Рішення № 106703095, 12.10.2022, Хотинський районний суд Чернівецької області

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 жовтня 2022 року Хотинський районний суду Чернівецької області в складі:

головуючого судді: Сілантьєва Е.Є.

за участі секретаря: Писанюк Я.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Хотин адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Чернівецькій області про скасування постанови серії ЕАР № 5890226 від 14.09.2022 року по справ про адміністративне правопорушення, -

В С Т А Н О В И В:

28.09.2022 року ОСОБА_1 звернувся до суду із адміністративним позовом до Управління патрульної поліції в Чернівецькій області про скасування постанови серії ЕАР № 5890226 від 14.09.2022 року по справ про адміністративне правопорушення. В обґрунтування позову посилається на те, що 14 вересня 2022 року керований ним автомобіль Вольво ХС 60 державний номерний знак НОМЕР_1 , який належить на праві власності його дружині Затірко-Ноцькій АФ був зупинений чоловіком, який був одягнутий в строй працівника поліції. Даний працівник повідомив його про те, що ним через камеру ТРУКАМ було зафіксовано порушення ПДР, а саме вимог останніх щодо граничної швидкості при русі у населеному пункті. Він заперечив дані обставини, так як рухався із дозволеною швидкістю, яка була виставлена ним за допомогою функції круїз-контролю.

Вказує, що не дивлячись на його пояснення, вищезазначений чоловік у строю поліцейського забрав документи до автомобіля із написами «ПОЛІЦІЯ», а через деякий час приніс йому на підпис постанову. Згідно змісту даної постанови йому стало відомо про накладання на нього адміністративного стягнення у вигляді штрафу розміром 340,00 грн. за порушення швидкісного режиму в населеному пункті.

Зазначає, що вищезазначена особа чоловічої статі в строю поліцейського здійснювала фіксацію швидкості його автомобіля на прилад TruСam ІІ LТI20/20 з руки (рук). Такий варіант заміру спричинює вібрація приладу TruCam та може дати більшу похибку, ніж передбачено свідоцтвом про повірку, що ставить під сумнів зафіксовану швидкість руху автомобіля, яким керує водій. Також необхідно врахувати, що контроль швидкості руху транспортних засобів здійснюється лише в місцях, які облаштовані відповідним знаком про здійснення відеофіксації (дорожній знак "5.70"), позаяк вказане обумовлено ч. 2 ст. 40 Закону N 580-VІІІ, згідно якої інформація про змонтовану/розміщену автоматичну фототехніку і відеотехніку фіксацію повинна бути розміщена на видному місці. Натомість, оскаржувана постанова не містить інформації стосовно доказу, яким підтверджувались обставини стосовно розміщення на вказаному відрізку дороги дорожнього знаку "5.70" лише за наявності якого можливе монтування/розміщення автоматичної фототехніки і відеотехніки щодо фіксації обставин порушення правил дорожнього руху в тому числі і швидкісного режиму. Крім того він зазначив інспектору поліції, про те що оскаржувана постанова була складена не тією особою, яка зафіксувала нібито порушення ним ПДР, а іншим інспектором , що є безумовним порушенням вимог чинного законодавства щодо процедури оформлення адміністративних правопорушень.

Також вказує, що в зв`язку із тим, що він не вчиняв правопорушення, за яке його було притягнуто до адміністративної відповідальності шляхом винесення постанови, яка оспорюється, вважає, що в його діях відсутній склад правопорушення, про який йдеться у ст. 9 КпАП України, а тому є необхідність визнання оспорюваної постанови неправомірною та її скасування шляхом постановлення судового рішення з даного питання.

На підставі вищевикладеного просить суд: постановити судове рішення про визнання протиправною та скасування постанови серії ЕАР № 5890226 по справі про адміністративне правопорушення про накладання на нього адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340,00 (триста сорок) гривень, винесеної інспектором Управління патрульної поліції в Чернівецькій області лейтенантом поліції Артимюк Іолантою Василівною 14 вересня 2022 року.

Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, але від нього на адресу суду надійшла заява в якій він позовні вимоги підтримав, просив справу розглянути у його відсутності.

Представник відповідача Управління патрульної поліції в Чернівецькій області в судове засідання не з`явилися, хоча належним чином повідомлені про день, час та місце розгляду справи, причини неявки суду не повідомив.

Відповідно до частини 3 статті 268 КАС України неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанцій.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги підлягають до задоволення.

Судом встановлено, що постановою інспектора Управління патрульної поліції в Чернівецькій області Департаменту патрульної поліції лейтенанта поліції Артимюк І.В. про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ЕАР № 5890226 від 14.09.2022 року, ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 340 грн., де зазначено, що він 14.09.2022 року о 09:21 год. керував транспортним засобом Volvo XC60, д.н.з. НОМЕР_2 в с. Рингач, траса Н-03, 347 км, зі швидкістю 75 км/год., чим перевищив встановлене обмеження швидкості руху на 25 км/год. Швидкість руху вимірювалась приладом TruCam LTI 20/20, ТС 000743, чим порушив п. 8.4.в ПДР України.

Статтею 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 2 статті 2 КАС України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5)добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно п. 19 ст. 4 КАС України, індивідуальний акт - акт (рішення) суб`єкта владних повноважень, виданий (прийняте) на виконання владних управлінських функцій або в порядку надання адміністративних послуг, який стосується прав або інтересів визначеної в акті особи або осіб, та дія якого вичерпується його виконанням або має визначений строк.

Відповідно до ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: 1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; 2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; 3) визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій; 4) визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії; 5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб`єкта владних повноважень; 6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб`єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.

В силу ст. 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема у спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

Згідно частини 2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Статтею 245 КУпАП встановлено, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Згідно ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданим заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставі і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюються на основі суворого додержання законності.

Згідно ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Як встановлено ст. 283КУпАП розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі.

Постанова повинна містити: найменування органу (посадової особи), який виніс постанову, дату розгляду справи; відомості про особу, щодо якої розглядається справа; опис обставин, установлених при розгляді справи; зазначення нормативного акта, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення; прийняте по справі рішення.

Постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, крім даних, визначених частиною другою цієї статті, повинна містити відомості про: дату, час і місце вчинення адміністративного правопорушення; транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення (марка, модель, номерний знак); технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис; розмір штрафу та порядок його сплати; правові наслідки невиконання адміністративного стягнення та порядок його оскарження; відривну квитанцію із зазначенням реквізитів та можливих способів оплати адміністративного стягнення у вигляді штрафу.

Відповідно до п. 12.1. Правил дорожнього руху України, під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен ураховувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним.

Згідно п. 8.4.в ПДР України, дорожні знаки поділяються на групи заборонні знаки. Запроваджують або скасовують певні обмеження в русі.

Як вбачається із позовної заяви ОСОБА_1 , 14 вересня 2022 року керований ним автомобіль Вольво ХС 60 державний номерний знак НОМЕР_1 , який належить на праві власності його дружині Затірко-Ноцькій АФ був зупинений чоловіком, який був одягнутий в строй працівника поліції. Даний працівник повідомив його про те, що ним через камеру ТРУКАМ було зафіксовано порушення ПДР, а саме вимог останніх щодо граничної швидкості при русі у населеному пункті. Він заперечив дані обставини, так як рухався із дозволеною швидкістю, яка була виставлена ним за допомогою функції круїз-контролю.

Відповідачем не надано жодних доказів щодо способу використання, закріплення приладу TruCam, яким поліцейський здійснював вимірювання швидкості руху автомобіля позивача, вимірювання швидкості за допомогою вказаного приладу з рук може дати більшу похибку, а ніж передбачено свідоцтвом про повірку, що ставить під сумнів зафіксовану швидкість руху автомобіля, яким керував позивач.

Враховуючи вищевикладені положення ст. 40 Закону України «Про Національну поліцію» №580-VIII при проведенні фіксації швидкості певного транспортного засобу автоматична фото- і відеотехніку повинна бути розміщена в порядку визначеному вказаною нормою Закону (стаціонарно вмонтованим способом), натомість ручне розміщення засобів автоматичної фото- і відеотехніки для вимірювання та фіксації швидкості суперечить приписам ст. 40 названого Закону. Водночас, суд зазначає, що законодавчо не визначено іншого способу та порядку використання лазерних вимірювачів TruCam працівниками патрульної поліції ніж розміщення виключно в порядку ст. 40 Закону України «Про Національну поліцію».

Крім цього, відповідно до розділу 33 «Дорожні знаки» ПДР України, інформаційно вказівний знак 5.70 - "Фото-, відеофіксування порушень Правил дорожнього руху". Інформує про можливість здійснення контролю за порушеннями Правил дорожнього руху за допомогою спеціальних технічних та (або) технічних засобів.

Натомість, оскаржувана постанова не містить інформації стосовно доказу, яким підтверджувались обставини стосовно розміщення на вказаному відрізку дороги дорожнього знаку " 5.70" лише за наявності якого можливе монтування/розміщення автоматичної фототехніки і відеотехніки щодо фіксації обставин порушення правил дорожнього руху в тому числі і швидкісного режиму.

Статтею 279 КУпАП встановлено, що розгляд справи розпочинається з оголошення складу колегіального органу або представлення посадової особи, яка розглядає дану справу.

Головуючий на засіданні колегіального органу або посадова особа, що розглядає справу, оголошує, яка справа підлягає розгляду, хто притягається до адміністративної відповідальності, роз`яснює особам, які беруть участь у розгляді справи, їх права і обов`язки. Після цього оголошується протокол про адміністративне правопорушення. На засіданні заслуховуються особи, які беруть участь у розгляді справи, досліджуються докази і вирішуються клопотання.

Також із позовної заяви вбачається, що чоловік у строю поліцейського забрав документи позивача до автомобіля із написами «ПОЛІЦІЯ», а через деякий час приніс йому на підпис постанову, яка була складена не тією особою, яка фіксувала швидкість руху позивача.

Жодних доказів на спростування цього відповідачем до суду не надано.

Відповідачем не надано суду у порядку передбаченому КАС докази, які були досліджені працівником поліції при складанні оскаржуваної постанови.

Таким чином, відповідач не виконав свій обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення.

Як встановлено судом, об`єктивних доказів, свідчень або інших відомостей, необхідних для вирішення справи про наявність обставин порушення позивачем п. 8.4.в ПДР України відповідачем зібрано не було.

У даному випадку для підтвердження порушення позивачем Правил дорожнього руху України відповідач, відповідно до статті 251 КУпАП, мав би надати, зокрема, фотознімки, відеозапис події, тощо.

Відтак, вчинення позивачем адміністративного правопорушення, не підтверджується жодним доказом, окрім оскаржуваної постанови у справі про адміністративне правопорушення.

Відповідно до ст. 62 Конституції України, згідно якої усі сумніви щодо доведення вини особи тлумачаться на її користь.

Таким чином, враховуючи вищенаведене, дослідивши матеріали справи, суд, приходить до висновку, що постанову серії ЕАР № 5890226 від 14.09.2022 року слід скасувати.

Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до висновку, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбачений ч. 1 ст. 122 КУпАП, прямих, безспірних і безсумнівних доказів його вини в ході судового засідання не добуто, вини в судовому засіданні не встановлено, крім того суду не надано достатньо доказів про вчинення ним правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП – тому провадження по справі слід закрити за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

На підставі вищенаведеного, керуючись ст. 62 Конституції України, ст.ст. 2, 5, 9, 77, 139, 242, 243, 244, 245, 246, 286, п.п.10 п.1 Розділу VII «Перехідні положення» КАС України суд,-

В И Р І Ш И В :

Адміністративний позов ОСОБА_1 – задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕАР № 5890226 від 14.09.2022 року, винесену інспектором Управління патрульної поліції в Чернівецькій області Департаменту патрульної поліції лейтенантом поліції Артимюк І.В. про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП у вигляді штрафу в розмірі 340,00 грн.

Провадження в адміністративній справі відносно ОСОБА_1 за ст. 122 ч. 1 КУпАП закрити на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП у зв`язку із відсутністю складу адміністративного правопорушення у його діях.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення (з урахуванням вимог пп. 15.5 п. 15 Розділу 7 Перехідних положень КАС України).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.