Рішення № 106701147, 11.10.2022, Жовтоводський міський суд Дніпропетровської області

справа №176/1757/22

провадження №2/176/702/22

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 жовтня 2022 р. Жовтоводський міський суд Дніпропетровської області у складі головуючого судді Крамар О.М. розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін в м. Жовті Води цивільну справу за позовом ОСОБА_1 (зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 ) до Державного підприємства «Східний гірничо-збагачувальний комбінат» (код ЄДРПОУ 14309787, юридична адреса: Дніпропетровська область, м. Жовті Води, вул. Горького, буд. 2) про стягнення грошових коштів невиплачених при звільненні та середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку, -

В С Т А Н О В И В:

30 серпня 2022 року на адресу Жовтоводського міського суду Дніпропетровської області надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Державного підприємства «Східний гірничо-збагачувальний комбінат» про стягнення грошових коштів невиплачених при звільненні у сумі 1870,66 грн., середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні у сумі 32929,26 грн. та компенсацію інфляційних втрат у розмірі 1680,95 грн.

Свої вимоги позивач обґрунтувала тим, що у період з 07.10.2013 року по 30.06.2022 року перебувала у трудових відносинах із ДП «СхідГЗК». Наказом в.о. генерального директора ДП «Схід ГЗК» від 30.06.2022 року № 591/ос ОСОБА_1 було звільнено з посади юрисконсульта юридичної служби управління ДП «Схід ГЗК» за власним бажанням 30.06.2022 року. Вказаним наказом також була передбачена виплата грошової компенсації за 57 календарних дня невикористаної щорічної відпустки. Однак, в день звільнення 30.06.2022 року відповідач письмово не повідомив позивача про нараховані суми, належні при звільненні та не здійснив виплату належних коштів, що є грубим порушенням ч.1 ст.116 КЗпП України. Згідно довідки відповідача №12-01/4302 від 04.08.2022 року заборгованість по не виплаченій заробітній платі ОСОБА_1 складає 29952,75 грн. 25.08.2022 року відповідач здійснив часткову виплату заборгованості у сумі 28082,09 грн. Таким чином, з відповідача підлягає стягненню в судовому порядку 1870,66 грн. (29952,75 - 28082,09 = 1870,66 грн. – різниця між виплаченою та нарахованою заборгованістю по невиплаченій заробітній платі).

Крім того, згідно довідки відповідача від 03.08.2022 року № 309 середньомісячна заробітна плата складає 16886,84 грн., а середньоденна – 844,34 грн. У зв`язку з тим, що відповідач не провів повний розрахунок при звільненні позивача та, враховуючи те, що з моменту звільнення до моменту звернення до суду пройшло 39 робочих дні, позивач вважає, що з відповідача підлягає стягненню середній заробіток за час затримки розрахунку, який на момент звернення до суду складає 32929,26 грн.

Крім того, позивач вважає, що у зв`язку з несвоєчасним розрахунком відповідач зобов`язаний був нарахувати та сплатити позивачу суму компенсації, передбачену у відповідності до Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати» та Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 року № 159, що становить 1680,95 грн.

Таким чином, позивач просить стягнути з ДП «СхідГЗК» на її користь 1870,66 грн., належних при звільненні, середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні в сумі 32929,26 грн., розрахований на день подання позову до суду, але по день ухвалення судового рішення, компенсацію інфляційних втрат у розмірі 1680,95 грн., а також судові витрати у розмірі 992,40 грн.

Ухвалою Жовтоводського міського суду Дніпропетровської області від 31 серпня 2022 року було відкрито провадження у справі та вирішено розглядати її у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

Позивач про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін повідомлений належним чином, заперечень щодо розгляду справи без повідомлення сторін не подав.

Відповідно до вимог ЦПК України, представнику відповідача ДП «СхідГЗК» було вручено копію позовної заяви та додатків до неї, копію ухвали суду про відкриття провадження у справі. Надано строк для подачі заперечень щодо розгляду справи в порядку спрощеного провадження, відзиву на позовну заяву за наданням суду доказів в обґрунтування свого відзиву. Заперечень від відповідача щодо розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, не надійшло.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Враховуючи, що справа розглядається у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

27 вересня 2022 року від ДП «СхідГЗК» на адресу Жовтоводського міського суду Дніпропетровської області надійшов відзив, в якому ДП «СхідГЗК» просить відмовити в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 про стягнення грошових коштів невиплачених при звільненні та середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку. Відповідач у відзиві зазначає, що ДП «СхідГЗК» засноване на державній власності відповідно до Постанови Ради Міністрів СРСР від 24.07.1951 р. № 2659-1287 та Наказу Другого головного управління при Раді Міністрів СРСР від 01.08.1951 р. № 3 «Про створення комбінату № 9» і підпорядковане Міністерству енергетики та вугільної промисловості України, створеного відповідно до Указу Президента України від 09.12.2010 р. № 1085/2010. ДП «СхідГЗК» здійснює свою діяльність згідно з вимогами Статуту, затвердженого Наказом Міненерговугілля України від 22.03.2014 року № 175, та нормами чинного законодавства України. Зареєстроване як юридична особа, згідно свідоцтва Серії А00 ; 421603 від 28.10.1993 року, має ідентифікаційний код 14309787, все майно підприємства є власністю Держави Україна.

Також, відповідач зазначає, що скористатися наявними на рахунках коштами, підприємство не має можливості, оскільки у відповідності до постанови Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України від 13.12.2021 в рамках виконавчого провадження №67823225 щодо стягнення коштів на вищезазначені рахунки накладено арешт, який станом на день подачі даного відзиву продовжує діяти.

Тривалість затримки виплат зумовлено фінансово-економічною кризою, нестабільним державним (бюджетним) фінансуванням та затримками у взаєморозрахунках, а також введеним воєнним станом в Україні та, як наслідок, перебування ДП «СхідГЗК» із 01.03.2022 у вимушеному тимчасовому простої, що підтверджується Наказом №778/к від 01.03.2022.

Відповідач знаходиться у складному фінансовому становищі, що значно ускладнює вчасну виплату відповідних сум. Відповідно до Звіту про фінансовий стан підприємства за І півріччя 2022 року за ДП «СхідГЗК» рахується кредиторська заборгованість.

Щодо позовних вимог про стягнення інфляційних втрат відповідач зазначає, що даний вид відповідальності, передбачений ч. 2 ст.625 ЦК України, передбачає виконання грошового зобов`язання на вимогу кредитора і не поширюється на трудові правовідносини.

Суд, повно, всебічно та об`єктивно дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані по справі докази у їх сукупності, приходить до наступного висновку.

Згідно зі ст.15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного судочинства.

Згідно зі ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. Суд розглядає цивільні справи в межах заявлених вимог і на підставі представлених сторонами доказів.

Відповідно до ч.3 ст.12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Приписами ст.43 Конституції України встановлено, що кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає; право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.

Так, відповідно ст. 81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Судом встановлено із трудової книжки позивача ОСОБА_1 , що вона дійсно з 07 жовтня 2013 року по 30 червня 2022 року знаходилась у трудових відносинах з Державним підприємством «Східний гірничо-збагачувальний комбінат» та, на підставі наказу № 591/ос від 30 червня 2022 року, була звільнена з посади юрисконсульта юридичної служби управління ДП «Схід ГЗК» за власним бажанням 30.06.2022 року. /а.с.10-11/

Наказом № 591/ос від 30.06.2022 року ОСОБА_1 була звільнена з посади юрисконсульта юридичної служби управління ДП «Схід ГЗК» за власним бажанням 30.06.2022 року та визначено службі бухгалтерського обліку підприємства виплатити грошову компенсацію за 57 календарний днів невикористаної щорічної відпустки. /а.с.12/

Згідно довідки про доходи № 309 від 03.08.2022 року середньоденна заробітна плата ОСОБА_1 складає 844,34 грн., середньомісячна заробітна плата складає 16886,84 грн. /а.с.15/

З довідки №12-01/4302 від 04.08.2022 року, виданої ДП «СхідГЗК» вбачається, що заборгованість по не виплаченій заробітній платі ОСОБА_1 , яка працювала на ДП «СхідГЗК» на посаді юрисконсульта, складає 29952,75 грн., а саме:

-заробітна плата за червень 2022 року – 1669,27 грн.;

-компенсація за невикористану відпустку (57 к.д.) – 26442,61 грн.;

-лікарняні за червень 2022 року – 1840,87 грн. /а.с.16/

Згідно виписки/особовий рахунок з 30.06.2022 по 25.08.2022 відділення №190/03 АБ «Украгазбанк», м. Жовті Води по рахунку НОМЕР_1 25.08.2022 року зараховано розрахункові на поточні рахунки працівників ДП «Схід ГЗК» згідно договору 275, без ПДВ в сумі 28082,09 грн. /а.с.17/ Таким чином, позивачу частково виплачено заборгованість по заробітній платі в сумі 28082,09 грн. Сума заборгованості по не виплаченій заробітній платі складає 1870,66 грн.

Згідно із ч. 1 ст. 47 КЗпП України, роботодавець зобов`язаний у день звільнення видати працівникові копію наказу (розпорядження) про звільнення, письмове повідомлення про нараховані та виплачені йому суми при звільненні (стаття 116) та провести з ним розрахунок у строки, визначені статтею 116 цього Кодексу, а також на вимогу працівника внести належні записи про звільнення до трудової книжки, що зберігається у працівника.

За змістом ст. 116 КЗпП України, при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про суми, нараховані та виплачені працівникові при звільненні, із зазначенням окремо кожного виду виплати (основна та додаткова заробітна плата, заохочувальні та компенсаційні виплати, інші виплати, на які працівник має право згідно з умовами трудового договору і відповідно до законодавства, у тому числі при звільненні) роботодавець повинен письмово повідомити працівника в день їх виплати.

При цьому, відсутність фінансово-господарської діяльності або коштів у роботодавця не виключає його вини в невиплаті належних звільненому працівникові коштів та не звільняє роботодавця від відповідальності, передбаченої ст. 117 КЗпП України.

Відповідно ч.2 ст.233 КЗпП із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні (стаття 116).

Ст. 2 Закону України «Про оплату праці» визначає структуру заробітної плати, а саме:

- основна заробітна плата - винагорода за виконану роботу відповідно до встановлених норм праці (норми часу, виробітку, обслуговування, посадові обов`язки), яка встановлюється у вигляді тарифних ставок (окладів) і відрядних розцінок для робітників та посадових окладів для службовців;

- додаткова заробітна плата - винагорода за працю понад установлені норми, за трудові успіхи та винахідливість і за особливі умови праці, яка включає доплати, надбавки, гарантійні і компенсаційні виплати, передбачені чинним законодавством, премії, пов`язані з виконанням виробничих завдань і функцій;

- інші заохочувальні та компенсаційні виплати, до яких належать виплати у формі винагород за підсумками роботи за рік, премії за спеціальними системами і положеннями, виплати в рамках грантів, компенсаційні та інші грошові і матеріальні виплати, які не передбачені актами чинного законодавства або які провадяться понад встановлені зазначеними актами норми.

Згідно ч.1 ст.83 КЗпП України у разі звільнення працівника йому виплачується грошова компенсація за всі не використані ним дні щорічної відпустки, а також додаткової відпустки працівникам, які мають дітей або повнолітню дитину з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи.

Проаналізувавши зазначені норми, суд приходить до висновку, що всі суми (заробітна плата, компенсація за несвоєчасну виплату заробітної плати, компенсація за невикористану відпустку, тощо), належні до сплати працівникові, мають бути виплачені у день його звільнення.

Враховуючи вищевикладені обставини, а також те, що позивач звернувся до суду в строк, визначений ст.233 КЗпП України, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача в частині стягнення заборгованості по заробітній платі підлягають задоволенню, оскільки з нею не проведений розрахунок по заробітній платі.

Що ж стосується середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, то слід зазначити наступне.

Позивач просив стягнути з відповідача середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні в сумі 32929 грн. 26 коп. розрахований на день подання позову до суду, але у будь-якому разі по день ухвалення судового рішення.

Згідно із ч. 1 ст. 47 КЗпП України, власник або уповноважений ним орган зобов`язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу.

Згідно зі статтею 117 КЗпП України, у разі невиплати з вини роботодавця належних звільненому працівникові сум у строки, визначені статтею 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку, але не більш як за шість місяців.

Пунктом 20 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 грудня 1999 року №13 «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці» роз`яснено, що встановивши при розгляді справи про стягнення заробітної плати у зв`язку із затримкою розрахунку при звільненні, що працівникові не були виплачені належні йому від підприємства, установи, організації суми в день звільнення, коли ж він у цей день не був на роботі, - наступного дня після пред`явлення ним роботодавцеві вимог про розрахунок, суд на підставі ст. 117 КЗпП стягує на користь працівника середній заробіток за весь період затримки розрахунку, а при не проведенні його до розгляду справи - по день постановлення рішення, якщо роботодавець не доведе відсутності в цьому своєї вини. Сама по собі відсутність коштів у роботодавця не виключає його відповідальності.

Згідно правового висновку Верховного Суду України у спорі про стягнення заборгованості із заробітної плати та середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні (постанова у справі № 6-64цс13 від 3 липня 2013 року) згідно із ч. 1 ст. 117 КЗпП України в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені у ст. 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

При цьому, відсутність фінансово-господарської діяльності або коштів у роботодавця не виключає його вини в невиплаті належних звільненому працівникові коштів та не звільняє роботодавця від відповідальності, передбаченої ст. 117 КЗпП України.

Порядок здійснення відповідних розрахунків визначено Порядком обчислення середньої заробітної плати, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 08 лютого 1995 року №100.

Пунктом 8 даного Порядку передбачено, що нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком.

Відповідно до статті 27 Закону «Про оплату праці» Порядок обчислення середньої заробітної плати працівника у випадках, передбачених законодавством, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Із наданої позивачем довідки № 309 від 03.08.2022 року /а.с.15/ вбачається, що середньоденна заробітна плата ОСОБА_1 складає 844,34 грн.

Таким чином, оскільки позивач був звільнений з роботи 30 червня 2022 року, час затримки кінцевого розрахунку при звільненні, станом на 11 жовтня 2022 року, складає 73 робочих днів.

Отже, із відповідача на користь позивача слід стягнути середній заробіток за час затримки кінцевого розрахунку при звільненні в сумі 61636 грн. 82 коп. (844,34 грн./день * 73 робочих днів).

Доводи відповідача про відсутність коштів у підприємства та тяжкий фінансовий стан не приймаються судом до уваги, оскільки сама по собі відсутність коштів у роботодавця не виключає його відповідальності.

Таким чином, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача всю суму середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, вважаючи її співмірною розміру заборгованості на день звільнення, та діям відповідача щодо якнайшвидшого погашення заборгованості.

Щодо позовної вимоги про стягнення інфляційних втрат суд зазначає наступне.

Згідно ч.2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Статті 551 та 625 ЦК України розміщені в розділі "Загальні положення про зобов`язання" книги 5 цього Кодексу і визначають загальні правила відповідальності за порушення грошового зобов`язання та поширюють свою дію на всі види зобов`язань, якщо інше не передбачено спеціальними нормами, що регулюють суспільні правовідносини з виникнення, зміни чи припинення окремих видів зобов`язань.

У даному випадку відсутні підстави для застосування вимог ст.625 ЦК України щодо стягнення інфляційних, так як між сторонами виникли трудові правовідносини, які регулюються спеціальними нормами трудового права.

Оскільки правовідносини, що виникли між сторонами, врегульовані трудовим законодавством, а відповідач не є боржником по відношенню до позивача у цивільно-правових відносинах, тому позовні вимоги про стягнення компенсації інфляційних втрат в сумі 1680,95 грн. не ґрунтуються на приписах чинного законодавства, а тому задоволенню не підлягають.

Згідно п.3 ч.2 ст.141 ЦПК України, із відповідача на користь позивача необхідно стягнути судові витрати пропорційно розміру задоволених позовних вимог у розмірі 966,47 грн. (63507,48х 992,40/65188,43 грн.).

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 116,117 КЗпП, ст.ст. 12, 81, 141, 263-265 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Державного підприємства «Східний гірничо-збагачувальний комбінат» про стягнення грошових коштів невиплачених при звільненні та середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку – задовольнити частково.

Стягнути із Державного підприємства «Східний гірничо-збагачувальний комбінат» (ЄДРПОУ 14309787, юридична адреса: вул. Горького, 2, місто Жовті Води, Дніпропетровська область), на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , заборгованість по заробітній платі в розмірі 1870 (тисячу вісімсот сімдесят) гривень 66 копійок.

Стягнути із Державного підприємства «Східний гірничо-збагачувальний комбінат» (ЄДРПОУ 14309787, юридична адреса: вул. Горького, 2, місто Жовті Води, Дніпропетровська область), на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , середній заробіток за весь час затримки розрахунку у розмірі 61636 (шістдесят одна тисяча шістсот тридцять шість) гривень 82 копійки.

Рішення суду в частині стягнення заборгованості по заробітній платі за один місяць допустити до негайного виконання.

Стягнути із Державного підприємства «Східний гірничо-збагачувальний комбінат» (ЄДРПОУ 14309787, юридична адреса: вул. Горького, 2, місто Жовті Води, Дніпропетровська область), на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , витрати по сплаті судового збору у розмірі 966 (дев`ятсот шістдесят шість) гривень 80 коп.

В задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду.

Повний текст рішення складено 11.10.2022 року.

Учасники справи:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 . Відповідач: Державного підприємства «Східний гірничо-збагачувальний комбінат» ЄДРПОУ 14309787, юридична адреса: вул. Горького, 2, місто Жовті Води, Дніпропетровська область.

Суддя