Рішення № 106705994, 12.10.2022, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

12.10.2022Справа № 910/20713/21

Господарський суд міста Києва у складі судді Комарової О.С., розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «РЕЙЛ ЛОДЖИСТІКС» про ухвалення додаткового рішення у справі № 910/20713/21 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «РЕЙЛ ЛОДЖИСТІКС» до Акціонерного товариства «УКРАЇНСЬКА ЗАЛІЗНИЦЯ» про стягнення 70 011,67 грн,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «РЕЙЛ ЛОДЖИСТІКС» звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Акціонерного товариства «УКРАЇНСЬКА ЗАЛІЗНИЦЯ» про стягнення 70 011, 67 грн.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 17.02.2022 позов задоволено повністю, внаслідок чого стягнуто з Акціонерного товариства «УКРАЇНСЬКА ЗАЛІЗНИЦЯ» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «РЕЙЛ ЛОДЖИСТІКС» 70 011, 67 грн збитків, які виникли у зв`язку з незабезпеченням схоронності (збереження) майна (вагонів) при перевезенні та 2 270, 00 грн судового збору.

22.06.2022 до суду надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю «РЕЙЛ ЛОДЖИСТІКС» про ухвалення додаткового рішення у справі, у якій заявник просить присудити на його користь 33 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.07.2022 відкладено вирішення питання про прийняття до розгляду заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «РЕЙЛ ЛОДЖИСТІКС» про ухвалення додаткового рішення до повернення матеріалів справи № 910/20713/21 до Господарського суду міста Києва.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 05.09.2022 апеляційну скаргу Акціонерного товариства «УКРАЇНСЬКА ЗАЛІЗНИЦЯ» залишено без задоволення, а рішення Господарського суду міста Києва від 17.02.2022 - без змін.

15.09.2022 матеріали справи № 910/20713/21 повернуто до Господарського суду міста Києва.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

За приписами частини 3 статті 244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.

Оскільки рішення у справі № 910/20713/21 ухвалене в порядку спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та суд вважає наявні у справі матеріали достатніми для здійснення розгляду заяви без виклику учасників справи, то відповідно до приписів ст. 244 ГПК Україна судове засідання для розгляду заяви позивача не призначається.

Розглянувши подану заяву, суд дійшов висновку про наявність підстав для її часткового задоволення з огляду на наступне.

Згідно зі статтею 16 ГПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

За приписами частин 1, 3 статті 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат та пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

У відповідності до частин 1-4 статті 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Як вбачається з матеріалів справи, 11.05.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю «РЕЙЛ ЛОДЖИСТІКС» (клієнт) та фізичною особою-підприємцем Мурашко Оленою Анатоліївною (адвокат) було укладено договір про надання правової допомоги (далі - Договір).

Згідно з п. 6.2 Договору гонорар (вартість послуг) за цим Договором оплачується клієнтом на підставі звіту адвоката, протягом 5 (п`яти) робочих днів з дати набрання чинності судового рішення, виходячи з розміру витраченого адвокатом часу та погодинної ставки у розмірі, що визначається у додатках до цього Договору. Також, додатково, у разі прийняття судом рішення на користь клієнта, клієнт сплачує адвокату гонорар успіху, розмір якого становить 50% загальної вартості наданих адвокатом послуг.

Пунктом 8.3 Договору визначено, що адвокат щомісячно надає клієнту акт здачі-прийняття наданих послуг, складений на основі звіту про надані послуги.

У Додатку № 1 до Договору сторонами визначено вартість послуг адвоката, а саме:

- 2 700,00 грн за 1 годину роботи адвоката у справах клієнта;

- 200,00 грн за одне відвідування поштових та кур`єрських організацій для відправлення/отримання кореспонденції у справах клієнта;

- 1 200,00 грн добових у разі відрядження у справах клієнта.

Суд зазначає, що розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом, і може бути змінений лише за їх взаємною домовленістю. Суд не має право його змінювати і втручатися у правовідносини адвоката та його клієнта.

За висновком Великої Палати Верховного Суду, викладеним в постанові від 19 лютого 2020 року в справі № 755/9215/15-ц, саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог, що виключає ініціативу суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку такої сторони.

Між тим, розмір витрат на правничу допомогу встановлюється судом на підставі оцінки доказів щодо детального опису робіт, здійснених адвокатом, та здійснених витрат, понесених у зв`язку із наданням такої допомоги.

Тобто, питання розподілу судових витрат пов`язане із суддівським розсудом (дискреційні повноваження).

Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Положеннями ст. 19 цього Закону визначено такі види адвокатської діяльності як надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.

Отже, правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах, захист від обвинувачення тощо, а договір про надання правової допомоги укладається на такі види адвокатської діяльності як захист, представництво та інші види адвокатської діяльності.

Представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні (п. 9 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).

Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (п. 6 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).

Відповідно до ст. 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Згідно з частиною 8 статті 129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

На підтвердження понесених витрат на послуги адвоката в розмірі 33 000,00 грн, позивачем надано належним чином засвідчені копії наступних документів:

- договору про надання правової допомоги від 11.05.2021;

- додатку № 1 до договору про надання правової допомоги від 11.05.2021;

- звіту про надані послуги від 22.02.2022 на суму 33 000,00 грн;

- акту надання послуг № 1 від 22.02.2022 на суму 33 000,00 грн.

Дослідивши надані докази, суд встановив, що адвокатом витрачено 10 годин на надання послуг. Згідно погодженої сторонами погодинної ставки роботи адвоката за певний вид послуг, їх вартість складає 22 000,00 грн. Також сторони домовились про сплату «гонорару успіху» у розмірі 50% загальної вартості наданих адвокатом послуг, що склав 11 000,00 грн.

За приписами частин 5, 6 статті 126 ГПК України, у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Проте, відповідачем відповідне клопотання не заявлялось.

Разом з цим, суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. Суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для «конкретної справи» (п. 4.16. постанови Верховного Суду від 30.11.2020 у справі № 922/2869/19).

У постанові Верховного Суду від 30.11.2020 у справі № 922/2869/19 зазначено, що висновки «суд має право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, за клопотанням іншої сторони» та «суд має право зменшити суму судових витрат, встановивши їх неспіврозмірність, незалежно від того, чи подавалося відповідачами відповідне клопотання» не є тотожними за своєю суттю, і фактично другий висновок відповідає викладеному в пункті 6.1 постанови об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19, що «під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами 5-7, 9 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу».

Часткова відмова стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні витрат на професійну правничу допомогу адвоката з підстав непов`язаності, необґрунтованості та непропорційності до предмета спору не свідчить про порушення норм процесуального законодавства, навіть, якщо відсутнє клопотання відповідачів про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. У такому разі, суди мають таке право відповідно до частини 5 статті 129 Господарського процесуального кодексу України та висновків об`єднаної палати про те, як саме повинна застосовуватися відповідна норма права (п. 4.16. постанови Верховного Суду від 30.11.2020 у справі № 922/2869/19).

Дослідивши зміст наданих доказів в підтвердження понесення витрат на правничу допомогу, враховуючи конкретні обставини справи, керуючись такими критеріями, як обґрунтованість та пропорційність до предмета спору, а також критерієм розумності, суд дійшов висновку не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі витрати на професійну правову допомогу, що заявлені до стягнення.

При цьому суд зауважує, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності понесення адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема згідно з практикою Європейського суду з прав людини заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України», рішення у справі «Баришевський проти України», рішення у справі «Гімайдуліна і інших проти України», рішення у справі «Двойних проти України», рішення у справі «Меріт проти України»).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

З урахуванням того, що справа № 910/20713/21 є малозначною справою, аналогічні спори між сторонами вже розглядались у судах, й практика вирішення таких спорів є сталою, суд вважає за необхідне зменшити на 50% заявлений розмір витрат на оплату правничої допомоги адвоката та присудити до стягнення з відповідача на користь позивача суму 16 500,00 грн витрат на професійну правничу допомогу, яку суд вважає розумною, пропорційною та обґрунтованою для цієї справи.

Поряд із цим слід зауважити, що у абз. 3 пункту 6.5 постанови ОП КГС від 03.10.2019 у справі № 922/445/19 зазначено, що витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено.

Приймаючи до уваги викладене, з огляду на заявлену позивачем ціну позову, обсяг та зміст наданих адвокатом послуг, а також те, що позовні вимоги у справі задоволено повністю, суд дійшов висновку, що заявлені витрати на професійну правничу допомогу є обґрунтованими та підлягають відшкодуванню позивачеві в сумі 16 500,00 грн.

Керуючись статтями 123, 126, 129, 236-242, 244 Господарського процесуального кодексу України, суд,

ВИРІШИВ:

Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «РЕЙЛ ЛОДЖИСТІКС» про ухвалення додаткового рішення - задовольнити частково.

Прийняти додаткове рішення, яким вирішити питання про розподіл судових витрат.

Стягнути з Акціонерного товариства «УКРАЇНСЬКА ЗАЛІЗНИЦЯ» (03150, м. Київ, вул. Єжи Гедройця, буд. 5, ідентифікаційний код 40075815) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «РЕЙЛ ЛОДЖИСТІКС» (03150, м. Київ, вул. Ділова, буд. 5, корп. 2, ідентифікаційний код 40637393) 16 500,00 грн (шістнадцять тисяч п`ятсот гривень 00 коп.) витрат на професійну правничу допомогу.

В іншій частині у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «РЕЙЛ ЛОДЖИСТІКС» відмовити.

Після набрання додатковим рішенням законної сили видати наказ.

Додаткове рішення набирає законної сили відповідно до статті 241 Господарського процесуального кодексу України, і може бути оскаржено в порядку та строк встановлені статтями 254, 256, 257 ГПК України.

Додаткове рішення в повному обсязі складено 12.10.2022.

Суддя О.С. Комарова