Рішення № 106706551, 10.10.2022, Перечинський районний суд Закарпатської області

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Перечинський районний суд Закарпатської області в складі:

головуючого - судді Ганька І. І.,

за участі секретаря судового засідання – Галас Т.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду за правилами окремого провадження цивільну справу № 304/1513/22 за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа – Дубриницька сільська рада Ужгородського району Закарпатської області про встановлення факту, що має юридичне значення, -

В С Т А Н О В И В:

заявник звернулася до суду із заявою, в якій просить встановити факт, що свідоцтво про право власності на нерухоме майно у частині, що видане на підставі рішення виконкому Дубриницької сільської ради від 30 жовтня 2007 року № 97 на ім`я ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , належить ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Свої вимоги мотивує тим, що народилася ІНФОРМАЦІЯ_2 у селі Дубриничі Перечинського району Закарпатської області та згідно паспорта громадянина України серії НОМЕР_1 від 27 грудня 2005 року Перечинським РВ УМВС України в Закарпатській області, її прізвище, ім`я та по батькові зазначено « ОСОБА_1 ». Так само вона записана і у свідоцтві про народження серії НОМЕР_2 , що видане 28 березня 1987 року Дубриницькою сільською Радою народних депутатів Перечинського району. Як у вказаному свідоцтві про її народження, так і у свідоцтвах про смерть її батьків, а також брата ОСОБА_2 , їх прізвища зазначені як ОСОБА_3 /Харлинська. Натомість у виданому їм усім Дубриницькою сільською радою свідоцтві про право власності на нерухоме майно від 03 грудня 2007 року серії НОМЕР_3 з незрозумілих їй причин їх прізвища зазначені ОСОБА_4 / ОСОБА_4 , тобто через букву «і», а не «и». З метою внесення змін до вказаного свідоцтва, вона зверталася з усним зверненням до Дубриницької сільської ради, на що її повідомили, що зміни до свідоцтва сільська рада не вносить через те, що таке питання не входить до компетенції ради. Для вирішення питання по суті їй рекомендовано звернутися до суду для встановлення факту належності правовстановлюючого документу. Оскільки орган, що видав правовстановлюючий документ внести необхідні зміни не може, а відтак єдиним виходом із ситуації, що склалася, є встановлення судом факту, що має юридичне значення, тому просить заяву задовольнити.

Під час судового розгляду справи заявник ОСОБА_1 подала заяву про уточнення поданої нею заяви про встановлення факту, що має юридичне значення, а саме просила встановити факт, що свідоцтво про право власності на нерухоме майно, що видане на підставі рішення виконкому Дубриницької сільської ради від 30 жовтня 2007 року № 97 на ім`я ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , належить ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_6 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_4 , та ОСОБА_7 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_4 .

У судове засідання заявник ОСОБА_1 не з`явилася, однак подала до суду заяву, у якій просила справу розглядати у її відсутності, уточнені вимоги підтримує в повному обсязі.

Представник Дубриницької сільської ради Ужгородського району Закарпатської області як заінтересованої особи у судове засідання також не з`явилася, подала до суду заяву, в якій просила розглянути справу без її участі, позовні вимоги підтримує повністю.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.

Встановлено, що згідно свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 , виданого Дубриницькою сільською Радою народних депутатів Перечинського району 28 березня 1987 року, та паспорта громадянина України серії НОМЕР_1 , виданого Перечинським РВ УМВС України в Закарпатській області 27 грудня 2005 року, прізвищем, ім`ям та по батькові заявника є ОСОБА_1 , дата і місце народження – ІНФОРМАЦІЯ_2 в с. Дубриничі Перечинського району Закарпатської області, Україна (а. с. 3-5).

Також встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_4 помер брат заявника ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 померла мати ОСОБА_5 , а ІНФОРМАЦІЯ_4 помер і батько – ОСОБА_7 , про що виконкомом Дубриницької сільської ради Перечинського району Закарпатської області видано свідоцтва про смерть серії НОМЕР_4 від 10 лютого 2014 року, серії НОМЕР_5 від 22 вересня 2016 року та серії НОМЕР_6 від 12 лютого 2018 року відповідно (а. с. 6, 7, 8).

Поряд з цим, у свідоцтві про право власності на нерухоме майно серії НОМЕР_7 , виданому 03 грудня 2007 року Дубриницькою сільською радою, вказано, що об`єкт нерухомого майна на підставі рішення виконкому від 30 жовтня 2007 року № 97 належить на праві спільної приватної власності ОСОБА_5 , ОСОБА_1 , ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , прізвище заявника зазначено « ОСОБА_4 », що не відповідає доданим нею свідоцтву про народження серії НОМЕР_2 та паспорту громадянина України серії НОМЕР_1 , а також свідоцтвам про смерть ОСОБА_5 , ОСОБА_7 та ОСОБА_6 (а. с. 9, 10).

Згідно повідомлення Дубриницької сільської ради Ужгородського району Закарпатської області від 05 серпня 2022 року № «Х» 02-38/156 ОСОБА_1 відмовлено у внесенні змін до свідоцтва про право власності на нерухоме майно серії НОМЕР_7 від 03 грудня 2007 року, оскільки таке питання не входить до компетенції сільської ради, а для виправлення технічних та орфографічних помилок у свідоцтві про право власності на нерухоме майно рекомендовано звернутись до суду з позовом про встановлення фактів, що мають юридичне значення (а. с. 11).

Відповідно до ч. 1 ст. 293 ЦПК України окреме провадження – це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Згідно п. 5 ч. 2 ст. 293 цього Кодексу суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з прізвищем, ім`ям, по батькові, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті.

Як роз`яснено в п. 12 постанови Пленуму Верховного Суду України № 5 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» від 31 березня 1995 року, суд може встановлювати факти належності особі документів, які не відносяться до таких, що посвідчують особу, наприклад, довідок про поранення чи перебування у госпіталі у зв`язку з пораненням, повідомлення військових частин, військкоматів і інших органів військового управління про загибель чи пропажу без вісті в зв`язку з обставинами військового часу, а також заповіту, страхового свідоцтва (полісу), ощадної книжки, трудової книжки, іншого документа про трудовий стаж.

Відповідно до ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Таким чином, враховуючи вищенаведене, суд вважає, що уточнена заява ОСОБА_1 , заінтересована особа – Дубриницька сільська рада Ужгородського району про встановлення факту, що має юридичне значення, підлягає до задоволення.

Відповідно до ч. 7 ст. 294 ЦПК України при ухваленні судом рішення у справах окремого провадження судові витрати не відшкодовуються.

Отже, керуючись ст. 5, 7, 258-259, 265, 294, 315 ЦПК України, суд,

У Х В А Л И В :

уточнену заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_8 ), заінтересована особа – Дубриницька сільська рада Ужгородського району Закарпатської області (89210, Закарпатська область, Перечинський район, с. Дубриничі, вул. Центральна, 44А; код ЄДРПОУ 04351179) про встановлення факту, що має юридичне значення — задовольнити повністю.

Встановити факт, що свідоцтво про право власності на нерухоме майно, що видане на підставі рішення виконкому Дубриницької сільської ради від 30 жовтня 2007 року № 97 на ім`я ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , належить ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та належало ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_6 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_4 , та ОСОБА_7 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду шляхом подачі в тридцятиденний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Відповідно до п. 3 Прикінцевих положень ЦПК України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення. Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином.

Згідно п. 15.5 Перехідних положень ЦПК України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.