Рішення № 106705454, 12.10.2022, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.:(057) 702-07-99, факс: (057) 702-08-52,

гаряча лінія: (096) 068-16-02, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua,

код ЄДРПОУ: 03499901,UA368999980313151206083020649

_________________

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

12.10.2022 Справа №905/2136/21

Господарський суд Донецької області у складі судді Курило Г.Є.

при секретарі судового засідання (помічник судді) Доннік А.В.,

розглянувши матеріали справи

за позовом: Акціонерного товариства "Українська залізниця", м.Київ в особі регіональної філії "Донецька залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця", м.Лиман

до відповідача: Управління соціального захисту населення Костянтинівської міської ради Донецької області, м.Костянтинівка

про стягнення 499267,86грн

Представники сторін:

від позивача: не з`явився;

від відповідача: не з`явився

Суть спору: Позивач, Акціонерне товариство "Українська залізниця", м.Київ в особі регіональної філії "Донецька залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця", м.Лиман, звернувся до Господарського суду Донецької області з позовом до відповідача, Управління соціального захисту населення Костянтинівської міської ради Донецької області, м.Костянтинівка про стягнення збитків за пільгове перевезення пасажирів за 12 місяців 2019 року в розмірі 499267,86грн.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на понесення ним збитків у розмірі 499267,86грн внаслідок невиконання відповідачем зобов`язань за договором №21 від 03.01.2019 на надання та фінансування послуг по пільговому перевезенню окремих категорій громадян залізничним транспортом загального користування у приміському сполученні в частині здійснення компенсаційних виплат за пільговий проїзд за 2019 рік.

Ухвалою суду від 16.11.2021 позовну заяву Акціонерного товариства «Українська залізниця», м.Київ в особі регіональної філії «Донецька залізниця» Акціонерного товариства «Українська залізниця», м.Лиман до Управління соціального захисту населення Костянтинівської міської ради Донецької області, м.Костянтинівка про стягнення 499267,86грн, - залишено без руху; надано Акціонерному товариству «Українська залізниця», м.Київ в особі регіональної філії «Донецька залізниця» Акціонерного товариства «Українська залізниця», м.Лиман строк для усунення недоліків його позовної заяви.

24.11.2021 на електронну адресу суду з накладенням кваліфікованого електронного підпису від Акціонерного товариства "Українська залізниця", м.Київ в особі регіональної філії "Донецька залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця", м.Лиман надійшов лист з документами на підтвердження усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою суду від 26.11.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №905/2136/21; здійснювати розгляд справи вирішено за правилами загального позовного провадження; підготовче засідання призначено на 16.12.2021 об 11:00год.

15.12.2021 до канцелярії суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву з додатками. В своєму відзиві відповідач не погоджується із позовом в повному обсязі, зазначив, що згідно наданих документів регіональної філії та з урахуванням помісячного розпису кошторисних призначень на відповідний бюджетний рік, управлінням було прийнято до відшкодування за 2019 рік 25047,81грн, в межах бюджетних асигнувань на 2019 рік, з урахуванням розподілу кошторисних призначень між приміським та міжміським сполученням, які виплачені в повному обсязі. Збитки виникають у позивача внаслідок виконання ним вимог законів, а не внаслідок дій відповідача. Тобто, саме виконання позивачем законів, прийнятих державою, завдає йому збитки. Відповідач просить у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі.

Ухвалою суду від 16.12.2021 відкладено підготовче засідання на 20.01.2022 об 11:00год.

24.12.2021 на електронну пошту суду з накладенням електронного цифрового підпису та 29.12.2021 до канцелярії суду від представника позивача надійшла відповідь на відзив, в якій останній не погоджується із доводами відповідача, викладеними у відзиві на позовну заяву та зазначає, оскільки відповідач є розпорядником бюджетних коштів і не провів розрахунків за пільгові перевезення, тому відшкодування понесених позивачем витрат на перевезення пільговиків за 2019 рік є його обов`язком.

28.12.2021 на електронну пошту суду з накладенням електронного цифрового підпису від представника позивача надійшла заява, відповідно до якої останній просить суд долучити до матеріалів справи копії банківських виписок, якими підтверджується сплата відповідачем коштів в розмірі 25047,81грн. Але, відповідно до довідки на вхідний електронний документ №04-18/9608 від 28.12.2021, додатки додані до заяви не скріплені кваліфікаційним електронним підписом та не можуть бути прийняті судом.

Ухвалою суду від 20.01.2022 продовжено строк підготовчого провадження у справі №905/2136/21 на 30 днів; відкладено підготовче засідання на 08.02.2022 об 11:00 год.

08.02.2022 до канцелярії суду від позивача надійшов лист з доказами направлення відповіді на відзив на адресу відповідача.

Ухвалою суду від 08.02.2022 відкладено підготовче засідання на 24.02.2022 об 11:20год.

10.02.2022 до канцелярії суду від позивача надійшла заява, в якій останній просить долучити до матеріалів справи копії банківських виписок, що підтверджують часткове погашення заборгованості відповідачем на суму 25047,51грн за пільгове перевезення пасажирів за 2019 рік.

З 22.02.2022 у зв`язку із закінченням знаків поштової оплати (поштових марок) та проведенням відповідних процедур закупівлі, господарський суд Донецької області не має можливості здійснювати відправку вихідної кореспонденції, про що на сайті суду було здійснено офіційне оголошення за наступним посиланням: https://dn.arbitr.gov.ua/sud5006/pres-centr/news/1258543/.

У зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 №2102-ІХ, введено в Україні воєнний стан із 05 годин 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб.

Наказом Голови Господарського суду Донецької області №20 від 28.02.2022 "Про встановлення особливого режиму роботи Господарського суду Донецької області" у зв`язку із загрозою життю, здоров`ю та безпеці відвідувачів суду, працівників суду, установлено особливий режим роботи Господарського суду Донецької області в умовах воєнного стану та запроваджено тимчасово, до усунення обставин, які зумовили загрозу життю, здоров`ю та безпеці відвідувачів суду, працівників суду, в умовах воєнної агресії проти України, обмеження доступу до приміщення суду.

Указом Президента України від 14.03.2022 №133/2022, затвердженим Законом України від 15.03.2022 №2119-ІХ, у зв`язку з триваючою широкомасштабною збройною агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, строк дії воєнного стану в Україні продовжено на 30 діб, тобто до 25.04.2022.

21.04.2022 на засіданні Верховної Ради України ухвалено Закон про затвердження Указу Президента України від 18.04.2022 №259 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні».

Цим Указом передбачено продовження строку дії воєнного стану в Україні з 05 годин 30 хвилин 25.04.2022 на 30 діб.

Указом Президента України від 17.05.2022 №341/2022 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 25 травня 2022 року строком на 90 діб.

Указом Президента України від 12.08.2022 №573/2022 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 15.08.2022 №2500-IX, продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 23.08.2022 строком на 90 діб.

Приймаючи до уваги неможливість забезпечити безпечне перебування суддів, працівників суду та відвідувачів в приміщенні суду, призначене на 24.02.2022 підготовче засідання у справі №905/2136/21 не відбулось.

Ухвалою суду від 13.05.2022 відкладено підготовче засідання у справі №905/2136/21 без визначення дати наступного підготовчого засідання.

Рішенням зборів суддів Господарського суду Донецької області від 13.06.2022, зберігаючи віддалений режим роботи, в залежності від об`єктивних обставин, пов`язаних із збройною агресією, у тому числі інтенсивністю бойових дій у місті Харкові відновлено можливість доступу працівникам суду до приміщення суду у разі процесуальної необхідності.

Ухвалою суду від 29.07.2022 призначено підготовче засідання на 31.08.2022.

26.08.2022 від позивача надійшла заява, в якій позивач не заперечує проти розгляду справи без його участі, зазначив, що всі документи для розгляду справи надав. Просив розглянути позов за наявними доказами, за відсутності позивача.

Ухвалою суду від 31.08.2022 закрито підготовче засідання, розгляд справи призначено на 12.10.2022, явка сторін визнана необов`язковою.

В судове засідання 12.10.2022 представники сторін не з`явились, про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлені шляхом надсилання ухвали суду від 31.08.2022 на відповідні електронні пошти та передачі телефонограми.

Крім того, ухвала суду від 31.08.2022 по справі була розміщена на сторінці Господарського суду Донецької області офіційного веб-порталу "Судова влада в Україні" в мережі Інтернет.

Враховуючи достатність зібраних по справі доказів, суд вбачає за можливе розглянути справу по суті заявлених вимог.

З`ясувавши фактичні обставини справи, докази на їх підтвердження, виходячи з фактів, встановлених у процесі розгляду справи, суд встановив наступне.

03.01.2019 між відповідачем, Управлінням соціального захисту населення Костянтинівської міської ради (платник) та позивачем, Акціонерним товариством «Українська залізниця» (виконавець) було укладено договір №21 (зареєстрований 06.02.2019 за № Дон/НРП-2-19025/НЮ-і) на надання та фінансування послуг по пільговому перевезенню окремих категорій громадян залізничним транспортом загального користування у приміському сполученні (договір).

Пунктом 1.1 встановлено, що предметом цього договору є відносини сторін щодо надання та фінансування пільг населенню, згідно законів України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні», «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», «Про охорону дитинства» (пільги дітям з багатодітних сімей), «Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ, ветеранів Національної поліції і деяких інших осіб та їх соціальний захист», постанов Кабінету Міністрів України від 16.12.2009 №1359 «Про затвердження Порядку розрахунку обсягів компенсаційних виплат за пільгові перевезення залізничним транспортом окремих категорій громадян», від 17.05.1993 №354 «Про безплатний проїзд пенсіонерів на транспорті загального користування», від 16.08.1994 №555 «Про поширення чинності постанови Кабінету Міністрів України від 17 травня 1993 р. №354», рішення виконавчого комітету Костянтинівської міської ради від 15.02.2017 №62 «Про затвердження Порядку надання пільг та здійснення компенсаційних виплат за пільговий проїзд в залізничному транспорті приміського та міжміського сполучення окремим категоріям громадян міста Костянтинівки за рахунок коштів міського бюджету», пов`язаних із споживанням населенням таких видів послуг: приміське залізничне перевезення пасажирів за рахунок коштів міського бюджету.

Згідно з умовами договору платник здійснює фінансування пільг, пов`язаних із споживанням послуг згідно п. 1.1 договору, на підставі поданих виконавцем розрахунків у межах бюджетних призначень, а виконавець здійснює постачання цих послуг населенню, що має відповідні пільги (пункт 1.2 договору).

Відповідно до п.2.2 договору виконавець зобов`язується здійснювати пільгові перевезення передбачених чинним законодавством України категорій громадян, які зазначені в Порядку надання пільг та здійснення компенсаційних виплат за пільговий проїзд в залізничному транспорті приміського сполучення окремим категоріям громадян міста Костянтинівки за рахунок коштів міського бюджету (далі - Порядок).

Пунктом 2.3 договору визначено порядок розрахунків.

Для проїзду залізничним транспортом приміського сполучень пільгові категорії громадян купують квитки на умовах, передбачених відповідними нормативно - правовими актами України.

Виконавець зобов`язується: щомісячно надавати послугу з перевезення пільгових категорій громадян згідно переліку категорій пільговиків, наведених в додатку 1 до Порядку в межах чинності зазначених в ньому законодавчих актів; не пізніше 15 числа місяця, що настає за звітним, надавати платнику розрахунок втрат доходів від пільгових перевезень пасажирів в залізничному транспорті приміського та міжміського сполучення у минулому місяці за формою згідно додатку 2 до порядку, а також зведену відомість по типах квитків за минулий місяць за формою згідно додатку 3 порядку; до 15 числа місяця, що настає за звітним, надавати облікову форму про недоотримані кошти за перевезення залізничним транспортом окремих категорій громадян за минулий місяць, витрати на перевезення які відшкодовуються з міського бюджету, за формою, затвердженою наказом Укрзалізниці від 30.11.2015 №515-Ц/од; щомісячно до 5-го числа, що настає за звітним, надавати платнику акти звіряння заборгованості за надані послуги; проводити облік пільгових перевезень та визначати вартість послуг, наданих пільговикам у минулому місяці, залізничним транспортом, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 16.12.2009 №1359 «Про затвердження Порядку розрахунку обсягів компенсаційних виплат за пільгові перевезення залізничним транспортом окремих категорій громадян» (підпункт 2.3.2 пункту 2.3 договору).

Платник зобов`язується: складати акти звіряння заборгованості за пільговий проїзд окремих категорій громадян; до 20 числа здійснювати реєстрацію фінансових та бюджетних зобов`язань в органах Державної казначейської служби України в межах виділених кошторисних призначень з міського бюджету на відповідний період; здійснювати розрахунки з виконавцем за надані послуги пільговій категорії громадян на підставі наданих щомісячних звітів по мірі надходження грошових коштів на оплату пільг за рахунок коштів міського бюджету в межах кошторисних призначень на відповідний бюджетний рік (підпункт 2.3.3 пункту 2.3 договору).

У розділі 3 договору визначено, що за невиконання або неналежне виконання зобов`язань згідно умов даного договору сторони несуть відповідальність згідно чинного законодавства.

В пунктах 4.1, 4.3 договору зазначається, що сторони звільняються від відповідальності за часткове або повне невиконання обов`язків по даному договору, якщо це невиконання є наслідком обставин непереборної сили. Достатнім доказом наявності та терміну дії обставин непереборної сили є документ, виданий Торгово-промисловою палатою України.

Розділом 7 договору встановлено термін дії договору: даний договір набуває чинності з моменту підписання, а умови договору застосовуються згідно частини 3 статті 631 Цивільного Кодексу України з 01.01.2019 року, і діє в частині надання послуг по 31.12.2019 року, а в частині проведення розрахунків - до їх повного виконання. В разі припинення дії цього договору сторони повинні виконати зобов`язання, які в них виникли

до припинення дії цього договору.

Договір підписаний уповноваженими особами сторін та скріплений печатками підприємств без зауважень та виправлень.

В період з січня 2019 року по грудень 2019 року позивач здійснював перевезення пільгової категорії населення за пільговими тарифами.

Відповідно до облікових форм про недоотримані кошти за перевезення залізничним транспортом окремих категорій громадян, витрати на перевезення яких відшкодовуються з державного та місцевого бюджету у приміському сполученні ТПКВКМБ/ТКВКБМС 3037 за період з січня по грудень 2019 року позивачем за власний рахунок здійснено перевезення пільгової категорії населення громадян на загальну суму 524315,67 грн, а саме:

- у січні 2019 року - 31702,96 грн;

- у лютому 2019 року - 34000,60 грн;

- у березні 2019 року - 47510,78 грн;

- у квітні 2019 року - 57448,13 грн;

- у травні 2019 року - 73915,72 грн;

- у червні 2019 року - 97702,41 грн;

- у липні 2019 року - 67429,34 грн;

- у серпні 2019 року - 7712,02 грн;

- у вересні 2019 року - 2889,17 грн;

- у жовтні 2019 року - 1926,23 грн;

- у листопаді 2019 року - 477,30 грн;

- у грудні 2019 року - 101601,01 грн.

Також, позивачем надано загальні зведені відомості по типах пільг та квитків у приміському сполученні за 2019 рік.

Відповідачем частково виконано зобов`язання щодо компенсації пільгового проїзду за 2019 рік, передбачене договором №21 від 03.01.2019, на суму 25047,81грн, що підтверджується наданими позивачем виписками за особистим банківським рахунком, зокрема були проведені наступні транзакції:

- 04.03.2019 на суму 3578,81 грн;

- 17.04.2019 на суму 1993,00 грн;

- 17.05.2019 на суму 2457,00 грн;

- 24.05.2019 на суму 2351,00 грн;

- 03.07.2019 на суму 4690,00 грн;

- 08.08.2019 на суму 5300,00 грн;

- 30.08.2019 на суму 3179,00 грн;

- 27.09.2019 на суму 897,00 грн;

- 28.10.2019 на суму 437,00 грн;

- 28.11.2019 на суму 132,00 грн;

- 27.12.2019 на суму 33,00 грн.

У зв`язку із тривалим невиконанням відповідачем свого зобов`язання з компенсації пільгового проїзду на користь позивача, останнім було направлено претензію №2021/4382 від 22.09.2020 на адресу відповідача.

Оскільки відповідач не вирішив питання відшкодування збитків від перевезення пільгових категорій громадян залізниці, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Проаналізувавши норми чинного законодавства, оцінивши докази, суд дійшов наступного.

За змістом п.1, 6 ст.92 Конституції України права і свободи людини і громадянина, гарантії цих прав і свобод; основні обов`язки громадянина; основи соціального захисту тощо визначаються виключно законами України.

Правові засади формування та застосування державних соціальних стандартів і нормативів, спрямованих на реалізацію, закріплених Конституцією України та законами України основних соціальних гарантій, визначено Законом України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії».

Статтею 19 вказаного Закону передбачено, що виключно законами України визначаються пільги щодо оплати житлово-комунальних, транспортних послуг і послуг зв`язку та критерії їх надання. Державні соціальні гарантії є обов`язковими для всіх державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності.

Пільгове перевезення пасажирів залізничним транспортом передбачено низкою законодавчих актів України. Соціальні пільги на пасажирські перевезення для ряду категорій громадян встановлено, зокрема, Міжурядовою Угодою про взаємне визнання прав на пільговий проїзд для інвалідів та учасників Великої Вітчизняної війни, а також осіб, прирівняних до них від 12 березня 1993 року, законами України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні», «Про державну соціальну допомогу інвалідам з дитинства та дітям-інвалідам», «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», «Про охорону дитинства», «Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ, ветеранів Національної поліції і деяких інших осіб та їх соціальний захист».

Частиною 6 ст. 9 Закону України «Про залізничний транспорт» унормовано, що для захисту інтересів окремих категорій громадян на пасажирських перевезеннях, у тому числі приміських, можуть передбачатися пільгові тарифи. Збитки залізничного транспорту загального користування від їх використання відшкодовуються за рахунок державного або місцевих бюджетів залежно від того, яким органом прийнято рішення щодо введення відповідних пільг.

Норми вказаних законів закріплюють, серед іншого, реалізацію державних гарантій певним категоріям громадян та є нормами прямої дії, оскільки безумовному обов`язку залізничного перевізника надавати пільги визначеним категоріям громадян кореспондує безумовний обов`язок держави в особі її органів відшкодувати такі пільги.

Таким чином, обслуговуючи категорію громадян України, які мають право на пільговий проїзд залізничним транспортом, залізниця не має права відмовити їм з підстав відсутності належного фінансування для подальшого відшкодування залізницям витрат на перевезення визначених категорій громадян.

Отже, забезпечуючи пільгове перевезення окремих категорій громадян, держава поклала на себе обов`язок відшкодовувати за рахунок державного або місцевого бюджетів збитки, понесені залізничним транспортом.

Стаття 89 Бюджетного кодексу України передбачає видатки, що здійснюються з бюджетів міст республіканського Автономної Республіки Крим та обласного значення, районних бюджетів, бюджетів об`єднаних територіальних громад, що створюються згідно із законом та перспективним планом формування територій громад. Так до 2017 року, до видатків, що здійснюються з бюджетів міст республіканського Автономної Республіки Крим та обласного значення, районних бюджетів, бюджетів об`єднаних територіальних громад, що створюються згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, належали видатки на соціальний захист та соціальне забезпечення, які включають в себе державні програми соціального захисту, серед яких було передбачено компенсаційні виплати за пільговий проїзд окремих категорій громадян (абзац п`ятий підпункту "б" пункту 4 частини першої статті 89 Бюджетного кодексу України).

Абзац п`ятий підпункту "б" пункту 4 частини першої статті 89 виключено на підставі Закону України № 1789-VIII від 20.12.2016 (набрав чинності 01.01.2017).

Підпункт «б» пункту 4 частини першої статті 89 виключено на підставі Закону України «Про внесення змін до Бюджетного кодексу України» №293-IX від 14.11.2019 (набрав чинності 01.01.2020).

Стаття 102 Бюджетного кодексу України регулювала питання надання субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам на здійснення державних програм соціального захисту. Згідно з частиною 1 статті 102 Бюджетного кодексу України видатки місцевих бюджетів, передбачені у підпункті "б" пункту 4 частини 1 статті 89 цього Кодексу, проводяться за рахунок субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам на здійснення державних програм соціального захисту у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. Таким чином, стаття 102 Бюджетного кодексу України містить відсильну норму до статті 89 Бюджетного кодексу України.

На підставі Закону України "Про внесення змін до Бюджетного кодексу України" від 20.12.2016 була виключена частина 5 статті 102 Бюджетного кодексу України, яка регулювала здійснення компенсаційних виплат за пільговий проїзд окремих категорій за рахунок субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на здійснення державних програм соціального захисту.

Згідно пп. «ґ» п. 3 ч.1 ст.91 Бюджетного кодексу України до видатків, що можуть здійснюватися з усіх місцевих бюджетів, належать видатки на соціальний захист та соціальне забезпечення, в тому числі компенсаційні виплати за пільговий проїзд окремих категорій громадян.

Положення пп. «ґ» п. 3 ч.1 ст.91 Бюджетного кодексу України є чинними на час виникнення та існування спірних відносин, та підлягають застосуванню у розглядуваному випадку.

Згідно ч. 2 ст. 85 Бюджетного кодексу України, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, місцеві державні адміністрації, виконавчі органи відповідних місцевих рад, сільські, селищні, міські (міст районного значення) голови (якщо відповідні виконавчі органи не створені згідно із законом) зобов`язані забезпечити здійснення видатків, визначених пунктами 2 і 3 частини першої статті 82 цього Кодексу, з відповідних місцевих бюджетів з додержанням розподілу цих видатків між бюджетами, визначеного статтями 89-91 цього Кодексу та законом про Державний бюджет України.

Частиною першою статті 11 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» передбачено, що виконавчими органами сільських, селищних, міських, районних у містах (у разі їх створення) рад є їх виконавчі комітети, відділи, управління та інші створювані радами виконавчі органи.

Згідно ч. 1 ст. 54 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», сільська, селищна, міська, районна у місті (у разі її створення) рада у межах затверджених нею структури і штатів може створювати відділи, управління та інші виконавчі органи для здійснення повноважень, що належать до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад.

Відповідач у відзиві зазначив, що відповідно до п. 1.1 Положення про Управління соціального захисту населення Костянтинівської міської ради, затвердженого рішенням міської ради 19.05.2016 № 6/67-1214, що діяло на той час, відповідач є виконавчим органом міської ради.

Рішенням Виконавчого комітету Костянтинівської міської ради від 15.02.2017 №62 «Про затвердження Порядку надання пільг та здійснення компенсаційних виплат за пільговий проїзд в залізничному транспорті приміського та міжміського сполучення окремим категоріям громадян міста Костянтинівки за рахунок коштів міського бюджету», затверджено Порядок, відповідно до якого управління здійснює компенсаційні виплати за пільговий проїзд в залізничному транспорті приміського та міжміського сполучення окремим категоріям громадян міста Костянтинівки за рахунок коштів міського бюджету.

Пунктом 1.5. Порядку передбачено, що компенсаційні виплати здійснюються на підставі договору, який укладається на відповідний бюджетний рік.

У відповідності до п. 2.1 Порядку компенсаційні виплати здійснюються на підставі договору, який укладається між регіональною філією та Управлінням соціального захисту населення Костянтинівської міської ради.

У своїй постанові від 20.01.2022 по справі № 904/138/21 Верховний Суд зазначив, що відшкодування витрат на перевезення пільговиків залізничним транспортом можливо за рахунок місцевих бюджетів на договірній основі. Це узгоджується із вимогами ч. 1 ст. 7 Закону України від 04.07.1996 № 273/96-ВР «Про залізничний транспорт», відповідно до якої відносини підприємств залізничного транспорту з місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування базуються на податковій і договірній основах відповідно до чинного законодавства України.

Враховуючи зміст Порядку надання пільг та здійснення компенсаційних виплат за пільговий проїзд в залізничному транспорті приміського та міжміського сполучення окремим категоріям громадян міста Костянтинівки за рахунок коштів міського бюджету, затвердженого рішенням виконавчого комітету Костянтинівської міської ради від 15.02.2017 № 62, наявність укладеного між сторонами договору № 21 від 03.01.2019, розпорядником коштів бюджетного фінансування вказаних соціальних пільг у місті Костянтинівка є Управління соціального захисту населення Костянтинівської міської ради Донецької області.

Механізм розрахунку обсягів компенсаційних виплат залізницям за пільгові перевезення окремих категорій громадян, яким таке право надано законом, що здійснюється за рахунок коштів державного або місцевого бюджетів, а також субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам на зазначені цілі встановлено Порядком розрахунку обсягів компенсаційних виплат за пільгові перевезення залізничним транспортом окремих категорій громадян, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України №1359 від 16.12.2009.

У пункті 3 вказаного Порядку розрахунку обсягів компенсаційних виплат за пільгові перевезення залізничним транспортом окремих категорій громадян встановлено, що облік пільгових перевезень та визначення суми недоотриманих коштів від таких перевезень проводиться залізницями на підставі інформації автоматизованої системи керування пасажирськими перевезеннями та реєстраторів розрахункових операцій про оформлені та видані пасажирам безоплатні або пільгові проїзні документи (квитки).

Сума недоотриманих коштів обчислюється в автоматизованому режимі під час оформлення кожного безоплатного та пільгового проїзного документа (квитка) як різниця між повною вартістю проїзду, встановленою згідно з діючими тарифами для відповідного виду сполучення, маршруту прямування, категорії поїзда та вагона, і вартістю проїзду, що сплачує пасажир відповідно до наданих пільг (пункт 4 Порядку №1359).

Інформація про оформлені та видані пасажирам безоплатні та пільгові проїзні документи (квитки) включається до місячної станційної звітності (пункт 5 Порядку №1359).

Сума недоотриманих коштів включається до місячної станційної звітності області, на території якої був придбаний пільговий проїзний документ (квиток), незалежно від місця проживання (навчання) пасажира (пункт 7 Порядку №1359).

Згідно з пунктами 9 - 11 Порядку №1359 на підставі місячної станційної звітності залізниці складають облікову форму про недоотримані кошти за перевезення залізничним транспортом окремих категорій громадян, витрати на перевезення яких відшкодовуються з державного або місцевих бюджетів, згідно з додатком. Для компенсації недоотриманих коштів облікова форма складається окремо для органу виконавчої влади, який є головним розпорядником бюджетних коштів, передбачених на цю мету державним бюджетом, та органу виконавчої влади, який є головним розпорядником коштів, виділених місцевим бюджетом. Залізниці не пізніше ніж 15-го числа місяця наступного звітного періоду подають відповідним головним розпорядникам коштів рахунок на суму, яка підлягає компенсації, та облікові форми. Головні розпорядники коштів, передбачених на компенсаційні виплати, після надходження їх на власні рахунки у п`ятиденний строк перераховують зазначені кошти відповідній залізниці.

При цьому суд зазначає, що подання облікових форм за 2019 рік відповідає положенням п.10 Порядку №1359 розрахунку обсягів компенсаційних виплат за пільгові перевезення залізничним транспортом окремих категорій громадян.

Як встановлено судом, сума наданих послуг по пільговому перевезенню пасажирів за 2019 рік склала 524315,67грн, з яких АТ "Укрзалізниця" отримала компенсаційних виплат від відповідача 25047,81грн, отже сума неотриманих коштів складає 499267,86грн.

Відповідач у відзиві зазначив, що бюджетом м. Костянтинівка, затвердженого рішенням Костянтинівської міської ради від 20.12.2018 № 6/90-1704 «Про міський бюджет на 2019рік» (із змінами), у 2019 році на здійснення компенсаційних виплат за надані послуги з перевезення окремих категорій громадян залізничним транспортом було передбачено 100,00 тис.грн. Пунктом 1.5. Порядку надання пільг та здійснення компенсаційних виплат за пільговий проїзд в залізничному транспорті приміського та міжміського сполучення окремим категоріям громадян міста Костянтинівки за рахунок коштів міського бюджету, затвердженого Рішенням виконавчого комітету Костянтинівської міської ради від 15.02.2017 № 62, передбачено, що компенсаційні виплати здійснюються на підставі договору, який укладається на відповідний бюджетний рік. Також, пунктом 2.6. Порядку передбачено, що управління здійснює розрахунки з регіональною філією за надані послуги пільговій категорії громадян на підставі наданих щомісячних звітів по мірі надходження грошових коштів на оплату пільг за рахунок коштів міського бюджету в межах наданих кошторисних призначень на відповідний бюджетний рік. Згідно наданих документів регіональної філії та з урахуванням помісячного розпису кошторисних призначень на відповідний бюджетний рік, управлінням було прийнято до відшкодування за 2019 рік 25047,81грн, в межах бюджетних асигнувань на 2019 рік, з урахуванням розподілу кошторисних призначень між приміським сполученням (договір від 03.01.2019 №21 на надання та фінансування послуг по пільговому перевезенню окремих категорій громадян залізничним транспортом загального користування у приміському сполученні) та міжміським сполученням (договір від 03.01.2019 № 30/1 про виплату компенсації за пільговий проїзд окремих категорій громадян залізничним транспортом міжміського сполучення), які виплачені в повному обсязі.

Отже відповідач визнає себе зобов`язаною особою, але обмежуючись умовами договору №21 від 03.01.2019 та вважає, що умови договору їм виконані в повному обсязі в межах наданих кошторисних призначень на відповідний бюджетний рік.

Статтею 129 Конституції України визначено принципи рівності усіх учасників процесу перед законом і судом, змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, як одні з основних засад судочинства.

Отже, будь-яке рішення господарського суду повинно прийматися з дотриманням цих принципів, які виражені також у статтях Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до ст.ст. 13, 73, 74, 77 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Однак, всупереч означеним нормам відповідачем не надано доказів на підтвердження того, що бюджетом м. Костянтинівка у 2019 році на здійснення компенсаційних виплат за надані послуги з перевезення окремих категорій громадян залізничним транспортом було передбачено 100,00 тис.грн, між сторонами укладався договір від 03.01.2019 № 30/1 про виплату компенсації за пільговий проїзд окремих категорій громадян залізничним транспортом міжміського сполучення, суду не доведено яка сума грошових коштів надійшла відповідачу на оплату пільг за рахунок коштів міського бюджету у 2019році, та яким чином відповідачем здійснювався розподіл кошторисних призначень між приміським та міжміським сполученням.

Відповідач наполягає, що не вчиняє протиправних дій відносно позивача при здійсненні ним пільгових перевезень окремих категорій громадян. Вказані позивачем пільгові тарифи встановлені Законами України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні», «Про основні засади соціального захисту ветеранів праці та інших громадян похилого віку в Україні». Отже, збитки виникають у позивача внаслідок виконання ним вимог цих законів, а не внаслідок дій відповідача. Тобто, саме виконання позивачем законів, прийнятих державою, завдає йому збитки.

Відповідно до ст.22 Цивільного Кодексу України збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Відповідно до ч. 2 ст. 224 Господарського кодексу України, під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов`язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Відповідно до ст. 225 Господарського кодексу України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб`єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов`язання другою стороною.

Для застосування такої міри відповідальності, як відшкодування збитків, потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення: протиправної поведінки; збитків; причинного зв`язку між протиправною поведінкою заподіювача та збитками; вини. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає.

Відповідно до ст.5 Господарського процесуального кодексу України, здійснюючи правосуддя, господарський суд захищає права та інтереси фізичних і юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного права чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

З огляду на викладене, суд вважає, що у розглядуваному позові порушується питання не про стягнення збитків в розумінні Цивільного та Господарського кодексів України, а в розумінні Закону України «Про залізничний транспорт», тобто фактично йдеться про заборгованість з компенсаційних виплат, порядок здійснення яких визначений сторонами в укладеному між ними договорі №21 від 03.01.2019.

Відповідно до статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Отже, оскільки відповідач не довів належними та допустимими доказами свої твердження, що викладені у відзиві, а позивач підтвердив факт перевезення пільгової категорії населення за пільговими тарифами, враховуючи, що умовами договору №21 від 03.01.2019 сторонами не передбачена тверда сума, що підлягає відшкодуванню позивачу, суд вважає, що позов підлягає задоволенню в повному обсязі.

Крім того, суд зазначає, що посилання позивача щодо необхідності застосування правової позиції Верховного Суду, викладеної у постанові Великої Палати Верховного Суду від 03.03.2020 у справі №904/94/19 суд відхиляє, оскільки постанова в ній прийнята хоча й за правового регулювання спірних правовідносин, схожого з тим, що має місце у цій справі, проте, з урахуванням того, що висновки зроблені відповідно до законодавства яке було чинним на момент розгляду вказаної справи, а предметом спору була заборгованість за період 2016 року.

Суд зазначає, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід сторін (рішення Суду у справі Трофимчук проти України no.4241/03 від 28.10.2010).

Відповідно до п.58 рішення ЄСПЛ Справа «Серявін та інші проти України» (заява №4909/04) від 10.02.2010 у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) від 9 грудня 1994 року, серія А, №303-А, п.29).

За таких обставин решту аргументів сторін суд визнає такими, що не мають суттєвого впливу на прийняття рішення у даній справі та не спростовують висновку суду про задоволення позову.

Судовий збір відповідно до ст.129 ГПК України покладається на відповідача.

Керуючись ст. ст. 74, 76, 77, 129, 233, 236-241, 326, 327 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Акціонерного товариства «Українська залізниця», м.Київ в особі регіональної філії «Донецька залізниця», м.Лиман до Управління соціального захисту населення Костянтинівської міської ради Донецької області про стягнення збитків за пільгові перевезення громадян у приміському сполученні в розмірі 499267,86 грн - задовольнити.

Стягнути з Управління соціального захисту населення Костянтинівської міської ради Донецької області (85113, Донецька обл., м.Костянтинівка, вул.Громова, 14, код ЄДРПОУ 03197428) на користь Акціонерного товариства «Українська залізниця» (03150, м.Київ, вул.Єжи Ґедройця, 5, код ЄДРПОУ 40075815) в особі Регіональної філії «Донецька залізниця» Акціонерного товариства «Українська залізниця» (84400, Донецька обл., м.Лиман, вул.Привокзальна, 22, код ЄДРПОУ 40150216) 499267,86 грн збитків за пільгове перевезення пасажирів за 12 місяців 2019 року, судовий збір у розмірі 7489,02грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Відповідно до ст.241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно з ч.1 ст.256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

В судовому засіданні 12.10.2022 підписано вступну та резолютивну частини рішення. Повний текст рішення складено та підписано 12.10.2022.

Суддя Г.Є. Курило