Рішення № 10669752, 03.08.2010, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

03.08.10 р.                     Справа № 18/16                               

за позовом: Відкритого акціонерного товариства „Металургійний комбінат

„Азовсталь” м. Маріуполь Донецької області

до відповідача: Приватного підприємства „Сектор – плюс” м. Маріуполь

Донецької області

про стягнення 178611,41 грн.

Суддя господарського суду Донецької області О.В.Овсяннікова

розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду справу за

участю представників сторін:

від позивача: Данилова С.О. – дов.

від відповідача: не з’явився.

Відкрите акціонерне товариство „Металургійний комбінат „Азовсталь” звернулось з позовом про стягнення з Приватного підприємства „Сектор – плюс” 144417,60 грн. неповернутої передплати, 23588,02 грн. пені, 7365,30 грн. інфляційних та 3240,49 грн. річних за період прострочки з 16.04.2009 р. по 14.01.2010 р., а всього 178611,41 грн.

          В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на те, що відповідачем не повернута невикористана частина авансу, а тому він має сплатити пеню, річні та інфляційні.

Заявою від 11.03.2010 р. позивач змінив позовні вимоги і просить суд стягнути з відповідача 144417,60 грн. неповернутої передплати, 23588,02 грн. пені, 3240,39 грн. річних за період прострочки з 18.04.2009 р. по 16.01.2010 р. та 7365,30 грн. інфляційних за період прострочки з 01.05.2009 р. по 31.12.2009 р., а всього 178611,41 грн.

Відповідно до ст. 22 Господарського процесуального кодексу України позивач має право до прийняття рішення по справі змінити підставу або предмет позову, збільшити або зменшити розмір позовних вимог, тому суд приймає заяву і справа розглядається з урахуванням змінених вимог.

Відповідач проти позову заперечує з посиланням на те, що ним були виконані додаткові роботи, не передбачені кошторисом, а тому боргу перед позивачем у нього немає.

У судове засідання 03.08.2010 р. представник відповідача не з’явився.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши доводи та пояснення представника позивача, суд встановив наступне.

20.02.2008 р. сторонами був укладений договір підряда № 3/02, згідно з яким Підрядник (відповідач) зобов’язався власними або залученими силами по завданню Замовика (позивача) виконати ремонтно – будівельні роботи санвузлів у приміщенні заводоуправління, передбачені графіком проведення відновлювальних ремонтів на ВАТ „МК „Азовсталь” згідно кошторису № п2901/25, а Замовник зобов’язався ці роботи прийняти та оплатити.

Вартість робіт визначена орієнтовно у сумі 572148,00 грн. (п. 2.5 договора)

У п. 4.1 договора сторони передбачили, що Замовник сплачує Підряднику передплату у розмірі 348000,00 грн. на придбання матеріалів на підставі виставленого рахунку підрядника впродовж 5 банківських днів.

На виконання умов договору позивачем платіжними дорученнями №№ 3000298029 від 16.05.2008 р. та 3000300719 від 30.05.2008 р. було сплачено відповідачу 348000,00 грн.

Відповідно до п. 9.1 договора здача – прийомка виконаних робіт здійснюється сторонами щомісячно або по факту виконання робіт по актам прийомки виконаних робіт (акт форми КБ-2в).

Відповідачем у серпні та вересні 2008 р. були виконані і передані позивачу роботи на загальну суму 203582,40 грн., що підтверджується:

–          актом № 5509 за серпень 2008 р. на суму 81241,20 грн.;

–          актом № 5622 за вересень 2008 р. на суму 122341,20 грн.

Таким чином у відповідача залишилась частина невикористаного авансу у сумі 144417,60 грн.

Доказів виконання робіт на цю суму відповідачем не подано.

Заперечення відповідача проти позову з посиланням на те, що ним виконані додаткові роботи, судом відхиляються з огляду на наступне.

У п. 8.4 договора сторони обумовили, що проведення будь – яких додаткових робіт, не затверджених Замовником, має бути попередньо узгоджено з ним і можливо тільки після узгодження Замовником можливості їх виконання.

Наданий відповідачем акт на здійснення додаткових робіт не може бути доказом виконання робіт, оскільки таким доказом є акт ф. КБ-2в, в якому має бути зазначені перелік, об’єми та сума виконаних робіт.

Враховуючи, що строк дії договора закінчився 31.12.2008 р. невикористана сума попередньої оплати підлягає поверненню.

Відповідно до п. 1 ст. 1212 особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Позовні вимоги в частині стягнення річних та інфляційних втрат також підлягають задоволенню виходячи з наступного.

09.04.2009 р. позивачем була надіслана відповідачу претензія № 09-24/09-9 від 08.04.2009 р. про повернення 144417,60 грн.

Претензія була надіслана рекомендованим листом.

Відповідно до п. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Таким чином, відповідач був зобов’язаний повернути позивачу невикористану суму попередньої оплати у 7 – денний строк з дня отримання претензійної вимоги.

Саме з дня отримання претензії у відповідача виникли грошові зобов’язання.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Заперечень проти нарахованих позивачем сум інфляційних втрат та річних відповідачем не висунуто.

Таким чином з відповідача підлягають стягненню річні у сумі 3240,49 грн. за період прострочки з 18.04.2009 р. по 16.01.2010 р. та інфляційні у сумі 7365,30 грн. за період прострочки з 01.05.2009 р. по 31.12.2009 р

Позовні вимоги в частині стягнення пені суд вважає необґрунтованими з огляду на наступне.

Пеня нарахована позивачем на підставі п. 16.8 договора, який передбачає застосування пені у разі порушення підрядником умов договору.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Ст. 611 Цивільного кодексу України встановлює правові наслідки порушення зобов’язання, зокрема:

1) припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору;

2) зміна умов зобов'язання;

3) сплата неустойки;

4) відшкодування збитків та моральної шкоди.

Позивачем не подано суду жодного доказу, який би свідчив про порушення відповідачем умов договору.

У розділі 13 договора встановлена відповідальність сторін за порушення умов договору в частині строків виконання робіт, якості виконаних робіт, охорони майна, оплати робіт, тощо.

Позивачем не зазначено ні у претензії, ні у позовній заяві які саме умови договору були порушені підрядником.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Як вбачається з матеріалів справи договір сторонами достроково не розривався, а припинив свою дію у строки передбачені п. 15.1 договора – за закінченням строку на який він був укладений.

Беручи до уваги викладене і враховуючи, що позовні вимоги частково обґрунтовані, вони підлягають задоволенню в обґрунтованій частині.

Керуючись ст.ст. 22, 33, 43, 49, 82, 84–85 Господарського процесуального кодексу України, на підставі ст.ст. 530, 625, 1212 Цивільного кодексу України, суд, –

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги Відкритого акціонерного товариства „Металургійний комбінат „Азовсталь” м. Маріуполь Донецької області до Приватного підприємства „Сектор – плюс” м. Маріуполь Донецької області про стягнення 178611,41 грн. – задовольнити частково.

Стягнути з Приватного підприємства „Сектор – плюс” м. Маріуполь Донецької області (87548, Донецька область, м. Маріуполь, пр. Будівельників, 119А, кв. 2, код ЄДРПОУ 30832848) на користь Відкритого акціонерного товариства „Металургійний комбінат „Азовсталь” м. Маріуполь Донецької області (87500, Донецька область, м. Маріуполь, вул. Лепорського, 1, код ЄДРПОУ 00191158) 144417,60 грн. передплати, як безпідставно набутого майна, 3240,49 грн. річних, 7365,30 грн. інфляційних втрат, 1550,23 грн. державного мита та 204,83 грн. витрат на інформаційно – технічне забезпечення судового процесу.

В іншій частині вимог – відмовити.

У засіданні суду оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Рішення набирає чинності після закінчення 10 – денного строку на його оскарження.

Повний текст рішення підписаний 05.08.2010 р.

Суддя