Ухвала суду № 106707850, 15.09.2022, Стрийський міськрайонний суд Львівської області

Справа № 457/1043/18

Провадження № 1-кп/456/9/2022

УХВАЛА

про продовження строку тримання під вартою

15 вересня 2022 року місто Стрий

Стрийський міськрайонний суд Львівської області в складі:

головуючої судді ОСОБА_1 ,

судді ОСОБА_2

основних присяжних ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5

з участю секретаря ОСОБА_6

прокурора ОСОБА_7

потерпілої ОСОБА_8

представника потерпілої ОСОБА_9

потерпілої ОСОБА_10

обвинуваченого ОСОБА_11

захисника ОСОБА_12 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Стрию при розгляді обвинувального акта в кримінальному провадженні, внесеному в Єдиний реєстр досудових розслідувань № 12018140140000213 від 18.05.2018, про обвинувачення ОСОБА_11 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 187, п. 6 ч. 2 ст. 115 КК України, клопотання прокурора про продовження строку запобіжного заходу у виді тримання під вартою,

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Стрийського міськрайонного суду Львівської області знаходиться кримінальне провадження про обвинувачення ОСОБА_11 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 187, п. 6 ч. 2 ст. 115 КК України.

В судовому засіданні прокурор просить суд продовжити строк тримання під вартою ОСОБА_11 , оскільки вважає, що на даний час ризики, передбачені ст. 177 КПК України, які існували на час застосування до обвинуваченого запобіжного заходу у виді тримання під вартою, не зменшились та не перестали існувати. ОСОБА_11 обвинувачується у вчиненні особливо тяжких злочинів, передбачених п. 6 ч. 2 ст. 115 КК України, за вчинення якого передбачено покарання виключно у виді позбавлення волі на строк від 10 до 15 років або довічне позбавлення волі, та ч. 4 ст. 187 КК України, за вчинення якого передбачено покарання виключно у виді позбавлення волі на строк від 8 до 15 років. Обвинувачений ОСОБА_11 після вчинення вбивства ОСОБА_13 , позбувшись тіла та розпорядившись коштами потерпілого на власний розсуд, залишив місце події і лише на вимогу працівників поліції, які приїхали в м. Новомосковськ Дніпропетровської області, де проживає його цивільна дружина ОСОБА_14 , повернувся в м. Трускавець. Окрім того, в ході судового розгляду встановлено, що цивільна дружина обвинуваченого ОСОБА_14 проживає в м. Новомосковську Дніпропетровської області, що вказує на те, що перебуваючи на волі, з метою уникнення кримінальної відповідальності обвинувачений може переховуватись від суду. Окрім цього, вважає, що перебуваючи на волі, ОСОБА_11 може незаконно впливати на допитаних потерпілих, які проживають у тому ж населеному пункті, що й ОСОБА_11 . Обвинувачений ОСОБА_11 згідно зі ст. 89 КК України раніше не судимий, на час вчинення кримінальних правопорушень офіційно не працював, не мав постійних стабільних заробітків, не займався вихованням своїх неповнолітніх дітей, які проживають у м. Києві, та їх утриманням, що призвело до виникнення заборгованості зі сплати аліментів на суму 27000 грн, яка була погашена ним після вбивства ОСОБА_13 , що свідчить про відсутність у нього соціально-стримуючих факторів, які б давали підстави вважати, що він не вчинить інше кримінальне правопорушення. Окрім цього, тяжкість інкримінованих ОСОБА_11 кримінальних правопорушень та усвідомлення можливості засудження до тривалого терміну позбавлення волі вже самі по собі можуть бути підставою та мотивом до втечі. Суворість покарання, яке може бути призначено, є належним елементом при оцінці ризику переховування від суду чи скоєння іншого злочину. Вік та стан здоров`я обвинуваченого дозволяють застосування до нього запобіжного заходу у виді тримання під вартою. Застосування щодо нього більш м`яких запобіжних заходів не в змозі запобігти вищевказаним ризикам та забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого, а відтак слід продовжити обвинуваченому строк тримання під вартою на 60 днів.

Потерпіла ОСОБА_8 та її представник адвокат ОСОБА_9 , потерпіла ОСОБА_10 підтримали клопотання прокурора.

Обвинувачений ОСОБА_11 проти задоволення клопотання заперечив.

Захисник ОСОБА_12 просила суд застосувати більш м`який запобіжний захід, не пов`язаний з триманням під вартою.

Суд, заслухавши прокурора ОСОБА_7 , потерпілу ОСОБА_8 та її представника адвоката ОСОБА_9 , потерпілу ОСОБА_10 , обвинуваченого та його захисника, вважає, що клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою слід задовольнити з наступних підстав.

Ухвалою слідчого судді Трускавецького міського суду Львівської області від 26.05.2018 ОСОБА_11 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави.

Ухвалами слідчого судді Галицького районного суду м. Львова продовжено строк тримання під вартою ОСОБА_11 .

Відповідно до ухвали Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 22.07.2022 обвинуваченому ОСОБА_11 продовжено строк тримання під вартою до 19.09.2022.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України. Метою запобіжного заходу у виді тримання під вартою є запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється особа.

Згідно з вимогами ч. 1, 3 ст. 331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого. До спливу продовженого строку суд зобов`язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.

Наявність підстав для тримання особи під вартою та доцільність продовження строку тримання під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання під вартою та продовження строку тримання під вартою може бути виправдано за наявності того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які незважаючи на презумпцію невинуватості переважають над принципом поваги до особистої свободи.

При вирішенні питання про продовження строку тримання під вартою відносно обвинуваченого суд враховує, що ОСОБА_11 обвинувачується у вчиненні особливо тяжких злочинів, передбачених ч. 4 ст. 187, п. 6 ч. 2 ст. 115 КК України, за вчинення яких передбачено покарання виключно у виді позбавлення волі на строк від 10 до 15 років або довічне позбавлення волі, особу обвинуваченого, який після вчинення кримінальних правопорушень залишив місце події та, розпорядившись коштами потерпілого на власний розсуд, залишив територію Львівської області. Окрім того, суд враховує, що цивільна дружина обвинуваченого ОСОБА_14 проживає в м. Новомосковську Дніпропетровської області, що вказує на те, що перебуваючи на волі, з метою уникнення кримінальної відповідальності обвинувачений може переховуватись від суду, а також, перебуваючи на волі, ОСОБА_11 може незаконно впливати на допитаних потерпілих, які проживають у тому ж населеному пункті, що й ОСОБА_11 .

Відповідно до Декларації основних принципів правосуддя для жертв злочинів і зловживань владою, затвердженої Резолюцією Генеральної Асамблеї ООН 40/34 від 29 листопада 1985 року, до жертв слід ставитись із співчуттям і поважати їхню гідність. Вони мають право на доступ до механізмів правосуддя відповідно до національного законодавства. При цьому слід сприяти тому, щоб судові й адміністративні процедури максимально відповідали потребам жертв, зокрема шляхом забезпечення їм можливості викладу своєї позиції по суті справи і надання належної допомоги на всіх етапах судового розгляду відповідно до національного законодавства.

У Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи № К (85) 11 «Про положення потерпілого в рамках кримінального права і процесу» підкреслюється, що важливою функцією кримінального правосуддя має бути задоволення запитів і охорона інтересів потерпілого, підвищення довіри потерпілого до кримінального правосуддя, у зв`язку з чим необхідно більшою мірою враховувати запити потерпілого на всіх стадіях кримінального процесу.

В судовому засіданні представник потерпілої ОСОБА_8 ОСОБА_9 неодноразово зазначав, що потерпілі мають підстави побоюватися за своє життя та здоров`я, а тому просить продовжити строк тримання під вартою обвинуваченому.

За змістом ст. 199 КПК України підставою для продовження строку тримання під вартою є обставини, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з`явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою.

З моменту взяття обвинуваченого ОСОБА_11 під варту та до моменту вирішення вказаного клопотання не змінилися обставини, які стали підставою для обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та не змінилася обстановка, яка дає суду підстави вважати, що належну процесуальну поведінку обвинуваченого може забезпечити і більш м`який запобіжний захід.

Будь-яких даних про зменшення чи відсутність ризиків для застосування обвинуваченому більш м`якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, в судовому засіданні не встановлено.

Таким чином, наведені прокурором у судовому засіданні підстави для продовження строку тримання під вартою є належним чином обґрунтовані та мотивовані, ризики, які слугували підставою для обрання запобіжного заходу, на даний час не змінилися.

Суд вважає, що інші, більш м`які запобіжні заходи є недостатніми для запобігання ризикам, встановленим ст. 177 КПК України.

На думку суду, виправданим є подальше тримання під вартою обвинуваченого з урахуванням тяжкості інкримінованих кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 187, п. 6 ч. 2 ст. 115 КК України, даних про його особу, конкретних обставин кримінального провадження, мотивів, викладених у клопотанні прокурора, а тому є всі підстави вважати, що ОСОБА_11 , перебуваючи на волі, може переховуватися від суду, незаконно впливати на потерпілих у кримінальному провадженні, продовжити кримінальне правопорушення.

Відтак клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою слід задовольнити та продовжити строк тримання під вартою обвинуваченому без визначення розміру застави на підставі ч. 4 ст. 183 КПК України.

Згідно зі ст.197КПК України строк дії ухвали слідчого судді, суду про тримання під вартою або продовження строку тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів.

Враховуючи, що строк тримання обвинуваченого ОСОБА_11 під вартою спливає 19.09.2022, суд вважає за необхідне продовжити тримання обвинуваченого під вартою на 60 (шістдесят) днів, тобто до 13.11.2022 включно.

Керуючись ст. 177, 178, 183, 194 КПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

В клопотанні захисника обвинуваченого ОСОБА_12 про зміну запобіжного заходу відмовити.

Обвинуваченому у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 187, п. 6 ч. 2 ст. 115 КК України, ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , продовжити строк тримання під вартою на шістдесят днів - з 15 вересня 2022 року до 13 листопада 2022 року включно.

Копію ухвали вручити прокурору ОСОБА_7 , обвинуваченому ОСОБА_11 та скерувати начальнику ДУ «Львівська установа виконання покарань (№ 19)» для відома та виконання.

Ухвала може бути оскаржена до Львівського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Головуюча суддя ОСОБА_1

Суддя ОСОБА_2

Присяжні ОСОБА_3

ОСОБА_4

ОСОБА_5