Рішення № 106695834, 06.10.2022, Шепетівський міськрайонний суд Хмельницької області

Справа 688/892/22

№ 2/688/382/22

Рішення

Іменем України

06 жовтня 2022 року м. Шепетівка

Шепетівський міськрайонний суд Хмельницької області в складі:

головуючого – судді Козачук С.В.,

з участю секретаря судового засідання – Марчук І.Г.,

відповідача – ОСОБА_1 ,

представника відповідача – Приходченко О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Шепетівка в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

встановив:

Короткий зміст та обґрунтування позовних вимог, позиція позивача

27 квітня 2022 року АТ КБ «ПриватБанк» звернулось до суду з позовною заявою до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

В обґрунтування позову посилається на те, що відповідач з метою отримання банківських послуг підписав Заяву № б/н від 25.09.2014 року. ОСОБА_1 було відкрито кредитний рахунок, встановлено початковий кредитний ліміт та видано кредитну картку. У подальшому розмір кредитного ліміту збільшився до 50000 грн.

Щодо встановлення та зміни кредитного ліміту банк керується пунктами 2.1.1.2.3, 2.1.1.2.4 «Умов та правил надання банківських послуг», де зазначено, що клієнт дає свою згоду, що кредитний ліміт встановлюється за рішенням банку та дає право банку в будь-який момент змінити (зменшити або збільшити) кредитний ліміт. Підписання даного договору є прямою та безумовною згодою клієнта щодо прийняття будь-якого розміру кредитного ліміту, встановленого банком.

Відповідач ОСОБА_1 підтвердила свою згоду на те, що підписана анкета-заява разом з «Умовами та правилами надання банківських послуг» та «Тарифами Банку», які викладені на банківському сайті www.privatbank.ua, складає між нею та позивачем договір, що підтверджується підписом у заяві. У зв`язку із неналежним виконанням умов договору станом на 26.01.2022 року загальна сума заборгованості по кредиту становить 83323 грн. 05 коп., яку позивач просив стягнути з відповідача на його користь та судовий збір в розмірі 2481 грн.

Представник позивача у судове засідання не з`явився. Проте, представник за довіреністю №3013-К-Н-О від 10.08.2020 року ОСОБА_3 подав письмове клопотання, в якому просиврозгляд справи провести у його відсутність, позов підтримав в повному обсязі. У разі неявки в судове засідання відповідача, не заперечував проти заочного розгляду справи та ухвалення заочного рішення суду.

Позиція відповідача

Відповідач ОСОБА_1 у судовому засіданні позов не визнала та суду пояснила, що, дійсно 25.09.2014 року підписала анкету-заяву у ПАТ КБ «ПриватБанк», отримала кредитну картку та користувалась кредитними коштами, наданими банком у вигляді кредитного ліміту. Погашення кредиту здійснювала до квітня 2021 року, в тому числі за послугою «Миттєва розстрочка». Перевипуск карти у квітні 2021 року проведено без її присутності, оскільки картку віддала для ОСОБА_4 , яка користується такою картою і по даний час. Просила відмовити у задоволенні позову, оскільки ОСОБА_4 отримала дану картку шляхом зловживання своїм службовим становищем та її довірою, так як остання перебувала на посаді спеціаліста АТ КБ «ПриватБанк».

Представник відповідача Приходченко О.О. в судовому засіданні позов не визнала з підстав викладених у відзиві на позовну заяву, у задоволенні позову просила відмовити.

Заяви, клопотання та інші процесуальні дії у справі

Ухвалою Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області від 06 травня 2022 року відкрито провадження в справі та призначено її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін на 09 год. 00 хв. 06 червня 2022 року, який через відсутність інформації про повідомлення відповідачки про дату та місце розгляду справи відкладено на 09 год. 00 хв. 04 серпня 2022 року, 09 год. 00 хв. 07 вересня 2022 року та за клопотанням відповідачки на 10 год. 00 хв. 06 жовтня 2022 року.

14 вересня 2022 року судом отримано поданий представником відповідача ОСОБА_5 відзив на позовну заяву з письмовими доказами. Позов не визнала, зазначивши, що позовні вимоги до ОСОБА_1 є безпідставними, не відповідають закону, об`єктивній дійсності, оскільки відсутні підстави вважати, що умови договору були доступні та зрозумілі відповідачці на момент підписання заяви від 25.09.2014 року, а також відсутня згода ОСОБА_1 щодо вказаних умов на момент підписання заяви, позивач відповідних доказів щодо цього не надає. Розмір процентів за користуванням кредитним лімітом, порядок їх списання, а також інші дії зі сторони банку по списанню коштів з рахунку відповідачки не залежали від її волі, нею не узгоджувались. Окрім того, зазначає, що згідно виписки за договором б/н за період з 25.09.2014 року по 27.01.2022 року, наданою позивачем, відповідач скористалась кредитними коштами в сумі 293491,65 грн., при цьому сплатила кошти в сумі 210168,60 грн. При цьому, із суми використаних коштів необхідно вирахувати списані без відома та волі відповідачки кошти як відсотки за використання кредитного ліміту та регулярне списання коштів, списання щомісячного платежу, а також інші списання здійснені банком, на загальну суму - 60772,61 грн., через те, що на вказане списання відповідачка згоди не давала, так як договору не підписувала. Вказані кошти не можуть ввійти до тіла кредиту, адже ОСОБА_1 їх не отримувала та ними не скористалася. Крім того, вказує, що вирахуванню також підлягає заборгованість за простроченими відсотками, зазначена у загальній сумі заборгованості позивачем, що складає 16050,86 грн. Таким чином, 83323,05-60772,61-16050,86 дорівнює 6499,58 грн. це фактична заборгованість за тілом кредиту тобто сума, яку фактично отримала в борг відповідачка. У заяві від 25.09.2014 року не зазначена процентна ставка, відсутні умови договору про встановлення відповідальності у вигляді неустойки (пені, штрафів) за порушення зобов`язання у вигляді грошової суми та її визначеного розміру. Тому стверджує, що списання банком коштів - списання відсотків за використання кредитного ліміту, списання відсотків за прострочений кредит, пеня за прострочку за кредитом, щомісячний платіж за послугою «Миттєва розстрочка», а також інше списання коштів банком, якими відповідачка фактично не скористалася та згоду на списання яких не давала через відсутність доказів ознайомлення із самим договором кредитування та умовами і правилами даного договору, не може складати тіло кредиту та не можуть бути стягнуті з останньої.

Крім того, звертає увагу суду на те, що фактично відповідачка декілька останніх років даною кредитною карткою не користувалася, оскільки передала її для користування ОСОБА_4 , яка отримала дану картку шляхом зловживання своїм службовим становищем та довірою останньої. На той час ОСОБА_6 перебувала на посаді спеціаліста AT КБ «ПриватБанк». Тому останні декілька років кредитними коштами користувалася саме ОСОБА_6 , у зв`язку з чим 09.07.2022 року до ЄРДР за №12022244000000689 за заявою ОСОБА_1 уповноваженою особою Шепетівського РУП ГУНП в Хмельницькій області внесено відомості про кримінальне правопорушення, кваліфіковане за ч. 3 ст. 191 КК України про те, що в 2021 році ОСОБА_6 , перебуваючи на посаді спеціаліста AT КБ «ПриватБанк», за попередньою змовою з невстановленими особами «А-Банк», шляхом зловживання своїм службовим становищем, повторно, заволоділа грошовими коштами ОСОБА_1 , чим спричинила матеріальну шкоду останній, на підтвердження чого надала копію витягу з ЄРДР.

Виклад встановлених судом обставин, зміст спірних правовідносин та докази на їх підтвердження

Судом встановлено, що ОСОБА_7 стала клієнтом ПАТ КБ «ПриватБанк», у зв`язку з чим уклала договір про надання банківських послуг шляхом підписання анкети-заяви б/н від 25 вересня 2014 року про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг у ПриватБанку, згідно якої отримала кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок.

АТ КБ «ПриватБанк» є правонаступником прав та обов`язків ПАТ КБ «ПриватБанк» у зв`язку з чим на підставі рішення Єдиного акціонера Банку від 21.05.2018 року № 519 змінено тип та найменування позивача, про що зазначено в його Статуті.

У анкеті-заяві зазначено, що відповідач ОСОБА_8 згідна з тим, що ця заява разом з Умовами та Правилами надання банківських послуг і Тарифами становить між нею та банком договір про надання банківських послуг, а також, що вона ознайомилась та погодилась з Умовами та Правилами надання банківських послуг і Тарифами банку.

Позивач зазначає, що на даний час відповідач ухиляється від виконання своїх зобов`язань і не погашає заборгованість за Договором про надання банківських послуг, що є порушенням законних прав та інтересів АТ КБ «ПриватБанк», що стало приводом для звернення до суду з вказаним позовом.

АТ КБ «ПриватБанк» обґрунтовувало свій позов у частині стягнення тіла кредиту та процентів тим, що між сторонами був укладений кредитний договір, за умовами якого ОСОБА_9 отримала кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок, однак, остання не виконувала зобов`язання за цим договором, у зв`язку з чим виникла заборгованість.

На підтвердження вказаних обставин АТ КБ «ПриватБанк» надало суду: Анкету-заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг у Приватбанку від 25.09.2014 року, витяг з Умов та Правил надання банківських послуг, витяг з Тарифів обслуговування кредитних карт «Універсальна», розрахунок заборгованості за кредитним договором станом на 26.01.2022 року, виписку по рахунку відповідача станом на 26.01.2022 року, довідку про зміну умов кредитування та обслуговування кредитної картки; довідку про видані картки.

Докази у справі достовірно вказують на те, що ПАТ КБ «ПриватБанк» відкрило на ім`я відповідача картковий рахунок, видало кредитну картку, на яку в подальшому перераховані кредитні кошти.

Відповідно довідки АТ КБ «ПриватБанк» ОСОБА_9 згідно кредитного договору б/н отримала кредитну картку 25.09.2014 року № НОМЕР_1 строком дії до квітня 2017 року, 22.05.2017 року - кредитну картку № НОМЕР_2 строком дії до травня 2021 року, 29.04.2021 року - кредитну картку № НОМЕР_3 строком дії до грудня 2023 року.

Згідно довідки про зміну умов кредитування та обслуговування кредитної картки № НОМЕР_1 ОСОБА_9 відбувалась зміна кредитного ліміту, а саме: 25.09.2014 року встановлено 1100 грн. та зменшено кредитний ліміт до 300 грн.; 20.04.2015 року збільшено кредитний ліміт до 850 грн.; 15.07.2016 року збільшено кредитний ліміт до 2000 грн.; 03.11.2017 року збільшено кредитний ліміт до 4000 грн.; 22.11.2017 року збільшено кредитний ліміт до 6000 грн.; 16.05.2018 року збільшено кредитний ліміт до 8500 грн.; 18.07.2020 року збільшено кредитний ліміт до 20000 грн. та зменшено його до 15000 грн.; 28.04.2021 року збільшено кредитний ліміт до 50000 грн.; 31.08.2021 року та 01.09.2021 року зменшено кредитний ліміт до 0 грн.

З виписки по особовому рахунку ОСОБА_9 станом на 27.01.2022 року вбачається, що відповідач періодично отримувала кредитні кошти та користувалася ними. Крім того, вказані обставини визнала і в судовому засіданні відповідач ОСОБА_1 .

Згідно наданого позивачем розрахунку заборгованості за договором №б/н від 25.09.2014 року станом на 26.01.2022 року існує заборгованість в сумі 83323 грн. 05 коп., з яких: 67272 грн. 19 коп. - заборгованість за тілом (простроченим тілом) кредита, 16050 грн. 86 коп. - заборгованість за простроченими процентами.

Застосовані норми права

Так, відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори).

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст.207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (ч. 1 ст. 626 ЦК України).

В силу ч. 1 ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно зі ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Як передбачено ч. 1 ст. 633 ЦК України, публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо).

З положень ч. 1 ст. 634 ЦК України слідує, що договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Частиною 1 статті 1054 ЦК України встановлено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

За змістом ч.ч. 1, 2 ст. 1055 ЦК України кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним.

Згідно з ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

В силу ч. 1 ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Відповідно до ч.ч. 1, 6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Мотиви та висновки суду

З`ясувавши думку представника позивача, викладену у письмовому клопотанні, думку відповідача ОСОБА_1 та її представника ОСОБА_5 , дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку позов задовольнити частково з огляду на наступне.

Судом встановлено, що підписана відповідачем ОСОБА_9 заява не містить процентної ставки за надані кредитні кошти.

Банк, пред`являючи вимоги про погашення кредиту, просив у тому числі, крім тіла кредиту (сума, яку фактично отримав в борг позичальник), стягнути складові його повної вартості, зокрема заборгованість за процентами. Обґрунтовуючи право вимоги в цій частині, в тому числі їх розмір і порядок нарахування, крім самого розрахунку кредитної заборгованості за договором від 25.09.2014 року, посилався на Витяг з «Тарифів Банку» та Витяг з Умов та правил надання банківських послуг в Приватбанку як невід`ємні частини спірного договору.

Дійсно, витяг із Умов та Правил надання банківських послуг в ПриватБанку, що розміщені на сайті https://privatbank.ua/terms/ та витяг з Тарифів обслуговування кредитних карт «Універсальна, 30 днів пільгового періоду», що надані позивачем на підтвердження позовних вимог, визначають, у тому числі: пільговий період користування коштами, процентну ставку, розмір обов`язкового щомісячного платежу, права та обов`язки клієнта (позичальника) і банку, розмір комісії, відповідальність сторін.

При цьому, матеріали справи не містять підтверджень, що саме ці Витяги з Тарифів та Витяг з Умов розуміла ОСОБА_9 та ознайомилась і погодилась з ними, підписуючи заяву-анкету про приєднання до умов та Правил надання банківських послуг Приватбанку, а також те, що вказані документи на момент отримання відповідачкою кредитних коштів взагалі містили умови, зокрема й щодо сплати процентів за користування кредитними коштами саме у зазначеному в цих документах, що додані банком до позовної заяви розмірах і порядках нарахування.

Відсутність достатніх підтверджень про конкретні запропоновані відповідачеві Умови та правила банківських послуг, відсутність у анкеті-заяві домовленості сторін про сплату процентів за користування кредитними коштами, надані банком Витяг з Тарифів та Витяг з Умов не можуть розцінюватися як стандартна (типова) форма, що встановлена до укладеного із відповідачем кредитного договору, оскільки достовірно не підтверджують вказаних обставин.

У зв`язку з цим, до спірних правовідносин не можуть бути застосовані правила ч. 1 ст. 634 ЦК України, які регламентують правові засади договору приєднання.

Саме таку правову позицію висловила Велика Палата Верховного Суду в постанові від 3 липня 2019 року (справа №342/180/17, провадження №14-131цс19), яка згідно з ч. 4 ст. 263 ЦПК України має враховуватися нижчестоящими судами при застосуванні норм права.

Велика Палата Верховного Суду зазначила: оскільки підписана лише заява-анкета, яка не містить детальних умов договору, а Правила надання банківських послуг та Тарифів обслуговування кредитних карт не містять підпису боржника, тому відсутні підстави вважати, що сторони обумовили у письмовому вигляді ціну договору, яка встановлена у формі сплати процентів за користування кредитними коштами, а також відповідальність у вигляді неустойки (пені, штрафів) за порушення термінів виконання договірних зобов`язань.

Пересічний споживач банківських послуг з урахуванням звичайного рівня освіти та правової обізнаності, не може ефективно здійснити свої права бути проінформованим про умови кредитування за конкретним кредитним договором, який укладений у вигляді заяви про надання кредиту та Умов та правил надання банківських послуг, оскільки Умови та правила надання банківських послуг це значний за обсягом документ, що стосується усіх аспектів надання банківських послуг та потребує як значного часу, так і відповідної фахової підготовки для розуміння цих правил тим більше співвідносно з конкретним видом кредитного договору.

Таким чином, як встановлено вище, анкета-заява, яка підписана ОСОБА_9 не містить домовленості сторін про сплату процентів за користування кредитними коштами.

Оскільки матеріали справи не містять доказів щодо істотних умов укладеного сторонами кредитного договору, то наданий АТ КБ «ПриватБанк» розрахунок заборгованості достовірно не вказує на розмір невиконаного відповідачкою зобов`язання та є неналежним доказом.

Тому відповідно до ч.ч. 1, 6 ст. 81 ЦПК України відсутні підстави вважати, що при укладенні договору з відповідачем АТ КБ «ПриватБанк» дотримав вимог, передбачених частиною другою статті 11 Закону України «Про захист прав споживачів» про повідомлення споживача про умови кредитування та узгодження зі споживачем саме тих умов, які вважав узгодженими банк.

З огляду на зазначене, відсутні правові підстави для стягнення на користь АТ КБ «ПриватБанк» процентів в сумі 16050 грн. 86 коп., оскільки в матеріалах справи відсутні дані щодо прийняття відповідачем умов і тарифів кредитування.

Безпосередньо укладений між сторонами кредитний договір у виді заяви-анкети, підписаної сторонами, не містить і строку повернення кредиту (користування ним).

Однак, враховуючи, що фактично отримані та використані позичальником кошти в добровільному порядку АТ КБ «ПриватБанк» не повернуті, а також вимоги ч. 2 ст. 530 ЦК України за змістом якої, якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання в будь-який час, що свідчить про порушення його прав, суд вважає, що право позивача на повернення фактично отриманої суми кредитних коштів підлягає захисту в судовому порядку.

Проте, суд дослідивши виписку по рахунку заборгованості за договором б/н від 25.09.2014 року за період з 25.09.2014 року по 27.01.2022 року приходить до висновку про наявність заборгованості у позичальника перед кредитором, однак не в розмірі 67272 грн. 19 коп., який визначений позивачем. Так, з виписки вбачається, що банком було безпідставно нараховано та частково списано відсотки та плату за несвоєчасне повернення кредиту в загальній сумі 30010 грн. 75 коп., а тому розмір тіла кредиту, з огляду на прострочену заборгованість становить 32261 грн. 44 коп. (62272 грн. 19 коп. - 30010 грн. 75 коп. = 32261 грн. 44 коп.), тому стягненню з відповідача підлягає саме ця сума.

Твердження позивача та його представника про те, що з квітня 2021 року грошовими коштами, знятими з картки відповідача, користувалась особа, відносно якої внесено відомості про вчинене кримінальне правопорушення за ч. 3 ст. 191 КК України, суд до уваги не приймає, оскільки наявність кримінального провадження не може свідчити, у силу презумпції невинуватості, про вчинення злочину стосовно відповідача ОСОБА_1 до винесення вироку, яким такі обставини будуть встановлені.

Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку, що позов є обгрунтованим та підлягає частковому задоволенню.

Судові витрати

Відповідно до ст. 141 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

А тому, судовий збір, що підлягає стягненню з відповідача на користь позивача становить 960 грн. 39 коп. (32261 грн. 44 коп. становить 38,71 % від 83323 грн. 05 коп.; 38,71 % від 2481 грн. становить 960 грн. 39 коп.).

Керуючись ст.ст. 10, 12, 13, 76-81, 141, 263-265, 280-284, 289 ЦПК України, суд -

вирішив:

Позов акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» за договором про надання банківських послуг б/н від 25 вересня 2014 року заборгованість станом на 26 січня 2022 року за тілом кредита (в тому числі за простроченим тілом кредита) в розмірі 32261 (тридцять дві тисячі двісті шістдесят одна) гривня 44 копійки та судовий збір в розмірі 960 (дев`ятсот шістдесят) гривень 39 копійок.

В задоволенні решти позову відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається учасниками справи протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Хмельницького апеляційного суду.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи

Позивач – акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк», місцезнаходження юридичної особи: 01001, м. Київ, вул. Грушевського, 1-Д, код ЄДРПОУ 14360570, МФО 305299 , р/р НОМЕР_4 (для погашення заборгованості та судових витрат).

Відповідач – ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 , паспорт № НОМЕР_5 , виданий 21 травня 2018 року органом 6831, РНОКПП НОМЕР_6 .

Повне судове рішення складено 10 жовтня 2022 року.

Суддя: С.В. Козачук