Ухвала суду № 106707439, 07.10.2022, Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 308/7829/22

1-кп/308/591/22

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 жовтня 2022 року м. Ужгород

Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області в особі головуючого судді ОСОБА_1 , за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 , у присутності: прокурора ОСОБА_3 , обвинуваченої ОСОБА_4 та її захисника ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в м. Ужгороді обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 1-кп/308/591/22 (справа № 308/7829/22), внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12022071030000631 від 09.06.2022 року, про обвинувачення, -

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженка міста Ровеньки, Луганської області, заміжньої, яка має на утриманні трьох малолітніх дітей, громадянки України, тимчасово не працюючої, яка зареєстрована та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судима вироком Ужгородського міськрайонного суду від 28.12.2021 по справі №308/7868/21 за ч. 1, ч. 2 ст. 185, ч. 3 ст. 15, ч. 2 ст. 185 КК України до покарання у вигляді позбавлення волі на три роки, на підставі ст. 75 КК України звільнена від відбування призначеного покарання з випробуванням, з іспитовим строком на два роки, -

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України,

ВСТАНОВИВ:

22 червня 2022 року до Ужгородського міськрайонного суду надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 1-кп/308/591/22 (справа № 308/7829/22), внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12022071030000631 від 09.06.2022 року, про обвинувачення ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.

Ухвалою судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 29.06.2022 року у справі призначено підготовче судове засідання у даній справі.

За ухвалою від 22.07.2022 року судом було надано дозвіл на затримання ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з метою її приводу для участі в розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Згідно протоколу від 06.10.2022 року її було затримано 06.10.2022 року о 19 год. 00 хв.

07.10.2022 року обвинувачену доставлено до суду, для участі у розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою,

В обґрунтування поданого клопотання прокурор посилається на наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 4, 5 ст. 177 КПК України, а саме тим, що ОСОБА_4 може переховуватися від суду, незаконно впливати на свідків, приховувати докази та перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, а також вчинити інше кримінальне правопорушення.

В підготовчому судовому засіданні прокурор подане клопотання підтримав, просив задовольнити таке з підстав, що в ньому викладені, зазначив, що запобіжні заходи, застосовані до ОСОБА_4 під час досудового розслідування, були нею порушені.

В підготовчому судовому засіданні захисник обвинуваченої просив відмовити у задоволенні клопотання прокурора, оскільки клопотання про обрання відносно ОСОБА_4 запобіжного заходу у виді тримання під вартою є необґрунтованим, зазначені в клопотанні ризики не доведені. Його підзахисна не має наміру переховуватися від суду, впливати на свідків у даному кримінальному провадженні, чи вчинити інше кримінальне правопорушення. Просив суд врахувати, що ОСОБА_4 має трьох малолітніх дітей: 2013, 2018 та 2021 року народження, а відтак обрати такій запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.

Обвинувачена підтримала позицію свого захисника.

Заслухавши пояснення учасників кримінального провадження, дослідивши та оцінивши докази, якими обґрунтовується клопотання, суд приходить до наступних висновків.

Відповідно до ч. 3 ст. 315 КПК України під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом ІІ цього Кодексу

У відповідності до вимог ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків. Застосування таких заходів завжди пов`язано із необхідністю запобігання ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.

Підставами застосування запобіжного заходу є обґрунтованість підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення та наявність ризику (ризиків), перелік яких встановлено пунктами 1 - 5 ч. 1ст. 177 КПК.

Так, «обґрунтованість підозри» ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України підтверджується зокрема тим, що зібрані на досудовому розслідуванні докази про обставини інкримінованого їй кримінального діяня, знайшли своє достатнє обґрунтування для пред`явлення й скерування обвинувального акту щодо неї до суду.

В свою чергу ризики, заявлені прокурором, щодо можливого незаконно впливу обвинуваченої на свідків, а також можливого вчинення нею іншого кримінального правопорушення знайшли своє підтвердження.

Так, кримінальне провадження перебуває на стадії підготовчого провадження, питання про призначення такого до судового розгляді наразі не вирішено, ані обвинувачена, ані свідки судом не допитані, а відтак ОСОБА_4 може здійснювати незаконної вплив на таких з метою зміни показів, даних ними під час досудового розслідування, що зрештою призведе до неможливості, або утруднить встановлення об`єктивної істини у справі.

При цьому суд враховує, що ОСОБА_4 раніше судима, наразі обвинувачується у вчиненні злочину проти власності. До останньої під час досудового розслідування кримінального провадження було застосовано зокрема запобіжний захід у вигляді застави, який за твердженням сторони обвинувачення ОСОБА_4 порушила, повторно вчинивши крадіжки. Вказане свідчить про високу ймовірність вчинення обвинуваченою іншого кримінального правопорушення, а відтак наявність однойменного ризику.

При цьому суд оцінює в сукупності всі обставини передбачені ст. 178 КПК України, зокрема приймає до уваги, що ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,уродженка містаРовеньки,Луганської області, тимчасово не працююча, яка зареєстрована та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судима вироком Ужгородського міськрайонного суду від 28.12.2021 по справі №308/7868/21 за ч. 1, ч. 2 ст. 185, ч. 3 ст. 15, ч. 2 ст. 185 КК України до покарання у вигляді позбавлення волі на три роки, на підставі ст. 75 КК України звільнена від відбування призначеного покарання з випробуванням, з іспитовим строком на два роки, має на утриманні трьох малолітніх дітей: ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_4

Означене свідчить про міцність соціальних зв`язків останньої, а відтак мінімізує наявність ризику переховування від суду.

При розгляді питання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суд бере до уваги вимоги національного законодавства та практики Європейського суду з прав людини, зокрема приписи, викладені у рішенні Європейського суду з прав людини від 10 лютого 2011 року у справі «Харченко проти України» (п. 80), відповідно до якого при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обов`язково має бути розглянута можливість застосування інших (альтернативних) запобіжних заходів», а також у рішенні Європейського суду з прав людини від 11 жовтня 2010 року у справі «Хайредінов проти України» (п. 29), відповідно до якого Європейський суд прийшов до висновку, що тримання особи під вартою буде свавільним, оскільки національні суди не обґрунтували необхідність такого тримання і не було розглянуто можливість застосування більш м`якого запобіжного заходу. Згідно з п. 62 рішення «Боротюк проти України» ЄСПЛ в частині правозастосування ст. 5 Конвенції зазначив: «При цьому існує презумпція на користь звільнення з-під варти. Доводи «за» і «проти» такого звільнення не повинні бути «загальними й абстрактними». У всіх випадках, коли ризику ухилення обвинуваченого від слідства можна запобігти за допомогою застави чи інших запобіжних заходів, обвинуваченого має бути звільнено і в таких випадках національні органи завжди мають належним чином досліджувати можливість застосування таких альтернативних запобіжних заходів. До аналогічних висновків ЄСПЛ прийшов у рішеннях «Смірнова проти Росії», «Вренчев проти Сербії».

Відповідно до ч. 1ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченимстаттею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п`ятоюстатті 176 цього Кодексу.

Судом встановлено, що клопотання прокурора не містить переконливого обґрунтування припущення сторони обвинуваченого пронаявність у ОСОБА_4 наміру переховуватися від суду, вказаний ризик знайшов свого спростування тим, що на утриманні обвинуваченої перебуває троє неповнолітніх дітей, що свідчить про міцність соціальних зв`язків останньої, а відтак є непропорційними легітимній меті, яка ставиться до застосування запобіжних заходів.

За таких обставин, враховуючи, що прокурором доведено обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої статті 194 КПК України, але не доведено обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, суд вважає, що в задоволенні клопотання про обрання щодо ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою слід відмовити та вважає за потрібне застосуватидо останньої більш м`який запобіжний захід.

Відповідно до ч. 1 ст. 181 КПК України домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби.

Суд враховує наявність «обґрунтованості підозри» обвинуваченої у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, а також наявність ризиків вчинення іншого кримінального правопорушення та впливу на свідків, тому з метою попередження вищевказаних ризиків та забезпечення належної процесуальної поведінки ОСОБА_4 , суд вважає за необхідне застосувати до ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту за адресою: АДРЕСА_1 , із застосування електронного засобу контролю, на період розгляду справи, але не більше ніж на 60 днів, тобто до 06 грудня 2022 року включно.

Зобов`язати обвинувачену ОСОБА_4 прибувати за кожною вимогою до суду, слідчого та прокурора, а також виконувати обов`язки, передбаченістаттею 194 КПК, а саме:

- не відлучатися із населеного пункту, в якому проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- повідомляти слідчого, прокурора або суд про зміну свого місця проживання та місця роботи;

- утримуватися від спілкування із потерпілим та свідками у цьому кримінальному провадженні;

- здати на зберігання до Головного управління Державної міграційної служби у Закарпатській області свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Роз`яснити обвинуваченій ОСОБА_4 , що в разі невиконання вище перерахованих обов`язків до неї може бути застосований більшжорсткий запобіжнийзахід і на неї може бути накладено грошове стягнення в розмірі від 0,25 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб до 2 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Керуючись ст.ст. 177-178, 180, 181, 183, 186, 193, 194,315, 392, 395 КПК України, -

П О С Т А Н О В И В:

Клопотання прокурора задовольнити частково.

Обрати щодо обвинуваченої ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту за адресою: АДРЕСА_1 , із застосування електронного засобу контролю, на період розгляду справи, але не більше ніж на 60 днів, тобто до 06 грудня 2022 року включно.

Зобов`язати обвинувачену ОСОБА_4 прибувати за кожною вимогою до суду, слідчого та прокурора, а також виконувати обов`язки, передбаченістаттею 194 КПК, а саме:

- не відлучатися із населеного пункту, в якому проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- повідомляти слідчого, прокурора або суд про зміну свого місця проживання та місця роботи;

- утримуватися від спілкування із потерпілим та свідками у цьому кримінальному провадженні;

- здати на зберігання до Головного управління Державної міграційної служби у Закарпатській області свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Роз`яснити обвинуваченій ОСОБА_4 , що в разі невиконання вище перерахованих обов`язків до неї може бути застосований більшжорсткий запобіжнийзахід і на неї може бути накладено грошове стягнення в розмірі від 0,25 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб до 2 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Ухвалу направити для виконання органу Національної поліції за місцем проживання обвинуваченої.

Також роз`яснити обвинуваченій, що працівники органу Національної поліції з метою контролю за поведінкою підозрюваного, обвинуваченого, який перебуває під домашнім арештом, мають право з`являтися в житло цієї особи, вимагати надати усні чи письмові пояснення з питань, пов`язаних із виконанням покладених на нього зобов`язань, використовувати електронні засоби контролю.

Строк дії зазначеної ухвали - до 06.12.2022 року включно.

Ухвала суду про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою, про зміну іншого запобіжного заходу на запобіжний захід у виді тримання під вартою, а також про продовження строку тримання під вартою, постановлена під час судового провадження в суді першої інстанції до ухвалення судового рішення по суті, підлягають апеляційному оскарженню в порядку, передбаченому цим Кодексом та може бути оскаржена в апеляційному порядку обвинуваченим, його захисником, законним представником, прокурором.

Апеляційна скарга може бути подана протягом п`яти днів з дня її оголошення до Закарпатського апеляційного суду через Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області.

Суддя ОСОБА_1