Рішення № 106703930, 07.10.2022, Жмеринський міськрайонний суд Вінницької області

2/130/101/2022

130/2141/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"07" жовтня 2022 р.

Жмеринський міськрайонний суд Вінницької області

в складі: головуючого судді Верніка В.М.;

із участю – секретаря Лавріненко Ю.В.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження в м. Жмеринка справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Довіра та Гарантія", із участю третьої особи – Акціонерного товариства "Кредобанк", до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

30.07.2021 року (згідно дати поштового відправлення) Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Довіра та Гарантія" (далі – ТОВ "ФК «Довіра та Гарантія") звернулося до Жмеринського міськрайонного суду з цим позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором від 20.04.2018 року №CL-105822 в сумі 157 686,65 грн, а також судових витрат. В обґрунтування позовних вимог стороною позивача зазначало, що 20.04.2018 року між ПАТ "Кредобанк" та відповідачем ОСОБА_1 укладено кредитний договір №CL-105822, відповідно до умов якого банк надав позичальнику кредит в сумі 88000 грн. Строк кредитування встановлено на 60 місяців, а саме терміном до 19.04.2023 року включно. Банк у повному обсязі виконав свої зобов`язання за кредитним договором, надавши кредитні кошти. Відповідач не здійснює своєчасних платежів у повному обсязі для погашення заборгованості. 20.06.2019 року між ПАТ "Кредобанк" та ТОВ "ФК "Довіра та Гарантія" укладено договір про відступлення права вимоги грошових зобов`язань за фінансовими кредитами №06/19-2, відповідно до якого право грошової вимоги за кредитними договором від 20.04.2018 року №CL-105822, укладеним між ПАТ "Кредобанк" та відповідачем перейшло до ТОВ "ФК "Довіра та Гарантія". Згідно з додатком №1 до договору відступлення права вимоги від 20.06.2019 року № 06/19-2, сума заборгованості відповідача за кредитним договором становить 103524,90 грн, з яких: 86031,95 грн – основний борг за кредитом; 17492,95 грн – суми процентів за користування кредитом. Загальна сума заборгованості відповідача за кредитним договором від 20.04.2018 року №CL-105822 становить 157686,65 грн, з яких: 103524,90 грн – сума заборгованості станом на 20.06.2019 року; 38220,33 – пеня, 10248,97 грн – інфляційні збитки, 5692,45 грн – 3 % річних (а.с.1-2, 40-42).

Ухвалою Жмеринського міськрайонного суду від 20.08.2021 року позовну заяву ТОВ "ФК "Довіра та Гарантія" залишено без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви (а.с.38).

З метою усунення недоліків позовної заяви 27.09.2021 року ТОВ "ФК "Довіра та Гарантія" подало до суду уточнення до позовної заяви, серед іншого вказавши додатково третьою особою ПАТ "Кредобанк" в переліку учасників справи, а також наведено обґрунтування оспорюваних основного боргу та процентів за кредитним договором (а.с.40-42).

Ухвалою Жмеринського міськрайонного суду від 05.10.2021 року відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін за наявними матеріалами справи. Одночасно роз`яснено учасникам справи їх право на звернення до суду із клопотанням про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін, встановлено відповідачу 15-денний строк з дня отримання ухвали про відкриття провадження у справі для подачі до суду відзиву на позовну заяву. Роз`яснено відповідачу, що у разі ненадання відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами (а.с.68).

Сторони заперечень щодо вказаного порядку розгляду справи не подали, клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін не заявляли.

Відповідач за наслідком вручення йому відповідно до вимог ч.7,8 ст.128 ЦПК України копії ухвали про відкриття провадження в справі разом з копією позовної заяви та копіями доданих документів за зареєстрованим у встановленому порядку місцем проживання, відзиву на позовну заяву чи інших клопотань до суду не подав.

Відтак суд згідно ч.5 ст.279 ЦПК України розглянув справу в порядку спрощеного позовного провадження за наявними у справі матеріалами.

Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснювалось.

Вивчивши доводи позовної заяви, інші докази, які наявні у матеріалах справи, суд встановив такі юридичні факти та відповідні їм правовідносини.

20.04.2018 року між третьою особою ПАТ "Кредобанк" та відповідачем ОСОБА_1 укладено кредитний договір №CL-105822, згідно з яким банк надав позичальнику кредит на поточні потреби у розмірі 88000 грн строком до 19.04.2023 року, а позичальник зобов`язався повернути суму отриманого кредиту, сплати проценти за користування кредитними коштами в строк та на умовах, визначених договором. Договором встановлено, що за несвоєчасне виконання (прострочення) грошових зобов`язань за цим кредитним договором позичальник відшкодовує банку заподіяні збитки в повному обсязі та сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діяла в період прострочення, розрахованої від суми кожного несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання позичальника, за кожен день прострочення від дати виникнення прострочення до дати, що передує даті погашення заборгованості позичальника. В будь-якому разі розмір пені, нарахованої позичальнику на підставі цього пункту (п.7.1) кредитного договору, не може перевищувати 15% від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання. Сторонами погоджено графік платежів та розрахунок сукупної вартості кредиту (а.с.6-8).

На підставі договору факторингу із відступленням прав грошової вимоги за кредитними договорами від 20.06.2019 року №06/19-2, укладеного між третьою особою ПАТ "Кредобанк" та позивачем ТОВ "ФК "Довіра та Гарантія", останній набув право вимоги у повному обсязі за грошовими зобов`язаннями позичальника за кредитним договором від 20.04.2018 року № CL-147104, укладеним між ПАТ "Кредобанк" та ОСОБА_1 (а.с.13-18).

Згідно із додатком №1 до вказаного договору факторингу, що є його невід`ємною частиною, загальна заборгованість за наведеним кредитним договором станом на 20.06.2019 становить 103524,90 грн, з яких: 86031,95 грн – сума основного боргу, 17492,95 грн – сума процентів за користування кредитом (а.с.19).

У матеріалах справи наявні платіжні доручення, які підтверджують факт сплати ТОВ "ФК "Довіра та Гарантія" на користь ПАТ "Кредобанк" коштів за умовами вказаного договору факторингу (а.с.20-23).

Станом на 19.04.2021 року загальна сума заборгованості відповідача становить 157686,65 грн, що підтверджується розрахунком в уточненні до позовної заяви (а.с.40-42).

Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів (ст.4 ЦПК України).

Згідно з ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Згідно з ч.1-3 ст.626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є одностороннім, якщо одна сторона бере на себе обов`язок перед другою стороною вчинити певні дії або утриматися від них, а друга сторона наділяється лише правом вимоги, без виникнення зустрічного обов`язку щодо першої сторони. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору.

Статтею 627 ЦК України передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Положеннями ст. 638 ЦК України передбачено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Відповідно до ст.509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно зі ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ч.1 ст.1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право вимоги до третьої особи (боржника).

Як встановлено судом, відповідно до договору факторингу із відступленням прав грошової вимоги за кредитними договорами від 20.06.2019 року №06/19-2, укладеного між АТ "Кредобанк" та позивачем ТОВ "ФК "Довіра та Гарантія", останній набув право грошової вимоги, зокрема за грошовими зобов`язаннями позичальника ОСОБА_2 за кредитним договором від 20.04.2018 року №CL-147104, укладеним між ПАТ "Кредобанк" та ОСОБА_1 . Згідно із додатком №1 до даного договору факторингу, що є його невід`ємною частиною, заборгованість за вказаним кредитним договором станом на 20.06.2019 року становить 103524,90 грн, з яких: 86031,95 грн – оспорювана сума основного боргу, 17492,95 грн – оспорювана сума процентів за користування кредитом.

З урахуванням вимог ст.512-514 ЦК України новий кредитор ТОВ "ФК "Довіра та Гарантія" набуло права первісного кредитора банку у зобов`язанні, у тому числі і право вимоги до позичальника за цим кредитним договором – відповідача в справі ОСОБА_1 .

Суд наголошує, що у справі, яка розглядається, діє презумпція правомірності правочинів (ст.204 ЦК України), яка не спростована.

Згідно вимог п.1 ч.2 ст.11 ЦК України Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

У відповідності до положень ст.526,530 ЦК України зобов`язання повинно виконуватися належним чином відповідно до умов договору і в установлений договором строк.

Згідно ст.536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти. Розмір процентів встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Відповідно до ст.625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно положень ст.549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Судом встановлено, що відповідач взяті на себе зобов`язання за договором належним чином не виконував, й за ним станом на 20.06.2019 року рахується оспорювана до стягнення заборгованість за кредитним договором в сумі 103524,90 грн, з яких: 86031,95 грн – сума основного боргу, 17492,95 грн – сума процентів за користування кредитом.

Згідно з представленим позивачем розрахунком за період з 20.06.2019 року до 19.04.2021 року інфляційні втрати становлять 10248,97 грн, 3% річних складають 5 692,45 грн. Дані вимоги становлять самостійні види цивільної відповідальності, встановлені ч.2 ст.625 ЦПК України. При цьому, таких розрахунок заборгованості за вказаний період відповідачем також не заперечено ні в який спосіб, а тому у вказаній частині він приймається судом до уваги.

Водночас, пеня в сумі 38220,33 грн обраховна позивачем у відповідності до умов кредитного щодо підстав її нарахування та розміру подвійної облікової ставки Національного банку України. Разом з тим, заявлена сума пені вочевидь перевищує встановлене положеннями 7.1 кредитного договору від 20.04.2018 року №CL-105822 стосовно саме пені за прострочення грошових зобов`язань за цим правочином обмеження в розмірі 15% від суми несвоєчасно виконаного зобов`язання, належному приведенню до обчислення з урахуванням якого підлягає у визначенні оспорювана сума пені за прострочення основного боргу та процентів за користування кредитом, а саме в розмірі 15528,74 грн (103524,90 грн х 15%).

Про застосування позовної давності до спірних правовідносин, включно щодо неустойки, сторонами в справі не заявлено.

Таким чином, в судовому засіданні встановлено, що відповідач ОСОБА_1 в порушення вимог кредитного договору та норм ЦК України, не виконав взятого на себе зобов`язання, позаяк ним не представлено суду будь-яких доказів щодо здійснення інших платежів в рахунок виконання власних зобов`язань за вказаним договором кредиту, а отже, не доведено відсутність своєї вини у його невиконанні, що згідно вимог закону є обов`язком особи, яка порушила зобов`язання.

Відтак суд приходить до висновку, що суми заборгованості за основним боргом та за процентами за користування кредитом, пеня за прострочення грошових зобов`язань згідно узгодженого сторонами правочину її максимального обмеження, втрат від інфляції та 3% річних, в загальній сумі 134995,06 грн. (86031,95 грн + 17492,95 грн + 15528,74 грн + 10248,97 грн + 5692,45 грн) підлягає стягненню з відповідача на користь позивача, тому позов підлягає частковому задоволенню в межах заявлених позовних вимог з урахуванням наведеного вище.

Також пропорційно задоволеним позовним вимогам з відповідача згідно ч.1 ст.141 ЦПК України необхідно стягнути на користь позивача документально підтверджені судові витрати, понесені ним при подачі позовної заяви до суду (а.с.3,4) в розмірі 2270 грн, виходячи з мінімальної ставки судового збору стосовно вимог майнового характеру для юридичної особи, що діяла на час пред`явлення позову, в розмірі 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, яка не підлягає іншому зменшенню, незалежно від розміру фактично задоволених позовних вимог.

Враховуючи викладене, керуючись ст.15, 16, 509, 526, 527, 530, 548-551, 610, 612, 614, 634, 1048, 1054, 1055, 1077 ЦК України, ст.4, 5, 10, 13, 19, 23, 27, 76, 82, 89, 141, 223, 259, 263, 264, 274, 275, 279 ЦПК України, суд, –

ВИРІШИВ :

Позов задоволити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Довіра та Гарантія" (м.Київ, вул. Авіаконструктора Ігоря Сікорського, 8, поверх 6, оф.34, IBAN UA573003460000026506013098901, код ЄДРПОУ 38750239) заборгованість за кредитним договором від 20.04.2018 року №CL-105822 в загальній сумі 134995 (сто тридцять чотири тисячі дев`ятсот дев`яносто п`ять) гривень 06 копійок, а також судові витрати із сплати судового збору в розмірі 2270 (дві тисячі двісті сімдесят) гривень.

У задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Довіра та Гарантія" в частині стягнення з ОСОБА_1 22691 гривні 59 копійок пені – відмовити.

Рішення суду набуває законної сили, якщо протягом строків, встановлених Цивільним процесуальним кодексом України, не подано апеляційну скаргу.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення, до Вінницького апеляційного суду через Жмеринський міськрайонний суд Вінницької області.

Суддя Вернік В.М.