Ухвала суду № 106694737 від 11.10.2022 , Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа № 623/2002/16-а

Провадження № 2-ав/185/3/22

У Х В А Л А

11 жовтня 2022 року Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі головуючого судді Болдирєвої У.М.

з участю секретаря судового засідання Бублик А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Павлограді заяву ОСОБА_1 про відновлення втраченого судового провадження,

В С Т А Н О В И В:

09 вересня 2022 року надійшла заява ОСОБА_1 , сформована в системі «Електронний суд», про відновлення втраченого судового провадження у справі № 623/2002/16-а за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Ізюмського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Харківської області, Виконавчого комітету Ізюмської міської ради Харківської області, Ізюмського міського голови Марченка Валерія Віталійовича про визнання дій неправомірними, зобов`язання вчинити певні дії, поновлення права на отримання належної пенсії.

15 вересня 2022 року здійснено автоматизований розподіл судової справи між суддями.

Як передбачено статтями 385, 386 Кодексу адміністративного судочинства України, втрачене судове провадження в адміністративній справі може бути відновлене за заявою учасника справи або за ініціативою суду. Заява про відновлення втраченого судового провадження подається до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції.

Відповідно до частини сьомої статті 147 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», враховуючи неможливість судами здійснювати правосуддя під час воєнного стану, Верховний суд розпорядженням від 10 березня 2022 року № 4/0/9-22 змінив територіальну підсудність судових справ Ізюмського міськрайонного суду Харківської області на Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області.

Заявник просить відновити судове провадження в частині рішення Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 14 червня 2018 року та постанови Другого апеляційного адміністративного суду від 22 грудня 2021 року.

Заявник зазначає, що відновлення судового провадження необхідно для виконання рішення.

Як передбачено статтею 385 КАС України, втрачене судове провадження в адміністративній справі може бути відновлене за заявою учасника справи або за ініціативою суду.

Згідно з частиною 1 статті 390 КАС України, на підставі зібраних і перевірених матеріалів суд постановляє ухвалу про відновлення втраченого судового провадження повністю або в частині, яку, на його думку, необхідно відновити.

З доданих до заяви копій документів видно, що у провадженні Ізюмського міськрайонного суду Харківської області перебувала адміністративна справа № 623/2002/16-а за позовом ОСОБА_1 до Ізюмського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Харківської області, Виконавчого комітету Ізюмської міської ради Харківської області, Ізюмського міського голови Марченка Валерія Віталійовича про визнання дій неправомірними, зобов`язання вчинити певні дії, поновлення права на отримання належної пенсії.

Заявник просить відновити втрачене судове провадження у цій справі з метою виконання судового рішення.

З доданих до заяви матеріалів, а також з Єдиного державного реєстру судових рішень видно, що у справі № 623/2002/16-а ухвалено такі судові рішення:

-рішення Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 14 червня 2018 року за результатами розгляду позову,

-постанова Харківського апеляційного адміністративного суду від 24 жовтня 2018 року про апеляційний перегляд рішення Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 14 червня 2018 року,

-ухвала Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 16 квітня 2020 року про заміну боржника,

-ухвала Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 13 липня 2021 року про встановлення судового контролю виконання рішення суду,

-ухвала Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 29 жовтня 2021 року про прийняття звіту про виконання рішення,

-постанова Другого апеляційного адміністративного суду від 22 грудня 2021 року про встановлення нового строку надання звіту про виконання рішення.

Зазначені судові рішення містяться у Єдиному державному реєстрі судових рішень під реєстраційними номерами відповідно 74859772, 77586103, 88807033, 98269326, 100738658, 102258149. Для вирішення питань, пов`язаних з виконанням рішення суду, є доцільним відновлення втраченого судового провадження в частині цих рішень.

Керуючись статтями 389-390 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Відновити втрачене судове провадження по адміністративній справі № 623/2002/16-а за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Ізюмського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Харківської області, Виконавчого комітету Ізюмської міської ради Харківської області, Ізюмського міського голови Марченка Валерія Віталійовича про визнання дій неправомірними, зобов`язання вчинити певні дії, поновлення права на отримання належної пенсії, в частині судових рішень:

«Номер справи 623/2002/16-а

Номер провадження 2-а/623/2/2018

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 червня 2018 року м. Ізюм

Ізюмський міськрайонний суд в Харківській області

в складі: головуючого – судді: Одарюка М.П

при секретарі: Костенко В.В.

позивача: ОСОБА_1

представників відповідача: Гнатенко А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Ізюмі справу № 623/2002/16-а за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Ізюмського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Харківської області, Виконавчого комітету Ізюмської міської ради Харківської області, Ізюмського міського голови Марченка Валерія Віталійовича про визнання дій неправомірними, зобов`язання вчинити певні дії, поновлення права на отримання належної пенсії,

В С Т А Н О В И В:

В серпні 2016 року позивач звернувся до суду з вищевказаним позовом.

В обґрунтування позову посилається на те, що він одержує пенсію за віком та перебуває на обліку в Ізюмському об`єднаному управлінні Пенсійного фонду України в Харківській області.

Позивач звернувся до Пенсійного фонду із заявою про переведення його на інший вид пенсії на підставі Закону України "Про державну службу", в якій йому було відмовлено з посиланням на відсутність необхідного стажу.

На час досягнення пенсійного віку ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) позивач не працював на посаді, що дає право на отримання пенсії державного службовця, внаслідок незаконного звільнення 12 вересня 2008 року, а отже не мав можливості звернутися за призначенням пенсії у відповідності до вимог Закону України «Про державну службу».

В подальшому його було поновлено на посаді згідно постанови Борівського районного суду Харківської області від 18.12.2012 року, яка набрала законної сили на підставі ухвали Вищого адміністративного суду України від 11.12.2014 року.

Таким чином, згідно зазначених судових рішень станом на 17 жовтня 2011 року позивач перебував у трудових відносинах з Виконавчим комітетом Ізюмської міської ради та працював на посаді першого заступника міського голови з питань управління житлово-комунального господарства, що підтверджується записами № 36 та № 42 у його трудовій книжці.

Крім того, на виконання постанови Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 20 січня 2015 року по справі 623/4287/14-а, яка набрала законної сили на підставі ухвали Харківського апеляційного адміністративного суду від 05.03.2015 року Управлінням Пенсійного фонду України в Ізюмському районі Харківської області було здійснено «перерахунок та виплату пенсії з урахуванням у відповідності до вимог ст. 7 Закону України « Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду» періоду з 12.09.2008 року по 01.12.2009 року до загального стажу, що дає право на отримання пенсії».

Поновлення позивача на посаді першого заступника міського голови з питань управління житлово-комунального господарства, на виконання постанови Борівського районного суду Харківської області від 18.12.2012 року, було здійснено Виконавчим комітетом Ізюмської міської ради, лише у вересні 2015 року, що унеможливило звернення у січні 2015 року, до Ізюмського об`єднаного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, про призначення пенсії, у відповідності до Закону України «Про державну службу».

Як слідує з трудової книжки стаж державної служби, на час досягнення пенсійного віку ІНФОРМАЦІЯ_2 становив понад 10 років

Наявність стажу державної служби підтверджується також:

-розпорядженням №098-К по виконкому Ізюмської міської ради від 04 травня 2006 року, де вказано , що «на 05 травня 2006 року ОСОБА_1 має стаж державної служби - 8 років 3 місяці».

-розпорядженням Ізюмського міського голови №465 від 15.10.2015 року, з якого слідує, що «За записами в трудовій книжці ОСОБА_1 стаж в органах місцевого самоврядування станом на 21 вересня 2015 року складає 15 років 07 місяців 20 днів».

Виплата середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу була

- проведена лише у вересні 2015 року і то лише за період з вересня 2008 року по 30 листопада 2009 року, в значно заниженому розмірі. Вказане підтверджується довідкою Виконавчого комітету Ізюмської міської ради №2233 від 24.09.2015 року та копіями платіжного доручення №328 від 25 вересня 2015 року і платіжною відомістю на видачу заробітної плати за

вимушений прогул від 28.09.2015 року.

Лише після накладання штрафу Борівським районним судом (ухвала від 07.10.2015 року, набрала чинності 12.11.2015 року) на Ізюмського міського голову, за невиконання постанови Борівського районного суду від 18.12.2012 року, Виконавчим комітетом Ізюмської міської ради, в грудні 2015 року, було здійснено виплату, ще частини середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу за період з грудня 2009 року по вересень 2015 року,

але і цього разу, ігноруючи судове рішення, в значно заниженому розмірі. Виплата середньої заробітної плати за період з грудня 2009 року по вересень 2015 року, підтверджується довідкою №2851 від 11.12.2015 року та повідомленням Ізюмського УДКСУ Харківської області №02-29/986 від 18.12.2015 року, згідно якого оплата вказаної заробітної плати була

проведена платіжним дорученням №501 від 11.12.2015 року.

Внаслідок прийняття ще цілої низки судових рішень (понад сотню), з питання не виконання постанови Борівського районного суду від 18.12.2012 року, 25.07.2016 року, Ізюмське управління Державної казначейської служби України Харківської області, в примусовому порядку, провело безспірне списання, з рахунків Виконавчого комітету Ізюмської міської ради, частини не виплаченої середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу, в тому числі і за період з вересня 2009 року по жовтень 2011 року.

Крім того, в порушення діючого законодавства Виконавчим комітетом Ізюмської міської ради, не було своєчасно нараховано та не проведено виплату індексації заробітної плати та компенсації втрати частини заробітної плати в зв`язку з порушенням строків її виплати. На виконання постанови Борівського районного суду Харківської області від 11.01.2016 року, Ізюмським УДКСУ Харківської області, у березні 2016 року, в примусовому

порядку, було проведено списання з рахунку виконавчого комітету Ізюмської міської ради індексацію середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу за період з вересня 2008 року по вересень 2015 року та компенсації втрати частини заробітної плати в зв`язку з несвоєчасністю її виплати.

Не своєчасне проведення Виконавчим комітетом Ізюмської міської ради Харківської області, нарахування та виплату середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу, на виконання постанови Борівського районного суду Харківської області від 18.12.2012 року, унеможливлювало призначення мені пенсії у відповідності до Закону України «Про державну службу».

Дії УПФ України в Ізюмському районі Харківської області вважає неправомірними з огляду на вищевикладені вимоги законодавства, вважає, що відмова Управління пенсійного фонду України в Ізюмському районі Харківської області у поновленні його прав, порушених внаслідок незаконних дій органів досудового слідства, прокуратури і суду, щодо призначення пенсії згідно Закону України «Про державну службу», з посиланням на скасування з 1 червня 2015 року вимог даного закону, є протиправною і не відповідає вимогам законодавства та Конституції України та Управління пенсійного фонду України в Ізюмському районі Харківської області зобов`язане було за його зверненням, з метою поновлення його прав, порушених внаслідок незаконних дій органів досудового слідства, прокуратури і суду, призначити пенсію у відповідності до вимог ст. 37 Закону України «Про державну службу» в редакції, що була чинною, станом на жовтень 2011 року.

Виконавчим комітетом Ізюмської міської ради, на заяви позивача про видачу довідок для призначення пенсії державного службовця, починаючи з січня 2015 року, систематично відмовлялося у наданні довідок, за різними мотивами (лист №Ш-189/103 від 16.02.2015 року), а в подальшому надаються довідки: №47 від 06.01.2016 року, №442 від 02.02.2016 року, №443, №3349 від 26.08.2016 року, №3350 від 26.08.2016 року та №3351 від 26.08.2016 року, до яких умисно вноситься завідома недостовірна інформація, що унеможливлює призначення пенсії державного службовця.

дані виплати є об`єктом для нарахування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а отже підлягають врахуванню при визначенні розміру пенсії державного службовця.

Така правова позиція підтримується і Верховним судом України та Вищим адміністративним судом України.

Крім того, пенсія, яка повинна бути призначена з жовтня 2011 року, у відповідності до вимог Закону України «Про державну службу», підлягає перерахунку в зв`язку з підвищенням рівня заробітної плати з 01.12.2015 року.

В результаті неправомірних дій стосовно видачі довідок, ганебних дій Ізюмського міського голови Марченко В.В., як керівника Виконавчого комітету Ізюмської міської ради Харківської області, які в свою чергу потягнули за собою негативне ставлення до позивача з боку жителів міста та людей з якими він працював, будучи депутатом Ізюмської міської ради Харківської області двох скликань та на різних посадах в органах місцевого самоврядування, в тому числі на посаді начальника відділу житлово-комунального господарства та першого заступника Ізюмського міського голови з питань управління житлово-комунального господарства. Вважає, що своїми незаконними, умисними діями, що перешкоджають отриманню пенсії належного рівня, посадові особи Виконавчого комітету Ізюмської міської ради завдали йому значних моральних страждань, які він оцінює в 50 000 (п`ятдесят тисяч) грн., що виразилися у почутті несправедливості, у негативному впливі на честь, гідність та ділову репутації, у почутті сорому від безпорадності та незахищеності перед свавіллям посадових осіб місцевого самоврядування, психологічного дискомфорту, в руйнуванні життєвих планів та соціальних зв`язків, призвели до порушення нормальних життєвих зв`язків, вимагають від позивача додаткових зусиль для організації свого життя.

З урахуванням уточнених та доповнених позовних вимог (том 2, а.с. 3) просить суд:

1). Визнати неправомірною відмову Ізюмського об`єднаного управління Пенсійного фонду України в Харківської області, у поновленні, на виконання вимог Закону України « Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно – розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду», його пенсійних прав, порушених внаслідок незаконних дій органів досудового слідства, прокуратури і суду, щодо проведення призначення та перерахунку, призначеної з жовтня 2011 року пенсії за віком, у відповідності до вимог ст. 37 Закону України « Про державну службу».

2). Визнати неправомірними дії Ізюмського міського голови ОСОБА_2 , які полягають у невиконанні покладених на нього ст. 42 Закону України « Про місцеве самоврядування в України» повноважень щодо забезпечення додержання Конституції та Законів України, що призвело до несвоєчасного та неналежного виконання Виконавчим комітетом Ізюмської міської ради , за його особистого керівництва, вимог Кодексу Законів про працю України, законів України « Про оплату праці» та « Про звернення громадян», Податкового Кодексу України, шляхом несвоєчасного та не в повному обсязі нарахування та виплати заробітної плати, встановленої судовим рішенням; не своєчасного та неповного нарахування податків та зборів на виплачену або стягнуту у примусовому порядку заробітну плату; не надання належних довідок з питання оплати праці, внаслідок чого порушене право на отримання пенсії належного рівня.

3). Визнати неправомірними дії Виконавчого комітету Ізюмської міської ради Харківської області, в особі його керівника Ізюмського міського голови Марченка Валерія Віталійовича, які полягають у не своєчасній виплаті заробітної плати; не належної сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування; не наданні належних довідок про заробітну плату, що призвело до порушення права на своєчасне призначення та отримання пенсії належного рівня.

4). Зобов`язати Виконавчий комітет Ізюмської міської ради Харківської області видати ОСОБА_1 для подання до Ізюмського об`єднаного управління Пенсійного фонду України в Харківській області довідки:

-про складові заробітної плати ( за останні 24 календарні місяці роботи або за будь -які 60 календарних місяців роботи підряд перед зверненням за пенсією), що подається для призначення пенсії відповідно до Закону України « Про державну службу», затверджену постановою Пенсійного фонду України № 5-1 від 14.02.2011 року за період з жовтня 2009 року по вересень 2011 року включно, з врахуванням ОСОБА_1 заробітної плати за цей період у сумі 175632,03 грн. та сплачених у відповідності до законодавства обов`язкових платежів та зборів;

-про складові заробітної плати ( посадовий оклад, надбавка за ранг, або кваліфікаційні класи, або класний чин, або спеціальні звання, або дипломатичний ранг, надбавка (винагорода) за вислугу років), що подається для призначення пенсії відповідно до Закону України «Про державну службу», затверджену постановою Пенсійного фонду України № 5-1 від 14.02.2011 року, станом на дату виникнення права на призначення пенсії державного службовця 17.10.2011 року, з врахуванням всіх сум заробітної плати, з яких сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, включаючи індексацію заробітної плати та компенсацію втрати частини заробітної плати в зв`язку з порушенням строків її виплати;

-про заробітну плату, що подається для перерахунку пенсії непрацюючим державним службовцям, а також державним службовцям, які на момент перерахунку пенсії працюють на інших посадах, ніж ті, з яких їм призначено (перераховано) пенсію, затверджену постановою Пенсійного фонду України №С 5-1 від 14.02.2011 року, станом на дату виникнення підстав для перерахунку пенсії державного службовця, з врахуванням зміни структури заробітної плати, в зв`язку з підвищенням рівня заробітної плати відповідно до рішення Кабінету Міністрів України, встановлені рішенням Ізюмської міської ради № 0110 від 26 січня 2016 року, в тому числі премії у розмірі 100% посадового окладу; надбавки за високі досягнення у праці або за виконання особливо важливої роботи у розмірі 100% посадового окладу з урахуванням надбавок за ранг та вислугу років, а також надбавки за роботу з таємними документами, яка була встановлена ОСОБА_1 на дату виникнення права на отримання пенсії державного службовця та матеріальної допомоги для вирішення соціально – побутових потреб та допомоги на оздоровлення у розмірі середньомісячної заробітної плати.

5). Зобов`язати Ізюмське об`єднане управління Пенсійного фонду України в Харківській області провести, з жовтня 2011 року, перерахунок та виплати призначеної ОСОБА_1 пенсії у відповідності до ст. 37 Закону України « Про державну службу» в розмірі 80% середньомісячної заробітної плати за останні 24 календарні місяці, перед зверненням за пенсією, а саме з жовтня 2009 року по вересень 2011 року, з яких сплачено єдиний соціальний внесок, включаючи індексацію виплаченої заробітної плати та компенсацію втрати частини заробітної плати в зв`язку з порушенням строків її виплати, з урахуванням вже проведених виплат пенсії за віком.

6). Зобов`язати Ізюмське об`єднане управління Пенсійного фонду України в Харківській області провести ОСОБА_1 з 01.12.2015 року перерахунок та виплату пенсії державного службовця у зв`язку з підвищенням зарплати державним службовцям згідно з Постановою Кабінету Міністрів України від 09.12.2015 року за № 1013 «Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно – правових актів», виходячи із сум заробітної плати, яку одержує працюючий державний службовець на посаді першого заступника Ізюмського міського голови, враховуючи зміни структури заробітної плати, в зв`язку з підвищенням рівня заробітної плати відповідно до рішення Кабінету Міністрів України, встановлені рішенням Ізюмської міської ради № 0110 від 26 січня 2016 року, в тому числі премії у розмірі 100% посадового окладу; надбавки за високі досягнення у праці або за виконання особливо важливої роботи у розмірі 100% посадового окладу з урахуванням надбавок за ранг та вислугу років, а також надбавки за роботу з таємними документами, яка була встановлена ОСОБА_1 на дату виникнення права на отримання пенсії державного службовця та матеріальної допомоги для вирішення соціально – побутових потреб і допомоги на оздоровлення в розмірі середньомісячної заробітної плати, із збереженням проценту нарахування пенсії на момент виходу на пенсію в 2011 році в розмірі 80%.

7). Зобов`язати Ізюмське об`єднане управління Пенсійного фонду України в Харківській області проводити щомісячні виплати перерахованої пенсії державного службовця, з виплатою заборгованості, що утворилась внаслідок проведення перерахунку пенсії.

8). Стягнути з Виконавчого комітету Ізюмської міської ради Харківської області нанесену моральну шкоду у сумі 50000,00 грн.

9). Винести окрему ухвалу суду про наявність підстав для розгляду питання щодо притягнення до відповідальності Ізюмського міського голови ОСОБА_2 , за невиконання покладених на нього ст. 42 Закону України « Про місцеве самоврядування в Україні» повноважень щодо забезпечення додержання Конституції та Законів України, що призвело до не своєчасного та неналежного виконання Виконавчим комітетом Ізюмської міської ради, за його особистого керівництва, вимог Кодексу Законів про працю України, Законів України « Про оплату праці» та «Про звернення громадян», Податкового Кодексу України, шляхом несвоєчасного та не в повному обсязі нарахування та виплати заробітної плати, встановленої судовим рішенням; не своєчасного на неповного нарахування податків та зборів на виплачену або стягнуту у примусовому порядку заробітну плату; не надання належних довідок з питання оплати праці, внаслідок чого порушено право позивача на отримання пенсії належного рівня.

10). Винести окрему ухвалу суду про наявність підстав для розгляду питання щодо притягнення до відповідальності посадових осіб Виконавчого комітету Ізюмської міської ради Харківської області, за несвоєчасну виплату заробітної плати; не наданні належних довідок про заробітну плату, що призвело до порушення права на своєчасне призначення та отримання пенсії належного рівня.

11). Стягнути з Виконавчого комітету Ізюмської міської ради Харківської області на користь ОСОБА_1 нанесену, внаслідок неправомірних дій Виконавчого комітету Ізюмської міської ради Харківської області, які полягають у невиконанні до цього часу постанови Борівського районного суду Харківської області від 18.12.2012 року, умисної невиплати у встановлені законом терміни заробітної плати, навіть встановленої судовим рішенням, не надання належних довідок про складові заробітної плати, що подаються для призначення пенсії відповідно до Закону України «Про державну службу», в розмірі недоотриманої пенсії за період з жовтня 2011 року по квітень 2018 року включно у сумі 188661,92 грн.

12). Стягнути з Виконавчого комітету Ізюмської міської ради Харківської області на користь ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходу у зв`язку з порушенням строків їх виплати у сумі 49056,87 грн. ( підлягає уточненню на дату прийняття рішення) внаслідок неправомірних дій Виконавчого комітету Ізюмської міської ради Харківської області, що призвели до не нарахування та не виплати частини пенсії.

05 грудня 2016 року позивач надав клопотання, в якому просив, в тому числі, притягнути до адміністративної відповідальності керівника Виконавчого комітету Ізюмської міської ради Харківської області ОСОБА_2 за відкритий, демонстративний прояв неповаги до суду, яка полягає в умисному неналежному виконанні ухвали Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 08.11.2016 р., що призвело до затягування судового розгляду даної адміністративної справи, та порушення прав, гарантованих Конституцією України (том 1, а.с. 165-167).

10 лютого 2017 року позивач надав суду клопотання в кому просить суд винести окрему ухвалу про наявність підстав для розгляду питання щодо притягнення до відповідальності , за вчинення дій посадовими особами Ізюмського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Харківської області, що місять ознаки адміністративного правопорушення, які полягають у порушенні вимог Закону України « Про звернення громадян», щодо не надання повної інформації, стосовно порядку подання заяв про переведення з одного виду пенсії на інший встановленого зразку та на відповідному бланку затвердженому Правлінням Пенсійного фонду України, не надання відповідного роз`яснення з цього питання, скасуванні права позивача на до оформлення поданих документів, не вжиті заходів щодо відшкодування нанесених позивачу збитків, що призвело до не поновлення його права на отримання пенсії відповідного рівня внаслідок чого йому нанесено значні матеріальні та моральні збитки. (том 2, а.с.5-6).

24 травня 2018 року позивач надав суду клопотання, в якому просить суд винести окрему ухвалу про наявність підстав для розгляду питання щодо притягнення до кримінальної відповідальності, за вчинення дій посадовими особами Виконавчого комітету Ізюмської міської ради, в тому числі не виконання ухвали від 12 березня 2018 року; надання до суду фіктивних документів, що містять недостовірну інформацію, котрі містять ознаки кримінального правопорушення передбаченого статтями 364 «Зловживання владою або службовим становищем», 366 «Службове підроблення», 382 «Невиконання судового рішення» КК України. (том 3, а.с.11-12).

14 лютого 2017 року позивач надав суду клопотання, в якому просить суд зупинити розгляд даної адміністративної справи, в частині позовних вимог заявлених до відповідача – Ізюмського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Харківської області на час необхідний для примирення, в тому числі для прийняття відповідного рішення за результатами розгляду його заяви від 18.01.2016 року про поновлення пенсійних прав на виконання вимог Закону України « Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно – розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду» (том 2 а.с.7-8), яке клопотанням від 09 березня 2017 року просив залишити без розгляду ( том 2 а.с.18-19).

Представник відповідача, Ізюмське об`єднане управління Пенсійного фонду України в Харківській області, надали суду письмові заперечення, в яких зазначають наступне. Постановою Борівського районного суду від 18.12.2012 року у справі № 2-а/2005/33/12 ОСОБА_1 поновлено на посаді першого заступника міського голови з питань управління житлово – комунального господарства, однак станом на 18.10.2011 року ( на час досягнення пенсійного віку) ОСОБА_1 працював на посаді заступника директора підприємства КП « Водопровідно – каналізаційне господарство». З 01 червня 2015 року, згідно Закону України « Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» № 213 VIII від 02 березня 2015 року, скасовано норми щодо пенсійного забезпечення осіб, яким пенсії, щомісячне грошове утримання призначаються відповідно до законів України « Про державну службу», «Про прокуратуру», «Про судоустрій і статус суддів», « про Статус народного депутата України», «Про кабінет Міністрів України», «Про судову експертизу», «Про національний банк України», «Про службу в органах місцевого самоврядування», «Про дипломатичну службу», Податкового та Митного кодексів України, Положення про помічника – консультанта народного депутата України. Підстав для при значення пенсії відповідно до Закону України « Про державну службу» не має. У рішенні від 26.12.2011 року № 20-рп/2011 Конституційний Суд України зазначив, що розміри соціальних виплат залежать від соціально – економічних можливостей держави. Вказана позиція узгоджується з позицією Європейського суду з прав людини, яка була висловлена в рішенні від 09.10.1979 року в справі «Ері проти Ірландії», де було зазначено, що здійснення соціально – економічних прав людини значною мірою залежить від становища в державі, особливо фінансового. Такі положення поширюються й на питання допустимості зменшення соціальних виплат. Щодо вимог про стягнення судового збору відповідач пояснив суду, що згідно з ч. 2 ст. 73 Закону України « Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» забороняється використання коштів Пенсійного фонду на цілі, не передбачені цим Законом. Враховуючи викладене, просить суд відмовити у задоволенні позову ОСОБА_1 в повному обсязі, справу розглядати без участі представника управління (том 1, а.с. 162).

Також, представник відповідача, Ізюмське об`єднане управління Пенсійного фонду України в Харківській області, надали суду заяву про залишення позову без розгляду у зв`язку з пропущенням строку звернення до суду (том 2,а.с. 98).

Представники відповідача, Виконавчого комітету Ізюмської міської ради Харківської області, проти позову заперечували, посилаючись на те, що питання, пов`язані з виплатою пенсії позивачу не відносяться до компетенції виконавчого комітету Ізюмської міської ради, а стягнення збитків не є публічно – правовим спором.

22 травня 2018 року представник відповідача, Виконавчого комітету Ізюмської міської ради Харківської області, надав суду клопотання про закриття провадження в частині позовних вимог щодо стягнення з Виконавчого комітету Ізюмської міської ради Харківської області на користь ОСОБА_1 нанесену внаслідок неправомірних дій Виконавчого комітету Ізюмської міської ради Харківської області матеріальну шкоду, які полягають у невиконанні до цього часу постанови Борівського районного суду Харківської області від 18.12.2012 року, умисної невиплати у встановлені законом терміни заробітної плати, навіть встановленої судовим рішенням, не надання належних довідок про складові заробітної плати, що подаються для призначення пенсії відповідно до Закону України «Про державну службу», в розмірі недоотриманої пенсії за період з жовтня 2011 року по квітень 2018 року включно у сумі 188661,92 грн., а також стягнення компенсації втрати частини доходу у зв`язку з порушенням строків їх виплати у сумі 49056,87 грн. ( підлягає уточненню на дату прийняття рішення), посилаючись на те, що вказані позовні вимоги не належать розгляду в порядку адміністративного судочинства.

Відповідач, Ізюмський міський голова Харківської області, ОСОБА_2 , в судове засідання не з`явився, про час і місце розгляду справи повідомлявся належним чином, заперечень проти позову суду не надав, заяви про розгляд справи за його відсутності суду не надсилав.

Дослідивши матеріали справи та докази в їх сукупності, вислухавши учасників судового процесу, суд встановив наступне.

1. Судовим розглядом встановлено, що з 18.10.2011 позивач перебуває на обліку в Ізюмському об`єднаному управлінні Пенсійного фонду України в Харківській області ( далі Управління) та отримує пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Сторонами не заперечується, що в січні 2016 року позивач звернувся до Управління Пенсійного Фонду України в Ізюмському районі Харківської області із заявою про переведення на пенсію відповідно до Закону України « Про державну службу»,

Листом за №4/Ш-14 від 27.01.2016р. Управління Пенсійного Фонду України в Ізюмському районі Харківської області повідомило позивача про те, що підстав для призначення пенсії відповідно до Закону України «Про державну службу» немає (том 1, а.с. 28).

Під час судового розгляду 01 березня 2017 року позивач повторно звернувся до Ізюмського об`єднаного Управління Пенсійного фонду України в Харківській області із заявою про призначення/перерахунок пенсії відповідно до Закону України «Про державну службу» (том 2 а.с.24).

Рішенням Управління № 9 від 01 березня 2017 року позивачу відмовлено у призначенні пенсії відповідно до Закону України « Про державну службу» у зв`язку з відсутністю 20 років стажу на посадах , віднесених до відповідних категорій, посад державних службовців, визначених ст. 25 Закону України № 3723-ХІІ ( том 2 а.с.41-42).

Рішенням Апеляційного суду Харківської області від 21 серпня 2013 року за позовом ОСОБА_1 до Головного управління МВС України в Харківській області, Державної казначейської служби України, Голови Ізюмської міської ради Харківської області Божкова О.А. про відшкодування шкоди завданої незаконними діями органів дізнання, досудового слідства, прокуратури і суду позовні вимоги ОСОБА_1 задоволені частково, стягнуто з Державної казначейської служби України за рахунок коштів Державного бюджету України шляхом списання коштів з єдиного казначейського рахунку на користь ОСОБА_1 у відшкодування шкоди штрафу у сумі 425 грн., втрачений заробіток в сумі 88385 грн. та відшкодування моральної шкоди 10000 грн. ( том 1 а.с.9-12).

Постановою Борівського районного суду Харківської області від 18.12.2012 року, яка набрала законної сили на підставі ухвали Вищого адміністративного суду України від 11.12.2014 року, звільнення позивача з посади першого заступника міського голови з питань управління житлово-комунального господарства визнано незаконним, скасовано рішення Ізюмської міської ради Харківської області № 2551 від 12 вересня 2008 року «Про звільнення першого заступника міського голови з питань управління житлово-комунального господарства ОСОБА_1 », поновлено на посаді першого заступника міського голови з питань управління житлово- комунального господарства з 31 червня 2008 року та стягнуто з Виконавчого комітету Ізюмської міської ради Харківської області на користь позивача середню заробітну плату за час вимушеного прогулу.

На виконання постанови Борівського районного суду Харківської області від 18.12.2012 року у справі № 2-а/2005/33/12 позивача поновлено на посаді першого застуцпника Ізюмського міського голови з питань житлово – комунального господарства з 31 липня 2008 року, що підтверджується рішенням Ізюмської міської ради № 3051 від 26 червня 2015 року ( Том 2, а.с.69).

Згідно з розпорядженням Ізюмського міського голови № 415 від 17.09.2015 року ОСОБА_1 поновлено на посаді першого заступника Ізюмського міського голови з питань управління житлово – комунального господарства з 31 липня 2008 року з залишенням 9 рангу посадової особи місцевого самоврядування в межах 4 категорії посад ( Том 2 а.с.71).

Із копії розпорядження № 098-К від 04.05.2006 року по виконавчому комітету Ізюмської міської ради вбачається, що станом на 05 травня 2006 року ОСОБА_1 мав стаж роботи державної служби 8 років 3 місяців (том 1 а.с.50).

Згідно копії розпорядження Ізюмського міського голови № 465 від 15.10.2015 року стаж ОСОБА_1 в органах місцевого самоврядування станом на 21 вересня 2015 року складає 15 років 07 місяців 20 днів (том.1 а.с.51).

Відповідно до положень ст.10 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» особі, яка має одночасно право на різні види, призначається один з цих видів пенсії за її вибором.

Відповідно до ч. 3 ст. 45 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду.

До 01.05.2016 року пенсійне забезпечення державних службовців було врегульоване нормами Закону України "Про державну службу" від 16.12.1993 року № 3723-XII.

Відповідно до ч. 1 ст. 37 Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 року право на одержання пенсії державних службовців мають право чоловіки, які досягли віку 62 роки, та жінки, які досягли пенсійного віку, встановленого ст. 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», за наявності страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченого абз. 1 ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», у тому числі стажу державної служби не менш як 10 років, та які на час досягнення зазначеного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку. Пенсія державним службовцям призначається в розмірі 60 відсотків суми їх заробітної плати, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - у розмірі 60 відсотків заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування.

До досягнення віку, встановленого першим реченням частини першої цієї статті, право на пенсію за віком мають державні службовці - чоловіки 1955 року народження і старші після досягнення ними такого віку:

60 років - які народилися по 31 грудня 1952 року;

60 років 6 місяців - які народилися з 1 січня 1953 року по 31 грудня 1953 року;

61 рік - які народилися з 1 січня 1954 року по 31 грудня 1954 року;

61 рік 6 місяців - які народилися з 1 січня 1955 року по 31 грудня 1955 року.

Отже, необхідною умовою для наявності у осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, права на пенсію відповідно до згаданої статті є досягнення такими особами певного віку та наявність страхового стажу, передбаченого абз. 1 ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Тобто до 01.05.2016 (дата набрання чинності Законом України «Про державну службу» 10.12.2015 № 899 (далі - Закон № 899) право на пенсію державного службовця мали особи, які:

а) досягли певного віку (62 роки для чоловіків, 60 років для жінок) та мають передбачений законодавством страховий стаж;

б) мали стаж державної служби не менш як 10 років, та на час досягнення зазначеного віку працювали на посадах державних службовців; а також особи, які мали не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку.

Після 01.05.2016, відповідно до ст. 90 Закону № 889 пенсійне забезпечення державних службовців здійснюється відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

При цьому законодавець визначив певні умови, за дотримання яких у осіб зберігається право на призначення пенсії відповідно до ст. 37 Попереднього Закону.

Так, відповідно до п. 10 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 889 державні службовці, які на день набрання чинності цим Законом займають посади державної служби та мають не менш як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених ст. 25 Попереднього Закону та актами Кабінету Міністрів України, мають право на призначення пенсії відповідно до ст. 37 Попереднього Закону у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.

Згідно з п. 12 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 889 для осіб, які на день набрання чинності цим Законом мають не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених ст. 25 Закону та актами Кабінету Міністрів України, зберігається право на призначення пенсії відповідно до ст. 37 Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 в порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.

Тобто Прикінцевими та перехідними положеннями Закону № 889 передбачено, що за наявності у особи станом на 01.05.2016 певного стажу держслужби (10 років для осіб, що на зазначену дату займали посади державної служби, або 20 років стажу держслужби незалежно від того, чи працювала особа станом на 01.05.2016 на держслужбі), така особа зберігає право на призначення пенсії відповідно до ст. 37 Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993, але за певної додаткової умови: у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.

Водночас, для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, ст. 37 Закону № 889 передбачає додаткові умови для наявності права на призначення пенсії державного службовця: певний вік і страховий стаж.

Таким чином, обов`язковою умовою для збереження у особи права на призначення пенсії відповідно до ст. 37 Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 після 01.05.2016 є дотримання сукупності вимог, визначених ч. 1 ст. 37 цього Закону і Прикінцевих та перехідних положень Закону № 889, а саме щодо віку, страхового стажу, стажу державної служби.

Таку правову позицію висловлено Верховним Судом у рішенні від 04 квітня 2018 року за наслідками розгляду зразкової справи № 822/524/18 (Пз/9901/23/18) щодо переведення з пенсії по інвалідності на пенсію державного службовця.

Дана справа по відношенню до справи № 822/524/18, по якій прийнято зразкове рішення, згідно з вимогами ч. 10 ст. 290 КАС України є типовою.

Відповідно до ч. 3 ст. 291 КАС України при ухваленні рішення у типовій справі, яка відповідає ознакам, викладеним у рішенні Верховного Суду за результатами розгляду зразкової справи, суд має враховувати правові висновки Верховного Суду, викладені у рішенні за результатами розгляду зразкової справи.

Згідно ст. 7 Закону України «Про порядок відшкодування шкоди,завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду» - термін перебування під вартою, термін відбування

покарання, а також час, протягом якого громадянин не працював у зв`язку з незаконним відстороненням від роботи (посади), зараховується як до загального трудового стажу, так і до стажу роботи за спеціальністю, стажу державної служби, безперервного стажу.

Трудовий стаж робітників і службовців, а також стаж роботи осіб, які працювали на підставі членства (в кооперативі, колгоспі тощо), обчислений із зарахуванням періодів, зазначених у частині першій цієї статті, враховується при наданні робітникам, службовцям і зазначеним особам різних пільг і переваг, в тому числі при призначенні пенсій і допомоги по державному соціальному страхуванню. Робітникам і службовцям цей стаж враховується також при призначенні пенсій на пільгових умовах і за вислугу років, при встановленні розмірів місячних ставок (посадових окладів) залежно від тривалості роботи за спеціальністю, а також при виплаті разової винагороди або відсоткових надбавок за вислугу років.

Частина 7 ст. 21 Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування» (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) передбачала, що пенсійне забезпечення посадових осіб місцевого самоврядування які мають стаж служби в органах місцевого самоврядування та/або державної служби не менше 10 років, здійснюється у порядку, визначеному законодавством України про державну службу.

Верховною Радою України 03.10.2017 був прийнятий Закон № 2148-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» яким в розділі II. Прикінцеві та перехідні положення стаття 1. Була викладена наступним чином: «Цей Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування, крім: абзаців першого і другого підпункту 1 та підпункту 2 пункту 1, підпунктів 4 та 5 пункту 2, підпункту 3 пункту 3, абзаців другого і третього, п`ятого і шостого пункту 5, пунктів 6, 9, 13 - 15, підпунктів 10 та 22, абзаців двадцять шостого - двадцять восьмого, абзаців тридцять третього - тридцять сьомого, шістдесят шостого - сімдесят другого підпункту 27 пункту 19, пункту 24, підпункту 1 пункту 27, пункту 29 розділу I, пунктів 2 - 4 розділу II цього Закону, які набирають чинності з дня, наступного за днем його опублікування, і застосовуються з 1 жовтня 2017 року».

Таким чином, до стажу, який дає право на призначення такої пенсії згідно ч. 7 ст. 21 Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування» зараховується як стаж державної служби, так і стаж на відповідних посадах в органах місцевого самоврядування.

Оскільки ОСОБА_1 , мав станом на 01.05.2016 стаж державного службовця більше 10 років, та страховий стаж необхідний для призначення пенсії та досяг пенсійного віку він має права на призначення пенсії відповідно до ст. 37 Попереднього Закону на підставі п. 10, 12 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 889.

2. Згідно з ч. 1 ст. 1 Закону України "Про оплату праці", заробітна плата - це винагорода у грошовому виразі, що виплачується працівникові за виконану ним роботу.

Статтею 2 вищезазначеного Закону визначено структуру заробітної плати, до якої входить основна та додаткова заробітна плата, а також заохочувальні та компенсаційні виплати.

При цьому, слід зазначити, що згідно з п. 2.3.3. Інструкції № 5 "Зі статистики заробітної плати", матеріальна допомога відноситься до заохочувальних та компенсаційних виплат та входить до складу фонду оплати праці.

Відповідно до норм законодавства, зміст матеріальної допомоги полягає у виплаті грошових коштів. При цьому, виплата сум грошової допомоги здійснювалась позивачу систематично та включена в оподатковуваний дохід.

Крім того, статтею 66 Закону України "Про пенсійне забезпечення" врегульовано види оплати праці, що враховуються при обчисленні пенсій.

Частиною 1 статті 66 Закону України "Про пенсійне забезпечення" передбачено, що до заробітку для обчислення пенсії включаються всі види оплати праці (виплат, доходу), на які відповідно до Закону України "Про збір на обов`язкове державне пенсійне страхування" нараховується збір на обов`язкове державне пенсійне страхування, в межах максимальної величини фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, оподатковуваного доходу (прибутку), сукупного оподатковуваного доходу (граничної суми заробітної плати (доходу), з яких справляються страхові внески (збори) до соціальних фондів, що діяла на день одержання зазначеного заробітку (виплат, доходу).

Статтею 41 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" визначені виплати (доходи), що враховуються в заробітну плату (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії. До такого доходу (заробітної плати) враховуються: суми виплат, отримуваних застрахованою особою після набрання чинності цим Законом, з яких згідно з цим Законом були фактично нараховані (обчислені) та сплачені страхові внески; суми виплат, отримуваних застрахованою особою до набрання чинності цим Законом, у межах сум, на які відповідно до законодавства, що діяло раніше, нараховувалися внески на державне соціальне страхування або збір на обов`язкове державне пенсійне страхування.

За змістом наведених норм отримувані застрахованою особою суми виплат, з яких були фактично нараховані та сплачені страхові внески або збір на обов`язкове державне пенсійне страхування, враховуються в заробіток (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії навіть незалежно від того, чи входять вони до структури заробітної плати.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Положеннями частини 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України визначено критерії, яким повинні відповідати рішення, дія чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень. Згідно з цими критеріями адміністративний суд при розгляді справи щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень повинен перевірити, зокрема, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень і у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Враховуючи те, що виплата середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу була проведена лише у вересні 2015 року і то лише за період з вересня 2008 року по 30 листопада 2009 року, в значно заниженому розмірі, а в грудні 2015 року було здійснено виплату ще частини середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу за період з грудня 2009 року по вересень 2015 року, виплата індексації заробітної плати та компенсації втрати частини заробітної плати в зв`язку з порушенням строків її виплати була проведена у березні 2016 року в примусовому порядку, що призвело до порушення прав позивача на своєчасне призначення позивачу належної пенсії, оскільки ці всі обставини впливали на повноту можливого призначення пенсії, а тому дії Виконавчого комітету Ізюмської міської ради Харківської області в особі його керівника Ізюмського міського голови Марченка Валерія Віталійовича, які полягають у несвоєчасній виплаті заробітної плати; неналежної сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування; ненаданні належних довідок про заробітну плату суд визнає неправомірними.

3. Позовні вимоги позивача стосовно зобов`язання Виконавчого комітету Ізюмської міської ради Харківської області провести донарахування та сплатити, у відповідності до вимог діючого законодавства, належні податки та збори на виплачену та стягнуту у примусовому порядку заробітну плату, в тому числі: заробітну плату, сплачену платіжним дорученням № 294 від 11.07.2016 року у сумі 4498,17 грн.; стягнуту у примусовому порядку за меморіальним ордером № 3 від 30.03.2016 року індексацію заробітної плати у сумі 46579,12 грн. та компенсацію втрати частини заробітної плати у зв`язку з несвоєчасною виплатою у сумі 144517,83 грн. за заявою позивача від 10.02.2017 ( том 2, а.с.3) залишено без розгляду.

4. В частині позовних вимог про зобов`язання Виконавчий комітет Ізюмської міської ради Харківської області видати позивачу довідки для подання до Ізюмського об`єднаного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, то суд зазначає наступне.

На виконання постанови Борівського районного суду Харківської області від 18.12.2012 року, ухвали Вищого адміністративного суду України від 11.12.2014 року ОСОБА_1 було поновлено на посаді першого заступника Ізюмського міського голови з питань управління житлово – комунального господарства з 31 липня 2008 року з залишенням 9 рангу посадової особи місцевого самоврядування в межах 4 категорії посад, що підтверджується копіями рішення №3051 від 26.06.2015 року та розпорядженням Ізюмського міського голови № 415 від 17.09.2015 року ( том.2 а.с.69,71) встановлено ОСОБА_1 посадовий оклад згідно штатного розпису у розмірі 2660,75 грн., надбавку за вислугу років в розмірі 20%, враховуючи вислугу років на державній службі та в органах місцевого самоврядування станом на 31 липня 2008 року.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно зі ст. 22 Конституції України, права і свободи людини і громадянина, закріплені цією Конституцією, не є вичерпними. Конституційні права та свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Як передбачено ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Частиною 1 ст.58 Конституції України передбачено, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи.

Пенсійне забезпечення громадян України, в т.ч. порядок призначення та виплати пенсій, визначення розміру пенсії, регулюються Законом України "Про пенсійне забезпечення", Законом України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" та іншими нормативно-правовими актами.

Згідно зі статтею 41 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" (в редакції, що діяла на момент виникнення спірних відносин) передбачені виплати (доходи), що враховуються в заробітну плату (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії.

Зокрема, до такого доходу (заробітної плати) враховуються: суми виплат, отримуваних застрахованою особою після набрання чинності цим Законом, з яких згідно із зазначеним Законом були фактично нараховані (обчислені) та сплачені страхові внески; суми виплат, отримуваних застрахованою особою до набрання чинності цим Законом, у межах сум, на які відповідно до законодавства, що діяло раніше, нараховувалися внески на державне соціальне страхування або збір на обов`язкове державне пенсійне страхування.

Відповідно до п.2.10 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", затвердженої Постановою правління Пенсійного фонду України 25.11.2005 року №22-1, довідка про заробітну плату (дохід) особи видається на підставі особових рахунків, платіжних відомостей та інших документів про нараховану та сплачену заробітну плату підприємством, установою чи організацією, де працював померлий годувальник або особа, яка звертається за пенсією. Якщо такі підприємства, установи, організації ліквідовані або припинили своє існування з інших причин, то довідки про заробітну плату видаються правонаступником цих підприємств, установ чи організацій або архівними установами.

Отже, отримувані застрахованою особою суми виплат, з яких були фактично нараховані та сплачені страхові внески або збір на обов`язкове державне пенсійне страхування, враховуються у заробіток (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, незалежно від того, чи входять вони до структури заробітної плати.

Таким чином, обов`язок щодо видачі довідки про заробітну плату державного службовця за посадою, яку він займав до виникнення права на пенсію, покладено на державний орган (установу, організацію, підприємство), в якому працювала особа до виходу на пенсію.

Згідно висновку судової економічної експертизи № 8166 від 20 грудня 2017 року (том 2, а.с. 186) довідка №443 від 02.02.2016р., видана Виконавчим комітетом Ізюмської міської ради Харківської області ОСОБА_1 для призначення пенсії з 17.10.2011 відповідає затвердженій формі та нормам діючого пенсійного законодавства. Дані про розмір посадового окладу, надбавки за ранг та надбавки за вислугу років відображені в довідці в повному обсязі.

заробітної плати за останні 24 календарні місяці роботи підряд перед зверненням за пенсією, внесені не в повному обсязі (не внесено суму нарахованої індексації середньої заробітної плати, виплаченої згідно рішення Борівського районного суду Харківської області від 11.01.2016 за період з 01.10.2009 по 30.09.2011р. як-то передбачено законодавством).

Довідки №3349 від 26.08.2016р. та №4429 від 23.11.2016р., видані Виконавчим комітетом Ізюмської міської ради Харківської області ОСОБА_1 для перерахунку пенсії з 17.11.2015 відповідають затвердженій формі та нормам діючого пенсійного законодавства. Дані про розмір посадового окладу, надбавки за ранг та надбавки за вислугу років відображені в повному обсязі.

відповідають затвердженій формі, але внесені до них дані про додаткові виплати не відповідають нормам діючого пенсійного законодавства (у довідки необгрунтовано внесено всю суму середнього заробітку, який виплачено по рішенню Борівського районного суду Харківської області від 14.07.2016 та всю суму індексація заробітної плати, виплаченої згідно рішення Борівського районного суду Харківської області від 11.01.2016 за весь період з вересня 2008

по вересень 2015р. У довідки необхідно внести суму індексації лише за період з 01.11.2010 року по 31.10.2015р., як то передбачено законодавством).

Довідки від 23.11.2016 №4428 та від 26.08.2016 №3350, видані Виконавчим комітетом Ізюмської міської ради Харківської області, відповідають формі, зразок якої затверджено Постановою правління України від 04.09.2013 № 15-1.

В обсязі наданих документів, в межах компетенції експерта – економіста не надається за можливе надати відповідь на питання щодо відповідності нормативно-правовим актам України та повноти внесених даних про розмір заробітної плати та інших нарахувань для перерахунку пенсії ОСОБА_1 з 01.12.2015, зазначених у довідках від 23.11.2016 №4428 та від 26.08.2016

№3350, виданих Виконавчим комітетом Ізюмської міської ради Харківської області.

В той же час, за матеріалами справи, наданими для дослідження, за грудень 2015 загальна сума нарахувань по посаді, яку займав ОСОБА_1 до звільнення, складатиме - 4768,90грн., а з урахуванням абз.5 п.п.2) п.4 Постанови КМУ від 31.05.2000 №865 в редакції, яка діяла до 01.12.2015, - 7054,33грн.

Експертним дослідженням встановлено, що пенсія ОСОБА_1 відповідно до Закону України «Про державну службу» обчислюється з таких складових:

з 17.10.2011 (дата досягнення пенсійного віку) - посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років, надбавка за роботу з таємними документами, надбавка за високі досягнення у праці, індексація середньої заробітної плати, виплачена згідно рішення Борівського районного суду Харківської області від 11.01.2016;

з 17.11.2015 (дата звільнення з посади) - посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років, надбавка за роботу з таємними документами, надбавка за високі досягнення у праці, матеріальна допомога на оздоровлення,матеріальна допомога на вирішення соціально побутових питань, індексація середньої заробітної плати, виплачена згідно рішення Борівського районного

суду Харківської області від 11.01.2016;

з 01.12.2015 (дата підвищення рівня заробітної плати державних службовців на підставі постанови КМУ від 09.12.2015 №1013) – визначити конкретний перелік складових заробітної плати, з розміру яких перераховується пенсія, не надається за можливе з причин, зазначених у дослідницькій частині висновку.

надбавка за вислугу років, надбавка за роботу з таємними документами, надбавка за високі досягнення у праці, індексація середньої заробітної плати, виплачена згідно рішення Борівського районного суду Харківської області від 11.01.2016р.

Згідно проведеного експертного дослідження, розмір пенсії ОСОБА_1 відповідно до Закону України « Про державну службу», повинен складати:

5690,81грн.- з 17.10.2011 (дата досягнення пенсійного віку»

6252,77грн. - з 17.11.2015р. (дата звільнення з займаної посади).

В обсязі наданих документів, в межах компетенції експерта-економіста не надається за можливе визначити, із якого заробітку обчислюється розмір пенсії ОСОБА_1 з 01.12.2015 (дата підвищення рівня заробітної плати державних службовців на підставі постанови КМУ від 09.12.2015 №1013).

В той же час, експертним дослідженням встановлено, що за наданими матеріалами справи нарахування за грудень 2015 по посаді, яку займав ОСОБА_1 до звільнення, складатимуть загальну суму 4768,90грн., а з урахуванням абз.5 п.п.2) п.4 Постанови КМУ від 31.05.2000 №865 в редакції, яка діяла до 01.12.2015, 7054,33грн.

Суд вважає за необхідне звернути увагу, що відповідно до норм чинного законодавства, повноваження виконавчого комітету Ізюмської міської ради Харківської області щодо видачі довідок про складові заробітної плати є дискреційними повноваженнями та виключною компетенцією відповідача, тому суд не може вказувати на форму та склад довідки про заробітну плату, а може лише зобов`язати видати її у встановленій законодавством формі з урахуванням усіх складових заробітної плати, на які нараховані страхові внески.

Зі змісту Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи № R (80) 2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом Міністрів 11.03.1980 року на 316-й нараді, слідує, що під дискреційним повноваженням слід розуміти повноваження, яке адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду - тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Отже, порушене право позивача підлягає відновленню шляхом зобов`язання відповідача видати довідку про заробітну плату за посадою, з якої останній вийшов на пенсію, з урахуванням всіх складових заробітної плати, на яку нараховуються страхові внески.

За таких обставин, враховуючи, що на державний орган (установу, організацію, підприємство), в якому працював позивач до виходу на пенсію (або правонаступника такого органу), покладено обов`язок видати довідку за законодавчо визначеною формою про заробітну плату для перерахунку пенсії, позовні вимоги підлягають задоволенню.

5. Позовні вимоги позивача щодо перерахунку пенсії з жовтня 2011 року у відповідності до ст. 37 ЗУ «Про державну службу» від 16.12.1993р. № 3723-ХІІ, в редакції, чинній станом на жовтень 2011 року, в розмірі 80% середньомісячної заробітної плати , за останні 24 календарні місяці, перед зверненням за пенсією, а саме з жовтня 2009 року по вересень 2011 року, з яких сплачено єдиний соціальний внесок, включаючи індексацію виплаченої заробітної плати та компенсацію втрати частини заробітної плати в зв`язку з порушенням строків її виплати, з урахуванням вже проведених виплат пенсії за віком.

Рішенням Борівського районного суду Харківської області від 18 грудня 2012 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Ізюмської міської ради Харківської області, Виконавчого комітету Ізюмської міської ради Харківської області, третя особа – Ізюмський міський голова Божков О.А. про поновлення на роботі, стягнення втраченого заробітку за час вимушеного прогулу та моральної шкоди, яка залишено в силі ухвалою Вищого адміністративного суду України від 11 грудня 2014 року , ОСОБА_1 поновлено на посаді першого заступника Ізюмського міського голови з питань управління житлово – комунального господарства з 31 червня 2008 року. (том 1, а.с.13-15).

Відповідно до ст. 37-1 ЗУ « Про державну службу» ( яка діяла на момент виникнення права на пенсію, 17.10.2011 року) у разі підвищення розміру заробітної плати працюючим державним службовцям, а також у зв`язку із набуттям особою права на пенсійне забезпечення державного службовця за цим Законом відповідно здійснюється перерахунок раніше призначених пенсій.

Перерахунок пенсії здійснюється виходячи із сум заробітної плати, на які нараховуються страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування працюючого державного службовця відповідної посади та рангу на момент виникнення права на перерахунок пенсії.

Відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

Європейським судом з прав людини у п. 26 рішення по справі «Кечко проти України» від 08 листопада 2005 року (заява № 63134) була викладена правова позиція, що скарга заявника до національних органів влади щодо періоду між 01 січня та 23 червня 1999 року базувалась на спеціальних та чинних на той період часу положеннях національного законодавства (п. 17 рішення). Надбавка до заробітної плати повинна була бути виплачена відповідно до єдиної об`єктивної умови – період часу, протягом якого заявник працював вчителем.Оскільки заявником була дотримана умова 10-річного стажу, то можно сказати, що він має якщо не право, то законні сподівання на отримання зазначених коштів.

За правовою позицією Європейського Суду з прав людини, викладеної у рішенні по справі «Суханов та Ільченко проти України» (Sukhanov and Ilchenko v. Ukraine) від 26 вересня 2014 року, за певних обставин «законне сподівання» на отримання «активу» також може захищатися статтею 1 Першого протоколу. Так, якщо суть вимоги особи пов`язана з майновим правом, особа, якій воно надане, може вважатися такою, що має «законне сподівання», якщо для такого права у національному законодавстві існує достатнє підґрунтя - наприклад, коли є усталена практика національних Судів, якою підтверджується її існування.

Відповідно до пунктів 21, 24 рішення у справі "Федоренко проти України" (№ 25921/02) Європейський Суд з прав людини, здійснюючи прецедентне тлумачення статті 1 Першого Протоколу до Конвенції сформулював правову позицію про те, що право власності може бути "існуючим майном" або "виправданими очікуваннями" щодо отримання можливості ефективного використання права власності чи "законними сподіваннями" отримання права власності. Аналогічна правова позиція сформульована Європейським судом з прав людини і в справі Стреч проти Сполучного Королівства (Stretch v. the United Kingdom № 44277/98).

У межах вироблених Європейським Судом з прав людини підходів до тлумачення поняття "майно", а саме в контексті статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, це поняття охоплює як "наявне майно", так і активи включаючи право вимоги, з посиланням на які заявник може стверджувати, що він має принаймні законні очікування стосовно ефективного здійснення свого "права власності" (пункт 74 рішення Європейського Суду з прав людини у справі Фон Мальтцан та інші проти Німеччини). Суд робить висновок, що певні законні очікування заявників підлягають правовому захисту, та формує позицію для інтерпретації вимоги як такої, що вона може вважатися "активом": вона повинна мати обґрунтовану законну підставу, якою, зокрема є чинна норма закону, тобто встановлена законом норма щодо виплат (пенсійних, заробітної плати, винагороди, допомоги) на момент дії цієї норми є "активом", на який може розраховувати громадянин як на свою власність (Maltzan (Freiherr Von) and others v. Germany № 71916/01, № 71917/01 та № 10260/02).

За правовою позицією Верховного Суду України, визначеній в постанові від 01 липня 2014 року в справі №21-244а14, правовідносини щодо пенсійного забезпечення осіб, яким пенсія призначається за спеціальними законами, виникають не в момент звернення за призначенням пенсії, а в момент виникнення права на її призначення.

Оскільки у позивача право на отримання пенсії відповідно до ст. 37 ЗУ « Про державну службу» виникло 17.10.2011 року, а поновлення його на посаді було здійснено Виконавчим комітетом лише у вересні 2015 року відповідно до постанови Борівського районного суду Харківської області від 18.12.2012 року, то він має право на перерахунок пенсії з жовтня 2011 року у відповідності до ст. 37 ЗУ « Про державну службу» від 16.12.1993 № 3723-ХІІ, в редакції чинній станом на жовтень 2011 року, в розмірі 80% середньомісячної заробітної плати , за останні 24 календарні місяці, перед зверненням за пенсією, а саме з жовтня 2009 року по вересень 2011 року, з яких сплачено єдиний соціальний внесок, включаючи індексацію виплаченої заробітної плати та компенсацію втрати частини заробіт6ної плати в зв`язку з порушенням строків її виплати, з урахуванням вже проведених виплат пенсії за віком.

6. Що стосується позовних вимог позивача щодо перерахунку та виплати пенсії державного службовця у зв`язку з підвищенням зарплати державним службовців згідно постанови Кабінету Міністрів України від 09.12.2015 року № 1013 «Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів» виходячи із сум заробітної плати, яку одержує працюючий державний службовець на посаді першого заступника Ізюмського міського голови, суд зазначає наступне.

Згідно зі 37-1 Закону України «Про державну службу» в редакції, яка діяла до 01.01.2015р., у разі підвищення розміру заробітної плати працюючим державним службовцям, а також у зв`язку із набуттям особою права на пенсійне забезпечення державного службовця за цим Законом відповідно здійснюється перерахунок раніше призначених пенсій. Перерахунок пенсії здійснюється, виходячи із сум заробітної плати, на які нараховуються страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування працюючого державного службовця відповідної посади та рангу на момент виникнення права на перерахунок пенсії.

Разом з тим, 01.01.2015 р. набрав чинності Закон України від 28.12.2014р. №76-VIII "Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України", яким, зокрема, статтю 37-1 Закону України «Про державну службу» викладено у новій редакції, згідно з якою умови та порядок перерахунку призначених пенсій державним службовцям визначаються Кабінетом Міністрів України.

Так, пунктами 4,5 постанови Кабінету Міністрів України від 31.05.2000р. №865 «Про деякі питання вдосконалення визначення розмірів заробітку для обчислення пенсії» визначено, що у разі підвищення розміру заробітної плати працюючим державним службовцям заробітна плата для перерахунку пенсії пенсіонерам, яким пенсія призначена з дня набрання чинності Законом України «Про державну службу» № 3723-ХІІ, визначається в такому порядку: пенсіонерам, які на момент перерахунку пенсії продовжують працювати на посаді, з якої призначено пенсію, на підставі поданої довідки про одержувану заробітну плату на момент перерахунку; іншим пенсіонерам на підставі документів, поданих на час перерахунку, виходячи із сум заробітної плати, яку одержує працюючий державний службовець на відповідній посаді, з якої призначено (перераховано) пенсію, на момент виникнення права на перерахунок.

Перерахунок пенсій провадиться з місяця підвищення розміру заробітної плати працюючого державного службовця на підставі поданої заяви та довідок, виданих державними органами за останнім місцем роботи. Форма довідки про заробітну плату, що подається для призначення (перерахунку) пенсії державним службовцям, затверджується правлінням ПФУ за погодженням з Мінсоцполітики.

Постановою Кабінету Міністрів України від 09.12.2015 року №1013 "Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів", якою підвищено розміри заробітку працюючих державних службовців та яка відповідно до її пункту 6 застосовується з 01.12.2015р., пункт 4 постанови Кабінету Міністрів України № 865 виключено, а пункт 5 викладено в такій редакції: "форма довідки про заробітну плату, що подається для призначення пенсії державним службовцям, затверджується правлінням Пенсійного фонду України за погодженням з Міністерством соціальної політики".

Положень, які б закріплювали можливість перерахунку пенсії у зв`язку з підвищенням розміру заробітку працюючих державних службовців, постанова Кабінету Міністрів України №1013 не містить.

Враховуючи викладене, суд зазначає, що з 01.12.2015р. по 01.05.2016р. законодавством, яке регламентувало пенсійне забезпечення державних службовців, підвищення розміру заробітку працюючих державних службовців не визначало як підставу для перерахунку пенсій, призначених за статтею 37 Закону України № 3723-ХІІ «Про державну службу». Чинна у вказаний період редакція статті 37-1 Закону України «Про державну службу» не визначала передумов перерахунку пенсій.

З 01.05.2016р. набув чинності Закон України від 10.12.2015р. № 889-VIII «Про державну службу», у зв`язку з чим положення Закону України від 16.12.1993р. №3723-XII «Про державну службу» втратили чинність норми, якими було врегульоване пенсійне забезпечення державних службовців.

Відповідно до ст. 90 Закону України "Про державну службу" від 10.12.2015 року, пенсійне забезпечення державних службовців здійснюється відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

З огляду на викладене, суд зазначає, що з грудня 2015 р. чинним законодавством України не передбачено підстав, порядку реалізації, обов`язку органів Пенсійного фонду України щодо перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про державну службу», а тому на час звернення позивача з заявою про перерахунок пенсії, у відповідача не було правових підстав для здійснення такого перерахунку у зв`язку з підвищенням заробітної плати працюючим державним службовцям.

Рішеннями Європейського суду з прав людини від 09.10.1979 р. у справі "Ейрі проти Ірландії" та від 03.06.2014р. у справі "Великода проти України", визначено, що здійснення соціально-економічних прав людини значною мірою залежить від становища в державах, особливо фінансового. Такі положення поширюються й на питання допустимості зменшення соціальних виплат, про що зазначено в рішенні цього суду у справі "Кйартан Асмундсон проти Ісландії" від 12.10.2004. Отже, одним з визначальних елементів у регулюванні суспільних відносин у соціальній сфері є додержання принципу пропорційності між соціальним захистом громадян та фінансовими можливостями держави, а також гарантування права кожного на достатній життєвий рівень.

Законодавчі норми можуть змінюватися, передбачені законами соціально-економічні права не є абсолютними. Механізм реалізації цих прав може бути змінений державою, зокрема, через неможливість їх фінансового забезпечення шляхом пропорційного перерозподілу коштів з метою збереження балансу інтересів усього суспільства. зміна механізму нарахування певних видів соціальних виплат та допомоги є конституційно допустимою до тих меж, за якими ставиться під сумнів сама сутність змісту права на соціальний захист.

Крім того, у рішенні "Великода проти України" Європейський суд зазначив щодо складної економічної ситуації в країні, а також на необхідності пошуку саме державою Україна додаткових інструментів її подолання шляхом раціонального використання бюджетних коштів та необхідності збереження "справедливого балансу" між вимогами загального інтересу суспільства та вимогами щодо захисту прав і свобод окремої особи.

Враховуючи те, що рішення ЄСПЛ є джерелом права та обов`язковими для виконання Україною відповідно до статті 46 Конвенції, суди при розгляді справ зобов`язані враховувати практику ЄСПЛ, як джерело права відповідно до статті 17 Закону України від 23.02.2006 року №3477-IV «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини».

Вказана правова позиція узгоджується з позицією, викладеною у рішеннях Верховного Суду від 23.01.2018 року у справі №359/5905/16-а, від 22.03.2018 року по справі № 683/1779/17.

Закон №76-VIII "Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України", яким, зокрема, статтю 37-1 Закону України «Про державну службу», викладено у новій редакції, а також стаття 90 Закону №889-VIII «Про державну службу», відповідно до якої закріплено правило, що пенсійне забезпечення державних службовців здійснюється відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», неконституційними визнані не були, а тому підлягали виконанню органами Пенсійного фонду.

Крім того суд вважає безпідставними посилання позивача на те, що відповідно до статті 58 Конституції України права на перерахунок пенсії не можуть бути позбавлені державні службовці, які вже вийшли на пенсію, з огляду на те, що право на перерахунок пенсії у відповідної особи виникає станом на час виникнення обставин, а не з часу її виходу на пенсію.

В даному випадку позивач не був позбавлений права на пенсію гарантовану державою, оскільки розмір соціальної гарантії пенсії, залежить від фінансових можливостей держави.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та їх посадові особи зобов`язані діяти лише в межах своїх повноважень та у спосіб визначений законодавством.

Отже враховуючи викладене суд приходить до висновку, що в цій частині позовні вимоги позивача задоволені не підлягають.

7. Відповідно до статті 46 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» нараховані суми пенсії, на виплату яких пенсіонер мав право, але не отримав своєчасно з власної вини, виплачуються за минулий час, але не більше ніж за три роки до дня звернення за отриманням пенсії; нараховані суми пенсії, не отримані з вини органу, що призначає і виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів.

Системний аналіз даної статті дає підстави дійти до висновку, що у ній містяться два строкових обмеження стосовно виплат пенсії за минулий час: три роки - для особи, яка не отримувала нараховану пенсію з власної вини; без обмеження строку - для особи, яка не отримувала нараховану пенсію з вини відповідного суб`єкта владних повноважень.

Оскільки судом встановлено, підтверджено матеріалами справи, що позивач не отримав право на призначення пенсії відповідно до ст. 37 ЗУ « Про державну службу» (в редакції від 16.12.1993 року) внаслідок незаконних дій органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури, що є протиправною дією суб`єкта владних повноважень - держави, то відповідно до спірних правовідносин має застосовуватися друга умова - виплата пенсії за минулий час без обмеження строку.

8. Стосовно позовних вимог про стягнення з Виконавчого комітету Ізюмської міської ради Харківської області нанесену матеріальну шкоду у сумі 50000,00 грн. суд зазначає наступне.

Згідно з ст. 3 Конституції України права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов`язком держави.

За приписами ст. 56 Конституції України кожен має право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.

Частиною 2 статті 1167 ЦК України визначено перелік випадків відшкодування моральної шкоди органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим, органом місцевого самоврядування, фізичною або юридичною особою, яка її завдала. Зазначений перелік не є вичерпним, оскільки пункт 3 цієї статті передбачає наявність інших випадків, передбачених законом.

Шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні ними своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цих органів (ст. 1173 ЦК України).

Шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю посадової або службової особи органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні нею своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цієї особи (ст. 1174 ЦК України).

Дані статті є спеціальними, тобто в них передбачені особливості, які відрізняють її від загальних правил деліктної відповідальності.

До таких особливостей можна віднести:

Суб`єктний склад завдавачів шкоди. Суб`єктами завдання шкоди є органи державної влади, яка відповідно до ст. 6 Конституції України здійснюється на засадах її поділу на законодавчу, виконавчу та судову; органи влади Автономної республіки Крим та органи місцевого самоврядування, а також їх посадові чи службові особи.

Завдання шкоди при здійсненні владно-адміністративних повноважень органів державної влади, органів влади Автономної республіки Крим, органів місцевого самоврядування, а також їх посадовими чи службовими особами при здійсненні ними організаційно-розпорядчих функцій, покладених на них законами або іншими нормативними актами.

Поряд із діями, тобто активною поведінкою державних органів, органів влади АР Крим, органів місцевого самоврядування, їх посадових та службових осіб, шкода у зазначеній сфері може бути заподіяна і шляхом протиправної бездіяльності, оскільки в площині владно-адміністративних відносин та організаційно-розпорядчих функцій вимагається активність, і неприйняття необхідних мір чи заходів, передбачених законами або іншими правовими актами, може призвести до завдання шкоди.

Таким чином, оскільки відповідачем, який є центральним органом виконавчої влади, допущено протиправну бездіяльність відносно позивача, у суду є законні підстави для відшкодування суми моральної шкоди.

Досліджуючи обставини справи, які слугували підставою для завдання моральної шкоди позивачу, суд зазначає, що такими обставинами є несвоєчасна виплата Виконавчим комітетом Ізюмської міської ради Харківської області належної позивачу заробітної плати встановленої судовим рішенням, в тому числі за період який повинен бути покладено в розрахунок рівня пенсії державного службовця, а також несплата, у відповідності до законодавства України, належних внесків на загальнообов`язкове державне соціальне страхування в повному обсязі, що унеможливили своєчасне звернення до Ізюмського об`єднаного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, з питань встановлення пенсії державного службовця.

Оцінюючи вказані обставини та характер спірних правовідносин у їх сукупності, суд приходить до висновку, що в даному випадку моральна шкода підлягає відшкодуванню у межах одного прожиткового мінімуму в розмірі, встановленому станом на дату розгляду справи, що складає 1762 грн.

9. Відповідно до ст. 249 КАС України суд, виявивши під час розгляду справи порушення закону, може постановити окрему ухвалу і направити її відповідним суб`єктам владних повноважень для вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону. У разі необхідності суд може постановити окрему ухвалу про наявність підстав для розгляду питання щодо притягнення до відповідальності осіб, рішення, дії чи бездіяльність яких визнаються протиправними.

З аналізу наведеної норми вбачається, що постановлення окремої ухвали є правом суду, а не обов`язком, окрім того, підставою для винесення окремої ухвали є виявлення порушення закону і встановлення причин та умов, що сприяли вчиненню порушення, окрема ухвала може бути постановлена лише у разі, якщо під час судового розгляду встановлено склад правопорушення.

З наведених в позовній заяві обставин та встановлених судом фактів не встановлено складу правопорушення, а тому суд не вбачає підстав для постановлення окремої ухвали, обставини, які покладені в основу позовних вимог та рішення суду є юридичним спором громадянина України із суб`єктами владних повноважень.

10. Стосовно позовних вимог позивача про стягнення з Виконавчого комітету Ізюмської міської ради Харківської області матеріальної шкоди ( упощеної вигоди) в сумі 188661,92 грн., суд зазначає наступне.

У статті 11 ЦК України серед підстав виникнення цивільних прав і обов`язків міститься «заподіяння майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі». Таким чином, заподіяння шкоди може породити цивільно – правове зобов`язання, де потерпілий виступає як кредитор, а заподіювач шкоди – як боржник. Проте цього факту недостатньо. Необхідним є приєднання так званих «юридичних умов, які схожі на юридичні факти, але відрізняються від них за своєю сутністю і правовою природою.

Юридичні умови – це обставини, які внаслідок припису цивільно – правової норми мають певне значення для виникнення, зміни тощо цивільних правовідносин, але безпосередньо не породжують їх і не тягнуть за собою трансформацій та не припиняють правові відносини. Отже особливість юридичних умов полягає у тому, що правові наслідки пов`язані з ними не прямо, а через проміжні ланки, які створюють сукупність умов для формування юридичного факту.

За загальним правилом цивільна відповідальність за завдану майнову чи моральну шкоду настає за наявності чотирьох складових: неправомірності дії заподіювача шкоди; негативного наслідку таких дій (шкоди); причинного зв`язку між діями заподіювача шкоди та завданою шкодою, а також вини особи, яка завдала шкоду. При цьому діє презумпція (припущення) вини порушника: якщо потерпілий довів наявність шкоди, то боржник має довести відсутність своєї вини.

Таким чином, зобов`язання у зв`язку із завданням шкоди виникає за наявності трьох умов (крім наявності підстави виникнення – завдання шкоди), з яких дві мають об`єктивний характер і одна – суб`єктивний. У сукупності вони складають «генеральний делікт» за формулою: хто завдав іншому шкоди, зобов`язаний її відшкодувати.

Відшкодування шкоди, заподіяної несанкціонованим відбором природного газу, за своєю правовою природою є відшкодування позадоговірної шкоди, тобто деліктною відповідальністю.

Загальне положення про цивільно-правову відповідальність за завдання позадоговірної шкоди визначено у статті 1166 Цивільного кодексу України.

Майнова шкода у розумінні ч.1 ст. 1166 ЦК України – це зменшення майнової сфери потерпілого в наслідок пошкодження чи знищення його майна або внаслідок порушення його особистих немайнових прав. Знищення або пошкодження предметів матеріального світу спричиняє майнову шкоду, грошове вираженні якої називається збитками.

Статтею 1173 Цивільного кодексу України передбачено, що шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні ними своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цих органів.

Термін «збитки» за своїм юридичним значенням, встановленим у ст. 22 ЦК України, вужчий за поняття «шкода», оскільки включає тільки реальні збитки і упущену вигоду, а вони відшкодовуються, як правило за наявності майнових відносин у грошовому вираженні.

Збитки за своєю природою є неоднорідними та можуть складатися з двох частин. Відповідно до ст. 22 ЦК України збитками є: витрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене( упущена вигода).

Неотримані потерпілим доходи складають його упущену вигоду. Тільки у такому розумінні складу збитків буде реалізований принцип повного відшкодування збитків, закріплений у ч. 2 ст. 22 ЦК України.

Норма ЦК, що міститься у ЦК, про поняття, види і зміст збитків поміщена в розділі І «Основні положення» і є універсальною, оскільки терміном «збитки» законодавець оперує в усіх інститутах цивільного права, у тому числі при застосуванні норм про власність, юридичних осіб, відшкодування недоговірної шкоди тощо.

Відповідно до ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Відповідно до ст. 22 ЦК України збитками є втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки), доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода). Таким чином, у вигляді упущеної вигоди відшкодовуються тільки ті збитки, які б могли бути реально отримані при належному виконанні зобов`язання.

Стягнення збитків у вигляді упущеної вигоди є одним із видів цивільно-правової відповідальності. Водночас обов`язковою передумовою задоволення вимог про відшкодування збитків є встановлення в діях відповідача складу цивільного правопорушення, складовими частинами якого є: наявність збитків; причинний зв`язок між діями винної особи та заподіянням збитків; протиправність поведінки винної особи як заподіювача збитків; вина. Відсутність будь-якої з зазначених ознак виключає настання цивільно-правової відповідальності відповідача у вигляді покладення на нього обов`язку з відшкодування збитків.

Вимагаючи відшкодування збитків у вигляді упущеної вигоди, особа повинна довести, що за звичайних обставин вона мала реальні підстави розраховувати на одержання певного доходу; при цьому протиправні дії відповідача є причиною, а збитки, які виникли, - наслідком такої протиправної поведінки.

Відповідно, для ухвалення рішення про відшкодування упущеної вигоди протиправні дії винної особи мають бути єдиною і достатньою причиною неотримання позивачем доходу, на одержання якого позивач мав реальні підстави розраховувати.

Пред`явлення вимоги про відшкодування неодержаних доходів (упущеної вигоди) покладає на кредитора обов`язок довести, що ці доходи (вигода) не є абстрактними, а дійсно були б ним отримані у разі належного виконання боржником своїх обов`язків, і тільки неправомірні дії відповідача стали єдиною і достатньою причиною, яка позбавила кредитора одержання прибутку.

При визначенні реальності неодержаних доходів мають враховуватися заходи, вжиті кредитором для їх одержання. У вигляді упущеної вигоди відшкодовуються ті збитки, які б могли бути реально отримані при належному виконанні зобов`язання.

При цьому, доведення наявності упущеної вигоди покладається саме на позивача, який повинен довести, що він міг і повинен був отримати визначені доходи і тільки неправомірні дії відповідача стали єдиною і достатньою причиною, яка позбавила його можливості отримати прибуток.

Звертаючись із заявою про стягнення збитків у вигляді упущеної вигоди, позивач повинен здійснити точні розрахунки і підкріпити їх відповідними доказами, які безспірно підтверджували б їх розмір, однак цього позивачем зроблено не було.

Відповідно до правової позиції Верховного Суду України, викладеної в постанові від 09 грудня 2014 року у справі № 3-188гс14, покладення на особу обов`язку відшкодування збитків у вигляді упущеної вигоди можливе тільки за умови реальної можливості одержання доходу особою, яка вважає, що їй завдано шкоди.

Наведені позивачем розрахунки є теоретичними, побудовані на можливих очікуваннях отримання певного доходу та не підтверджені відповідними документами, іншими належними і допустимими доказами, що свідчили б про конкретний розмір доходу, який міг би і повинен був отримати позивач, якщо б відповідач не здійснювала протиправних дій.

11. Відповідно до ст. 1 Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати", підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи).

Статтею 2 вказаного Закону зазначено, що компенсація громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом.

Під доходами у цьому Законі слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру: пенсії; соціальні виплати; стипендії; заробітна плата (грошове забезпечення) та інші.

Згідно зі ст. 3 Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати" сума компенсації обчислюється шляхом множення суми нарахованого, але не виплаченого громадянину доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов`язкових платежів) на індекс інфляції в період невиплати доходу (інфляція місяця, за який виплачується доход, до уваги не береться).

Статтею 4 Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати" визначено, що виплата громадянам суми компенсації провадиться у тому ж місяці, у якому здійснюється виплата заборгованості за відповідний місяць.

Пунктом 2 Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 р. №159 (далі - Порядок), № 159 передбачено, що компенсація громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати, провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів нарахованих громадянам за період, починаючи з 1 січня 2001 року.

Згідно з п. 3 Порядку № 195, компенсації підлягають такі грошові доходи разом із сумою індексації, які одержують громадяни в гривнях на території України і не мають разового характеру:

- пенсії (з урахуванням надбавок, доплат, підвищень до пенсії, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги на прожиття, щомісячної державної грошової допомоги та компенсаційних виплат);

- соціальні виплати (допомога сім`ям з дітьми, державна соціальна допомога інвалідам з дитинства та дітям-інвалідам, допомога по безробіттю, матеріальна допомога у період професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації безробітного, матеріальна допомога по безробіттю, допомога по тимчасовій непрацездатності (включаючи догляд за хворою дитиною), допомога по вагітності та пологах, щомісячна грошова сума в разі часткової чи повної втрати працездатності, що компенсує відповідну частину втраченого заробітку потерпілого внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, допомога дитині, яка народилася інвалідом внаслідок травмування на виробництві або професійного захворювання її матері під час вагітності, тощо);

- стипендії;

- заробітна плата (грошове забезпечення).

Відповідно до п. 4 Порядку № 159 сума компенсації обчислюється як добуток нарахованого, але невиплаченого грошового доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов`язкових платежів) і приросту індексу споживчих цін (індексу інфляції) у відсотках для визначення суми компенсації, поділений на 100.

З системного аналізу вищезазначених норм права встановлено, що компенсації підлягають нараховані грошові доходи, зазначені у п. 3 Порядку, разом із сумою індексації, які одержують громадяни в гривнях на території України і не мають разового характеру, у разі затримки їх виплати на один і більше календарних місяців.

Таким чином, компенсація нараховується та проводиться при виплаті доходу, тобто право на компенсацію позивач набуває в момент отримання доходу.

При цьому суд звертає увагу на те, що позивач просить нарахувати компенсацію на ще не виплачені суми пенсії, що не підпадає під визначення доходів, передбачених Законом України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати", за порушення строків виплати яких сплачується компенсація.

З огляду на вищевказане відсутні правові підстави стягнення з відповідача компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати з 01 березня 2016 року по день стягнення компенсації.

12. Що стосується заяви відповідача, Ізюмського об`єднаного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про залишення позовної заяви без розгляду, оскільки позивачем порушено шестимісячний строк звернення до суду, суд зазначає наступне.

Зважаючи на те, що пенсія за своєю правовою природою є єдиним джерелом існування пенсіонера, доходом та власністю (матеріальним інтересом, захищеним статтею 1 Першого протоколу до Конвенції), суд вважає, що до спірних правовідносин необхідно застосовувати частину першу статті 99 КАС України (у редакції, чинній на момент звернення позивача до суду із позовом 01.08.2016 року) та при визначені права позивача на звернення до адміністративного суду керуватися строками, визначеними в інших законах, зокрема, законі України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування»,

В Конституції України закріплено, що людина визнається найвищою соціальною цінністю в Україні, яка є соціальною і правовою державою, в якій визнається і дію принцип верховенства права(статті 1, 3 та 8).

Основний Закон також встановлює, що громадяни України мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх, зокрема, у старості та в інших випадках, передбачених законом; це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків фізичних та юридичних осіб, бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом (стаття 46).

Право на соціальний захист відноситься до основоположних прав і свобод, які гарантуються державною і, за жодних умов не можуть бути скасовані, а їх обмеження не допускається, крім випадків, передбачених Конституцією України (статті 22 та 64).

При цьому, Основний Закон містить імперативну норму, згідно з якою громадяни мають рівні конституційні права і свободи та є рівними перед законом; не може бути привілеїв чи обмежень, зокрема, за ознаками місця проживання або іншими ознаками (стаття 24).

Використовуючи правові висновки Європейського суду з прав людини у рішенні по справі «Мельник проти України» від 28.03.2006 року, де вказано, що право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду (рішення у справі «Golder v.the United Kingdom» від 21.02.1975 p.), не є абсолютним; воно може бути обмеженим, особливо щодо умов прийнятності скарги. Однак, право доступу до суду не може бути обмежено таким чином або у такій мірі, що буде порушена сама його сутність. Ці обмеження повинні мати закону мету та бути пропорційними між використаними засобами та досягнутими цілями ( рішення «Guerin v. France» від 29.07.1998 p.) Правила регулювання строків для подання скарги, безумовно, має на меті забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. Зацікавлені особи повинні розрахувати на те, що ці правила будуть застосовані. У той же час, такі правила в цілому або їх застосування не повинні перешкоджати сторонам використовувати доступні засоби захисту (рішення «Perez de Rada Cavanilles v. Spain від 28.10.1998 року).

Крім того, Європейський суд з прав людини у рішенні по справі "Іліан проти Туреччини" вказав, що правило встановлення обмежень до суду у зв`язку з пропуском строку звернення до суду, повинно застосовуватись з певною гнучкістю і без надзвичайного формалізму, воно не застосовується автоматично і не має абсолютного характеру; перевіряючи його виконання слід звертати увагу на обставини справи.

Відповідно до ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини", Європейська Конвенція "Про захист прав людини і основоположних свобод" (далі - Конвенція) і практика Європейського Суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) є джерелом права.

У відповідності до ч.1 ст.6 Конвенції, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.

За наведених обставин, суд приходить до висновку, що клопотання представника відповідача про залишення позовної заяви без розгляду є таким, що не підлягає задоволенню.

13. Не підлягають задоволенню вимоги відповідача, Виконавчого комітету Ізюмської міської ради Харківської області про закриття провадження в частині позовних вимог, оскільки відповідно до ч. 5 ст. 21 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної протиправними рішеннями, діями чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень або іншим порушенням прав, свобод та інтересів суб`єктів публічно-правових відносин, або вимоги про витребування майна, вилученого на підставі рішення суб`єкта владних повноважень, розглядаються адміністративним судом, якщо вони заявлені в одному провадженні з вимогою вирішити публічно-правовий спір. Інакше такі вимоги вирішуються судами в порядку цивільного або господарського судочинства.

Позивач, ОСОБА_1 , звернувся до суду з вимогою вирішити публічно – правовий спір та просить суд відшкодувати шкоду заподіяну протиправним рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень – виконавчого комітету Ізюмської міської ради Харківської області, а тому вимоги про відшкодування шкоди підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства.

З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог позивача частково.

Частиною першою статті 139 КАС України встановлено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись ст.ст.2, 5-11, 19, 72-77, 90, 139, 241- 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд –

ВИРІШИВ:

Відмовити в задоволенні клопотання відповідача (Ізюмського об`єднаного управління Пенсійного фонду України в Харківській області) про залишення позову без розгляду.

Відмовити в задоволенні клопотання відповідача (Виконавчого комітету Ізюмської міської ради Харківської області) про закриття провадження у справі в частині позовних вимог про стягнення збитків.

Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити частково.

Визнати неправомірною відмову Ізюмського об`єднаного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, у поновленні, на виконання вимог Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно – розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду», його пенсійних прав, порушених внаслідок незаконних дій органів досудового слідства, прокуратури і суду, щодо проведення призначення та перерахунку, призначеної з жовтня 2011 року пенсії за віком, у відповідності до вимог ст. 37 Закону України «Про державну службу».

Визнати неправомірними дії Виконавчого комітету Ізюмської міської ради Харківської області в особі його керівника Ізюмського міського голови Марченка Валерія Віталійовича, які полягають у несвоєчасній виплаті заробітної плати; неналежної сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування; ненаданні належних довідок про заробітну плату, що призвело до порушення права на своєчасне призначення та отримання пенсії належного рівня.

Зобов`язати Виконавчий комітет Ізюмської міської ради Харківської області видати ОСОБА_1 для подання до Ізюмського об`єднаного управління Пенсійного фонду України в Харківській області довідки:

-про складові заробітної плати ( за останні 24 календарні місяці роботи або за будь -які 60 календарних місяців роботи підряд перед зверненням за пенсією), що подається для призначення пенсії відповідно до закону України « Про державну службу», затверджену постановою Пенсійного фонду України № 5-1 від 14.02.2011 року за період з жовтня 2009 року по вересень 2011 року включно, з врахуванням ОСОБА_1 заробітної плати за цей період та сплачених у відповідності до законодавства обов`язкових платежів та зборів;

Зобов`язати Ізюмське об`єднане управління Пенсійного фонду України в Харківській області провести з жовтня 2011 року перерахунок та виплати призначеної ОСОБА_1 пенсії у відповідності до ст. 37 Закону України « Про державну службу» в розмірі 80% середньомісячної заробітної плати за останні 24 календарні місяці, перед зверненням за пенсією, а саме з жовтня 2009 року по вересень 2011 року, з яких сплачено єдиний соціальний внесок, включаючи індексацію виплаченої заробітної плати та компенсацію втрати частини заробітної плати в зв`язку з порушенням строків її виплати, з урахуванням вже проведених виплат пенсії за віком.

Зобов`язати Ізюмське об`єднане управління Пенсійного фонду України Харківської області проводити щомісячні виплати перерахованої пенсії державного службовця, з виплатою заборгованості, що утворилась внаслідок проведення перерахунку пенсії.

Стягнути з Виконавчого комітету Ізюмської міської ради Харківської області на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) моральну шкоду в сумі 1762,00 грн.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Виконавчого комітету Ізюмської міської ради Харківської області судовий збір на користь держави в сумі 295,02 грн.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Ізюмського об`єднаного управління Пенсійного фонду України в Харківській області судовий збір на користь держави в сумі 275,60 грн.

В іншій частині позовні вимоги задоволенню не підлягають.

З текстом рішення можна ознайомитись в Єдиному державному реєстрі судових рішень за посиланням http://reyestr.court.gov.uа.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Харківського адміністративного апеляційного суду через Ізюмський міськрайонний суд Харківської області або безпосередньо до Харківського апеляційного адміністративного суду шляхом подачі у 30-денний строк з дня вручення ухвали апеляційної скарги.

Відкласти складення повного тексту рішення до 22 червня 2018 року.

Суддя Ізюмського міськрайонного суду М.П. Одарюк»

«ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Головуючий І інстанції: Одарюк М.П.

Суддя-доповідач: Бартош Н.С.

24 жовтня 2018 р. м.Харків справа № 623/2002/16-а

Харківський апеляційний адміністративний суд

колегія суддів у складі:

Головуючого судді Бартош Н.С.,

Суддів: Мінаєвої О.М., Макаренко Я.М.

за участю секретаря судового засідання Лисенко К.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Виконавчого комітету Ізюмської міської ради Харківської області на рішення Ізюмського міськрайонного суду Харківської області (суддя Одарюк М.П.) від 14.06.2018 р. по справі № 623/2002/16-а

за позовом ОСОБА_1

до Ізюмського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Харківської області, Виконавчого комітету Ізюмської міської ради Харківської області, Ізюмського міського голови Марченка Валерія Віталійовича

про визнання дій неправомірними, зобов`язання вчинити певні дії, поновлення права на отримання належної пенсії,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, ОСОБА_1 , звернувся до Ізюмського міськрайонного суду Харківської області з адміністративним позовом, в якому, з урахуванням заяв про уточнення та доповнення позовних вимог, просив: визнати неправомірною відмову Ізюмського об`єднаного Пенсійного фонду України в Харківської області, у поновленні, на ввиконання вимог Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування прокуратури і суду», його пенсійних прав, порушених внаслідок незаконних дій органів досудового слідства, прокуратури і суду, щодо призначення та перерахунку, призначеної з жовтня 2011 року пенсії за віком у відповідності до вимог ст. 37 Закону України « Про державну службу»; визнати неправомірними дії Ізюмського міського голови Марченко В.В., які полягають у невиконанні покладених на нього ст. 42 Закону України «Про місцеве самоврядування в України» повноважень щодо додержання Конституції та Законів України, що призвело до несвоєчасного та неналежного виконання Виконавчим комітетом Ізюмської міської його особистого керівництва, вимог Кодексу Законів про працю України, законів України «Про оплату праці» та «Про звернення громадян», Податкового Кодексу України, шляхом несвоєчасного та не в повному обсязі нарахування та виплати заробітної плати, встановленої судовим рішенням, не своєчасного та неповного нарахування зборів на виплачену або стягнуту у примусовому порядку заробітну плату, не надання належних довідок з питання оплати праці, внаслідок чого порушене право на отримання пенсії належного рівня; визнати неправомірними дії Виконавчого комітету Ізюмської ради Харківської області, в особі його керівника Ізюмського міського голови Марченко В.В., які полягають у не своєчасній виплаті заробітної плати; не належної сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування; не наданні належних довідок про заробітну плату, що призвело до порушення права на своєчасне призначення та отримання пенсії належного рівня; зобов`язати Виконавчий комітет Ізюмської міської ради Харківської області видати ОСОБА_1 для подання до Ізюмського об`єднаного управління Пенсійного фонду України в Харківській області довідки: - про складові заробітної плати ( за останні 24 календарні місяці роботи або за будь-які 60 календарних місяців роботи підряд перед зверненням за пенсією), що подається для призначення пенсії відповідно до Закону України «Про державну службу», затверджену постановою Пенсійного фонду України № 5-1 від 14.02.2011 року за період з жовтня 2009 року по вересень 2011 року включно, з врахуванням ОСОБА_1 заробітної плати за цей період у сумі 175632,03 грн. та сплачених у відповідності до законодавства обов`язкових платежів та зборів; - про складові заробітної плати (посадовий оклад, надбавка за ранг, або кваліфікаційні класи, або класний чин, або спеціальні звання, або дипломатичний ранг, надбавка (винагорода) за вислугу років), що подається для призначення пенсії відповідно до Закону України «Про державну службу», затверджену постановою Пенсійного фонду України № 5-1 від 14.02,2011 року, станом на дату виникнення права на призначення пенсії державного службовця 17.10.2011 року, з врахуванням всіх сум заробітної плати, з яких сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, включаючи індексацію заробітної плати та компенсацію втрати частини заробітної плати в зв`язку з порушенням строків її виплати; - про заробітну плату, що подається для перерахунку пенсії непрацюючим державним службовцям, а також державним службовцям, які на момент перерахунку пенсії працюють на інших посадах, ніж ті, з яких їм призначено (перераховано) пенсію, затверджену постановою Пенсійного фонду України № 5-1 від 14.02.2011 року, станом на дату виникнення підстав для перерахунку пенсії державного службовця, з врахуванням зміни структури заробітної плати, в зв`язку з підвищенням рівня заробітної плати відповідно до рішення Кабінету Міністрів України, встановлені рішенням Ізюмської міської ради № 0110 від 26 січня 2016 року, в тому числі премії у розмірі 100% посадового окладу; надбавки за високі досягнення у праці або за виконання особливо важливої роботи у розмірі 100% посадового окладу з урахуванням надбавок за ранг та вислугу років, а також надбавки за роботу з таємними документами, яка була встановлена ОСОБА_1 на дату виникнення права на отримання пенсії державного службовця та матеріальної допомоги для вирішення соціально побутових потреб та допомоги на оздоровлення у розмірі середньомісячної заробітної плати; зобов`язати Ізюмське об`єднане управління Пенсійного фонду України в Харківській області провести, з жовтня 2011 року, перерахунок та виплати призначеної ОСОБА_1 пенсії у відповідності до ст. 37 Закону України «Про державну службу» в розмірі 80% середньомісячної плати за останні 24 календарні місяці, перед зверненням за пенсією, а саме: з жовтня 2009 року по вересень 2011 року, з яких сплачено єдиний соціальний внесок, включаючи індексацію виплаченої заробітної плати та компенсацію втрати частини заробітної плати у зв`язку з порушенням строків її виплати, з урахуванням вже проведених виплат пенсії за віком; зобов`язати Ізюмське об`єднане управління Пенсійного України в Харківській області провести ОСОБА_1 з 01.12.2015 р. перерахунок та виплату пенсії державного службовця у зв`язку з підвищенням зарплати державним службовцям згідно з Постановою Кабінету України від 09.12.2015 р. за № 1013 «Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів», виходячи із сум заробітної плати, яку одержує працюючий державний службовець на посаді першого заступника Ізюмського міського голови, враховуючи зміни структури заробітної зв`язку з підвищенням рівня заробітної плати відповідно до рішення Кабінету Міністрів України, встановлені рішенням Ізюмської міської ради № 0110 від 26.01.2016 р., в тому числі премії у розмірі 100% посадового окладу, надбавки за високі досягнення у праці або за виконання особливо важливої роботи у розмірі 100% посадового окладу з урахуванням надбавок за ранг та вислугу років, а також надбавки за роботу з таємними документами, яка була встановлена ОСОБА_1 на дату виникнення права на отримання пенсії державного службовця та матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових потреб і допомоги на оздоровлення в розмірі середньомісячної заробітної плати, із збереженням проценту нарахування пенсії на момент виходу на пенсію в 2011 році в розмірі 80%; зобов`язати Ізюмське об`єднане управління Пенсійного фонду України в Харківській області проводити щомісячні виплати перерахованої пенсії державного службовця, з виплатою заборгованості, що утоврилась внаслідок проведення перерахунку пенсії; стягнути з Виконавчого комітету Ізюмської міської ради області нанесену моральну шкоду у сумі 50000,00 грн.; винести окрему ухвалу суду про наявність підстав для розгляду питання щодо притягнення до відповідальності Ізюмського міського голови ОСОБА_2 , за невиконання покладених на нього ст. 42 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» повноважень щодо додержання Конституції та Законів України, що призвело до не своєчасного та неналежного виконання Виконавчим комітетом Ізюмської міської ради, за його особистого керівництва, вимог Кодексу Законів про працю України, Законів України «Про оплату праці» та «Про звернення громадян», Податкового Кодексу України, шляхом несвоєчасного та не в повному обсязі нарахування та виплати заробітної плати, встановленої судовим рішенням; не своєчасного та неповного нарахування зборів на виплачену або стягнуту у примусовому порядку заробітну плату; не надання належних довідок з питання оплати праці, внаслідок чого порушено право позивача на отримання пенсії належного рівня; винести окрему ухвалу суду про наявність підстав для розгляду питання щодо притягнення до відповідальності посадових осіб Виконавчого комітету Ізюмської міської ради Харківської області, за несвоєчасну виплату заробітної плати; не наданні належних довідок про заробітну плату, що призвело до порушення права на своєчасне призначення та отримання пенсії належного рівня; стягнути з Виконавчого комітету Ізюмської міської ради Харківської області на користь ОСОБА_1 нанесену, внаслідок неправомірних дій Виконавчого комітету Ізюмської міської ради Харківської області, які полягають у невиконанні до цього часу постанови Борівського районного суду Харківської області від 18.12.2012 р., умисної невиплати у встановлені законом терміни заробітної плати, навіть встановленої судовим рішенням, не надання належних довідок про складові заробітної плати, що подаються для призначення пенсії відповідно до Закону України «Про державну службу», в розмірі недоотриманої пенсії за період з жовтня 2011 року по квітень 2018 року включно у сумі 188661,92 грн.; стягнути з Виконавчого комітету Ізюмської міської ради Харківської області на користь ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходу у зв`язку з порушенням строків їх виплати у сумі 49056,87 грн. (підлягає уточненню на дату прийняття рішення) внаслідок неправомірних дій Виконавчого комітету Ізюмської міської ради Харківської області, що призвели до не нарахування та не виплати частини пенсії.

Рішенням Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 14.06.2018 р. по справі № 623/2002/16-а позовні вимоги задоволено частково: визнано неправомірною відмову Ізюмського об`єднаного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, у поновленні, на виконання вимог Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду», його пенсійних прав, порушених внаслідок незаконних дій органів досудового слідства, прокуратури і суду, щодо проведення призначення та перерахунку, призначеної з жовтня 2011 року пенсії за віком, у відповідності до вимог ст. 37 Закону України «Про державну службу»; визнано неправомірними дії Виконавчого комітету Ізюмської міської ради Харківської області в особі його керівника Ізюмського міського голови Марченка Валерія Віталійовича, які полягають у несвоєчасній виплаті заробітної плати; неналежної сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування; ненаданні належних довідок про заробітну плату, що призвело до порушення права на своєчасне призначення та отримання пенсії належного рівня; зобов`язано Виконавчий комітет Ізюмської міської ради Харківської області видати ОСОБА_1 для подання до Ізюмського об`єднаного управління Пенсійного фонду України в Харківській області довідки: - про складові заробітної плати ( за останні 24 календарні місяці роботи або за будь -які 60 календарних місяців роботи підряд перед зверненням за пенсією), що подається для призначення пенсії відповідно до закону України « Про державну службу», затверджену постановою Пенсійного фонду України № 5-1 від 14.02.2011 року за період з жовтня 2009 року по вересень 2011 року включно, з врахуванням ОСОБА_1 заробітної плати за цей період та сплачених у відповідності до законодавства обов`язкових платежів та зборів; - про складові заробітної плати (посадовий оклад, надбавка за ранг, або кваліфікаційні класи, або класний чин, або спеціальні звання, або дипломатичний ранг, надбавка (винагорода) за вислугу років), що подається для призначення пенсії відповідно до Закону України «Про державну службу», затверджену постановою Пенсійного фонду України № 5-1 від 14.02.2011 року, станом на дату виникнення права на призначення пенсії державного службовця 17.10.2011 року, з врахуванням всіх сум заробітної плати, з яких сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, включаючи індексацію заробітної плати та компенсацію втрати частини заробітної плати в зв`язку з порушенням строків її виплати; зобов`язано Ізюмське об`єднане управління Пенсійного фонду України в Харківській області провести з жовтня 2011 року перерахунок та виплати призначеної ОСОБА_1 пенсії у відповідності до ст. 37 Закону України « Про державну службу» в розмірі 80% середньомісячної заробітної плати за останні 24 календарні місяці, перед зверненням за пенсією, а саме з жовтня 2009 року по вересень 2011 року, з яких сплачено єдиний соціальний внесок, включаючи індексацію виплаченої заробітної плати та компенсацію втрати частини заробітної плати в зв`язку з порушенням строків її виплати, з урахуванням вже проведених виплат пенсії за віком; зобов`язано Ізюмське об`єднане управління Пенсійного фонду України Харківської області проводити щомісячні виплати перерахованої пенсії державного службовця, з виплатою заборгованості, що утворилась внаслідок проведення перерахунку пенсії; стягнуто з Виконавчого комітету Ізюмської міської ради Харківської області на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) моральну шкоду в сумі 1762,00 грн.; стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Виконавчого комітету Ізюмської міської ради Харківської області судовий збір на користь держави в сумі 295,02 грн.; стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Ізюмського об`єднаного управління Пенсійного фонду України в Харківській області судовий збір на користь держави в сумі 275,60 грн. В іншій частині в задоволенні позовних вимог відмовлено.

Відповідач, Виконавчий комітет Ізюмської міської ради Харківської області, не погодився з рішенням суду першої інстанції та подав апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та прийняти нове рішення, якою відмовити у задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права з підстав, викладених в апеляційній скарзі.

Позивач подав відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначив про законність судового рішення, у зв`язку з чим просить залишити його без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції, дослідивши доводи апеляційної скарги та відзив на неї, колегія суддів дійшла висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що з 18.10.2011 р. позивач перебуває на обліку в Ізюмському об`єднаному управлінні Пенсійного фонду України в Харківській області та отримує пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

В січні 2016 року позивач звернувся до Управління Пенсійного Фонду України в Ізюмському районі Харківської області із заявою про переведення на пенсію відповідно до Закону України « Про державну службу»,

Листом за № 4/Ш-14 від 27.01.2016 р. Управління Пенсійного Фонду України в Ізюмському районі Харківської області повідомило позивача про те, що підстав для призначення пенсії відповідно до Закону України «Про державну службу» немає (том 1, а.с. 28).

Також судом першої інстанції встановлено, що 01.03.2017 р. позивач повторно звернувся до Ізюмського об`єднаного Управління Пенсійного фонду України в Харківській області із заявою про призначення/перерахунок пенсії відповідно до Закону України «Про державну службу» (том 2 а.с. 24).

Рішенням Управління Пенсійного Фонду України в Ізюмському районі Харківської області № 9 від 01.03.2017 р. позивачу відмовлено у призначенні пенсії відповідно до Закону України «Про державну службу» у зв`язку з відсутністю 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій, посад державних службовців, визначених ст. 25 Закону України № 3723-ХІІ (том 2 а.с. 41-42).

Судом першої інстанції також встановлено, що рішенням Апеляційного суду Харківської області від 21.08.2013 р. за позовом ОСОБА_1 до Головного управління МВС України в Харківській області, Державної казначейської служби України, Голови Ізюмської міської ради Харківської області Божкова О.А. про відшкодування шкоди завданої незаконними діями органів дізнання, досудового слідства, прокуратури і суду позовні вимоги ОСОБА_1 задоволені частково, стягнуто з Державної казначейської служби України за рахунок коштів Державного бюджету України шляхом списання коштів з єдиного казначейського рахунку на користь ОСОБА_1 у відшкодування шкоди штрафу у сумі 425 грн., втрачений заробіток в сумі 88385 грн. та відшкодування моральної шкоди 10000 грн. (том 1 а.с.9-12).

Постановою Борівського районного суду Харківської області від 18.12.2012 р., яка набрала законної сили на підставі ухвали Вищого адміністративного суду України від 11.12.2014 р., звільнення позивача з посади першого заступника міського голови з питань управління житлово-комунального господарства визнано незаконним, скасовано рішення Ізюмської міської ради Харківської області № 2551 від 12.09.2008 р. «Про звільнення першого заступника міського голови з питань управління житлово-комунального господарства ОСОБА_1 », поновлено на посаді першого заступника міського голови з питань управління житлово- комунального господарства з 31.06.2008 р. та стягнуто з Виконавчого комітету Ізюмської міської ради Харківської області на користь позивача середню заробітну плату за час вимушеного прогулу.

На виконання постанови Борівського районного суду Харківської області від 18.12.2012 р. у справі № 2-а/2005/33/12 позивача поновлено на посаді першого заступника Ізюмського міського голови з питань житлово-комунального господарства з 31.07.2008 р., що підтверджується рішенням Ізюмської міської ради № 3051 від 26.06.2015 р. (том 2, а.с. 69).

Згідно з розпорядженням Ізюмського міського голови № 415 від 17.09.2015 р. ОСОБА_1 поновлено на посаді першого заступника Ізюмського міського голови з питань управління житлово-комунального господарства з 31.07.2008 р. з залишенням 9 рангу посадової особи місцевого самоврядування в межах 4 категорії посад (том 2 а.с. 71).

Із копії розпорядження № 098-К від 04.05.2006 року по виконавчому комітету Ізюмської міської ради вбачається, що станом на 05.05.2006 р. ОСОБА_1 мав стаж роботи державної служби 8 років 3 місяців (том 1 а.с. 50).

Згідно копії розпорядження Ізюмського міського голови № 465 від 15.10.2015 р. стаж ОСОБА_1 в органах місцевого самоврядування станом на 21.09.2015 р. складає 15 років 07 місяців 20 днів (том 1 а.с. 51).

Підставою для звернення позивача до суду першої інстанції слугувала та обставина, що він одержує пенсію за віком та перебуває на обліку в Ізюмському об`єднаному управлінні Пенсійного фонду України в Харківській області.

ОСОБА_1 звернувся до Пенсійного фонду із заявою про переведення його на інший вид пенсії на підставі Закону України «Про державну службу», в якій йому було відмовлено з посиланням на відсутність необхідного стажу.

В подальшому, його було поновлено на посаді згідно постанови Борівського районного суду Харківської області від 18.12.2012 р., яка набрала законної сили на підставі ухвали Вищого адміністративного суду України від 11.12.2014 р.

Таким чином, згідно зазначених судових рішень станом на 17.10.2011 р. позивач перебував у трудових відносинах з Виконавчим комітетом Ізюмської міської ради та працював на посаді першого заступника міського голови з питань управління житлово-комунального господарства, що підтверджується записами № 36 та № 42 у його трудовій книжці.

Крім того, на виконання постанови Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 20.01.2015 р. по справі 623/4287/14-а, яка набрала законної сили на підставі ухвали Харківського апеляційного адміністративного суду від 05.03.2015 р. Управлінням Пенсійного фонду України в Ізюмському районі Харківської області було здійснено «перерахунок та виплату пенсії з урахуванням у відповідності до вимог ст. 7 Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду» періоду з 12.09.2008 р. по 01.12.2009 р. до загального стажу, що дає право на отримання пенсії».

Поновлення позивача на посаді першого заступника міського голови з питань управління житлово-комунального господарства, на виконання постанови Борівського районного суду Харківської області від 18.12.2012 р., було здійснено Виконавчим комітетом Ізюмської міської ради, лише у вересні 2015 р., що унеможливило звернення у січні 2015 року, до Ізюмського об`єднаного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, про призначення пенсії, у відповідності до Закону України «Про державну службу».

Як слідує з трудової книжки стаж державної служби, на час досягнення пенсійного віку ІНФОРМАЦІЯ_1 становив понад 10 років

Наявність стажу державної служби підтверджується також: 1) розпорядженням № 098-К по виконкому Ізюмської міської ради від 04.05.2006 р., де вказано, що «на 05 травня 2006 року ОСОБА_1 має стаж державної служби - 8 років 3 місяці»; 2) розпорядженням Ізюмського міського голови № 465 від 15.10.2015 р., з якого слідує, що «За записами в трудовій книжці ОСОБА_1 стаж в органах місцевого самоврядування станом на 21 вересня 2015 року складає 15 років 07 місяців 20 днів».

Виплата середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу була

проведена лише у вересні 2015 року і лише за період з вересня 2008 року по 30 листопада 2009 року, в значно заниженому розмірі. Вказане підтверджується довідкою Виконавчого комітету Ізюмської міської ради № 2233 від 24.09.2015 р. та копіями платіжного доручення № 328 від 25.09.2015 р. і платіжною відомістю на видачу заробітної плати за

вимушений прогул від 28.09.2015 р.

Після накладання штрафу Борівським районним судом (ухвала від 07.10.2015 р., набрала чинності 12.11.2015 р.) на Ізюмського міського голову, за невиконання постанови Борівського районного суду від 18.12.2012 р., Виконавчим комітетом Ізюмської міської ради, в грудні 2015 року, було здійснено виплату, ще частини середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу за період з грудня 2009 року по вересень 2015 року,

але, як зазначив позивач, і цього разу в значно заниженому розмірі. Виплата середньої заробітної плати за період з грудня 2009 року по вересень 2015 року, підтверджується довідкою № 2851 від 11.12.2015 р. та повідомленням Ізюмського УДКСУ Харківської області № 02-29/986 від 18.12.2015 р., згідно якого оплата вказаної заробітної плати була

проведена платіжним дорученням № 501 від 11.12.2015 р.

Як зазначив позивач, внаслідок прийняття ще цілої низки судових рішень, з питання не виконання постанови Борівського районного суду від 18.12.2012 р., 25.07.2016 р. Ізюмське управління Державної казначейської служби України Харківської області, в примусовому порядку, провело безспірне списання, з рахунків Виконавчого комітету Ізюмської міської ради, частини не виплаченої середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу, в тому числі і за період з вересня 2009 року по жовтень 2011 року.

На виконання постанови Борівського районного суду Харківської області від 11.01.2016 р., Ізюмським УДКСУ Харківської області, у березні 2016 року, в примусовому порядку, було проведено списання з рахунку виконавчого комітету Ізюмської міської ради індексацію середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу за період з вересня 2008 року по вересень 2015 року та компенсації втрати частини заробітної плати в зв`язку з несвоєчасністю її виплати.

Не своєчасне проведення Виконавчим комітетом Ізюмської міської ради Харківської області, нарахування та виплату середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу, на виконання постанови Борівського районного суду Харківської області від 18.12.2012 р., унеможливлювало призначення позивачу пенсії у відповідності до Закону України «Про державну службу».

Також позивач вказав, що дії УПФ України в Ізюмському районі Харківської області вважає неправомірними з огляду на вищевикладені вимоги законодавства, оскільки відмова Управління пенсійного фонду України в Ізюмському районі Харківської області у поновленні його прав, порушених внаслідок незаконних дій органів досудового слідства, прокуратури і суду, щодо призначення пенсії згідно Закону України «Про державну службу», з посиланням на скасування з 01.06.2015 р. вимог цього закону, є протиправною і не відповідає вимогам законодавства та Конституції України та Управління пенсійного фонду України в Ізюмському районі Харківської області зобов`язане було за його зверненням, з метою поновлення його прав, порушених внаслідок незаконних дій органів досудового слідства, прокуратури і суду, призначити пенсію у відповідності до вимог ст. 37 Закону України «Про державну службу» в редакції, що була чинною, станом на жовтень 2011 року.

В свою чергу, Виконавчим комітетом Ізюмської міської ради, на заяви позивача про видачу довідок для призначення пенсії державного службовця, починаючи з січня 2015 року, систематично відмовлялося у наданні довідок (лист № Ш-189/103 від 16.02.2015 р.), а в подальшому надаються довідки: № 47 від 06.01.2016 р., № 442 від 02.02.2016 р., № 443, № 3349 від 26.08.2016 р., № 3350 від 26.08.2016 р. та № 3351 від 26.08.2016 р., до яких, на думку позивача, умисно вноситься завідома недостовірна інформація, що унеможливлює призначення пенсії державного службовця.

З огляду на наведені вимоги законодавства та враховуючи, що згідно пп. 2.2.7 та 2.2.8 Інструкції зі статистики заробітної плати, затвердженої наказом Державного комітету статистики України №5 від 13.01.2004 року, індексація заробітної плати та компенсація втрати частини заробітної плати у зв`язку з порушенням термінів її виплати відносяться до фонду оплати праці, дані виплати є об`єктом для нарахування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а отже підлягають врахуванню при визначенні розміру пенсії державного службовця.

Крім того, позивач зазначив, що пенсія, яка повинна бути призначена з жовтня 2011 року, у відповідності до вимог Закону України «Про державну службу», підлягає перерахунку в зв`язку з підвищенням рівня заробітної плати з 01.12.2015 року.

Також позивач вказав, що в результаті неправомірних дій стосовно видачі довідок та дій Ізюмського міського голови ОСОБА_2 , як керівника Виконавчого комітету Ізюмської міської ради Харківської області, що перешкоджають отриманню пенсії належного рівня, посадові особи Виконавчого комітету Ізюмської міської ради завдали йому значних моральних страждань, які він оцінює в 50000 (п`ятдесят тисяч) грн., що виразилися у почутті несправедливості, у негативному впливі на честь, гідність та ділову репутацію, у почутті сорому від безпорадності та незахищеності перед свавіллям посадових осіб місцевого самоврядування, психологічного дискомфорту, в руйнуванні життєвих планів та соціальних зв`язків, призвели до порушення нормальних життєвих зв`язків, вимагають від позивача додаткових зусиль для організації свого життя.

Наведені вище обставини стали підставою для звернення позивача до суду першої інстанції із вищевказаними позовними вимогами.

Частково задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції дійшов до висновку про неправомірність відмови Ізюмського об`єднаного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, у поновленні, на виконання вимог Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду», його пенсійних прав, порушених внаслідок незаконних дій органів досудового слідства, прокуратури і суду, щодо проведення призначення та перерахунку, призначеної з жовтня 2011 року пенсії за віком, у відповідності до вимог ст. 37 Закону України «Про державну службу» та неправомірність дій Виконавчого комітету Ізюмської міської ради Харківської області в особі його керівника Ізюмського міського голови Марченка Валерія Віталійовича, які полягають у несвоєчасній виплаті заробітної плати; неналежної сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування; ненаданні належних довідок про заробітну плату, що призвело до порушення права на своєчасне призначення та отримання пенсії належного рівня. Також судом першої інстанції зроблений висновок, що обставинами завдання моральної шкоди позивачу є несвоєчасна виплата Виконавчим комітетом Ізюмської міської ради Харківської області належної позивачу заробітної плати встановленої судовим рішенням, в тому числі за період який повинен бути покладено в розрахунок рівня пенсії державного службовця, а також несплата, у відповідності до законодавства України, належних внесків на загальнообов`язкове державне соціальне страхування в повному обсязі, що унеможливили своєчасне звернення до Ізюмського об`єднаного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, з питань встановлення пенсії державного службовця, а тому суд дійшов висновку, що моральна шкода підлягає відшкодуванню у межах одного прожиткового мінімуму в розмірі, встановленому станом на дату розгляду справи, що складає 1762 грн.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог в іншій частині, суд першої інстанції зазначив, що Звертаючись із заявою про стягнення збитків у вигляді упущеної вигоди, позивач повинен здійснити точні розрахунки і підкріпити їх відповідними доказами, які безспірно підтверджували б їх розмір, однак цього позивачем зроблено не було. Також суд зазначив, що відсутні правові підстави стягнення з відповідача компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати з 01.03.2016 р. по день стягнення компенсації. Крім того, суд першої інстанції дійшов до висновку, що з наведених в позовній заяві обставин та встановлених судом фактів не встановлено складу правопорушення, а тому суд не вбачає підстав для постановлення окремої ухвали, обставини, які покладені в основу позовних вимог та рішення суду є юридичним спором громадянина України із суб`єктами владних повноважень.

Колегія суддів зазначає, що відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Зі змісту апеляційної скарги Виконавчого комітету Ізюмської міської ради Харківської області вбачається, що в ній містяться доводи на спростовання висновків суду першої інстанції виключно в частині задоволення позовних вимог ОСОБА_1 до цього органу.

Враховуючи те, що відповідачем - Ізюмським об`єднаним управлінням Пенсійного фонду України Харківської області рішення суду першої інстанції не оскаржувалося в частині задоволення позовних вимог ОСОБА_1 до органу пенсійного забезпечення, а також те, що позивачем рішення суду першої інстанції в частині відмови в задоволенні позовних вимог також не оскаржувалося, рішення суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог ОСОБА_1 до Ізюмського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Харківської області та в частині відмови в задоволенні позовних не переглядається.

В свою чергу, колегія суддів погоджується з рішення суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Ізюмської міської ради Харківської області, з огляду на наступне.

Що стосується рішення суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог про визнання неправомірними дій Виконавчого комітету Ізюмської міської ради Харківської області в особі його керівника Ізюмського міського голови Марченка В.В., які полягають у несвоєчасній виплаті заробітної плати; неналежної сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування; ненаданні належних довідок про заробітну плату, що призвело до порушення права на своєчасне призначення та отримання пенсії належного рівня, колегія суддів зазначає наступне.

Колегія суддів зазначає, що виплата середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу проведена позивачу лише у вересні 2015 року і лише за період з вересня 2008 року по 30.11.2009 р., в значно заниженому розмірі, а в грудні 2015 року було здійснено виплату ще частини середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу за період з грудня 2009 року по вересень 2015 року, виплата індексації заробітної плати та компенсації втрати частини заробітної плати в зв`язку з порушенням строків її виплати була проведена у березні 2016 року в примусовому порядку.

В той же час, постановою від 18.12.2012 р. Борівського районного суду Харківської області (т. 1 а.с. 12-14) визнано звільнення ОСОБА_1 з посади першого заступника міського голови з питань управління житлово-комунального господарства незаконним та поновлено позивача на цій посаді.

Відповідно до ч. 7 ст. 235 КЗпП України рішення про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного на іншу роботу працівника, прийняте органом, який розглядає трудовий спір, підлягає негайному виконанню».

Положеннями п. 3 ч. 1 ст. 371 КАС України передбачено, що негайно виконуються рішення суду про поновлення на посаді у відносинах публічної служби.

Судовим розглядом встановлено, що постанова Борівського районного суду Харківської області від 18.12.2012 р., в частині поновлення позивача на публічній службі не була допущенна до негайного виконання. Крім того, рішення суду фактично почало виконуватися лише у червні 2015 року, та є невиконаним в частині виплати середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу.

На ведені обставини, на думку колегії суддів, свідчать про порушення прав позивача на своєчасне призначення позивачу належної пенсії, своєчасне проведення таких виплат прямо впливає на повноту призначення пенсії ОСОБА_1 , у зв`язку з чим суд першої інстанції дійшов правомірного висновку, що дії Виконавчого комітету Ізюмської міської ради Харківської області в особі його керівника Ізюмського міського голови Марченка Валерія Віталійовича, які полягають у несвоєчасній виплаті заробітної плати; неналежної сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування; ненаданні належних довідок про заробітну плату є неправомірними.

Що стосується рішення суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог про зобов`язання Виконавчого комітету Ізюмської міської ради Харківської області видати ОСОБА_1 для подання до Ізюмського об`єднаного управління Пенсійного фонду України в Харківській області довідки: - про складові заробітної плати (за останні 24 календарні місяці роботи або за будь-які 60 календарних місяців роботи підряд перед зверненням за пенсією), що подається для призначення пенсії відповідно до закону України «Про державну службу», затверджену постановою Пенсійного фонду України № 5-1 від 14.02.2011 р. за період з жовтня 2009 року по вересень 2011 року включно, з врахуванням ОСОБА_1 заробітної плати за цей період та сплачених у відповідності до законодавства обов`язкових платежів та зборів; - про складові заробітної плати (посадовий оклад, надбавка за ранг, або кваліфікаційні класи, або класний чин, або спеціальні звання, або дипломатичний ранг, надбавка (винагорода) за вислугу років), що подається для призначення пенсії відповідно до Закону України «Про державну службу», затверджену постановою Пенсійного фонду України № 5-1 від 14.02.2011 р., станом на дату виникнення права на призначення пенсії державного службовця 17.10.2011 р., з врахуванням всіх сум заробітної плати, з яких сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, включаючи індексацію заробітної плати та компенсацію втрати частини заробітної плати в зв`язку з порушенням строків її виплати, колегія суддів зазначає наступне.

Судовим розглядом встановлено, що на виконання постанови Борівського районного суду Харківської області від 18.12.2012 р., ухвали Вищого адміністративного суду України від 11.12.2014 р. ОСОБА_1 поновлено на посаді першого заступника Ізюмського міського голови з питань управління житлово-комунального господарства з 31.07.2008 р. з залишенням 9 рангу посадової особи місцевого самоврядування в межах 4 категорії посад, що підтверджується копіями рішення № 3051 від 26.06.2015 р. та розпорядженням Ізюмського міського голови № 415 від 17.09.2015 р. (т. 2 а.с. 69,71) встановлено ОСОБА_1 посадовий оклад згідно штатного розпису у розмірі 2660,75 грн., надбавку за вислугу років в розмірі 20%, враховуючи вислугу років на державній службі та в органах місцевого самоврядування станом на 31.07.2008 р.

Обов`язок щодо видачі довідки про заробітну плату державного службовця за посадою, яку він займав до виникнення права на пенсію, покладено на державний орган (установу, організацію, підприємство), в якому працювала особа до виходу на пенсію.

Згідно висновку судової економічної експертизи № 8166 від 20.12.2017 р. (т. 2, а.с. 186) довідка № 443 від 02.02.2016 р., видана Виконавчим комітетом Ізюмської міської ради Харківської області ОСОБА_1 для призначення пенсії з 17.10.2011 р. відповідає затвердженій формі та нормам діючого пенсійного законодавства. Дані про розмір посадового окладу, надбавки за ранг та надбавки за вислугу років відображені в довідці в повному обсязі.

Довідка № 442 від 02.02.2016 р. про складові заробітної плати за останні 24 календарні місяці роботи підряд перед зверненням за пенсією видана Виконавчим комітетом Ізюмської міської ради Харківської області ОСОБА_1 для призначення пенсії з 17.10.2011 р. відповідає затвердженій формі, але не відповідає нормам діючого пенсійного законодавства. Дані про складові заробітної плати за останні 24 календарні місяці роботи підряд перед зверненням за пенсією, внесені не в повному обсязі (не внесено суму нарахованої індексації середньої заробітної плати, виплаченої згідно рішення Борівського районного суду Харківської області від 11.01.2016 р. за період з 01.10.2009 р. по 30.09.2011 р. як-то передбачено законодавством).

Довідки № 3349 від 26.08.2016 р. та № 4429 від 23.11.2016 р., видані Виконавчим комітетом Ізюмської міської ради Харківської області ОСОБА_1 для перерахунку пенсії з 17.11.2015 р. відповідають затвердженій формі та нормам діючого пенсійного законодавства. Дані про розмір посадового окладу, надбавки за ранг та надбавки за вислугу років відображені в повному обсязі.

Довідки № 4427 від 23.11.2016 р. та № 3351 від 26.08.2016 р. про складові заробітної плати за 60 календарних місяців роботи підряд перед зверненням за пенсією), видані Виконавчим комітетом Ізюмської міської ради Харківської області ОСОБА_1 для перерахунку пенсії з 17.11.2015р. містять однакові дані про додаткові виплати за період з 01.11.2010 р. по 31.10.2015 р. Довідки відповідають затвердженій формі, але внесені до них дані про додаткові виплати не відповідають нормам діючого пенсійного законодавства (у довідки необґрунтовано внесено всю суму середнього заробітку, який виплачено по рішенню Борівського районного суду Харківської області від 14.07.2016 р. та всю суму індексації заробітної плати, виплаченої згідно рішення Борівського районного суду Харківської області від 11.01.2016 за весь період з вересня 2008 р. по вересень 2015 р. У довідку необхідно внести суму індексації лише за період з 01.11.2010 р. по 31.10.2015 р., як то передбачено законодавством).

Довідки від 23.11.2016 р. № 4428 та від 26.08.2016 р. № 3350, видані Виконавчим комітетом Ізюмської міської ради Харківської області, відповідають формі, зразок якої затверджено Постановою правління України від 04.09.2013 № 15-1.

В обсязі наданих документів, в межах компетенції експерта-економіста не надається за можливе надати відповідь на питання щодо відповідності нормативно-правовим актам України та повноти внесених даних про розмір заробітної плати та інших нарахувань для перерахунку пенсії ОСОБА_1 з 01.12.2015 р., зазначених у довідках від 23.11.2016 р. № 4428 та від 26.08.2016 р. № 3350, виданих Виконавчим комітетом Ізюмської міської ради Харківської області.

В той же час, за матеріалами справи, наданими для дослідження, за грудень 2015 р. загальна сума нарахувань по посаді, яку займав ОСОБА_1 до звільнення, складатиме - 4768,90 грн., а з урахуванням абз.5 п.п.2) п.4 Постанови КМУ від 31.05.2000 р. № 865 в редакції, яка діяла до 01.12.2015 р., - 7054,33грн.

з 17.10.2011 р. (дата досягнення пенсійного віку) - посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років, надбавка за роботу з таємними документами, надбавка за високі досягнення у праці, індексація середньої заробітної плати, виплачена згідно рішення Борівського районного суду Харківської області від 11.01.2016 р.;

з 17.11.2015 р. (дата звільнення з посади) - посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років, надбавка за роботу з таємними документами, надбавка за високі досягнення у праці, матеріальна допомога на оздоровлення, матеріальна допомога на вирішення соціально побутових питань, індексація середньої заробітної плати, виплачена згідно рішення Борівського районного суду Харківської області від 11.01.2016 р.;

з 01.12.2015 (дата підвищення рівня заробітної плати державних службовців на підставі постанови КМУ від 09.12.2015 р. №1013) – визначити конкретний перелік складових заробітної плати, з розміру яких перераховується пенсія, не надається за можливе з причин, зазначених у дослідницькій частині висновку.

В той же час, згідно наданих матеріалів справи, нарахування за грудень 2015 складаються з таких складових заробітної плати: посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років, надбавка за роботу з таємними документами, а з урахуванням абз.5 п.п.2) п.4 Постанови КМУ від 31.05.2000 р. № 865 в редакції, яка діяла до 01.12.2015: посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років, надбавка за роботу з таємними документами, надбавка за високі досягнення у праці, індексація середньої заробітної плати, виплачена згідно рішення Борівського районного суду Харківської області від 11.01.2016 р.

Згідно проведеного експертного дослідження, розмір пенсії ОСОБА_1 відповідно до Закону України « Про державну службу», повинен складати: 5690,81 грн.- з 17.10.2011 (дата досягнення пенсійного віку» та 6252,77 грн. - з 17.11.2015 р. (дата звільнення з займаної посади).

В обсязі наданих документів, в межах компетенції експерта-економіста не надається за можливе визначити, із якого заробітку обчислюється розмір пенсії ОСОБА_1 з 01.12.2015 р. (дата підвищення рівня заробітної плати державних службовців на підставі постанови КМУ від 09.12.2015 р. №1013).

В той же час, експертним дослідженням встановлено, що за наданими матеріалами справи нарахування за грудень 2015 по посаді, яку займав ОСОБА_1 до звільнення, складатимуть загальну суму 4768,90 грн., а з урахуванням абз.5 п.п.2) п.4 Постанови КМУ від 31.05.2000 №865 в редакції, яка діяла до 01.12.2015, 7054,33 грн.

Згідно ст. 49 КЗпП України власник або уповноважений ним орган зобов`язаний видати працівникові на його вимогу довідку про його роботу на даному підприємстві, в установі, організації із зазначенням спеціальності, кваліфікації, посади, часу роботи і розміру заробітної плати.

Враховуючи те, що суд не вправі вказувати на форму та склад довідки про заробітну плату, оскільки це є дискреційними повноваженнями роботодавцями, суд першої інстанції дійшов правомірного висновку, що порушене право позивача підлягає відновленню шляхом зобов`язання відповідача видати довідку про заробітну плату за посадою, з якої останній вийшов на пенсію, з урахуванням всіх складових заробітної плати, на яку нараховуються страхові внески, оскільки такі довідки на момент виникнення спірних правовідносин такі довідки позивачу видані не були.

Що стосується рішення суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог про стягнення з Виконавчого комітету Ізюмської міської ради Харківської області на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) моральної шкоди в сумі 1762,00 грн., колегія суддів зазначає наступне.

У відповідності до п. 6 ч. 1 ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом прийняттям судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини, та стягнення з відповідача – суб`єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.

Відповідно до ст. 1167 Цивільного кодексу України моральна шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Положеннями ст. 1175 ЦК України визначено, що шкода, завдана фізичній або юридичній особі в результаті прийняття органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування нормативно-правового акта, що був визнаний незаконним і скасований, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини посадових і службових осіб цих органів.

Відповідно до Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 р. за №4 під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Моральна шкода може полягати, зокрема у приниженні честі та гідності, у порушенні права власності, у порушенні нормальних життєвих зв`язків, інших цивільних прав. Відповідно до п. 9 Пленуму ВС України "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" від 31.03.1995 (зі змінами від 27.02.2009 р.) розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховується тяжкість вимушених змін у життєвих стосунках. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості».

Ухвалюючи рішення про стягнення з Виконавчого комітету Ізюмської міської ради Харківської області на користь позивача моральної шкоди у розмірі 1762,00 грн., суд першої інстанції що оскільки відповідачем, який є центральним органом виконавчої влади, допущено протиправну бездіяльність відносно позивача, у суду є законні підстави для відшкодування суми моральної шкоди.

Такими обставинами, за висновком суду першої інстанції, є несвоєчасна виплата Виконавчим комітетом Ізюмської міської ради Харківської області належної позивачу заробітної плати встановленої судовим рішенням, в тому числі за період який повинен бути покладено в розрахунок рівня пенсії державного службовця, а також несплата, у відповідності до законодавства України, належних внесків на загальнообов`язкове державне соціальне страхування в повному обсязі, що унеможливили своєчасне звернення до Ізюмського об`єднаного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, з питань встановлення пенсії державного службовця.

При цьому, суд першої інстанції дійшов до висновку, що оцінюючи вказані обставини та характер спірних правовідносин у їх сукупності, суд приходить до висновку, що в даному випадку моральна шкода підлягає відшкодуванню у межах одного прожиткового мінімуму в розмірі, встановленому станом на дату розгляду справи, що складає 1762,00 грн.

Колегія суддів зазначає, що правовідносини щодо відшкодування моральної (немайнової) шкоди мають похідний характер і пов`язані з встановленням факту порушення прав особи незаконними діями або бездіяльністю органу владних повноважень.

Відповідно до ст. 213 ЦПК України, суд повинен повно і всебічно з`ясувати обставини справи, тобто встановити чи мало місце порушення відповідачем вимог чинного законодавства України, чи є таке порушення в разі наявності (дії чи бездіяльність) незаконними, чи заподіяна позивачу шкода в наслідок зазначених незаконних дій (бездіяльності).

Відповідно до ст. 214 ЦПК України, суд повинен вирішити питання чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються.

Згідно зі ст. 46 Європейської конвенції про захист прав людини і основних свобод (в редакції Протоколу № 11), рішення Європейського суду є обов`язковими для держав-учасниць Конвенції. При цьому Україна офіційно визнала юрисдикцію Європейського суду з питань тлумачення і застосування Конвенції та протоколів до неї. Отже, суду необхідно враховувати в своїй діяльності прецеденту практику Європейського суду з прав людини.

Практикою Європейського суду з прав людини визнана презумпція моральної шкоди. Тобто в разі порушення майнових або цивільних прав «середня», «нормально» реагуюча на протиправну щодо неї поведінку людина повинна відчути страждання (моральну шкоду).

Право на відшкодування з урахуванням практики Європейського суду з прав людини повинно носити ефективний характер, і має на меті не тільки покриття шкоди завданої потерпілій стороні, а також є засобом попередження з боку відповідача вчинення порушень прав, отже має бути відчутним не тільки для позивача, але й для відповідача, що спонукало б відповідача вживати заходів щодо зміни практики нехтування положеннями законодавства, і зокрема, сприяло б зменшенню кількості і обсягів скарг і позовних заяв, які надходять на адресу національних судів та Європейського суду з України.

Згідно ч. 4 ст. 23 ЦК України моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов`язана з розміром цього відшкодування.

Враховуючи те, що судом першої інстанції встановлено та підтверджено в ході апеляційного розгляду справи неправомірність дій Виконавчого комітету Ізюмської міської ради Харківської області в особі його керівника Ізюмського міського голови Марченка Валерія Віталійовича, які полягають у несвоєчасній виплаті заробітної плати; неналежної сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування; ненаданні належних довідок про заробітну плату, що призвело до порушення права на своєчасне призначення та отримання пенсії належного рівня, колегія суддів вважає, що стягнення з відповідача на користь позивача моральної шкоди у розмірі 1762,00 грн. за вчинені ним протиправні дії щодо нього є достатньою компенсацією моральних страждань позивача.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення позовних вимог до Виконавчого комітету Ізюмської міської ради Харківської області, оскільки доводи апеляційної скарги його не спростовують.

Відповідно до ч. 1 ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи те, що рішення Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 14.06.2018 р. по справі № 623/2002/16-а в частині задоволення позовних вимог ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Ізюмської міської ради Харківської області прийняте з дотриманням норм матеріального та процесуального права, колегія суддів не виявила підстав для її скасування.

Керуючись ст. ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 326, 327 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Виконавчого комітету Ізюмської міської ради Харківської області на рішення Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 14.06.2018 р. по справі № 623/2002/16-а – залишити без задоволення.

Рішення Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 14.06.2018 р. по справі № 623/2002/16-а за позовом ОСОБА_1 до Ізюмського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Харківської області, Виконавчого комітету Ізюмської міської ради Харківської області, Ізюмського міського голови Марченка Валерія Віталійовича, про визнання дій неправомірними, зобов`язання вчинити певні дії, поновлення права на отримання належної пенсії – залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду у порядку і строки, визначені ст. ст. 328-331 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя Н.С. Бартош, судді О.М. Мінаєва, Я.М. Макаренко

Повний текст постанови складений 02.11.2018 року».

«Номер справи 623/2002/16-а

Номер провадження 6-а/623/11/2020

УХВАЛА

іменем України

16 квітня 2020 року м. Ізюм

Ізюмський міськрайонний суд Харківської області в складі:

головуючого судді: Одарюка М.П.,

за участю секретаря судового засідання: Костенко В.В.

розглянувши матеріали заяви ОСОБА_1 про заміну відповідача правонаступником, про заміну сторони виконавчого провадження та зобов`язання подати звіт про виконання рішення суду, боржники – Ізюмське об`єднане управління Пенсійного фонду України в Харківській області, Виконавчий комітет Ізюмської міської ради Харківської області, Ізюмський міський голова Марченко Валерій Віталійович

В с т а н о в и в:

07 квітня 2020 ОСОБА_1 звернувся до суду з заявою про заміну відповідача правонаступником, про заміну сторони виконавчого провадження та зобов`язання подати звіт про виконання рішення суду.

Справа призначена до розгляду на 16 квітня 2020 року о 12:00 год.

Учасники справи в судове засідання не з`явились.

ОСОБА_1 через канцелярію суду надав заяву про розгляд справи за його відсутності.

Представник Виконавчого комітету Ізюмської міської ради через канцелярію суду надав письмову заяву, в якій просить суд розглядати справу без участі представника відповідача, покладаються на розсуд суду.

Представник Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області та Ізюмський міський голова, Марченко В.В. в судове засідання не з`явились, про дату, час і місце судового засідання повідомлялись належним чином, заяви про розгляд справи без їх участі суду не надавали, причини неявки суду не повідомили.

Неприбуття у судове засідання осіб,які були належним чином повідомлені про дату,час і місце розгляду справи, не перешкоджає судовому розгляду.

Дослідивши заяву позивача ( стягувача) суд виходить з наступного.

Рішенням Ізюмського суду Харківської області від 14 червня 2018 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково, визнано неправомірною відмову Ізюмського об`єднаного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, у поновленні, на виконання вимог Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно – розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду», його пенсійних прав, порушених внаслідок незаконних дій органів досудового слідства, прокуратури і суду, щодо проведення призначення та перерахунку, призначеної з жовтня 2011 року пенсії за віком, у відповідності до вимог ст. 37 Закону України «Про державну службу». Визнано неправомірними дії Виконавчого комітету Ізюмської міської ради Харківської області в особі його керівника Ізюмського міського голови Марченка Валерія Віталійовича, які полягають у несвоєчасній виплаті заробітної плати; неналежної сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування; ненаданні належних довідок про заробітну плату, що призвело до порушення права на своєчасне призначення та отримання пенсії належного рівня. Зобов`язано Виконавчий комітет Ізюмської міської ради Харківської області видати ОСОБА_1 для подання до Ізюмського об`єднаного управління Пенсійного фонду України в Харківській області довідки:

-про складові заробітної плати ( за останні 24 календарні місяці роботи або за будь -які 60 календарних місяців роботи підряд перед зверненням за пенсією), що подається для призначення пенсії відповідно до закону України « Про державну службу», затверджену постановою Пенсійного фонду України № 5-1 від 14.02.2011 року за період з жовтня 2009 року по вересень 2011 року включно, з врахуванням ОСОБА_1 заробітної плати за цей період та сплачених у відповідності до законодавства обов`язкових платежів та зборів;

Зобов`язано Ізюмське об`єднане управління Пенсійного фонду України в Харківській області провести з жовтня 2011 року перерахунок та виплати призначеної ОСОБА_1 пенсії у відповідності до ст. 37 Закону України « Про державну службу» в розмірі 80% середньомісячної заробітної плати за останні 24 календарні місяці, перед зверненням за пенсією, а саме з жовтня 2009 року по вересень 2011 року, з яких сплачено єдиний соціальний внесок, включаючи індексацію виплаченої заробітної плати та компенсацію втрати частини заробітної плати в зв`язку з порушенням строків її виплати, з урахуванням вже проведених виплат пенсії за віком.

Зобов`язано Ізюмське об`єднане управління Пенсійного фонду України Харківської області проводити щомісячні виплати перерахованої пенсії державного службовця, з виплатою заборгованості, що утворилась внаслідок проведення перерахунку пенсії.

Стягнуто з Виконавчого комітету Ізюмської міської ради Харківської області на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) моральну шкоду в сумі 1762,00 грн.

Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Виконавчого комітету Ізюмської міської ради Харківської області судовий збір на користь держави в сумі 295,02 грн. Відмовлено в задоволенні клопотання відповідача (Ізюмського об`єднаного управління Пенсійного фонду України в Харківській області) про залишення позову без розгляду та в задоволенні клопотання відповідача (Виконавчого комітету Ізюмської міської ради Харківської області) про закриття провадження у справі в частині позовних вимог про стягнення збитків, стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Ізюмського об`єднаного управління Пенсійного фонду України в Харківській області судовий збір на користь держави в сумі 275,60 грн.

Додатковим рішенням Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 22 червня 2018 року стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Виконавчого комітету Ізюмської міської ради Харківської області витрати за проведення судово - економічної експертизи на користь ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 у розмірі 7440,00 ( сім тисяч чотириста сорок гривень) 00 копійок.

Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 24.10.2018 року апеляційну скаргу Виконавчого комітету Ізюмської міської ради Харківської області на рішення Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 14.06.2018 р. по справі № 623/2002/16-а залишити без задоволення.

Рішення Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 14.06.2018 р. по справі № 623/2002/16-а за позовом ОСОБА_1 до Ізюмського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Харківської області, Виконавчого комітету Ізюмської міської ради Харківської області, Ізюмського міського голови Марченка В.В., про визнання дій неправомірними, зобов`язання вчинити певні дії, поновлення права на отримання належної пенсії залишити без змін.

На виконання вказаного рішення 14.06.2018 року були видані виконавчі листи, які подані стягувачем 18.12.2018 року на виконання до Відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Харківській області.

На виконання постанови Кабінету Міністрів України від 22.08.2018 року № 628 «Деякі питання функціонування територіальних органів Пенсійного фонду України «Ізюмське об`єднане управління Пенсійного фонду України в Харківській області реорганізоване шляхом приєднання до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області. За даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань Міністерства юстиції України юридичну особу Ізюмське об`єднане управління Пенсійного фонду України в Харківській області припинено .

Відповідно до положень ст. 1 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим

Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (далі - рішення).

Правонаступництво допускається на будь-якій стадії судового процесу, в тому числі на стадії виконання судових рішень.

Відповідно до ч. 1 ст. 379 Кодексу адміністративного судочинства України у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження за поданням державного виконавця або за заявою заінтересованої особи суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, замінює сторону виконавчого провадження її правонаступником.

При цьому, положення цієї статті застосовуються також у випадку необхідності заміни боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження (ч. 4 ст. 379 Кодексу адміністративного судочинства України).

Згідно ч. 2 ст. 33 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" від 15.05.2003 року № 755-IV юридична особа є такою, що припинилася, з дати внесення до Єдиного державного реєстру запису про державну реєстрацію припинення юридичної особи.

Відповідно до відомостей з ЄДР Ізюмське об`єднане управління Пенсійного фонду Харківської області як юридичну особу припинено з 16.08.2019 року.

Тобто, правонаступником у сфері виконуваних функцій Ізюмського об`єднаного управління Пенсійного фонду України в Харківській області є Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області (код ЄДР: 14099344; адреса: 61022, м. Харків, пл.. Свободи, буд.5, Держпром,3 під., 2 поверх).

Зважаючи на викладене вище, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення заяви ОСОБА_1 в частині заміни сторони виконавчого провадження.

Стосовно заявлених вимог щодо заміни відповідача в адміністративній справі № 623/2002/16-а Ізюмське об`єднане управління Пенсійного фонду України в Харківській області на Головне управління пенсійного фонду України в Харківській області суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 52 Кодексу адміністративного судочинства України у разі вибуття або заміни сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд допускає на будь-якій стадії судового процесу заміну відповідної сторони чи третьої особи її правонаступником.

Таким чином, вказана правова норма передбачає встановлений законодавством проміжок часу, протягом якого суд наділений повноваженнями вирішення питання можливості заміни сторони правонаступником, а саме протягом судового процесу, а не на стадії виконання судового рішення.

Враховуючи викладене суд приходить до висновку про те, що в цій частині заявлені вимоги ОСОБА_1 задоволенню не підлягають.

Стосовно вимог ОСОБА_1 щодо встановлення судового контролю за виконання рішення шляхом зобов`язання відповідача Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області подати в установлений судом термін, з моменту набрання рішенням законної сили, звіт про виконання рішення.

Так, за правилами ч. 1 статті 382 КАС України, суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

За наслідками розгляду звіту суб`єкта владних повноважень про виконання рішення суду або в разі неподання такого звіту суддя своєю ухвалою може встановити новий строк подання звіту, накласти на керівника суб`єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (ч. 2 статті 382 КАС України).

Суд вважає, що встановити судовий контроль за виконанням рішення суб`єктом владних повноважень - відповідачем у справі, суд першої інстанції може під час прийняття рішення у справі. Такий контроль здійснюється судом першої інстанції шляхом зобов`язання надати звіт про виконання судового рішення, розгляду поданого звіту на виконання рішення суду першої, апеляційної чи касаційної інстанцій, а в разі неподання такого звіту - шляхом встановлення нового строку для подання звіту та накладення штрафу.

Разом із цим, вказаною нормою КАС України передбачено право, а не обов`язок суду, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, зобов`язати суб`єкта владних повноважень, проти якого ухвалено судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення. Тобто, встановлення судового контролю є диспозитивним правом суду, яке може використовуватися в залежності від наявності об`єктивних обставин, які підтверджені належними та допустимими доказами.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 03 жовтня 2018 року у справі № 826/18826/14, від 19 листопада 2018 року у справі № 804/10264/15.

З огляду на ненаведення позивачем аргументів на переконання необхідності вжиття таких процесуальних заходів, суд не вбачає підстав для вимоги ОСОБА_1 про встановлення судового контролю.

При цьому, як було зазначено вище, з метою виконання судового рішення у справі № 623/2002/16-а ОСОБА_1 28.11.2018 року було видано виконавчі листи.

Отже, заходи примусового виконання рішень здійснюються у спосіб та в порядку, які встановлені Законом України "Про виконавче провадження".

Таким чином, позивач має право звернутись до суду в порядку статті 287 КАС України, із позовною заявою, якщо вважає, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено його права, свободи чи інтереси в процесі виконання судового рішення, яке набрало законної сили.

Керуючись статтями 52,379, 382 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Заяви ОСОБА_1 про заміну відповідача правонаступником, про заміну сторони виконавчого провадження та зобов`язання подати звіт про виконання рішення суду задовольнити частково.

Змінити боржника Ізюмське об`єднане управління Пенсійного фонду України в Харківській області на Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області у виконавчому листі від 28.11.2018 року Ізюмським міськрайонним судом Харківської області у справі № 623/2002/16-а, про зобов`язання Ізюмське об`єднане управління Пенсійного фонду України в Харківській області провести з жовтня 2011 року перерахунок та виплати призначеної ОСОБА_1 пенсії у відповідності до ст. 37 Закону України « Про державну службу» в розмірі 80% середньомісячної заробітної плати за останні 24 календарні місяці, перед зверненням за пенсією, а саме з жовтня 2009 року по вересень 2011 року, з яких сплачено єдиний соціальний внесок, включаючи індексацію виплаченої заробітної плати та компенсацію втрати частини заробітної плати в зв`язку з порушенням строків її виплати, з урахуванням вже проведених виплат пенсії за віком.

В задоволенні інших вимог відмовити.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду через Ізюмський міськрайонний суд Харківської області до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно - телекомунікаційної системи шляхом подачі апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

У відповідності до п.3 Прикінцевих положень Кодексу адміністративного судочинства України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки на апеляційне оскарження продовжуються на строк дії такого карантину.

Суддя Ізюмського міськрайонного суду М.П. Одарюк»

«Номер справи 623/2002/16-а

Номер провадження 6-а/623/13/2021

УХВАЛА

іменем України

13 липня 2021 року Ізюмський міськрайонний суд Харківської області

в складі головуючого судді Бєссонової Т. Д.,

за участю секретаря судового засідання Ноль С. В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Ізюм заяву ОСОБА_1 про встановлення судового контролю згідно статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України по справі № 623/2002/16-а за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Ізюмського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Харківської області, Виконавчого комітету Ізюмської міської ради Харківської області, Ізюмського міського голови Марченка Валерія Віталійовича про визнання дій неправомірними, зобов`язання вчинити певні дії, поновлення права на отримання належної пенсії,

В С Т А Н О В И В:

25.01.2021 року до Ізюмського міськрайонного суду Харківської області надійшла заява ОСОБА_1 по справі № 623/2002/16-а, відповідно до якої просить суд:

- встановити судовий контроль за виконанням рішення від 14 червня 2018 року Ізюмського міськрайонного суду Харківської області по справі № 623/2002/16-а, шляхом зобов`язання боржників (відповідачів) Виконавчий комітету Ізюмської міської ради Харківської області та Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області подати у встановлений судом термін, з моменту набрання рішення законної сили, звіт про виконання рішення суду ( ст. 382 КАС України);

- прийняти відповідну ухвалу про встановлення судового контролю у справі № 623/2002/16-а за виконанням рішення від 14.06.2018 року Ізюмського міськрайонного суду Харківської області та направити її для виконання суб`єктам владних повноважень (боржникам) - Виконавчому комітету Ізюмської міської ради Харківської області та Головному управлінню Пенсійного фонду України в Харківській області.

Вказавши в заяві що виконавчим комітетом Ізюмської міської ради Харківської області надано довідки про складові заробітної плати №141 від 10.01.2019 року та №142 від 10.01.2019 року з зазначенням саме зміненої суми заробітної плати з якої сплачено єдиний соціальний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування. Виконавчий комітет Ізюмської міської ради Харківської області, за керівництва Ізюмського міського голови Марченко В.В., відкрито демонструючи зневагу до Конституції та Законів України та з метою не допустити виконання рішення від 14.06.2018 року Ізюмського міськрайонного суду Харківської області в черговий раз надав фіктивну довідку №142 від 10.01.2019 року, до якої умисно не внесено всі складові виплаченої Виконавчим комітетом Ізюмської міської ради заробітної плати, право на отримання якої було встановлено постановою від 18.12.2012 року Борівського районного суду Харківської області. Просив звернути увагу, що рішенням від 21 серпня 2013 року Апеляційного суду Харківської області по справі №610/6/2013 та постановою від 25.03.2014 року Харківського апеляційного адміністративного суду по справі №2016/2507/2012, встановлено, що до складових середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу входить щомісячна премія та індексація заробітної плати, внесення яких до довідок умисне не допускається Ізюмським міським головою ОСОБА_2 . Харківський окружний адміністративний суд рішенням від 06.08.2019 року по справі №«520/4647/19, яке набрало законної сили на підставі постанови від 06.02.2020 року Другого апеляційного адміністративного суду, визнав «протиправними дії Виконавчого комітету Ізюмської міської ради Харківської області, в особі його керівника Ізюмського міського голови Марченко В.В., які полягають в проведенні у грудні 2017 року, після затвердження ухвалою від 14.04.2017 Борівського районного суд Харківської області звіту №3264 від 26.08.2016 Виконавчого комітету Ізюмської міської ради про виконання постанови від 18.12.2012 Борівського районного суду Харківської області, перерахунку раніше виплаченої, на виконання постанови від 18.12.2012 Борівського районного суду Харківської області, середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу з вересня 2008 року по вересень 2015 року, повернення з бюджету, раніше сплачених податків та зборів, утриманих з нарахованої та виплаченої ОСОБА_1 заробітної плати за період з вересня 2008 року по вересень 2015 року та внесення змін до звіту про суми нарахованої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, компенсації) застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування до органів доходів і зборів за грудень 2017 року» та зобов`язав «Виконавчий комітет Ізюмської міської ради Харківської області провести перерахунок виплаченої на користь ОСОБА_1 середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу з 12 вересня 2008 року по 21 вересня 2015 року на виконання постанови Борівського районного суду Харківської області у справі №2005/1595/12 від 18.12.2012 р., яка набрала законної сили на підставі ухвали Вищого адміністративного суду України від 11.12.2014 у відповідності (привести у відповідність) до вимог Податкового Кодексу України, в редакції чинній на час спірних правовідносин, а саме на дату набрання законної сили вказаного судового рішення». Також, згідно Висновку експерта за результатами проведення за клопотанням Виконавчого комітету Ізюмської міської ради, судової економічної експертизи №10183 за матеріалами адміністративної справи №623/2864/16-а, встановлено, що при обчисленні середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу «враховується нарахування за 2 останні місяці роботи перед звільненням (червень та липень 2008). Згідно особового рахунку (додаткові матеріали) ОСОБА_1 нараховано: за 19 робочих дня червня 2008 - 6060,94, грн., в тому числі: 2660,75 грн. - посадовий оклад; 90,00 грн. - ранг; 550,15 грн. - вислуга років; 1650,45 грн. - надбавка; 665,19 грн. - премія; 399,11 грн. - надбавка за таємність; 45,29 грн. - індексація ...» (абзац 7 сторінка 9 Висновку). Крім того, під час проведення державного фінансового аудиту виконання бюджету м. Ізюму фахівцями Північно-Східним офісом Держаудитслужби, (аудиторський звіт від 24.11.2017 року №08-13/10) також встановлено, що середня заробітна плата за час вимушеного прогулу обчислена з врахуванням вказаних складових. Розрахунок середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу, з врахуванням вказаних складових заробітної плати підписаний особисто Ізюмським міським головою Марченко В.В. та головним бухгалтером Виконавчого комітету Ізюмської міської ради Щербак Є.О. без будь-яких заперечень. Позивач вважає, що не внесення до довідок всіх складових, які були враховані при обчисленні виплаченої середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу (премії та індексації заробітної плати) безумовно свідчить про умисні дії Ізюмського міського голови Марченко В.В., як керівника Виконавчого комітету Ізюмської міської ради, направленні на недопущення виконання рішення від 14.06.2018 року Ізюмського міськрайонного суду Харківської області по даній адміністративній справі №623/2002/16-а.

За результатами проведення позапланової документальної виїзної перевірки Головним управлінням ДПС у Харківській області (акт №1364/20-40- 07-22-06/04058806 від 23.09.2020 року), в тому числі «своєчасності сплати Виконавчим комітетом Ізюмської міської ради узгоджених сум єдиного соціального внеску, порушень не встановлено» (абзац 3 сторінка 21 акту).

Крім того, як слідує з висновку експерта за результатами проведення судової економічної експертизи №23914 від 29.05.2020 року (додаток №9) Виконавчим комітетом Ізюмської міської ради при виплаті компенсації втрати заробітної плати в зв`язку з несвоєчасним виконанням судового рішення, нараховано та сплачено до бюджету ЄСВ у розмірі 36,3% у сумі 74589,83 грн..

Отже, не внесення до довідок про складові заробітної плати суми компенсації втрати частини заробітної плати в зв`язку з порушенням строку її виплати, є безумовно відкритою демонстрацією Виконавчим комітетом Ізюмської міської ради Харківської області умисного не виконання рішення від 14.06.2018 року Ізюмського міськрайонного суду Харківської області по даній адміністративній справі №623/2002/16-а, яким зобов`язано Виконавчий комітет Ізюмської міської ради видати довідки про складові заробітної плати «з врахуванням всіх сум заробітної плати, з яких сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, включаючи індексацію заробітної плати та компенсацію втрати частини заробітної плати в зв`язку з порушенням строків її виплати».

Враховуючи результати позапланової документальної виїзної перевірки проведеної Головним управлінням ДПС у Харківській області, якими підтверджено сплату ЄСВ з виплаченої мені заробітної плати, що фактично підтверджує умисне не внесення всіх складових виплаченої заробітної плати до довідок про складові заробітної плати №141 та №142 від 10.01.2019 року, виданих Виконавчим комітетом Ізюмської міської ради на виконання рішення від 14.06.2018 року Ізюмського міськрайонного суду Харківської області, я повторно звернувся до Ізюмського міського голови Марченко В.В., як керівника Виконавчого комітету Ізюмської міської ради, з заявою від 18.01.2021 року з проханням видати на виконання вказаного судового рішення довідки про складові заробітної плати з врахуванням проведеної за клопотанням Виконавчого комітету Ізюмської міської ради судової економічної експертизи у справі №623/2864/16-а та результатами позапланової виїзної документальної перевірки Головного управління ДПС у Харківській області, а саме з внесення до довідок про складові заробітної плати сум виплаченої щомісячної премії та індексації заробітної плати, які були враховані при обчислені заробітної плати за відповідних період, а також компенсацію втрати частини заробітної плати в зв`язку з порушенням строків її виплати.

Виконавчий комітет Ізюмської міської ради Харківської області, в черговий раз відкрито демонструючи, що ним умисне не виконується рішення від 14.06.2018 року Ізюмського міськрайонного суду Харківської області по справі №623/2002/16-а до цього часу не надав довідок про складові заробітної плати та не надав навіть будь-якої відповіді на заяву позивача від 18.01.2021 року.

В судове засідання позивач ОСОБА_1 не з`явився, однак надав суду заяву, в якій просить розгляд справи провести у його відсутність, позовні вимоги підтримує, просить їх задовольнити за наявними матеріалами справи.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився про розгляд справи повідомлялися належним чином, представник ОСОБА_3 надав заяву про розгляд справи без його участі, просив відмовити в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1

29.06.2021 року Ізюмським міським головою Марченко В. надано відзив по справі, в якому вказано, що Виконавчим комітетом Ізюмської міської ради виконавчий лист № 623/2002/16-а виданий 28 листопада 2018 року виданий Ізюмським міськрайонним судом Харківської області фактично виконано 10 січня 2019 року, були видані довідки з урахування висновків експерта.

Відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС Україниу разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши та оцінивши докази в їх сукупності, суд прийшов до наступного висновку, з таких підстав.

Судом встановлено, що рішенням Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 14 червня 2018 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково, визнано неправомірною відмову Ізюмського об`єднаного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, у поновленні, на виконання вимог Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно – розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду», його пенсійних прав, порушених внаслідок незаконних дій органів досудового слідства, прокуратури і суду, щодо проведення призначення та перерахунку, призначеної з жовтня 2011 року пенсії за віком, у відповідності до вимог ст. 37 Закону України «Про державну службу». Визнано неправомірними дії Виконавчого комітету Ізюмської міської ради Харківської області в особі його керівника Ізюмського міського голови Марченка Валерія Віталійовича, які полягають у несвоєчасній виплаті заробітної плати; неналежної сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування; ненаданні належних довідок про заробітну плату, що призвело до порушення права на своєчасне призначення та отримання пенсії належного рівня. Зобов`язано Виконавчий комітет Ізюмської міської ради Харківської області видати ОСОБА_1 для подання до Ізюмського об`єднаного управління Пенсійного фонду України в Харківській області довідки:

- про складові заробітної плати ( за останні 24 календарні місяці роботи або за будь -які 60 календарних місяців роботи підряд перед зверненням за пенсією), що подається для призначення пенсії відповідно до закону України « Про державну службу», затверджену постановою Пенсійного фонду України № 5-1 від 14.02.2011 року за період з жовтня 2009 року по вересень 2011 року включно, з врахуванням ОСОБА_1 заробітної плати за цей період та сплачених у відповідності до законодавства обов`язкових платежів та зборів;

- про складові заробітної плати ( посадовий оклад, надбавка за ранг, або кваліфікаційні класи, або класний чин, або спеціальні звання, або дипломатичний ранг, надбавка (винагорода) за вислугу років), що подається для призначення пенсії відповідно до Закону України «Про державну службу», затверджену постановою Пенсійного фонду України № 5-1 від 14.02.2011 року, станом на дату виникнення права на призначення пенсії державного службовця 17.10.2011 року, з врахуванням всіх сум заробітної плати, з яких сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, включаючи індексацію заробітної плати та компенсацію втрати частини заробітної плати в зв`язку з порушенням строків її виплати.

Рішення Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 14.06.2018 р. по справі № 623/2002/16-а за позовом ОСОБА_1 до Ізюмського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Харківської області, Виконавчого комітету Ізюмської міської ради Харківської області, Ізюмського міського голови Марченка В.В., про визнання дій неправомірними, зобов`язання вчинити певні дії, поновлення права на отримання належної пенсії залишено без змін.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 22.02.2021 року по справі № 520/15551/2020 з урахуванням ухвали про виправлення описки від 09 березня 2021 року:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Ізюмської міської ради Харківської області про визнання дій протиправними та стягнення суми – задоволено частково.

Визнано протиправними дії Виконавчого комітету Ізюмської міської ради Харківської області, які полягають у не внесенні до довідок №141 та №142 від 10.01.2019 року всієї суми та всіх складових заробітної плати, фактично виплаченої за розрахунковий період (з жовтня 2009 року по вересень 2011 року), з якої сплачено єдиний соціальний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, що призвело до порушення права позивача на отримання пенсії належного рівня, право на отримання якої встановлено рішенням Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 14.06.2018 року по справі №623/2002/16-а.

Зобов`язано Виконавчий комітет Ізюмської міської ради Харківської області (пл. Центральна, буд. 1, м. Ізюм, Харківська область, 64300, код ЄДРПОУ 04058806) підготувати та надати до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області нові довідки про складові заробітної плати ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ), з урахуванням всієї суми та всіх складових заробітної плати, фактично виплаченої за розрахунковий період (у тому числі, за період з жовтня 2009 року по вересень 2011 року), з якої сплачено єдиний соціальний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, для поновлення порушеного права позивача на отримання пенсії належного рівня, право на отримання якої встановлено рішенням Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 14.06.2018 року по справі №623/2002/16-а. (том 7 а.с. 115-120)

Перевіривши матеріали справи, встановлено, відповідачем не надано до суду нових довідок про складові заробітної плати ОСОБА_1 з урахуванням всієї суми та всіх складових заробітної плати, фактично виплаченої за розрахунковий період (у тому числі, за період з жовтня 2009 року по вересень 2011 року), з якої сплачено єдиний соціальний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, для поновлення порушеного права позивача на отримання пенсії належного рівня, право на отримання якої встановлено рішенням Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 14.06.2018 року по справі №623/2002/16-а. В матеріалах справи містяться тільки довідки № 141, 142 від 10.01.2019 року які направлені ОСОБА_1 на домашню адресу. Нові довідки в матеріалах справи відсутні.

Згідно ч. 1 ст. 372 КАСУ у разі необхідності спосіб, строки і порядок виконання можуть бути визначені у самому судовому рішенні. Так само на відповідних суб`єктів владних повноважень можуть бути покладені обов`язки щодо забезпечення виконання рішення.

У Рішенні від 30 червня 2009 року № 16-рп/2009 Конституційний Суд України зазначив, що метою судового контролю є своєчасне забезпечення захисту та охорони прав і свобод людини і громадянина, та наголосив, що виконання всіма суб`єктами правовідносин приписів, викладених у рішеннях суду, які набрали законної сили, утверджує авторитет держави як правової (абзац перший підпункту 3.2 пункту 3, абзац другий пункту 4 мотивувальної частини).

Як зазначив Європейський суд з прав людини у рішенні від 6 вересня 1978 року у справі "Класс та інші проти Німеччини", "із принципу верховенства права випливає, зокрема, що втручання органів виконавчої влади у права людини має підлягати ефективному нагляду, який, як правило, повинна забезпечувати судова влада. Щонайменше це має бути судовий нагляд, який найкращим чином забезпечує гарантії незалежності, безсторонності та належної правової процедури".

Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 382 Кодексу адміністративного судочинства України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Судом встановлено, що рішенням Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 14 червня 2018 року по справі № 623/2002/16-а судовий контроль за виконанням судового рішення не встановлювався.

Судовий контроль здійснюється судом шляхом зобов`язання надати звіт про виконання судового рішення, розгляду поданого звіту на виконання постанови суду першої інстанції, а в разі неподання такого звіту - встановленням нового строку для подання звіту та накладенням штрафу.

При цьому, зазначені процесуальні дії є диспозитивним правом суду, яке може використовуватися в залежності від наявності об`єктивних обставин, які підтверджені належними та допустимими доказами.

Зазначена правова позиція підтверджується практикою Верховного Суду, що викладена у додатковій постанові по справі №235/7638/16-а від 31.07.2018 року.

Також, в ухвалі Великої палати Верховного Суду від 06.05.2019 р. по справі №826/9960/15 зазначено, що застосування правового інституту подачі звіту є правом суду.

Зазначені рішення Верховного Суду, Великої палати Верховного Суду в силу приписів ч.5 ст.242 КАС України враховуються судом першої інстанції.

Частиною 2 ст. 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Таким чином, відповідач при виконанні рішення Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 14 червня 2018 року у справі № 623/2002/16-а як орган державної влади зобов`язаний діяти лише в межах чинного законодавства.

Оцінюючи доводи клопотання ОСОБА_1 , з метою забезпечення реального виконання рішення суду суд вважає за необхідне встановити судовий контроль за виконанням цього рішення суду та зобов`язати відповідача (Виконавчий комітет Ізюмської міської ради Харківської області та Головне Управління Пенсійного фонду України в Харківській області) подати звіт про його виконання. Для подання звіту суд встановлює строк – тридцять днів, що обчислюється з набрання цим рішенням суду законної сили. При цьому суд попереджає відповідача, що у разі неподання звіту суд розгляне питання про накладення штрафу (у розмірі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб).

Суд також зазначає, що заявник не надав до суду доказів протиправності рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - Головним управлінням Пенсійного фонду України в Харківській області та Виконавчим комітетом Ізюмської міської ради Харківської області.

На підставі викладеного, керуючись ст. 241, 243, 248, 370, 382 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

У Х В А Л И В:

Заяву ОСОБА_1 про встановлення судового контролю в порядку статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України по справі № 623/2002/16-а за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Ізюмського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Харківської області, Виконавчого комітету Ізюмської міської ради Харківської області, Ізюмського міського голови Марченка Валерія Віталійовича про визнання дій неправомірними, зобов`язання вчинити певні дії, поновлення права на отримання належної пенсії – задовольнити.

Встановити судовий контроль за виконанням рішення суду у справі № 623/2002/16-а за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Ізюмського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Харківської області, Виконавчого комітету Ізюмської міської ради Харківської області, Ізюмського міського голови Марченка Валерія Віталійовича про визнання дій неправомірними, зобов`язання вчинити певні дії, поновлення права на отримання належної пенсії, а саме - зобов`язати Виконавчий комітет Ізюмської міської ради Харківської області та Головне Управління Пенсійного фонду України в Харківській області подати звіт про виконання цього рішення суду. Встановити строк для подання звіту – тридцять днів, що обчислюється з набрання цим рішенням суду законної сили.

Попередити відповідача, що у разі неподання звіту суд розгляне питання про накладення штрафу (у розмірі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб).

Суддя Ізюмського міськрайонного суду

Харківської області Т. Д. Бєссонова»

«Номер справи 623/2002/16-а

Номер провадження 6-а/623/13/2021

УХВАЛА

іменем України

29 жовтня 2021 року Ізюмський міськрайонний суд Харківської області

у складі: головуючого судді Бєссонової Т.Д.

за участю секретаря Телешевської В. Ю.

позивача ОСОБА_1

представника відповідача ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Ізюмі матеріали звіту про виконання рішення суду у справі за заяву ОСОБА_1 про встановлення судового контролю згідно статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України по справі № 623/2002/16-а за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Ізюмського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Харківської області, Виконавчого комітету Ізюмської міської ради Харківської області, Ізюмського міського голови Марченка Валерія Віталійовича про визнання дій неправомірними, зобов`язання вчинити певні дії, поновлення права на отримання належної пенсії ,-

В С Т А Н О В И В :

У провадженні Ізюмського міськрайонного суду Харківської області перебувала справа за заявою ОСОБА_1 про встановлення судового контролю згідно статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України по справі № 623/2002/16-а за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Ізюмського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Харківської області, Виконавчого комітету Ізюмської міської ради Харківської області, Ізюмського міського голови Марченка Валерія Віталійовича про визнання дій неправомірними, зобов`язання вчинити певні дії, поновлення права на отримання належної пенсії.

Рішенням Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 14 червня 2018 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково, визнано неправомірною відмову Ізюмського об`єднаного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, у поновленні, на виконання вимог Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно – розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду», його пенсійних прав, порушених внаслідок незаконних дій органів досудового слідства, прокуратури і суду, щодо проведення призначення та перерахунку, призначеної з жовтня 2011 року пенсії за віком, у відповідності до вимог ст. 37 Закону України «Про державну службу». Визнано неправомірними дії Виконавчого комітету Ізюмської міської ради Харківської області в особі його керівника Ізюмського міського голови Марченка Валерія Віталійовича, які полягають у несвоєчасній виплаті заробітної плати; неналежної сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування; ненаданні належних довідок про заробітну плату, що призвело до порушення права на своєчасне призначення та отримання пенсії належного рівня. Зобов`язано Виконавчий комітет Ізюмської міської ради Харківської області видати ОСОБА_1 для подання до Ізюмського об`єднаного управління Пенсійного фонду України в Харківській області довідки:

- про складові заробітної плати ( за останні 24 календарні місяці роботи або за будь -які 60 календарних місяців роботи підряд перед зверненням за пенсією), що подається для призначення пенсії відповідно до закону України « Про державну службу», затверджену постановою Пенсійного фонду України № 5-1 від 14.02.2011 року за період з жовтня 2009 року по вересень 2011 року включно, з врахуванням ОСОБА_1 заробітної плати за цей період та сплачених у відповідності до законодавства обов`язкових платежів та зборів;

- про складові заробітної плати ( посадовий оклад, надбавка за ранг, або кваліфікаційні класи, або класний чин, або спеціальні звання, або дипломатичний ранг, надбавка (винагорода) за вислугу років), що подається для призначення пенсії відповідно до Закону України «Про державну службу», затверджену постановою Пенсійного фонду України № 5-1 від 14.02.2011 року, станом на дату виникнення права на призначення пенсії державного службовця 17.10.2011 року, з врахуванням всіх сум заробітної плати, з яких сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, включаючи індексацію заробітної плати та компенсацію втрати частини заробітної плати в зв`язку з порушенням строків її виплати.

Рішення Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 14.06.2018 р. по справі № 623/2002/16-а за позовом ОСОБА_1 до Ізюмського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Харківської області, Виконавчого комітету Ізюмської міської ради Харківської області, Ізюмського міського голови Марченка В.В., про визнання дій неправомірними, зобов`язання вчинити певні дії, поновлення права на отримання належної пенсії залишено без змін.

Також, ухвалою від 13 липня 2021 року встановлено судовий контроль за виконанням рішення суду у справі № 623/2002/16-а за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Ізюмського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Харківської області, Виконавчого комітету Ізюмської міської ради Харківської області, Ізюмського міського голови Марченка Валерія Віталійовича про визнання дій неправомірними, зобов`язання вчинити певні дії, поновлення права на отримання належної пенсії, а саме - зобов`язати Виконавчий комітет Ізюмської міської ради Харківської області та Головне Управління Пенсійного фонду України в Харківській області подати звіт про виконання цього рішення суду. Встановлено строк для подання звіту – тридцять днів, що обчислюється з набрання цим рішенням суду законної сили.(том 7 а.с. 136-139)

04.08.2021 року надійшов звіт Виконавчого комітету Ізюмської міської ради про виконання судового рішення. В обґрунтування звіту зазначено, що на виконання рішення Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 14 червня 2018 року позивачу надано довідки № 141 від 10.01.2019 року та 142 від 10.01.2019 року. (том 7 а.с. 146-152)

В судовому засіданні ОСОБА_1 пояснив що до довідок не внесено компенсація, індексація, премія. Просив встановити новий строк та накласти штраф за невиконання на ОСОБА_4

29.10.2021 року Шевченко надав заперечення на звіт Виконавчого комітету Ізюмської міської ради на перевірку судом виконання судового рішення - рішення Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 14 червня 2018 року в порядку, передбаченому ст. 382 КАС України» №2784 від 04.08.2021 року. Вказав, що Виконавчим комітетом Ізюмської міської ради, умисне, з метою демонстрації не виконання рішення від 14.06.2018 року Ізюмського міськрайонного суду Харківської області по даній справі №623/2002/16-а, до довідок №141 та №142 від 10.01.2019 року не внесено складової виплаченої за період з жовтня 2009 року по вересень 2011 року, а саме: компенсації втрати частини заробітної плати в зв`язку з порушенням строку її виплати, та не внесено всієї суми індексації заробітної плати, необхідність внесення яких до довідок чітко встановлено рішенням від 14.06.2018 року Ізюмського міськрайонного суду Харківської області по даній справі №623/2002/16-а. Отже, Виконавчим комітетом Ізюмської міської ради до довідок №141 та №142 від 10.01.2019 року не включено щомісячну премію у розмірі 665,19 гри., яка враховувалася при нарахуванні га виплаті Виконавчим комітетом Ізюмської міської ради, на виконання постанови від 18.12,2012 року Борівського районного суду Харківської області, середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу, в тому числі за період з жовтня 2009 року по вересень 2011 року.

Вважає, що відповідач Виконавчий комітет Ізюмської міської ради Харківської області, в особі його керівника Ізюмського міського голови Марченко В.В., подаючи до суду «Звіт Виконавчого комітету Ізюмської міської ради на перевірку судом виконання судового рішення - рішення Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 14 червня 2018 року в порядку, передбаченому ст. 382 КАС України» №2784 від 04.08.2021 року, демонстративно намагається ввести суд в оману, відкрито ігнорує вищенаведені судові рішення та намагається в черговий раз довести, що рішення від 14.06.2018 року Ізюмського міськрайонного суду Харківської області по даній адміністративній справі №623/2002/16-а, не підлягає виконанню суб`єктом владних повноважень. Жодних доказів виконання судового рішення Виконавчим комітетом Ізюмської міської ради Харківської області до суду не надано.

Просив Відмовити Виконавчому комітету Ізюмської міської ради Харківської області у прийнятті звіту №2784 від 04.08.2021 року на перевірку судом виконання рішення Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 14 червня 2018 року та встановити новий строк подання звіту.

Накласти на керівника Виконавчого комітету Ізюмської міської ради Харківської області, в особі Ізюмського міського голови Марченко Валерія Віталійовича, штраф відповідно до ст. 382 КАС України.

Завідувач сектору представництва інтересів в судах та інших органах № 2 юридичного управління головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області Гузей Г. Ф. в судове засідання не з`явилася надала заяву про розгляд справи без їх участі. Також пояснила, що звіт про виконання рішення Ізюмського міськрайонного суду від 14 червня 2018 року у справі № 623/2002/16-а надано до суду 27.08.2021 року. В результаті перерахунку пенсії за рішенням суду від 14 червня 2018 року відповідно до ЗУ «Про державну службу» розмір пенсії зменшився, тому недоцільно переводити ОСОБА_1 на пенсію державного службовця.

Вислухавши ОСОБА_1 , перевіривши матеріали справи,суд дійшов висновку про наявність підстав для прийняття звіту про виконання рішення суду, з огляду на таке.

Відповідно до ч. 1 ст. 382 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Отже, з вказаних законодавчих положень вбачається, що судом можуть бути вжиті заходи реагування судового контролю за виконанням судових рішень в адміністративних справах у формі встановлення нового строку для подачі звіту та накладення штрафу на особу відповідальну за виконання рішення суду.

Поряд з тим, суд зауважує, що такі заходи судового контролю підлягають до застосування у разі не подання звіту суб`єктом владних повноважень про виконання рішення суду або якщо в поданому звіті причини невиконання чи неповного виконання судового рішення є неповажними.

Суд, аналізуючи поданий відповідачем 04.08.2021звіт про виконання рішення суду, дійшов висновку, що відповідачем виконано його вимоги у повному обсязі, вжито всіх залежних від нього заходів з метою виконання судового рішення.

За таких обставин, враховуючи вищезазначене, суд приймає поданий звіт Виконавчого комітету Ізюмської міської ради на перевірку судом виконання судового рішення - рішення Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 14 червня 2018 року в порядку, передбаченому ст. 382 КАС України» №2784 від 04.08.2021 року про виконання рішенням Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 14 червня 2018 року в адміністративній справі № 623/2002/16-а.

Частиною другою статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, за наслідками розгляду звіту суб`єкта владних повноважень про виконання рішення суду або в разі неподання такого звіту суддя своєю ухвалою може встановити новий строк подання звіту, накласти на керівника суб`єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

З огляду на факт встановлення виконання відповідачем рішення суду та подання відповідачем довідок про виконання рішення у справі № 623/2002/16-а, суд не знаходить підстав для притягнення керівника Виконавчого комітету Ізюмської міської ради Харківської області, в особі Ізюмського міського голови Марченко Валерія Віталійовича до передбаченої нормами КАС України відповідальності у вигляді штрафу, а тому клопотання ОСОБА_1 про накладення штрафу на керівника суб`єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, задоволенню не підлягає.

Керуючись статтями 241, 243, 248, 256, 382 Кодексу адміністративного судочинства України, -

У Х В А Л И В:

Прийняти звіт Виконавчого комітету Ізюмської міської ради на перевірку судом виконання судового рішення - рішення Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 14 червня 2018 року в порядку, передбаченому ст. 382 КАС України» №2784 від 04.08.2021 року про виконання рішенням Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 14 червня 2018 року в адміністративній справі № 623/2002/16-а.

У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про накладення на керівника Виконавчого комітету Ізюмської міської ради Харківської області, в особі Ізюмського міського голови Марченко Валерія Віталійовича, штраф відповідно до ст. 382 КАС України - відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного тексту ухвали.

Відповідно до ч.3 ст.243 Кодексу адміністративного судочинства України повний текст ухвали буде складено протягом п`яти днів з дня оголошення вступної та резолютивної частини ухвали.

Повний текст ухвали виготовлено 02.11.2021 року.

Суддя: Т. Д. Бєссонова»

«ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 грудня 2021р. Справа № 623/2002/16-а

Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Бегунца А.О.,

Суддів: Мельнікової Л.В. , Рєзнікової С.С. ,

за участю секретаря судового засідання Машури Г.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 29.10.2021, головуючий суддя І інстанції: Одарюк М.П., вул. Соборна, 52, м. Ізюм, Ізюмський, Харківська, 64309, повний текст складено 02.11.21 року по справі № 623/2002/16-а

за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, Виконавчого комітету Ізюмської міської ради Харківської області , Ізюмського міського голови Марченка Валерія Віталійовича про визнання дій неправомірними, зобов`язання вчинити певні дії, поновлення права на отримання належної пенсії,

ВСТАНОВИВ:

Позивач, ОСОБА_1 , звернувся до Ізюмського міськрайонного суду в Харківській області з позовом до Ізюмського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Харківської області, Виконавчого комітету Ізюмської міської ради Харківської області, Ізюмського міського голови Марченка В.В. про визнання дій неправомірними, зобов`язання вчинити певні дії, поновлення права на отримання належної пенсії.

Рішенням Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 14 червня 2018 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково.

Визнано неправомірною відмову Ізюмського об`єднаного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, у поновленні, на виконання вимог Закону України "Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно – розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду", його пенсійних прав, порушених внаслідок незаконних дій органів досудового слідства, прокуратури і суду, щодо проведення призначення та перерахунку, призначеної з жовтня 2011 року пенсії за віком, у відповідності до вимог ст. 37 Закону України "Про державну службу".

Визнано неправомірними дії Виконавчого комітету Ізюмської міської ради Харківської області в особі його керівника Ізюмського міського голови Марченка Валерія Віталійовича, які полягають у несвоєчасній виплаті заробітної плати; неналежної сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування; ненаданні належних довідок про заробітну плату, що призвело до порушення права на своєчасне призначення та отримання пенсії належного рівня.

Зобов`язано Виконавчий комітет Ізюмської міської ради Харківської області видати ОСОБА_1 для подання до Ізюмського об`єднаного управління Пенсійного фонду України в Харківській області довідки:

- про складові заробітної плати ( за останні 24 календарні місяці роботи або за будь -які 60 календарних місяців роботи підряд перед зверненням за пенсією), що подається для призначення пенсії відповідно до закону України "Про державну службу", затверджену постановою Пенсійного фонду України № 5-1 від 14.02.2011 за період з жовтня 2009 року по вересень 2011 року включно, з врахуванням ОСОБА_1 заробітної плати за цей період та сплачених у відповідності до законодавства обов`язкових платежів та зборів;

- про складові заробітної плати ( посадовий оклад, надбавка за ранг, або кваліфікаційні класи, або класний чин, або спеціальні звання, або дипломатичний ранг, надбавка (винагорода) за вислугу років), що подається для призначення пенсії відповідно до Закону України "Про державну службу", затверджену постановою Пенсійного фонду України № 5-1 від 14.02.2011, станом на дату виникнення права на призначення пенсії державного службовця 17.10.2011, з врахуванням всіх сум заробітної плати, з яких сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, включаючи індексацію заробітної плати та компенсацію втрати частини заробітної плати в зв`язку з порушенням строків її виплати.

Зобов`язано Ізюмське об`єднане управління Пенсійного фонду України в Харківській області провести з жовтня 2011 року перерахунок та виплати призначеної ОСОБА_1 пенсії у відповідності до ст. 37 Закону України "Про державну службу" в розмірі 80% середньомісячної заробітної плати за останні 24 календарні місяці, перед зверненням за пенсією, а саме з жовтня 2009 року по вересень 2011 року, з яких сплачено єдиний соціальний внесок, включаючи індексацію виплаченої заробітної плати та компенсацію втрати частини заробітної плати в зв`язку з порушенням строків її виплати, з урахуванням вже проведених виплат пенсії за віком.

Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 24.10.2018 апеляційну скаргу Виконавчого комітету Ізюмської міської ради Харківської області на рішення Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 14.06.2018 р. по справі № 623/2002/16-а залишено без задоволення.

Рішення Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 14.06.2018 по справі №623/2002/16-а за позовом ОСОБА_1 до Ізюмського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Харківської області, Виконавчого комітету Ізюмської міської ради Харківської області, Ізюмського міського голови Марченка В.В., про визнання дій неправомірними, зобов`язання вчинити певні дії, поновлення права на отримання належної пенсії залишено без змін.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 22.02.2021 по справі №520/15551/2020 з урахуванням ухвали про виправлення описки від 09 березня 2021 року адміністративний позов ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Ізюмської міської ради Харківської області про визнання дій протиправними та стягнення суми – задоволено частково.

Визнано протиправними дії Виконавчого комітету Ізюмської міської ради Харківської області, які полягають у не внесенні до довідок №141 та №142 від 10.01.2019 всієї суми та всіх складових заробітної плати, фактично виплаченої за розрахунковий період (з жовтня 2009 року по вересень 2011 року), з якої сплачено єдиний соціальний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, що призвело до порушення права позивача на отримання пенсії належного рівня, право на отримання якої встановлено рішенням Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 14.06.2018 року по справі №623/2002/16-а.

04.08.2021 надійшов звіт Виконавчого комітету Ізюмської міської ради про виконання судового рішення. В обґрунтування звіту зазначено, що на виконання рішення Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 14 червня 2018 року позивачу надано довідки № 141 від 10.01.2019 року та 142 від 10.01.2019 року.

29.10.2021 до Ізюмського міськрайонного суду ОСОБА_1 надав заперечення на звіт Виконавчого комітету Ізюмської міської ради на перевірку судом виконання судового рішення Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 14 червня 2018 року в порядку, передбаченому ст. 382 КАС України №2784 від 04.08.2021 року. Вказав, що Виконавчим комітетом Ізюмської міської ради, умисне, з метою демонстрації не виконання рішення від 14.06.2018 Ізюмського міськрайонного суду Харківської області по даній справі №623/2002/16-а, до довідок №141 та №142 від 10.01.2019 року не внесено складової виплаченої за період з жовтня 2009 року по вересень 2011 року, а саме: компенсації втрати частини заробітної плати в зв`язку з порушенням строку її виплати, та не внесено всієї суми індексації заробітної плати, необхідність внесення яких до довідок чітко встановлено рішенням від 14.06.2018 року Ізюмського міськрайонного суду Харківської області по даній справі №623/2002/16-а. Отже, Виконавчим комітетом Ізюмської міської ради до довідок №141 та №142 від 10.01.2019 року не включено щомісячну премію у розмірі 665,19 грн., яка враховувалася при нарахуванні та виплаті Виконавчим комітетом Ізюмської міської ради, на виконання постанови від 18.12.2012 Борівського районного суду Харківської області, середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу, в тому числі за період з жовтня 2009 року по вересень 2011 року.

Вважає, що відповідач Виконавчий комітет Ізюмської міської ради Харківської області, в особі його керівника Ізюмського міського голови Марченко В.В., подаючи до суду "Звіт Виконавчого комітету Ізюмської міської ради на перевірку судом виконання судового рішення - рішення Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 14 червня 2018 року в порядку, передбаченому ст. 382 КАС України" №2784 від 04.08.2021, демонстративно намагається ввести суд в оману, відкрито ігнорує вищенаведені судові рішення та намагається в черговий раз довести, що рішення від 14.06.2018 року Ізюмського міськрайонного суду Харківської області по даній адміністративній справі №623/2002/16-а, не підлягає виконанню суб`єктом владних повноважень. Жодних доказів виконання судового рішення Виконавчим комітетом Ізюмської міської ради Харківської області до суду не надано.

Просив відмовити Виконавчому комітету Ізюмської міської ради Харківської області у прийнятті звіту №2784 від 04.08.2021 на перевірку судом виконання рішення Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 14 червня 2018 року та встановити новий строк подання звіту.

Ухвалою Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 29.10.2021, прийнято звіт Виконавчого комітету Ізюмської міської ради на перевірку судом виконання судового рішення - рішення Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 14 червня 2018 року в порядку, передбаченому ст. 382 КАС України №2784 від 04.08.2021 про виконання рішенням Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 14 червня 2018 року в адміністративній справі №623/2002/16-а.

Не погодившись з вказаною ухвалою, ОСОБА_1 подано апеляційну скаргу, в якій, вказуючи на порушення норм права та невідповідність висновків суду першої інстанції обставинам справи, просить скасувати ухвалу від 29.10.2021 Ізюмського міськрайонного суду Харківської області та прийняти ухвалу, якою відмовити у прийнятті звіту Виконавчого комітету Ізюмської міської ради на перевірку судом виконання судового рішення - рішення від 14.06.2018 Ізюмського міськрайонного суду Харківської області по справі №623/2002/16-а; встановити новий строк подання звіту Виконавчого комітету Ізюмської міської ради на перевірку судом виконання рішення від 14.06.2018; накласти штраф на керівника Виконавчого комітету Ізюмської міської ради Ізюмського міського голову Марченко В.В. за не виконання рішення від 14.06.2018 Ізюмського міськрайонного суду Харківської області по справі №623/2002/16-а.

Відповідно до положень ч. 4 ст. 229 Кодексу адміністративного судочинства України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, з наступних підстав.

Отже, з вказаних законодавчих положень встановлено, що судом можуть бути вжиті заходи реагування судового контролю за виконанням судових рішень в адміністративних справах у формі встановлення нового строку для подачі звіту та накладення штрафу на особу відповідальну за виконання рішення суду.

Поряд з тим, колегія суддів зазначає, що такі заходи судового контролю підлягають до застосування у разі не подання звіту суб`єктом владних повноважень про виконання рішення суду або якщо в поданому звіті причини невиконання чи неповного виконання судового рішення є неповажними.

Так, аналізуючи поданий відповідачем 04.08.2021 звіт про виконання рішення суду, разом з довідками про складові заробітної плати № 141, № 142, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до довідки № 141 від 10.01.2019 про складові заробітної плати, що подається для призначення пенсії відповідно до ЗУ "Про державну службу" встановлено, що заробітна плата ОСОБА_1 станом на 17.10.2011 становить: посадовий оклад 2660,75 грн., надбавка за ранг 90,00 грн., надбавка за вислугу років (20%) 550,15 грн. Всього 3300,90 грн.

Довідка № 142 про складові заробітної плати (за останні 24 календарні місяці роботи за будь-які 60 календарних місяців роботи підряд перед зверненням за пенсією), що подається для призначення пенсії відповідно до ЗУ "Про державну службу" за період з 01.10.2009 по 30.09.2011 містить такі складові: надбавку за роботу з таємними документами та надбавку за високі досягнення у праці або за виконання особливо важливої роботи.

У вказаних довідках зазначено, що вони видані на підставі рішення Ізюмського міськрайонного суду в Харківській області №623/2002/16-а від 14.06.2018; розрахунку середнього заробітку визначеного постановою Борівського районного суду від 18.12.2012 № 2005/1595/15 в розмірі 5350,46 грн. щомісячно.

З урахуванням наведених обставин, колегія суддів приходить до висновку, що Виконавчим комітетом Ізюмської міської ради до довідок №141 та №142 не внесено суму компенсації втрати частини заробітної плати в зв`язку з порушенням строків її виплати за період з жовтня 2009 року по вересень 2011 року, виплаченої на виконання постанов Борівського районного суду Харківської області від 11.01.2016 по справі № 614/1033/16-а та від 12.10.2016 по справі № 614/640/16-а, факт виплати якої підтверджено ухвалою від 14.04.2017 Борівського районного суду Харківської області по справі № 2005/1595/12 щодо затвердження звіту № 1101 від 31.03.2017 ВК Ізюмської міської ради про виконання постанови по справі № 2005/1595/12.

До довідок № 141, № 142 не внесено суму виплаченої індексації заробітної плати, яка врахована при обчисленні середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу з 31.07.2008 по 21.08.2015, в тому числі за період з жовтня 2009 року по вересень 2011 року, виплаченої на виконання постанови від 18.12.2012 Борівського районного суду Харківської області по справі №2005/1595/19. Факт врахування індексації заробітної плати, при обчисленні середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу, в тому числі і за період з жовтня 2009 року по вересень 2011 року, підтверджено рішенням по справі №623/2864/16-а.

Також, до довідок № 141, № 142 не внесено суму щомісячної премії, яка враховувалася при обчисленні середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу, в тому числі за період жовтня 2009 року по вересень 2011 року, факт наявності якої підтверджено у справі 623/2864/16-а.

З урахуванням наведених обставин, колегія суддів приходить до висновку, що Виконавчим комітетом Ізюмської міської ради Харківської області в повному обсязі не виконано рішення Ізюмського міськрайонного суду Харківської області по справі № 623/2002/16-а, оскільки не внесено до довідок № 141 та № 142 від 10.01.2019 складові заробітної плати, виплаченої за період з жовтня 2009 року по вересень 2011 року, а саме компенсації втрати частини заробітної плати у зв`язку з порушенням строку її виплати; не внесені суми індексації заробітної плати; не внесена щомісячна премія у розмірі 665,19 грн., яка враховувалась при нарахуванні та виплаті середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу, в тому числі за період з жовтнч 2009 року по вересень 2011 року.

Враховуючи викладене, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку щодо прийняття поданого звіту Виконавчого комітету Ізюмської міської ради на перевірку судом виконання судового рішення - рішення Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 14 червня 2018 року в порядку, передбаченому ст. 382 КАС України №2784 від 04.08.2021 року про виконання рішенням Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 14 червня 2018 року в адміністративній справі № 623/2002/16-а, відтак ухвала Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 29.10.2021 в цій частині підлягає скасуванню.

Також слід зазначити, що частиною другою статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, за наслідками розгляду звіту суб`єкта владних повноважень про виконання рішення суду або в разі неподання такого звіту суддя своєю ухвалою може встановити новий строк подання звіту, накласти на керівника суб`єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

З урахуванням викладених обставин, колегія суддів зазначає, що підстави для притягнення керівника Виконавчого комітету Ізюмської міської ради Харківської області, в особі Ізюмського міського голови Марченко Валерія Віталійовича до передбаченої нормами КАС України відповідальності у вигляді штрафу на даний час відсутні.

Відповідно до ст. 320 Кодексу адміністративного судочинства України підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є: 1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків суду обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.

Враховуючи вищевикладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що ухвала суду першої інстанції є такою, що підлягає частковому скасуванню та заява ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду першої інстанції в адміністративній справі № 623/2002/16-а підлягає частковому задоволенню.

Керуючись ст. ст. 242, 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Ухвалу Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 29.10.2021 по справі № 623/2002/16-а скасувати в частині, якою прийнято звіт Виконавчого комітету Ізюмської міської ради на перевірку судом виконання судового рішення - рішення Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 14 червня 2018 року в порядку, передбаченому ст. 382 КАС України №2784 від 04.08.2021 про виконання рішенням Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 14 червня 2018 року в адміністративній справі № 623/2002/16-а.

Прийняти постанову, якою у прийнятті звіту Виконавчого комітету Ізюмської міської ради на перевірку судом виконання судового рішення - рішення Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 14 червня 2018 року - відмовити.

Встановити новий строк подання звіту Виконавчого комітету Ізюмської міської ради на перевірку судом виконання судового рішення - рішення Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 14 червня 2018 року по справі № 623/2002/16-а у місячний строк з дня набрання цією постановою законної сили.

В іншій частині ухвалу Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 29.10.2021 по справі № 623/2002/16-а залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню.

Головуючий суддя А.О.Бегунц

Судді Л.В. Мельнікова, С.С. Рєзнікова

Повний текст постанови складено 28.12.2021 року»

Ухвала суду про відновлення втраченого судового провадження набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Третього апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена в день її складення має право на поновлення строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя У.М. Болдирєва

Часті запитання

Який тип судового документу № 106694737 ?

Документ № 106694737 це Ухвала суду

Яка дата ухвалення судового документу № 106694737 ?

Дата ухвалення - 11.10.2022

Яка форма судочинства по судовому документу № 106694737 ?

Форма судочинства - Цивільне

Я не впевнений, що мені підходить повний доступ до системи YouControl. Які є варіанти?

Ми зацікавлені в тому, щоб ви були максимально задоволені нашими інструментами. Для того, щоб упевнитись в цінності і потребі системи YouControl саме для вас - замовляйте безкоштовну демонстрацію продукту. Також можна придбати доступ на 1 добу за 680 гривень.
Детальна інформація про ліцензії та тарифні плани.

В якому cуді було засідання по документу № 106694737 ?

В Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області

У чому перевага платних тарифів?

У платних тарифах ви отримуєте іформацію зі 180 джерел даних, у той час як у безкоштовному - з 22. Також у платних тарифах доступно більше розділів даних та аналітичні інструменти миттєвої оцінки компаній, ФОП, та фізосіб.
Детальніше про різницю в доступах на сторінці тарифів.

Інформація про судове рішення № 106694737, Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Судове рішення № 106694737, Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області було прийнято 11.10.2022. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити ключові дані.

Судове рішення № 106694737 відноситься до справи № 623/2002/16-а

Це рішення відноситься до справи № 623/2002/16-а. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа:

Наша платформа забезпечує пошук за різними критеріями, такими як регіон або назва суда. Також у персональному кабінеті є можливість докладного налаштування, що суттєво прискорює процес пошуку даних. Це дозволяє продуктивно заощаджувати ваш час при отриманні необхідної інформації з реєстру судових рішень та інших офіційних джерел.

Попередній документ : 106694736

Наступний документ : 106694738

Налаштувати онлайн-моніторинг ключових змін, таких як початок банкрутства або зміна директора;
Знайти приховані зв’язки ваших контрагентів, зокрема компанії-”одноденки”;
Переглянути наявність і термін дії ліцензій;
Ознайомитись із судовими справами, якщо вони є;
Перевірити наявність податкового боргу;

Ухвала суду № 106694737, 11.10.2022, Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Який тип судового документу № 106694737 ?

Яка дата ухвалення судового документу № 106694737 ?

Яка форма судочинства по судовому документу № 106694737 ?

Я не впевнений, що мені підходить повний доступ до системи YouControl. Які є варіанти?

В якому cуді було засідання по документу № 106694737 ?

У чому перевага платних тарифів?

Інформація про судове рішення № 106694737, Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Судове рішення № 106694737 відноситься до справи № 623/2002/16-а