Рішення № 106698914, 28.09.2022, Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 201/9472/20

Провадження № 2/201/145/2022

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 вересня 2022р. Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська

у складі: головуючого: судді - Ткаченко Н.В.

за участю секретаря - Помельнікова Я.М.

за участю представника позивача - адвоката Шамраєва М.Є.

за участю представника відповідачів – адвоката Корнілової Е.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська в м. Дніпрі цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “АНСУ” до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 (третя особа: Публічне акціонерне товариства «Дельта Банк» в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ «Дельта Банк» Матвієнка Андрія Анатолійовича) про солідарне стягнення заборгованості по кредитному договору, відсотків, пені, суми інфляційних втрат та 3 % річних,

ВСТАНОВИВ:

06.10.2020р. ТОВ “АНСУ” звернулося до Жовтневого районного суду м.Дніпропетровська із позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 (третя особа: ПАТ “Дельта Банк”) про стягнення заборгованості у розмірі 537 378 грн.22 коп. (а.с. №3-8 т. №1).

Ухвалою судді Ткаченко Н.В. від 02.11.2020р. позов прийнято до провадження, відкрито провадження та призначено розгляд справи в загальному позовному провадженні (а.с. №89 т. № 1).

В обґрунтування позовних вимог позивач в позовній заяви посилався на те, що 07.09.2012р. між ПАТ “КРЕДИТПРОМБАНК” та ОСОБА_1 був укладений договір про іпотечний кредит №27.3/000420/12-НВД, згідно умов якого банк надав позичальнику кредит у розмірі 400 000 грн. з кінцевим терміном повернення 07.09.2037р. з встановленням плати за користування кредитними коштами у розмірі 15% річних, а позичальник зобов`язався повернути кредит та сплатити відсотки в строки та в порядку встановлених кредитним договором. Банк виконав свої обов`язки за кредитним договором, надавши клієнту кредитні кошти, що підтверджується заявою на видачу готівки та меморіальним ордером. 07.09.2012р. між кредитором та ОСОБА_2 з метою забезпечення зобов`язання за договором про іпотечний кредит було укладено договір поруки №27.3/000420/П01/12-НВД, відповідно до умов якого поручитель зобов`язується відповідати перед кредитором солідарно за своєчасне виконання боржником усіх його зобов`язань за договором №27.3/000420/12-НВД. 26.06.2013р. між ПАТ “КРЕДИТПРОМБАНК” та ПАТ “Дельта Банк” був укладений договір купівлі-продажу прав вимоги, відповідно до якого банк первісний кредитор відступив, а ПАТ “Дельта Банк” прийняв право вимоги за укладеним з ОСОБА_1 договором. 22.08.2019р. між ПАТ “Дельта Банк” та ТОВ “АНСУ” був укладений договір №1786/К купівлі-продажу прав вимоги, відповідно до якого ПАТ “Дельта Банк” відступило, а новий кредитор прийняв право вимоги до боржників, майнових поручителів, що належали ПАТ “Дельта Банк” за зобов`язанням по укладеному з ОСОБА_1 договору. Оскільки боржник та поручитель не виконували належним чином грошові зобов`язання по поверненню кредиту та допустили прострочення погашення заборгованості, ТОВ “АНСУ” на адресу ОСОБА_1 та ОСОБА_2 було надіслано вимогу про дострокове повернення кредиту та встановлено строк для її виконання. Вимога позичальником була отримана особисто, проте, залишена без виконання. Станом на 07.08.2020р. заборгованість відповідачів за договором складає 537 378 грн.22 коп., з яких: строкова заборгованість по кредиту - 273 333 грн.65 коп., прострочена заборгованість по кредиту - 50 383 грн.68 коп., строкова заборгованість по відсоткам - 928 грн.70коп., прострочена заборгованість по відсоткам - 149 909грн.67коп., пеня за прострочення кредиту - 9 551 грн.96 коп., пеня за прострочення відсотків - 28 277 грн.25 коп., сума інфляційних втрат на прострочений кредит та відсотки (за період з 08.08.2017р. по 07.08.2020р.) - 16 045 грн.08коп., сума 3% річних на прострочений кредит та відсотки (за період з 08.08.2017р. по 07.08.2020р.) - 8 948 грн.23коп. Відповідну суму заборгованість позивач просив стягнути солідарно з відповідачів, а також і судові витрати.

25.01.2021р. до суду в порядку ст. 178 ЦПК України надійшов відзив відповідачів на позовну заяву, в якому відповідачі проти задоволення позову заперечували в повному обсязі посилаючись на те, що згідно наданої позивачем копії договору купівлі-продажу права вимоги від 26.06.2013р., укладеного між ПАТ “КРЕДОТПРОМБАНК” та ПАТ “Дельта Банк”, первісний кредитор продав права вимоги на загальну купівельну ціну – 1 439 777 378 грн. і конкретно, які права вимог були продані та придбані, невідомо, тобто цей договір не підтверджує перехід до ПАТ “Дельта Банк” права вимоги по договору про іпотечний кредит №27.3/000420/12-НВД від 07.09.2012р. та доказів розміру цієї вимоги позивачем не надано. Враховуючи відсутність жодного доказу на підтвердження наявності у ПАТ “Дельта Банк” прав по договору від 26.06.2013р. то і наданий позивачем договір №1786/К купівлі-продажу прав вимог від 22.08.2019р. є неналежним доказом наявності у позивача прав вимог до відповідачів. В договорі №1786/К від 22.08.2019р. не визначено, які саме конкретно вимоги, за яким договором та в якому розмірі було придбано позивачем. Належних та допустимих доказів на підтвердження переходу до позивача прав вимоги до відповідачів по договору про іпотечний кредит №27.3/000420/12-НВД від 07.09.2012р. ТОВ “АНСУ” не надано. В Додатку №1 договір вказано невірно, сума нібито заборгованості не відповідає дійсності, оскільки позичальник сплачував достроково на адресу ПАТ “КРЕДИТПРОМБАНК” частину кредиту (тіло) у сумі 192 006грн., ніяких повідомлень про зміну кредитора відповідачі не отримували, а тому з огляду на дострокове погашення кредиту, відповідачами заперечуються і всі розрахунки штрафних санкцій (а.с. №111-115 т. №1).

25.01.2021р. подано спільне клопотання відповідачів про призначення судової економічної експертизи (а.с. № 116), яке 05.04.2021р. було уточнено (а.с. № 142-144 т. № 1).

14.04.2021р. від позивача до суду надійшли заперечення на клопотання відповідачів про призначення судової економічної експертизи (а.с. №148-149 т. №1).

Ухвалою суду від 19.04.2021р. клопотання відповідачів про призначення судової економічної експертизи було задоволено, на час проведення судової економічної експертизи провадження по справі було зупинено (а.с. № 161-163 т. № 1).

07.06.2021р. до суду надійшло клопотання експерта про надання додаткових доказів для виконання експертизи (а.с. №176-177 т.№1).

27.08.2021р. до суду надійшов висновок експерта за результатами проведення судової економічної експертизи №2710/2711-21 від 03.08.2021р. (а.с. №181-194 т. №1).

Ухвалою судді Ткаченко Н.В. від 20.09.2021р. провадження по справі поновлено та призначено проведення підготовчого засідання (а.с. № 195 т. № 1).

Представник позивача - Оганезов Р.А. (діє за довіреністю від 22.12.2020р., договором про надання правової допомоги від 31.12.2020р., а також на підставі ордеру від 31.12.2021р. - а.с. № 128, 233-234, 235 т. № 1) подав клопотання про витребування доказів, в якому просив витребувати у ПАТ «Дельта Банк» в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ «Дельта Банк» Матвієнка А.А. - належним чином засвідчену копію платіжного доручення або іншого платіжного документу про сплату коштів ПАТ “Дельта Банк” на виконання умов Договору купівлі-продажу прав вимоги від 26.06.2013р., посвідченого приватним нотаріусом КМНО Шевченко Д.Г. за р/№ 1441 (а.с. №225-227 т.№1).

Представником обох відповідачів - адвокатом Корніловою Е.Ю. (діє на підставі ордерів від 17.01.2021р. - а.с. № 130, 135 т. № 1) 31.01.2022р. до канцелярії суду подано клопотання про закриття підготовчого провадження (а.с. № 223-224 т. № 1). 01.02.2022р. представник відповідачів також письмово висловила, що заперечує проти задоволення клопотання про витребування доказів, а також просила розглядати процесуальні питання в підготовчому засіданні 01.02.2022р. за її відсутності (а.с. № 224 т. № 1).

Ухвалою суду від 01.02.2022р. (постановлена без виходу до нарадчої кімнати з огляду на положення ст. 353 ЦПК України) замінено назву третьої особи замість ПАТ “Дельта Банк” на ПАТ “Дельта Банк” в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ «Дельта Банк» Матвієнка А.А. (статус третьої особи в стадії припинення з 08.10.2015р.) (а.с. № 228 т. № 1).

Ухвалою суду від 01.02.2022р. (постановлена без виходу до нарадчої кімнати з огляду на положення ст.353ЦПК України) представнику відповідачів - адвокату Корніловій Е.Ю. було відмовлено в задоволенні клопотання про закриття підготовчого провадження, оскільки по справі в межах підготовчого провадження 01.02.2022р. від представника позивача надійшло клопотання про витребування доказів, яке потребувало розгляду.

Ухвалою суду від 01.02.2022р. клопотання представника позивача адвоката Оганезова Р.А. про витребування доказів було задоволено, витребувано від ПАТ “Дельта Банк” в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ “Дельта Банк” Матвієнка А.А. - належним чином засвідчену копію платіжного доручення або іншого платіжного документу про сплату коштів ПАТ “Дельта Банк” на виконання умов Договору купівлі-продажу прав вимоги від 26.06.2013р.,посвідченого приватним нотаріусом КМНО Шевченко Д.Г.,р/№ 1441(а.с.№230-231 т.№1).

Підготовче засідання 01.02.2022р. було відкладено на 15.03.2022р.

01.02.2022р. до канцелярії суду надійшли письмові пояснення позивача від 25.01.2022р., в яких позивачем було викладено додаткові пояснення у зв`язку з проведенням судової експертизи та виниклими питаннями під час підготовчого судового засідання, долучено додаткові письмові докази на підтвердження викладених доводів та обґрунтувань (а.с. № 5-93 т. №2).

Надані позивачем письмові пояснення та додаткові письмові докази були надіслані засобами поштового зв`язку іншим учасникам справи, що підтверджується описами вкладення до цінних листі та фіскальними чеками на оплату (а.с. № 96-101 т. №2).

05.07.2022р. представником обох відповідачів адвокатом Корніловою Е.Ю. подані письмові пояснення на пояснення представника позивача від 25.01.2022р. (а.с. №133-136 т. №2).

Відповідно до положень ст. 197, ч.3 п.2 ст. 200 ЦПК України підготовче засідання було проведено 05.07.2022р. та справу призначено для судового розгляду (а.с. №137 т. №2).

В судове засідання 28.09.2022р. з`явилися представник позивача – адвокат Шамраєв М.Є. та представник обох відповідачів – адвокат Корнілова Е.Ю.

Представник третьої особи в судове засідання не з`явився, про дату розгляду справи повідомлений належним чином, про що в матеріалах справи містяться докази (а.с.№141-142 т. №2).

Представник позивача в судовому засіданні 28.09.2022р. позовні вимоги підтримав в повному обсязі, з підстав та обґрунтувань викладених у позовній заяві, письмових поясненнях по суті справи та зазначив, що в матеріалах справи наявні докази набуття ТОВ “АНСУ” права вимоги до відповідачів за договором про іпотечний кредит №27.3/000420/12-НВД від 07.09.2012р., докази неналежного виконання відповідачами грошового зобов`язання за укладеним договором, а отже і права ТОВ “АНСУ”, як нового кредитора, на солідарне стягнення з відповідачів заявленої суми заборгованості у розмірі 537 378 грн. 22 коп.

Представник обох відповідачів в судовому засідання 28.09.2022р. заперечувала проти задоволення позовних вимог з підстав та обґрунтувань викладених по тексту відзиву на позов, письмових поясненнях та зазначила, що позивачем не доведено допустимими та належними доказами факт придбання права вимоги до відповідачів за договором про іпотечний кредит №27.3/000420/12-НВД від 07.09.2012р., розмір таких вимог, не надано належних доказів щодо розміру заборгованості, оскільки складений самостійно позивачем розрахунок заборгованості не може вважатися беззаперечним доказом наявності та розміру заборгованості. Подані позивачем під час розгляду справи докази не можуть бути прийняті до уваги, оскільки не були подані разом з позовною заявою, а клопотання про поновлення строку для їх подання позивач не заявляв. Представник відповідачів просила в задоволенні позову відмовити в повному обсязі, вирішити питання розподілу понесених відповідачами судових витрат по оплаті проведення судової експертизи та витрат на правову допомогу.

Суд, вивчивши матеріали справи, вислухавши представників обох сторін в судовому засіданні 28.09.2022р., перевіривши фактичні обставини справи у межах заявлених позовних вимог та наданих сторонами письмових доказів, врахувавши надані сторонами заяви, письмовий відзив, додаткові пояснення по справі, в яких сторонами викладені позиції щодо предмету позову, оцінивши докази у їх сукупності за принципами ст.89 ЦПК України, дійшов до висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Кожна особа має право в порядку, встановленому законом, звернутися за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів (ч.1. ст.4 ЦПК України).

Суд розглядає цивільні справи не інакше, як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі (ч.1. ст.13 ЦПК України).

Відповідно до ст.81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі.

Згідно до ч.1 ст.76, ч.2 ст.77 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно ч.ч.1,2 ст.89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Щодо доводів та заперечень сторін стосовно результатів судової економічної експертизи та висновку експерта суд зазначає наступне.

Згідно ст. 102 ЦПК України висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені експертові, складений у порядку, визначеному законодавством. Предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань. Предметом висновку експерта не можуть бути питання права.

Згідно ст. 110 ЦПК України висновок експерта для суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом із іншими доказами за правилами, встановленими статтею 89 цього Кодексу.

Дійсно, на вирішення судової експертизи були поставлені питання, які входять до предмета доказування, а саме, документального підтвердження факту придбання кредиторами ПАТ “Дельта Банк”, ТОВ “АНСУ” права вимоги за договором про іпотечний кредит №27.3/000420/12-НВД від 07.09.2012р., розмір таких вимог, обґрунтованість розміру заборгованості перед ТОВ “АНСУ”, проте на які, в обсягах наданих документів, судовому експерту не було можливості надати відповіді.

При цьому, враховуючи, що будь-який висновок експерта для суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом із іншими доказами, і саме на суд покладено обов`язок надати правову кваліфікацію відносинам сторін, виходячи із фактів, установлених під час розгляду справи, доказів наявних в матеріалах справи, та визначити, яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору, обсяг вимог, які підлягають або не підлягають задоволенню, висновки суду у даній справі будуть ґрунтуватися на оцінці всіх письмових доказів поданих сторонами за час підготовчого провадження у справі.

Судом встановлені наступні факти та відповідні їм правовідносини.

07.09.2012р. між ПАТ “КРЕДИТПРОМБАНК” та ОСОБА_1 було укладено договір про іпотечний кредит №27.3/000420/12-НВД, відповідно до умов якого банк надає позичальнику на умовах терміновості, повернення і платності кредит у розмірі 400 000 грн. зі сплатою відсотків у розмірі 15% річних та кінцевим терміном повернення кредиту - 07.09.2037р. Також позичальником були підписані Додаток до договору Графік погашення іпотечного кредиту та Графік платежів та визначення сукупної вартості кредиту та реальної процентної ставки (а.с. №9-16, 17-23, 24-33 т. №1).

Відповідно до ч.1 ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї зі сторін має бути досягнуто згоди.

Згідно зі ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Частиною 1 ст.1048 ЦК України передбачено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюється договором.

Згідно зі ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

З наданого позивачем разом з позовом заяви на видачу готівки №572-16 від 07.09.2012р. меморіального ордеру №TR.5801 від 07.09.2012р. вбачається, що ПАТ “КРЕДИТПРОМБАНК” 07.09.2012р. було здійснено видачу позичальнику ОСОБА_1 кредитних коштів у розмірі 400 000 грн. за договором про іпотечний кредит №27.3/000420/12-НВД (а.с. №34-35 т. №1).

З метою забезпечення виконання зобов`язань ОСОБА_1 за договором №27.3/000420/12-НВД, 07.09.2012р. між ПАТ “КРЕДИТПРОМБАНК” та ОСОБА_2 був укладений договір поруки №27.3/000420/П01/12-НВД, за яким поручитель зобов`язалася відповідати перед кредитором солідарно в повному обсязі за своєчасне виконання боржником усіх його зобов`язань за договором про іпотечний кредит №27.3/000420/12-НВД (а.с. №45-47 т. №1).

За змістом ст.546 ЦК України виконання зобов`язання може забезпечуватись порукою.

Статтею 554 ЦК України встановлено, що у разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором, як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Частина 2 ст.554 ЦК України визначає також, що поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

26.06.2013р. між ПАТ “КРЕДИТПРОБАНК” та ПАТ “Дельта Банк” був укладений договір купівлі-продажу прав вимоги, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Шевченко Д.Г. та зареєстрований в реєстрі за №1441 (а.с. № 48-53 т. №1)

У розділі 1 Договору купівлі-продажу прав вимоги визначені наступні терміни та тлумачення:

- “Акт приймання -передачі Прав вимоги” означає письмовий акт, який укладається між сторонами та яким документально оформлюється фактична передача прав вимоги від Продавця до Покупця”;

- “Загальна купівельна ціна” є сумою всіх Купівельних цін за Права вимоги, зазначений у Додатку 1, та становить 1 439 777 387 грн.52 коп.;

- “Купівельна ціна за право вимоги” означає суму, що визначена як “Купівельна ціна” у Додатку 1 (Перелік договорів та Купівельна ціна за Права вимоги) щодо кожного Права вимоги”;

- “Права вимоги” означає всі права вимоги (як існуючи, так і майбутні, як наявні так і умовні) Продавця у якості кредитора до Позичальника за кредитними договорами, а також всі права вимоги Продавця до осіб, які надали забезпечення за договорами забезпечення, включаючи будь-які та всі права та засоби захисту прав, які доступні Продавцю, щодо виконання Позичальниками та/або особами, які надали забезпечення, будь-яких своїх обов`язків за кредитними договорами та договорами забезпечення.

Пунктом 2.3 Розділу 2 договору передбачено, що права вимоги переходять від Продавця до Покупця та обов`язки Продавця передати права вимоги вважаються виконаними з моменту підписанням Продавцем та Покупцем Акту приймання- передачі прав вимоги.

З витягу з Додатку до Акту приймання-передачі прав до договору купівлі-продажу прав вимоги від 26.06.2013р., посвідченого приватним нотаріусом Київського МНО Шевченко Д.Г., який був наданий Уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ «Дельта Банк» Матвієнком А.А. на письмовий запит ТОВ “АНСУ”, вбачається, що ТОВ “Дельта Банк” набуло права вимоги за договором №27.3/000420/12-НВД від 07.09.2012р., укладеного з ОСОБА_1 , та договорами забезпечення за цим договором за купівельною ціною 388 000 грн. 03 коп., яка згідно умов договору купівлі-продажу від 26.06.2013р. і є ціною права вимоги щодо конкретного договору №27.3/000420/12-НВД від 07.09.2012р. (а.с. № 14-15 т. №2).

Крім того, позивачем надано засвідчену 11.11.2021р. приватним нотаріусом Київського МНО Кондра Л.В., зареєстровану в реєстрі за №5172, виписку Акта приймання-передачі прав вимоги до договору купівлі-продажу прав вимоги, посвідченого приватним нотаріусом Київського МНО Шевченко Д.Г. 26.06.2013р. за №1441 та Додатку до Договору купівлі-продажу прав вимоги, викладеному на 72 аркушах, яка за змістом повністю відповідає наданому Уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ «Дельта Банк» Матвієнком А.А. витягу з Додатку до Акту приймання-передачі прав до договору купівлі-продажу прав вимоги від 26.06.2013р. (а.с. №27-28 т. №2).

Отже, враховуючи, що згідно умов договору купівлі-продажу від 26.06.2013р. “Акт приймання-передачі Прав вимоги” є документом, який укладається між сторонами та яким документально оформлюється фактична передача прав вимоги від продавця до покупця, то надані суду витяг з Додатку до Акту приймання-передачі та нотаріально засвідчена виписка Акта приймання-передачі є належним доказом переходу до ПАТ “Дельта Банк” права вимоги за договором про іпотечний кредит №27.3/000420/12-НВД від 07.09.2012р., укладеного з ОСОБА_1 , та договорами забезпечення за цим договором за купівельною ціною 388 000 грн. 03 коп.

22.08.2019р. між ПАТ “Дельта Банк” та ТОВ “АНСУ” був укладений договір №1786/К купівлі-продажу прав вимоги, відповідно до якого продавець передає у власність права вимоги ТОВ “АНСУ” до боржників, майнових поручителів та фінансових поручителів, які виникли за укладеними договорами та/або на інших підставах наведених у Додатку №1 до цього договору. Даний договір був укладений за результатами відкритих торгів (аукціону), оформлених протоколом №UA-EA-2019-06-11-000005-b від 26.07.2019р. (а.с. №54-56 т. №1).

Згідно п.1.2 договору права вимоги вважаються переданими покупцю з моменту підписання цього договору.

Згідно з укладеними домовленостями у п.3.1 сторони домовилися, що за продаж прав вимоги за цим договором покупець сплачує продавцю грошові кошти у розмірі 265 709 грн.32 коп. - “Ціна договору”. Ціна договору сплачується покупцем продавцю у повному обсязі до моменту набуття чинності цим договором на підставі протоколу, складеного за результатами відкритих торгів (аукціону), переможцем яких став покупець.

Згідно платіжного доручення №3 від 12.08.2019р. ТОВ “АНСУ” перерахувало продавцю АТ “Дельта Банк” за придбаний актив згідно з протоколом №UA-EA-2019-06-11-000005-b від 26.07.2019р., лот GL3N03021 — 265 709 грн.32 коп. (а.с. №35 т. №2).

Отже, покупцем ТОВ “АНСУ” належним чином, до підписання договору купівлі-продажу, були виконані зобов`язання по сплаті продавцю ПАТ “Дельта Банк” ціни договору за результатами відкритих торгів (аукціону), переможцем яких став покупець, а права вимоги вважаються переданими покупцю з моменту підписання цього договору.

Також між продавцем та покупцем був підписаний Додаток №1 до договору №1786/К, в якому визначено, що до ТОВ “АНСУ” перейшло право вимоги за договором №27.3/000420/12-НВД від 07.09.2012р., укладеного з ОСОБА_1 , договором поруки №27.3/000420/П01/12-НВД від 07.09.2012р., укладеного з ОСОБА_2 , договором забезпечення (іпотечний договір) №27.3/000420/101/12-НВД від 07.09.2012р., укладеного з ОСОБА_1 .

Крім того, у Додатку №1 зазначено, що загальна заборгованість за договором №27.3/000420/12-НВД на дату купівлі-продажу прав вимоги складала 457 730 грн. 67 коп., з яких: заборгованість по тілу кредиту — 323 717 грн. 33 коп., заборгованість по нарахованим відсоткам — 104 090 грн.18 коп., пеня — 29 923 грн.16 коп. (а.с. №57 т. №1).

Згідно ч.4 ст.656 ЦК України до договору купівлі-продажу на біржах, конкурсах, аукціонах (публічних торгах), договору купівлі-продажу валютних цінностей і цінних паперів застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено законом про ці види договорів купівлі-продажу або не випливає з їхньої суті.

Відповідно до положень ст. 627 ЦК України сторони є вільні в укладенні договору та визначені умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

У частині першій ст.516 ЦК України зазначено, що заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відступлення права вимоги за суттю означає договірну передачу зобов`язальних вимог первісного кредитора новому кредитору. Відступлення права вимоги відбувається шляхом укладення договору між первісним кредитором та новим кредитором.

За загальним правилом наявність згоди боржника на заміну кредитора в зобов`язанні не вимагається, якщо інше не встановлено договором або законом.

До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (ч.1 ст. 514 ЦК України).

Статтею 204 ЦК України закріплено презумпцію правомірності правочину та зазначено, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов`язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема на підставі судового рішення.

Разом з тим, презумпцію правомірності, укладеного 26.06.2013р. між ПАТ “КРЕДИТПРОБАНК” та ПАТ “Дельта Банк” договору купівлі-продажу прав вимоги та укладеного 22.08.2019р. між ПАТ “Дельта Банк” та ТОВ “АНСУ” договору №1786/К купівлі-продажу прав вимоги, під час розгляду справи відповідачами не спростовано.

З урахуванням вищевикладених обставин та досліджених доказів, суд дійшов висновку, що ТОВ “АНСУ” за договором №1786/К купівлі-продажу прав вимоги від 22.08.2019р. набуло право вимоги до боржника ОСОБА_1 та поручителя ОСОБА_2 за невиконаним грошовим зобов`язанням за договором про іпотечний кредит №27.3/000420/12-НВД від 07.09.2012р. у розмірі визначеному у Додатку №1 до договору №1786/К.

Оскільки боржник та поручитель продовжували не виконувати належним чином грошові зобов`язання по поверненню кредиту, сплаті відсотків та допустили прострочення погашення заборгованості, 07.08.2020р. ТОВ “АНСУ” на адресу ОСОБА_1 та ОСОБА_2 було надіслано вимогу про дострокове повернення кредиту, відсотків за користування кредитом та штрафних санкцій за порушення виконання зобов`язання, встановлено строк для їх виконання. Вимога позичальником була отримана особисто, проте, залишена без виконання (а.с. №67-79 т. №1).

Частина 5 ст.263 ЦПК України визначає, що обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

При ухваленні рішення, надаючи оцінку обґрунтованості заявленої позивачем суми заборгованості, суд дійшов наступних висновків.

В позовній заяві, позивач просив стягнути солідарно з відповідачів заборгованість станом на 07.08.2020р. у розмірі 537 378 грн. 22 коп., з яких: строкова заборгованість по кредиту - 273 333 грн. 65 коп., прострочена заборгованість по кредиту - 50 383 грн. 68 коп., строкова заборгованість по відсоткам - 928 грн. 70 коп., прострочена заборгованість по відсоткам - 149 909 грн. 67коп., пеня за прострочення кредиту - 9 551 грн. 96 коп., пеня за прострочення відсотків - 28 277 грн. 25 коп., сума інфляційних втрат за прострочений кредит та відсотки (за період з 08.08.2017р. по 07.08.2020р.) - 16 045 грн.08коп., сума 3% річних на прострочений кредит та відсотки (за період з 08.08.2017р. по 07.08.2020р.) - 8 948 грн.23коп.

Відповідний розмір заборгованості позивачем визначений згідно розрахунків заборгованості (а.с.№ 63-66 т. №1).

У відзиві на позов представник обох відповідачів та в поясненнях наданих в ході судового засіданні заперечувала проти заявленої до стягнення розміру суми заборгованості та посилалася на те, що позичальник сплачував достроково на адресу ПАТ “КРЕДИТПРОМБАНК” частину кредиту (тіло), на підтвердження чого надано копії платіжних квитанцій.

Так, на звернення ТОВ “АНСУ”, ПАТ “Дельта Банк” було надано розрахунок заборгованості за договором про іпотечний кредит №27.3/000420/12-НВД від 07.09.2012р., укладеного з ОСОБА_1 станом на 22.08.2019р., підписаний посадовою особою банка та скріплений печаткою, згідно якого заборгованість ОСОБА_1 за тілом кредиту складала - 323 717 грн. 33 коп., заборгованість по відсоткам - 104 090 грн. 18 коп., а також виписки по особовим рахункам щодо обліку заборгованості та здійснених погашень на користь кредитора ПАТ “Дельта Банк” за договором про іпотечний кредит №27.3/000420/12-НВД від 07.09.2012р. (а.с. №47-93 т. №2).

Виписка з банківського рахунку - це документ, що видається фінансовою установою, в якому містяться відомості про рух грошових коштів та має статус первинного документу, який містить інформацію про рух коштів на балансі карткового рахунку відповідача, операції за картковим рахунком (з визначенням дати проведення операції та визначенням проведеної операції, зазначенням суми на балансі рахунку після поведеної операції). Банківська виписка має статус первинного документу, що підтверджено Переліком типових документів, затвердженого наказом МЮУ від 12.04.2012р. № 578/5.

З виписок по особовим рахункам та розрахунку заборгованості вбачається, розмір невиконаного зобов`язання на момент придбання ПАТ “Дельта Банк” права вимоги за договором купівлі-продажу від 26.06.2013р. складав 388 000 грн. 03 коп., що відповідає купівельній цені за договором, також вбачається, що ОСОБА_1 здійснювалася часткова сплата заборгованості новому кредитору ПАТ “Дельта Банк” (дата останнього платежу - 01.07.2017р.), що відповідно спростовує твердження представника відповідача, що боржнику було невідомо про перехід прав вимоги до ПАТ “Дельта Банк”, а кредитна заборгованість була сплачена в повному обсязі первісному кредиту ПАТ “КРЕДИТПРОМБАНК”.

А тому враховуючи здійснення боржником часткових оплат на користь ПАТ “Дельта Банк” на момент передачі ТОВ “АНСУ” права вимоги за договором №1786/К купівлі-продажу прав вимоги розмір невиконаного зобов`язання по тілу кредиту складав вже - 323 717 грн. 33 коп.

Доказів виконання боржником грошового зобов`язання перед ТОВ “АНСУ” по сплаті заборгованості за тілом кредиту та відсотків суду надано не було.

Враховуючи, що за умовами договору №27.3/000420/12-НВД від 07.09.2012р. строк повернення кредиту становив до 07.09.2037р. та був змінений ТОВ “АНСУ” шляхом надіслання відповідачам вимоги про дострокове повернення всієї суми кредиту, відсотків та штрафних санкцій, нарахованих станом на 07.08.2020р., вимога була залишена без задоволення, суд вважає, що заборгованість по тілу кредиту - 323 717 грн.33 коп. (строкова заборгованість по кредиту - 273 333 грн.65 коп., прострочена заборгованість по кредиту - 50 383 грн.68 коп.), строкова заборгованість по відсоткам - 928 грн.70коп., прострочена заборгованість по відсоткам - 149 909 грн.67коп., пеня за прострочення кредиту - 9 551 грн.96 коп., пеня за прострочення відсотків - 28 277 грн.25 коп., підлягають солідарному стягненню з відповідачів.

Згідно до ст.625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Оскільки боржник прострочив виконання грошового зобов`язання, позивач просив стягнути солідарно з відповідачів відсотки, нараховані на прострочений кредит, та прострочені відсотки згідно положень ч.2 ст.625 ЦК України, також інфляційні втрати за несвоєчасне погашення кредиту та відсотків, які нараховані позивачем за період з 08.08.2017р. по 07.08.2020р.

При цьому, враховуючи, що право вимоги до позивача перейшло лише з 22.08.2019р. суд вважає, що вірним періодом нарахування за даними вимогами буде період - з 22.08.2019р. по 07.08.2020р., а тому виходячи з розрахунку позивача, сума інфляційних втрат на прострочений кредит та відсотки становить - 949 грн. 02коп., сума 3% річних на прострочений кредит та відсотки - 887 грн.12 коп.

Підсумовуючи викладене, солідарному стягненню з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь ТОВ “АНСУ” підлягає заборгованість за договором про іпотечний кредит №27.3/000420/12-НВД від 07.09.2012р. у загальному розмірі - 514 221 грн. 05 коп., а в задоволенні позовних вимог про солідарне стягнення з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 суми інфляційних втрат на прострочений кредит та відсотки та суми 3% річних на прострочений кредит та відсотки за період з 08.08.2017р. по 22.08.2019р. у розмірі 23 157 грн.17 коп. (537 378 грн. 22 коп. - 514 221 грн. 05 коп. = 23 157 грн.17 коп.) слід відмовити.

Обговорюючи питання розподілу судових витрат відповідно до положень ст.141 ЦПК України суд зазначає наступне.

Порядок розподілу судових витрат між сторонами визначений ст. 141 ЦПК України, у відповідності до ч. ч. 1, 2 якої судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу, проведенням експертизи.

Із положень ч.ч. 1-4 ст.137 ЦПК України слідує, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг) виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

У постанові Великої Палати Верховного Суду по справі №751/3840/15-ц від 20.09.2018р. суд зазначає, що на підтвердження розміру витрат на професійну правничу допомогу суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), розрахунок наданих послуг, документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Наявність документального підтвердження витрат на правову допомогу та їх розрахунок є підставою для задоволення вимог про відшкодування таких витрат.

02.11.2021р. від представника обох відповідачів адвоката Корнілової Є.Ю. до суду надійшла заява щодо витрат на професійну правничу допомогу (а.с. №199-201, 202-207 т. №1).

Надання професійної правничої допомоги відповідачам здійснювала адвокат Корнілова Є.Ю. на підставі договорів про надання правничої допомоги №б/н від 17.01.2021р. та ордерів серія АЕ №1052322 від 17.01.2021р., серія АЕ №1052317 від 17.01.2021р. (а.с. №130, 132-135 т. №1).

Договорами про надання професійної правничої допомоги від 17.01.2021р. було узгоджено фіксований розмір гонорару у сумі 10 000 грн. в кожному договорі та зазначено, що даний розмір гонорару не залежить не від кількості витрачених годин адвокатом, не від кількості підготовлених документів, сплачується готівкою.

На підтвердження понесених відповідачами витрат на професійну правничу допомогу суду надано: копії договорів про надання правничої допомоги №б/н від 17.01.2021р., які були укладені між ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та адвокатом Корніловою Є.Ю., звіти адвоката до договорів, які були підписані з клієнтами, копії квитанцій до прибуткового касового ордера №20/01 від 20.01.2021р. про сплату кожним відповідачем адвокату гонорару у розмірі 10 000 грн.

Так, відповідачами у справі понесені наступні судові витрати. Кожним з відповідачів внесена оплата витрат на професійну правничу допомогу по 10 000грн. (а.с. № 204, 205 т. №1), а також здійснена оплата проведення судової економічної експертизи у розмірі 32 949 грн. 12 коп. (а.с. № 182, 206 т. № 1), отже судові витрати понесені на загальну суму - 52 949 грн. 12 коп.

Втім, з урахуванням часткового задоволення позовних вимог відповідно до положень ст.141 ЦПК України, суд вважає за необхідне стягнути з позивача на користь відповідача ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на оплату судових витрат – по 1 141грн., тобто пропорційно тій частині позовних вимог, в задоволенні якої позивачу відмовлено (23 157 грн.17 коп. * 52 949 грн. 12 коп. : 537 378 грн.22 коп. : 2 = 1 141грн.).

Позивачем у справі понесені судові витрати по оплаті судового збору при подачі позову у розмірі 8 060 грн. 67коп. (за ставками 2020р., коли було подано позов).

З урахуванням часткового задоволення позову відповідно до ст.141 ЦПК України, суд вважає, що з відповідачів на користь позивача слід стягнути судовий збір пропорційно задоволеній частині позовних вимог, а саме, у розмірі 7 713 грн. 31 коп. (514 221 грн.05 коп. * 8 060 грн.67 коп.: 537 378 грн. 22 коп. = 7 713 грн. 31 коп.), тобто по 3 856 грн.65коп. з кожного відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 204, 526, 628, 629, 516, 517, 1048, 1054 ЦК України, ст.ст. 4, 10, 12, 13, 19, 76-81, 89, 128-131, 141, 223, ч.1 ст. 247, ст.ст. 259, 263-265 ЦПК України, суд,

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю “АНСУ” до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 (третя особа: Публічне акціонерне товариства «Дельта Банк» в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ «Дельта Банк» Матвієнка Андрія Анатолійовича) про солідарне стягнення заборгованості по кредитному договору, відсотків, пені, суми інфляційних втрат та 3 % річних - задовольнити частково.

Стягнути солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “АНСУ” заборгованість по договором про іпотечний кредит №27.3/000420/12-НВД від 07.09.2012р. в загальному розмірі 514 221 грн.05 коп. (п`ятсот чотирнадцять тисяч двісті двадцять одну грн. 05 коп.), з яких: строкова заборгованість по кредиту - 273 333 грн.65 коп.; прострочена заборгованість по кредиту - 50 383 грн.68 коп.; строкова заборгованість по відсоткам - 928 грн.70коп.; прострочена заборгованість по відсоткам - 149 909 грн.67коп.; пеня за прострочення кредиту - 9 551 грн.96 коп.; пеня за прострочення відсотків - 28 277 грн.25 коп., сума інфляційних втрат на прострочений кредит та відсотки становить - 949 грн. 02коп., сума 3% річних на прострочений кредит та відсотки - 887 грн.12 коп.

В задоволенні іншої частини позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю “АНСУ” до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 (третя особа: Публічне акціонерне товариства «Дельта Банк» в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ «Дельта Банк» Матвієнка Андрія Анатолійовича) про солідарне стягнення суми інфляційних втрат на прострочений кредит та відсотки та суми 3% річних на прострочений кредит та відсотки за період з 08.08.2017р. по 22.08.2019р. у розмірі 23 157 грн.17 коп. – відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “АНСУ” судові витрати по оплаті судового збору у розмірі – 3 856 грн. 65 коп.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “АНСУ” судові витрати по оплаті судового збору у розмірі - 3 856 грн. 65 коп.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “АНСУ” на користь ОСОБА_1 судові витрати по оплаті професійної правничої допомоги та по оплаті проведення судової експертизи у розмірі 1 141грн.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “АНСУ” на користь ОСОБА_2 судові витрати по оплаті професійної правничої допомоги та по оплаті проведення судової експертизи у розмірі 1 141грн.

Рішення суду набирає законної сили в порядку, передбаченому ст.273 ЦПК України.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду.

Суддя: Ткаченко Н.В.