Рішення № 106709776, 11.10.2022, Волинський окружний адміністративний суд

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Волинський окружний адміністративний суд у складі судді Денисюка Р.С., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ТД Пріорітет" до Львівської митниці про визнання протиправними та скасування рішень,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ТД Пріорітет" (далі - ТзОВ "ТД Пріорітет", позивач) звернулося в суд з позовом до Львівської митниці (далі - Львівська митниця, відповідач) про визнання протиправними та скасування рішень про коригування митної вартості товарів від 05.01.2022 № UA 209000/2022/700005/2, від 06.01.2022 № UA 209000/2022/700006/2, від 11.01.2022 № UA 209000/2022/700013/2 та № UA 209000/2022/700014/2.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що товариство відповідно до укладених зовнішньоекономічних контрактів від 25.11.2020№ 25112020 придбало товар 1 (сало хребтове свиняче морожене, без пісних частин…), товар 2 (їстівні субстрати свійських свиней морожені…), товар 4 (свинина свійських свиней морожена - грудинка з прошарками сала з кісткою зі шкіри…) у компанії-експортера "POL-EXPORT", а товар 3 (їстівні субстрати свійських свиней морожені…) - у компанії-експортера UAB «Laimo LT» відповідно до контракту від 05.01.2022 № 05012022.

05.01.2022, 06.01.2022 та 11.01.2022 з метою митного оформлення товару позивач через декларанта подав до Львівської митниці митні декларації №UA209160/2022/000096 від 05.01.2022 у якій зазначена ціна товару 10210,20 євро, №UA209160/2022/000132 від 06.01.2022, у якій зазначена ціна товару 10389,60 євро, №UA209160/2022/000276 від 11.01.2022, у якій зазначена ціна товару 12182,32 євро та №UA209160/2022/000306 від 11.01.2022, у якій зазначена ціна товару 40658,48 євро за першим методом.

Проте митним органом було відмовлено позивачу у митному оформленні товарів за заявленою митною вартістю та прийнято рішення про коригування митної вартості від 05.01.2022 № UA 209000/2022/700005/2, від 06.01.2022 № UA 209000/2022/700006/2, від 11.01.2022 № UA 209000/2022/700013/2 та № UA 209000/2022/700014/2, оскільки подані документи містять розбіжності та неточності.

Позивач з таким твердженням митного органу не погоджується та зазначає, що декларантом на підтвердження заявленої митної вартості і обраного методу її визначення було подано усі необхідні документи. Ці документи не містять розбіжностей, що могли б вплинути на невірний розрахунок митної вартості, не містять ознак підробки та відображають усі відомості, що підтверджують ціну, яка була фактично сплачена за товар та в своїй сукупності дають можливість визначити митну вартість товару за основним методом визначення митної вартості товару.

З врахуванням наведеного просить позов задовольнити.

Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 11.07.2022 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, її розгляд визначено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін відповідно до статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України).

Ухвалою суду від 11.10.2022 відмовлено у задоволенні клопотання представника відповідача про розгляд справи в судовому засіданні з участю сторін.

У відзиві на позовну заяву представник відповідача заявлених позовних вимог не визнав та повідомив, що для митного оформлення товарів декларантом в інтересах позивача подано МД: №UA209160/2022/000096 від 05.01.2022 на товар - «сало (хребтове) свиняче морожене...; №UA209160/2022/000132 від 06.01.2022 на товар - «їстівні субпродукти свійських свиней морожені - серце…»; №UA209160/2022/000276 від 11.01.2022 на товар - «їстівні субпродукти великої рогатої худоби морожені - печінка яловича обвалена…»; №UA209160/2022/000306 від 11.01.2022 на товар - «свинина (свійських свиней) морожена - грудинка з прошарками сала…».

Під час здійснення митного контролю за правильністю визначення митної вартості товару з врахування поданих у вказаних цілях разом з ВМД документів було встановлено розбіжності та неточності, зокрема, по МД №UA209160/2022/000096 від 05.01.2022:

в автотранспортній накладній CMR від 01.12.2021 №б/н виявлено розбіжності у відомостях графи 4 (місце завантаження) - та графи 21 «Місце складання», а також у графі 1 даної CMR відправником товару зазначено компанію "Pol-Export" Jaroslaw Roszczenko", проте графа 22 «Підпис та штамп відправника» заповнена штампом "Prywatne Przedsiebiorstwo Uslugowe W.Kus", тобто підприємством яке не є стороною даної зовнішньоекономічної угоди, що суперечить вимогам статті 6 Конвенції про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів та Закону України "Про приєднання України до Конвенції про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів" від 01.08.2006 №57-V;

у міжнародному ветеринарному сертифікаті № DK-170-3500128-2021 від 29.11.2021 та сертифікаті якості від 29.11.2021 вантажовідправником товару зазначено «SB Pork А/S», на відміну від заявленого в інших документах - "Pol-Export" Jaroslavv Roszczenko". Також виявлено розбіжності у заявленому місці призначення товару, а саме згідно з міжнародним ветеринарним сертифікатом - м. Київ, Україна, всупереч заявленому до митного оформлення - м. Луцьк, Україна;

за умовами зовнішньоекономічного договору від 25.11.2020 № 25112020 товар поставляється в асортименті зазначеному в інвойсі, який є невід`ємною частиною договору та у такому інвойсі повинно бути зазначено назву, загальну кількість та вартість товару. До митного оформлення такий документ не надавався;

розділом 6 зовнішньоекономічного договору передбачено, що оплата здійснюється на умовах зазначених в проформах-інвойсах, але такі документи не надано, а у рахунку-фактурі від 04.01.2022 № PL/050606979/2022-001/0003 відсутні будь-які відомості щодо терміну та способу оплати товару;

прайс-лист від 08.11.2021 №б/н, містить інформацію лише по одній позиції товару, тому не відповідає визначенню документа за кодом 3014 - прайс-лист виробника товару, оскільки виданий не виробником товару "SB Pork А/S.", а відправником "Pol-Export" Jaroslaw Roszczenko, та відомості у даному документі не є систематизованим переліком товарів (послуг) із зазначенням цін та умов продажу, як передбачено визначенням поняття прайс-лист (прейскурант);

документ поданий за кодом 9610 - копія митної декларації країни відправлення від 01.12.2021 № MRN 21PL301010Е1368466 виданий не у країні відправлення - Данії, а у Польщі;

документ підтвердження вивозу KOMUNIKAT ІЕ599 не подавався.

Аналогічні розбіжності були виявлені під час здійснення митного контролю за МД №UA209160/2022/000132 від 06.01.2022, МД №UA209160/2022/000276 від 11.01.2022 та по МД №UA209160/2022/000306 від 11.01.2022.

У зв`язку із встановленими неточностями та з ненаданням додаткових документів, витребуваних митним органом, згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах 2-4 статті 53 Митного кодексу України, у відповідності до частини 5 статті 54 Митного кодексу України, за результатом проведеної письмової консультації щодо вибору методу визначення митної вартості товару, а також враховуючи відмову декларанта подавати інші документи, митницею прийняті рішення про коригування митної вартості товарів: від 05.01.2022 № UA 209000/2022/700005/2, митну вартість товару визначено на рівні - 1,0 дол.США/кг за МД №UA205140/2021/102553 від 03.12.2021; від 06.01.2022 № UA 209000/2022/700006/2, митну вартість товару визначено на рівні - 0,76 дол.США/кг за МД №UA205140/2021/102553 від 03.12.2021; від 11.01.2022 № UA 209000/2022/700013/2, митну вартість товару визначено на рівні - 0,90 дол.США/кг за МД №UA205140/2021/111185 від 17.12.2021 та № UA 209000/2022/700014/2, митну вартість товару визначено на рівні - 2,46 дол.США/кг за МД №UA205140/2021/72586 від 18.10.2021. А також джерелом інформації для коригування митної вартості слугували ціни надані в рамках Меморандуму «Всеукраїнською асоціацією імпортерів м`яса та м`ясопродукції» від 28.09.2021.

Зважаючи на наведене, Львівська митниця вважає, що оскаржувані рішення про коригування митної вартості товару прийняті з дотримання вимог чинного законодавства та не підлягають скасуванню.

Також вважає суму витрат, які поніс позивач значно завищеною, оскільки підготування позовної заяви не потребувало значного обсягу юридичної і технічної роботи. Дана категорія справи не є складною, а написання позовної заяви не потребувало значних затрат часу та зусиль. З наданого позивачем розрахунку сум гонорару за надану професійну правничу допомогу вбачається, що ряд послуг, які надавалися позивачу не є видом правової допомоги; не є доцільними, дублюють одна одну, не мали впливу на хід розгляду справи та не потребують спеціальних професійних навиків.

З наведених підстав представник відповідача просив у задоволенні позову відмовити повністю.

Представник позивача у відповіді на відзив не погодився з аргументами відповідача та просив позов задовольнити з підстав, наведених у позовній заяві.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення з наступних мотивів та підстав.

Судом встановлено, що ТзОВ "ТД Пріорітет" укладено зовнішньоекономічні контракти від 25.11.2020 №25112020 з компанією "POL-EXPORT" (а.с. 50-55) та від 05.01.2022 №05012022, з компанією UAB «Laimo LT» (Литва) (а.с. 228-230).

Відповідно до пункту 1 яких, продавець продає, а покупець купує товар, в асортименті вказаному в інвойсі, який є невід`ємною частиною договору.

За умовами договорів, товар поставляється партіями на умовах, узгоджених сторонами в даному контракті і проформах-інвойсах відповідно до правил Інкотермс 2010. У разі, якщо в проформах-інвойсах не узгоджені умови поставки, товар може поставлятись на умовах FCA або EXW, або CRТ, або СІР відповідно правилам Інкотермс 2010.

За замовленням покупця продавець надає покупцю послуги по зберіганню, пошуку і додаткового транспортування товару в обсязі і на умовах, визначених цим контрактом.

Якщо інше не обумовлено в проформі-інвойсі або інвойсі, поставка товару здійснюється з таких місць: із адреси холодильної камери (складу), з адреси виробника товару або з адреси продавця.

Ціна товару включає в себе вартість упаковки, маркування, страхування і погрузки товару на транспортні засоби (якщо поставка здійснюється на умовах FCA або EXW правил Інкотермс 2010).

Весь товар вказаний в інвойсі поставляється партіями. При узгодженні кожної партії товару, ціна на товар може змінюватись в залежності від об`єму і кон`юнктури ринку на даний вид продукції, але не може перевищувати узгоджену вартість в інвойсі.

Ціна за одиницю товару не прив`язана до попередніх узгоджених поставках і варіюється в діапазоні, вказаному в інвойсі. Ціна узгодженої партії товару не може бути змінена в односторонньому порядку.

Ціна на товар встановлюється в доларах США та євро. Загальну суму контрактів складає сума всіх інвойсів, підписаних в період дії даних контрактів (п. 2 контрактів).

Оплата товару здійснюється на умовах, визначених в проформах-інвойсах і може включати в себе передоплату, оплату по факту поставки і/або оплату з відстрочкою платежу. Датою оплати вважається дата списання коштів з поточного рахунку покупця. Оплата товару проводиться банківським переказом в доларах США та євро на реквізити продавця, вказані в контракті (п. 6 контрактів).

На виконання умов договорів, компанії-експортери виставили позивачу рахунки-фактури, а саме компанія "POL-EXPORT" Jaroslaw Roszczenko: від 10.01.2022 №PL/050606979/2022-001/0014, згідно з яким вартість товару - грудинка свиняча заморожена на кості, вагою 20851 кг по 1,95 євро/кг становить в загальній сумі 40659,45 євро (а.с. 44, 239 переклад), від 04.01.2022 №PL/050606979/2022-001/0003, згідно з яким вартість товару - сало свиняче хребтове заморожене, вагою 20857,00 кг по 0,51 євро/кг становить в загальній сумі 10637,07 євро (а.с. 77, 232 переклад), від 04.01.2022 №PL/050606979/2022-001/0004, згідно з яким вартість товару - серце свиняче заморожене, вагою 19980 кг по 0,52 євро/кг становить в загальній сумі 10389,60 євро (а.с. 92, 233 переклад) та компанія UAB «Laimo LT» виставила рахунок від 07.01.2022 № ТDP001, згідно з яким вартість товару - їстівні субпродукти ВРХ морожені - печінка яловича обвалена, вагою 21004,00 кг по 0,58 євро/кг становить в загальній сумі 12182,32 євро (а.с.106, 235 зворот переклад).

05.01.2022 для митного оформлення ввезеного на територію України товару № 1 «сало (хребтове) свиняче морожене, без пісних частин, обвалене, у вигляді кусків різних форм та розмірів, не консервоване, без теплової кулінарної обробки, без харчових добавок та приправ, придатне для споживання людиною, вагою нетто 20857 кг; дата виготовлення -11.12.2021, режим зберігання і перевезення - при температурі -18 градусів Цельсія; виробник: P.W. "ARAD" Wolczyk Szpak Spolka Jawna, країна виробництва - Польща товариство подало МД№UA209160/2022/000096 (а.с. 140). Митна вартість товару становить 10637,07 євро (еквівалентно 327344,13 грн), яку визначено за першим методом. До митної декларації додано зовнішньоекономічний договір від 25.11.2020 № 25112020, доповнення до договору № 1 від 31.12.2021, рахунок-фактуру (інвойс) №PL/050606979/2022-001/0003 від 04.01.2022, сертифікат якості від 04.01.2022, автотранспортну накладну від 04.01.2022, міжнародний ветеринарний сертифікат від 04.01.2022 №2469/00001/22/01/ UA, інформацію про позитивні результати державних видів контролю при застосуванні Порядку інформаційного обміну між органами доходів і зборів, інших держав № 8066799 від 05.01.2022, декларацію-інвойс, складену уповноваженим експортером № PL/050606979/2022-001/0003 від 04.01.2022, копію митної декларації країни відправлення MRN 22PL301010Е0005468 від 05.01.2022.

Крім того, 06.01.2022 для митного оформлення ввезеного на територію України товару № 2 «їстівні субпродукти свійських свиней морожені - серце, без теплової кулінарної обробки, не консервоване, без харчових добавок та приправ, придатне для споживання людиною, вагою нетто 19980 кг; дата виготовлення - 10,11,12.2021, режим зберігання і перевезення - при температурі -18 градусів Цельсія; виробник: P.W. "ARAD" Wolczyk Szpak Spolka Jawna, країна виробництва - Польща товариство подало МД №UA209160/2022/000132 (а.с. 160). Митна вартість товару становить 10389,60 євро (еквівалентно 322515,00 грн), яку визначено за першим методом. До митної декларації додано зовнішньоекономічний договір від 25.11.2020 № 25112020, доповнення до договору № 1 від 31.12.2021, рахунок-фактуру (інвойс) №PL/050606979/2022-001/0004 від 04.01.2022, сертифікат якості від 04.01.2022, автотранспортну накладну від 04.01.2022, міжнародний ветеринарний сертифікат від 04.01.2022 №2469/00002/22/01/ UA, інформацію про позитивні результати державних видів контролю при застосуванні Порядку інформаційного обміну між органами доходів і зборів, інших держав № 8066832 від 05.01.2022, декларацію-інвойс, складену уповноваженим експортером № PL/050606979/2022-001/0004 від 04.01.2022.

11.01.2022 декларант позивача подав МД №UA209160/2022/000306 для митного оформлення імпортованого товару № 4 «свинина (свійських свиней) морожена - грудинка з прошарками сала, з кісткою, зі шкірою, яка являє собою нижню частину половини туші, розташовану між заднім і переднім окістом, обвалена, без теплової кулінарної обробки, не консервована, без харчових добавок та приправ, у вигляді відрубів, придатна для споживання людиною, вагою нетто 20850,50 кг; дата виготовлення - 10,11, 2021, режим зберігання і перевезення - при температурі -18 градусів Цельсія; виробник: P.W. "ARAD" Wolczyk Szpak Spolka Jawna, країна виробництва - Польща (а.с. 192). Митна вартість товару становить 40658,48 євро (еквівалентно 1265129,26 грн), яку визначено за першим методом. До митної декларації додано: зовнішньоекономічний договір від 25.11.2020 № 25112020, доповнення до договору № 1 від 31.12.2021, рахунок-фактуру (інвойс) №PL/050606979/2022-001/0014 від 10.01.2022, сертифікат якості від 10.01.2022, автотранспортну накладну від 10.01.2022, міжнародний ветеринарний сертифікат від 10.01.2022 №2469/00004/22/01/UA, інформацію про позитивні результати державних видів контролю при застосуванні Порядку інформаційного обміну між органами доходів і зборів, інших держав № 8078216 від 11.01.2022, декларацію-інвойс, складену уповноваженим експортером № PL/050606979/2022-001/0014 від 10.01.2022, копію митної декларації країни відправлення MRN 22PL301010Е0015754 від 10.01.2022.

11.01.2022 декларант позивача подав МД №UA209160/2022/000276 для митного оформлення імпортованого товару №3 «їстівні субпродукти великої рогатої худоби морожені - - печінка яловича обвалена, не подрібнена, без теплової кулінарної обробки, не консервована, без харчових добавок та приправ, вагою нетто 21004,00 кг; дата виготовлення - 11,12.2021, режим зберігання і перевезення - при температурі -18 градусів Цельсія; виробник: Westfleisch SCE mbH (маркування DE NW 20150EG, DE NI 10142 EG), Німеччина, країна виробництва - Німеччина (а.с. 175). Митна вартість товару становить 12182,32 євро (еквівалентно 379065,07 грн), яку визначено за першим методом. До митної декларації додано: зовнішньоекономічний договір від 05.01.2022 № 05012022, рахунок-фактуру (інвойс) від 07.01.2022 № ТDP001, сертифікат якості від 07.01.2022, автотранспортну накладну від 07.01.2022 № 10051, міжнародний ветеринарний сертифікат від 07.01.2022 №С0011/2022, інформацію про позитивні результати державних видів контролю при застосуванні Порядку інформаційного обміну між органами доходів і зборів, інших державних органів № 8076150 від 10.01.2022, копію митної декларації країни відправлення MRN 22PL301010Е0013043 від 10.01.2022.

Здійснюючи митний контроль правильності визначення декларантом митної вартості товару, заявленого до митного оформлення, митницею в електронних повідомленнях з посиланням на розбіжності у поданих документах декларанту по МД МД№UA209160/2022/000096 від 05.01.2022, МД №UA209160/2022/000132 від 06.01.2022, МД №UA209160/2022/000306 від 11.01.2022, МД №UA209160/2022/000276 від 11.01.2022 було запропоновано подати такі документи: додатки (інвойс, рахунок-проформу) до зовнішньоекономічного договору (контракту) у разі їх наявності: якщо рахунок сплачено, банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару (видаткові, податкові накладні); транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів (оплата попередніх аналогічних поставок, акт виконаних робіт (наданих послуг)); якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування; договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; виписку з бухгалтерської документації; каталоги, специфікації. прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; копію митної декларації країни відправлення; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформацію біржових організацій про вартість товару або сировини (а.с. 146, 166, 181, 198). При цьому, вимога митного органу про надання документів обґрунтована виявленням розбіжностей і неточностей у поданих документах.

На електронні повідомлення митниці товариство інформувало відповідними листами від 04.01.2022 № 04/01, № 04/02 та від 11.01.2022 №11/01-01, №11/01-03 у яких зазначило, що товариством до митного оформлення було надано і митну декларацію країни відправлення, і прайс-лист від експортера товару, і комунікат (підтвердження вивезення) товару, які додатково витребовуються митним органом. Усі відомості з поданих документів узгоджуються між собою, числові значення кореспондуються як і в рахунку-фактурі, так і інших товаросупровідних документах.

Щодо надання документів про підтвердження вартості транспортування товару, зазначив, що при ввезенні товару застосувались умови поставки Інкотермс - СРТ, відповідно до яких продавець доставляє товари за свій рахунок перевізнику або іншій особі, призначеній продавцем. Він сплачує за митне оформлення експортеру та несе відповідальність за передачу товару призначеному продавцем товару.

Страхування не проводилось, тому подавати будь-які документи з даного приводу було безпідставно.

Відносно оплати товару, зазначив, що укладені контракти передбачають можливість післяоплати, тобто після отримання товару, а тому надання будь-якого платіжного документа у даному випадку не є обов`язковим та повністю стверджується умовами зовнішньоекономічної операції.

Стосовно надання висновків про вартісні та якісні характеристики товарів зазначило, що вартісний показник у всіх товаросупровідних документах узгоджується і в рахунку-фактурі, і в інших наданих документах, тобто ніяких невідповідностей не вбачається. Тому звертатися до експерта-оцінювача немає підстав. При цьому, звернення до експерта-оцінювача потягне за собою значні фінансові затрати покупця.

З врахуванням наведеного просило прийняти рішення без врахування термінів, передбачених частиною 3 статті 53 МК України (а.с. 154-156, 168-170, 187-189, 205-207).

Львівська митниця прийняла рішення про коригування митної вартості товарів від 05.01.2022 № UA 209000/2022/700005/2 (а.с. 71), від 06.01.2022 № UA 209000/2022/700006/2 (а.с. 86), від 11.01.2022 № UA 209000/2022/700013/2 (а.с. 100) та № UA 209000/2022/700014/2 (а.с. 38), а також сформувала картки відмови у прийнятті митної декларації, митному оформлення, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA209160/2022/000014 (а.с. 40), №UA209160/2022/000005 (а.с. 73), №UA209160/2022/000006 (а.с. 88) та №UA209160/2022/000013 (а.с.102).

У графі 33 оскаржуваних рішень про коригування митної вартості товарів зазначено що документи, які подані для підтвердження митної вартості товару містять розбіжності. Такими розбіжностями відповідач визначив:

1) за МД №UA209160/2022/000096 від 05.01.2022 - за умовами зовнішньоекономічного договору від 25.11.2020 № 25112020 товар поставляється в асортименті зазначеному в інвойсі, який є невід`ємною частиною договору та у такому інвойсі повинно бути зазначено назву, загальну кількість та вартість товару; до митного оформлення такий документ не надавався; розділом 6 зовнішньоекономічного договору передбачено, що оплата здійснюється на умовах зазначених в проформах-інвойсах, але такі документи не надано; в поданому до митного оформлення рахунку-фактурі від 04.01.2022 № PL/050606979/2022-001/0003 відсутні будь-які відомості щодо терміну та способу оплати товару; в графі 1 автотранспортної накладної CMR від 04.01.2022 відправником товару зазначено компанію "POL-EXPORT Jaroslaw Roszczenko", проте графа 22 «Підпис та штамп відправника» заповнена штампом "Przedsiebiorstwo Wielobranzowe ARAD", тобто суб`єктом, який не є стороною даної зовнішньоекономічної угоди; у графах 5 (реквізити документів) та 14 (умови оплати - CPT) вказаної CMR відсутні відомості, що суперечить вимогам статті 6 Конвенції про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів та Закону України "Про приєднання України до Конвенції про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів" від 01.08.2006 №57-V; прайс-лист від 08.11.2021 №б/н, містить інформацію лише по одній позиції товару, тому не відповідає визначенню документа за кодом 3014 - прайс-лист виробника товару, оскільки виданий не виробником товару P. W. «ARAD Woiczyk Szpak Spolka Jawna», а відправником "Pol-Export" Jaroslaw Roszczenko, та відомості у даному документі не є систематизованим переліком товарів (послуг) із зазначенням цін та умов продажу необмеженій кількості потенційних покупців, як передбачено визначенням поняття прайс-лист (прейскурант); документ підтвердження вивозу KOMUNIKAT ІЕ599 до митного оформлення не подавався;

2) за МД №UA209160/2022/000132 від 06.01.2022 - за умовами зовнішньоекономічного договору від 25.11.2020 № 25112020 товар поставляється в асортименті зазначеному в інвойсі, який є невід`ємною частиною договору та у такому інвойсі повинно бути зазначено назву, загальну кількість та вартість товару; до митного оформлення такий документ не надавався; розділом 6 зовнішньоекономічного договору передбачено, що оплата здійснюється на умовах зазначених в проформах-інвойсах, але такі документи не надано; в поданому до митного оформлення рахунку-фактурі від 04.01.2022 № PL/050606979/2022-001/0004 відсутні будь-які відомості щодо терміну та способу оплати товару; в графі 1 автотранспортної накладної CMR від 04.01.2022 відправником товару зазначено компанію "POL-EXPORT Jaroslaw Roszczenko", проте графа 22 «Підпис та штамп відправника» заповнена штампом "Przedsiebiorstwo Wielobranzowe ARAD", тобто суб`єктом, який не є стороною даної зовнішньоекономічної угоди; у графах 5 (реквізити документів) та 14 (умови оплати - CPT) вказаної CMR відсутні відомості, що суперечить вимогам статті 6 Конвенції про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів та Закону України "Про приєднання України до Конвенції про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів" від 01.08.2006 №57-V; прайс-лист від 30.12.2021 №б/н, містить інформацію лише по одній позиції товару, тому не відповідає визначенню документа за кодом 3014 - прайс-лист виробника товару, оскільки виданий не виробником товару P. W. «ARAD Woiczyk Szpak Spolka Jawna», а відправником "Pol-Export" Jaroslaw Roszczenko, та відомості у даному документі не є систематизованим переліком товарів (послуг) із зазначенням цін та умов продажу необмеженій кількості потенційних покупців, як передбачено визначенням поняття прайс-лист (прейскурант); документ підтвердження вивозу KOMUNIKAT ІЕ599 до митного оформлення не подавався.

3) за МД №UA209160/2022/000306 від 11.01.2022 - за умовами зовнішньоекономічного договору від 25.11.2020 № 25112020 товар поставляється в асортименті зазначеному в інвойсі, який є невід`ємною частиною договору та у такому інвойсі повинно бути зазначено назву, загальну кількість та вартість товару; до митного оформлення такий документ не надавався; розділом 6 зовнішньоекономічного договору передбачено, що оплата здійснюється на умовах зазначених в проформах-інвойсах, але такі документи не надано; в поданому до митного оформлення рахунку-фактурі від 10.01.2022 № PL/050606979/2022-001/0014 відсутні будь-які відомості щодо терміну та способу оплати товару; в графі 1 автотранспортної накладної CMR від 10.01.2022 відправником товару зазначено компанію "POL-EXPORT Jaroslaw Roszczenko", проте графа 22 «Підпис та штамп відправника» заповнена штампом "Przedsiebiorstwo Wielobranzowe ARAD", тобто суб`єктом, який не є стороною даної зовнішньоекономічної угоди; у графах 5 (реквізити документів) та 14 (умови оплати - CPT) вказаної CMR відсутні відомості, що суперечить вимогам статті 6 Конвенції про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів та Закону України "Про приєднання України до Конвенції про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів" від 01.08.2006 №57-V; прайс-лист від 05.01.2022 №б/н, містить інформацію лише по одній позиції товару, тому не відповідає визначенню документа за кодом 3014 - прайс-лист виробника товару, оскільки виданий не виробником товару P. W. «ARAD Woiczyk Szpak Spolka Jawna», а відправником "Pol-Export" Jaroslaw Roszczenko, та відомості у даному документі не є систематизованим переліком товарів (послуг) із зазначенням цін та умов продажу необмеженій кількості потенційних покупців, як передбачено визначенням поняття прайс-лист (прейскурант); документ підтвердження вивозу KOMUNIKAT ІЕ599 до митного оформлення не подавався; в копії МД країни відправлення від 11.01.2022 MRN № 22PL301010E0015754 код товару не відповідає заявленому коду до митного оформлення;

4) за МД №UA209160/2022/000276 від 11.01.2022 - за умовами поставки CIP-UA Луцьк, термін CIP означає, що продавець доставить товар, який застраховано, проте до митного оформлення документи, що підтверджують вартість страхування не подано, не містяться такі відомості і у рахунку-фактурі; в графі 5 автотранспортної накладної CMR від 07.01.2022 № 10051 зазначено назви документів, а не їх реєстраційні номери, що суперечить вимогам статті 6 Конвенції про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів та Закону України "Про приєднання України до Конвенції про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів" від 01.08.2006 №57-V; за умовами зовнішньоекономічного договору від 05.01.2022 № 05012022 товар поставляється в асортименті зазначеному в інвойсі, який є невід`ємною частиною договору та у такому інвойсі повинно бути зазначено назву, загальну кількість та вартість товару; до митного оформлення такий документ не надавався; розділами 5 та 6 зовнішньоекономічного договору передбачено, що оплата здійснюється на умовах зазначених в проформах-інвойсах, але такі документи не надано; до митного оформлення не подано банківський платіжний документ, що стосується оцінюваного товару, що є порушенням вимог пункту 2 статті 53 МК України, оскільки у рахунку-фактурі від 07.01.2022 № TDP001 зазначено 100% against invoice; документ поданий за кодом 9610 - копія митної декларації країни відправлення від 10.01.2022 MRN № 22PL301010E0013043 виданий не у країні відправлення Литві, а у Польщі; документ підтвердження вивозу KOMUNIKAT ІЕ599 та прайс-лист до митного оформлення не подавались.

В оскаржуваних рішеннях також вказано, що зважаючи на неподання декларантом документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 МК України, у зв`язку із неможливістю застосування наступних методів визначення митної вартості (методу 2а та методу 2б - з причини відсутності у митного органу та декларанта інформації про ідентичні та подібні (аналогічні) товари; методу 2в та методу 2г - з причини відсутності вартісної основи для розрахунку митної вартості в митного органу та декларанта), митну вартість визначено за резервним методом 2ґ згідно зі статтею 64 МК України.

Джерелом інформації для коригування митної вартості слугували ціни, надані в рамках Меморандуму «Всеукраїнською асоціацією імпортерів м`яса та м`ясопродукції» від 28.09.2021, а також МД від 03.12.2021 № UA205140/2021/102553, де митна вартість такого товару становить 1,0 дол. США за кг (оскаржуване рішення №UA209000/2022/700005/2 від 05.01.2022), МД від 03.12.2021 № UA205140/2021/102553, де митна вартість такого товару становить 0,76 дол. США за кг (оскаржуване рішення №UA209000/2022/700006/2 від 06.01.2022), МД від 17.12.2021 № UA205140/2021/111185, де митна вартість такого товару становить 0,90 дол. США за кг (оскаржуване рішення №UA209000/2022/700013/2 від 11.01.2022) та МД від 18.10.2021 № UA205140/2021/72586, де митна вартість такого товару становить 2,46 дол. США за кг (оскаржуване рішення №UA209000/2022/700014/2 від 11.01.2022).

Також в оскаржуваних рішення зазначається, що митницею відповідно до положень статей 55, 57 МК України з декларантом проведена письмова консультація щодо вибору методу визначення митної вартості товару.

Товар було випущено у вільний обіг за МД №UA209160/2022/000325 від 11.01.2022 (а.с.42-43), МД №UA209160/2022/000106 від 05.01.2022 (а.с. 75-76), МД №UA209160/2022/000150 від 06.01.2022 (а.с. 90-91), МД №UA209160/2022/000312 від 11.01.2022 (а.с. 104-105) шляхом надання гарантій відповідно до розділу X МК України.

Позивач, не погоджуючись із рішеннями про коригування митної вартості товару, звернувся до суду із цим позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд враховує наступне.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Засади державної митної справи, в тому числі процедури митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України, умови та порядок справляння митних платежів, визначаються МК України від 13.03.2012 №4495-VІ.

Відповідно до вимог частини першої статті 246 МК України метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів.

Згідно з частиною першою статті 248 МК України митне оформлення розпочинається з моменту подання митному органу декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання митним органом від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію.

Частина перша статті 257 МК України передбачає, що декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення.

Відповідно до частини шостої статті 257 МК України умови та порядок декларування, перелік відомостей, необхідних для здійснення митного контролю та митного оформлення, визначаються цим Кодексом. Положення про митні декларації та форми цих декларацій затверджуються Кабінетом Міністрів України, а порядок заповнення таких декларацій та інших документів, що застосовуються під час митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення, - центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Статтею 49 МК України встановлено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно із частиною першою статті 51 МК України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Відповідно до частини першої, другої статті 52 МК України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані, зокрема, подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

Перелік документів, які подаються декларантом для підтвердження заявленої митної вартості, визначений статтею 53 МК України. У випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

У разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

У разі якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи: 1) виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України; 2) довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам; 3) розрахунок ціни (калькуляцію).

Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

Відповідно до статті 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Відповідно до статті 55 МК України, рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Статтею 57 МК України встановлено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше.

Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов`язковою умовою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

При цьому, витребовувати необхідно лише ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості.

Судом встановлено, що спір між сторонами виник з приводу правильності визначення декларантом митної вартості імпортованого товару, а саме: сала свинного мороженого, субпродуктів свійських свиней морожених (серце), великої рогатої худоби (печінка) та грудинки свинної з прошарками сала та ненадання відповідачу необхідних документів для підтвердження заявленої митної вартості товару.

Так до митних декларацій №UA209160/2022/000096 від 05.01.2022, №UA209160/2022/000132 від 06.01.2022, №UA209160/2022/000306 від 11.01.2022 та №UA209160/2022/000276 від 11.01.2022 на підтвердження митної вартості товару та обраного методу її визначення, декларант надав митному органу документи, які посвідчують підстави придбання товару, його кількісні та якісні характеристики, цінове та вартісне обґрунтування, а саме: зовнішньоекономічний договір від 25.11.2020 № 25112020, доповнення до договору № 1 від 31.12.2021, зовнішньоекономічний договір від 05.01.2022 № 05012022, рахунки-фактури (інвойси) №PL/050606979/2022-001/0003 від 04.01.2022, №PL/050606979/2022-001/0004 від 04.01.2022, №PL/050606979/2022-001/0014 від 10.01.2022, від 07.01.2022 № ТDP001, сертифікати якості від 04.01.2022, від 10.01.2022, від 07.01.2022, автотранспортні накладні від 04.01.2022, від 10.01.2022, від 07.01.2022 № 10051, міжнародні ветеринарні сертифікати від 04.01.2022 №2469/00001/22/01/UA, від 10.01.2022 №2469/00004/22/01/UA, від 07.01.2022 №С0011/2022, інформацію про позитивні результати державних видів контролю при застосуванні Порядку інформаційного обміну між органами доходів і зборів, інших держав № 8066799 від 05.01.2022, № 8066832 від 05.01.2022, № 8078216 від 11.01.2022, № 8076150 від 10.01.2022, декларації-інвойс, складені уповноваженим експортером № PL/050606979/2022-001/0003 від 04.01.2022, № PL/050606979/2022-001/0004 від 04.01.2022, № PL/050606979/2022-001/0014 від 10.01.2022, копію митних декларацій країни відправлення MRN 22PL301010Е0005468 від 05.01.2022, MRN 22PL301010Е0015754 від 10.01.2022 та MRN 22PL301010Е0013043 від 10.01.2022

Водночас, позивач листами від 04.01.2022 № 04/01, № 04/02 та від 11.01.2022 №11/01-01, №11/01-03 надав митному органу пояснення у яких зазначав, що товариством до митного оформлення було надано вичерпний перелік документів, який підтверджував заявлену митну вартість ввезеного товару, а тому надання додаткових документів для підтвердження митної вартості товару є необґрунтованим. При цьому, з поданих декларантом документів усі відомості узгоджуються між собою, числові значення кореспондуються як і у рахунку-фактурі, так і в інших товаросупровідних документах. А стосовно неможливості надання інших витребуваних документів надані відповідні пояснення. Просив врахувати надані пояснення та прийняти рішення відповідно до частин 3, 4 статті 54 МК України, без врахування термінів, передбачених частиною 3 статті 53 МК України.

Враховуючи позицію Верховного Суду у постановах від 12.03.2019 у справі № 826/2313/16 та 13.06.2019 року у справі № 820/6315/15, суд зауважує, що вимоги частини третьої та четвертої статті 53 та частини другої статті 58 МК України зобов`язують митний орган зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких зможе усунути сумніви у їх достовірності. Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митний орган повинен вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.

Суд погоджується, що наявність у митного органу інформації про ціну подібних чи аналогічних товарів може призвести до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості товарів та ініціювання повної її перевірки, але така інформація аж ніяк не є підставою для прийняття рішення про коригування митної вартості товару.

Як визначено частиною шостою статті 54 МК України, митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до органу доходів і зборів документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів і зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Наведені норми зобов`язують митницю зазначати конкретні обставини, які викликали сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовiрностi.

Разом з тим, у разі якщо під час проведення митного контролю митний орган не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично (частина сьома статті 54 МК України).

У даному випадку оскаржувані рішення прийняті відповідачем з підстав, визначених пунктом 2 частини шостої статті 54 МК України, - декларант не надав усіх додаткових документів витребуваних митницею, згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, а подані до митного оформлення документи містять розбіжності.

З такими твердженнями відповідача суд не погоджується та зазначає наступне.

Як слідує з матеріалів справи, при ввезенні на митну територію товару № 1, № 2, № 4 застосовувались умови поставки Інкотермс - CPT (Carriage Paid To - перевезення оплачено до). Правила Інкотермс - CPT означають, що продавець доставляє товари за свій рахунок перевізнику або іншій особі, призначеній продавцем; сплачує за митне оформлення експорту та несе відповідальність за передачу товару призначеному продавцем перевізнику. Це означає, що відповідальність продавця за збереження товару поширюється аж до виконання ним своїх зобов`язань з транспортування вантажу в чітко визначене в договорі місце.

Вказані умови доставки чітко відображені в оформлених митних деклараціях, зокрема у графі № 20 та у рахунках-фактурах №PL/050606979/2022-001/0003 від 04.01.2022, №PL/050606979/2022-001/0004 від 04.01.2022, №PL/050606979/2022-001/0014 від 10.01.2022.

При ввезенні товару № 3 застосовувались умови поставки Інкотермс - CІP (Carriage and Insurance Paid To - перевезення і страхування оплачені до), які означають, що продавець оплачує перевезення і знімає з себе відповідальність за вантаж після його передачі перевізнику. Ризики переходять після отримання товару першим перевізником.

Отже до митного оформлення не передбачається надання будь-яких документів, які б підтверджували вартість транспортування та страхування. Умови доставки чітко відображаються і в оформлених митних деклараціях, зокрема у графі № 20. Саме тому, сумніви митного органу з цього приводу є безпідставними.

Посилання Львівської митниці в оскаржуваних рішеннях на необхідність коригування митної вартості у зв`язку з не поданням інвойсу із зазначенням назви, загальної кількості та вартості товару як це передбачено розділом 2 контрактів від 25.11.2020 №25112020 та від 05.01.2022 № 05012022, на думку суду, не відповідає дійсності, оскільки з матеріалів справи слідує, що до кожної МД позивачем було надано рахунки-фактури (інвойси) від №PL/050606979/2022-001/0003 від 04.01.2022, №PL/050606979/2022-001/0004 від 04.01.2022, №PL/050606979/2022-001/0014 від 10.01.2022, від 07.01.2022 № ТDP001 у яких зазначено назва товару, загальна кількість, його загальна вартість та вартість за 1 кг.

Щодо посилання митниці про відсутність у вказаних інвойсах відомостей щодо терміну та способу оплати товару, то такі доводи відповідача спростовуються тим, що укладені сторонами зовнішньоекономічні контракти (договори) від 25.11.2020 №25112020 та від 05.01.2022 № 05012022 містять положення про можливість як передоплати, оплати по факту поставки, так і плати з відстрочкою платежу. Судом встановлено, що при ввезенні позивачем товару на митну територію України до кожної із поставок подавались рахунки-фактури (інвойс), де ідентифікуються експортер (продавець товарів) та отримувач (покупець). Позивач ствердив, що розрахунки за придбаний товар відповідно до умов договору здійснювались у спірному випадку на умовах післяоплати. З врахуванням того, що у зазначених правовідносинах не мала місця передплата за товар, то продавцю товару не було необхідності зазначати відомості щодо терміну та способу оплати товару. Позивач надавав митному органу пояснення листами від 04.01.2022 № 04/01, № 04/02 та від 11.01.2022 №11/01-01, №11/01-03 у яких зазначав про вказану обставину. На думку суду, такі твердження митного органу є безпідставними та необґрунтованими.

Суд додатково звертає увагу, що у процедурах контролю за митною вартістю товару предметом доказування є ціна товару та інші складові митної вартості товару. В свою чергу, умови термінів та розміри оплати безпосередньо ціни товару не стосуються. У зв`язку з цим відомості про умови оплати товару не повинні братися митним органом до уваги під час контролю за митною вартістю, а тому суперечності між цими відомостями не можуть бути підставою для твердження про наявність розбіжностей у даних про митну вартість товару.

Також однією з підстав для здійснення коригування митної вартості товарів стало те, що подані прайс-листи містять недоліки, а саме: не відповідають визначенню документа за кодом 3014 - прайс-лист виробника товару, оскільки видані не виробником товару «ARAD Woiczyk Szpak Spolka Jawna», а відправником "Pol-Export" Jaroslaw Roszczenko. Відомості у даному документі не є систематизованим переліком товарів (послуг) із зазначенням цін та умов продажу, що передбачено визначенням поняття прайс-лист (прейскурант).

З цього приводу суд зазначає, що до переліку додаткових документів, визначених ч. 3 ст. 53 МК, входять каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару, а також розрахунок ціни (калькуляція).

Прейскурант (прайс-лист) - це довідник цін (тарифів) на товари та/або види послуг, який адресований невизначеному колу покупців.

Положеннями пункту 4 частини першої статті 3 Цивільного кодексу України закріплено таку загальну засаду цивільного законодавства, як свобода підприємницької діяльності, яка не заборонена законом та з якої випливає свобода способів ініціювання підприємницьких цивільних правовідносин, у тому числі свобода форми прайс-листа.

Отже, з огляду на засади свободи підприємницької діяльності наявність чи відсутність у прайс-листі певних відомостей (реквізитів), зокрема, умов поставки, не може бути підставою для коригування митної вартості у випадку, якщо з інших поданих декларантом документів можливо встановити такі умови поставки.

Відповідач не навів доводів, на підставі яких він вважає, що до ціни товару, перелік якого наведений в прайс-листах, включені не всі складові вартості цього товару або будь-яких інших доводів в обґрунтування критичної оцінки цього документа.

Зазначене відповідає висновку Верховного Суду, викладеному у постанові від 18.01.2018 у справі №816/747/15-а.

З даного приводу суд зазначає, що відображена у прайс-листах вартість товарів в повній мірі відповідає тій вартості, що визначена у рахунках-фактурах щодо кожної поставки товару.

В той же час, митним органом не наведено жодних обґрунтованих аргументів стосовно того, яким чином надання позивачем прайс-листів, виданих саме експортером товару, ставить під сумнів достовірність визначеної позивачем митної вартості товару, за умови, що відображена у прайс-листі інформація щодо вартості товарів в повній мірі відповідає вартості, визначеній у поданих до митного оформлення рахунках-фактурах.

З приводу посилання відповідача на те, що у графі 1 CMR від 04.01.2022, від 10.01.2022 відправником товару вказано компанію "Pol-Export" Jaroslaw Roszczenko, а графа 22 «Підпис та штамп відправника» заповнена штампом "Przedsiebiorstwo Wielobranzowe ARAD", тобто підприємством, що не є стороною зовнішньоекономічної угоди, то суд зазначає, що згідно з умовами укладених зовнішньоекономічних договорів від 25.11.2020 №25112020 та від 05.01.2022 № 05012022 вантажовідправником товару може бути третя особа.

Також судом встановлено, що у МД №UA209160/2022/000312 у графі «Відправник/Експортер» наявні відомостей щодо компанії WESTFLEISCH SCE mbH, котра не є компанією, яка формувала рахунок-фактуру № TDP001 на ввезення в адресу ТОВ «ТД ПРІОРІТЕТ» м`ясопродукції.

Так, ввезення товару за рахунком-фактурою №TDP001 відбулося на підставі зовнішньоекономічного контракту №05012022 від 05.01.2022, укладеного між компаніями ТзОВ «ТД Пріорітет» та UAB Laimo LT. Рахунок-фактура № TDP001 також виставлено компанією UAB Laimo LT.

У вказаному рахунку-фактурі є графа «Вантажовідправник», у якій міститься інформація про компанію WESTFLEISCH SCE mbH з приміткою «By the order», тобто на замовлення, і конкретизовано, що саме на замовлення UAB Laimo LT (експортера товару). Окрім того, у митній декларації №UA209160/2022/000312 №2 «Відправник/Експортер» є доповнення, що відображене на ст. 2 митної декларації, і власне у цьому доповненні також зазначаються відомості про експортера м`ясопродукції UAB Laimo LT.

Також товаросупровідні документи (автотранспортна накладна №10051, міжнародний ветеринарний сертифікат) містять примітки, що м`ясопродукція в адресу ТОВ «ТД Пріорітет» відправлялась саме на замовлення UAB Laimo LT (експортера товару). З-поміж іншого, у міжнародному ветеринарному сертифікаті компанія WESTFLEISCH SCE mbH ідентифікована як виробник ввезеної м`ясопродукції.

Отже, у поданих до митного оформлення документах є відомості про те, що товар поставлявся на замовлення UAB Laimo LT. Відтак взаємовідносини позивача з компанією UAB Laimo LT підтверджені належним чином.

При цьому, суд звертає увагу, що розділ 4 контрактів містить також положення про те, що всі обов`язки по завантаженню товару покладаються на продавця, тобто компанія-продавець вправі сама вирішувати яким чином, в який спосіб буде здійснюватися завантаження товару, чи зі складу виробника, чи з власного складу, тощо. З огляду на це, у товаротранспортній накладній може бути зазначена компанія, що є іноземним декларантом зі сторони експортера, відомості про це підприємство відображаються у відповідній графі експортної митної декларації.

Зважаючи на те, що безпосереднім замитненням товару та його відправленням займалася уповноважена компанія, то наявність штампу у товаротранспортній накладній (CMR) не свідчить про порушення норм митного законодавства та наявність штампа цієї компанії не впливає на рівень митної вартості товару, а тому не може бути підставою для митного органу для коригування заявленої декларантом митної вартості товару.

Щодо посилання відповідача на те, що та у поданих до митного оформлення CMR відсутні реквізити документів (інвойсу) у графі 5 та відсутні відомості у графі 14, що суперечить вимогам статті 6 Конвенції про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів (Женева, 19.05.1956) та ЗУ "Про приєднання України до Конвенції про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів" від 01.08.2006 №57-V, то суд їх до уваги не приймає та зазначає, що такі розбіжності не спростовують задекларованої митної вартості товару, з врахуванням поданих позивачем документів. При цьому, відповідачем не обґрунтовано, яким чином зазначені ним розбіжності впливають на визначення митної вартості товару.

Таким чином, позивач надав митному органу всі наявні у нього та достатні документи, необхідні для визначення митної вартості товару. Натомість відповідач не навів жодних доказів того, що надані декларантом документи в своїй сукупності не підтверджують числові значення складових митної вартості товару та не дають можливості здійснити митне оформлене імпортованого товару за ціною договору.

До кожної партії товарів позивач надавав і сертифікати якості і міжнародні ветеринарні сертифікати, вагові та вартісні показники у всіх товаросупровідних документах узгоджуються між собою, відомості про відправника та отримувача також кореспондуються між собою, тому не повинні викликати ніяких сумнівів.

Суд наголошує, що відповідач як суб`єкт владних повноважень не довів суду, що надані ТзОВ «ТД Пріорітет» документи містять істотні розбіжності, в них наявні ознаки підробки, або вони не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товару. Натомість наявність інформації про те, що ідентичні або подібні товари оформлено у митному відношенні іншими особами за вищою митною вартістю не може бути єдиною та достатньою підставою для витребування додаткових документів та відмови у прийнятті заявленої позивачем митної вартості товару за ціною контракту.

Тому висновки відповідача щодо наявності розбіжностей в документах є необґрунтованими.

При цьому, як вбачається з матеріалів справи, позивач при купівлі вищевказаного товару в договірні відносини з третіми особами, крім продавця, не вступав.

Також суд зазначає, що відповідачем в рішеннях про коригування митної вартості не було обґрунтовано, яким чином вказані розбіжності впливають на митну вартість товару чи її складових.

Крім того, суд звертає увагу на те, що однієї лише вказівки на наявність розбіжностей та недоліків у поданих документах, без роз`яснення, в чому такі розбіжності полягають, який їхній вплив на митну вартість оцінюваного товару і чому без їх усунення заявлена митна вартість не може бути визнана, недостатньо для висновку про неможливість застосування основного методу визначення митної вартості.

У зв`язку із чим, суд вважає, що позивачем подано для митного оформлення імпортованого товару документи, які чітко ідентифікували оцінюваний товар та містили об`єктивні і достовірні дані, що піддавалися обчисленню, чітко підтверджували ціну товарів, що підлягала сплаті позивачем на користь продавця, тобто підтверджували митну вартість товарів за ціною договору згідно з вимогами частин четвертої та п`ятої статті 58 Митного кодексу України, і в митного органу, враховуючи вищевикладені обставини, не було підстав вимагати у декларанта додаткові документи для підтвердження митної вартості.

Натомість, відповідачем не надано суду жодних доказів того, що документи, подані позивачем для митного оформлення товару є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації.

Відтак, суд не вбачає розбіжностей у наданих позивачем під час декларування документах.

У свою чергу, суд не може погодитися із діями відповідача стосовно витребування додаткових документів, оскільки відповідачем не вказано та не обґрунтовано з якою метою були витребувані додаткові документи та які числові значення такі документи мали підтвердити чи спростувати, при тому, що вартість придбання оцінюваного товару підтверджена документально.

Зокрема, відповідач зазначив про необхідність подання висновків про вартісні характеристики товару, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями. З даного приводу суд зазначає, що в процедурах контролю за митною вартістю товару предметом доказування є ціна товару та інші складові митної вартості товару. Відсутність висновків про вартісні характеристики товару не повинна братися митницею до уваги при контролі за митною вартістю, а відтак не може бути підставою для твердження про наявність розбіжностей у даних про митну вартість товару.

Щодо витребуваної виписки з бухгалтерської документації, то відповідачем не вказано та не обґрунтовано з якою метою були витребувані дані документи та які числові значення такі документи мали підтвердити чи спростувати, при тому, що вартість придбання оцінюваного товару підтверджена документально.

На думку суду, сама по собі виписка з бухгалтерської документації, угода із третіми особами, не є документами, по яких здійснюється оплата та доставка товару, оскільки підтверджуючими документами про вартість товару в даному випадку є контракт та рахунки-фактури (інвойси). Відсутність такої бухгалтерської документації у покупця товару, яка може бути комерційною таємницею продавця щодо формування ціни товару для інших покупців і за відмінними умовами поставки не свідчить про недобросовісність у декларуванні митної вартості. При цьому, ненадання такої документації продавцем покупцю не може позбавляти останнього можливості декларувати товар на підставі інших документів, що підтверджують ціну товару.

Стосовно не подання страхових документів, то суд звертає увагу, що як слідує з матеріалів справи страхування товару позивачем не проводилось. При цьому норми частини другої статті 53 МК України визначають обов`язок надання страхових документів у разі здійснення такого. Позивач ствердив, що не мав таких витрат. Отже, ненадання позивачем документів щодо страхування товару за відсутності доказів його здійснення є обґрунтованим.

При цьому суд вважає безпідставною вимогу митного органу надати договір (угоду, контракт) з третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається, а також рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом), оскільки доказів того, що позивач вступав у договірні відносини із третіми особами матеріали справи не містять.

Також суд вважає безпідставними посилання відповідача на необхідність надання позивачем прайс-листів, каталогів, специфікацій виробника товару при тому, що прайс-листи у кожному випадку декларант подавав разом із митними деклараціями.

З урахуванням наведеного висновки у спірних рішеннях про неможливість визнання митної вартості товару за ціною договору щодо товарів, які імпортуються, та за рівнем, визначеним декларантом, не є доведеними. При цьому відповідач не вказав на неправильність проведеного розрахунку митної вартості, зазначених у митних деклараціях, не зазначив, які саме складові митної вартості не підтверджені документально та які саме відомості відсутні/не піддаються обчисленню у поданих декларантом документах. Наведене дає підстави для висновку, що сумніви відповідача щодо складових митної вартості імпортованого товару ґрунтуються виключно на його припущеннях, а не на достовірних відомостях.

Крім того, враховуючи позицію Верховного Суду у постановах від 12.03.2019 у справі №826/2313/16, від 13.06.2019 у справі №820/6315/15, суд зауважує, що вимоги частин третьої та четвертої статті 53 та частини другої статті 58 МК України зобов`язують митний орган зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких зможе усунути сумніви у їх достовірності. Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товару, митний орган повинен вказати, які саме складові митної вартості товару є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.

Як вбачається з оскаржуваних рішень, відповідач митну вартість визначив за другорядним методом - резервним. Його застосування передбачене статтею 64 МК України, згідно з якою у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58-63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GAТТ). Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) органами доходів і зборів митних вартостях.

Відповідно до пунктів 2, 4 частини другої статті 55 МК України прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування.

Відповідно до пункту 2.1 Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 року №598, у рішенні про коригування орган доходів і зборів поряд з обов`язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, повинен навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо. Зазначається послідовність застосування методів визначення митної вартості та причин, через які не був застосований кожний з методів, що передує методу, обраному митним органом.

Таким чином, у рішеннях про коригування заявленої митної вартості, крім номера та дати митних декларацій, які були взяті за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, орган доходів і зборів повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів.

Аналогічної правової позиції дотримується Верховний Суд в постанові від 08.02.2019 року в справі № 825/648/17 (№ К/9901/16592/18).

Разом з тим, у спірних рішеннях митний орган лише вказав номери та дати митних декларацій, на основі яких було здійснено коригування митної вартості товару, що не дає підстав вважати вказані рішення обґрунтованими та мотивованими.

На думку суду, відповідач не виконав обов`язку щодо наведення у рішеннях про коригування митної вартості товарів порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за резервним методом.

Щодо митної декларації від 03.12.2021 № UA205140/2021/102553, рівень митної вартості 1,00 дол. США/кг, яка була використана відповідачем для визначення митної вартості при прийнятті спірного рішення від 05.01.2022 № UA209000/2022/700005/2; митної декларації від 03.12.2021 № UA205140/2021/102553, рівень митної вартості 0,76 дол. США/кг, яка була використана відповідачем для визначення митної вартості при прийнятті спірного рішення від 06.01.2022 № UA209000/2022/700006/2; митної декларації від 18.10.2021 № UА205140/2021/72586, де митна вартість такого товару становить 2,46 дол. США за кг, яка була використана відповідачем для визначення митної вартості при прийнятті спірного рішення від 11.01.2022 № UA209000/2022/700014/2; митної декларації від 17.12.2021 № UA205140/2021/111185, рівень митної вартості 0,90 дол. США/кг, яка була використана відповідачем для визначення митної вартості при прийнятті спірного рішення від 11.01.2022 № UA209000/2022/700013/2 та інформації, наданої в рамках Меморандуму «Всеукраїнської асоціації імпортерів м`яса та м`ясопродукції» від 28.09.2021, то суд зазначає, що можливість поставки товару іншим покупцям за меншою ціною відповідає принципам свободи зовнішньоекономічних зв`язків та не суперечить нормам національного та міжнародного законодавства. При прийнятті оскаржуваних рішень відповідачем використано виключно інформацію з бази даних митного органу, тобто при винесенні спірних рішень відповідач керувався не документами, поданими декларантом до митного оформлення, а опирався вже на наявну в митного органу цінову інформацію.

Разом з тим, суд зазначає, що формально нижчий рівень митної вартості імпортованого товару від рівня митної вартості іншого митного оформлення не може розцінюватись як заниження декларантом митної вартості та не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товару і не може бути достатньою та самостійною підставою для відмови у здійсненні митного оформлення товару за першим методом визначення його митної вартості.

Рішення про коригування митної вартості товару не може базуватися лише на інформації митниці, оскільки порядок її формування, ведення, отримання інформації, а також порядок використання її даних суб`єктами господарських відносин під час здійснення ними зовнішньоекономічної діяльності МК України не передбачено.

Сам факт здійснення митного оформлення подібних товарів за митною вартістю, що є більша заявленої декларантом, не може бути безумовною підставою для коригування відповідачем митної вартості товару.

Також, Верховний Суд у постанові від 21.12.2018 по справі №815/228/17 дійшов висновку, що наявність в інформаційних базах даних митного органу інформації про те, що у попередні періоди аналогічні товари були розмитнені із зазначенням більшої митної вартості, жодним чином не доводить неправильність її визначення позивачем, оскільки митна вартість залежить від ряду обставин і визначається в кожному конкретному випадку.

Крім цього, суд зазначає, що будь-яка інформація, отримана від юридичних осіб носить виключно інформативний характер та не є безумовною рекомендацією митному органу визначати митну вартість інших аналогічних/подібних товарів саме за такою вартістю. Кожна зовнішньоекономічна угода містить свої умови, які погоджуються сторонами. Принцип свободи договорів чітко передбачає, що сторони можуть самостійно визначити вартість товару.

Суд також звертає увагу на те, що тексти оскаржуваних рішень Львівської митниці про коригування митної вартості товару не містять жодних відомостей про аналогічність товарів за поданими заявником митними деклараціями товару та інформацією, наданою в рамках Меморандуму «Всеукраїнської асоціації імпортерів м`яса та м`ясопродукції» від 28.09.2021 року та про схожість умов поставки товару.

Посилання у рішеннях про коригування митної вартості лише на інформацію, надану в рамках Меморандуму «Всеукраїнської асоціації імпортерів м`яса та м`ясопродукції» від 28.09.2021 та номер митної декларації, як на джерело цінової інформації, не свідчить про належне обґрунтування митним органом можливості визначення митної вартості за резервним методом.

Враховуючи встановлені обставини справи та норми чинного законодавства, суд дійшов висновку, що подані позивачем до митного оформлення документи були достатніми для підтвердження заявленої за ціною договору митної вартості товару. При цьому подані документи не містили розбіжностей чи ознак підробки, водночас підтверджували числові значення митної вартості товару.

Крім того, суд звертає увагу, що в адміністративних процедурах із митного контролю та митного оформлення митний орган повинен обґрунтувати (довести) законність свого рішення; відповідно рішення митного органу не може ґрунтуватися на припущеннях, на сумнівах про повноту і достовірність відомостей про заявлену митну вартість товару; висновки цього органу повинні ґрунтуватися на достовірних і вичерпних доказах.

Відповідно до частини третьої статті 318 Митного кодексу України митний контроль має передбачати виконання митними органами мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи.

Ця норма також відповідає стандартним правилам, встановленим пунктами 3.16 та 6.2 Загального додатку до Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур, до якої Україна приєдналась згідно із Законом України від 15.02.2011 року № 3018-VI "Про внесення змін до Закону України "Про приєднання України до Протоколу про внесення змін до Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур", якими запроваджено стандартні правила: на підтвердження декларації на товари митна служба вимагає тільки ті документи, які є необхідними для проведення контролю за даною операцією та забезпечення виконання усіх вимог щодо застосування митного законодавства; митний контроль обмежується мінімумом, необхідним для забезпечення дотримання митного законодавства.

Крім того, це узгоджується з проголошеними у статті 8 МК України принципами здійснення державної митної справи на засадах законності та презумпції невинуватості, єдиного порядку переміщення товару, транспортних засобів через митний кордон України, спрощення законної торгівлі, заохочення доброчесності та інших.

Згідно з частиною сьомою статті 54 МК України у разі якщо під час проведення митного контролю митний орган не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товару, у тому числі невірно визначено митну вартість товару, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично.

Також суд зазначає, що Верховний Суд в постанові від 08.10.2019 у справі №803/776/17 вказав, що декларант не зобов`язаний (звільнений від обов`язку) доводити правильність заявленої ним митної вартості: його твердження про розмір митної вартості вважається правомірним, поки протилежне не буде доведено контролюючим органом.

З урахуванням зазначеного, суд дійшов до висновку, що митний орган не навів доказів того, що документи, подані декларантом, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації.

На підставі досліджених письмових доказів суд вважає, що використані декларантом відомості підтверджені документально та визначені кількісно; їх достовірність не спростована відомостями від компетентних органів інших країн щодо не підтвердження обставин відчуження позивачу продавцем нерезидентом товару, або що видані позивачу документи є фіктивними, недійсними.

Отже, суд дійшов висновку, що визначення відповідачем митної вартості товарів за резервним методом здійснено з порушенням вимог митного законодавства України, що є підставою для скасування оскаржуваних рішень.

Таким чином, рішення відповідача про коригування митної вартості товарів від 05.01.2022 № UA 209000/2022/700005/2, від 06.01.2022 № UA 209000/2022/700006/2, від 11.01.2022 № UA 209000/2022/700013/2 та № UA 209000/2022/700014/2 є необґрунтованими та безпідставними, не ґрунтуються на нормах чинного законодавства, тому їх слід визнати протиправними та скасувати, а позов задовольнити.

При цьому, суд враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи), сформовану в пункті 58 рішення у справі Серявін та інші проти України (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії (Ruiz Torija v. Spain) № 303-A, пункт 29) .

Крім того, відповідно до статті 244 КАС України суд під час ухвалення рішення вирішує, як розподілити між сторонами судові витрати.

Згідно з частиною першою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Отже на користь позивача необхідно стягнути за рахунок бюджетних асигнувань бюджетних асигнувань відповідача судовий збір у сумі 2750,09 грн, сплачений згідно з платіжним дорученням від 05.07.2022 № 6564711 (а.с. 23).

Щодо стягнення за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу в сумі 12000,00 грн, суд зазначає наступне.

Відповідно до частин першої, другої статті 134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Згідно з частиною третьою статті 134 КАС України для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Водночас частинами четвертою, п`ятою статті 134 КАС України встановлено, що для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Разом з тим, відповідно до частин шостої та сьомої статті 134 КАС України визначено, що у разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення не співмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно до частин сьомої, дев`ятої статті 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду. При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

У пункті 269 Рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України" Європейський суд з прав людини зазначив, що угода, за якою клієнт адвоката погоджується сплатити в якості гонорару певний відсоток від суми, яку присудить позивачу суд - у разі якщо така сума буде присуджена та внаслідок якої виникають зобов`язання виключно між адвокатом та його клієнтом, не може бути обов`язковою для Суду, який повинен оцінити рівень судових та інших витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою (див. вищезазначене рішення щодо справедливої сатисфакції у справі "Іатрідіс проти Греції" (Iatridis v. Greece), п. 55 з подальшими посиланнями).

Виходячи з аналізу вищевказаних правових норм вбачається, що склад та розмір витрат на професійну правничу допомогу підлягає доказуванню в судовому процесі. Сторона, яка хоче компенсувати судові витрати повинна довести та підтвердити розмір заявлених судових витрат, а інша сторона може подати заперечення щодо не співмірності розміру таких витрат. Результат та вирішення справи безпосередньо пов`язаний із позицією, зусиллям і участю в процесі представника інтересів сторони за договором. При цьому, такі надані послуги повинні бути обґрунтованими, тобто доцільність надання такої послуги та її вплив на кінцевий результат розгляду справи, якого прагне сторона, повинно бути доведено стороною в процесі.

Як вбачається із доданих письмових доказів (договору про надання правової допомоги від 08.09.2021, рахунку-фактури № 1-000000301 від 04.07.2022, акту здачі-приймання робіт № 1-000000301, платіжного доручення від 05.07.2022 № 6564710, попереднього (орієнтовного) розрахунку суми витрат на професійну правничу допомогу від 05.07.2022 № 05/07/22 позивач сплатив Адвокатському бюро «Крючкова» кошти в загальній сумі 12000,00 грн на оплату правової допомоги, яка відповідно до попереднього (орієнтовного) розрахунку суми витрат на професійну правничу допомогу складається з: ознайомлення з рішеннями про коригування митної вартості товарів (2 год); ознайомлення з товаросупровідними документами, наданими клієнтом щодо кожної поставки, подання письмових пояснень (1 год); пошук інформації щодо контрагента у мережі Інтернет та перевірка правосуб`єктності учасників зовнішньоекономічної операції (1 год); юридичний прогноз справи, детальний аналіз та вивчення фактичних обставин справи (1 год); вивчення судової практики з відповідних правовідносин, складання та подання позовної заяви (2 год); складання стратегії представництва товариства у суді щодо даної справи та вивчення судової практики з відповідних правовідносин (3 год). Орієнтовна сума витрат на правову допомогу становить 12000,00 грн (а.с. 62-68).

Суд зазначає, що при визначенні суми відшкодування судових витрат, суд повинен керуватися критерієм реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерієм розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та суті виконаних послуг. Надані послуги повинні бути обґрунтованими, тобто повинно бути доведено доцільність надання такої послуги та її вплив на кінцевий результат розгляду справи.

Крім того, враховуючи вимоги статей 134, 139 КАС України під час вирішення питання про розподіл судових витрат, суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами сьомою-дев`ятою статті 139 КАС України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Об`єднаної палати Верховного Суду від 03.10.2019 у справі №922/445/19.

Таким чином, з наведеної правової позиції слідує, що суд вправі зменшити розмір судових витрат на професійну правничу допомогу адвоката як за клопотанням сторони, так і з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами сьомою-дев`ятою статті 139 КАС України, з урахуванням конкретних обставин справи та з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

На думку суду, заявлена сума витрат на правову допомогу є завищеною, а тому, враховуючи предмет спору, незначну складність справи, заявлене представником відповідача клопотання про зменшення витрат на правничу допомогу та виходячи із критеріїв, визначених частинами третьою, п`ятою статті 134, частиною дев`ятою статті 139 КАС України вважає, що на користь позивача необхідно стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 5000,00 грн. Решту витрат на професійну правничу допомогу повинен понести позивач.

При цьому, суд зазначає, що ознайомлення з оскаржуваними рішеннями про коригування митної вартості товарів, з товаросупровідними документами, пошук інформації, аналіз та вивчення фактичних обставин справи, судової практики включається до витрат пов`язаних зі складанням адміністративного позову, охоплюються загальною діяльністю адвоката та мають на меті складання позовної заяви і подання її до суду, а тому дані витрати повинен понести позивач.

Отже, враховуючи вищевикладене, за рахунок бюджетних асигнувань відповідача необхідно стягнути на користь позивача судовий збір у розмірі 2750,09 грн. та витрати на правову допомогу у розмірі 5000,00 грн.

Керуючись статтями 139, 243-246, 262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати рішення Львівської митниці про коригування митної вартості товарів від 05.01.2022 № UA 209000/2022/700005/2, від 06.01.2022 № UA 209000/2022/700006/2, від 11.01.2022 № UA 209000/2022/700013/2 та № UA 209000/2022/700014/2.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Львівської митниці на користь Товариство з обмеженою відповідальністю "ТД Пріорітет" судовий збір у розмірі 2750,09 грн (дві тисячі сімсот п`ятдесят гривень 09 копійок) та витрати на професійну правничу допомогу в сумі 5000,00 грн (п`ять тисяч гривень 00 копійок).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "ТД Пріорітет" (43005, Волинська обл., м. Луцьк, пр. Президента Грушевського, 30, код ЄДРПОУ 43740395).

Відповідач: Львівська митниця (79000, м. Львів, вул. Костюшка, 1, код ЄДРПОУ 43971343).

Суддя Р.С. Денисюк