Рішення № 106700195, 22.09.2022, Комунарський районний суд м. Запоріжжя

Справа №333/4739/21

Провадження №2/333/498/22

РІШЕННЯ

Іменем України

22 вересня 2022 року м.Запоріжжя

Комунарський районний суд м. Запоріжжя у складі: головуючого - судді Тучкова С.С., за участю секретаря судового засідання Шелесько Ю.О., позивача ОСОБА_1 , представника позивача - адвоката Басаргіної О.П., представника третьої особи - адвоката Ференець О.Є., розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду, цивільну справу №333/4739/21 за позовом ОСОБА_1 до Запорізької міської ради про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, третя особа - ОСОБА_2 .

В С Т А Н О В И В:

12 липня 2021 року до Комунарського районного суду м.Запоріжжя надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Запорізької міської ради про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, третя особа - ОСОБА_2 . В обґрунтування позову зазначено про те, що після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 , його дружина - ОСОБА_4 успадкувала 3/4 частини квартири, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . Вказаний факт підтверджується свідоцтвом про право на спадщину за законом від 27.06.2019 року, виданого приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу Вартановою О.С. та зареєстрованим в реєстрі за №2043. ОСОБА_3 є рідним братом позивача ОСОБА_1 . ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_4 померла, що підтверджується свідоцтвом про смерть від 22.12.2020 року серії НОМЕР_1 . Після смерті ОСОБА_4 позивачу стало відомо про наявність заповіту ОСОБА_3 на користь позивача. Згідно заповіту від 29.09.2018 року, посвідченого державним нотаріусом Четвертої Запорізької державної нотаріальної контори Грибачовою Л.Д., позивач ОСОБА_1 визнаний як спадкоємець 1/4 частини квартири за адресою: АДРЕСА_1 . Позивач зазначає, що до смерті ОСОБА_4 йому не було відомо про заповіт. У померлих ОСОБА_3 та ОСОБА_4 немає дітей та будь-яких інших родичів, окрім позивача. Позивачу стало відомо, що ОСОБА_4 з 31.07.2019 і до моменту смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 перебувала у Комунальній установі «Запорізький геріатричний пансіонат». Позивач здійснив поховання ОСОБА_4 за власний рахунок. На підставі вимог ст.1265 ЦК України у позивача виникло право на спадкування після ОСОБА_4 . Звернувшись до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини позивачу стало відомо наступні обставини. 05.07.2019 року ОСОБА_4 на підставі договору дарування, посвідченого приватним нотаріусом ЗМНО Тізенберг Д.Д., зареєстрованому в реєстрі за №1234, подарувала належні їй 3/4 частки квартири, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , ОСОБА_2 . Таким чином позивач має право на спадкування 1/4 частини спірної квартири, а за ОСОБА_2 зареєстровано 3/4 частки такої квартири. Встановлено, що ОСОБА_5 не є родичем ОСОБА_4 та ніколи спільно з нею не проживав. Водночас, після смерті ОСОБА_4 , позивач звернувся до нотаріуса 29.04.2021 року із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за заповітом ОСОБА_3 . Проте, 29.04.2021 року нотаріус відмовив позивачу в цьому у зв`язку із пропуском ОСОБА_1 6-ти місячного строку. Таким чином, позивачем пропущено встановлений законом строк на прийняття спадщини за заповітом після смерті свого брата - ОСОБА_3 на 1/4 частку вказаної квартири. Додатково позивач зазначає, що зареєстрований та проживає на території Житомирської області, та являється особою похилого віку, який у зв`язку зі станом свого здоров`я обмежений у можливості самостійно пересуватися на значні відстані. Зважаючи на віддаленість місця проживання позивача від місця знаходження спадкового майна (квартири), позивач був не здатний належним чином та своєчасно контролювати процес прийняття спадщини. Окрім того, позивач будучи людиною похилого віку, має проблеми зі здоров`ям та регулярно проходить лікування у відповідних закладах охорони здоров`я. На підставі вище викладеного позивач змушений звернутися до суду за захистом свого цивільного права.

15 липня 2021 року ухвалою Комунарського районного суду м.Запоріжжя відкрито провадження в цивільній справі 333/4739/21 за позовом ОСОБА_1 до Запорізької міської ради про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, третя особа - ОСОБА_2 , та призначено до розгляду в загальному позовному провадженні.

15.07.2021 року через канцелярію суду надійшла заява від представника відповідача, про розгляд справи за його відсутності, просив ухвалити законне та обґрунтоване рішення.

14.09.2021 року через канцелярію суду від третьої особи ОСОБА_2 надійшли пояснення на позовну заяву, відповідно до яких на думку третьої сторони предметом спору є можливість відновлення втраченого права позивача на набуття у спадок частини у нерухомому майні 1/4 частини квартири за адресою: АДРЕСА_1 . Міркування позивача, щодо незаконності правочину укладеного між третьою особою та колишньою власницею решти 3/4 квартири ОСОБА_4 , третя особа ОСОБА_2 вважає без підставними, та прийняте судом рішення в даній справі може вплинути на його права та обов`язки. Також зазначено, що позивач не конкретизую у зв`язку з чим та за яких підстав ним пропущено строк для вчинення нотаріальної дії. Тим паче третій особі від очевидців та сусідів відомо, що померлий ОСОБА_3 не приховував від свого брата ОСОБА_1 наявності оформленого на його користь заповіту, а навпаки повідомляв про сутність розпорядження, зроблених ним на випадок смерті. Вказані обставини можуть підтвердити сусіди - свідки ОСОБА_6 , та ОСОБА_7 явку яких третя особа може забезпечити в судове засідання для допиту. З огляду на наведене третя особа просить суд допитати свідків та надати належну оцінку поданим учасниками справи доказам і винести по суті спору законне та обґрунтоване рішення.

Ухвалою суду від 14.12.2021 року в цивільній справі 333/4739/21 закрито підготовче засідання і призначено справу до судового розгляду по суті. Та задоволено клопотання третьої особи про допит свідків ОСОБА_6 , ОСОБА_7 .

Позивач в судовому засіданні підтримав позовні вимоги в повному обсязі, та додатково пояснив, що перед смертю брата йому зателефонували з місця його роботи і запитали чому він не доглядаю за ним, адже його дружина ОСОБА_4 хворіє і не може за ним доглядати. З їх слів у неї «криша поїхала». Після цього він приїхав до ОСОБА_3 . Після смерті останнього він займався його ОСОБА_3 . На той час йому було не відомо про існування заповіту складеного на його ім`я, оскільки брат йому жодного разу про це не казав. Похованням брата займався саме він. ОСОБА_4 також не повідомляла про наявність заповіту. Після похорон казала, що він є єдиним їх родичем, тому після її смерті все майно залишиться йому. Про ОСОБА_8 жодного разу не згадувала. Останній раз він з нею бачився у геріатричному пансіонаті приблизно за місяць до її смерті. При цьому вона його не впізнала, де ключі від квартири і що з нею вона не знала, просила її забрати із закладу. Після її смерті він займався її похованням. Організовувати поховання після смерті ОСОБА_3 і ОСОБА_4 допомагала ОСОБА_9 , яка наразі перебуває у Польщі і тому не може свідчити у суді. Про наявність заповіту він дізнався наприкінці грудня 2021 року, коли після смерті ОСОБА_4 пішов до нотаріальної контори.

Представник позивача підтримала позовні вимоги та суду пояснила, що її клієнт дізнався про наявність заповіту наприкінці грудня 2020 року.

Представник відповідача надав до суду клопотання про розгляд справи за їх відсутності та просить суд ухвалити законне та обґрунтоване рішення.

Представник третьої особи ОСОБА_2 - адвокат Ференець О.Є. підтримав викладені обставини в своїх поясненнях, та додатково суду пояснив, що позивач знав про наявність заповіту після смерті ОСОБА_3 , звернувся до нотаріуса більше ніж через рік, пропустив строк звернення до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини з неповажних причин. За такого просив відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.

Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_7 пояснила суду, що ОСОБА_2 є чоловіком її доньки, з померлим ОСОБА_3 підтримували дружні відносини. З позивачем познайомилася приблизно за 2-3 місяці до смерті ОСОБА_3 . Перед смертю останній зробив заповіт на користь свого брата ОСОБА_1 , якому в її присутності і в присутності ОСОБА_4 і ОСОБА_6 було повідомлено про наявність заповіту на його користь. Свідок також повідомила, що на похованні ОСОБА_3 присутня не була, але після його смерті доглядала за його дружиною - ОСОБА_4 . В подальшому на прохання останньої помістили її до геріатричного пансіонату, де вона і померла. На її похованні вона не була, про її смерть дізналася пізніше - наприкінці весни.

Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_6 пояснила суду, що ОСОБА_3 знала як сусіда. Останній помер у 2018 році. Його дружина померла ІНФОРМАЦІЯ_3 . За нею нікому було доглядати і тому була поміщена у геріатричний пансіонат. Їх похованням займався ОСОБА_1 . Щодо належної померлим квартири їй нічого невідомо, про заповіт вона нічого не чула.

Суд, вивчивши матеріали справи заслухавши пояснення позивача та його представника, а також представника третьої особи, покази свідків і дослідивши письмові докази, дійшов висновку, що позов обґрунтований та підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено такі факти та відповідні їм правовідносини.

Згідно свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 , виданого 21.12.2018 року Запорізьким міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , помер ІНФОРМАЦІЯ_1 у віці 66 років про що 21.12.2018 року складено актовий запис №8154 (а.с.19).

Згідно свідоцтва про право на спадщину за законом від 27.06.2019 року, виданого приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу Вартановою О.С. та зареєстрованим в реєстрі за №2043, ОСОБА_4 після смерті ОСОБА_3 успадкувала ј частки квартири (а.с.14-15).

Згідно свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 , виданого 22.12.2020 року Комунарським районним у місті Запоріжжя відділом державної реєстрації актів цивільного стану Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Дніпро), ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , померла ІНФОРМАЦІЯ_2 у віці 81 року про що 22.12.2020 року складено актовий запис №2021 (а.с.18).

Згідно заповіту від 29.09.2018 року, посвідченого державним нотаріусом Четвертої запорізької нотаріальної контори Грибачовою Л.Д., та зареєстрованого в реєстрі №2-307, померлий ОСОБА_3 заповів своєму братові ОСОБА_1 - все своє майно (а.с.21).

Згідно договору дарування частини квартири від 05.07.2020 року, посвідченого приватним нотаріусом ЗМНО Тізенберг Д.Д., зареєстрованого в реєстрі за №1234, ОСОБА_4 подарувала 3/4 частки квартири, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , ОСОБА_2 (а.с.12-13).

Відповідно до інформації з державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна від 01.07.2021 року, за ОСОБА_2 зареєстровано 3/4 частини квартири за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.16-17).

Відповідно до постанови про відмову у вчинені нотаріальної дії від 29.04.2021 року приватним нотаріусом ЗМНО Вартановою О.С. відмовлено ОСОБА_1 в отриманні свідоцтва про право на спадщину за заповітом після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_3 (а.с.25-26).

Згідно зі статтею 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав і обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

До складу спадщини входять усі права і обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті, за виключенням тих прав і обов`язків, що зазначені у статті 1219 ЦК України (статті 1218, 1231 ЦК України).

Відповідно до частини другої статті 1220 ЦК України часом відкриття спадщини є день смерті особи, або день, з якого вона оголошується померлою.

Частиною першою статті 1268 ЦК України передбачено, що спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини (частина перша статті 1269 ЦК України).

Статтею 1270 ЦК України передбачено, що для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Згідно з частиною третьою статті 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

За змістом цієї статті поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є причини, які пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Правила частини третьої статті 1272 ЦК України про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви; 2) ці обставини визнані судом поважними.

Вирішуючи питання визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Обов`язок доведення поважності причин пропуску строку для прийняття спадщини покладається на спадкоємця, який пропустив цей строк.

Поважними причинами пропуску строку визнаються, зокрема: 1) тривала хвороба спадкоємців; 2) велика відстань між місцем постійного проживання спадкоємців і місцем знаходження спадкового майна; 3) складні умови праці, які пов`язані, зокрема, з тривалими відрядженнями, в тому числі закордонними; 4) перебування спадкоємців на строковій службі у складі Збройних Сил України; 5) необізнаність спадкоємців про наявність заповіту, тощо.

Судом не можуть бути визнані поважними такі причини пропуску строку подання заяви про прийняття спадщини як юридична необізнаність позивача щодо строку та порядку прийняття спадщини, необізнаність особи про наявність спадкового майна, похилий вік, непрацездатність, незнання про існування заповіту, встановлення судом факту, що має юридичне значення для прийняття спадщини, невизначеність між спадкоємцями хто буде приймати спадщину, відсутність коштів для проїзду до місця відкриття спадщини, несприятливі погодні умови.

Позов про визначення додаткового строку на прийняття спадщини підлягає задоволенню у разі пропуску такого строку та доведення поважності причин пропуску строку.

В даній цивільній справі судом встановлено, що позивач не знав про відкриття спадщини та не міг знати, оскільки вважав, що після смерті ОСОБА_3 його дружина ОСОБА_4 успадкує все його майно оскільки ні дітей ні інших родичів в них не було. І лише після смерті ОСОБА_4 позивачу стало відомо про наявність заповіту за яким від померлого брата ОСОБА_3 відкрилася спадщина на частину квартири за адресою: АДРЕСА_1 . Крім того, з`ясувався факт про який позивач також не знав, що померла ОСОБА_4 подарувала 3/4 частини квартири третій особі - ОСОБА_2 , який не її родичем і ніколи з нею не проживав, не здійснював її поховання. Крім того, суд враховує, що ОСОБА_1 є особою похилого віку, має захворювання, пов`язані із вадами руху, мешкає на значній відстані від місця відкриття спадщини.

Отже період, визначений законом для прийняття спадщини (6 місяців від дня відкриття спадщини) після смерті ОСОБА_3 закінчився, проте з об`єктивних та непереборних перешкод позивач ОСОБА_1 не зміг реалізувати своє право на отримання спадщини.

Позивач, отримавши відмову нотаріуса 29.04.2021 року, звернувся до суду 12.07.2021 року із заявою про визнання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини.

Суд не приймає до уваги посилання представника третьої особи на свідка ОСОБА_7 , яка показувала, що ОСОБА_1 був обізнаний про наявність заповіту після його складання. Так, по-перше, допитана у судовому засіданні свідок ОСОБА_6 не підтвердила даного факту, по-друге, суд критично ставиться до показів свідка ОСОБА_7 в цій частині, адже вона є родичем особи, у користування якої на теперішній час перебуває спірна квартира.

За таких обставин суд вважає, що мають місце поважні причини для визначення додаткового строку для прийняття спадщини, яка залишилась після смерті ОСОБА_3 , і позов ОСОБА_1 слід задовольнити.

Керуючись ст.ст. 1269, 1270, 1272 ЦК України, ст.ст.2-13, 76-80, 141, 258, 263-265, 266 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до Запорізької міської ради про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, третя особа - ОСОБА_2 - задовольнити повністю.

Визначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , додатковий строк для прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , - тривалістю у три місяці, починаючи з дня набрання рішенням законної сили.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Запорізького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено в день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст рішення складено 26.09.2022 року.

Суддя Комунарського районного суду

м.Запоріжжя С.С. Тучков