Рішення № 106709780, 12.10.2022, Волинський окружний адміністративний суд

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого-судді Ксензюка А.Я.,

розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Другого відділу державної виконавчої служби в місті Луцьку Західного міжрегіонального управління юстиції України (м.Львів) про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) звернувся в суд з позовом до Другого відділу державної виконавчої служби в місті Луцьку Західного міжрегіонального управління юстиції України (м.Львів) (далі - Другий ВДВС у м. Луцьку, відповідач) про визнання протиправною бездіяльність, що полягає у не знятті арешту з грошових коштів, які є заробітною платою та знаходяться на рахунку № НОМЕР_1 , який відкритий в АТ «Райффайзен Банк Аваль», МФО 300335 на ім`я власника рахунку - ОСОБА_1 ; зобов`язання скасувати арешт грошових коштів, які є заробітною платою та знаходяться на рахунку № НОМЕР_1 , який відкритий в АТ «Райффайзен Банк Аваль», МФО 300335 на ім`я власника рахунку - ОСОБА_1 .

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що головним державним виконавцем Другого ВДВС у м. Луцьку Арсенюк О.В. в рамках виконавчого провадження №69175847 винесено постанову про арешт майна боржника від 15.06.2022 року. Відповідно до вказаної постанови накладено арешт на грошові кошти, що містяться на відкритих рахунках, а також на кошти на рахунка, що будуть відкриті після винесення постанови про арешт коштів боржника, крім коштів, що містяться на рахунках накладення арешту та/або звернення. Під час виконання вказаної постанови було накладено арешт на рахунок позивача у АТ «Райффайзен Банк Аваль», що використовується для зарахування заробітної плати..

Позивачем було подано клопотання до Другого ВДВС у м. Луцьку про скасування арешту грошових коштів, які є заробітною платою на рахунку. Однак в клопотанні про зняття арешту відмовлено.

Позивач вважає, що оскільки накладення арешту на зарплатний рахунок є протиправним та неприпустимим, то відповідач допускає протиправну бездіяльність щодо незняття арешту з банківського рахунку № НОМЕР_1 , який відкритий в АТ «Райффайзен Банк Аваль», та використовується для зарахування заробітної плати.

З наведених підстав просив позов задовольнити повністю.

Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 03.10.2022 року прийнято вказану позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, ухвалено справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження у судовому засіданні з повідомленням сторін суддею одноособово, з урахуванням § 2 глави 11 розділу ІІ Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), та призначено судове засідання у справі на 10:00 10.10.2022 року.

10.10.2022 відкладено розгляд справи на 10:00 12.10.2022 року.

В поданому до суду поясненні представник відповідача позовні вимоги ОСОБА_1 заперечила та просила в їх задоволенні відмовити з тих підстав, що дії державного виконавця щодо стягнення боргу по ВП №69175847 є правомірними і відповідають вимогам Закону України «Про виконавче провадження». Вказує, що рахунки на які зараховується заробітна плата,нормативно не визначені як рахунки із спеціальним режимом використання, не є такими рахунками, вказані рахунки є звичайними поточними рахунками та банківське законодавство не містить визначення такого виду рахунків як «зарплатний», що у свою чергу дає підстави для висновку про відсутність обмежень для накладення арешту на кошти, на таких рахунках. Крім того зарплатні виплати відсутні у переліку визначеному статтею 73 Закону України «Про виконавче провадження».

До судового засідання, призначеного на 10:00 12.10.2022 року, представники сторін подали до суду заяви про розгляд справи без їх участі.

З урахуванням приписів частини третьої статті 194, частини четвертої статті 229, частини третьої статті 268 КАС України, судовий розгляд справи проведено та завершено в порядку письмового провадження, без фіксування судового засідання технічними засобами.

Дослідивши письмові докази, письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення з таких мотивів та підстав.

Судом встановлено, що 15.06.2022 головним державним виконавцем Другого ВДВС у м. Луцьку Арсенюк О.В. винесено постанову про арешт коштів боржника ВП 69175847, відповідно до якої накладено арешт на грошові кошти, що містяться на відкритих рахунках, а також на кошти на рахунках, що будуть відкриті після винесення постанови про арешт коштів боржника, крім коштів, що містяться на рахунках, накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом та належать боржнику ОСОБА_1 .

На звернення позивача щодо зняття арешту з банківського рахунку, листом від 06.09.2022 року №53737 Другий ВДВС у м. Луцьку відмовило у задоволені заяви ОСОБА_1 , у зв`язку з тим, що рахунки на які зараховується заробітна плата,нормативно не визначені як рахунки із спеціальним режимом використання, не є такими рахунками, вказані рахунки є звичайними поточними рахунками та банківське законодавство не містить визначення такого виду рахунків як «зарплатний», що у свою чергу дає підстави для висновку про відсутність обмежень для накладення арешту на кошти, на таких рахунках. Крім того зарплатні виплати відсутні у переліку визначеному статтею 73 Закону України «Про виконавче провадження».

Позивач, будучи не згідним із незняттям відповідачем арешту з грошових коштів (заробітної плати), які містяться на рахунку № НОМЕР_1 , відкритому в АТ «Райффайзен Банк Аваль», звернувся з даним позовом до суду.

Відповідно до частини першої статті 287 КАС України учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.

Згідно із пунктом 1 частини другої статті 287 КАС України позовну заяву може бути подано до суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів.

Як слідує з матеріалів справи, позивач звертався до відповідача із заявою про зняття арешту, відповідь на яку надано листом від 06.09.2022 року. Разом з тим, відповідачем не надано доказів вручення позивачу вказаного листа.

16.09.2022 року ОСОБА_1 звернувся із скаргою на дії Другого ВДВС у м. Луцьку до Луцького міськрайонного суду Волинської області. Ухвалою судді Луцького міськрайонного суду Волинської області від 19.09.2022 року відмовлено у відкритті провадження за скаргою ОСОБА_1 , на дії Другого ВДВС у м. Луцьку у зв`язку з тим, що вимоги заявника підсудні адміністративному суду, який видав виконавчий документ, в порядку КАС України.

27.09.2022 позивач звернувся з даним позовом до Волинського окружного адміністративного суду, що підтверджується відбитком календарного штемпеля вхідної кореспонденції суду.

За таких обставин суд дійшов висновку про дотримання позивачем строку звернення до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Частиною другою статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися, зокрема, своєю власністю.

Згідно зі статтею 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.

Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Статтею 1 Закону України від 02 червня 2016 року №1404-VIII «Про виконавче провадження» (далі - Закон №1404-VIII; в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) визначено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню..

Частиною першою статті 18 Закону №1404-VIII визначено, що виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Частинами першою, восьмою статті 48 Закону №1404-VIII передбачено, що звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні (списанні коштів з рахунків) та примусовій реалізації.

Про звернення стягнення на майно боржника виконавець виносить постанову.

Виконавець проводить перевірку майнового стану боржника у 10-денний строк з дня відкриття виконавчого провадження. У подальшому така перевірка проводиться виконавцем не менше одного разу на два тижні - щодо виявлення рахунків боржника, не менше одного разу на три місяці - щодо виявлення нерухомого та рухомого майна, об`єктів незавершеного будівництва, майбутніх об`єктів нерухомості боржника та його майнових прав, отримання інформації про доходи боржника.

Згідно з частиною третьою статті 52 Закону №1404-VIII Не підлягають арешту в порядку, встановленому цим Законом, кошти, що перебувають на рахунках із спеціальним режимом використання, спеціальних та інших рахунках, звернення стягнення на які заборонено законом. Банк, інша фінансова установа, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, у разі надходження постанови виконавця про арешт коштів, що знаходяться на таких рахунках, зобов`язані повідомити виконавця про цільове призначення рахунку та повернути постанову виконавця без виконання в частині арешту коштів, що знаходяться на таких рахунках. Не підлягають арешту кошти, що знаходяться на кореспондентських рахунках банку.

Відповідно до частин першої-другої статті 56 Закону №1404-VIII арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення.

Арешт на майно (кошти) боржника накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника.

Пунктом 1 частини четвертої статті 59 Закону №1404-VIII визначено, що підставою для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини є отримання виконавцем документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом.

Згідно з частинами першою, третьою статтею 68 Закону №1404-VIII стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника звертається у разі відсутності в боржника коштів на рахунках у банках чи інших фінансових установах, відсутності чи недостатності майна боржника для покриття в повному обсязі належних до стягнення сум, а також у разі виконання рішень про стягнення періодичних платежів.

Про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника виконавець виносить постанову, яка надсилається для виконання підприємству, установі, організації, фізичній особі, фізичній особі - підприємцю, які виплачують боржнику відповідно заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи.

Відповідно до статті 70 Закону №1404-VIII розмір відрахувань із заробітної плати, пенсії, стипендії та інших доходів боржника вираховується із суми, що залишається після утримання податків, зборів та єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування.

З пенсії може бути відраховано не більш як 50 відсотків її розміру на утримання членів сім`ї (аліменти), на відшкодування збитків від розкрадання майна підприємств, установ і організацій, на відшкодування пенсіонером шкоди, заподіяної каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, а також у зв`язку із смертю потерпілого, на повернення переплачених сум заробітної плати в передбачених законом випадках. За іншими видами стягнень може бути відраховано не більш як 20 відсотків пенсії.

Загальний розмір усіх відрахувань під час кожної виплати заробітної плати та інших доходів боржника не може перевищувати 50 відсотків заробітної плати, що має бути виплачена працівнику, у тому числі у разі відрахування за кількома виконавчими документами. Це обмеження не поширюється на відрахування із заробітної плати у разі відбування боржником покарання у виді виправних робіт і стягнення аліментів на неповнолітніх дітей. У таких випадках розмір відрахувань із заробітної плати не може перевищувати 70 відсотків.

Окремі питання організації виконання судових рішень і рішень інших органів, що відповідно до Закону №1404-VIII підлягають примусовому виконанню визначає Інструкція з організації примусового виконання рішень, затверджена наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 року №512/5 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 30.09.2016 року за № 1302/29432; далі - Інструкція).

Пунктом 8 розділу VIII Інструкції встановлено, що на кошти та інші цінності боржника, що перебувають на рахунках та на зберіганні у банках чи інших фінансових установах, на рахунках у цінних паперах у депозитарних установах, накладається арешт, про що виноситься постанова виконавця. У постанові зазначається сума коштів, яка підлягає арешту, з урахуванням вимог за виконавчим документом, стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів, накладених на боржника під час виконавчого провадження, основної винагороди приватного виконавця та вказуються реквізити рахунку, на якому знаходяться кошти, що підлягають арешту, або зазначається, що арешт поширюється на кошти на всіх рахунках боржника, у тому числі тих, що будуть відкриті після винесення постанови про арешт коштів.

Як встановлено судом, постановою головного державного виконавця Другого ВДВС у м. Луцьку) Арсенюк О.В. від 15.06.2022 року ВП №69175847 накладено арешт на грошові кошти ОСОБА_1 , що перебувають не на відповідному банківському рахунку, а на всі його рахунки, у тому числі і ті, що будуть відкриті після винесення постанови про арешт коштів.

З матеріалів справи вбачається, що позивач отримує заробітну плату, яка надходить на розрахунковий рахунок № НОМЕР_1 , відкритий у в АТ «Райффайзен Банк Аваль», що підтверджується довідками АТ «Райффайзен Банк Аваль» від 24.08.2022.

Конституційний Суд України у своєму рішенні №25рп/2009 від 07.10.2009 року зазначив, що право на соціальний захист віднесено до основоположних прав і свобод. Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел та забезпечується статтями 7, 22, 46, 58, 68 Конституції України. А саме, кожний громадянин має право на соціальний захист, що включає право на пенсійне забезпечення і всі застраховані особи є рівноправними щодо отримання пенсійних виплат. Конституційні права і свободи громадянина України гарантуються і не можуть бути скасовані.

Законом №1404-VIII визначено, що одним із видів заходів примусового виконання рішень є стягнення, зокрема, на заробітну плату.

Як вже зазначалось, для забезпечення реального виконання рішення виконавець може накладати арешт, зокрема, на відкриті банківські рахунки боржника.

Проте, статтею 52 Закону №1404-VIII встановлено заборону для виконавця для накладення арешту на кошти, що перебувають на рахунках із спеціальним режимом використання, спеціальних та інших рахунках, звернення стягнення на які заборонено законом.

Окрім того, Законом визначено окремий порядок здійснення відрахувань з заробітної плати, встановлено відповідні заборони у відсотковому визначенні для таких стягнень.

Статтею 18 Закону №1404-VIII передбачено обов`язок виконавців здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом. При цьому, правом виконавця є:

- з метою захисту інтересів стягувача одержувати безоплатно від державних органів, підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності, посадових осіб, сторін та інших учасників виконавчого провадження необхідні для проведення виконавчих дій пояснення, довідки та іншу інформацію, в тому числі конфіденційну;

- отримувати від банківських та інших фінансових установ інформацію про наявність рахунків та/або стан рахунків боржника, рух коштів та операції за рахунками боржника, а також інформацію про договори боржника про зберігання цінностей або надання боржнику в майновий найм (оренду) індивідуального банківського сейфа, що охороняється банком.

Отже, враховуючи обмеження в накладенні арешту, передбачені Законом №1404-VIII, та враховуючи наявність спеціальної процедури для звернення стягнення на заробітну плату, виконавець, перед накладенням арешту на банківські рахунки, зобов`язаний пересвідчитись у відсутності спеціального режиму їх використання або відсутності заборон щодо арешту коштів, що перебувають на цьому рахунку. Виокремлення таких рахунків належить до повноважень саме виконавчої служби. Без здійснення такої перевірки виконавець може своїми діями позбавити боржника права на соціальний захист, порушивши тим самим принцип співмірності заходів примусового виконання рішень, передбачений статтею 2 Закону №1404-VIII.

Вказана правова позиція викладена Верховним Судом в постанові від 10.09.2020 року №340/3042/19, та в силу приписів частини п`ятої статті 242 КАС України застосовується судом при розгляді даної справи.

Крім того, вказаний правовий висновок щодо повноважень виконавчої служби виокремлювати такі банківські рахунки висвітлено в постановах Верховного Суду від 27.06.2019 року у справі №916/73/19, від 10.10.2019 року у справі №916/1572/19, від 17.01.2020 року у справі №340/1018/19.

Відтак, суд приходить до висновку, що відповідач всупереч вимогам пункту 1 частини четвертої статті 59 Закону №1404-VIII протиправно відмовив у знятті арешту з грошових коштів, які містяться на рахунку № НОМЕР_1 , відкритому у в АТ «Райффайзен Банк Аваль» на ім`я ОСОБА_1 , на яку позивач отримує заробітну плату.

Відповідно до частини другої статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається саме на відповідача.

Таким чином, відповідач не довів, що діяв відповідно до вимог чинного законодавства, в межах наданих йому повноважень.

Суд також зауважує, що в спірних правовідносинах відсутня протиправна бездіяльність відповідача, оскільки відповідач листом від 06.09.2022 року відмовив позивачу у знятті арешту з грошових коштів з банківського рахунку.

З урахуванням встановлених обставин справи, наведених норм чинного законодавства України, виходячи із наданих частиною другою статті 245 КАС України суду повноважень, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог шляхом прийняття рішення про визнання протиправною відмови Другого ВДВС у м. Луцьку в знятті арешту з грошових коштів (заробітної плати) на рахунку № НОМЕР_1 , відкритому в АТ «Райффайзен Банк Аваль», МФО 300335 на ім`я ОСОБА_1 та зобов`язання Другого ВДВС у м. Луцьку зняти в межах виконавчого провадження №69175847 арешт з грошових коштів (заробітної плати), які знаходяться на рахунку № НОМЕР_1 , відкритому в АТ «Райффайзен Банк Аваль», МФО 300335 на ім`я ОСОБА_1 .

Згідно із частиною першою статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Як вбачається із матеріалів справи, позивач сплатив судовий збір в сумі 1984,80 грн. відповідно до квитанції №0.0.2687584354.1 від 26.09.2022 року, при цьому, до сплати підлягав судовий збір в сумі 992,40 грн.

Пунктом 1 частини першої статті 7 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

Отже, на користь позивача необхідно стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судові витрати у вигляді судового збору в розмірі 992,40 грн, при цьому питання про повернення надміру сплаченого судового збору може бути вирішено за клопотанням особи, яка його сплатила.

Керуючись статтями 243, 245, 246, 271, 272, 287 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі Закону України «Про виконавче провадження», суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Визнати протиправною відмову Другого відділу державної виконавчої служби в місті Луцьку Західного міжрегіонального управління юстиції України (м.Львів) в знятті арешту з грошових коштів (заробітної плати) на рахунку № НОМЕР_1 , відкритому в АТ «Райффайзен Банк Аваль», МФО 300335 на ім`я ОСОБА_1 .

Зобов`язати Другий відділ державної виконавчої служби в місті Луцьку Західного міжрегіонального управління юстиції України (м.Львів) зняти в межах виконавчого провадження №69175847 арешт з грошових коштів (заробітної плати) на рахунку № НОМЕР_1 , відкритому в АТ «Райффайзен Банк Аваль», МФО 300335 на ім`я ОСОБА_1 .

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Другого відділу державної виконавчої служби в місті Луцьку Західного міжрегіонального управління юстиції України (м.Львів) (43025, Волинська область, місто Луцьк, вулиця Винниченка, будинок 27а, код ЄДРПОУ 35041370) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_2 ) понесені витрати по сплаті судового збору у розмірі 992 (дев`ятсот дев`яносто дві) гривні 40 копійок.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі його апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції, та може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.

Суддя А.Я. Ксензюк