Рішення № 106707001, 11.10.2022, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

________________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Шарко Л.В.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу

без виклику учасників справи

ВСТАНОВИВ:

Приватне акціонерне товариство "Харківенергозбут" звернулось до господарcького суду Харківської області з позовною заявою, в якій просить стягнути з Комунального некомерційного підприємства "Красноградська центральна районна", м. Красноград заборгованість за електричну енергію в сумі 140030,03 грн., пеню - 483,42 грн., 3% річних - 80,57 грн. Судові витрати просить покласти на відповідача.

Ухвалою суду від 14.02.22р. прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження у справі №922/561/22 без повідомлення учасників справи.

Відповідач своїм процесуальним правом на подання відзиву на позовну заяву не скористався, ухвалу про відкриття провадження у справі від 14.02.2022 року отримав 17.02.22р., про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення. Отже, строк на подання відзиву на позовну заяву сплив 07.03.22р.

Оскільки відповідач у строк, встановлений частиною 1 статті 251 Господарського процесуального кодексу України, не подав до суду відзив на позов, а відтак не скористався наданими йому процесуальними правами, справа розглядається судом за наявними у ній матеріалами відповідно до частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України.

Положеннями частини 8 статті 252 ГПК України передбачено, що при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд установив наступне.

Суд звертає увагу на правову позицію Верховного Суду, викладену в постанові від 18.03.2021 по справі №911/3142/19, відповідно до якої направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а, у даному випадку, суду (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі №800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження № 11-268заі18), постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.11.2019 у справі № 913/879/17, від 21.05.2020 у справі № 10/249-10/19, від 15.06.2020 у справі № 24/260-23/52-б).

Приймаючи до уваги, що відповідач у строк, встановлений ст. 251 ГПК України, не подав до суду відзиву на позов, а відтак не скористався наданими йому процесуальними правами, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами відповідно до частини 9 статті 165 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року, яка ратифікована Україною 17 липня 1997 року, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи у продовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру. Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини 1 статті 6 даної Конвенції (§ 66 - 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08 листопада 2005 року у справі "Смірнова проти України").

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про вчинення всіх необхідних дій для розгляду справи та про достатність у матеріалах справи документальних доказів для вирішення спору по суті.

Розглянувши матеріали справи, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно та повно перевіривши матеріали справи, суд встановив наступне.

У зв`язку з відокремленням функції з розподілу електричної енергії від функцій постачання електричної енергії, що визначено положеннями Закону України "Про ринок електричної енергії" від 13.04.2017 (далі - Закон), з 01.01.2019 ПрАТ "Харківенергозбут" є постачальником універсальних послуг на території Харківської області у відповідності до Постанови НКРЕКП від 26.10.2018 № 1268.

17 серпня 2021 року було оприлюднено оголошення про проведення процедури закупівлі електричної енергії та намір укласти договір для потреб на 2021 рік через систему «Рrozorrо» яка відповідати вимогам Закону України "Про публічні закупівлі" (далі - Закон):

- згідно до п. 1 ч. 1 ст. 10 Закону замовник оприлюднює в оголошення про проведення відкритих торгів;

- згідно до ч. 3 ст. 20 Закону строк для подання тендерних пропозицій не може бути менше, ніж 15 днів з дня оприлюднення оголошення;

- згідно до ч. 12 ст. 29 Закону замовник розглядає тендерні пропозиції у строк, що не перевищує 20 робочих днів;

- згідно до ч. 15 ст. 29 Закону за результатами розгляду та оцінки тендерної пропозиції/пропозиції замовник визначає переможця процедури закупівлі:

- згідно до ч. 5 ст. 33 Закону договір про закупівлю не може бути укладено раніше ніж через 10 днів з дати оприлюднення в електронній системі закупівель повідомлення про намір укласти договір про закупівлю;

- згідно до ч. 6 ст. 33 Закону договір укладається не пізніше ніж через 20 днів з дня прийняття рішення про намір укласти договір про закупівлю, у випадку обґрунтованої необхідності строк для укладання договору може бути продовжений до 60 днів;

- згідно до п. 3 ч. 2 ст. 22 Закону у тендерній документації зазначається інформація про необхідні технічні, якісні та кількісні характеристики предмета закупівлі;

- згідно до ч. 1 ст. 23 Закону технічна специфікація повинна містити опис усіх необхідних характеристик товарів, робіт або послуг, що закуповуються.

Відповідно до звіту по результатам проведення процедури закупівлі UA - 2021-08-17-004187-b (додається до позовної заяви) 30 серпня 2021 року між Комунальним некомерційним підприємством «Красноградська центральна районна лікарня" (далі - Відповідач, Споживач) та Приватним акціонерним товариством «Харківенергозбут» (далі - Позивач, Товариство) було укладено Договір про закупівлю електричної енергії № 56049 від 30.08.2021.

Порядок розрахунків за Договором про постачання електричної енергії споживачу № 56049 визначається відповідно до Комерційної пропозиції № 1Ф-Р-08 для замовників з запланованим обсягом споживання до 50 000 кВт*год на місяць, яка є невід`ємним додатком № 2 до Договору про постачання електричної енергії споживачу № 56049 .

Згідно з п. 1.1 Договору про постачання електричної енергії споживачу № 56049 постачальник продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача, а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купованої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього Договору.

Оплата рахунка постачальника за цим Договором має бути здійснена Споживачем у строк, визначений в комерційній пропозиції, яка є додатком 2 до цього Договору.

Згідно п. 6.1.1 Договору передбачено, що замовник зобов`язаний своєчасно та в повному обсязі сплачувати Учаснику вартість електричної енергії; інші обов`язки передбачені умовами Договору про постачання електричної енергії споживачу, зазначеному в п.1.1 цього Договору.

Відповідно до п. 7.1 Договору у разі невиконання або неналежного виконання своїх зобов`язань за цим Договором Сторони несуть відповідальність, передбачену законами, цим договором, умовами Договору про постачання електричної енергії споживачу, зазначеному в п. 1.1 цього договору та Правилами роздрібного ринку електричної енергії.

Згідно з умовами п. 5 Комерційної пропозиції № 1Ф-Р-08, рахунок за спожиту електричну енергію надається Споживачу до 12 числа (включно) місяця, наступного за розрахунковим. Рахунок за спожиту електричну енергію має бути оплачений протягом 7 робочих днів від дня отримання рахунка Замовником. Рахунки та акт приймання-передачі електричної енергії на оплату надаються Замовнику у відповідних структурних підрозділах Постачальника. В разі неотримання Споживачем рахунків Постачальник направляє рахунки Споживачу поштовим зв`язком. У такому разі рахунки вважаються отриманими Споживачем з дня їх відправлення.

Пунктом 8 Комерційної пропозиції № 1Ф-Р-08, передбачено, що у разі порушення Замовником строків оплати електричної енергії, передбачених п. 5 комерційної пропозиції Учасник проводить нарахування за весь час прострочення, у тому числі за день оплати: пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який здійснюються нарахування, від суми боргу, за кожен день прострочки; 3% річних з простроченої суми. Суми пені, 3% річних, інфляційних зазначаються у розрахунковому документі окремим рядком, та повинні бути сплачені протягом 5 робочих днів від дня його отримання Споживачем.

Як зазначає позивач, згідно з переданими даними від АТ "Харківобленерго" Відповідачу проведено нарахування та за результатами розрахункового періоду було сформовано та виставлено рахунки за спожиту електричну енергію: за листопад 2021 на суму 116 691,69 грн., ПДВ 20% 23 338,34 грн., разом з ПДВ 140 030,03 грн.

В позовній заяві позивач вказує, що відповідачем за листопад 2021 спожито 39035 кВт*год згідно фактичних даних, а саме: відомостей Реєстру фактичних обсягів електричної енергії по споживачам та двосторонні підписані акти приймання-передачі електричної енергії. Рахунок за листопад 2021 було отримано на руки 10.12.21р. уповноваженою особою Відповідача, що підтверджується наказом №43 від 06.10.2021р. Строк оплати рахунку було встановлено до 24.12.2021 року, проте рахунок відповідачем оплачено не було.

Оскільки, станом на 01.01.2022 сума заборгованості за спожиту електричну енергію по Договору № 56049 від 30.08.2021 складає 140030,03грн., наразі Відповідач свої зобов`язання щодо оплати електричної енергії за Договором не виконав, що і стало підставою для звернення позивача до суду з відповідним позовом.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам справи, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.

Відповідно до статті 4 Закону України "Про ринок електричної енергії" (далі - Закон) учасники ринку електричної енергії провадять свою діяльність на ринку електричної енергії на договірних засадах.

Згідно зі ст. 56 Закону постачання електричної енергії споживачам здійснюється електропостачальниками, які отримали відповідну ліцензію, за договором постачання електричної енергії споживачу. Договір постачання електричної енергії споживачу укладається між електропостачальником та споживачем та передбачає постачання всього обсягу фактичного споживання електричної енергії споживачем у певний період часу одним електропостачальником. Постачання електричної енергії споживачам здійснюється за вільними цінами.

Слід зазначити, що згідно з п.п. 3.2.5 "Правил роздрібного ринку електричної енергії"" (далі - Правила), затверджених Постановою НКРЕКП від 14.03.2018 № 312 укладення споживачем договору про постачання електричної енергії споживачу відбувається шляхом приєднання споживача до договору на умовах обраної споживачем комерційної пропозиції, для чого споживач подає такому електропостачальнику заяву-приєднання.

У відповідності до п. 3.1.7 Правил електропостачальник має надати письмовий примірник договору, підписаний з його боку лише на вимогу споживача.

Статтею 181 ГК України внормовано, що сторона, яка одержала проект договору, у разі згоди з його умовами оформляє договір відповідно до вимог частини першої цієї статті і повертає один примірник договору другій стороні або надсилає відповідь на лист, факсограму тощо у двадцятиденний строк після одержання договору. За наявності заперечень щодо окремих умов договору сторона, яка одержала проект договору, складає протокол розбіжностей, про що робиться застереження у договорі, та у двадцятиденний строк надсилає другій стороні два примірники протоколу розбіжностей разом з підписаним договором.

Відповідно до п.п. 4.12, 4.13 Правил розрахунки між споживачем та електропостачальником (іншими учасниками роздрібного ринку, якщо вони беруть участь у розрахунках) здійснюються згідно з даними, отриманими від адміністратора комерційного обліку в порядку, передбаченому Кодексом комерційного обліку, про обсяги поставленої, розподіленої (переданої) та купленої електричної енергії.

Згідно з п. 10 Постанови до запуску електронної платформи Датахаб адміністратора комерційного обліку функції адміністратора комерційного обліку на роздрібному ринку електричної енергії, у тому числі адміністрування процедури зміни постачальника електричної енергії у межах території ліцензованої діяльності, виконує відповідний оператор системи розподілу.

Відповідно до п. 4.3 Правил дані, необхідні для формування платіжних документів, у тому числі щодо обсягів електричної енергії, надаються учасникам роздрібного ринку адміністратором комерційного обліку в порядку, встановленому Кодексом комерційного обліку. На підставі отриманих даних відповідно до умов договору (обраної споживачем комерційної пропозиції) сторони складають акти прийому-передачі проданих товарів та/або наданих послуг.

За вимогами п. 9.1.1 Розділу IX Кодексу комерційного обліку електричної енергії обмін даними комерційного обліку електричної енергії між АКО, ППКО та учасниками ринку здійснюється на договірних засадах у вигляді електронних документів.

Таким чином, розрахунки за спожиту електроенергію зі споживачем ПрАТ "Харківенергозбут" проводить на підставі переданих у відповідності до наведених вимог показів приладу обліку від оператора системи розподілу в порядку передбаченому умовами договору.

За загальними положеннями цивільного законодавства цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини (стаття 11 Цивільного кодексу України). Правочин, різновидом якого є договори - основний вид правомірних дій це волевиявлення осіб, безпосередньо спрямовані на виникнення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків. При цьому, стаття 12 Цивільного кодексу України (надалі - ЦК України) передбачає, що особа здійснює свої цивільні права вільно на власний розсуд.

У відповідності до статті 173 Господарського кодексу України (далі - ГК України), зі змістом якої кореспондуються приписи статті 509 ЦК України, господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утримуватися від певних дій, а інший суб`єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконати її обов`язку.

Господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (стаття 174 ГК України).

Згідно зі ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами. Відповідно до ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 509 ЦК України передбачено, що зобов`язанням є правовідношення в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послуги, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

За умовами ст.525 ЦК України та ст.193 ГК України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору тощо.

Згідно ст.599 ЦК України, ст.202 ГК України зобов`язання припиняється його виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче маг настати, підтягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор маг право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Всупереч взятим на себе зобов`язанням за договором, відповідач не оплатив вартість наданих позивачем послуг з поставки електричної енергії, внаслідок чого у нього виникла заборгованість перед позивачем.

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (ст.610 ЦК України). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст.612 ЦК України).

Відповідно до ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Згідно ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

За змістом ст. 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Водночас обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ст. 77 ГПК України).

Відповідно до ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Оскільки, станом на дату звернення позивачем до суду з відповідним позовом, відповідачем не була сплачена заборгованість за спожиту електричну енергію по Договору № 56049 від 30.08.21 в розмірі 140030,03грн., тому вимоги позивача про стягнення заборгованості з відповідача в сумі 140030,03 грн. за поставлену відповідачу електричну енергію є законними, обгрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Також, позивач просить стягнути з відповідача 483,42 грн. пені та 80,57 грн. - 3% річних.

Правові наслідки порушення зобов`язання встановлені статтею 611 Цивільного кодексу України. Відповідно до частини 1 вказаної статті, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки.

Частиною 1 ст. 216 Господарського кодексу України встановлено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

За змістом ст. 217 Господарського кодексу України у сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції та адміністративно-господарські санкції.

Відповідно до ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Згідно з ч. 1 та ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Неустойка має подвійну правову природу. До настання строку виконання зобов`язання неустойка є способом його забезпечення, а у разі невиконання зобов`язання перетворюється на відповідальність, яка спрямована на компенсацію негативних для кредитора наслідків порушення зобов`язання боржником. Разом з тим пеня за своєю правовою природою продовжує стимулювати боржника до повного виконання взятих на себе зобов`язань і після сплати штрафу, тобто порівняно зі штрафом є додатковим стимулюючим фактором. Після застосування такої відповідальності, як штраф, який має одноразовий характер, тобто вичерпується з настанням самого факту порушення зобов`язання, пеня продовжує забезпечувати та стимулювати виконання боржником свого зобов`язання.

Згідно ст. 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Відповідно до ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

У відповідності до Додатку №2 від 30.08.21р. до Договору про закупівлю електричної енергії №56049 від 30.08.21р., а саме п.8 Комерційної пропозиції, у разі порушення Замовником строків оплати електричної енергії, передбачених п. 5 даної комерційної пропозиції Учасник має право провести нарахування за весь час прострочення, у тому числі за день оплати: пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який здійснюються нарахування, від суми боргу, за кожен день прострочення платежу; 3 % річних з простроченої суми. При цьому сума грошового зобов`язання за договором повинна бути оплачена Замовником з урахуванням встановленого індексу інфляції'. Суми пені, 3 % річних, інфляційних зазначаються у розрахунковому документі окремим рядком, та повинні бути сплачені протягом 5 робочих днів від дня його отримання Замовником. Суми пені, 3 % річних, інфляційних сплачуються Замовником на поточний рахунок Учасника.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем здійснено нарахування відповідачу пені за 25.12.2021 року по 31.12.2021 року (за 7 днів) у розмірі 483,42 грн. за несплачену заборгованість за спожиту електричну енергію у листопаді 2021 року в сумі 140030,03 грн.

Судом здійснено перевірку розрахунку пені в розмірі 483,42 грн. на суму боргу у відповідності до Договору, та встановлено, що нарахування зазначених сум здійснено вірно та відповідає вимогам законодавства, а тому зазначені вимоги підлягають задоволенню в зазначеному розмірі.

Відповідно до заявленої позивачем суми до стягнення 80,57 грн. - 3% річних, суд зазначає наступне.

Згідно зі ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд, перевіривши період та правомірність нарахування позивачем 3% річних, зазначає, що такі нарахування узгоджуються с нормами чинного законодавства та підлягають задоволенню в заявленому позивачем розмірі в сумі 80,57 грн.

На підставі вищевикладеного, суд вважає обґрунтованими позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача суми основного боргу в розмірі 140030,03 грн., пені у сумі 483,42 грн., та 3% річних у сумі 80,57 грн. в повному обсязі.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст.ст. 29, 42, 46, 73, 74, 86, 91, 123, 129, 130, 236-238 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Стягнути з Комунального некомерційного підприємства "Красноградська центральна районна лікарня" (вул. Шиндлера, будинок 87, м.Красноград, Красноградський район, Харківської області, 63304, код ЄДРПОУ 02002701) на користь Приватного акціонерного товариства "Харківенергозбут" (вул. Плеханівська, 126, м. Харків, 61037, код ЄДРПОУ 42206328, ІПН: 422063220326, на п/р із спеціальним режимом використання в філії ХОУ АТ "Ощадбанк" НОМЕР_1 МФО 351823) заборгованість за електричну енергію в сумі 140030 грн. 03 коп..

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Стягнути з Комунального некомерційного підприємства "Красноградська центральна районна лікарня" (вул. Шиндлера, будинок 87, м.Красноград, Красноградський район, Харківської області, 63304, код ЄДРПОУ 02002701) на користь Приватного акціонерного товариства "Харківенергозбут" (вул. Плеханівська, 126, м. Харків, 61037, код ЄДРПОУ 42206328, ІПН: 422063220326, на НОМЕР_2 в АТ "Мегабанк", МФО 351629, код ЄДРПОУ 42206328) пеню в сумі 483,42 грн., 3% річних в сумі 80,57 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення в порядку, передбаченому ст. 256 ГПК України та п. 17.5 Перехідних положень ГПК України.

Повне рішення складено 11.10.2022