Рішення № 106693283, 11.10.2022, Чернівецький окружний адміністративний суд

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 жовтня 2022 р. м. Чернівці Справа № 600/124/22-а

Чернівецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Боднарюка О.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Укртрансбезпеки у Чернівецькій області, про визнання незаконним акту та скасування постанов,-

В С Т А Н О В И В:

Фізична - особа підприємець ОСОБА_1 (далі - позивач), звернувся в суд з позовом до Управління Укртрансбезпеки у Чернівецькій області (далі - відповідач), в якому просить:

- визнати протиправним та скасувати акт Західного міжрегіонального управління Укртрансбезпеки Державної служби України з безпеки на транспорті № 283681 від 19.10.2021року;

- скасувати винесені на підставі акту постанови № 307717, № 307718, № 307719, № 307720, № 307721, № 307722, № 307724, № 307725, № 307726, № 307726, № 307727, № 307728 щодо застосування адміністративно-господарських штрафів на загальну суму 8160,00 грн;

- стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача понесені судові витрати.

АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАИВИ.

1. Позивач в обґрунтування позовних вимог зазначив, що 19.10.2021 року посадовими особами відповідача складено акт № 283681, в якому зафіксовані виявленні порушення, зокрема: водієм ОСОБА_2 здійснювались міжнародні автомобільні перевезення без щоденних реєстраційних листків режиму праці та відпочинку водія за 19.10.2021, 18.10.2021, 17.10.2021, 16.10.2021, 15.10.2021, 14.10.2021, 13.10.2021, 12.10.2021, 11.10.2021,10.10.2021, 09.10.2021, чим порушено вимоги ЗУ "Про автомобільний транспорт". На підставі зазначеного акту прийнято спірні постанови, які позивач вважає протиправними та такими, що підлягають скасуванню, з огляду на наступне.

Звертав увагу суду на те, що під час здійснення перевірки водієм пред`явлено посадовим особам відповідача Бланк підтвердження діяльності водія, згідно якого вбачається, що останній в період з 11.10.2021 по 17.10.2021 виконував іншу роботу, відмінну від керування транспортним засобом. Проте, відповідачем не взято до уваги зазначений Бланк, що на думку позивач суперечить чинному законодавству.

Крім того зазначив, що в акті зазначено про одинадцять виявлених порушень, а спірних постанов складених на підставі акту - дванадцять, тобто за одне й те саме правопорушення винесено дві постанови від 17.10.2021 року, що на думку останнього є грубим порушенням вимог законодавства. Також наголошував на тому, що серед зазначених постанов містяться дві постанови про накладення адміністративного - господарського штрафу за порушення вимог ЄУТР за 11.10.2020 року та 10.10.2021 року під одним номером.

Окрім іншого зазначив, що посадовими особами відповідача всупереч вимогам Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, не повідомлено позивача, як суб`єкта господарювання, про час і місце розгляду справи, шляхом надіслання останньому рекомендованого листа з повідомленням, що в свою чергу позбавило його права надати власні аргументи та докази на спростування висновків акту перевірки, які могли б бути враховані під час розгляду справи.

2. Відповідачем подано до суду відзив на адміністративний позов, в обґрунтування якого останній заперечив щодо задоволення позовних вимог, з огляду на наступне.

Заперечуючи проти позову зазначив, що посадовими особами відповідача в рамках проведення заходів держаного контролю, шляхом проведення рейдової перевірки, 19.10.2021 року перевірено транспортний засіб, який в господарській діяльності використовується позивачем, під час міжнародного автомобільного перевезення пасажирів по маршруту "Ужгород - Бельци", та встановлено наявність в транспортному засобі тахографа. Відтак, з метою перевірки дотримання водієм режимів праці та відпочинку, визначених ЄУТР, водію було запропоновано надати для контролю заповненні щоденні реєстраційні листи режиму праці та відпочинку у кількості, що передбачена ЄУТР, а саме за поточний день та попередні 28 календарних днів, а в разі їх відсутності Бланк підтвердження діяльності.

Разом з тим, зауважено про те, що у водія на момент проведення рейдової перевірки встановлено відсутність реєстраційних листів режиму праці та відпочинку водія (тахокарти) за 19.10.2021, 18.10.2021, 17.10.2021, 16.10.2021, 15.10.2021,14.10.2021, 13.10.2021,12.10.2021, 11.10.2021, 10.10.2021, 09.10.2021, чим порушено вимоги ЄУТР, відповідальність за що передбачена абз. 11 ч.1 ст. 60 Закону України "Про автомобільний транспорт".

При цьому, звертав увагу суду на те, що на момент проведення перевірки 19.10.2021 року посадовими особами відповідача зафіксовано порушення вимог Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів, Закону України "Про автомобільний транспорт", Інструкції № 385, оскільки водієм на момент перевірки не було надано бланк підтвердження діяльності, який би підтверджував те, що в окремі дні водій не працював.

Крім того, наголошував на тому, що заповнення щоденних реєстраційних листків режимів праці та відпочинку є щоденним обов`язком водія, а тому перевірка дотримання такого обов`язку проводиться окремо за кожен день, коли водій керував відповідним транспортним засобом.

ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ В СПРАВІ.

1. Ухвалою суду відкрито провадження у справі за позовом фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 до Управління Укртрансбезпеки у Чернівецькій області в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін за наявними у справі матеріалами.

2. Ухвалою суду закрито провадження в даній справі в частині позовних вимог, щодо оскарження акту перевірки.

ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ ОБСТАВИНИ ТА ВІДПОВІДНІ ПРАВОВІДНОСИНИ.

1. Інспекторами Західного міжрегіонального управління Укртрансбезпеки в рамках проведення державного контролю відповідно до Порядку здійснення контролю на автомобільному транспорті, шляхом проведення рейдової перевірки 19.10.2021 року перевірено транспортний засіб марки MAN, номерний знак НОМЕР_1 , що використовується в своїй діяльності ФОП ОСОБА_1 , під час міжнародного автомобільного перевезення пасажирів по маршруту "Ужгород - Бельци" (Україна - Молдова).

2. За результатами проведеної рейдової перевірки посадовими особами Управління Укртрансбезпеки складено акт проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом №283681від 19.10.2021 року. Згідно акту, встановлено порушення позивачем вимог Закону України "Про автомобільний транспорт", а саме: відсутність реєстраційних листів режиму праці та відпочинку водія (тахо-карти) за 19.10.2021 року до 06 год. 45 хв, 18.10.2021 року, 17.10.2021 року, 16.10.2021 року, 15.10.2021 року, 14.10.2021 року, 13.10.2021 року, 12.10.2021 року, 11.10.2021 року, 10.10.2021 року, 09.10.2021 року.

3. На підставі зазначеного вище акту, 09.12.2021 року відповідачем винесено постанови № №307717, 307718, 307719, 307720, 307721,307722, 307724, 307725,307726, 307726, 307727, 307728, про застосування адміністративно-господарського штрафу, згідно яких позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за порушення вимог ЄУТР та застосовано штраф в сумі 8160,00грн (680х12) на підставі абз. 11 ч. 1 ст. 60 Закону України "Про автомобільний транспорт".

ДО ВКАЗАНИХ ПРАВОВІДНОСИН СУД ЗАСТОСОВУЄ НАСТУПНІ ПОЛОЖЕННЯ ЗАКОНОДАВСТВА ТА РОБИТЬ ВИСНОВКИ ПО СУТІ СПОРУ.

1. Відповідно до п.1 Положення про Державну службу України з безпеки на транспорті, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №103 від 11.02.2015 року (далі - Положення №103), Державна служба України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра інфраструктури і який реалізує державну політику з питань безпеки на наземному транспорті та у сфері безпеки на морському та річковому транспорті (крім сфери безпеки мореплавства суден флоту рибного господарства).

2. Згідно з п.8 Положення №103 Укртрансбезпека здійснює свої повноваження безпосередньо, через утворені в установленому порядку територіальні органи та Держспецтрансслужбу.

Підпунктом 11, 19, 57 пункту 5 Положення №103 передбачено, що Укртрансбезпека відповідно до покладених на неї завдань здійснює, зокрема: здійснює передбачений законодавством контроль за міжнародними перевезеннями пасажирів і вантажів автомобільним транспортом на території України; здійснює контроль за додержанням перевізниками вимог режиму праці та відпочинку, що здійснюють перевезення пасажирів і вантажів автомобільним транспортом; проводить перевірку транспортно-експедиційної документації на здійснення перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом.

3. Процедуру здійснення державного контролю за додержанням суб`єктами господарювання, які провадять діяльність у сфері автомобільного транспорту, зокрема, вимог законодавства про автомобільний транспорт, норм та стандартів щодо організації перевезень вантажів автомобільним транспортом, дотриманням габаритно-вагових параметрів, наявністю дозвільних документів на виконання перевезень та відповідністю виду перевезень, відповідних ліцензій і ліцензійних карток, виконанням суб`єктами господарювання ліцензійних умов, внесенням перевізниками-нерезидентами платежів за проїзд автомобільними дорогами, визначено Порядком здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України №1567 від 08.11.2006 року. Відповідно до пунктів 3, 4 Порядку органами державного контролю на автомобільному транспорті є Укртрансбезпека, її територіальні органи, які здійснюють контроль шляхом проведення планових, позапланових та рейдових перевірок (перевірок на дорозі).

4. Відповідно до статті 5 Закону України "Про автомобільний транспорт" основним завданням державного регулювання та контролю у сфері автомобільного транспорту є створення умов безпечного, якісного й ефективного перевезення пасажирів та вантажів, надання додаткових транспортних послуг.

Статтею 6 Закону України "Про автомобільний транспорт" визначено перелік повноважень відповідача аналогічно нормам, які містяться в Положенні №103.

5. Відповідно до пункту 3 Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1567 від 08.11.2006 року (далі - Порядок здійснення державного контролю), органами державного контролю на автомобільному транспорті є Укртрансбезпека, її територіальні органи.

Державний контроль на автомобільному транспорті (далі - державний контроль) здійснюється посадовими особами органу державного контролю у форменому одязі, які мають відповідне службове посвідчення, направлення на перевірку, сигнальний диск (жезл) та індивідуальну печатку, шляхом проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі).

6. З огляду на викладене, Державна служба України з безпеки на транспорті під час здійснення своїх повноважень діє як суб`єкт владних повноважень, а також є органом наділеним спеціальною компетенцією, якому надано повноваження щодо реалізації політики держави з питань безпеки на автомобільному транспорті загального користування.

7. Звертаючись до суду позивач наводив аргументи з приводу того, що під час здійснення перевірки водієм пред`явлено посадовим особам відповідача Бланк підтвердження діяльності водія, згідно якого вбачається, що останній в період з 11.10.2021 по 17.10.2021 виконував іншу роботу, відмінну від керування транспортним засобом. Проте, відповідачем не взято до уваги зазначений Бланк, що на думку позивач суперечить чинному законодавству.

Оцінюючи доводи позивача в контексті наведених обґрунтувань суд зазначає наступне.

Відповідно до норм статті 34 Закону України "Про автомобільний транспорт" автомобільний перевізник, в тому числі, повинен виконувати вимоги цього Закону та інших законодавчих і нормативно-правових актів України у сфері перевезення пасажирів та/чи вантажів; забезпечувати умови праці та відпочинку водіїв згідно з вимогами законодавства.

Відповідно до частини 1 статті 53 Закону України "Про автомобільний транспорт" встановлено, що організацію міжнародних перевезень пасажирів і вантажів здійснюють перевізники відповідно до міжнародних договорів України з питань міжнародних автомобільних перевезень.

Згідно вимог статті 53 Закону України "Про автомобільний транспорт" передбачено, що у транспортних засобах, що здійснюють міжнародні перевезення пасажирів та/або вантажів, установлюються і використовуються контрольні пристрої - тахографи. Водії транспортних засобів, що належать резидентам або нерезидентам України, зобов`язані допускати до перевірки тахографів посадових осіб центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, надавати їм реєстраційні листки режиму праці та відпочинку водіїв - тахокарти, а також, у разі якщо у транспортному засобі використовуються цифрові тахографи, роздруковувати на паперовому носії інформацію про роботу та відпочинок водіїв.

Отже, проаналізувавши наведені норми Закону слід дійти висновку, що автомобільні перевізники та водії зобов`язані мати і пред`являти особам, які уповноваженні здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення, до яких належать, зокрема: реєстраційні листки режиму праці та відпочинку водіїв - тахокарти.

Відповідно до вимог статті 18 Закону України "Про автомобільний транспорт" з метою організації безпечної праці та ефективного контролю за роботою водіїв транспортних засобів автомобільні перевізники зобов`язані: організовувати роботу водіїв транспортних засобів, режими їх праці та відпочинку відповідно до вимог законодавства України; здійснювати заходи, спрямовані на забезпечення безпеки дорожнього руху; забезпечувати виконання вимог законодавства з питань охорони праці; здійснювати організацію та контроль за своєчасним проходженням водіями медичного огляду, забезпечувати їх санітарно-побутовими приміщеннями й обладнанням.

Контроль за роботою водіїв транспортних засобів має забезпечувати належне виконання покладених на них обов`язків і включає організацію перевірок режимів їх праці та відпочинку, а також виконання водіями транспортних засобів вимог цього Закону та законодавства про працю.

Положення щодо режимів праці та відпочинку водіїв транспортних засобів визначається законодавством.

Таким чином, в розумінні вказаних норм, контроль за роботою водіїв повинен здійснюватись незалежно від протяжності маршрутів та інших обставин.

8. Згідно пункту 1.3 Інструкції з використання контрольних пристроїв (тахоргафів) на автомобільному транспорті, затвердженої Наказом Міністерства транспорту та зв`язку від 24.06.2010 року № 385 (далі - Інструкція) встановлено, що ця Інструкція поширюється на суб`єктів господарювання, які проводять діяльність у сфері надання послуг з перевезенням пасажирів та/або вантажів автомобільними транспортними засобами.

Відповідно до пункту 3.3 Інструкції водій транспортного засобу, обладнаного тахографом зокрема: забезпечує правильну експлуатацію тахографа та управління режимами його роботи відповідно до інструкції виробника тахографа; своєчасно встановлює, змінює і заповнює тахокарти та забезпечує їх належне зберігання; використовує тахокарти (у разі використання аналогового тахографа) або у разі використання цифрового тахографа - особисту картку водія кожного дня, протягом якого керував транспортним засобом; має при собі: протокол про перевірку та адаптацію тахографа до транспортного засобу; заповнені тахокарти у кількості, що передбачена ЄУТР , або картку водія чи роздруківку даних роботи тахографа у разі обладнання транспортного засобу цифровим тахографом; у разі несправності або пошкодження аналогового тахографа своєчасно записує від руки дані щодо режиму роботи та відпочинку на зворотному боці тахокарти, де нанесена сітка з відповідними графічними позначками, інформує про це відповідну посадову особу перевізника, з яким водій перебуває у трудових відносинах (для найманих водіїв); у разі несправності або пошкодження цифрового тахографа або картки до нього своєчасно записує від руки дані щодо режиму роботи та відпочинку на зворотному боці аркуша, призначеного для роздруківки даних, що використовують у даному тахографі, та забезпечує належне зберігання таких записів.

Пунктом 3.6 зазначеної вище Інструкції передбачено, що перевізники забезпечують належну експлуатацію тахографів та транспортних засобів з установленими тахографами та згідно з вимогами ЄУТР здійснюють періодичні інспекції, які включають перевірку: правильності роботи тахографа та відповідності його типу згідно із законодавством (обов`язковість установлення тахографа певного типу - аналоговий або цифровий, позначка затвердження типу згідно з ЄУТР); наявності та цілісності таблички тахографа та його пломб, а також маркування таблички та пломб тахографа знаком ПСТ, внесеним до Переліку; дотримання вимог щодо періодичності проведення перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу, а також перевірки тахографа; дотримання вимог щодо періодів роботи та відпочинку водіїв та їх відповідність параметрам руху, зареєстрованим тахографом; наявності у водіїв транспортних засобів тахокарт у кількості, визначеній пунктом 3.3 цього розділу, або наявності та чинності картки для цифрового тахографа; строків зберігання відповідної інформації, отриманої за допомогою тахографа, протоколів перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу та повірки тахографа.

9. Також суд, звертає увагу на те, що 07 вересня 2005 року прийнято Закон України № 2819 "Про приєднання України до Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів", які виконують міжнародні автомобільні перевезення (ЄУТР) (далі - Закон № 2819), укладеної 01 липня 1970 року в м.Женева.

Відповідно до статті 2 Закону України "Про міжнародні договори України" ратифікація, затвердження, прийняття, приєднання - це залежно від конкретного випадку форма надання згоди України на обов`язковість для неї міжнародного договору.

Отже, з прийняттям Закону № 2819 положення ЄУТР набрали чинності для України і є обов`язковими на її території всіма учасниками - Договірними сторонами Європейської угоди з урахуванням поправок внесених до неї.

20.12.2010 року набула чинності Постанова № 6 до Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів підписаної а Женеві 01.07.1970 року в частині надання до контролю реєстраційних листків (тахограм) за поточний день та попередні 28 календарні дні, а в разі відсутності тахокарт - надання Бланку підтвердження діяльності, який заповнюється транспортним підприємством та водієм перед рейсом.

Системний аналіз зазначених вище норм права, дає підстави дійти висновку, що водії зобов`язані надавати інспектору для контролю реєстраційні листки за поточний тиждень та попередні 28 календарних днів, тобто 29 тахокарт.

Таким чином, заповнення щоденних реєстраційних листків режимів праці та відпочинку є щоденним обов`язком водія, а тому перевірка дотримання такого обов`язку проводиться окремо за кожен день, коли водій керував відповідним транспортним засобом. Тобто, у разі виявлення порушення водієм зазначеного вище обов`язку уповноважена особа має право накласти штраф за кожен випадок такого порушення.

Наведений вище висновок суду узгоджується з позицією Верховного Суду викладеною в постанові від 10.05.2019 року в справі № 816/124/17.

10. Судом встановлено, що під час проведення перевірки 19.10.2021 року посадовими особами відповідача зафіксовано порушення вимог Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів, Закону України "Про автомобільний транспорт", Інструкції № 385, зокрема на момент перевірки у водія були відсутні щоденні реєстраційні листки режиму роботи та відпочинку (тахокарти) за період з 09.10.2021 року по 19.10.20212 рік, що відображено в акті проведення перевірки № 283681 від 19.10.2021 року.

Крім того, як встановлено судом під час розгляду справи, під час проведення перевірки у водія був відсутній бланк підтвердження діяльності, який б підтверджував те, що в окремі дні останній не працював та перебував на відпочинку, лікарняному, відпустці, тощо. Суд зауважує, що відповідний Бланк та реєстраційні листки режиму роботи та відпочинку (тахокарти), також не надано позивачем до матеріалів справи. Крім того, зафіксувавши в акті проведення перевірки наявність відповідних порушень, водієм в графі пояснення з приводу виявлених порушень не надано пояснень/зеперечень, які стосуються відсутності реєстраційних листів та бланку підтвердження діяльності. В свою чергу, водієм в акті звернуто увагу на карантин, відмовившись при цьому від підпису, що розцінюється судом, як згода з виявленими фактами порушень.

Водночас, суд звертає увагу на те, що заповнення щоденних реєстраційних листків режимів праці та відпочинку є щоденним обов`язком водія, а тому перевірка дотримання такого обов`язку проводиться за кожен день, коли водій керував відповідним транспортним засобом.

Згідно вимог абзацу 11 частини 1 статті 60 Закону України "Про автомобільний транспорт" встановлено, що за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовується адміністративно - господарські штрафи, за управління транспортними засобами при здійсненні міжнародних автомобільних перевезень без контрольних пристроїв (тахографів) реєстрації режимів праці чи відпочинку водіїв транспортних засобів чи вимкненими такими контрольними пристроями (тахографами) або без щоденних реєстраційних листків режимів праці та відпочинку - штраф у розмірі сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Частиною 4 статті 60 Закону України "Про автомобільний транспорт" при вчиненні однією особою двох або більше правопорушень адміністративно - господарський штраф накладається за кожне правопорушення окремо.

Водночас слід зазначити, що зі змісту даної статті не вбачається, що управління транспортними засобами при здійсненні міжнародних автомобільних перевезень без контрольних пристроїв (тахографів) реєстрації режимів праці чи відпочинку водіїв транспортних засобів чи вимкнення такими контрольними пристроями (тахографами) або без щоденних реєстраційних листків режимів праці та відпочинку є триваючими правопорушеннями, а за своєю юридичною природою є закінченим правопорушенням.

Тобто, заповнення щоденних реєстраційних листків режимів праці та відпочинку є щоденним обов`язком водія, а тому перевірка дотримання такого обов`язку проводиться окремо за кожен день, коли водій керував відповідним транспортним засобом.

Системний аналіз наведеного вище в контексті встановлених обставин в справі, дає підстави дійти висновку, що в разі виявлення порушення водієм зазначеного вище обов`язку, посадова особа має право накласти штраф за кожен випадок такого порушення, а відтак застосування до позивача штрафних санкцій, які зазначені в оскаржуваних постановах, зокрема щодо відсутності щоденних реєстраційних листків режимів праці та відпочинку в період з 09.10.2021 року по 19.10.2021 року є правомірними.

Наведений висновок суду відповідає правовій позиції, яка викладена в постанові Верховного Суду від 10.05.2019 року в справі № 816/124/17 та у постанові Сьомого апеляційного адміністративного суду від 21.12.2021 року в справі № 560/6912/21.

Суд також зазначає, що адміністративний суд перевіряє рішення, дії чи бездіяльність суб`єктів владних повноважень ретроспективно, тобто зважаючи на ті обставини, які існували у минулому на момент прийняття оспорюваного рішення (вчинення дії, допущення бездіяльності).

Отже, проаналізувавши наведене вище, суд дійшов висновку про те, що позивачем не було дотримано встановлених законодавством України в сфері автомобільного транспорту норм, а відтак, у відповідача були наявні підстави для застосування штрафу згідно статті 60 Закону України "Про автомобільний транспорт".

11. Разом з тим, суд погоджується з аргументами позивач про те, що в акті зазначено про одинадцять виявлених порушень, а спірних постанов складених на підставі акту - дванадцять, тобто за одне й те саме правопорушення винесено дві постанови від 17.10.2021 року, відтак слід визнати протиправною та скасувати постанову № 307728 від 09.12.2021 року, якою застосовано до позивача адміністративно - господарський штраф в сумі 680,00 грн. за порушення вимог ЄУТР за 17.10.2021 року.

12. Також звертаючись до суду, серед інших аргументів позивач вказував на те, що перелік оскаржуваних постанов містить дві постанови про накладення адміністративного - господарського штрафу за порушення вимог ЄУТР за 11.10.2020 року та 10.10.2021 року під одним номером. Однак, суд відхиляє такі аргументи позивача, оскільки такі не спростовують факт самого порушення, а номер постанови не впливає на суть виявленого порушення.

13. Звертаючись до суду позивач звертав увагу також на те, що відповідачем всупереч вимогам Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті не повідомлено останнього, про результат розгляду справи у відношенні нього, а оскаржувані постанови від 09.12.2021 року, фактично отримав лише 31.12.2021 року.

Надаючи правову оцінку вказаним доводам позивача, суд зазначає наступне.

Пунктом 25 Порядку №1567 визначено, що справа про порушення розглядається в органі державного контролю за місцезнаходженням суб`єкта господарювання або за місцем виявлення порушення (за письмовою заявою уповноваженої особи суб`єкта господарювання) не пізніше ніж протягом двох місяців з дня його виявлення.

Відповідно до пунктів 26, 27 Порядку №1567 справа про порушення розглядається у присутності уповноваженої особи суб`єкта господарювання. Про час і місце розгляду справи про порушення уповноважена особа суб`єкта господарювання повідомляється під розписку чи рекомендованим листом із повідомленням.

У разі неявки уповноваженої особи суб`єкта господарювання справа про порушення розглядається без її участі. За наявності підстав керівник органу державного контролю або його заступник виносить постанову про застосування адміністративно-господарських штрафів, яка оформляється згідно з додатком 5.

Як свідчать встановлені судом обставини справи, в матеріалах справи відсутні докази, які б підтвердили або ж спростували доводи позивача.

Разом з тим, суд звертає увагу на те, що сам по собі факт відсутності запрошеної особи на час розгляду такої справи не може бути самостійною підставою для скасування постанов про застосування адміністративно-господарського штрафу та не впливає на суть виявленого правопорушення.

Подібна правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 01.03.2018 по справі №820/4810/17, що в силу вимог частини 5 статті 242 КАС України, суд враховує до спірних правовідносин.

14. Статтею 90 КАС України передбачено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили.

Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

15. Оцінивши кожен доказ, який є у справі щодо його належності, допустимості, достовірності та їх достатності і взаємного зв`язку у сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів учасників справи, оцінивши докази суб`єкта владних повноважень на підтвердження правомірності свого рішення та докази надані позивачем - суд дійшов висновку, що обґрунтування на які посилається позивач, частково спростовують доводи відповідача, а тому адміністративний позов слід задовольнити частково.

РОЗПОДІЛ СУДДОВИХ ВИТРАТ.

1. Відповідно до частини 3 статті 139 КАС України, при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

2. Звертаючись до суду позивачем сплачено судовий збір в розмірі 992,40 грн (100% ціни

позову). Враховуючи те, що адміністративний позов задоволено частково (12,00% розміру позовних вимог), відтак слід стягнути на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судовий збір пропорційно до розміру задоволених позовних вимог в сумі 119,08 грн (12,00 % від 992,40 грн).

Керуючись статтями 241 - 246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд-

В И Р І Ш И В:

1. Адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління Укртрансбезпеки у Чернівецькій області - задовольнити частково.

2. Визнати протиправною та скасувати постанову відповідача № 307728 від 09.12.2021 року, про застосування адміністративно - господарського штрафу в сумі 680,00 грн.

3. Стягнути на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судовий збір в сумі 119,08 грн.

4. В іншій частині позовних вимог відмовити.

Згідно статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У відповідності до статей 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду першої інстанції можуть бути оскаржені в апеляційному порядку повністю або частково. Апеляційна скарга на рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення (складання).

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне найменування учасників процесу:

Позивач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код РНОКПП: НОМЕР_2 ).

Відповідач - Управління Укртрансбезпеки у Чернівецькій області (вул. Руська, 248-У, м. Чернівці, 58023, код ЄДРПОУ: 39816845).

Суддя О.В. Боднарюк