Ухвала суду № 106700059, 11.10.2022, Мирноградський міський суд Донецької області (до 25.04.2025 - Димитровський міський суд Донецької області)

Справа № 226/551/22

ЄУН 226/551/22

Провадження № 1-кп/226/114/2022

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

про продовження строку запобіжного заходу

11 жовтня 2022 року колегія суддів Димитровського міського суду Донецької області у складі:

головуючого - судді ОСОБА_1 ,

суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

при секретарі ОСОБА_4 ,

за участю прокурора ОСОБА_5 ,

захисника ОСОБА_6 ,

розглянувши ввідкритому судовомузасіданні вдистанційному режимі клопотанняпрокурора пропродовження запобіжногозаходу ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,уродженця м.КрасноармійськДонецької області,з загальноюсередньою освітою,одружений,має неповнолітнюдоньку ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , судимий 20.06.2013 Красноармійським міськрайонним судом Донецької області за ст.185 ч.2 КК України до 1 року 6 місяців позбавлення волі з випробуванням та застосуванням іспитового строку терміном 1 рік, 20.08.2013 Димитровським міським судом Донецької області за ст.187 ч.2 КК України до 7 років позбавлення волі, звільнений з місць позбавлення волі 13.11.2019 року, офіційного працевлаштування не має, місце проживання: АДРЕСА_1 , обвинуваченому за ст.115 ч.2 п.1, п. 6, ст.187 ч.4, ст.194 ч.2, 289 ч.2 КК України, -

В С Т А Н О В И Л А :

На розгляді Димитровського міського суду знаходиться обвинувальний акт за обвинуваченням ОСОБА_7 за ст.ст.115 ч.2 п.1, п. 6, 187 ч.4, 194 ч.2, 289 ч.2 КК України. Запобіжний захід обвинуваченому обрано у виді тримання під вартою в Державній установі «Дніпровська установа виконання покарань (№4)». Строк дії запобіжного заходу ухвалою суду визначено по 15 жовтня 2022 року.

У зв`язку з неможливістю прийняття судом остаточного рішення в даному кримінальному провадженні до спливу зазначеного терміну прокурором Покровської окружної прокуратури ОСОБА_5 подано клопотання про продовження обвинуваченому ОСОБА_7 строку запобіжного заходу. Необхідність та доцільність прийняття такого рішення викликається продовженням існування ризиків, передбачених пунктами 1, 3, 5 ст.177 КПК України, які враховувалися при застосуванні до ОСОБА_7 запобіжного заходу у виді тримання під вартою. Зазначаючи на тому, що інший запобіжний захід не здатен забезпечити належної процесуальної поведінки обвинуваченого, який обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого злочину, за який законом передбачено покарання строком від 10 до 15 років або довічне позбавлення волі, усвідомлення чого може призвести до переховування обвинуваченого від суду з метою уникнення кримінальної відповідальності, незаконного впливу на свідків та вчинення інших кримінальних правопорушень, прокурор просить суд його клопотання задовольнити. Як на обставини, які підлягають врахуванню при прийнятті рішення про продовження обвинуваченому строку тримання під вартою, сторона обвинувачення також просить суд взяти до уваги факт переховування обвинуваченого від органу досудового розслідування після вчинення ним злочинів, намагання знищити і спотворити речові докази, підвищену суспільну небезпечність обвинуваченого, відсутність у нього офіційного і сталого джерела доходу та проживання поблизу лінії розмежування.

Обвинувачений ОСОБА_7 та захисник ОСОБА_9 проти клопотання прокурора заперечували, вважали за доцільне застосувати до обвинуваченого запобіжний захід у виді домашнього арешту, що на думку сторони захисту пришвидчить судовий розгляд, а постійний контроль за обвинуваченим зі сторони працівників поліції під час дії цього запобіжного заходу, облаштування посилених контрольно-пропускних пунктів для перевірки осіб, транспортних засобів та вантажів під час дії в Україні воєнного стану не дозволять обвинуваченому здійснити спроби переховування від суду, на що вказував прокурор.

Вислухавши позиції сторін та надавши оцінку їх доводам і аргументам, суд дійшов висновку про задоволення клопотання прокурора, виходячи з такого.

Відповідно доч.3ст.331КПК Українисуд підчас судовогорозгляду до спливупродовженого строкузобов`язаний повторнорозглянути питаннядоцільності продовженнятримання обвинуваченогопід вартою,якщо судовепровадження небуло завершенедо йогоспливу. За наслідками розгляду цього питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.

Згідно з вимогами ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування або суду; знищення, схову або спотворення будь-яких речей чи документів, що мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконного впливу на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином та вчиняти інше кримінальне правопорушення або продовжити правопорушення, в якому підозрюється.

Відповідно до вимог ст. 178 КПК України при вирішенні питання про застосування запобіжного заходу (його продовження) враховується вагомість наявних доказів про вчинення кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує особі у разі визнання винуватим у кримінальному правопорушенні; вік та стан здоров`я підозрюваного; міцність соціальних зв`язків підозрюваного в місці його постійного проживання, наявність родини та утриманців; наявність постійного місця роботи, навчання; репутацію, майновий стан підозрюваного; наявність судимостей; наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється особа або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється особа; ризик продовження чи повторення протиправної поведінки.

Підставою для продовження строку тримання під вартою згідно ст.199 КПК України є обставини, які свідчать про те, що заявлені ризики не зменшилися або з`явилися нові, які виправдовують тримання особи під вартою.

Надавши оцінку обставинам, з якими закон пов`язує можливість продовження строку застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою, суд вважає слушними доводи прокурора щодо доцільності його продовження обвинуваченому ОСОБА_7 .

Так, обвинувачений ОСОБА_7 обвинувачується у вчиненні особливо тяжких злочинів, за які в разі доведення вини та визнання винуватості законом передбачено покарання виключно в виді позбавлення волі на значний строк або довічне позбавлення волі, що само по собі хоча і не є самостійною підставою для тримання особи під вартою, проте у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. Такими обставинами є негативна репутація обвинуваченого, відсутність у нього сталого та офіційного джерела доходу, його неодноразові судимості, небажання ставати на шлях виправлення та соціальної адаптації, висока суспільна небезпечність, ризик продовження ним протиправної поведінки та можливого незаконного впливу на свідків, які ще не постали перед судом. Отже, ризики, передбачені п.п.1,3 та 5 ч.1 ст.177 КПК України, які раніше стали підставою тримання обвинуваченого під вартою, на сьогодні не зменшилися і не припинили існувати, що вказує на необхідність продовження обвинуваченому строку тримання під вартою.

При цьому суд зважає і на існування реальних ознак наявності справжнього суспільного інтересу, який не дивлячись на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи. До того ж, судове рішення повинно забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони прав і інтересів як суспільства, так і потерпілих, що, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає більшої суворості в оцінці цінностей суспільства («Летельє проти Франції»).

Доводи сторони захисту про можливість забезпечення належної процесуальної поведінки обвинуваченого шляхом застосування до нього більш м`якого запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту суд вважає непереконливими.

Обставин, які б унеможливлювали перебування обвинуваченого під вартою, судом не встановлено, а введення в країні режиму воєнного стану, на що наголошував захисник обвинуваченого, не надає правових підстав для зміни обвинуваченому запобіжного заходу на інший, не пов`язаний з триманням під вартою.

Аргумент сторони захисту щодо можливості пришвидшення судового розгляду за умови застосування до обвинуваченого домашнього арешту суд також не приймає до уваги, так як це законодавчо не узгоджується з підставами застосування запобіжних заходів та не забезпечує уникнення ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України. До того ж, саме поведінка обвинуваченого сприяє затягуванню судового розгляду.

Отже, підстав для зміни обвинуваченому запобіжного заходу на інший, не пов`язаний з триманням під вартою, про що просила сторона захисту, колегія суддів не вбачає.

Приймаючи до уваги листи батальйону конвойної служби щодо неможливості доставлення обвинуваченого ОСОБА_7 з Дніпровської установи виконання покарань №4, розташованої у м.Дніпрі, до приміщення Димитровського міського суду, розташованого в Донецькій області, пов`язаною з військовою агресією Російської Федерації проти України, постійною загрозою авіаційних та ракетних обстрілів, що під час етапування може не забезпечити надійної охорони ув`язненого та гарантувати безпеку його життю і здоров`ю, суд вважає за необхідне, незважаючи на відсутність згоди обвинуваченого на його участь в судовому розгляді кримінального провадження в режимі відеоконференції, використавши повноваження, надані суду частиною другою ст.336 КПК України, провести судовий розгляд, що здійснюється в умовах воєнного стану, в дистанційному форматі. Наявність технічної можливості як в суді, так і в установі попереднього ув`язнення, здатно в повній мірі забезпечити обвинуваченому можливість бачити та чути учасників у залі судових засідань, а також можливість конфіденційного спілкування між ним та захисником і буде сумісним з дотриманням належної судової процедури в період воєнного стану.

Керуючись ст.ст.176-178,182,183,199,331КПК України,колегія суддів-

ПОСТАНОВИЛА:

Клопотання прокурора Покровської окружної прокуратури ОСОБА_5 про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_7 задовольнити.

Продовжити ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинуваченому за ст.115 ч.2 п.1, п. 6, ст.187 ч.4, ст.194 ч.2, 289 ч.2 КК України, запобіжний захід у виді тримання під вартою з утриманням його в Державній установі «Дніпровська установа виконання покарань (№4)» по 09 грудня 2022 року включно.

В задоволенні клопотання сторони захисту щодо застосування до обвинуваченого ОСОБА_7 запобіжного заходу у виді домашнього арешту відмовити.

Судовий розгляд кримінального провадження призначити на 02 листопада 2022 року на 13.00 год. в режимі відеоконференції між Димитровським міським судом та ДУ «Дніпровська установа виконання покарань (№4)», де перебуває обвинувачений ОСОБА_7 , з метою забезпечення його участі в судовому засіданні.

Ухвала суду підлягає негайному виконанню після її оголошення і в частині продовження строку запобіжного заходу обвинуваченому може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом п`яти днів з моменту проголошення, а особою, яка тримається під вартою, з моменту отримання копії ухвали.

Копію ухвали вручити учасникам судового провадження та направити начальнику ДУ «Дніпровська установа виконання покарань (№4)» для відома та виконання.

Вступна і резолютивна частини ухвали суду проголошені 11.10.2022, повний текст ухвали проголошено 12.10.2022 о 08.30 год.

Головуючий суддя ОСОБА_1

Судді ОСОБА_2

ОСОБА_3