Рішення № 106693584, 11.10.2022, Окружний адміністративний суд міста Києва

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 жовтня 2022 року м. Київ № 640/28217/21

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Добрівської Н.А.,

розглянувши у спрощеному провадженні адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1

до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві

про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (далі по тексту - позивач, ОСОБА_1 ) звернулася до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві (далі по тексту - відповідач, ГУ ПФУ в м. Києві), у якому просила:

- визнати протиправним та скасувати рішення ГУ ПФУ в м. Києві, оформлене листом від 31 березня 2021 року № 2600-0305-8/54699 про відмову у проведенні перерахунку пенсії із заробітної плати за період роботи в зоні відчуження;

- зобов`язати ГУ ПФУ в м. Києві провести перерахунок та виплату пенсії із заробітної плати 0,00528 грн за липень 1986 року (робота в зоні відчуження) згідно довідки про заробітну плату від 12 лютого 2021 року № 1, обчисливши розмір пенсії відповідно до частини першої статті 27 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», починаючи з 16 березня 2021 року (дати подачі заяви про перерахунок пенсії).

В обґрунтування заявлених вимог позивач вказує на наявність у неї права на перерахунок пенсії на підставі наданої довідки про заробітну плату у зоні відчуження.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 07 жовтня 2021 року відкрито провадження в адміністративній справі №640/28217/21 і призначено її до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження (письмового провадження).

Відповідачем подано відзив на позовну заяву, у якому ГУ ПФУ в м. Києві не погоджується із заявленими позовними вимогами, оскільки позивачка отримує пенсії відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» та нею не надано документів, які б підтвердили причинний зв`язок інвалідності з Чорнобильською катастрофою, а дії відповідача в межах спірних відносин є правомірними.

Ознайомившись із письмово викладеними доводами учасників справи, дослідивши подані документи і матеріали, суд встановив такі обставини справи.

ОСОБА_1 перебуває на обліку в ГУ ПФУ в м. Києві та отримує пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» при загальному страховому стажі 49 років 07 місяців 24 дні.

ОСОБА_1 є учасником ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС у 1986 році (2 категорія) відповідно до посвідчення Серії НОМЕР_1 .

Заявою від 16 березня 2021 року позивачка звернулася до ГУ ПФУ в м. Києві про перерахунок пенсії із заробітної плати 0,00528 грн за липень 1986 року (робота у зоні відчуження) згідно довідки про заробітну плату від 12 лютого 2021 року №1, обчисливши розмір пенсії відповідно до частини першої статті 27 Закону №1058.

Рішенням ГУ ПФУ в м. Києві від 29 березня 2021 року о/р №930040882932 за наслідками розгляду заяви про перерахунок пенсії за віком відповідно до частини першої статті 27 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» згідно довідки про заробітну плату від 12 лютого 2021 року №1 за липень 1986 року позивачці відмовлено в перерахунку пенсії у зв`язку з відсутністю підстав, оскільки заявник не є особою з інвалідністю, яка пов`язана з ліквідацією наслідків аварії на ЧАЕС.

Листом ГУ ПФУ в м. Києві від 31 березня 2021 року №2600-0306-8/54699 за наслідками розгляду заяви від 16 березня 2021 року про перерахунок пенсії відмовлено у здійсненні перерахунку пенсії відповідно до частини першої статті 27 Закону №1058 згідно довідки про заробітну плату від 12 лютого 2021 року №1 за липень 1986 року у зв`язку з відсутністю законних підстав, процитувавши частину першу статті 27, абзац 1 частини першої статті 40 Закону №1058.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з такого.

Статтею 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За приписами частини першої статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їх життя і здоров`я, умови соціального захисту потерпілого населення визначено Законом України від 28 лютого 1991 року № 796-ХІІ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (далі по тексту - Закон № 796).

Відповідно до статті 1 Закону № 796 закон спрямований на захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та розв`язання пов`язаних з нею проблем медичного і соціального характеру, що виникли внаслідок радіоактивного забруднення території; громадян, які постраждали внаслідок інших ядерних аварій та випробувань, військових навчань із застосуванням ядерної зброї, та розв`язання пов`язаних з цим проблем медичного і соціального характеру.

Частиною першою статті 27 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» визначено загальну формулу обчислення розміру пенсії за віком, в якій враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд до 1 липня 2000 року, незалежно від перерв, та за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року (стаття 40 цього Закону).

Згідно з частиною другою статті 27 цього Закону за бажанням застрахованої особи частина розміру пенсії за віком за період страхового стажу, набутого до дня набрання чинності цим Законом, може бути визначена відповідно до раніше діючого законодавства, а частина розміру пенсії за період страхового стажу, набутого після набрання чинності цим Законом.

Питання надання пільг по обчисленню середньомісячного заробітку осіб, на яких розповсюджується дія Закону України від 28 лютого 1991 року № 796-XII «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», врегульоване статтею 57 цього Закону.

Відповідно до статті 57 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», пільгами по обчисленню середньомісячного заробітку є обчислення середньомісячного заробітку відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Частина перша вказаної статті відсилає до загального правила обчислення середньомісячного заробітку, передбаченого Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Водночас частиною другою статті 57 цього Закону встановлено, що в разі обчислення пенсії відповідно до частини другої статті 27 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» за бажанням того, хто звернувся за пенсією, середньомісячний фактичний заробіток для обчислення пенсії може визначатися за будь-які 12 місяців підряд роботи на територіях радіоактивного забруднення.

Відповідно до частини третьої статті 57 Закону № 796, якщо особа, яка звернулася за пенсією, пропрацювала на територіях радіоактивного забруднення:

менше 12 місяців, - середньомісячний заробіток визначається шляхом поділу загальної суми заробітку за календарні місяці роботи на кількість цих місяців;

не менше 30 календарних днів у двох місяцях, - середньомісячний заробіток визначається за будь-які фактично відпрацьовані 30 календарних днів роботи;

менше місяця, - середньомісячний заробіток визначається за цей календарний місяць з додаванням до заробітку на основній роботі.

Постановою Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 року № 1210 «Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» затверджено Порядок обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи (далі по тексту - Порядок №1210).

У пункті 1 Порядку № 1210 закріплено, що пенсії за бажанням осіб можуть призначатися, виходячи із заробітної плати, одержаної за роботу в зоні відчуження в 1986-1990 роках.

Відповідно до пункту 2 Порядку № 1210 заробітна плата для обчислення пенсії враховується за будь-які 12 місяців підряд такої роботи.

Пунктом 3 Порядку № 1210 передбачено зокрема, що у разі коли особа працювала у зоні відчуження менше календарного місяця у 1986-1990 роках, за її бажанням пенсія може обчислюватися виходячи із заробітної плати, одержаної за роботу у зоні відчуження, за весь фактично відпрацьований час, в одному із неповних календарних місяців роботи протягом цих років, без додавання суми заробітної плати за період роботи за межами зони відчуження. У такому разі заробітна плата за весь фактично відпрацьований час ділиться на число відпрацьованих днів, а одержана сума множиться на 25,4. Якщо дні роботи припали на вихідні і святкові дні, розрахунок заробітної плати проводиться у такому ж порядку, як і за роботу у робочі дні, а доплата за вихідні і святкові дні, нарахована за фактично відпрацьований час, з урахуванням установленої кратності додається до суми обчисленої заробітної плати.

Згідно з пунктом 4 Порядку № 1210 якщо робота проводилася вахтовим методом, визначення тривалості роботи у зоні відчуження і заробітної плати для обчислення пенсії здійснюється виходячи з того, що одна повна вахта (не менш як 14 робочих днів підряд) вважається повним місяцем.

Положеннями підпункту 3 пункту 2.1 розділу 2 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України 25 листопада 2005 року № 22-1 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України 07 липня 2014 року № 13-1), зареєстровано в Міністерстві юстиції України 27 грудня 2005 року за № 1566/11846 (далі по тексту - Порядок № 22-1), за бажанням пенсіонера ним може подаватись довідка про заробітну плату (дохід) по 30 червня 2000 року (додаток 1) із зазначенням у ній назв первинних документів, на підставі яких її видано, їх місцезнаходження та адреси, за якою можливо провести перевірку відповідності змісту довідки первинним документам.

Згідно зі статтею 44 Закону України №1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон №1058-IV), заява про призначення (перерахунок) пенсії та необхідні документи подаються до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально.

Відповідно до пункту 4.1 Порядку № 22-1, орган, що призначає пенсію, розглядає питання про призначення пенсії, перерахунок та поновлення виплати раніше призначеної пенсії, а також про переведення з одного виду пенсії на інший при зверненні особи з відповідною заявою (додаток 3). Заяви про переведення з одного виду пенсії на інший, про перерахунок пенсії й поновлення виплати раніше призначеної пенсії приймаються органом, що призначає пенсію, за наявності в особи всіх необхідних документів. Заяви осіб про призначення, перерахунок, поновлення, переведення з одного виду пенсії на інший реєструються в журналі реєстрації рішень органу, що призначає пенсію. Особі або посадовій особі органом, що призначає пенсію, видається розписка із зазначенням дати прийняття заяви, а також переліку одержаних і відсутніх документів, які необхідно подати у тримісячний строк з дня прийняття заяви. Копія розписки зберігається в пенсійній справі.

Згідно з пунктом 2.7 Порядку № 22-1, до заяви про перерахунок пенсії у зв`язку з урахуванням страхового стажу (заробітної плати) після призначення пенсії, у зв`язку зі зміною кількості членів сім`ї, а також в інших випадках, які спричиняють збільшення чи зменшення розміру пенсії, надаються документи, передбачені підпунктами 2 - 4 пункту 2.1, пунктом 2.6 цього розділу.

Абзацами 1, 6 пункту 4.3 Порядку № 22-1 визначено, що не пізніше 10 днів після надходження заяви та за наявності документів, необхідних для призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший та поновлення виплати пенсії (у тому числі документів, одержаних відповідно до абзацу другого підпункту 3 пункту 4.2 цього розділу), орган, що призначає пенсію, розглядає подані документи та приймає рішення щодо призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший, поновлення раніше призначеної пенсії без урахування періоду, за який відсутня інформація про сплату страхових внесків до Пенсійного фонду України. Рішення органу про призначення пенсії, перерахунок та поновлення виплати раніше призначеної пенсії, а також про переведення з одного виду пенсії на інший візується спеціалістом, який його підготував, та спеціалістом, який його перевірив. Рішення підписується начальником управління (заступником начальника управління відповідно до розподілу обов`язків) та завіряється печаткою управління.

Отже, підставою для вчинення дій, спрямованих на перерахунок пенсії, є відповідна заява особи (за формою, встановленою додатком 3 до Порядку № 22-1) та додані до неї необхідні документи, подані до уповноваженого органу Пенсійного фонду України в установленому порядку.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 30 жовтня 2018 року у справі №369/7555/17 (провадження № К/9901/45730/18).

Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що позивачка перебуває на обліку в ГУ ПФУ в м. Києві.

Заявою від 16 березня 2021 року звернулася до відповідача про перерахунок пенсії із заробітної плати 0,00528 грн за липень 1986 року (робота у зоні відчуження) згідно довідки про заробітну плату від 12 лютого 2021 року №1, обчисливши розмір пенсії відповідно до частини першої статті 27 Закону №1058. До заяви долучено довідку Управління культури Київської ОДА про заробітну плату від 12 лютого 2021 року №1 за формою, встановленою Додатком 1 до Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (пункт 2.1 розділу ІІ).

Проте, відповідачем відмовлено у здійсненні перерахунку пенсії на підставі поданої довідки, оскільки заявник не є особою з інвалідністю, яка пов`язана з ліквідацією наслідків аварії на ЧАЕС.

Суд вважає безпідставними доводи відповідача про неможливість проведення перерахунку пенсії позивача, оскільки у неї відсутня інвалідність, пов`язана з ліквідацією наслідків аварії на ЧАЕС, так як цей спір не стосується призначення або переведення на пенсію по інвалідності внаслідок Чорнобильської катастрофи.

Відповідно до частини четвертої статті 45 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» перерахунок призначеної пенсії, крім випадків, передбачених частиною першою статті 35, частиною другою статті 38, частиною третьою статті 42 і частиною п`ятою статті 48 цього Закону, у разі виникнення права на підвищення пенсії, провадиться з першого числа місяця, в якому пенсіонер звернувся за перерахунком пенсії, якщо відповідну заяву з усіма необхідними документами подано ним до 15 числа включно, і з першого числа наступного місяця, якщо заяву з усіма необхідними документами подано ним після 15 числа.

Таким чином, призначена пенсія підлягає перерахунку з дня звернення пенсіонера для її перерахунку із відповідною заявою, а саме: з 1 числа місяця у разі звернення пенсіонера до 15 числа цього місяця включно та з першого числа наступного місяця у разі його звернення після 15 числа.

Матеріали справи свідчать, що з відповідною заявою позивачка звернулася до відповідача 16 березня 2021 року, отже право на підвищення пенсії, тобто на її перерахунок, виникло у позивача з 01 квітня 2021 року.

Водночас, суд зазначає, що позивачка звернулася до суду з позовними вимогами визнати протиправним та скасувати рішення ГУ ПФУ в м. Києві, оформлене листом від 31 березня 2021 року № 2600-0305-8/54699 про відмову у проведенні перерахунку пенсії із заробітної плати за період роботи в зоні відчуження. Проте, матеріалами справи підтверджено, що відмова відповідача оформлена рішенням від 29 березня 2021 року о/р №930040882932, з урахуванням чого суд вважає за необхідне з метою забезпечення ефективного та належного захисту прав позивачки визнати протиправним та скасувати рішення ГУ ПФУ в м. Києві від 29 березня 2021 року о/р №930040882932 та, враховуючи відсутність у вказаному рішенні жодних інших підстав для відмови у здійсненні перерахунку пенсії, зобов`язати ГУ ПФУ в м. Києві провести перерахунок та виплату пенсії згідно довідки про заробітну плату від 12 лютого 2021 року №1, обчисливши розмір пенсії відповідно до частини першої статті 27 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», починаючи з 01 квітня 2021 року.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для часткового задоволення позовних вимог.

Згідно з частиною першою статті 9, статтею 72, частинами першою, другою, п`ятою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Якщо учасник справи без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які він посилається, суд вирішує справу на підставі наявних доказів.

На думку Окружного адміністративного суду міста Києва, відповідачем не доведено правомірність своєї поведінки з урахуванням вимог, встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, адміністративний позов підлягає частковому задоволенню.

Оскільки позивачка звільнена від сплати судового збору, судові витрати зі сплати судового збору відшкодуванню позивачу не підлягають.

На підставі вищевикладеного та керуючись статтями 2, 5-11, 73-77, 90, 139, 241-246, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов ОСОБА_1 задовольнити частково.

2. Визнати протиправними та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві від 29 березня 2021 року о/р №930040882932.

3. Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві (код ЄДРПОУ 42098368; адреса: 04053, м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, буд. 16) провести перерахунок та виплату пенсію ОСОБА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_1 ) згідно довідки про заробітну плату від 12 лютого 2021 року №1, обчисливши розмір пенсії відповідно до частини першої статті 27 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», починаючи з 01 квітня 2021 року.

4. В решті позовних вимог відмовити.

Рішення набирає законної сили у порядку, встановленому в статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржено до суду апеляційної інстанції в порядку, визначеному статтями 293, 296, 297 Кодексу адміністративного судочинства України протягом 30 днів з моменту складення повного тексту

Суддя: Н.А. Добрівська