Рішення № 106695304, 28.09.2022, Нововодолазький районний суд Харківської області

справа № 631/1083/21

провадження № 2/631/226/22

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 вересня 2022 року селище міського типу Нова Водолага

Нововодолазький районний суд Харківської області у складі:

головуючого судді Мащенко С. В.

за участю:

секретаря судового засідання Дядик С. В.

заочно та усно розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань № 1 приміщення суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , від імені та інтересах якого діє адвокат Мезін Віталій Вікторович, до НОВОВОДОЛАЗЬКОЇ СЕЛИЩНОЇ РАДИ НОВОВОДОЛАЗЬКОГО РАЙОНУ ХАРКІВСЬКОЇ ОБАЛСТІ «Про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини», -

в с т а н о в и в:

27.10.2021 року ОСОБА_1 , від імені та інтересах якого діє адвокат Мезін В. В. звернувся в суд із позовом до Нововодолазької селищної ради «Про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини» (вхідний № 5944/21-вх), на обґрунтування якого зазначив, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_2 , який за життя склав заповіт, яким зробив таке заповітне розпорядження: належну йому земельну ділянку, площею 4,165 гектарів, кадастровий № 6324284000:01:001:0106, заповів ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який зареєстрований та мешкає за адресом: АДРЕСА_1 . За життя ОСОБА_2 не повідомив ОСОБА_1 , що він склав заповіт на його користь, також, після смерті ОСОБА_2 відповідним чином позивач не був повідомлений нотаріусом або виконавчим комітетом Старовірівської сільської ради про наявність заповіту. У зв`язку з цим позивач в шестимісячний термін з дня смерті ОСОБА_2 не звернувся до нотаріуса Нововодолазького районного нотаріального округу Харківської області з заявою про прийняття спадщини за заповітом. Після сплину значного часу з позивачем зв`язалися рідні померлого та заявили про знайдений в документах заповіт на ім`я ОСОБА_1 28.05.2021 року позивач звернувся до приватного нотаріуса Нововодолазького районного нотаріального округу Харківської області Крючкової Л. А., проте йому було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом, у зв`язку з тим, що спадкоємець протягом встановленого законом строку, не подав заяву про прийняття спадщини, а тому вважається таким, що не прийняв її. Тому просив визначити йому, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , достатній додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 (а. с. 2 – 4).

Представником позивача ОСОБА_1 – адвокатом Мезіним В. В., який діє за ордером (серії АХ № 1069658), виданим 15.07.2021 року на підставі договору про надання правової допомоги № 1507/21 від 15.07.2021 року, а також свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю серії ДН № 5686, виданого 24.12.2019 року на підставі рішення Ради адвокатів Донецької області № 17 від 27.11.2019 року,надано клопотання, зареєстроване за вхідним № ЕП-192/22-вх від 28.01.2022 року, про витребування у приватного нотаріуса Крючкової Л. А. копії спадкової справи № 81/2021, відкритої після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 , яке задоволено та ухвалою Нововодолазького районного суду Харківської області, постановленою 28.01.2022 року, витребувано відповідну копію спадкової справи № 67725721 (номер у нотаріуса 81/2021), яка заведена приватним нотаріусом Нововодолазького районного нотаріального округу Харківської області Крючковою Л. А. після смерті ОСОБА_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , долучено до матеріалів справи та досліджено в ході судового розгляду справи (а. с. 10 – 11, 12, 13, 39, 41 – 45, 48 - 70).

02.09.2022 року ухвалою, постановленою Нововодолазьким районним судом Харківської області, закрито підготовче провадження у цій цивільній справі та призначено її до судового розгляду по суті (а. с. 82 - 86).

Позивач ОСОБА_1 у судове засідання не з`явився, про дату, час і місце засідання був повідомлений своєчасно та належним чином відповідно до приписів Цивільного процесуального кодексу України, про причини своєї неявки суд не повідомив, однак скористався правом, наданим йому частиною 1 статті 58 зазначеного кодексу, щодо участі у судовому процесі через представника за ордером – адвоката Мезіна В. В. Крім того в матеріалах справи наявна заява, зареєстрована за вхідним № 2288/22-вх від 02.09.2022 року в якій ОСОБА_1 просить справу розглядати за його відсутності, задовольнивши його позовні вимоги (а. с. 79, 87).

Представник позивача ОСОБА_1 – адвокат Мезін В. В., у підготовче судове засідання також не з`явився, про дату, час і місце засідання повідомлявся належним чином відповідно до приписів Цивільного процесуального кодексу України, про причини своєї неявки суд не повідомив, заяв про відкладення або про розгляд справи за його відсутності не надавав (а. с. 88, 89).

Представник відповідача – Нововодолазької селищної ради - у судове засідання теж не з`явився, про дату, час і місце засідання був сповіщений своєчасно та належним чином відповідно до приписів Цивільного процесуального кодексу України, про причини своєї неявки не повідомив, однак селищний голова Єсін О. С. надав заяву, зареєстровану за вхідним № ЕП-754/22-вх від 30.08.2022 року, в якій просив справу розглянути за відсутності їх представника, зазначивши, що не заперечує проти задоволення позову (а. с. 78, 88, 90).

Відповідно до змісту частини 1 статті 58 Цивільного процесуального кодексу України сторона може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника, а згідно частини 1 статті 223 цього ж кодексу неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. Крім того, на підставі частини 3 статті 211 цього ж кодексу особи, які беруть участь у справі, мають право заявити клопотання про розгляд справи за їх відсутності. Про наявність такого клопотання у сторін свідчать їх відповідні заяви, долучені до матеріалів справи.

За таких обставин, приймаючи до уваги те, що підстав для визнання необхідним давання сторонами особистих пояснень не має, суд вважає за можливе розглянути справу за їх відсутності.

Здійснюючи правосуддя на засадах змагальності й рівності учасників судового процесу перед законом і судом, всебічно, повно, об`єктивно, справедливо, неупереджено та своєчасно з`ясувавши всі обставини справи і всі фактичні данні в межах заявлених вимог, що мають значення для вирішення справи за суттю й на які сторони та їх представники посилались як на підставу своїх вимог та при їх визнанні, перевіривши їх доказами, отриманими відповідно до правил цивільного процесуального кодифікованого закону й безпосередньо дослідженими у судовому засіданні, що відповідають вимогам закону про їх належність, допустимість, достовірність та достатність, а саме: дослідивши письмові докази у справі,- суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Так, пунктом 160 частини 1 Указу Президента України «Про реорганізацію місцевих загальних судів» № 451/2017 від 29.12.2017 року шляхом реорганізації (злиття) Валківського районного суду, Коломацького районного суду та Нововодолазького районного суду Харківської області утворено Валківський окружний суд – у Валківському, Коломацькому та Нововодолазькому районах Харківської області із місцезнаходженням у містах Валках, селищі міського типу Новій Водолазі та селі Різуненковому Коломацького району Харківської області.

За змістом пункту 3 розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про судоустрій і статус суддів» № 1402-VІІІ від 02.06.2016 року районні суди продовжують здійснювати свої повноваження до утворення та початку діяльності місцевого окружного суду, юрисдикція якого розповсюджується на відповідну територію.

Окрім того, Постановою Верховної Ради України № 807-ІХ від 17.07.2020 року «Про утворення та ліквідацію районів», що набрала чинності 19.07.2020 року, змінений адміністративно-територіальний устрій нашої Держави.

Зокрема, відповідно до підпункту 20 пункту 3 та абзаців 3 і 6 підпункту 20 пункту 1 цієї Постанови ліквідований Нововодолазький район Харківської області та утворені Красноградській район Харківської області (з адміністративним центром у місті Красноград) у складі території Старовірівської сільської територіальної громади та Харківський район Харківської області (з адміністративним центром у місті Харків) у складі території Нововодолазької селищної територіальної громади, що затверджені Кабінетом Міністрів України, тощо.

При цьому, як чітко визначив законотворець у пункті 6 своєї Постанови, у продовж тримісячного строку з дня набрання нею чинності Кабінет Міністрів України повинен привести свої нормативно-правові акти у відповідність із нею та забезпечити таке приведення міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади їх нормативно-правових актів.

Одночасно із цим, приписами статті 125 Конституції України, прийнятої 28.06.1996 року № 254к/96-ВР (із змінами та доповненнями), а також статтею 17 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», закріплено, що судоустрій в Україні будується за принципами територіальності, спеціалізації, інстанційності і визначається законом.

Натомість, закон, який змінює існуючу систему судоустрою та приводить її у відповідність до нового адміністративно-територіального устрою, не прийнятий, Валківський окружний суд на цей час свою діяльність не розпочав, а тому справа перебувала на розгляді належного та повноважного суду.

Вирішуючи спірні правовідносини суд виходить з того, що завданням цивільного судочинства, визначеним у частині 1 статті 2 Цивільного процесуального кодексу України, є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Тому згідно частини 1 статті 4 цього ж нормативно-правового акту, кожна особа має право в порядку, встановленому цим кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Отже, суд відповідно до приписів частини 1 статті 13 цивільного процесуального кодифікованого закону України розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим кодексом випадках.

При цьому частиною 1 статті 77 вказаного нормативно-правового документа визначено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

У відповідності до припису частини 3 статті 12 та частини 1 статті 81 цивільного процесуального кодифікованого закону України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 82 цього кодексу.

Одночасно із цим, згідно частини 2 статті 77 та частини 1 статті 82 Цивільного процесуального кодексу України предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання.

Отже, у ході розгляду справи в межах заявлених вимог та зазначених і доведених обставин, судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини, що мають значення для вирішення справи за суттю.

Відповідно до свідоцтва про смерть (серії НОМЕР_1 ), виданого повторно 14.05.2021 року Нововодолазьким районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (місто Харків), ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , помер ІНФОРМАЦІЯ_1 у віці 63 років у селищі Палатки Нововодолазького району Харківської області, про що виконавчим комітетом Старовірівської сільської ради Нововодолазького району Харківської області 16.04.2018 року складено відповідний актовий запис № 31 (а. с. 6).

Як убачається з заповіту, посвідченого секретарем Старовірівскьої сільської ради Нововодолазького району Харківської області Сизовою А. В. 05.07.2016 року, та зареєстрованого в реєстрі за № 61, ОСОБА_2 заповів ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який проживає за адресом: АДРЕСА_1 ,- належну йому земельну ділянку, площею 4,165 гектарів, кадастровий № 6324284000:01:001:0106, яка є земельною часткою (паєм), надана для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташована на території Просянської сільської ради Нововодолазького району Харківської області (а. с. 7).

Згідно з Витягом про реєстрацію в Спадковому реєстрі № 64929018, виданим 28.05.2021 року приватним нотаріусом Крючковою Л. А., до спадкового реєстру був внесений запис з параметром «реєстрація спадкової справи» з номером справи у Спадковому реєстрі 67725721, номер у нотаріуса 81/2021, спадкодавець - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 (а. с. 8).

Як убачається з постанови приватного нотаріуса Нововодолазького районного нотаріального округу Харківської області Крючкової Л. А., зареєстрованої за вихідним № 325/02-31 від 15.06.2021 року, ОСОБА_1 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом на земельну ділянку після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 , так як той не подав заяву про прийняття спадщини протягом строку, встановленого законом (а. с. 9).

Зі спадкової справи № 81/2021, заведеної приватним нотаріусом Нововодолазького районного нотаріального округу Харківської області щодо майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 , наданої суду за вхідним № 723/22-вх від 02.02.2022 року (а. с. 47), вбачається, що:

-28.05.2021 року ОСОБА_1 звернувся до приватного нотаріуса Нововодолазького районного нотаріального округу Харківської області Крючкової Л. А. із відповідною заявою про прийняття спадщини після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 (а. с. 49);

-відповідно до інформаційної довідки зі Спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину) № 64928966, виданої 28.05.2021 року о 09 годині 03 хвилини приватним нотаріусом Крючковою Л. А. убачається, що за параметрами запиту « ОСОБА_2 » інформація у Спадковому реєстрі відсутня (а. с. 51);

-з інформаційної довідки зі Спадкового реєстру (заповіти/спадкові договори) № 64929045, виданої 28.05.2021 року приватним нотаріусом Крючковою Л. А., вбачається, що наявний заповіт ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , номер у Спадковому реєстрі 59217838, посвідчений 05.07.2016 року Старовірівською сільською радою Нововодолазького району Харківської області, за номером в реєстрі 61 (а. с. 53);

-з копії Державного акту (серії ЯБ № 203357), виданого 10.06.2005 року та зареєстрованого в Книзі реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 505, вбачається, що ОСОБА_2 на підставі Розпорядження Нововодолазької райдержадміністрації № 408 від 19.11.2004 року є власником земельної ділянки, площею 5,1780 гектарів, яка розташована на території Просянської сільської ради Нововодолазького району Харківської області, із цільовим призначенням - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яких 4,1650 гектарів рілля та 1,0130 гектарів - пасовища (а. с. 57);

-відповідно до повного витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про смерть № 00030947670, сформованого 28.05.2021 року о 09:07:38, зареєстрований реєстратором Нововодолазького районного відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Харківській області актовий запис про смерть ОСОБА_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 (а. с. 58 - 59).

Під час вирішення спірних правовідносин суд виходить з того, що їх правове регулювання здійснюється нормами Цивільного кодексу України № 435-ІV від 16.01.2003 року (із змінами та доповненнями).

Частиною 1 статті 1216 Цивільного кодексу України визначено, що спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

При цьому, спадкування здійснюється за заповітом або за законом (частина 1 статті 1217 цього ж кодексу).

З огляду на зміст статті 1223 Цивільного кодексу України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261 - 1265 цього кодексу.

При цьому приписами статті 1233 вказаного нормативно-правового акту зазначено, що заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті.

Оскільки за життя ОСОБА_2 на випадок своєї смерті зробив заповітне розпорядження стосовно земельної ділянки на користь ОСОБА_1 позивач є спадкоємцем за заповітом.

Частиною 1 статті 1268 Цивільного кодексу України визначено, що спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини (частина 1 статті 1269 зазначеного вище кодексу).

Частини 1 та 2 статті 1270 Цивільного кодексу України передбачають, що для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

При цьому, як визначено у частина 2 статті 1220 цього ж нормативно-правового кодифікованого акту України часом відкриття спадщини є день смерті особи.

Таким чином, право на спадщину виникає з моменту її відкриття, і закон зобов`язує спадкоємця, який постійно не проживав зі спадкодавцем, у шестимісячний строк подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.

Так як матеріалами справи доведено, що спадкодавець на час своєї смерті не проживав зі спадкоємцем й вони були зареєстровані за різними адресами, останній мав подати нотаріусу впродовж шести місяців з дня смерті ОСОБА_2 , тобто з 27.12.2017 року по 27.06.2018 року, заяву про прийняття спадщини за заповітом.

Відповідно до правил, обумовлених частиною 1 та 3 статті 1272 Цивільного кодексу України якщо спадкоємиць протягом строку, встановленого статтею 1270 цього кодексу не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її. За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Отже, за змістом цієї статті поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є причини, які пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Тобто, за правилом вищенаведеної норми цивільного кодифікованого закону України додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини може бути наданий за одночасним існуванням двох обставин: якщо у спадкоємця були перешкоди для її подання й ці обставини визнані судом поважними.

Частиною 1 статті 56 Закону України «Про нотаріат» № 3425-ХІІ від 02.09.1993 року (із змінами і доповненнями) обумовлено, що нотаріуси або посадові особи, які вчиняють нотаріальні дії, посвідчують заповіти дієздатних громадян, складені відповідно до вимог законодавства України і особисто подані ними нотаріусу або посадовій особі, яка вчиняє нотаріальні дії, а також забезпечують державну реєстрацію заповітів у Спадковому реєстрі відповідно до порядку, затвердженого Кабінетом Міністрів України.

При цьому, виходячи зі змісту статей 34, 37 та 59 вказаного Закону, нотаріуси та посадові особи органів місцевого самоврядування посвідчують правочини, якими, зокрема є й заповіт, складаючи їх у двох примірниках, один з яких залишається у справах нотаріуса або виконавчому комітеті сільської, селищної, міської Ради народних депутатів, а другий – надається заповідачеві.

Про те, що заповіт ОСОБА_2 було складено саме таким чином, тобто у двох примірниках, один з яких зберігається у справах Старовірівської сільської ради Нововодолазького району Харківської області, а другий видається заповідачу – безпосередньо відображено на бланку заповіту, посвідченого 05.07.2016 року.

З наведеного можна зробити висновок про те, що ОСОБА_1 копію заповіту ОСОБА_2 , складеного на його користь, не отримував, й відомості, які б спростовували цю інформацію, суду не надані, а тому є підстави вважати, що позивач впродовж шестимісячного строку з часу відкриття спадщини, тобто смерті заповідача, не знав про його існування.

Також суд, ухвалюючи це рішення ураховує, що норма права, що міститься у статті 63 Закону України «Про нотаріат», покладає на нотаріуса або в сільських населених пунктах - посадову особу органу місцевого самоврядування, уповноважену на вчинення нотаріальних дій, зобов`язання, отримавши від спадкоємців повідомлення про відкриття спадщини, повідомити про це тих спадкоємців, місце проживання або роботи яких відоме, а також може зробити виклик спадкоємців шляхом публічного оголошення або повідомлення у пресі.

Крім того, пунктами 1.2. та 2.2. Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України № 296/5 від 22.02.2012 року (зі змінами) обумовлено, що при зверненні спадкоємця у зв`язку з відкриттям спадщини нотаріус з`ясовує відомості стосовно факту смерті спадкодавця, часу і місця відкриття спадщини, кола спадкоємців, наявності заповіту, наявності спадкового майна, його складу та місцезнаходження, необхідність вжиття заходів щодо охорони спадкового майна, та при заведенні спадкової справи за даними Спадкового реєстру перевіряє наявність заведеної спадкової справи, спадкового договору, заповіту.

Верховний суд України у своїй правовій позиції, сформованій у справі за № 6-1320цс17, мовить про те, що при розгляді таких спорів судам слід дослідити чи вчиняв державний нотаріус після встановлення ним наявності заповіту спадкодавця дії для повідомлення спадкоємця про відкриття спадщини, чи здійснювався виклик спадкоємця за заповітом, в тому числі шляхом публічного оголошення або повідомлення про це у пресі, що свідчило б про належне сприяння для здійснення особистого розпорядження спадкодавця.

Оцінюючи копію матеріалів, спадкової справи, відкритої після смерті ОСОБА_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , що надані на підставі ухвали суду, долучені до матеріалів судового провадження та досліджені в ході судового розгляду справи, суд убачає, що вказані дії приватним нотаріусом виконані не були, а тому є підстави вважати, що у ОСОБА_1 дійсно існували поважні перешкоди для подання заяви про прийняття спадщини за заповітом.

Таким чином, оцінюючи надані позивачем докази у їх сукупності, суд дійшов висновку про те, що позивач ОСОБА_1 впродовж встановленого законом шестимісячного строку з часу відкриття спадщини, тобто у період з 27.12.2017 року по 27.06.2018 року, не прийняв її з об`єктивних перешкод, а тому суд приходить до висновку про те, що строк для прийняття спадщини ним пропущений з поважних причин і вважає за можливе надати додатковий строк, достатній для подачі заяви про прийняття спадщини, тобто протягом трьох місяців з часу набрання рішенням законної сили.

Позивач, звертаючись до суду із цим позовом, не вимагає компенсації (відшкодування) понесених ним і документально підтверджених судових витрат.

На підставі викладеного, керуючись статтею 125 Конституції України, прийнятої 28.06.1996 року № 254к/96-ВР (із змінами та доповненнями); статтею 17 і пунктом 3 розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про судоустрій і статус суддів» № 1402-VІІІ від 02.06.2016 року (із змінами та доповненнями); Постановою Верховної Ради України № 807-ІХ від 17.07.2020 року «Про утворення та ліквідацію районів»; пунктом 160 частини 1 Указу Президента України «Про реорганізацію місцевих загальних судів» № 451/2017 від 29.12.2017 року, статтями 1216, 1217, 1220, 1223, 1233, 1258, 1265, 1268 – 1270 та 1272 Цивільного кодексу України № 435-ІV від 16.01.2003 року (із змінами та доповненнями); пунктом 3 розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про судоустрій і статус суддів» № 1402-VІІІ від 02.06.2016 року; статтями 34, 37, 56 і 59 Закону України «Про нотаріат» № 3425-ХІІ від 02.09.1993 року (із змінами і доповненнями); пунктом 160 частини 1 Указу Президента України «Про реорганізацію місцевих загальних судів» № 451/2017 від 29.12.2017 року; пунктами 1.2. і 2.2 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України № 296/5 від 22.02.2012 року (зі змінами); Постановою Пленуму Верховного суду України № 7 від 30.05.2008 року «Про судову практику у справах про спадкування»; правовою позицією Верховного суду України у справі за № 6-1320цс17; статтями 1 - 5, 7, 10 - 13, 17 – 19, 23, 42, 48, 58, 60, 62, 65, 67, 76 – 83, 89, 128 – 131, 133, 141, 211, 214, 223, 235, пунктом 2 частини 1 та частиною 3 статті 258, статтями 259, 263 - 265, 268, частинами 5 та 11 статті 272, частинами 1 і 2 статті 273, частиною 1 статті 352, статтями 354, 355 і пунктами 8, 9 й підпунктом 15.5 пункту 15 частини 1 розділу ХІІІ «Перехідні положення» Цивільного процесуального кодексу України № 1618-ІV від 18.03.2004 року (в редакції Закону України № 2147-VІІІ від 03.10.2017 року із змінами та доповненнями), -

в и р і ш и в:

Позовні вимоги ОСОБА_1 , від імені та інтересах якого діє адвокат Мезін Віталій Вікторович, до НОВОВОДОЛАЗЬКОЇ СЕЛИЩНОЇ РАДИ НОВОВОДОЛАЗЬКОГО РАЙОНУ ХАРКІВСЬКОЇ ОБАЛСТІ «Про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини» задовольнити повністю.

Визначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , додатковий строк, достатній для подачі до нотаріальної контори заяви про прийняття спадщини, яка залишилась після смерті ОСОБА_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , протягом трьох місяців з часу набрання рішенням законної сили.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну його частини (скорочене рішення) - в той же строк з дня складання повного рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо її не було подано, а у разі подання - після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення, що набрало законної сили, обов`язкове для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.

Відомості щодо учасників справи, які не оголошуються при проголошенні рішення:

Позивач: ОСОБА_1 , місце проживання чи перебування ( АДРЕСА_2 ), реєстраційний номер облікової картки платника податків ( НОМЕР_2 ), паспорт громадянина України (серія НОМЕР_3 );

Відповідач: НОВОВОДОЛАЗЬКА СЕЛИЩНА РАДА, місцезнаходження (вулиця Донця Григорія, будинок № 14, селище міського типу Нова Водолага Нововодолазького району Харківської області, 63202), ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (04397997).

Скорочене рішення було ухвалено шляхом прийняття, складено за допомогою комп`ютерного набору та підписано суддею у нарадчій кімнаті в одному примірнику.

Повне рішення складено з урахуванням приписів частини 3 статті 124 Цивільного процесуального кодексу України за допомогою комп`ютерного набору та підписано суддею в одному примірнику 10.10.2022 року.

Суддя: С. В. Мащенко