Рішення № 106697755, 12.10.2022, Міжгірський районний суд Закарпатської області

Справа № 302/1026/22

2/302/258/22

Номер рядка звіту 68

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.10.2022 смт. Міжгір`я Закарпатської області

Міжгірський районний суд Закарпатської області в складі:

головуючого, судді Пухальського С. В.,

за участю секретаря судового засідання Куруц В. І.,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , про розірвання шлюбу та визначення місця проживання малолітньої дитини,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з вказаною позовною заявою, посилаючись на те, що 24 червня 2010 року він уклав шлюб з відповідачкою, від якого в них народилася дитина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Зазначає, що спільне життя з відповідачкою не склалося, між ними почали виникати різного роду непорозуміння, сварки, конфлікти, що призвело до втрати взаємних почуттів один до одного і окрім цього, це все створювало негативну та напружену атмосферу в сім`ї, що в свою чергу унеможливило спільне проживання.

Як зазначає позивач, відповідачка має намір виїхати за кордон на невизначений термін, а тому вихованням та утриманням дитини займатись не може. Позивач проживає у власному будинку, де наявні всі необхідні умови для комфортного проживання дитини, має стабільний заробіток. Натомість, відповідачка після розірвання шлюбу не зможе забезпечити належні умови для проживання, виховання та утримання дитини у зв`язку з тим, що на даний час ніде не працевлаштована, доходів не отримує і змушена виїхати на роботу за кордон, де будучи зайнятою на роботі, не матиме можливості забезпечити їй навчання та належний догляд.

Посилаючись на вказані обставини, позивач просив суд розірвати укладений між ним та відповідачкою шлюб та визначити місце проживання спільної дитини з ним.

Ухвалами суду від 15 вересня 2022 року:

--- по справі відкрито провадження в порядку загального позовного провадження (а.с. 25-26);

--- до участі в справі залучено як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача Службу у справах дітей Міжгірської селищної ради Закарпатської області (а.с. 27).

Позивач ОСОБА_1 та його представник – адвокат Кривка П. П. в підготовче судове засідання не з`явилися, подали заяви з проханням розглянути справу за заявленим позовом за їх відсутності.

Відповідач ОСОБА_2 подала до суду заяву за змістом якої висловила позицію про визнання позовних вимог у повному обсязі, справу просила розглядати без її участі у зв?язку із виїздом за межі України.

Службою у справах дітей Міжгірської селищної ради Закарпатської області явку представника в судове засідання не забезпечено.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд приходить до наступних висновків.

Відповідно до частини 3 статті 200 Цивільного процесуального кодексу України (далі – ЦПК України) за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.

Так, частиною 4 статті 206 ЦПК України передбачено, що у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

Таким чином, ЦПК допускає ухвалення рішення в підготовчому судовому засіданні і в правовідносинах, що виникли між сторонами відповідачка позов визнала, таке визнання позову не суперечить закону та не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, отже в даному випадку наявні законні підстави для ухвалення рішення про задоволення позову в підготовчому засіданні.

Суд встановив, що між сторонами 24 червня 2010 року було зареєстровано шлюб, що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 від 24 червня 2010 року (а. с. 7).

Від шлюбу сторони мають дитину: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка навчається в 6-Б класі Міжгірського ліцею №2 ступенів імені Августина Волошина та проживає разом із батьком, про що свідчить зміст копії свідоцтва про народження від 06 січня 2011 року серії НОМЕР_2 , довідок від 07.09.2022 №1086 та від 08.09.2022 №64 (а.с. 8, 9, 12).

Як вбачається із копії акту обстеження житлово-побутових умов проживання ОСОБА_1 , останній проживає у власному будинку за адресою: АДРЕСА_1 , із відповідачкою ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та донькою ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 . В будинку наявні необхідні меблі, побутова і комп`ютерна техніка, всередині охайно та чисто, проведений капітальний ремонт. Житлово-побутові умови задовільні (а.с. 10).

Відповідно до статті 51 Конституції України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки і чоловіка. Кожен із подружжя має рівні права і обов`язки у шлюбі та сім`ї.

Аналогічні приписи викладені у статті 24 Сімейного Кодексу України (далі – СК України), у якій, крім іншого передбачено, що примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.

Частинами 3, 4 статті 56 СК України передбачено право кожного з подружжя припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканість і може мати наслідки, встановлені законом.

Відповідно до частини 3 статті 105 СК України, шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду відповідно до статті 110 цього Кодексу.

Відповідно до частин 8 та 9 статті 7 СК України, регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини, непрацездатних членів сім`ї. Сімейні відносини регулюються на засадах справедливості, добросовісності та розумності, відповідно до моральних засад суспільства.

За змістом частини 1 статті 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою.

Відповідно до частини 1 статті 151 СК України батьки мають переважне право перед іншими особами на особисте виховання дитини.

Частинами 1 та 2 статті 155 СК України передбачено, що здійснення батьками своїх прав та виконання обов`язків мають ґрунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності. Батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини.

Місце проживання дитини, яка недосягла десяти років, визначається за згодою батьків. Місце проживання дитини, яка досягла десяти років, визначається за спільною згодою батьків та самої дитини (частини 1 та 2 статті 160 СК України).

За загальним правилом за відсутності спору щодо того з ким із батьків будуть проживати неповнолітні діти, суд може вирішити питання про залишення проживання дитини з матір`ю чи батьком одночасно з вимогою про розірвання шлюбу. Даний висновок міститься в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 15 січня 2020 року у справі №200/952/18.

З урахуванням наведеного, оцінюючи наявні у матеріалах справи докази та встановлені судом обставини в їх сукупності, виходячи з визнання відповідачкою позову, суд приходить до висновку щодо обґрунтованості позовних вимог про розірвання шлюбу та визначення місця проживання малолітньої дитини з батьком.

При ухваленні такого рішення суд переконаний, що за наведених вище обставин встановлення місця проживання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 разом із батьком відповідатиме інтересам дитини.

Керуючись статтями 2, 3, 10-13, 19, 76-81, 258-259, 263-265, 268, 273 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позовну заяву задовольнити.

Шлюб, зареєстрований 24 червня 2010 року Відділом реєстрації актів цивільного стану Міжгірського районного управління юстиції Закарпатської області, актовий запис №35 від 24 червня 2010 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_4 – розірвати.

Малолітню ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , залишити на утриманні, самостійному вихованні та проживанні біля батька ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 .

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів до Закарпатського апеляційного суду безпосередньо або через Міжгірський районний суд Закарпатської області з дня його проголошення.

Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його проголошення, складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження – якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому відповідного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Повний текст судового рішення складено 12 жовтня 2022 року.

Суддя Пухальський С. В.