Ухвала суду № 10671016, 04.08.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

________________

УХВАЛА

про повернення позовної заяви

04.08.10№ 05-5- 39 / 8989 Суддя , розглянувши

позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Універсальні дистриб"юторські системи"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Сузір'я"

про стягнення заборгованості - 21 707,39 грн.

ВСТАНОВИВ:

Позовна заява № б/н від 15.07.2010 р. і додані до неї документи повертаються позивачеві без розгляду з наступних підстав:

Відповідно до п. 1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України (надалі - ГПК України) суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо позовну заяву підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано.

Суд звертає увагу на те, що згідно з ч. 1 ст. 54 ГПК України позовна заява підписується повноваженою посадовою особою позивача або його представником.

Відповідно до ч. 2 ст. 28 ГПК України керівники підприємств та організацій, інші особи, повноваження яких визначені законодавством або установчими документами, подають господарському суду документи, що посвідчують їх посадове становище.

Позовну заяву підписано п. О.В. Романенко, посадове становище якого зазначено як Директор ТОВ "Універсальні дистриб"юторські системи".

При цьому, до позовної заяви не додано жодних доказів на підтвердження того, що О.В. Романенко є Директором ТОВ "Універсальні дистриб"юторські системи" та йому надано право діяти від імені позивача, зокрема підписувати позовні заяви (установчі документи, протокол про обрання, наказ про призначення тощо відсутні). До того ж, Договір № ДТ-14-01093 від 21.05.2009 р., на підставі якого позивач звернувся з позовом до суду, підписаний з боку позивача директором Київської філії ТОВ "Універсальні дистриб"юторські системи" Прокопенко О.Д.

Виходячи із зазначеного, суд не може дійти однозначного висновку, що позовна заява підписана особою, яка має право її підписувати.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 63 ГПК України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо у позовній заяві не вказано обставин, на яких грунтується позовна вимога, доказів, що підтверджують викладені в заяві обставини.

У абз. 3 стор. 1 позовної заяви зазначено, що "На виконання умов Договору Позивач здійснив поставку товарів Відповідачу на загальну суму 20000,00 грн....", проте не зазначено доказів, які мають таке зазначення підтверджувати (у позовній заяві відповідні видаткові накладні не вказані, а фактично додані до позовної заяви видаткові накладні у загальній сумі не відповідають 20000,00 грн., що, в свою чергу, призводить до припущення стосовно часткових розрахунків відповідача, проте докази на їх підтвердження також не зазначені).

Згідно абз. 2 п. 3.3 Роз`яснень Вищого арбітражного суду України від 18.09.1997 р. № 02-5/289 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України" (з послідуючими змінами і доповненнями) підставою для повернення позовної заяви є, зокрема, незазначення доказів, що підтверджують викладені в заяві обставини.

Тільки якщо у позовній заяві є посилання на докази, що підтверджують викладені обставини, але самі докази до позовної заяви не додані, таку заяву не можна повертати з посиланням на статтю 63 ГПК. У цьому випадку суддя у процесі підготовки справи до розгляду ухвалою витребовує ці докази від позивача чи відповідача (абз. 4 п. 3.3 вищенаведених Роз"яснень).

Фактично зазначені позивачем у абз. 3 стор. 1 позовної заяви відомості не містять жодних вказань (посилань) на існування конкретно - визначених доказів на підтвердження цих відомостей, т.т. такі докази позивачем не зазначені. А тому суд позбавлений можливості діяти в порядку п. 11 ч. 1 ст. 65 ГПК України, оскільки сам позивач такі докази не зазначив (т.т невідомо які саме докази суду вимагати).

За таких обставин, у позовній заяві не вказано доказів, що підтверджують викладені в заяві обставини, що є підставою для повернення позову без розгляду на підставі п. 3 ч. 1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до п. 10 ч. 1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо не подано доказів сплати витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Відповідно до листа Територіального управління державної судової адміністрації в місті Києві № 1021-4/4 від 23.06.2010 р. повідомлено, що станом на 23 червня 2010 року Головним управлінням державного казначейства України в м. Києві були змінені реквізити та коди платежів при сплаті судових витрат з інформаційно – технічного забезпечення розгляду справ для Господарського суду міста Києва, зокрема, оновлені реквізити є наступними:

- рахунок 31218264700001;

- код ЄДРПОУ 24262621;

- МФО 82019;

- Отримувач ГУ ДКУ у м. Києві;

- код платежу 22050003;

- банк ГУ ДКУ у м. Києві.

В порушення вищезазначеного, позивач фактично платіжним дорученням № ПП- 0018254 від 22.07.2010 р. здійснив оплату витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 236,00 грн., зазначивши при цьому інші реквізити, а саме:

- рахунок 31213259700011;

- МФО 820019;

- ідентифікаційний код 26077968;

- Одержувач УДК у Шевченківському р-ні м. Києва;

- банк одержувача ГУДК України у м. Києві;

- код платежу 22050000.

А тому платіжне доручення № ПП- 0018254 від 22.07.2010 р. не приймається судом у якості доказу сплати витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Відповідно до Роз`яснень Вищого Арбітражного суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України" від 18.09.1997 р. № 02-5/289 недодержання вимог ст. 54 і 57 Господарського процесуального кодексу України щодо форми, змісту і додатків до позовної заяви тягне за собою наслідки, передбачені ст. 63 Господарського процесуального кодексу України.

За таких обставин, позовна заява не може бути прийнята до розгляду та підлягає поверненню.

Відповідно до ч. 3 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України, повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення допущеного порушення.

Крім того, при можливому повторному зверненні до господарського суду позивачу слід звернути увагу на наступне:

Фактично у тексті позовної заяви зазначена наступна адреса місцезнаходження відповідача: 01034, м. Київ, вул. Пушкінська, буд. 2-4, однак, позивачем не надано доказів того, що вказана адреса дійсно є адресою місцезнаходження відповідача. Зокрема, суд звертає увагу, що у Договорі № ДТ-14-01093 від 21.05.2009 р. міститься інша адреса місцезнаходження відповідача, а саме: 01034, м. Київ, вул. Пушкінська, буд. 2-4/7. Направлення позовної заяви і доданих до неї документів відповідачу здійснено за адресою, вказаною у позовній заяві. З урахуванням наведеного, суд не може дійти однозначного висновку, що позивач у виконав вимоги ч. 1 ст. 56 ГПК України щодо надіслання позовної заяви і доданих до неї документів відповідачу.

Так, відповідно до абз. 6 п. 3.1 Роз'ясненень Вищого арбітражного суда, від 18.09.1997, № 02-5/289 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України" у випадках, передбачених статтею 56 ГПК України, місцезнаходження (місце проживання) відповідача визначається за даними його державної реєстрації як суб'єкта господарювання.

Таким чином, місцезнаходження у позовній заяві повин но визначатися та вказуватися, а рівно враховуватися позивачем при виконанні приписів ч. 1 ст. 56 ГПК України, згідно з установчими документами юридичної особи, даними її державної реєстрації як суб'єкта господарювання.

          Керуючись п.п. 1, 3,10 ч. 1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України, -

УХВАЛИВ:

          Позовні матеріали повернути позивачеві без розгляду.

Суддя                                                                                           Гумега О.В.