Рішення № 10670422, 13.07.2010, Господарський суд Житомирської області

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

_______________

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "13" липня 2010 р. Справа № 14/3062

Господарський суд Житомирської області у складі:

Головуючого судді

судді Сікорської Н.А.

судді

за участю представників сторін

від позивача Дзюбаненко В.Г. - дов. б/н від 23.12.09р.

від відповідача Сушков В.В. - арбітражний керуючий

прокурор Бугайов С.В. - посв. №86

розглянув справу за позовом Прокурора м. Бердичева в інтересах держави в особі Міністерства палива та енергетики України в особі Дочірньої компанії "Укртрансгаз" (м.Київ) в особі Бердичівського лінійного виробничого управління магістральних газопроводів (м. Бердичів)

до Відкритого акціонерного товариства "Романівський склозавод" (смт. Романів)

про стягнення 18457,52 грн. заборгованості, інфляційних, пені

У відповідності до ст. 79 ГПК України, провадження у справі було зупинено з 06.10.03р. по 14.06.10р. (до вирішення пов'язаної з даною справою, справи №5/108"Б").

Прокурор звернувся до суду в інтересах держави в особі Міністерства палива та енергетики України в особі Дочірньої компанії "Укртрансгаз" в особі Бердичівського лінійного виробничого управління магістральних газопроводів про стягнення з відповідача на користь позивача 18457,52 грн., з яких: 16639,18 грн. заборгованості за транспортування природного газу; 633,17 грн. інфляційних, 1185,17 грн. пені.

Прокурор та представник позивача позовні вимоги підтримали.

Представник позивача пояснив, позивачем по справі є Дочірня компанія "Укртрансгаз" НАК "Нафтогаз України" в особі Бердичівського лінійного виробничого управління магістральних газопроводів філії "Управління магістральних газопроводів "Київтрансгаз". На підтвердження чого надано Положення Бердичівського лінійного виробничого управління магістральних газопроводів філії "Управління магістральних газопроводів "Київтрансгаз" Дочірньої компанії "Укртрансгаз" НАК "Нафтогаз України" та Статут Дочірньої компанії "Укртрансгаз" НАК "Нафтогаз України" (а.с. 30-53).

Представник відповідача позов не заперечив.

Справа розглядається за наявними в ній матеріалами в порядку, передбаченому ст.75ГПК України.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши прокурора, врахувавши пояснення представників сторін, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з позовної заяви, при проведенні прокуратурою м. Бердичева загальнонаглядової перевірки в Бердичівському ЛВ УМГ ДК "Укртрансгаз", було встановлено факти заборгованості ВАТ "Романівський склозавод" за транспортування природного газу.

Відповідно до договорів №84-Д/2001-Т від 25.12.2000р. (а.с.10) та №8.0047.2003 від 10.11.02р. (надалі - Договори (а.с.11)), Постанови Кабінету Міністрів України № 1729 від 27.12.01 "Про порядок забезпечення галузей національної економіки і населення природним газом" із змінами і доповненнями, внесеними Постановою Кабінету Міністрів України №67від 22.01.04р. ДК "Укртрансгаз" в особі Бердичівського лінійного виробничого управління магістральних газопроводів (позивач), в період з вересня 2002 року по березень 2003 року, надавала ВАТ "Романівський склозавод" (відповідач) послуги по транспортуванню природного газу магістральними трубопроводами в обсязі 759780 м.куб на загальну суму 16639,18 грн., з яких:

- у 2002 році - 280432 м.куб на суму 6141,46 грн.;

- у 2003 році - 479348 м куб. на суму 10497,72 грн.

Вартість транспортування природного газу встановлена наказом НАК "Нафтогаз України" №39 від 06.02.01р. на виконання постанови Національної комісії регулювання електроенергетики України "Про затвердження тарифів на транспортування та постачання природного газу" від 29.02.01р. №73, і станом на вищевказаний період становила 21,90 грн. за тис. м. куб.

Відповідно до п.п. 4.2 Договорів, оплату вартості послуг споживач проводить до 10 числа місяця наступного за звітним.

Суд встановив, що у визначені договором терміни, взяті на себе зобов'язання щодо проведення своєчасних розрахунків за договором відповідач не виконав.

Внаслідок неналежного виконання відповідачем своїх договірних зобов'язань, в останнього утворилась заборгованість перед позивачем, яка на момент подачі позову становила 16639,18 грн., що підтверджується розрахунком позивача (а.с.12).

Згідно з п.п. 5.1,5.5 Договорів, при несвоєчасній оплаті послуг з транспортування природного газу у строки, зазначені в п.4.2. договору, споживач сплачує на користь постачальника, крім суми заборгованості, пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який нараховується пеня.

Відповідно до п. 5.5. договорів Відповідачу нараховано пеню за несвоєчасно проведені розрахунки по наданих послугах з транспортування природного газу в сумі 1185,17грн. (а.с. 14) за період з 23.03.03р. по 22.09.03р.

Відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

На підставі ст. 625 ЦК України, за неналежне виконання умов Договору щодо оплати отриманого газу, за період прострочки (з жовтня 2002 року по серпень 2003 року), суму заборгованості відповідача збільшено внаслідок інфляційних процесів на 633,17грн. (а.с.13).

Відповідач позов за підставами пред'явлення та предметом не оспорив.

Оцінивши в сукупності матеріали справи, врахувавши думку прокурора та пояснення представників сторін, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступного.

У відповідності до ст.11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини.

З матеріалів справи вбачається та не заперечується сторонами, що спір між останніми виник саме з приводу неналежного виконання відповідачем своїх зобов'язань за договорами №84-Д/2001-Т від 25.12.2000р. (а.с.10) та №8.0047.2003 від 10.11.02р.

Строк прострочки по проведенню оплат за Договорами, згідно наданих позивачем розрахунків та виходячи з умов Договорів, становить з 11.10.02. по 22.09.03р.

При цьому, при надходженні позовної заяви по даній справі до суду, "Інформаційним центром" господарського суду був підтверджений факт винесення господарським судом ухвали від 19.11.01р. про порушення провадження у справі № 5/108"Б" про визнання банкрутом ВАТ "Романівський склозавод", якою, зокрема, оголошено мораторій на задоволення вимог кредиторів.

Згідно приписів ст.1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", позивач є поточним кредитором, тобто кредитором за вимогами до боржника, які виникли після порушення провадження у справі про банкрутство.

Відповідно до ч.4 ст. 12 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", одночасно з порушенням провадження у справі про банкрутство вводиться мораторій на задоволення вимог кредиторів, про що зазначається в ухвалі господарського суду.

Протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів, зокрема, не нараховуються неустойка (штраф, пеня), не застосовуються інші санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та інші види загальнообов'язкового державного соціального страхування, податків і зборів (обов'язкових платежів).

З огляду на вимоги ч.4 ст.12 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", позивач необгрунтовано нарахував штрафні санкції протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів.

Тому в стягненні 1185,17 грн. пені слід відмовити.

Що стосується інфляційних, то вимога про їх стягнення заявлена правомірно. Однак, при перевірці розрахунку їх суми, судом виявлено помилку, допущену позивачем при здійсненні нарахування, а саме неврахування процесів дефляції в липні-серпні 2003 року.

Згідно здійсненого судом перерахунку, сума інфляційних, що підлягає стягненню з відповідача становить 322,56 грн. В стягненні 310,61 грн. інфляційних слід відмовити, оскільки їх нараховано позивачем безпідставно.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином і у встановлений строк; одностороння умова від виконання зобов'язання не допускається.

Згідно ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Оцінивши в сукупності матеріали справи, господарський суд дійшов висновку, що позов обґрунтований, підтверджується належними доказами, що є в матеріалах справи і підлягає задоволенню в сумі 16961,74грн., з яких 16639,18грн. основного боргу та 322,56 грн. інфляційних нарахувань. В стягненні 1185,17грн. пені та 310,61грн. інфляційних суд відмовляє.

Судові витрати покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 33, 49, 69, 82-85 ГПК України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства "Романівський склозавод", 13002, Житомирська обл., смт. Романів, вул. Жовтнева, 97, код 00292226

на користь Дочірньої компанії "Укртрансгаз" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України", 01021, м. Київ-21, Печерський р-н., Кловський узвіз, 9/1, код 30019801 в особі Бердичівського лінійного виробничого управління магістральних газопроводів філії "Управління магістральних газопроводів "Київтрансгаз".

- 16639,18 грн. основного боргу;

- 322,56 грн. інфляційних нарахувань;

3. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства "Романівський склозавод", 13002, Житомирська обл., смт. Романів, вул. Жовтнева, 97, код 00292226

в дохід Державного бюджету України

- 169,62 грн. державного мита;

- 108,44 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

4. В решті позовних вимог відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

Суддя Сікорська Н.А.

Віддрукувати:

1-у справу

2,3-сторонам

4,5-прокурору