Рішення № 106693518, 10.10.2022, Окружний адміністративний суд міста Києва

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 жовтня 2022 року м. Київ № 640/32173/21

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: судді Мазур А.С., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу:

ВСТАНОВИВ:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулося Головне управління Держпродспоживслужби у Львівській області із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Бі Ел Джи Мікрофінанс", в якому просить суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Бі Ел Джи Мікрофінанс" на користь Державного бюджету 1700,00 грн., згідно рішення Головного управління Держпродспоживслужби у Львівській області про накладення штрафу за порушення законодавства про рекламу від 14.07.2021 №0186.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 15.11.2021 залишено позовну заяву без руху та надано строк на усунення недоліків позову.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 07.02.2022 відкрито спрощене позовне провадження у справі.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивачем було відкрито відносно відповідача справу про порушення законодавства про рекламу, за результатом якої встановлено порушення Товариством з обмеженою відповідальністю "Бі Ел Джи Мікрофінанс" вимог ч. 2 ст. 26 Закону України «Про рекламу», а саме: в частині не подання інформації щодо вартості розповсюдження реклами. Враховуючи викладене, рішенням Головного управління Держпродспоживслужби у Львівській області від 14.07.2021 № 0186 на відповідача накладено штрафні санкції у розмірі 1700,00 грн.

Через відділ документального обігу, контролю та забезпечення розгляду звернень громадян (канцелярія) від представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Бі Ел Джи Мікрофінанс" подало клопотання про закриття провадження у справі. Клопотання мотивовано тим, що відповідач сплатив штрафні санкцій у сумі 1700, 00 грн., що підтверджується наявними у справі платіжним дорученням.

Суд звертає увагу, що стаття 238 Кодексу адміністративного судочинства України визначає вичерпний перелік підстав для закриття провадження у справі. В той же час, обставини, на які посилається відповідач не є правовою підставою для закриття провадження у справі, натомість усунення обставин, що стали підставою для звернення із даним адміністративним позовом до суду є правовою підставою для відмови у задоволенні позовних вимог по суті.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Як вбачається із матеріалів справи, Департаментом економічного розвитку Львівської міської ради на адресу відповідача скеровано вимогу від 17.11.2020 року № 23/Р-17-23 51 про усунення порушення вимог ч. 1 ст. 16 Закону України «Про рекламу», а саме: самовільно встановлено спеціальну(і) конструкцію(ї) зовнішньої реклами, рекламоносій на фасаді будинку на просп. Червоної Калини 103 (копія додається).

На адресу Головного управління Держпродспоживслужби у Львівській області надійшло подання Департаменту економічного розвитку Львівської міської ради від 03.12.2020 № 23/Р-17-2559 про порушення відповідачем Закону України «Про рекламу».

18.02.2021 Головним управлінням Держпродспоживслужби у Львівській області на адресу відповідача скеровано вимогу № 07_4-12/1002 про надання належним чином завірених копій документів, що мають відношення до справи та письмових пояснення по факту вчинення порушення законодавства про рекламу.

На вказану вимогу, відповідач жодним чином не відреагував, інформацію про вартість розміщеної реклами, розповсюдженої з порушення вимог рекламного законодавства, в супереч вимог ст.ст. 26, 27 Закону України «Про рекламу» Головному управлінню Держпродспоживслужби у Львівській області не надав та на розгляд справи не з`явився.

27.05.2021 начальником відділу контролю за рекламою та дотриманням антитютюнового законодавства Управління захисту споживачів Головного управління Держпродспоживслужби у Львівській області складено протокол № 0181 про порушення законодавства про рекламу, зокрема вимог ч. 2 ст. 26 Закону України «Про рекламу».

25.06.2021 Головним управлінням Держпродспоживслужби у Львівській області прийнято рішення №0206 про початок розгляду справи про порушення законодавства про рекламу щодо відповідача.

14.07.2021 рішенням Головного управління Держпродспоживслужби у Львівській області №0186 на відповідача накладено штраф у розмірі 1700,00 грн. за порушення вимог ч. 2 ст. 26 Закону України «Про рекламу», а саме: не подання інформації щодо вартості розповсюдження реклами

Листом Головного управління Держпродспоживслужби у Львівській області від 14.07.2021 № 07_4-12/4687 вказане рішення надіслано на адресу ТзОВ "'Бі ЕЛ ДЖИ Мікрофінанс", що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.

Вважаючи, що відповідачем не сплачено суму узгодженої заборгованості, позивач звернувся із даним адміністративним позовом до суду.

Розглядаючи адміністративну справу по суті, суд виходить з наступного.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Розміщення зовнішньої реклами у межах смуги відведення автомобільних доріг здійснюється відповідно до цього Закону на підставі зазначених дозволів, які оформляються за участю центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері дорожнього господарства та управління автомобільними дорогами, або їх власників та центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері безпеки дорожнього руху.

Згідно з ч. 2 статті 16 Закону України «Про рекламу», на вимогу органів державної влади, на які згідно із законом покладено контроль за дотриманням вимог законодавства про рекламу, рекламодавці, виробники та розповсюджувачі реклами зобов`язані надавати документи, усні та/або письмові пояснення, відео- та звукозаписи, а також іншу інформацію, необхідну для здійснення ними повноважень щодо контролю.

Особи, винні у порушенні законодавства про рекламу, несуть дисциплінарну, цивільно-правову, адміністративну та кримінальну відповідальність відповідно до закону (ч. 1 статті 27 цього Закону).

Так, відповідно до ч. 4 статті 27 Закону України «Про рекламу», Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів, за поданням державних органів, зазначених у статті 26 цього Закону, або самостійно у випадках, передбачених цією статтею, крім тих, які віднесено виключно до компетенції Антимонопольного комітету України та які регулюються законодавством з питань авторського права та суміжних прав, накладає штрафи у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, на:

рекламодавців за вчинення дій, передбачених пунктом 1 частини другої цієї статті, - у розмірі п`ятикратної вартості розповсюдженої реклами;

виробників реклами за вчинення дій, передбачених пунктом 2 частини другої цієї статті, - у розмірі п`ятикратної вартості виготовлення реклами;

розповсюджувачів реклами за вчинення дій, передбачених пунктом 3 частини другої цієї статті, - у розмірі п`ятикратної вартості розповсюдження реклами.

Повторне вчинення перелічених порушень протягом року тягне за собою накладення штрафу у подвійному від передбаченого за ці порушення розмірі.

Питання накладення уповноваженими особами Держспоживінспекції та її територіальних органів в Автономній Республіці Крим, областях, мм. Києві та Севастополі (далі - територіальні органи) штрафів на рекламодавців, виробників і розповсюджувачів реклами за порушення законодавства про рекламу (крім штрафів, накладення яких належить виключно до компетенції Антимонопольного комітету і регулюється законодавством з питань авторського права та суміжних прав) регулює Порядок накладення штрафів за порушення законодавства про рекламу, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 26 травня 2004 року № 693 (далі також - Порядок).

Відповідно до п. 2 Порядку, штрафи відповідно до статті 27 Закону України «Про рекламу» (далі також - Закон) накладаються у таких розмірах:

п`ятикратної вартості розповсюдженої реклами - на рекламодавців, винних у:

замовленні реклами продукції, виробництво та/або обіг якої заборонено законом;

наданні виробнику реклами недостовірної інформації, необхідної для її виготовлення;

замовленні розповсюдження реклами, забороненої законом;

недотриманні встановлених законом вимог щодо змісту реклами;

порушенні порядку розповсюдження реклами, якщо вона розповсюджується ними самостійно;

п`ятикратної вартості виготовлення реклами - на виробників реклами, винних у порушенні прав третіх осіб під час її виготовлення;

п`ятикратної вартості розповсюдженої реклами - на розповсюджувачів реклами, винних у порушенні порядку її розповсюдження та розміщення;

сто неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - на рекламодавців, виробників і розповсюджувачів реклами за неподання або подання свідомо неправдивої інформації щодо вартості розповсюдженої реклами, її виготовлення та/або розповсюдження.

Повторне вчинення порушень, передбачених у цьому пункті, протягом року тягне за собою накладення штрафу в подвійному розмірі.

За правилами п. 8 та п. 9 Порядку, накладати штрафи на рекламодавців, виробників та розповсюджувачів реклами мають право Голова Держспоживінспекції, його заступники, начальники територіальних органів Держспоживінспекції та їх заступники.

Рішення про накладення штрафу за порушення законодавства про рекламу в розмірі 300 і більше неоподатковуваних мінімумів доходів громадян приймається виключно уповноваженою посадовою особою Держспоживінспекції.

Підставою для розгляду справи про порушення законодавства про рекламу (далі - справа) є відповідний протокол, складений уповноваженою посадовою особою Антимонопольного комітету, Національної ради з питань телебачення і радіомовлення, Мінфіну, НКЦПФР або Держспоживінспекції та її територіальних органів.

Відповідно до п.п. 18-20 Порядку, за результатами розгляду справи приймається рішення, що оформляється у двох примірниках, один з яких залишається у Держспоживінспекції або її територіальному органі, другий - у 10-денний строк надсилається особі, стосовно якої було прийнято рішення, або видається її представникові під розписку.

Рішення у справі може бути оскаржено в установленому порядку.

Сума штрафів за порушення законодавства про рекламу сплачується добровільно або стягується в судовому порядку відповідно до законодавства.

З наявних матеріалів справи суд встановив, що до відповідача рішенням від 14.07.2020 №0186 було застосовано штраф у розмірі 1700,00 грн. за порушення законодавства про рекламу.

Під час розгляду даної справи, Товариство з обмеженою відповідальністю "Бі Ел Джи Мікрофінанс" надало суду копію платіжного доручення№2688 від 12.09.2022 на суму 1700,00 грн., яким підтверджує факт сплати на користь Державного бюджету штрафні санкції у сумі 1700,00 грн., згідно рішення Головного управління Держпродспоживслужби у Львівській області про накладення штрафу за порушення законодавства про рекламу від 14.07.2021 №0186.

Таким чином, беручи до уваги наведене, суд дійшов висновку про усунення відповідачем недоліків, які стали правовою підставою для звернення із даним позовом до суду, у зв`язку з чим, підстави для задоволення позовних вимог відсутні.

Статтею 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Згідно ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Згідно вимог ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України розподіл судових витрат не здійснюється.

Керуючись ст.ст. 2, 3, 5, 19,77, 90, 139, 241-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва,-

ВИРІШИВ:

У задоволенні адміністративного позову Головного управління Держпродспоживслужби у Львівській області - відмовити.

Рішення суду, відповідно до частини 1 статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів за правилами, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Суддя А.С. Мазур