Ухвала суду № 106706103, 12.10.2022, Господарський суд м. Києва

0,2

УХВАЛА

м. Київ

Суддя господарського суду міста Києва Ломака В.С., розглянувши

позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Газенерго-Трейд»

до Акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі філії «Центр забезпечення виробництва Акціонерного товариства «Українська залізниця»

про тягнення 2 017 617, 30 грн.,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Газенерго-Трейд» (далі - позивач) звернулося до господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з Акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі філії «Центр забезпечення виробництва Акціонерного товариства «Українська залізниця» (далі - відповідач) збитків у загальному розмірі 2 017 617, 30 грн., що виникли унаслідок неналежного виконання відповідачем взятих на себе зобов`язань за укладеними між сторонами договорів від 21.01.2022 № ЦЗВ-06/0122-01 та від 21.01.2022 № ЦЗВ-06-0222-01 від 21.01.2022.

Частиною 5 статті 174 Господарського процесуального кодексу України визначені підстави, за яких суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи, перелік яких має вичерпний характер та не підлягає розширеному тлумаченню.

Так, пунктом 2 частини 5 статті 174 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи у разі, якщо порушено правила об`єднання позовних вимог (крім випадків, в яких є підстави для застосування положень статті 173 цього Кодексу).

Згідно з частиною 1 статті 173 Господарського процесуального кодексу України в одній позовній заяві може бути об`єднано декілька вимог, пов`язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, основні та похідні позовні вимоги. Похідною позовною вимогою є вимога, задоволення якої залежить від задоволення іншої позовної вимоги (основної вимоги).

Таким чином, у зазначеній нормі процесуального права визначено право позивача об`єднати в одній позовній заяві декілька вимог, пов`язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами.

За своїм процесуальним призначенням інститут об`єднання позовних вимог забезпечує правильність і одностайність розгляду та вирішення окремих позовних вимог, які можуть бути розглянуті як самостійні справи, але об`єднуються однорідністю вимог, тобто вимог, які випливають з одних і тих же правовідносин.

Крім того, об`єднання позовних вимог дає можливість досягти процесуальної економії, ефективніше використати процесуальні засоби для відновлення порушеного права, а також унеможливити винесення різних рішень за однакових обставин.

Отже, порушенням правила об`єднання вимог є об`єднання неоднорідних вимог, тобто таких, які не пов`язані між собою підставами виникнення або доказами, що підтверджують ці вимоги.

Під вимогою розуміється матеріально-правова вимога, тобто предмет позову, який є одночасно способом захисту порушеного права.

Підстава позову - це фактичні обставини, на яких ґрунтуються вимоги позивача. Вимоги повинні випливати з тих самих фактичних обставин, на яких вони ґрунтуються.

Отже, дозволяється об`єднувати вимоги, пов`язані між собою підставами виникнення або доказами, що підтверджують ці вимоги.

Предмет і підстава позову сприяють з`ясуванню наявності і характеру спірних правовідносин між сторонами, застосуванню необхідного способу захисту права, визначенню кола доказів, необхідних для підтвердження наявності конкретного цивільного права і обов`язку.

Доказами в господарському судочинстві є будь-які відомості, отримані у визначеному законом порядку, на підставі яких суд установлює наявність або відсутність обставин, на яких обґрунтовуються вимоги і заперечення осіб, що беруть участь у справі, та інші обставини, які мають значення для правильного розгляду справи. Отже, можна об`єднати вимоги, якщо обставини, на яких вони ґрунтуються, підтверджуються тими самими доказами. Позивач має право об`єднати в одній позовній заяві не лише вимоги до одного відповідача, а й вимоги до кількох відповідачів за умови, що ці вимоги пов`язані між собою підставами виникнення або доказами, що підтверджують ці вимоги.

Саме встановлення господарським судом наведених вище обставин, які свідчать про порушення позивачем правил об`єднання позовних вимог, є підставою для повернення позовної заяви з посиланням на пункт 2 частини 5 статті 174 Господарського процесуального кодексу України.

У даному випадку позивачем заявлено вимоги до Акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі філії «Центр забезпечення виробництва Акціонерного товариства «Українська залізниця» про стягнення збитків у загальному розмірі 2 017 617, 30 грн., що виникли унаслідок неналежного виконання відповідачем взятих на себе зобов`язань за укладеними між сторонами договорів від 21.01.2022 № ЦЗВ-06/0122-01 та від 21.01.2022 № ЦЗВ-06-0222-01 від 21.01.2022.

Таким чином, позивачем в одній позовній заяві об`єднано вимоги, що пов`язані з невиконанням відповідачем двох різних договорів, у зв`язку з чим для встановлення обставин справи при розгляді такої позовної заяви судом має бути досліджено два окремі договори, їх істотні умови, обставини укладення та виконання сторонами, що у свою чергу підтверджується різними доказами.

Отже, підставами виникнення спірних правовідносин сторін у даному випадку є два окремі договори, за якими у їх сторін виникають різні за обсягом та змістом зобов`язання, що у свою чергу породжують різні взаємні права та обов`язки.

Суд зазначає, що спільний розгляд заявлених вимог перешкоджатиме встановленню усіх обставин справи, з`ясуванню спірних правовідносин сторін, оскільки позов подано на підставі двох різних договорів, кожен з яких має окреме коло фактичних обставин спору та доказів, які необхідно буде дослідити окремо, здійснити аналіз кожного окремого договору та надати їм правову оцінку, перевірити обґрунтованість розрахунків суми збитків за кожним з договорів окремо.

У даному випадку, під час розгляду справи підлягають встановленню судом обставини щодо невиконання відповідачем кожного договору окремо, у зв`язку з чим має бути надана правова оцінка договорам з точки зору правової природи укладених договорів, і у свою чергу при вирішенні вимог, що виникли з договорів, суд має надати оцінку договірним відносинам сторін по двом різним договором, встановити наявність обставин, на які посилався позивач, як на підтвердження заявлених позовних вимог кожним договором окремо.

При цьому, сам факт того, що позивач та відповідач є сторонами обох договорів, схожість умов та предметів таких договорів, а також їх виконання в один час жодним чином не свідчить про наявність підстав для спільного розгляду вимог, що не пов`язані їх підставами виникнення.

Позовна заява не містить окремих визначених сум збитків по кожному з договорів, проте відповідні нарахування повинні здійснюватись та розраховуватись саме по кожному з договорів окремо, а тому об`єднання згаданих вище вимог суттєво ускладнить вирішення спору.

Крім цього, суд звертає увагу, що пред`явлені позивачем вимоги не є основною та похідною, а задоволення одної вимоги, у свою чергу не залежить від вирішення іншої.

Враховуючи вищевикладене, перевіривши матеріали позовної заяви, суд дійшов висновку про те, що заявлені позовні вимоги не є такими, що пов`язані один з одним, що виключає можливість застосування положень статті 173 Господарського процесуального кодексу України щодо об`єднання даних позовних вимог в одній позовній заяві.

Одночасно суд наголошує, що відповідно до частини 1 статті 2 Господарського процесуального кодексу України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі (частина 2 статті 2 Господарського процесуального кодексу України).

Відтак, суд дійшов висновку щодо наявності підстав для повернення позовної заяви та доданих до неї документів заявнику на підставі пункту 2 частини 5 статті 174 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до частини 8 статті 174 Господарського процесуального кодексу України повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення недоліків.

Керуючись статтею 173, пунктом 2 частини 5 статті 174 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва, -

УХВАЛИВ:

1. Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Газенерго-Трейд» повернути заявнику.

2. Згідно з положеннями статті 235 Господарського процесуального кодексу України дана ухвала набирає законної сили негайно після її підписання та може бути оскаржена в апеляційному порядку до Північного апеляційного господарського суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня її складання.

Суддя В.С. Ломака