Ухвала суду № 106700066, 12.10.2022, Добропільський міськрайонний суд Донецької області

12.10.2022 227/5077/21

УХВАЛА

12 жовтня 2022 року м. Добропілля

Добропільський міськрайонний суд Донецької області у складі

Головуючого судді Левченка А.М.,

за участі

секретаря судового засідання Черкасової О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву відповідача ОСОБА_1 про відвід судді Добропільського міськрайонного суду Донецької області Корнєєвої В.В. у справі за цивільним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: Акціонерне товариство «Страхова компанія «ІНГО», Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія Аско-Донбас Північний», про стягнення матеріальної та моральної (немайнової) шкоди, заподіяної внаслідок вчинення дорожньо-транспортної пригоди,-

ВСТАНОВИВ

В провадженні судді Добропільського міськрайонного суду Донецької області Корнєєвої В.В. перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: Акціонерне товариство «Страхова компанія «ІНГО», Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія Аско-Донбас Північний», про стягнення матеріальної та моральної (немайнової) шкоди, заподіяної внаслідок вчинення дорожньо-транспортної пригоди.

11.10.2022 року канцелярією суду головуючому судді Корнєєвій В.В. було передано заяву позивача, яка надійшла на електронну пошту суду, про відвід судді від розгляду справи, в обґрунтування якої зазначено, що позивач сумнівається в об`єктивності розгляду справи суддею, так як суддя Корнєєва В.В. раніше розглядала справу № 227/3340/21, по якій його було визнано винуватим в вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, незважаючи на його заперечення та досліджені під час судового розгляду докази, у тому числі і щодо механізму зіткнення транспортних засобів, які на переконання відповідача безперечно свідчать про його невинуватість. Зазначає, що з причин правової необізнаності та зайнятості ОСОБА_1 не оскаржив зазначене рішення судді в апеляційному порядку, з яким був категорично незгодним.

Ухвалою судді Добропільського міськрайонного суду Донецької області Корнєєвої В.В. у задоволенні заяви про відвід - відмовлено. Передано заяву ОСОБА_1 про відвід судді Корнєєвої В.В. до канцелярії суду для виконання вимог ч. 3 ст. 40 ЦПК України.

Відповідно до ч. 3 ст. 40 ЦПК України якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 33 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.

За результатами автоматизованого розподілу заяву відповідача ОСОБА_1 про відвід судді Корнєєвої В.В. передано на розгляд судді Левченку А.М.

Згідно ч. 7, 8 ст. 40 ЦПК України питання про відвід вирішується невідкладно. Вирішення питання про відвід суддею, який не входить до складу суду, здійснюється протягом двох робочих днів, але не пізніше призначеного засідання по справі. Суд вирішує питання про відвід судді без повідомлення учасників справи.

Ознайомившись із змістом заяви відповідач ОСОБА_1 про відвід судді Корнєєвої В.В., дослідивши матеріали цивільної справи, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення заяви про відвід судді, виходячи з такого.

Судом встановлено, шо постановою судді Добропільського міськрайонного суду Донецької області Корнєєвої В.В. від 01.12.2021 року у справі про адміністративне правопорушення № 227/3340/21 ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП. Провадження у справі про адміністративне правопорушення ст. 124 КУпАП відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , закрито, в зв`язку із закінченням на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків накладення адміністративного стягнення, передбачених статтею 38 КУпАП.

Статтею 36 ЦПК України передбачено, що суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо:

1) він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;

2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі;

3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи;

4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи;

5) є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді.

Дослідивши зміст заяви про відвід судді судом не встановлено підстав, передбачених п. 1 - 5 ст. 36 ЦПК України для її задоволення.

Зі змісту заяви відповідача ОСОБА_1 вбачається, що відповідач фактично висловлює свою незгоду з прийнятою суддею Корнєєвою В.В. постановою у справі про адміністративне правопорушення. Вважає, що оскільки судове рішення було прийнято суддею не на його користь, то вказані обставини свідчать то наявність особистої упередженості збоку судді стосовно ОСОБА_1 .

Разом із тим, ч. 4 ст. 36 ЦПК України визначено, що незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

Пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантовано, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

За усталеною практикою Європейського суду з прав людини наявність безсторонності згідно з пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод повинна визначатися за суб`єктивним та об`єктивним критеріями. За суб`єктивним критерієм беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у цій справі. Відповідно до об`єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності (пункт 49 рішення у справі "Білуха проти України" від 09.11.2006).

Європейський суд з прав людини зазначив, що "безсторонність", в сенсі пункту 1 статті 6 Конвенції, має визначатися відповідно до суб`єктивного критерію, на підставі особистих переконань та поведінки конкретного судді у конкретній справі - тобто, жоден з членів суду не має проявляти будь-якої особистої прихильності або упередження, та об`єктивного критерію - тобто, чи були у судді достатні гарантії для того, щоб виключити будь-які легітимні сумніви з цього приводу (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Булут проти Австрії" від 22.02.1996, у справі "Томан проти Швейцарії" від 10.06.1996). Відповідно до об`єктивного критерію має бути визначено, чи наявні факти, що можуть бути перевірені, які породжують сумніви щодо відсутності безсторонності судів. У цьому зв`язку навіть зовнішні ознаки мають певне значення.

При цьому особиста безсторонність суду, як суб`єктивний критерій, презюмується, поки не надано доказів протилежного (пункт 50 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Білуха проти України" від 09.11.2006).

У контексті суб`єктивного критерію особиста безсторонність судді презюмується, поки не доведено протилежного. При оцінці об`єктивного критерію окремо від поведінки суддів слід визначити, чи існували переконливі факти, які могли б викликати сумніви щодо їхньої безсторонності. Це означає, що при вирішенні того, чи є у цій справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезстороннім, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним є те, чи можна вважати такі побоювання об`єктивно обґрунтованими (пункти 29, 31 рішення Європейського суду з прав людини "Газета "Україна-центр" проти України" від 15.07.2010).

Процесуальним законодавством не встановлено вичерпного переліку обставин, які свідчать про необ`єктивність судді, однак зазначається, що такі підстави повинні бути обґрунтовані особою, яка ініціює питання про відвід судді.

Суд зазначає, що не є підставами для відводу судді заяви про відвід судді, які містять лише припущення про існування відповідних обставин, не підтверджених належними і допустимими доказами, а також обставини, пов`язані з прийняттям суддею рішень у інших справах.

Зі змісту заяви відповідача ОСОБА_1 про відвід судді Корнєєвої В.В. вбачається, що твердження про наявність особистої упередженості судді мають характер припущень і не підтверджені жодними доказами. Суд також вважає за необхідне зазначити, що постанова у справі про адміністративне правопорушення була розглянута за участі ОСОБА_1 , тобто суддею Корнєєвою В.В. дотримано право особи на участь у розгляді його справи та відповідно можливість оскаржити прийняте суддею рішення у разі незгоди з ним.

Враховуючи викладене вище, дослідивши заяву відповідача ОСОБА_1 про відвід судді в межах наведених у заяві доводів, суд приходить висновку про недоведеність передбачених законом підстав для її задоволення.

Керуючись ст. 36, 40 ЦПК України, суд -

ПОСТАНОВИВ

У задоволенні заяви відповідача ОСОБА_1 про відвід судді Добропільського міськрайонного суду Донецької області Корнєєвої В.В. у справі за цивільним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: Акціонерне товариство «Страхова компанія «ІНГО», Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія Аско-Донбас Північний», про стягнення матеріальної та моральної (немайнової) шкоди, заподіяної внаслідок вчинення дорожньо-транспортної пригоди - відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та апеляційному оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя А.М. Левченко