Рішення № 106705735, 28.09.2022, Господарський суд м. Києва

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Автопроммаркет"

до Акціонерного товариства "Українська залізниця"

про стягнення 959 364,42 грн

та за зустрічним позовом Акціонерного товариства "Українська залізниця"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Автопроммаркет"

про стягнення 173 207,59 грн

Суддя Зеленіна Н.І.

Секретар судового засідання Токарєва К.К.

Представники сторін: відповідно до протоколу судового засідання.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Автопроммаркет" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Акціонерного товариства "Українська залізниця" про стягнення заборгованості за неналежне виконання зобов`язань за договором №П/НХ-201556/НЮ від 24.12.2020 у розмірі 959 364,42 грн, яка складається з 866 037,60 грн - суми основного боргу, 92 406,21 грн - інфляційних втрат та 920,1 грн - 0,1% річних.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.05.2022 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у матеріалах справи документами.

29.06.2022 через відділ діловодства суду від позивача надійшов відзив на позовну заяву.

30.06.2022 через відділ діловодства суду від відповідача надійшла зустрічна позовна заява до Товариства з обмеженою відповідальністю "Автопроммаркет" про стягнення штрафу за неналежне виконання зобов`язань за договором №П/НХ-201556/НЮ від 24.12.2020 у розмірі 173 207,59 грн.

Ухвалою суду від 01.07.2022 поновлено АТ "Українська залізниця" строк на подання зустрічного позову, прийнято до розгляду зустрічну позовну заяву та об`єднано в одне провадження із первісним позовом, призначено підготовче засідання на 03.08.2022.

18.07.2022 через відділ діловодства суду від відповідача за зустрічним позовом надійшов відзив на зустрічну позовну заяву та відповідь на відзив на первісну позовну заяву.

Протокольною ухвалою суду від 03.08.2022 відкладено підготовче засідання на 31.08.2022.

Протокольною ухвалою суду від 31.08.2022 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 28.09.2022.

У судовому засіданні 28.09.2022 позивач за первісним позовом підтримав позовні вимоги, відповідач за первісним позовом заперечував проти позовних вимог; позивач за зустрічним позовом підтримав зустрічні позовні вимоги, відповідач за зустрічним позовом заперечував проти зустрічного позову.

Суд дослідив зібрані в матеріалах справи докази, заслухав пояснення представників сторін, як щодо дослідження доказів, так і по суті позовних вимог та заперечень проти позовів.

28.09.2022 у судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

24.12.2020 між Акціонерним товариством "Українська залізниця" (покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Автопроммаркет" (постачальник) було укладено договір №П/НХ-201556/НЮ, відповідно до умов якого постачальник зобов`язується поставити і передати у зумовлені строки у власність покупцю певну продукцію, надалі товар, відповідно до специфікації №1, яка є невід`ємною частиною договору, а покупець зобов`язується прийняти цей товар та своєчасно здійснити його оплату відповідно до умов даного договору.

Відповідно до п. 1.3 договору, асортимент товару передбачається у специфікації №1, яка додається до даного договору.

Згідно п. 3.1 договору, покупець оплачує поставлений постачальником товар за ціною вказаною у специфікації №1.

Ціна цього договору становить 869 763,60 грн, в тому числі ПДВ - 14 960,60 грн (п. 3.4 договору).

Відповідно до п. 4.2 договору, покупець оплачує постачальнику кожну прийняту партію товару після його поставки покупцю, при умові надання постачальником рахунку-фактури, документів якості на поставлений товар, протягом 45 банківських днів з дати реєстрації постачальником податкової накладної на кожну партію товару.

Пунктом 4.4 договору передбачено, що оплата за кожну партію поставленої продукції по даному договору проводиться покупцем при наявності податкової накладної, оформленої та зареєстрованої відповідно до вимог чинного законодавства України в Єдиному державному реєстрі податкових накладних.

Відповідно до п. 10.1 договору, даний договір набирає чинності з моменту підписання його сторонами і діє до 31.12.2020, а в частині розрахунків - до повного виконання.

Обґрунтовуючи первісні позовні вимоги позивач зазначає, що відповідачем допущено неналежне виконання зобов`язань за договором в частині оплати поставленого товару внаслідок чого у відповідача за первісним позовом утворилася заборгованість, яку позивач просить стягнути.

Заперечуючи проти первісного позову відповідач зазначає, що строк оплати за отриманий ним товар згідно з умовами п. 4.2 договору не настав.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов наступних висновків.

За приписами ст. 655 ЦК України за договором купівлі - продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

За приписами ст. 692 ЦК України передбачено, що покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

На виконання умов договору, позивач поставив, а відповідач прийняв товар на загальну суму 866 037,60 грн, що підтверджується наявними в матеріалах справи копіями видаткових накладних №59 від 30.12.2020 на суму 250 200,00 грн, №60 від 30.12.2020 на суму 212 310,00 грн, №61 від 30.12.2020 на суму 155 190,00 грн, №62 від 30.12.2020 на суму 248 337,60 грн, та товарно-транспортними накладними №Р59 від 30.12.2020, №Р60 від 30.12.2020, №Р61 від 30.12.2020, Р62 від 30.12.2020. Вказані видаткові накладні та товарно-транспортні накладні підписані уповноваженими представниками сторін та скріплені печатками юридичних осіб.

Позивачем було виставлено відповідачу рахунку на оплату по замовленню №40 від 30.12.2020 на суму 250 200,00 грн, №41 від 30.12.2020 на суму 212 310,00 грн, №42 від 30.12.2020 на суму 155 190,00 грн, №43 від 30.12.2020 на суму 248 337,60 грн.

Відповідно ст. 526 ЦК України та ч. 1 ст. 193 ГК України зобов`язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог законодавства, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Статтею 74 ГПК України на сторони покладено обов`язок доказування обставин, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень.

Слід зазначити, що сторонами у п. 4.2 договору погоджено умови розрахунків, відповідно до яких покупець здійснює оплату за поставлений товар після його поставки покупцю, при умові надання постачальником рахунку-фактури, документів якості на поставлений товар, протягом 45 банківських днів з дати реєстрації постачальником податкової накладної на кожну партію товару

Позивачем не додано до матеріалів справи належним та допустимих доказів реєстрації податкових накладних на кожну партію товару.

Долучені до матеріалів справи копії податкових накладних №7, 9, 11, 13 від 27.07.2021, №4 від 27.08.2021, №8 від 23.09.2021, №4 від 21.10.2021, та квитанції про реєстрацію зазначених податкових накладних, не приймаються судом до уваги, оскільки зміст податкових накладних не відповідає видатковим накладним, які підтверджують факт поставки партії товару.

Умовами договору передбачено обов`язок постачальника реєструвати податкову накладну на кожну окрему партію товару, доказів виконання зазначеного обов`язку до матеріалів справи не додано.

Таким чином, суд дійшов висновку, що в силу приписів п. 4.2 договору, строк оплати за поставлений товар є таким, що не настав.

Позивачем не подано документального підтвердження реєстрації податкових накладних, а тому відсутні підстави для стягнення з відповідача вартості товару.

Згідно із частиною 1 ст. 627 ЦК України відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Позивач, укладаючи договір, погодився з умовами щодо строку оплати товару, визначеним у п. 4.2 договору.

Твердження позивача про те, що умовами господарського договору не можуть регулюватися податкові відносини, є безпідставними, оскільки сторони не регулювали податкові відносини, а лише визначили строк оплати з урахуванням дати реєстрації податкової накладної.

Таким чином, суд дійшов висновку, що первісні позовні вимог в частині стягнення основного боргу задоволенню не підлягають.

Оскільки, позивачем за первісним позовом не доведено прострочення виконання зобов`язання зі сторони відповідача, суд дійшов висновку про відсутність підстав для стягнення інфляційних втрат і відсотків за користування грошовими коштами.

Обґрунтовуючи вимог за зустрічним позовом позивач зазначає, що оскільки постачальником зобов`язання за договором щодо реєстрації податкових накладних не здійснено, відповідно до п. 7.8 договору відповідач має сплатити штраф у розмірі 20% від суми поставленого товару.

Заперечуючи проти позову відповідач зазначає, що податкові накладні були направлені на реєстрацію, але реєстрація податкових накладних зупинена, та позивач за зустрічним позовом не втратив права на податковий кредит.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов наступних висновків.

Згідно п. 7.8 договору, якщо постачальник не зареєстрував, неправильно або несвоєчасно зареєстрував податкову накладну в Єдиному державному реєстрі податкових накладних чи вчинив інші дії/бездіяльність, в результаті чого покупець втратив право на податковий кредит, постачальник зобов`язаний сплатити покупцю штраф у розмірі 20% від суми операції по якій не зареєстровано, неправильно або несвоєчасно зареєстровано податкову накладну в Єдиному державному реєстрі податкових накладних.

Згідно зі ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; зміна умов зобов`язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди.

Зі змісту статей 3, 173 ГК України вбачається, що зобов`язанням (господарським зобов`язанням) є обов`язки сторін вчинити дії, які спрямовані на досягнення мети договору, тобто, зобов`язанням продавця є обов`язок поставити товар, а зобов`язанням покупця - обов`язок прийняти та оплатити товар.

Відповідно до ч. 1 ст. 216 ГК України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Частиною 1 ст. 218 ГК України встановлено, що підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

При цьому, штрафні санкції, відповідно до ст. 173, 230 ГК України, можуть нараховуватись лише за неналежне виконання саме основних зобов`язань.

Зазначення сторонами у договорі про обов`язок відповідача здійснити реєстрацію податкової накладної не має наслідком зміну характеру відповідних правовідносин з податкових на господарські. Саме така правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 07.02.2019 у справі № 913/272/18.

Таким чином, невиконання або неналежне виконання таких умов договору (здійснення реєстрації податкової накладної тощо) не є правопорушенням у сфері господарювання та не може бути підставою для покладення на продавця господарської відповідальності у вигляді штрафної санкції.

Аналогічний висновок викладений у постановах Верховного Суду у справах №908/3565/16 від 02.05.2018, №917/799/17 від 10.05.2018, №913/272/18 від 07.02.2019.

За таких обставин, оскільки у даному випадку зобов`язання відповідача щодо реєстрації та подання податкової накладної не стосуються господарських відносин, що склалися між сторонами на підставі укладеного між ними договору, а є за своєю природою податковими зобов`язаннями, які регулюються нормами Податкового кодексу України, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення зустрічних позовних вимог.

З урахуванням встановлених обставин, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні первісного позову ТОВ "Автопроммаркет" до АТ "Українська залізниця" про стягнення 959 364,42 грн, та про відмову у задоволенні зустрічного позову АТ "Українська залізниця" до ТОВ "Автопроммаркет" про стягнення 173 207,59 грн.

Відповідно до ст. 129 ГПК України, витрати по сплаті судового збору за подання первісного позову покладаються на позивача за первісним позовом, витрати по сплаті судового збору за подання зустрічного позову покладаються на позивача за зустрічним позовом.

Керуючись ст. 2, 74, 76-80, 129, 236-242 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

1. Відмовити повністю у задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Автопроммаркет" до Акціонерного товариства "Українська залізниця" про стягнення 959 364,42 грн.

2. Відмовити повністю у задоволенні зустрічних позовних вимог Акціонерного товариства "Українська залізниця" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Автопроммаркет" про стягнення 173 207,59 грн.

На рішення може бути подано апеляційну скаргу протягом 20 днів з дня підписання повного тексту.

Рішення суду набирає законної сили у порядку і строки, передбачені ст. 241 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення складено 12.10.2022.

Суддя Н.І. Зеленіна