Рішення № 10669394, 03.08.2010, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 311

РІШЕННЯ

Іменем України

03.08.2010Справа №2-18/2432-2010 За позовом – Акціонерного товариства закритого типу «Футбольний клуб «Таврія», м. Сімферополь (95011, АР Крим, м. Сімферополь, вул. Желябова, 20)

До відповідача – Фізичної особи-підприємця Кожухарь Олени Анатоліївни, м. Сімферополь (95000, АР Крим, м. Сімферополь, вул. Новоросійська, 7/47, кв. 2)

Про спонукання до повернення нежилих приміщень та стягнення 3470,08 грн.

Суддя І.К. Осоченко

ПРЕДСТАВНИКИ:

Від позивача – Куліш О.В. – представник, довіреність від 08.06.2010р.

Від відповідача – Сергієнко Н.Б. - представник, дов. від 12.06.2009 року.

СУТЬ СПОРУ: Акціонерне товариство закритого типу «Футбольний клуб «Таврія», м. Сімферополь – позивач, звернулося до господарського суду Автономної Республіки Крим із позовною заявою до Фізичної особи-підприємця Кожухарь Олени Анатоліївни, м. Сімферополь - відповідача, в якій просить спонукати відповідача до повернення нежилих приміщень та стягнути на користь позивача 1860,08 грн., з яких 600,00 грн. – сума заборгованості з орендної плати та 1260,08 грн. – сума неустойки за прострочення повернення об’єкту оренди.

Позовні вимоги ґрунтуються на приписах статей 387, 782, 785 Цивільного кодексу України та мотивовані тим, що 25.12.2000р. між позивачем та відповідачем було укладено Договір оренди. Відповідно до Договору, відповідач користується нежилими приміщеннями загальною площею 214,5 кв.м., які розташовані за адресою: м. Сімферополь, вул. Горького, 2. Відповідно до п. 4.1 Договору, орендна плата складає 600,00 грн. на місяць, враховуючи ПДВ, і повинна вноситися на розрахунковий рахунок позивача щомісячно не пізніше 10 числа місяця, наступного за звітним. Відповідач, порушуючи умови Договору оренди, не вносив орендну плату протягом більш як 3 місяці підряд - з 20.11.2009р. по 12.02.2010р. На думку позивача, внаслідок невнесення відповідачем орендної плати за користування нежилими приміщеннями більш як три місяці підряд, позивач набув законне право відмовитись від договору оренди від 25.12.2000р. Позивач зазначає, що станом на 19.04.2010р. заборгованість відповідача з орендної плати за Договором оренди від 25.12.2000р. становить 600,00 грн.. Таким чином, позивач просить господарський суд зобов’язати відповідача повернути позивачу нежилі приміщення загальною площею 214,5 кв.м., які розташовані за адресою: м. Сімферополь, вул. Горького, 2, а також просить стягнути на користь позивача 600,00 грн. – суму заборгованості з орендної плати та 1260,08 грн. – суму неустойки за прострочення повернення об’єкту оренди.

11.06.2010р. від Акціонерного товариства закритого типу «Футбольний клуб «Таврія» надійшла заява про зміну позовних вимог № 93 від 11.06.2010 року, в якій позивач зазначає, що 25.05.2010р. (після подання позовної заяви) відповідач сплатив заборгованість з орендної плати, а також позивач просить суд зобов’язати відповідача повернути позивачу нежилі приміщення загальною площею 214,5 кв.м., які розташовані за адресою: м. Сімферополь, вул. Горького, 2; також позивач просить стягнути з відповідача неустойку за прострочення повернення об’єкта оренди в сумі 3470,72 грн. та судові витрати.

14.06.2010р. у судовому засіданні суд прийняв до свого розгляду заяву позивача про зміну позовних вимог.

19.07.2010 р. у судовому засіданні позивач надав пояснення по справі, в якому зазначив, що згідно з п.5.4. договору оренди від 25.12.2000 р., розірванню у односторонньому порядку договір не підлягає, але відповідно до ст. 615 ЦК України у разі порушення зобов’язання однією стороною друга сторона має право частково або в повному обсязі відмовитися від зобов’язання, якщо це встановлено договором або законом. Суд залучив надані пояснення до матеріалів справи.

19.07.2010р. у судовому засіданні від позивача було заявлено клопотання відповідно до ст. 69 ГПК України про продовження строку розгляду справи.

Суд продовжив строк розгляду справи.

30.07.2010 року від позивача надійшла заява про зміну позовних вимог № 115 від 29.07.2010 року, відповідно до якої позивач просить виселити відповідача з нежилих приміщень, зобов’язати відповідача повернути позивачеві нежилі приміщення та стягнути з відповідача неустойку у сумі 3470,72 грн.

Суд відмовляє у прийнятті до свого розгляду такої заяви у зв’язку із тим, що відповідно до статті 22 Господарського процесуального кодексу України, нова редакція якої вступила у дію 30.07.2010 року, позивач вправі зміни підставу або предмет позову лише до початку судового розгляду справи судом.

У судовому засіданні 03.08.2010 року представник позивача надав суд письмові пояснення, відповідно до яких вказав, що відповідач не вносив орендну за листопад, грудень 2009 року та січень 2010 року.

Суд залучає такі пояснення до матеріалів справи.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд -

ВСТАНОВИВ:

25.12.2000 року між Акціонерним товариством закритого типу «Футбольний клуб «Таврія» та фізичною особою-підприємцем Кожухарь Оленою Анатоліївною укладено договір оренди.

Відповідно до частини 1 статті 759 ЦК України, по договору найму (оренди) одна сторона наймодавець передає або зобов’язується передати наймачу майно у користування за плату на певний строк.

Відповідно до пункту 1.1 договору, орендодавець передає, а орендар приймає в оренду нежилі приміщення для розміщення і організації діяльності парикмахерської за адресою: м. Сімферополь, вул. Горького, 2, загальною площею 214,5 кв.м.

Строк дії договору становить з 25.12.2000 року по 25.12.2010 року (пункт 6.1 договору).

Згідно до частини 1, 3 статті 762 ЦК України, за користування майном з наймача стягується плата, розмір якої встановлюється договором. Плата за користування вноситься щомісяця, якщо інше не встановлено договором.

Сторонами у пункті 4.1 договору погоджено, що орендна плата по дійсному договору складає 600,00 грн. з ПДВ у місяць і вноситься на розрахунковий рахунок орендаря щомісяця, не пізніше 10 числа місяця, наступного за звітним.

Згідно з частиною 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку.

Відповідно до частини 1 статті 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. При цьому, майново-господарськими, згідно з частиною 1 статті 175 Господарського кодексу України, визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 525 ЦК України встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Проте відповідач у порушення пункту 4.1 договору не вносив своєчасно і у повному обсязі орендну плату за листопад, грудень 2009 року та січень 2010 року, оскільки платіж за жовтень 2009 року було здійснено лише 19.11.2009 року, а наступний платіж вже 19.03.2010 року.

Відповідно до ст. 615 ЦК України у разі порушення зобов'язання однією стороною друга сторона має право частково або в повному обсязі відмовитися від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом.

Згідно з ч. 3 ст. 651 ЦК України, у разі односторонньої відмови від договору, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним.

Згідно з ч. 1 ст. 782 Цивільного кодексу України, наймодавець має право відмовитись від договору найму і вимагати повернення речі, якщо наймач не вносить плату за користування річчю протягом трьох місяців підряд.

При цьому таке право орендодавець має незалежно від того, чи внесе орендар у подальшому плату за користування чи ні.

Таким чином, внаслідок невнесення відповідачем орендної плати за користування нежилими приміщеннями більш як три місяці підряд, АТЗТ ФК "Таврія" набув законне право відмовитись від договору оренди від 25.12.2000 року.

04 березня 2010р. позивачем було направлено відповідачу телеграму з повідомленням про відмову від договору оренди від 25.12.2000р., яку було вручено Кожухарь О.А. особисто 05 березня 2010р.

Згідно з ч. 2 ст.782 Цивільного кодексу України, у разі відмови наймодавця від договору найму, договір є розірваним з моменту одержання наймачем повідомлення про відмову від договору.

Таким чином, відповідно до ч. 2 ст.782 ЦК України, дія договору оренди від 25.12.2000 року припинилась 05 березня 2010р.

Згідно з ч. 1 ст.785 Цивільного кодексу України, у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Отже, у зв'язку з припиненням договору оренди, відповідач зобов'язаний передати їх позивачу.

12 березня 2010 року позивачем було надіслано відповідачу телеграму (вручена 13.03.2010р.) з вимогою звільнити приміщення та повернути їх за актом приймання-передачі, для чого йому пропонувалось прибути для участі в роботі комісії по прийманню-передачі орендованих приміщень та підписання акту 19.03.2010р. в 12.00 за адресою: м. Сімферополь, вул. Горького, 2.

Відповідач у призначений час не з'явився, приміщення не повернув, акт приймання-передачі не підписав, що зафіксовано у акті комісії від 19.03.2010 року. Тобто Відповідач не виконав вимогу позивача про повернення приміщень із користування та продовжує їми користуватись без правових підстав.

За вказаних обставин позовні вимоги позивача щодо зобов’язання відповідача повернути приміщення підлягають задоволенню.

Суд вважає за необхідне звернути увагу на наступне.

Згідно з п.5.4. договору оренди від 25.12.2000 р., такий договір розірванню у односторонньому порядку не підлягає, але відповідно до ст. 615 ЦК України у разі порушення зобов’язання однією стороною друга сторона має право частково або в повному обсязі відмовитися від зобов’язання, якщо це встановлено договором або законом. Як вже зазначено судом, таке право позивачу надано ч. 2 ст. 782 ЦК України

При цьому суд, дотримуючись приписів Вищого господарського суду України, викладених у Інформаційному листі від 07.04.2008 року № 01-8/211, зауважує, що не ототожнюється право відмовитися від договору на підставі ст. 615 ЦК України із розірванням договору на підставі ч. 3 ст. 653 ЦК України та ч. 4 ст. 188 ГК України.

Тому суд прийшов до висновку, що позивач правомірно скористувався своїм правом відмови від договору.

Крім того, позивач у своїй заяві про зміну позовних вимог № 93 від 11.06.2010 року просить стягнути з відповідача неустойку за період з 19.03.2010 року по 11.06.2010 року, тобто за 85 днів, у сумі 3470,72 грн.

Відповідно до ч. 1 ст.785 ЦК України, якщо наймач не виконує обов'язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.

Розмір орендної плати за день складає 19,72 грн., а саме: 600,00 грн. х 12 міс. / 365 днів.

Розмір неустойки за прострочення повернення об’єкту оренди складає 3470,72 грн.: 19,72 грн. х 2 х 85 днів.

За вказаних обставин позовні вимоги щодо стягнення з відповідача неустойки у сумі 3470,72 грн. підлягають задоволенню, оскільки підтверджені матеріалами справи та не суперечать вимогам чинного законодавства.

Судові витрати відповідно до ст.ст. 44, 49 ГПК України покладаються на відповідача.

Враховуючи те, що при подачі до суду позовної заяви позивач сплатив державне мито у сумі 595,06 грн., 16,11 грн. та 73,00 грн., то зайве сплачені суми державного мита у розмірі 408,06 грн., 16,11 грн. і 73,00 грн. (загалом 497,17 грн.) підлягають поверненню позивачу з Державного бюджету.

03.08.2010 р. у судовому засіданні судом було оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Повний текст рішення складено та підписано суддею 06.08.2010 року.

На підставі вищевикладеного ст.ст. 22, 49, 82 – 85 Господарського процесуального кодексу України, суд –

ВИРІШИВ:

1.          У прийнятті до свого розгляду Заяви про зміну позовних вимог № 115 від 29.07.2010 року (вх. № 12736 від 30.07.2010 року) відмовити.

2.          Позов задовольнити.

3.          Зобов’язати фізичну особу-підприємця Кожухарь Олену Анатоліївну, м. Сімферополь (95000, АР Крим, м. Сімферополь, вул. Новоросійська, 7/47, кв. 2; ідентифікаційний номер 2656819003) повернути Акціонерному товариству закритого типу «Футбольний клуб «Таврія», м. Сімферополь (95011, АР Крим, м. Сімферополь, вул. Желябова, 20; код ЄДРПОУ 22317694) нежилі приміщення загальною площею 214,5 кв.м., розташовані за адресою: м. Сімферополь, вул. Горького, 2.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

4.          Стягнути з фізичної особи-підприємця Кожухарь Олени Анатоліївни, м. Сімферополь (95000, АР Крим, м. Сімферополь, вул. Новоросійська, 7/47, кв. 2; ідентифікаційний номер 2656819003) на користь Акціонерного товариства закритого типу «Футбольний клуб «Таврія», м. Сімферополь (95011, АР Крим, м. Сімферополь, вул. Желябова, 20; код ЄДРПОУ 22317694) неустойку у сумі 3470,72 грн.; 187,00 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

5.          Повернути Акціонерному товариству закритого типу «Футбольний клуб «Таврія», м. Сімферополь (95011, АР Крим, м. Сімферополь, вул. Желябова, 20; код ЄДРПОУ 22317694) з державного бюджету України (р/р 31115095700002 в банку одержувача ГУ ДКУ в АРК м. Сімферополь, МФО 824026, одержувач: Держбюджет м. Сімферополя, ЗКПО 34740405, код платежу 22090200) 497,17 грн. зайве сплаченого державного мита.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим                                        Осоченко І.К.