсії згідно із нової довідки Дніпропетровського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки Міністерства оборони України від 31.07.2020 року № ФД104583.

Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду в Дніпропетровській області перерахувати та виплатити ОСОБА_1 з 01.04.2019 р. пенсію згідно із нової довідки Дніпропетровського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки Міністерства оборони України від 31.07.2020 року № ФД104583 з урахуванням усіх складових грошового забезпечення, що містяться у довідці з виплатою різниці між фактично отриманою та перерахованою сумою пенсії

Згідно з даними Єдиного державного реєстру судових рішень рішення суду набрало законної сили.

Відповідач листом від 27.07.2021 повідомив позивача, що рішенням суду від 22.01.2021 у справі №160/15172/20 не зобов`язано органи Пенсійного фонду України перерахувати пенсію, виходячи з розміру 90% відповідних сум грошового забезпечення, тому перерахунок пенсії проведено за умовами статті 13 Закону №2262, якими максимальний розмір призначених пенсій за вислугу років обмежується 80% відповідних сум грошового забезпечення.

Не погодившись із вказаним, позивач звернувся до суду з позовом.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25.03.2022 у справі №160/1744/22 позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії - задоволено.

Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо зменшення розміру пенсії з 90% до 80% відповідних сум грошового забезпечення при проведенні перерахунку з 01.04.2019 пенсії ОСОБА_1 відповідно до довідки Дніпропетровського обласного територіального центра комплектування та соціальної підтримки від 31.07.2020 №ФД104583 про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії.

Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області провести з 01.04.2019 перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 , виходячи з розміру 90% відповідних сум грошового забезпечення, з урахуванням раніше виплачених сум.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23.05.2022 у справі №160/1744/22 виправлено технічну описку, допущену при виготовленні повного тексту рішення у справі №160/1744/22, виклавши третій абзац резолютивної частини рішення у наступній редакції:

«Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області провести з 01.04.2019 перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 , виходячи з розміру 90% відповідних сум грошового забезпечення відповідно до довідки Дніпропетровського обласного територіального центра комплектування та соціальної підтримки від 31.07.2020 №ФД104583 про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії, з урахуванням раніше виплачених сум».

Відповідно до ч.4 ст. 78 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

25.05.2022 року позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області із заявою з питання перерахунку пенсії.

Листом Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області за наслідками розгляду заяви повідомлено, що на виконання рішення суду від 25.03.2022 року у справі №160/1744/22 проведено перерахунок пенсії з 01.04.2019 року в розмірі 90% від грошового забезпечення 16598,45 грн., яке зазначено в довідці від 31.07.2020 за №ФД104583, яка надана Дніпропетровським обласним територіальним центром комплектування та соціальної підтримки.

Повідомлено, що доплату пенсії на виконання рішення суду було обчислено за період з 01.12.2020 по 28.02.2022, оскільки на виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22.01.2021 у справі № 160/15172/20 доплата за період з 01.04.2019 по 30.11.2020 вже була обчислена у максимальному розмірі відповідно до статті 43 Закону № 2262.

Доплата пенсії за період з 01.12.2020 по 28.02.2022 становить 12316,25 грн.

Також повідомлено, що Кабінетом Міністрів України прийнято постанову від 16.02.2022 за № 118 “Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році” (далі - Постанова № 118) відповідно до якої з 1 березня 2022 року розміри пенсій, призначених відповідно до статей 13, 21 і 36 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” (без урахування надбавок, підвищень, додаткових пенсій, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації пенсії, доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною, щомісячної доплати до пенсії, адресної допомоги до пенсійної виплати та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством) підвищуються на коефіцієнт збільшення у розмірі 1,14 у межах максимального розміру пенсії, визначеного законом.

З 01.03.2022 розмір пенсії склав 19340,00 грн.

Законом України від 02 грудня 2021 № 1928-ІХ «Про Державний бюджет України на 2022 рік» з 01.01.2022 розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, встановлено на рівні 1934,00 грн, а з 01.07.2022 - 2027,00 грн.

Виплата пенсії з 01.07.2022 проводиться у розмірі 20270,00 грн., який обчислено на виконання рішення суду.

Вважаючи протиправними дії відповідача щодо зменшення відсоткового розміру пенсії від відповідних сум грошового забезпечення при перерахунку пенсії з 01.04.2019 року, обмеження пенсії максимальним розміром позивач звернувся до суду з цим позовом.

Вирішуючи спір по суті заявлених позовних вимог, суд виходить з наступного.

Частиною 1 ст. 46 Конституції України встановлено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Обмеження максимального розміру пенсії вперше були введені в дію Законом України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» від 8 липня 2011 року № 3668-VІ (далі - Закон № 3668-VІ).

Згідно зі ст. 2 Закону №3668, що набрав чинності 01.10.2011 року, максимальний розмір пенсії (крім пенсійних виплат, що здійснюються з Накопичувального пенсійного фонду) або щомісячного довічного грошового утримання (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною), призначених (перерахованих) відповідно до Митного кодексу України, законів України «Про державну службу», «Про прокуратуру», «Про статус народного депутата України», «Про Національний банк України», «Про Кабінет Міністрів України», «Про дипломатичну службу», «Про службу в органах місцевого самоврядування», «Про судову експертизу», «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», «Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів», «Про наукову і науково-технічну діяльність», «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», «Про пенсійне забезпечення», «Про судоустрій і статус суддів», Постанови Верховної Ради України від 13 жовтня 1995 року «Про затвердження Положення про помічника-консультанта народного депутата України», не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.

Відтак, на осіб, яким пенсія перерахована відповідно до нормативно-правових актів, вказаних у статті 2 Закону № 3668-VІ, зокрема, Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», та розмір якої перевищує максимальний розмір, встановлений цим Законом, поширюються приписи законодавства, чинні на час здійснення такого перерахунку.

Зазначені положення Закону №3668-VI не визнавались Конституційним Судом України такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), отже, є чинними і підлягають виконанню.

Вказана позиція узгоджується з висновками Верховного Суду, викладеними у постановах, зокрема, від 21.11.2019 року у справі №161/14321/16-а та від 10.12.2020 року у справі №580/492/19.

Аналогічна правова позиція також висловлена у постанові Верховного Суду у справі №580/5238/20 від 10.09.2021 року.

Крім того, суд вважає за необхідне зазначити, що згідно з абзацом 1 пункту 2 розділу ІІ «Прикінцевих та перехідних положення» Закону №3668-VI обмеження пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) максимальним розміром, встановленим цим Законом, не поширюється на пенсіонерів, яким пенсія (щомісячне довічне грошове утримання) призначена до набрання чинності цим Законом.

Пенсіонерам, яким пенсія (щомісячне довічне грошове утримання) призначена до набрання чинності цим Законом і в яких розмір пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) перевищує максимальний розмір пенсії (щомісячного довічного грошового утримання), встановлений цим Законом, виплата пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) здійснюється без індексації, без застосування положень частин другої та третьої статті 42 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» та проведення інших перерахунків, передбачених законодавством, до того часу, коли розмір пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) відповідатиме максимальному розміру пенсії (щомісячного довічного грошового утримання), встановленому цим Законом.

Суд зазначає, що вказану норму не можна тлумачити як підставу для скасування обмеження максимального розміру пенсій, призначених до набрання чинності Законом №3668-VI. У цьому випадку ця норма не скасовує обмеження розміру пенсії позивача, а лише визначає, що до моменту, коли розмір пенсії не відповідатиме встановленому максимальному розміру, виплата такої пенсії здійснюється без підвищень, доплат та інших перерахунків.

Як вже зазначалось, згідно з абзацом першим пункту 2 розділу II «Прикінцевих та перехідних положення» Закону №3668-VI обмеження пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) максимальним розміром, встановленим цим Законом, не поширюється на пенсіонерів, яким пенсія (щомісячне довічне грошове утримання) призначена до набрання чинності цим Законом.

При цьому абзацом другим пункту 2 розділу ІІ «Прикінцевих та перехідних положення» Закону №3668-VI визначено, що пенсіонерам, яким пенсія (щомісячне довічне грошове утримання) призначена до набрання чинності цим Законом і в яких розмір пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) перевищує максимальний розмір пенсії (щомісячного довічного грошового утримання), встановлений цим Законом, виплата пенсії здійснюється без індексації, без застосування положень частин другої та третьої статті 42 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» та проведення інших перерахунків, передбачених законодавством, до того часу, коли розмір пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) відповідатиме максимальному розміру пенсії (щомісячного довічного грошового утримання), встановленому цим Законом.

Наведені в пункті 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 3668-VI норми є спеціальними, оскільки дія їх розповсюджується на окрему групу суб`єктів, яка обумовлена певними особливостями (зокрема, осіб, пенсія яким призначена до набрання чинності цим Законом, в яких розмір пенсії перевищує максимальний розмір пенсії (щомісячного довічного грошового утримання), встановлений цим Законом тощо.

Суд зазначає, що положення цього пункту спрямовані на врегулювання питань, які виникають у зв`язку із застосуванням Закону №3668-VI щодо осіб, права яких внаслідок такого застосування могли підлягати звуженню. У зв`язку з цим положення пункту 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 3668-VI, а саме - усі його чотири абзаци, застосовуються у системному зв`язку між собою.

Таким чином, пункт 2 розділу ІІ Закону № 3668-VI в контексті перехідних положень не регулює питання обмеження максимальним розміром пенсії осіб, у яких на 1 жовтня 2011 року вона не досягала максимального розміру (десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність).

Аналіз пункту 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 3668-VI дає підстави для висновку, що метою вказаної норми є деталізація умов дії положень статті 2 цього ж Закону лише щодо категорії пенсіонерів, яким пенсія (щомісячне довічне грошове утримання) призначена до набрання чинності цим Законом та перевищує встановлений максимальний розмір пенсії.

Також суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Тлумачення пункту 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону №3668-VI в контексті розмежування пенсіонерів на дві категорії: 1) яким пенсія (щомісячне довічне грошове утримання) була встановлена до 1 жовтня 2011 року і розмір якої перевищував максимальний розмір пенсії (щомісячного довічного грошового утримання), встановлений Законом № 3668-VI, 2) яким пенсія (щомісячне довічне грошове утримання) була встановлена до 1 жовтня 2011 року, але розмір якої не перевищував максимальний розмір пенсії (щомісячного довічного грошового утримання), встановлений цим Законом, може призвести до порушення принципів рівності й справедливості, спотворення розуміння сутності обов`язку держави щодо гарантування права застрахованих осіб на пенсію.

Виокремлення осіб другої групи, без застосування до них положень пункту 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 3668-VI, може призвести до здійснення їм подальших перерахунків (підвищень, індексацій, тощо) пенсій з можливим перевищенням встановленого статтею 2 даного Закону обмеження максимального розміру пенсії, що ставить у нерівне становище з пенсіонерами першої виділеної вище групи.

Такий підхід відповідно до пункту 3 частини першої статті 1 Закону України «Про засади запобігання та протидії дискримінації в Україні» від 6 вересня 2012 року №5207-VI вважається непрямою дискримінацією - ситуація, за якої внаслідок реалізації чи застосування формально нейтральних правових норм, критеріїв оцінки, правил, вимог чи практики для особи та/або групи осіб за їх певними ознаками виникають менш сприятливі умови або становище порівняно з іншими особами та/або групами осіб, крім випадків, коли їх реалізація чи застосування має правомірну, об`єктивно обґрунтовану мету, способи досягнення якої є належними та необхідними.

При цьому звертає на себе увагу той факт, що норми пункту 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 3668-VI є лише частиною вказаного нормативно-правового акта, не дублюються іншими актами, встановлюють межі застосування норм інституту «обмеження максимального розміру пенсії» за колом осіб в момент набуття чинності Закону №3668-VI та спрямовані на збереження соціальних прав і інтересів в сфері пенсійних відносин, реалізація яких мала місце до набуття вступу в силу даного Закону.

Разом з тим, з часу набрання чинності вказаним Законом, він поширює свою дію на всю територію України і розповсюджується на всіх осіб, які отримують пенсії за законодавством України (зокрема, призначені (перераховані) відповідно до нормативно-правових актів, вказаних у статті 2 Закону №3668-VI).

Відтак, на осіб, яким пенсія перерахована відповідно до нормативно-правових актів, вказаних у статті 2 Закону №3668-VI, та розмір якої перевищує максимальний розмір, встановлений даним Законом, поширюються приписи законодавства, чинні на час здійснення такого перерахунку.

Як встановлено судом, внаслідок перерахунку пенсії позивача її розмір перевищив максимальний.

Оскільки таке перевищення стало результатом перерахунку в період дії загальної норми частини першої статті 2 Закону №3668-VI, то до регулювання спірних правовідносин слід застосовувати положення вказаної статті, яка встановлює обмеження пенсії десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність.

Зазначені положення Закону №3668-VI неконституційними не визнавалися, є чинними, а тому обов`язкові для застосування.

Викладені висновки щодо застосування статті 2, абзацу 1 пункту 2 розділу ІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону № 3668-VI узгоджуються з правовою позицією, висловленою Верховним Судом у складі палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду у постанові від 24 червня 2020 року у справі №580/234/19, а також Верховним Судом у постановах від 8 липня 2020 року у справі №607/7115/17, від 10 вересня 2020 року у справі №280/5154/19, від 24 вересня 2020 року у справі №640/5854/19.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 10 вересня 2021 року у справі №580/5238/20.

Відповідно до ч. 5 ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Судом встановлено, що на виконання рішення суду від 25.03.2022 року у справі №160/1744/22 позивачу проведено перерахунок пенсії з 01.04.2019 року в розмірі 90% від грошового забезпечення 16598,45 грн., яке зазначено в довідці від 31.07.2020 за №ФД104583, яка надана Дніпропетровським обласним територіальним центром комплектування та соціальної підтримки.

Доплату пенсії на виконання рішення суду було обчислено за період з 01.12.2020 по 28.02.2022, оскільки на виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22.01.2021 у справі № 160/15172/20 доплата за період з 01.04.2019 по 30.11.2020 вже була обчислена у максимальному розмірі відповідно до статті 43 Закону № 2262.

З 01.03.2022 розмір пенсії склав 19340,00 грн.

Законом України від 02 грудня 2021 № 1928-ІХ «Про Державний бюджет України на 2022 рік» з 01.01.2022 розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, встановлено на рівні 1934,00 грн, а з 01.07.2022 - 2027,00 грн.

Виплата пенсії з 01.07.2022 проводиться у розмірі 20270,00 грн., який обчислено на виконання рішення суду.

Спору між сторонами стосовно обчислення пенсії у розмірі 90% від грошового забезпечення 16598,45 грн., яке зазначено в довідці від 31.07.2020 за №ФД104583, яка надана Дніпропетровським обласним територіальним центром комплектування та соціальної підтримки, не має, оскільки відповідачем перераховано пенсію з 01.04.2019 у розмірі 90% від грошового забезпечення позивача.

Отже, вимоги в цій частині безпідставні та задоволенню не підлягають, оскільки відсутнє порушене право позивача.

У постанові від 16.07.2020 у справі № 826/13664/18 Верховний Суд сформував правову позицію, відповідно до якої відсутність порушених прав та інтересів є самостійною підставою для відмови в задоволенні позову, адже завданням адміністративного судочинства є саме ефективний захист та відновлення порушених та оспорюваних прав та інтересів особи, чого не можливо досягти без підтвердження (доведення) реальних фактів порушення прав, свобод чи інтересів позивача, або осіб в інтересах яких він звертається з позовом до суду.

Позовні вимоги в частині виплати пенсії без обмеження максимальним розміром задоволенню не підлягають у силу наведених норм законодавства та правової позиції Верховного Суду з аналогічного питання.

Відповідно до статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Аналогічна позиція стосовно обов`язку доказування була висловлена Європейським судом з прав людини у пункті 36 справи «Суомінен проти Фінляндії» (Suominen v. Finland), від 01 липня 2003 року №37801/97, в якому він зазначив, що хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (рішення).

Враховуючи встановлені судом обставини справи, суд робить висновок про відмову у задоволенні позову.

У зв`язку з відмовою у задоволенні позовної заяви та звільненням позивача від сплати судового збору, судовий збір на користь позивача стягненню не підлягає.

Керуючись статтями 139, 242-246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України,

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (вул. Набережна Перемоги, буд. 26, м. Дніпро, 49094, код ЄДРПОУ 21910427) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Р.З. Голобутовський