Рішення № 106693251, 11.10.2022, Черкаський окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 жовтня 2022 року справа № 580/1999/22

м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд одноособово у складі головуючого судді Бабич А.М., розглянувши в залі суду в порядку спрощеного письмового провадження адміністративну справу за позовом адвоката Драгомирової О.М. від імені ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області про визнання протиправними дій і зобов`язання вчинити дії,

УСТАНОВИВ:

25.04.2022 адвокат Драгомирова О.М. (65009, м. Одеса, Гагарінське плато, 5/3, оф.26) від імені ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) (далі – позивач) подала у Черкаський окружний адміністративний суд позов до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області (18000, м.Черкаси, вул.Смілянська, буд.23; код ЄДРПОУ 21366538) (далі – відповідач) про визнання протиправними дій і зобов`язання вчинити дії.

Ухвалою суду від 29.04.2022 позовну заяву залишено без руху та надано позивачу строк 10 днів з дати отримання ухвали для усунення її недоліків.

12 вересня 2022 року ухвалою суд прийняв до розгляду та відкрив провадження у справі щодо позовної заяви вх.№24904/22 від 25.08.2022, в якій позивачка змінила предмет позову та просила:

визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо відмови в здійсненні виплати перерахованої пенсії за період з 01.01.2018 до 31.12.2019, виходячи із 100% сум підвищення пенсії, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №103 “Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб”, з урахуванням виплачених сум;

зобов`язати відповідача здійснити виплату перерахованої пенсії за період з 01.01.2018 до 31.12.2019, виходячи із 100% сум підвищення пенсії, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №103 “Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб”, з урахуванням виплачених сум;

стягнути сплачений судовий збір у розмірі 992,40грн і розглянути справу правилами спрощеного провадження без виклику сторін.

Обґрунтовуючи зазначила, що зверталася з заявою до відповідача про виплату перерахованої пенсії за період з 01.01.2018 до 31.12.2019 у повному розмірі без урахування розстрочки з урахуванням виплачених сум. Відповідач листом відмовив у задоволенні заяви всупереч нормам законодавства.

Суд вирішив здійснювати розгляд справи правилами спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні). Також встановлено відповідачу строк, тривалістю 15 днів з дня отримання копії ухвали про відкриття провадження у справі, для надання відзиву на позовну заяву та доказів. Вказану ухвалу відповідач отримав 13.09.2022, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа.

28.09.2022 відповідач подав до суду відзив на позов, в якому просив відмовити у задоволенні позовних вимог. Стверджує, що позивачу у 2018 році перераховано пенсію за період з 01.01.2018 відповідно до постанови КМУ №103. Виплату перерахованих пенсій (з урахуванням доплат до попереднього розміру пенсій, підвищень, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством) проводити з 01.01.2018 необхідно в розмірах: з 01.01.2018 – 50%, з 01.01.2019 до 31.12.2019 – 75%, з 01.01.2020 – 100% суми підвищення пенсії. Проведений перерахунок пенсії не призвів до зменшення розміру пенсії, яку позивачка отримувала до цього і не є звуженням обсягу вже набутих нею прав. Стверджує, що не відмовляє у виплаті пенсії та не посилається на відсутність коштів як на причину невиконання свого обов`язку. Пенсія позивачці виплачується щомісячно і зазначає, що виплата підвищення в повному обсязі буде здійснена в порядку, який передбачений п.2 постанови КМУ №103. На час вчинення спірних дій зазначена постанова була чинна. Просив врахувати висновки Верховного Суду у постанові від 16.10.2019 у справі №2040/6740/18. Вважає, що позивач пропустив строк звернення до суду з позовною заявою та просив врахувати висновки, викладені в постановах Верховного Суду від 17.07.2018 у справі №521/21851/16-а та від 03.09.2021 у справі №460/1904/19.

Всі подані сторонами документи долучені судом до матеріалів адміністративної справи.

Оцінивши доводи сторін, дослідивши письмові докази, суд дійшов висновку, що позов підлягає частковому задоволенню, з огляду на таке.

Довідкою до акта огляду МСЕК серії 10 ААА №247405 підтверджується, що позивачці встановлена ІІ група інвалідності.

09.11.2021 представник позивачки звернулася від її імені заявою до відповідача, в якій просила перерахувати з 01.01.2018 та виплачувати позивачці пенсію з основним розміром пенсії на момент її первинного призначення без обмеження максимальним розміром з урахуванням 100% суми підвищення пенсії, визначеного станом на 01.03.2018, здійснивши виплату суми недоплаченої частини основного розміру пенсії з 01.01.2018.

Листом від 09.12.2021 №8704-8570/К-03/8-2300/21 відповідач повідомив. Згідно зі ст.44 Закону України №1058 заява на перерахунок пенсії та необхідні документи подаються особою за встановленим порядком до територіального органу Пенсійного фонду особисто. Подання адвокатом заяви про перерахунок пенсії певної особи ні Законом України №2262 та Порядком №45, ні Законом України №1058 не передбачено. Отже, відсутні законодавчі підстави для розгляду питання щодо перерахунку та виплати пенсії позивачці.

Тому позивачка звернулася в суд з позовом.

Щодо строків звернення до суду з позовом та врахування висновків Верховного Суду, викладених в постановах від 17.07.2018 у справі №521/21851/16-а та від 03.09.2021 у справі №460/1904/19, на які посилається відповідач, не підлягають врахуванню до спірних правовідносин, оскільки обставини справ та предмети не є подібними та стосувалися пропуску строку звернення до суду із позовами:

у справі №521/21851/16-а щодо зобов`язати відповідача негайно поновити права отримувати державні пенсії як інваліду-ліквідатору ЧАЕС 2-ї групи в розмірі 8,75 мінімальних пенсій за віком;

у справі №460/1904/19 щодо зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області нарахувати та виплатити компенсацію за втрату частини пенсії у зв`язку з порушенням строків виплати пенсії за період з березня 2012 року до липня 2017 року на суму пенсії 114686,63 грн відповідно до Закону України "Про індексацію грошових доходів населення".

КАС України у цій справі застосовується в редакції, що діє з 15.12.2017, на підставі Закону України “Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення перегляду судових рішень в апеляційному та касаційному порядку” (реєстр. №2314 від 25.10.2019). До вказаної дати процесуальні строки обчислювалися інакше. Тому судові рішення у справах, які вирішувалися за правилами, що діяли до 15.12.2017, не містять висновків про застосування норм щодо процесуальних строків, застосовних до цієї справи.

Водночас, відповідно до ч.2 ст.55 Закону України від 9 квітня 1992 року №2262-XII "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" нараховані суми пенсії, не отримані пенсіонером з вини органу Пенсійного фонду України, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів.

Оскільки позовна заява стосується виплати вже перерахованої пенсії, відсутні підстави вважати пропущеним строк звернення до суду. То ж доводи відповідача щодо пропуску строку звернення до адміністративного суду не обгрунтовані.

Надаючи оцінку спірним обставинам, суд врахував ч.2 ст.19 Конституції України, якою встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. У ч.1 ст.46 Конституції України закріплено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Відповідно до абзацу 18 ст.43 Закону України від 09.04.1992 №2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі – Закон №2262-ХІІ) у разі якщо на момент призначення або виплати пенсії відбулася зміна розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення та/або були введені для зазначених категорій осіб нові щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії у розмірах, встановлених законодавством, пенсія призначається з урахуванням таких змін та/або нововведень, а призначена пенсія підлягає невідкладному перерахунку.

Згідно з ч.4 ст.63 Закону №2262-ХІІ усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.

30 серпня 2017 року Кабінет Міністрів України прийняв постанову №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», яка набрала чинності з 1 березня 2018 року (далі – Постанова №704). Пунктом першим затверджено тарифну сітку розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців з числа осіб рядового, сержантського і старшинського складу, офіцерського складу (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу.

Пунктом першим постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» (у редакції від 21.02.2018) (далі – Постанова №103) постановлено перерахувати пенсії, призначені згідно із Законом №2262-ХІІ до 1 березня 2018 року (крім пенсій, призначених згідно із Законом особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) та поліцейським), з урахуванням розміру окладу за посадою, військовим (спеціальним) званням, відсоткової надбавки за вислугу років за відповідною або аналогічною посадою, яку особа займала на дату звільнення із служби (на дату відрядження для роботи до органів державної влади, органів місцевого самоврядування або до сформованих ними органів, на підприємства, в установи, організації, вищі навчальні заклади), що визначені станом на 1 березня 2018 року відповідно до Постанови КМУ №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб».

Згідно з п.2 постанови №103 доручено виплату перерахованих відповідно до пункту 1 цієї постанови підвищених пенсій (з урахуванням доплат до попереднього розміру пенсій, підвищень, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством (крім підвищень, додаткової пенсії, цільової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, що визначені законом) проводити з 1 січня 2018 року у таких розмірах:

з 1 січня 2018 р. - 50 відсотків;

з 1 січня 2019 р. по 31 грудня 2019 р. - 75 відсотків;

з 1 січня 2020 р. - 100 відсотків суми підвищення пенсії, визначеного станом на 1 березня 2018 року.

На підставі вказаних положень законодавства позивачці проведено перерахунок пенсії.

Спірним у цій справі є питання виплати позивачці суми підвищення пенсії після її перерахунку згідно з положеннями п.2 постанови КМУ №103. Зі вказаного питання суд урахував.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 грудня 2018 року у справі №826/3858/18, що залишене без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 05 березня 2019 року, пункти 1, 2 Постанови №103 визнані протиправними та нечинними.

Відповідно до ч.2 ст.265 КАС України нормативно-правовий акт втрачає чинність повністю або в окремій його частині з моменту набрання законної сили відповідним рішенням суду. Згідно з ч.1 ст.325 КАС України постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття.

Пунктом 24 Порядку №3-1 визначено, що про виникнення підстав для проведення перерахунку пенсій згідно зі статтею 63 Закону №2262-ХІІ уповноважені структурні підрозділи зобов`язані у п`ятиденний строк після прийняття відповідного нормативно-правового акта, на підставі якого змінюється хоча б один з видів грошового забезпечення для відповідних категорій осіб, або у зв`язку з уведенням для зазначених категорій військовослужбовців нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством, повідомити про це орган, що призначає пенсії. Органи, що призначають пенсії, протягом п`яти робочих днів після надходження такого повідомлення подають до відповідних уповноважених структурних підрозділів списки осіб, яким необхідно провести перерахунок пенсії (додаток 5). Після одержання списків осіб уповноважені структурні підрозділи зазначають у них зміни розмірів грошового забезпечення для перерахунку раніше призначених пенсій і в п`ятиденний строк після надходження передають їх до відповідних органів, що призначають пенсії.

Зазначений пункт 24 проаналізований ВС у п.33 рішення від 17 грудня 2019 року у зразковій справі №160/8324/19. Зокрема, зазначено, що підставою для вчинення дій, спрямованих на перерахунок раніше призначених пенсій, може бути як відповідна заява пенсіонера та додані до неї документи, так і рішення, прийняте Кабінетом Міністрів України, про що державні органи, визначені Порядком № 45, повідомляють орган ПФУ.

«Порядок проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 13 лютого 2008 року № 45 (далі – Порядок №45).

Постановою Кабінету Міністрів України від 14.08.2019 №804 "Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян" (далі – Постанова №804) установлено, що виплата пенсій, призначених згідно із Законом України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" до 1 березня 2018р. (крім пенсій, призначених згідно із зазначеним Законом особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) та поліцейським) та перерахованих з 1 січня 2018 р. з урахуванням розміру окладу за посадою, військовим (спеціальним) званням, відсоткової надбавки за вислугу років за відповідною або аналогічною посадою, яку особа займала на дату звільнення із служби (на дату відрядження для роботи до органів державної влади, органів місцевого самоврядування або до сформованих ними органів, на підприємства, в установи, заклади вищої освіти), що визначені станом на 1 березня 2018 р. відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017р. №704 “Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб”, здійснюється у 2019 році в розмірі 75 відсотків суми підвищення пенсії, визначеної станом на 1 березня 2018 року.

Вказана постанова набрала чинності з 04.09.2019.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 23.01.2020 у справі №640/19133/19, що залишене без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 30 березня 2020 року, Постанову №804 визнано протиправною та нечинною.

Відповідно до ч.5 ст.242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Так, Верховний Суд у постанові від 06 липня 2022 року у справі №440/4978/19 щодо подібних правовідносин зазначив: «… Верховний Суд неодноразово наголошував, що суди не повинні застосовувати положення нормативно-правових актів, які не відповідають Конституції та законам України, незалежно від того, чи оскаржувались такі акти в судовому порядку та чи є вони чинними на момент розгляду справи, тобто згідно з правовою позицією Верховного Суду такі правові акти (як закони, так і підзаконні акти) не можуть застосовуватися навіть у випадках, коли вони є чинними (постанови від 12.03.2019 у справі N913/204/18, від 10.03.2020 у справі N160/1088/19).

Така ж правова позиція була неодноразово викладена й у постановах Верховного Суду України, зокрема у постанові від 10 лютого 2016 року у справі N537/5837/14-а, де суд зазначив, що, керуючись принципом законності та виходячи із визначених у частині четвертій статті 9 КАС (у редакції, чинній на час прийняття судових рішень) загальних засад пріоритетності законів над підзаконними актами, для визначення розміру разової грошової допомоги учасникам бойових дій у 2014 році слід застосовувати не постанову Кабінету Міністрів України, а закон.

Отже, з урахуванням вимог статті 7 КАС, а також того, що Верховний Суд постановою від 12 листопада 2019 року у справі N826/3858/18 встановив, що пункти 1, 2 Постанови N103 та зміни до пункту 5 і додатка 2 Порядку N 45 є протиправними й такими, що не відповідають правовим актам вищої юридичної сили, суди у період чинності цих норм постанови Кабінету Міністрів України повинні застосовувати Закон N 2262-XII (безвідносно до того, чи скасовані ці норми судом), хоч ці норми й не були скасовані на момент спірних правовідносин.

Така правова позиція була в черговий раз підтримана Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 09.06.2022 у справі N 520/2098/19 (провадження 11-325апп21).

З огляду на викладене позивач має право отримувати пенсію, перерахунок якої здійснено з 01.01.2018 на підставі Закону N2262-XII, з урахуванням 100 % виплати підвищення пенсії саме з 01.01.2018, а не з моменту набрання 05.03.2019 законної сили рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.12.2018 у справі N 826/3858/18.».

Отже, під час перерахунку з 01.01.2018 пенсія позивачці повинна бути виплачена з урахуванням 100% суми підвищення. Доводи відповідача щодо того, що постанова №103 на дату вчинення спірних дій була чинною та підлягала застосуванню, не обґрунтовані.

Згідно з ч.2 ст.46 Закону України від 9 липня 2003 року №1058-IV "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" нараховані суми пенсії, не отримані з вини органу, що призначає і виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів.

Відповідач проводив виплати пенсії позивачці у розмірах підвищення, що не відповідають вказаним вище висновкам Верховного Суду, а саме з 01.01.2018 – 50% та з 01.01.2019 до 31.12.2019 – 75%. Оскільки такі дії відповідача призвели до незаконного зменшення розміру пенсії позивачки саме вони є протиправними, а не бездіяльність (пасивна поведінка) як заявляє у позовній вимозі позивачка. Тому така позовна вимога не обґрунтована та задоволенню не підлягає.

Дотримуючись завдання адміністративного судочинства, визначеного в ст.2 КАС України, суд дійшов висновку, що належним і ефективним способом повного відновлення порушеного права є визнання протиправними дій відповідача щодо зменшення розміру пенсії позивачки за рахунок виплати з 01.01.2018 до 50% та з 01.01.2019 до 31.12.2019 до 75% суми підвищення пенсії та зобов`язання відповідача здійснити з 01.01.2018 виплату перерахованої пенсії за період з 01.01.2018 до 31.12.2019 виходячи із 100% сум підвищення пенсії, передбаченої постановою №103, з урахуванням виплачених сум.

Посилання відповідача на необхідність застосування висновків Верховного Суду у постанові від 16.10.2019 у справі №2040/6740/18 не обґрунтовані, оскільки з дати його винесення істотно змінилося нормативне регулювання таких правовідносин. Дискреційним є повноваження суб`єкта владних повноважень у разі, якщо у правовідносинах він може обрати декілька видів рішень чи дій, кожна з яких є законною. Тому виплата пенсії за умови наявності підстав для її вчинення не є дискреційним.

Отже, позовні вимоги обґрунтовані у вказаних вище частинах та підлягають частковому задоволенню.

Зважаючи на відсутність доказів понесення позивачем судових витрат зі сплати судового збору за звернення з позовною заявою до адміністративного суду, відсутні підстави для їх розподілу відповідно до ст.139 КАС України.

Керуючись ст.ст.2-20, 72-78, 132-139, 242-245, 255, 295 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

1. Адміністративний позов адвоката Драгомирової О.М. від імені ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області щодо зменшення розміру пенсії ОСОБА_1 за рахунок виплати їй з 01.01.2018 – 50% та з 01.01.2019 до 31.12.2019 – 75% суми підвищення пенсії.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області (18000, м.Черкаси, вул.Смілянська, буд.23; код ЄДРПОУ 21366538) здійснити ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) виплату перерахованої пенсії за період з 01.01.2018 до 31.12.2019, виходячи із 100% сум підвищення пенсії, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №103 “Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб”, з урахуванням виплачених сум.

У задоволенні інших позовних вимог відмовити.

2. Судові витрати розподілу не підлягають.

3. Копію рішення направити учасникам справи.

4. Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. Апеляційна скарга може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного його тексту.

Суддя Анжеліка БАБИЧ

Рішення ухвалене, складене у повному обсязі та підписане 11.10.2022.