Ухвала суду № 106709551, 12.10.2022, Залізничний районний суд м. Львова

Справа № 462/4341/21

провадження 1-кп/462/178/22

У Х В А Л А

12 жовтня 2022 року Залізничний районний суд м. Львова у складі головуючої судді ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , за участю прокурора ОСОБА_3 , захисників ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , обвинувачених ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_14 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 та ОСОБА_15 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.146, ч.5 ст.186, ч.2 ст.189, ч.4 ст.189, ч.2 ст. 289, ч.5 ст.27, ч.3 ст.146, ч.5 ст.27, ч.5 ст.186, ч.5 ст.27, ч.4 ст.189, ч.1 ст.255-1, ч.2 ст.146, ч.2 ст.186, ч.2 ст.309 КК України,

В С Т А Н О В И В:

В провадження Залізничного районного суду м.Львова надійшов обвинувальний акт з реєстром матеріалів досудових розслідувань по кримінальному провадженню, внесеного в Єдиний реєстр досудових розслідувань за №12021140000000063 від 13 січня 2021 року за обвинуваченням ОСОБА_14 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.146, ч.5 ст.186, ч.2 ст.189, ч.4 ст.189, ч.2 ст. 289 КК України, ОСОБА_8 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.146, ч.5 ст.186, ч.2 ст.189, ч.4 ст.189 КК України, ОСОБА_9 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст.27, ч.3 ст.146, ч.5 ст.27, ч.5 ст.186, ч.5 ст.27, ч.4 ст.189 КК України, ОСОБА_10 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.189, ч.2 ст.289, ч.1 ст.255-1 КК України, ОСОБА_11 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.189, ч.2 ст. 289 КК України, ОСОБА_12 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.146, ч.2 ст.186, ч.2 ст.189 КК України, ОСОБА_13 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.186, ч.2 ст.189 КК України, та ОСОБА_15 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст.27, ч.2 ст.146, ч.5 ст.27, ч.2 ст.189, ч.2 ст.309 КК України.

Прокурор в судовому засідання звернулася до суду з клопотанням про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою без обрання застави, відносно обвинувачених ОСОБА_9 , ОСОБА_8 , ОСОБА_11 , посилаючись на тяжкість вчинених злочинів, характеризуючи дані обвинувачених, наявність ризиків ухилення обвинувачених від суду, просив враховувати що злочини вчинені проти власності, існують ризики вчинення нових злочинів. Крім того прокурор звернулася до суду з клопотанням про обрання зобов`язання відносно ОСОБА_12 посилаючись при цьому на те, що ризики ухилення обвинуваченого від суду не усунуті, розгляд справи відкладається.

Обвинувачений ОСОБА_11 заперечив проти клопотання прокурора, зазначив, що він має захворювання на гепатит С, має постійне місце проживання, має дружину, нікуди бігти не збирається, бажає утримувати родину. Просив застосувати домашній арешт або визначити мінімальну заставу.

Захисник обвинуваченого ОСОБА_11 - ОСОБА_4 заперечив проти заявленого прокурором клопотання, зазначив, що ОСОБА_11 хворіє та потребує лікування, заявлені прокурором ризики не доведені, просив застосувати домашній арешт або мінімальний розмір застави.

Обвинувачений ОСОБА_8 заперечив проти клопотання прокурора, зазначив, що має двох неповнолітніх дітей, просив застосувати домашній арешт, або заставу.

Захисник обвинуваченого ОСОБА_8 - ОСОБА_7 заперечив проти клопотання прокурора, просив застосувати більш м`який запобіжний захід, не пов`язаний з триманням під вартою.

Обвинувачений ОСОБА_9 заперечив проти клопотання прокурора, просив застосувати до нього домашній арешт або заставу, яку перерахувати на ЗСУ, врахувати, що має онкологічне захворювання , потребує спеціального лікування.

Захисники обвинуваченого ОСОБА_9 - ОСОБА_5 , ОСОБА_6 просили відмовити у задоволенні клопотання прокурора, зазначили, що обвинувачений ОСОБА_9 не вчиняв насильство, а тільки пособництво у насильстві, раніше не був засудженим, має хронічні захворювання, страждає на онкологічне захворювання 3 стадії , потребує лікування, знаходиться у цивільному шлюбі, заявлені прокурором ризики не доведені, просили застосувати домашній арешт або заставу.

Обвинувачений ОСОБА_12 не заперечив проти заявленого клопотання, поклався на розсуд суду.

Вислухавши думку учасників кримінального провадження, суд приходить до наступних висновків.

Згідно вимог частини 3 статті 331 КПК України, незалежно від наявності клопотань суд зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акту, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.

Згідно ч. 1 ст.177КПК України застосування запобіжного заходу здійснюється з метою забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також спробам незаконно переховуватись від органів досудового розслідування, та/або суду, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, впливати на потерпілого, свідка, перешкоджати кримінальному провадженню, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити його.

За положенням ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 КПК України, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення, обвинуваченим кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він обвинувачується, вік та стан здоров`я обвинуваченого, міцність його соціальних зв`язків, майновий стан, тощо.

Згідно з приписами ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.

Порядок продовження строку тримання під вартою визначений ст. 199 КПК України.

Частина 5 ст. 199 КПК України зобов`язує суд відмовити у продовженні строку тримання під вартою, якщо прокурор не доведе, що обставини, зазначені у частині третій цієї статті, виправдовують подальше тримання обвинуваченого під вартою.

Суд вважає,що обранийвідносно обвинувачених ОСОБА_9 , ОСОБА_8 , ОСОБА_11 запобіжний західз урахуваннямйого тривалостіу співвідношеннііз тяжкістюобвинувачення танаявної обґрунтованоїпідозри наданий часне виходитьза межірозумного строку.Він кореспондуєтьсяз характеромсуспільного інтересу,тобто визначенимиКПК Україниконкретними підставамиі метоюзапобіжного заходу. Суд враховує усталену практику ЄСПЛ, зокрема, Рішення «Лабіта проти Італії» від 06.04.2000 року, згідно якого тримання під вартою є виправданим у певному випадку лише якщо конкретні ознаки розкривають наявність публічного інтересу, інтересу, що переважає попри презумпцію невинуватості над повагою до особистої свободи.

Суд звертає увагу на те, що з медичної частини слідчого ізолятору до суду не надходило звернень про неможливість тримання під вартою за станом здоров`я будь кого з цих обвинувачених. Також судом не отримано відомостей щодо комплексу обставин, які би переважили ризики передбачені ст.177 КПК України.

З метою недопущення перешкоджання кримінальному провадженню, виконанню рішення суду, з урахуванням вимог ст. 183 КПК України, суд не вбачає підстав для обрання обвинуваченим ОСОБА_9 , ОСОБА_8 , ОСОБА_11 більш м`якого запобіжного заходу, оскільки їх належну процесуальну поведінку може забезпечити саме такий запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, також враховує, що розгляд справи не розпочатий по суті.

Окрім того, суд враховує, що за загальним правилом, суд зобов`язаний визначити розмір застави при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, окрім випадків, передбачених ч. 4 ст. 183 КПК України. При цьому наголошує, що можливість не визначати розмір застави при обранні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є правом, а не обов`язком суду.

За ч.4 ст.183 КПК України суд має право не визначати розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування. Тому суд, враховуючі кваліфікуючи ознаки кримінального правопорушення, за якими обвинувачуються обвинувачені, відхиляє клопотання захисників про застосування застави.

Суд вважає, що продовження строку утримання їх під вартою не суперечить вимогам ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, оскільки по справі існують реальні ознаки справжнього суспільного інтересу, який, не зважаючи на презумпцію на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи.

Відтак,враховуючи,що оскількиз днянадходження досуду обвинувальногоакту судовепровадження незавершене,двомісячний строктримання підвартою закінчується,є достатніпідстави длязадоволення клопотанняпрокурора тапродовження обвинуваченим ОСОБА_9 , ОСОБА_8 , ОСОБА_11 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб, а саме до 10 грудня 2022 року включно. Крім того в цілях запобігти ризикам, передбачених ст. 177 КПК України, вважає за доцільним обрати ОСОБА_12 зобов`язання, про які наполягав прокурор.

Враховуючи наведене та керуючись ст. 177, 331 КПК України, суд

У Х В А Л И В:

Клопотання прокурора про продовження міри запобіжного заходу задовольнити.

Продовжити строк дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою без визначення застави відносно ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст.27, ч.3 ст.146, ч.5 ст.27, ч.5 ст.186, ч.5 ст.27, ч.4 ст.189 КК України, до 10 грудня 2022 року включно.

Продовжити строк дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою без визначення застави відносно ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.146, ч.5 ст.186, ч.2 ст.189, ч.4 ст.189 КК України до 10 грудня 2022 року включно.

Продовжити строкдії запобіжногозаходу увиді триманняпід вартоюбез визначеннязастави відносно ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ,обвинуваченого увчиненні кримінальнихправопорушень,передбачених ч.2ст.189,ч.2ст.289КК України, до 10 грудня 2022 року включно.

Обрати ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання строком на 2 місяці, із покладенням обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме:

-прибувати до суду за кожною вимогою;

-не відлучатися із м. Львова без дозволу суду;

-повідомляти суд про зміну свого місця проживання та /або місця роботи;

-утримуватися від спілкування зі свідками сторони обвинувачення, потерпілими та іншими обвинуваченими у даному кримінальному провадженні;

-здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) громадянина України для виїзду за кордон та інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Контроль за виконанням ухвали про продовження строку запобіжного заходу покласти на прокурора у кримінальному провадженні.

Ухвала може бути оскаржена до Львівського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.

Суддя: ОСОБА_1