Рішення № 106693388, 11.10.2022, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 жовтня 2022 року м. Київ № 826/11036/16

Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Огурцов О.П., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовомПублічного акціонерного товариства "Київський річковий порт" до Головного управління ДПС у Київській областіпровизнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 05.06.2014 №0007371501/345/1454, від 05.06.2104 № 0007381501/345/1455, від 20.11.2014 №0024731501/3824, від 24.12.2014 № 0027831501/1315/84,

за участю представників:

позивача - не прибув,

відповідача - не прибув,

В С Т А Н О В И В:

Публічне акціонерне товариство "Київський річковий порт" звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції в Обухівському районі Головного управління ДФС у Київській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 05.06.2014 №0007371501/345/1454, від 05.06.2104 №0007381501/345/1455, від 20.11.2014 № 0024731501/3824, від 24.12.2014 № 0027831501/1315/84.

Ухвалами Окружного адміністративного суду м. Києва від 22.07.2016 відкрито провадження у справі, закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

У судовому засіданні 11.10.2016 протокольною ухвалою було замінено відповідача на належного - Києво-Святошинську об`єднану державну податкову інспекцію Головного управління ДФС у Київській області.

Надалі справу було передано на розгляд судді Власенковій О.О., яка прийняла справу до свого провадження.

Відповідно до розпорядження № 874 від 30.05.2018, внаслідок відсторонення від здійснення правосуддя судді, в провадженні якої перебувала адміністративна справа №826/11036/16 і не була нею розглянута, справу передано на повторний автоматичний розподіл справ між суддями.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями, для розгляду справи №826/11036/16 було визначено суддю Огурцова О.П.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва справу прийнято до провадження та призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 21.02.2022 замінено відповідача - Києво-Святошинську об`єднану державну податкову інспекцію Головного управління ДФС у Київській області на правонаступника - Головне управління ДПС у Київській області.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що дії відповідача щодо проведення камеральних перевірок є неправомірними та акти за їх результатами складені з порушенням норм чинного законодавства. Зокрема позивач посилався на те, що під час проведення камеральної перевірки не передбачено право контролюючого органу перевіряти інші питання, крім перевірки податкової звітності суцільним рядком та документів, які мають відношення до такої перевірки, а саме, податкових декларацій (розрахунків), а у разі якщо під час проведення камеральної перевірки буде виявлено порушення податкового законодавства, відповідач в порядку, встановленому Податковим кодексом України наділений правом призначити та провести документальну перевірку позивача з питань своєчасності сплати податків.

Відповідач проти позовних вимог заперечив, надав суду письмові заперечення на позовну заяву в яких просив суд відмовити у задоволенні позову у повному обсязі з огляду на те, що оскільки при проведенні перевірок позивача, за результатами яких складено акти від 05.06.2014 №1441/1501/03150071, від 23.12.2014 № 300/1501/3150071, досліджувалось лише питання своєчасності сплати плати за користування надрами, визначеної в податкових розрахунках позивача, то була проведена саме камеральна перевірка, як вимагає того Податковий кодекс України, а не документальна. Також відповідач зазначив про те, що відповідно до пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України в переліку обставин, за наявності яких проводиться документальна перевірка, відсутня така підстава як перевірка своєчасності сплати узгодженої суми грошового зобов`язання, а отже контролюючим органом було правильно визначено вид перевірки та проведено її згідно законодавства.

У судовому засіданні суд ухвалив перейти до розгляду справи в порядку письмового провадження.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Державною податковою інспекцією в Обухівському районі Головного управління ДФС у Київській області проведена камеральна перевірка з питань своєчасності сплати узгодженої суми податкових зобов`язань з плати за користування надрами Публічного акціонерного товариства "Київський річковий порт".

За результатами перевірки складено акт від 05.06.2014 № 1441/1501/03150071, яким встановлено, що дані камеральної перевірки свідчать про порушення термінів сплати самостійно визначеного грошового зобов`язання протягом строків, визначених підпунктом 263.12.1 пункту 263.12 статті 263 Податкового кодексу України.

05.06.2014 на підставі зазначеного акту перевірки прийнято податкові повідомлення - рішення, якими застосовано штраф №0007371501/345/1454 у розмірі 53847 грн. та № 0007381501/345/1455 у розмірі 375,29 грн.

Державною податковою інспекцією в Обухівському районі Головного управління ДФС у Київській області проведена камеральна (електронна) перевірка даних, задекларованих у податкові звітності - податковому розрахунку з плати за користування надрами для видобування корисних копалин Публічного акціонерного товариства "Київський річковий порт" за ІІІ квартал 2013 року, І квартал 2014 року та ІІ квартал 2014 року.

За результатами перевірки складено акт від 20.11.2014 № 3692/1501/3150071 відповідно до якого дані камеральної перевірки свідчать про не своєчасне подання податкового розрахунку з плати за користування надрами для видобування корисних копалин, чим порушено вимоги підпункту 263.11.1 пункту 263.11 статті 263, підпункту 49.18.2 пункту 49.18 статті 49 Податкового кодексу України.

20.11.2014 на підставі зазначеного акту перевірки прийнято податкове повідомлення - рішення № 0024731501/3824, яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем - користування надрами для видобування корисних копалин місцевого значення за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) на 680,00 грн.

Державною податковою інспекцією в Обухівському районі Головного управління ДФС у Київській області проведена камеральна перевірка з питань своєчасності сплати за користування надрами за ІІІ квартал 2013 року визначеного в податковому розрахунку від 10.02.2014 № 909033540.

За результатами перевірки складено акт від 23.12.2014 № 300/1501/3150071 відповідно до якого дані перевірки свідчать про порушення підпунктом 263.12.1 пункту 263.12 статті 263 Податкового кодексу України, а саме, платником порушено граничні терміни сплати самостійно визначеного податкового зобов`язання з плати за користування надрами за ІІІ квартал 2013 року відображеного в податковому розрахунку плати за користування надрами від 10.02.2014 № 909033540.

24.12.2014 на підставі зазначеного акту перевірки прийнято податкове повідомлення - рішення № 0027831501/1315/84, яким накладено штраф у розмірі 40267,58 грн.

Позивач не погоджуючись з податковими повідомленнями - рішеннями від 05.06.2014 №0007371501/345/1454, від 05.06.2014 №0007381501/345/1455, від 20.11.2014 № 0024731501/3824, від 24.12.2014 № 0027831501/1315/84 звернувся з відповідним позовом до суду.

Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, суд дійшов висновку про те, що адміністративний позов підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Спірні правовідносини мали місце у червні - грудні 2014 року, а отже до них мають застосовуватись норми права чинні на момент їх виникнення.

Відповідно до пункту 54.1 статті 54 Податкового кодексу України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов`язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов`язання та/або пені вважається узгодженою.

Пунктом 75.1 та підпунктом 75.1.1 статті 75 Податкового кодексу України встановлено, що контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи. Камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків.

Згідно з пунктами 76.1 та 76.2 статті 76 Податкового кодексу України камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника такого органу або направлення на її проведення. Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком. Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов`язкова. Порядок оформлення результатів камеральної перевірки здійснюється відповідно до вимог статті 86 цього Кодексу.

Таким чином, камеральна перевірка є одним з видів податкових перевірок, встановлених пунктом 75.1 статті 75 Податкового кодексу України, та за своєю правовою сутністю є формою поточного документального контролю за дотриманням платником вимог податкового законодавства на підставі декларацій та інших документів податкової звітності, одержаних від платника. При цьому будь-якого окремого рішення для проведення даного виду перевірки не вимагається, оскільки подання платником податків податкової звітної документації автоматично виступає юридичним фактом для перевірки її достовірності. Наведене свідчить про обов`язковий характер камеральної перевірки, яка проводиться у випадку подання платником звітних документів до контролюючого органу. А відтак камеральною перевіркою охоплюються лише ті показники документів, які належать до податкової звітності та мають значення для правильності обчислення платником об`єкта оподаткування та суми податку, що підлягає сплаті до бюджету. Перевірка будь-яких інших відомостей, витребування у платника додаткової інформації та документів, подання яких разом з податковою декларацією чинним законодавством не передбачено, камеральною перевіркою не охоплюється.

Фактично предмет камеральної перевірки передбачає встановлення повноти, своєчасності подання платником податкової звітності, візуальну перевірку правильності оформлення документів податкової звітності (повноти заповнення усіх необхідних реквізитів, чіткості їх заповнення тощо), перевірку правильності складення розрахунків за податковими платежами (арифметичний підрахунок остаточних сум податків, правильність відображення показників, необхідних для обчислення бази оподаткування).

Законодавчо установлені обмеження щодо повноважень податкового органу під час проведення камеральної перевірки (яка характеризується спрощеним порядком її призначення і проведення, не передбачає присутність платника та можливість подання ним пояснень тощо) є однією з гарантій прав платника, що забезпечують дотримання балансу публічних і приватних інтересів.

Камеральна перевірка проводиться виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків, а тому під час проведення камеральної перевірки не має правових підстав для здійснення перевірки щодо своєчасності сплати платником певного податку та/або порушення останнім правил сплати відповідного податку.

Аналогічна позиція викладена в ухвалах Вищого адміністративного суду від 06.10.2014 №К/800/52765/13, від 27.10.2014 №К/800/63121/13, від 26.05.2016 № К/800/7055/14, від 21.06.2017 №К/800/14775/16, від 03.10.2016 №К/800/22489/15, від 15.06.2016 №К/800/49074/15, від 20.04.2016 № К/800/31134/15.

Акти від 05.06.2014 № 1441/1501/03150071 та від 23.12.2014 № 300/1501/3150071 складено Державною податковою інспекцією в Обухівському районі Головного управління ДФС у Київській області за результатами камеральних перевірок позивача з питань своєчасності сплати узгодженої суми податкових зобов`язань з плати за користування надрами та з питань своєчасності сплати за користування надрами за ІІІ квартал 2013 року визначеного в податковому розрахунку від 10.02.2014 № 909033540.

Відповідно до вказаних актів дані перевірки свідчать про порушення підпункту 263.12.1 пункту 263.12 статті 263 Податкового кодексу України, а саме, платником порушено граничні терміни сплати самостійно визначеного податкового зобов`язання з плати за користування надрами.

З огляду на зазначене, Державною податковою інспекцією в Обухівському районі Головного управління ДФС у Київській області під час проведення камеральних перевірок за результатами яких складено акти від 05.06.2014 № 1441/1501/03150071 та від 23.12.2014 № 300/1501/3150071 було надано оцінку не повноті, своєчасності подання платником податкової звітності та здійснено візуальну перевірку правильності оформлення документів податкової звітності (повноти заповнення усіх необхідних реквізитів, чіткості їх заповнення тощо), правильності складення розрахунків за податковими платежами (арифметичний підрахунок остаточних сум податків, правильність відображення показників, необхідних для обчислення бази оподаткування), а здійснено надання оцінки дотриманню позивачем вимог підпункту 263.12.1 пункту 263.12 статті 263 Податкового кодексу України, а саме, правил сплати самостійно визначеного податкового зобов`язання з плати за користування надрами, а отже взято до уваги іншу податкову інформацію ніж дані податкової звітності з плати за користування надрами, поданої позивачем.

Отже, Державною податковою інспекцією в Обухівському районі Головного управління ДФС у Київській області під час проведення камеральних перевірок, за результатами яких складено акти від 05.06.2014 № 1441/1501/03150071 та від 23.12.2014 № 300/1501/3150071, з`ясовано питання, що не охоплюються законодавчо визначеними межами з проведення даного виду податкової перевірки.

Частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України визначено критерії законності рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень, якими є, зокрема, прийняття (вчинення) таких рішень, (дій, бездіяльності) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано, пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія).

З`ясування податковим органом під час податкової перевірки питань, що не охоплюються законодавчо визначеними межами з проведення даного виду податкової перевірки, не є діями суб`єкта владних повноважень, що відповідають наведеним ознакам. Відповідно, інформація, що зібрана податковим органом відносно платника поза межами здійснюваного нею заходу з податкового контролю та не відноситься до предмета перевірки, не може слугувати підставою для податкового повідомлення-рішення.

Аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 24.01.2019 у справі № 804/7289/15 (провадження №К/9901/28408/18).

Відповідно до пункту 86.2 статті 86 Податкового кодексу України за результатами камеральної перевірки у разі встановлення порушень складається акт у двох примірниках, який підписується посадовими особами такого органу, які проводили перевірку, і після реєстрації у контролюючому органі вручається або надсилається для підписання протягом трьох робочих днів платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.

Пунктом 86.7 статті 86 Податкового кодексу України встановлено, що у разі незгоди платника податків або його законних представників з висновками перевірки чи фактами і даними, викладеними в акті (довідці) перевірки, вони мають право подати свої заперечення до контролюючого органу за основним місцем обліку такого платника податків протягом п`яти робочих днів з дня отримання акта (довідки). Такі заперечення розглядаються контролюючим органом протягом п`яти робочих днів, що настають за днем їх отримання (днем завершення перевірки, проведеної у зв`язку з необхідністю з`ясування обставин, що не були досліджені під час перевірки та зазначені у зауваженнях), та платнику податків надсилається відповідь у порядку, визначеному статтею 58 цього Кодексу для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень. Платник податку (його уповноважена особа та/або представник) має право брати участь у розгляді заперечень, про що такий платник податку зазначає у запереченнях. У разі якщо платник податку виявив бажання взяти участь у розгляді його заперечень до акта перевірки, контролюючий орган зобов`язаний повідомити такого платника податків про місце і час проведення такого розгляду. Таке повідомлення надсилається платнику податків не пізніше наступного робочого дня з дня отримання від нього заперечень, але не пізніше ніж за два робочих дні до дня їх розгляду. Рішення про визначення грошових зобов`язань приймається керівником контролюючого органу (або його заступником) з урахуванням результатів розгляду заперечень платника податків (у разі їх наявності). Платник податків або його законний представник може бути присутнім під час прийняття такого рішення.

Згідно з пунктом 86.8 статті 86 Податкового кодексу України податкове повідомлення-рішення приймається керівником контролюючого органу (його заступником) протягом десяти робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків акта перевірки у порядку, передбаченому статтею 58 цього Кодексу, для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень (за результатами фактичної перевірки - з дня реєстрації (надходження) акта такої перевірки до контролюючого органу за основним місцем обліку платника податків), а за наявності заперечень посадових осіб платника податків до акта перевірки приймається з урахуванням висновку про результати розгляду заперечень до акта перевірки - протягом трьох робочих днів, наступних за днем розгляду заперечень і надання (надсилання) письмової відповіді платнику податків.

Отже податкове повідомлення рішення може бути прийнято протягом десяти робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків акта перевірки. Водночас, враховуючи надане платнику податків право на подання заперечень на акт перевірки протягом п`яти робочих днів з дня отримання акта перевірки заперечень на нього, воно не може бути прийнято раніше спливу відповідного строку.

Податкові повідомлення - рішення на підставі актів перевірки від 05.06.2014 №1441/1501/03150071 та від 20.11.2014 № 3692/1501/3150071 було прийнято в день складання вказаних актів, а на підставі акту від 23.12.2014 № 300/1501/3150071 на наступний день після складання акту.

Таким чином, податкові повідомлення - рішення від 05.06.2014 №0007371501/345/1454, від 05.06.2014 №0007381501/345/1455, від 20.11.2014 № 0024731501/3824, від 24.12.2014 №0027831501/1315/84 було прийнято відповідачем до спливу наданого позивачу строку на подання заперечень на акти камеральних перевірок на підставі яких їх було прийнято, а отже позбавлено позивача відповідного права на подання заперечень на акту перевірки, що є порушенням вимог статті 86 Податкового кодексу України.

З огляду на зазначене, а також враховуючи те, що податкові повідомлення - рішення 05.06.2014 №0007371501/345/1454, від 05.06.2104 №0007381501/345/1455, від 20.11.2014 № 0024731501/3824, від 24.12.2014 № 0027831501/1315/84 прийнято з порушенням вимог статті 86 Податкового кодексу України, а податкові повідомлення - рішення також і від 05.06.2014 №0007371501/345/1454, від 05.06.2014 №0007381501/345/1455, від 24.12.2014 № 0027831501/1315/84 також і на підставі актів які не можуть слугувати підставою для їх прийняття суд дійшов висновку про наявність підстав для визнання їх протиправними та скасування.

Частинами першою та другою 77 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З огляду на зазначене, керуючись статтями 241, 243, 244, 245, 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ВИРІШИВ:

1. Адміністративний позов Публічного акціонерного товариства "Київський річковий порт" (04071, м. Київ, вул. Верхній Вал, 70, код ЄДРПОУ 03150071) до Головного управління ДПС у Київській області (м. Київ-151, вул. Святослава Хороброго, 5а, код ЄДРПОУ 43141377) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 05.06.2014 №0007371501/345/1454, від 05.06.2104 № 0007381501/345/1455, від 20.11.2014 № 0024731501/3824, від 24.12.2014 №0027831501/1315/84 - задовольнити повністю.

2. Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення - рішення Державної податкової інспекції в Обухівському районі Головного управління ДФС у Київській області від 05.06.2014 №0007371501/345/1454, від 05.06.2104 № 0007381501/345/1455, від 20.11.2014 № 0024731501/3824, від 24.12.2014 № 0027831501/1315/84.

4. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Київській області (м. Київ-151, вул. Святослава Хороброго, 5а, код ЄДРПОУ 43141377) на користь Публічного акціонерного товариства "Київський річковий порт" (04071, м. Київ, вул. Верхній Вал, 70, код ЄДРПОУ 03150071) понесені ним витрати по сплаті судового збору у розмірі 1427 (однієї тисячі чотириста двадцяти семи) грн. 55 коп.

Відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів за правилами, встановленими статтями 295-297, пункту 3 Прикінцевих положень Кодексу адміністративного судочинства України. Зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя О.П. Огурцов