Ухвала суду № 106695985, 20.09.2022, Ленінський районний суд м. Дніпропетровська

20.09.2022 Єдиний унікальний номер 205/8268/20

.

Номер провадження: 2/205/844/2022

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 вересня 2022 року м. Дніпро

Ленінський районний суд м. Дніпропетровська у складі:

головуючого судді Мовчан Д.В.

при секретарі Волкобоєвої А.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження у м. Дніпрі заяву позивача ОСОБА_1 про прийняття до провадження уточненого позову по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 в інтересах недієздатної особи ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , третя особа, що не заявляє самостійні вимог на предмет спору: Дніпровська міська рада, про усунення перешкод в користуванні власністю,-

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Ленінського районного суду м. Дніпропетровська перебуває вказана цивільна справа, провадження по який було відкрито за позовом ОСОБА_1 в інтересах недієздатної особи ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , третя особа, що не заявляє самостійні вимог на предмет спору: Дніпровська міська рада, про усунення перешкод в користуванні власністю.

До суду надійшла заява позивача ОСОБА_1 про прийняття до провадження заяви про уточнення предмету позову по даній цивільній справі, в якому, крім позовних вимог за первісним позовом про усунення перешкод у користуванні ОСОБА_1 та ОСОБА_2 житловим будинком АДРЕСА_1 , шляхом зобов`язання ОСОБА_3 за власні кошти знести, демонтувати металевий паркан, самочинно встановлений впритул до зовнішньої стіни житлового будинку АДРЕСА_1 зі сторони домоволодіння АДРЕСА_2 , для забезпечення позивачам вільного доступу до горища та обслуговування будинку, позивач заявляє нові вимоги щодо встановлення заборони ОСОБА_3 вчиняти дії з встановленням паркану, огорожі або будь–якої іншої конструкції стіни житлового будинку АДРЕСА_1 та висотою не більш ніж два метра.

Суд, дослідивши матеріали первісного позову, заяви про прийняття уточненої позовної заяви, приходить до наступного.

Суд зазначає, що процесуальним законом не передбачено права позивача на подання заяв (клопотань) про "доповнення" або "уточнення" позовних вимог. Тому в разі надходження до суду однієї із зазначених заяв (клопотань) останній, виходячи з її змісту, а також змісту раніше поданої позовної заяви та конкретних обставин справи, повинен розцінювати її як: - подання іншого (ще одного) позову, чи - збільшення або зменшення розміру позовних вимог, чи - об`єднання позовних вимог, чи - зміну предмета або підстав позову.

При цьому при поданні вказаних заяв (клопотань) позивач має дотримуватися правил вчинення відповідної процесуальної дії, недодержання яких тягне за собою процесуальні наслідки, передбачені ЦПК України.

Суд вказує, що складовою правової визначеності є передбачуваність застосування норм процесуального законодавства. Європейський суд з прав людини зазначає, що сторони судового провадження повинні мати право очікувати застосування до їхньої справи чинних норм процесуального законодавства (рішення Європейського Суду з прав людини у справі ??"Дія 97" проти України?? від 21 жовтня 2010 року).

У пунктах 6, 7 частини другої статті 43 ЦПК України встановлено, що учасники справи зобов`язані: виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки; виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом.

Особа, яка звертається до суду з позовом, самостійно визначає у позовній заяві, яке її право чи охоронюваний законом інтерес порушено особою, до якої пред`явлено позов, та зазначає, які саме дії необхідно вчинити суду для відновлення порушеного права. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Предмет позову кореспондується із способами захисту права, які визначені, зокрема у статті 16 Цивільного кодексу України, а відтак зміна предмета позову означає зміну вимоги, що може полягати в обранні позивачем іншого/інших, на відміну від первісно обраного/них способу/способів захисту порушеного права, в межах спірних правовідносин.

Відповідно до пункту 2 частини другої статті 49 ЦПК України позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.

Згідно із частиною третьою статті 49 ЦПК України до закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви.

Оскільки, вказана заява про уточнення предмету позову фактично уявляє собою заяву про зміну предмету позову через пред`явлення фактично нових позовних вимог позивам, то позивач мав право на подання такої заяви до закінчення підготовчого засідання

Як вбачається із матеріалів справи ухвалою Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 18.02.2021 року було закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду, тому уточнена позовна заява від 07.07.2021 року подана з пропуском строків передбачених ч. 3 ст. 49 ЦПК України.

Доказів про поважність пропуску вказаних строків позивачем та її представником до суду надано не було.

Строки, в межах яких вчиняються процесуальні дії, встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені, - встановлюються судом, що передбачено ст.120 ЦПК України.

Згідно статті 126 ЦПК України право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом. Документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Таким чином, оскільки заява про уточнення предмету позову подана вже під час судового розгляду справи, то таку заяву слід залишити без розгляду.

Разом з тим, враховуючи положення ст. 4 ЦПК України, суд вважає за необхідним роз`яснити позивачу її процесуальне право на звернення до суду з новим позовом в загальному порядку згідно положень ст. 175-177 ЦПК України.

На підставі наведеного та керуючись ст. 49, 260 ЦПК України, суддя,-

УХВАЛИВ:

1. Заяви ОСОБА_1 про уточнення предмету позову по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 в інтересах недієздатної особи ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , третя особа, що не заявляє самостійні вимог на предмет спору: Дніпровська міська рада, про усунення перешкод в користуванні власністю – залишити без розгляду.

2. Роз`яснити право на звернення до суду, із окремим позовом в загальному порядку щодо вимог та підстав на їх обґрунтування, викладених в уточнені позовній заяві.

Ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду.

Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення.

Суддя: Мовчан Д.В.