Рішення № 106694764, 29.09.2022, Петриківський районний суд Дніпропетровської області

ПЕТРИКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 187/1848/21

2/0187/177/22

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"29" вересня 2022 р. смт. Петриківка

Петриківський районний суд Дніпропетровської області у складі головуючого судді Говорухи В.О., за участі секретаря судового засідання Єрмолаєва О.В., розглянувши в залі суду, у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення боргу кредитором спадкодавця,

Встановив:

04.11.2021 до Петриківського районного суду Дніпропетровської області звернувся представник АТ КБ «ПриватБанк» з позовом до ОСОБА_1 про стягнення боргу кредитором спадкодавця та позивачем заявлені позовні вимоги про стягнення з відповідачки на користь АТ КБ «ПриватБанк» заборгованості у розмірі 18618,94 грн. за кредитним договором № б/н від 08.04.2014, укладений між позивачем та ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , та вирішити питання щодо розподілу судових витрат.

В обґрунтування позову, представник позивача зазначив, що 08.05.2014 між банком та ОСОБА_2 укладений кредитний договір б/н про надання йому кредиту. ІНФОРМАЦІЯ_1 позичальник ОСОБА_2 , помер, що підтверджується свідоцтвом про смерть від 01.10.2019. Станом на дату смерті заборгованість ОСОБА_2 перед банком за кредитним договором б/н від 08.05.2014 становить 18618,94 грн. Спадкоємцем померлого є ОСОБА_1 , яка постійно проживала разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини. На виконання вимог ст.1281 ЦК України 26.08.2020 направлена претензія кредитора до Петриківської державної нотаріальної контори.

Позивач зазначає, що відповідач прийняв спадщину, до складу якої входять, у тому числі кредитні зобов`язання померлого позичальника. Спадкування обов`язків відбулося відповідно до ч. 3 cт. 1268 ЦК України, так як відповідач не відмовився від спадщини у передбачені цивільним законодавством строки, а саме 6 місяців від дня відкриття спадщини.

23.04.2021 спадкоємцеві направлений лист-претензію, згідно якого АТ КБ «ПриватБанк» пред`явив свої вимоги, але ніяких дій по сплаті заборгованості відповідач не здійснено. Тому представник позивача, посилаючись на вищевказане, просила стягнути з відповідача на користь АТ КБ «Приват Банк» заборгованість спадкодавця перед кредитором у розмірі 18618,94 грн. та судові витрати.

В ході розгляду справи проведені наступні процесуальні дії:

Ухвалою судді від 08.12.2021 відкрито загальне позовне провадження та надано відповідачам термін на надання відзиву на позов.

Ухвалою суду від 14.04.2022 за клопотанням представника позивача витребувано докази: інформацію про склад сім`ї померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 та реєстрацію осіб за адресою: АДРЕСА_1 станом на дату смерті померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 ; копію спадкової справи заведеної після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2

04.08.2022 ухвалою суду закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

Представник позивача в судове засідання не з`явився. Разом з позовом подав клопотання про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження, без виклику сторін.

Відповідач ОСОБА_3 в судове засідання не з`явилась, про день, час та місце його проведення була повідомлені у встановленому законом порядку. Відзив та будь-які інші клопотання чи заяви на адресу суду не надано.

Судова повістка надсилалась відповідачу в порядку, передбаченому п. 4 ч. 8 ст. 128 ЦПК України, на адресу місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку.

При таких обставинах суд визнав неявку відповідача неповажною та розглянув справу у його відсутність, провівши на підставі вимог ст. 281 ЦПК України заочний розгляд справи.

Небажання відповідача надавати докази в обґрунтування своїх заперечень проти позову, зокрема з причини ухилення від участі в судових засіданнях, дає суду право при заочному розгляді справи обмежитися доказами, наданими позивачем, що повністю відповідає положенням ч. 1 ст.280 ЦПК України.

Дослідивши матеріали справи і надані в ній докази на обґрунтування і спростування вимог, приймаючи до уваги позицію сторін, суд вважає позов задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує право на справедливий судовий розгляд.

Кожна особа має право в порядку, встановленому ЦПК України, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів (ч.1 ст.4 ЦПК).

Як встановлено судом з письмових доказів, 08.05.2014 між банком та ОСОБА_2 укладений кредитний договір б/н про надання йому кредиту.

ІНФОРМАЦІЯ_1 позичальник ОСОБА_2 помер, що підтверджується свідоцтвом про смерть серія НОМЕР_1 виданим 01.10.2019 відділом державної реєстрації актів цивільного стану по Магдалинівському, Петриківськом, Царичанському районах ГТУЮ в Дніпропетровській області, актовий запис 554.

Внаслідок невиконання взятих на себе зобов`язань у ОСОБА_2 виникла заборгованість, яка станом на дату смерті боржника 08.05.2014 становить 18618,94 грн. і складається із: заборгованості за кредитом (тіло кредиту) у розмірі 18618,94 грн.

23.07.2020 вих. № SAMDNWFC0004625829 ПАТ КБ «Приватбанк», правонаступником якого є позивач, звернувся до Петриківської державної нотаріальної контори з претензією кредитора в порядку ст. 1281 ЦК України до спадкоємців померлого, яка отримана 07.09.2020.

07.09.2020 Петриківська державна нотаріальна контора листом повідомила АТ КБ «Приват Банк», що претензія зареєстрована. Та копія претензії направлена спадкоємцю для погашення боргу спадкодавця.

13.04.2021 АТ КБ «ПриватБанк» направило претензію ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про добровільне погашення кредитної заборгованості ОСОБА_5 відповідно до вимог ст. 1282 ЦК України.

Статтями 1216, 1218 ЦК України передбачено, що спадкування є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до ч.5 ст.1268 ЦК України незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини. Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою (частина друга статті 1220 ЦК України).

До спадкоємців переходять не тільки права, що належали спадкодавцю, а і його обов`язки. Винятком з цього правила є лише зобов`язання боржника, які припиняються зі смертю фізичної особи. Відповідно до ч. 1 ст. 608 ЦК України зобов`язання припиняється смертю боржника, якщо воно є нерозривно пов`язаним з його особою і у зв`язку з цим не може бути виконане іншою особою. В усіх інших випадках до спадкоємців переходять відповідні боргові зобов`язання спадкодавця, але у розмірі, який відповідає його частці у спадщині.

Спадкоємці зобов`язані повідомити кредитора спадкодавця про відкриття спадщини, якщо їм відомо про його борги. Кредиторові спадкодавця належить пред`явити свої вимоги до спадкоємця, який прийняв спадщину, не пізніше шести місяців з дня одержання спадкоємцем свідоцтва про право на спадщину на все або частину спадкового майна незалежно від настання строку вимоги. Якщо кредитор спадкодавця не знав і не міг знати про прийняття спадщини або про одержання спадкоємцем свідоцтва про право на спадщину, він має право пред`явити свої вимоги до спадкоємця, який прийняв спадщину, протягом шести місяців з дня, коли він дізнався про прийняття спадщини або про одержання спадкоємцем свідоцтва про право на спадщину (стаття 1281 ЦК України).

Згідно із статтею 1282 ЦК України спадкоємці зобов`язані задовольнити вимоги кредитора повністю, але в межах вартості майна, одержаного у спадщину. Кожен із спадкоємців зобов`язаний задовольнити вимоги кредитора особисто, у розмірі, який відповідає його частці у спадщині. Вимоги кредитора спадкоємці зобов`язані задовольнити шляхом одноразового платежу, якщо домовленістю між спадкоємцями та кредитором інше не встановлено. У разі відмови від одноразового платежу суд за позовом кредитора накладає стягнення на майно, яке було передане спадкоємцям у натурі.

Спадкування, тобто перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців) (стаття 1216 ЦК України), є підставою для універсального правонаступництва у цивільних правовідносинах. У такому разі відбувається зміна суб`єктного складу у правовідношенні, тобто цивільні правовідносини існують безперервно, не припиняючись, відбувається лише заміна одного із їх учасників.

Основною метою універсального правонаступництва є збереження стабільності цивільного обороту за допомогою забезпечення заміни третіми особами особи, яка вибула зі складу учасників цивільного обороту.

Законодавством визначено, що у подібних випадках відбувається припинення одних правовідносин і виникнення інших, при цьому правовідносини за змістом і природою продовжують існувати за основними своїми характеристиками.

Матеріали спадкової справи № 257/2019, заведено після смерті ОСОБА_2 , свідчать проте, що з заявою про прийняття спадщини після вказаного спадкодавця звернулася лише його дружина ОСОБА_6 . При цьому, відповідач ОСОБА_3 , 17.12.2019 подала до нотаріуса заяву про відмову від спадщини за законом в порядку ч. 1 ст. 1273 ЦК України.

За довідкою про реєстрацію місця проживання, ОСОБА_2 на день смерті мав такий склад сім`ї: ОСОБА_6 – дружина і ОСОБА_3 – дочка.

Згідно витягу з Спадкового реєстру заповітів, ОСОБА_2 заповітів не складав.

Відповідно до ч. 1 ст. 1273 ЦК України, спадкоємець за заповітом або за законом може відмовитися від прийняття спадщини протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу. Заява про відмову від прийняття спадщини подається нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.

У разі смерті спадкодавця спадкоємці, які прийняли спадщину і не відмовилися від її прийняття, замінюють його особу у всіх правовідносинах, що існували на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок смерті спадкодавця.

Законодавець зберігає за кредитором право вимоги у разі смерті боржника. У такому випадку відбувається правонаступництво, яке є транслятивним, тобто таким, що переносить права та обов`язки на нового боржника.

Зазначені правові висновки наведені у постанові Верховного Суду у складі Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 23 травня 2018 року у справі № 192/2761/14 (провадження № 61-4724 св18).

Отже, при вирішенні спору про стягнення зі спадкоємця коштів для задоволення вимог кредитора необхідно з`ясувати коло спадкоємців, які прийняли спадщину, дійсний розмір вимог кредитора, встановити обсяг спадкового майна та його вартість та дотримання кредитором законодавчо визначеного строку пред`явлення вимоги до спадкоємців боржника.

Таким чином, оскільки відповідач ОСОБА_3 відмовилася від спадщини після померлого батька ОСОБА_2 , будь-яких прав та обов`язків, які належали померлому не успадкувала, а тому відсутні визначені законом підстави для покладення на неї обов`язку з задовольнити вимоги кредитора спадкодавця.

Заяву про зміну позовних вимоги чи заміну відповідача, позивач не подавав.

За таких обставин, позовні вимоги АТ КБ «ПриватБанк» не доведені та в їх задоволенні слід відмовити.

У зв`язку з відмовою у задоволенні позову, на підставі ст. 141 ЦПК України, суд відмовляє також і у задоволенні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача 2270 грн судового збору, сплаченого при зверненні до суду.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 526, 608, 1054, 1218, 1231, 1281, 1282, 1268, 1273 ЦК України, ст. ст. 12, 13, 76, 81, 89, 130, 141, 223, 263-266 ЦПК України, суд,

У Х В А Л И В:

В задоволені позовних вимог Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення боргу кредитором спадкодавця, відмовити.

Судові витрати залишити за позивачем АТ КБ «ПриватБанк».

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.