Рішення № 106692411, 15.09.2022, Дарницький районний суд міста Києва

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА

справа № 753/1108/21

провадження № 2/753/1233/22

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" вересня 2022 р. Дарницький районний суд міста Києва у складі:

головуючого судді: Сирбул О.Ф. ,

за участю секретаря: Лаптєвої Ю.М.

представника позивача ОСОБА_1

представника відповідача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Гарант Капітал" про визнання майнових прав на об`єкт незавершеного будівництва,

В С Т А Н О В И В :

У січні 2021 року позивач ОСОБА_3 звернулась до суду із позовом до відповідача АТ АКБ «АРКАДА» про визнання майнових прав на об`єкт незавершеного будівництва, у якому просить визнати за нею майнове (речове) право на однокімнатну квартиру АДРЕСА_1 . Вимоги позовної заяви мотивовано тим, що між ОСОБА_3 та ПАТ АКБ «Аркада» укладено Договір №84703 від 16.01.2018 про участь у Фонді фінансування будівництва. Предметом договору є квартира АДРЕСА_2 . Загальна вартість об`єкта інвестування складає 683 226 грн. 30 коп. Позивачем в повному обсязі було виконано умови договору зі сплати на суму 683 226 грн. 30 коп., про що свідчать платіжні документи. 13.05.2019 позивачу було видано Свідоцтво про участь у ФФБ виду А «Патріотика» за програмою ТОВ «Будеволюція» (Договір №84703 від 16 січня 2018 року) на квартиру АДРЕСА_3 . 15.09.2018 між АТ АКБ «АРКАДА», що є правонаступником ПАТ АКБ «АРКАДА» (Управитель) та ОСОБА_3 підписано Додаткову угоду до договору №84703 про участь у ФФБ від 16 січня 2018 року, в якій зазначено про зміну найменування Управителя з «ПАТ АКБ «АРКАДА» на «АТ АКБ «АРКАДА» (п.1.). 13.05.2019 між АТ АКБ «АРКАДА» та ОСОБА_3 було укладено Договір №84703 про уступку майнових прав, за яким Банк уступає Довірителю, а Довіритель приймає від Банку майнові права на зазначений у п. 3 цього Договору об`єкт інвестування, закріплений за Довірителем на підставі Договору про участь у ФФБ (п.1). Банк підтверджує, що майнові права на об`єкт інвестування були набуті ним відповідно до умов Генерального договору від 19.05.2014, укладеного між Банком та ТОВ «Будеволюція», за програмою якого Банк створив і є Управителем Фонду фінансування будівництва виду А в рамках Закону України «Про фінансово-кредитні механізми і управління майном при будівництві житла та операціях з нерухомістю» (п.2). Управителем АТ АКБ «Аркада» було направлено на адресу Довірителя ( ОСОБА_3 ) Лист від 05.11.2019 №4239/7/1 в якому доводиться до відома Довірителя інформація отримана від Забудовника щодо зміни запланованих дат введення в експлуатацію та передачі під заселення житлового будинку АДРЕСА_4 . Так, запланована дата введення будинку в експлуатацію-січень 2020 р., під заселення - березень 2020 року. Вчетверте, було перенесення запланованих дат, про що повідомлено Листом від 06.08.2020р. №2302/7/1 про зміни запланованих строків. Запланована дата введення будинку в експлуатацію-жовтень 2020 року під заселення-листопад 2020 року. Однак, станом на момент звернення з позовом, будівництво не відновлено. Будинок не введено в експлуатацію. Окрім того, рішенням Господарського суду міста Києва у справі № 910/14861/20 від 25.11.2020 замінено управителя Фонду фінансування будівництва виду А "Патріотика" за програмою ТОВ "Будеволюція" з Акціонерного товариства Акціонерного комерційного банк "Аркада" на нового управителя Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Гарант Капітал". Захист майнових прав здійснюється у порядку, визначеному законодавством, а якщо такий спеціальний порядок не визначений, захист майнового права здійснюється на загальних підставах цивільного законодавства. Позивачем в повному обсязі виконано взяті зобов`язання за Договором, однак відповідачем не виконано зобов`язання в обумовлений строк. Несвосчасне виконання умов договору в частині дотримання строків здачі в експлуатацію, порушує права позивача як добросовісного покупця. Окрім того, у позивача немає впевненості в тому, що на об`єкт інвестування не претендує жодна інша особа, оскільки договір нотаріально не посвідчувався.

Враховуючи ту обставину, що введення об`єкта будівництва в експлуатацію не відбулось у встановлені договором строки, будівництво не відбувається тривалий час, при цьому, позивач за даним позовом сплатив повну вартість за договором, вказані обставини ставлять під сумнів можливість виконання підрядником своїх зобов`язань за договором в зв`язку з чим є необхідність у визнанні майнових прав за позивачем на об`єкт незавершеного будівництва. Враховуючи реальні обставини, які становлять загрозу в передачі майнових прав, визнання майнових прав на об`єкти незавершеного будівництва є засобом захисту, який позивач визначив у спірному позовному провадженні.

Ухвалою суду від 25.01.2021 відкрито провадження у справі, призначено розгляд справи за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою суду від 27.05.2021 замінено первісного відповідача АТ АКБ «АРКАДА» на належного відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Гарант Капітал" у цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до АТ АКБ «АРКАДА» про визнання майнових прав на об`єкт незавершеного будівництва.

Ухвалою суду від 27.10.2021 закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до розгляду в судовому засіданні.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі, з підстав, зазначених в позові.

У судовому засіданні представник відповідача заперечував проти задоволення позовних вимог, вказуючи на те, що позивачем не надано жодних доказів на підтвердження того, що відповідач ТОВ «ФК «ГАРАНТ КАПІТАЛ» не визначає або оспорює право власності позивача на майнові права на об`єкт інвестування. Договір про уступку майнових прав № 84703 від 13.05.2019 є чинним, відповідачем не оспорювався. Об`єкт інвестування (квартира) нікому іншому не продана.Відповідач ТОВ «ФК «ГАРАНТ КАПІТАЛ» визнає та не оспорює право власності позивача на майнові права на квартиру АДРЕСА_5 , цей позов не підлягає задоволенню.

Заслухавши пояснення позивача та його представника, розглянувши подані сторонами документи, всебічно, повно та об`єктивно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, що мають істотне значення для правильного вирішення справи по суті та на яких ґрунтується позовні вимоги, оцінивши докази на предмет належності, достовірності та допустимості у їх сукупності, вважає, що в позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Однією із основоположних засад цивільного законодавства є добросовісність (пункт 6 статті 3 ЦК України) і дії учасників цивільних правовідносин мають бути добросовісними. Тобто, відповідати певному стандарту поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав свобод чи законних інтересів.

Разом з тим, передбачені ст.ст. 12, 13 ЦПК України засади змагальності та диспозитивності цивільного судочинства визначають основні правила, в межах яких мають діяти особи, що беруть участь у справі, та суд при вирішенні справи.

Як вбачається з матеріалів справи, між ОСОБА_3 (далі-Довіритель) та ПАТ АКБ «Аркада» (далі-Управитель) укладено Договір №84703 від 16.01.2018 про участь у Фонді фінансування будівництва. Предметом договору є квартира АДРЕСА_2 .

Загальна вартість об`єкта інвестування складає 683 226 грн. 30 коп.

За цим Договором Довіритель на підставі повного визнання ним Правил фонду фінансування будівництва "Патріотика" за програмою ТОВ "Будеволюція" (нова редакція), що затверджені рішенням Правління ПАТ АКБ "АРКАДА" (Протокол N945 від 29.05.2017), надає свою згоду на участь у фонді фінансування будівництва виду А "Патріотика" за програмою ТОВ "Будеволюція".

Об`єктом будівництва за цим Договором є житлові масиви у Дарницькому р-ні м. Києва; складова частина об`єкта будівництва житловий будинок, АДРЕСА_4 (26 поверхів; панельний) у складі: Багатоповерхові житлові будинки з об`єктами торговельно-офісно-розважального та соціально-побутового призначення, що буде споруджений за адресою між АДРЕСА_4 , будівництво якого організовує Забудовник ТОВ "Будеволюція" та фінансує Управитель за рахунок отриманих в управління від Довірителів коштів. Запланована дата введення Забудовником об`єкта будівництва в експлуатацію: складова частина об`єкта будівництва житловий будинок АДРЕСА_4 у складі: Багатоповерхові житлові будинки з об`єктами торговельно-офісно-розважального та соціально-побутового призначення між вул. Бориса Гмирі та АДРЕСА_4 - жовтень 2019 року.

Вимірна одиниця об`єкта будівництва: 1,00 кв.м.

Для закріплення об`єкта інвестування Довіритель протягом 2 банківських днів з дня підписання цього Договору вносить на рахунок Управителя, з дотриманням порядку, встановленого у підпункті 27.1 цього Договору, кошти в розмірі 199 581,88 гривень, що становить не менше 30,00 відсотків вартості об`єкта інвестування, визначеного сторонами у пункті 6 цього Договору, за поточною ціною вимірної одиниці об`єкта інвестування, встановпеної за згодою сторін на день внесення коштів.

Довіритель може отримати у власність закріплений за чим об`єкт інвестування після введення об`єкта будівництва в експлуатацію відповідно до Правил фонду та цього Договору.

Після внесення Довірителем коштів відповідно до пункту 15 цього Договору Управитель закріплює за Довірителем у порядку, передбаченому Правилами фонду, відповідну кількість вимірних одиниць об`єкта інвестування відповідно до поточної ціни вимірної одиниці об`єкта інвестування та видає Довірителю Свідоцтво про участь у фонді.

Право вимоги на відповідну кількість вимірних одиниць об`єкта інвестування виникає у Довірителя з дати передачі коштів в управління.

Після 100% інвестування Довірителем закріпленого за ним об`єкта інвестування Управитель передає Довірителеві майнові права на цей об`єкт інвестування за Договором про уступку майнових прав.

15 вересня 2018 року між АТ АКБ «АРКАДА», що є правонаступником ПАТ АКБ «АРКАДА» (Управитель) та ОСОБА_3 підписано Додаткову угоду до договору №84703 про участь у ФФБ від 16 січня 2018 року, в якій зазначено про зміну найменування Управителя з «ПАТ АКБ «АРКАДА» на «АТ АКБ «АРКАДА» (п.1.).

13 травня 2019 року між АТ АКБ «АРКАДА» та ОСОБА_3 було укладено Договір №84703 про уступку майнових прав, за яким Банк уступає Довірителю, а Довіритель приймає від Банку майнові права на зазначений у п. 3 цього Договору об`єкт інвестування, закріплений за Довірителем на підставі Договору про участь у ФФБ (п.1). Банк підтверджує, що майнові права на об`єкт інвестування були набуті ним відповідно до умов Генерального договору від 19.05.2014, укладеного між Банком та ТОВ «Будеволюція», за програмою якого Банк створив і є Управителем Фонду фінансування будівництва виду А в рамках Закону України «Про фінансово-кредитні механізми і управління майном при будівництві житла та операціях з нерухомістю» (п.2).

Управителем АТ АКБ «Аркада» було направлено на адресу Довірителя Лист від 05.11.2019 №4239/7/1 згідно якого повідомлено Довірителя щодо зміни запланованих дат введення в експлуатацію та передачі під заселення житлового будинку АДРЕСА_4 .

На виконання договірних зобов`язань, позивачем сплачено грошові кошти за вказаним договором на користь АТ АКБ «Аркада» у сумі 683 226 грн. 30 коп.

Вказана обставина стороною відповідача не заперечувалась.

Так, запланована дата введення будинку в експлуатацію-січень 2020 року, під заселення- березень 2020 р.

13 травня 2019 року ОСОБА_3 було видано Свідоцтво про участь у ФФБ виду А «Патріотика» програмою ТОВ «Будеволюція» (Договір №84703 від 16 січня 2018 року) на квартиру АДРЕСА_3 .

Рішенням Господарського суду міста Києва у справі № 910/14861/20 від 25.11.2020 замінено управителя Фонду фінансування будівництва виду А "Патріотика" за програмою ТОВ "Будеволюція" з Акціонерного товариства Акціонерного комерційного банк "Аркада" на нового управителя Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Гарант Капітал".

Заплановані дати введення будинку в експлуатацію систематично змінюються забудовником, що вбачається з листів до позивача про зміни запланованих строків. Чергова запланована дата введення будинку в експлуатацію була запланована на жовтень 2020 року, під заселення-листопад 2020 року.

Таким чином, з пояснень учаників справи судом встановлено, що житловий будинок у визначений попереднім договором строк введено в експлуатацію не було, будівництво об`єкту не здійснюється, відповідно право власності позивача не зареєстроване, чим порушені її права.

Таким чином, до ТОВ «ГАРАНТ КАПІТАЛ», як нового управителя ФФБ «ПАТРІОТИКА» перейшли всі права та обов`язки щодо довірителів цього ФФБ, у силу Закону України «Про фінансово-кредитні механізми і управління майном при будівництві житла та операціях з нерухомістю», у зв`язку з ухваленням рішення суду про заміну управителя ФФБ на нового управителя.

Європейський суд з прав людини зауважує, що національні суди мають вибирати способи такого тлумачення, які зазвичай можуть включати акти законодавства, відповідну практику, наукові дослідження тощо (VOLOVIK v. UKRAINE, № 15123/03, § 45, ЄСПЛ, 06 грудня 2007 року).

Верховенство права вимагає від держави його втілення у правотворчу та правозастосовну діяльність (пункт 4.1. Рішення Конституційного Суду України від 02 листопада 2004 року № 15-рп/2004).

Загальними засадами цивільного законодавства є, зокрема, справедливість, добросовісність та розумність (пункт 6 статті 3 ЦК Украйни).

Дії учасників цивільних правовідносин мають бути добросовісними, тобто відповідати певному стандарту поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення.

Тлумачення як статті 3 ЦК України загалом, так і пункту 6 статті 3 ЦК України, свідчить, що загальні засади (принципи) цивільного права мають фундаментальний характер й інші джерела правового регулювання, в першу чергу, акти цивільного законодавства, мають відповідати змісту загальних засад. Це, зокрема, проявляється в тому, що загальні засади (принципи) є по своїй суті нормами прямої дії та повинні враховуватися, зокрема, при тлумаченні норм, що містяться в актах цивільного законодавства.

Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (частина перша статті 15, частина перша статті 16 ЦК України).

Тлумачення пункту 1 частини другої статті 16 ЦК України свідчить, що по своїй суті такий спосіб захисту як визнання права може застосовуватися тільки тоді, коли суб`єктивне цивільне право виникло і якщо це право порушується (оспорюється або не визнається) іншою особою.

Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках (абзац 12 частини другої статті 16 ЦК України).

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону (частина перша та друга статті 5 ЦПК України).

Тлумачення вказаних норм свідчить, що цивільні права/інтереси захищаються у спосіб, який передбачений законом або договором, та є ефективним для захисту конкретного порушеного або оспорюваного права/інтересу позивача. Якщо закон або договір не визначають такого ефективного способу захисту, суд відповідно до викладеної в позові вимоги позивача може визначити у рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону. При розгляді справи суд має з`ясувати: чи передбачений обраний позивачем спосіб захисту законом або договором; чи передбачений законом або договором ефективний спосіб захисту порушеного права/інтересу позивача; чи є спосіб захисту, обраний позивачем, ефективним для захисту його порушеного права/інтересу у спірних правовідносинах. Якщо суд зробить висновок, що обраний позивачем спосіб захисту не передбачений законом або договором та/або є неефективним для захисту порушеного права/інтересу позивача, у цих правовідносинах позовні вимоги останнього не підлягають задоволенню. Однак, якщо обраний позивачем спосіб захисту не передбачений законом або договором, проте є ефективним та не суперечить закону, а закон або договір у свою чергу не визначають іншого ефективного способу захисту, то порушене право/інтерес позивача підлягає захисту обраним ним способом.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 жовтня 2019 року в справі № 761/5156/13-ц (провадження № 14-425цс19) зазначено, що «враховуючи характер спірних правовідносин, а також встановлені судами попередніх інстанцій обставини, Велика Палата Верховного Суду вважає, що обраний позивачкою спосіб захисту порушених прав не заборонений законом та у світлі цієї справи є ефективним, оскільки іншим шляхом захистити її права позивачка не могла. Тому необґрунтованими є доводи касаційної скарги щодо неналежності такого обраного позивачкою способу захисту її прав як визнання за нею майнових прав на квартиру як на частку в об`єкті незавершеного будівництва».

Можливість застосування такого способу захисту як визнання майнових прав за інвестором підтверджена й у постанові Великої Палати Верховного Суду від 14 вересня 2021 року в справі № 359/5719/17 (провадження № 14-8цс21), у якій зазначено, що інвестор наділений правами, тотожними правам власника нерухомого майна, пов`язаними зі створенням об`єкту нерухомого майна, а тому в разі порушення його речових прав він має право на звернення до суду за їх захистом шляхом пред`явлення позову про визнання за ним його майнових прав.

У загальних положеннях про зобов`язання передбачено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості (стаття 509 ЦК України).

Відповідно до статті 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (частина перша статті 526 ЦК України).

За положеннями статті 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до статті 177 ЦК України об`єктами цивільних прав є речі, у тому числі гроші та цінні папери, інше майно, майнові права, результати робіт, послуги, результати інтелектуальної, творчої діяльності, інформація, а також інші матеріальні і нематеріальні блага.

У частині першій статті 179 ЦК України надано визначення речі як предмета матеріального світу, щодо якого можуть виникати цивільні права та обов`язки.

До нерухомих речей (нерухоме майно, нерухомість) належать земельні ділянки, а також об`єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення (частина перша статті 181 ЦК України).

Також у статті 182 цього Кодексу передбачено, що право власності та інші речові права на нерухомі речі, обтяження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації.

Стаття 190 ЦК України визначає майно особливим об`єктом, яким вважаються окрема річ, сукупність речей, а також майнові права та обов`язки. Окремо вказано, що майнові права є неспоживчою річчю та визнаються речовими правами.

Майновими правами визнаються будь-які права, пов`язані з майном, відмінні від права власності, у тому числі права, які є складовими частинами права власності (права володіння, розпорядження, користування), а також інші специфічні права (права на провадження діяльності, використання природних ресурсів тощо) та права вимоги (абзац третій частини другої статті 3 Закону України від 12 липня 2001 року № 2658-ІІІ «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність»).

Закон України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» дає визначення поняття «майнові права», які можуть оцінюватися, як будь-які права, пов`язані з майном, відмінні від права власності, у тому числі права, які є складовими частинами права власності (права володіння, розпорядження, користування), а також інші специфічні права (права на провадження діяльності, використання природних ресурсів тощо) та права вимоги (частина друга стаття 3 Закону).

Захист майнових прав здійснюється у порядку, визначеному законодавством, а якщо такий спеціальний порядок не визначений, захист майнового права здійснюється на загальних підставах цивільного законодавства.

Згідно ч. 5 ст. 7, ст. 4 Закону України «Про інвестиційну діяльність» інвестор має право володіти, користуватися і розпоряджатися об`єктами та результатами інвестицій й об`єктами інвестиційної діяльності можуть бути будь-яке майно, а також майнові права.

Відповідно до положення статті 19 Закону України «Про інвестиційну діяльність», захист інвестицій - це комплекс організаційних, технічних та правових заходів, спрямованих на створення умов, які сприяють збереженню інвестицій, досягненню цілі внесення інвестицій, ефективній діяльності об`єктів інвестування та реінвестування, захисту законних прав та інтересів інвесторів, у тому числі права на отримання прибутку (доходу) від інвестицій. З метою забезпечення сприятливого та стабільного інвестиційного режиму держава встановлює державні гарантії захисту інвестицій.

Майнові права на нерухомість, що є об`єктом будівництва (інвестування), не є речовими правами на чуже майно, оскільки об`єктом цих прав не є «чуже майно», а також не є правом власності, оскільки об`єкт будівництва (інвестування) не існує на момент встановлення іпотеки, а тому не може існувати й право власності на нього.

Відповідно до пунктів 21, 24 рішення від 01 червня 2006 року у справі «Федоренко проти України» (№ 25921/02) Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) вказав, що право власності може бути «існуючим майном» або «виправданими очікуваннями» щодо отримання можливості ефективного використання права власності чи «законними сподіваннями» отримання права власності. Аналогічна правова позиція сформульована ЄСПЛ і в справі «Стреч проти Сполученого Королівства», заява № 44277/98).

В іншій справі «Н.К.М. проти Угорщини» (NKM v. Hungary, скарга № 66529/11) у рішенні від 14 травня 2013 року ЄСПЛ зазначив, що «правомірні очікування» підлягають захисту як власне майно і майнові права.

У постанові від 30 січня 2013 року № 6-168цс12 Верховний Суд України визначив майнове право як «право очікування», яке є складовою частиною майна як об`єкта цивільних прав.

Майнове право - це обмежене речове право, за яким власник цього права наділений деякими, але не всіма правами власника майна, і яке свідчить про правомочність його власника отримати право власності на нерухоме майно або інше речове право на певне майно в майбутньому.

Вказане свідчить про те, що громадяни мають бути впевненими у своїх законних очікуваннях, а також у тому, що набуте ними на законних підставах право, його зміст та обсяг буде ними реалізовано.

Визнання за особою майнових прав як різновид загального способу захисту - визнання права, може бути використаний не тільки в речово-правових відносинах, але й у зобов`язально-правових, так як сам по собі факт перебування осіб у тих чи інших відносинах, у тому числі договірних, не може перешкоджати застосуванню до цих відносин норм інститутів загальної частини цивільного права.

Власником об`єкта будівництва або результату інших будівельних робіт є замовник, якщо інше не передбачено договором (ст. 876 ЦК України).

Захист майнових прав здійснюється в порядку, визначеному законодавством, а якщо такий спеціальний порядок не визначений, захист майнового права здійснюється на загальних підставах цивільного законодавства.

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом (частина перша статті 611 ЦК України).

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).

Тлумачення статті 629 ЦК України свідчить, що в ній закріплено один із фундаментів на якому базується цивільне право - обов`язковість договору. Тобто з укладенням договору та виникненням зобов`язання його сторони набувають обов`язки (а не лише суб`єктивні права), які вони мають виконувати.

За умови коли позивач сплатив встановлену у договорі загальну вартість майнових прав на житлове приміщення у визначені в договорі строки, що підтверджується наявністю довідки про 100% фінансування за відповідним договором, а відповідач у встановлені договором строки не завершив будівництво об`єкту, не ввів об`єкт в експлуатацію, і завершення ним будівництва є сумнівним з огляду на те, що будівництво не ведеться, суд дійшов висновку про наявність порушення прав позивача та необхідність їх захисту в судовому порядку.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 лютого 2019 року в справі № 761/32696/13-ц (провадження № 14-606цс18) зазначено, що захист майнових прав здійснюється у порядку, визначеному законодавством, а якщо такий спеціальний порядок не визначений, захист майнового права здійснюється на загальних підставах цивільного законодавства. Встановивши під час розгляду справи, що відповідачем не виконувалися належним чином взяті на себе зобов`язання, а також, враховуючи, що будинок на той час не було введено в експлуатацію, з урахуванням повної та вчасної сплати пайових внесків, суд першої інстанції, з висновками якого погодився й апеляційний суд, дійшов обґрунтованого висновку про визнання за позивачем майнових прав на вищевказані спірні об`єкти.

Аналогічний правовий висновок міститься у постанові Великої Палати Верховного Суду від 20 березня 2019 року у справі №761/20612/15-ц (провадження № 14-39цс19).

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 жовтня 2019 року в справі № 761/5156/13-ц (провадження № 14-425цс19) вказано, що: «під майновим правом слід розуміти «право очікування», що є складовою частиною майна як об`єкта цивільних прав. Майнове право засвідчує правомочність його власника отримати право власності на нерухоме майно чи інше речове право на відповідне майно в майбутньому. Тобто, майнове право - це обмежене речове право, за яким його власник наділений певними, але не всіма, правами щодо майна (див. постанову Верховного Суду України від 30 березня 2016 року у справі № 6-265цс16). Боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту (стаття 527 ЦК України). Відповідно до статті 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Власником об`єкта будівництва або результату інших будівельних робіт є замовник, якщо інше не передбачено договором (стаття 876 ЦК України). Оскільки відповідач не виконав належним чином зобов`язань за договором, не визнає майнових прав позивачки на спірне нерухоме майно, хоч вона і сплатила пайові внески у повному обсязі, тобто вчинила дії, спрямовані на виникнення юридичних фактів, необхідних і достатніх для отримання права вимагати переходу майнових прав на об`єкт, суд першої інстанції, з висновками якого погодився й апеляційний суд, обґрунтовано вважав, що є підстави для визнання за позивачкою майнових прав на квартиру».

Аналогічні висновки зробила Велика Палата Верховного Суду у постановах від 27 лютого 2019 року у справі № 761/32696/13-ц, від 03 квітня 2019 року у справі № 761/9951/15-ц, від 29 травня 2019 року у справі № 761/20844/13-ц, від 20 березня 2019 року у справі №761/20612/15-ц та від 11 вересня 2019 року в справі №1522/16455/12.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 14 вересня 2021 року у справі № 359/5719/17 (провадження № 14-8цс21) зазначено, що: «13 травня 2019 року Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду в межах справи № 760/17864/16-ц (провадження № 61-699св17) підтвердив раніше сформовану позицію, викладену в постановах від 20 березня 2019 року у справі № 761/20612/15-ц (провадження № 14-39цс19) та від 27 лютого 2019 року у справі № 761/32696/13-ц (провадження № 14-606цс18), яка полягає в тому, що в разі невиконання забудовником належним чином взятих на себе зобов`язань, а також відсутності факту введення будинку в експлуатацію, з урахуванням повної та вчасної сплати пайових внесків, ефективним способом захисту порушених прав є визнання майнових прав на об`єкт інвестування. Інвестор після виконання ним фінансових зобов`язань за укладеними договорами купівлі-продажу цінних паперів та резервування об`єкта нерухомості (чи аналогічними правочинами, що підтверджують здійснення інвестування) отримує документи, які підтверджують реальність такого правочину та встановлюють для нього його особисті майнові права на конкретний об`єкт нерухомого майна. Для отримання права власності на такий об`єкт нерухомості інвестор має трансформувати свої майнові права у власність шляхом державної реєстрації речових прав на цей об`єкт нерухомості, але виконати це можна лише за умов завершення будівництва новоствореного об`єкта нерухомості відповідно вимог чинного законодавства та прийняття такого нерухомого майна до експлуатації (статті 328, 331 ЦК України). Отже саме інвестор є особою, яка первісно набуває право власності на об`єкт нерухомого майна, що споруджений за його кошти. Інвестор наділений правами, тотожними правам власника нерухомого майна, пов`язаними зі створенням об`єкту нерухомого майна, а тому в разі порушення його речових прав він має право на звернення до суду за їх захистом шляхом пред`явлення позову про визнання за ним його майнових прав.

Таким чином, оскільки квартира є оплаченим позивачем об`єктом, який після завершення будівництва стає окремим майном, то до завершення будівництва об`єкту нерухомого майна, в якому знаходиться квартира, та прийняття його до експлуатації - позивачу належить не право власності на квартиру, а майнові права на неї, зокрема, на фактично оплачені квадратні метри.

Суд дійшов висновку про невизнання та порушення прав позивача на житлове приміщення згідно договору №84703 від 16.01.2018, адже маючи обґрунтовані та законні сподівання позивач позбавлений можливості отримання майнових прав внаслідок недобросовісної поведінки продавця у зв`язку з порушенням термінів побудови та здачі об`єкта в експлуатацію при повній сплаті позивачем передбаченої договором загальної вартості майнових прав.

Згідно із ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Частиною 2 статті 11 ЦК України, встановлено, що підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст.ст. 202, 204 ЦК України, правочином є дія, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

З урахуванням того, що згідно із ст. 626 ЦК України договором є домовленість, спрямована на виникнення, зміну та припинення прав та обов`язків, укладення з позивачкою Попереднього договору та Договору про забезпечення виконання зобов`язань є дією, спрямованою на набуття цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цьогокодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно із ст.ст. 610, 611 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання, і у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплатою неустойки і відшкодування збитків та моральної шкоди.

Згідно статті 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Аналізуючи зібрані по справі докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, а тому такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ст.ст. 133, 141 ЦПК України суд вважає необхідним стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Гарант Капітал" на користь позивача понесені судові витрати.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 4, 10, 12-13, 76-80, 133, 141, 200, 206, 263-265, 268, 354, 355 ЦПК України, ст.ст. 3, 15, 16, 177, 179, 181, 182, 190, 509, 525, 526, 527, 530, 610, 611, 629, 876 ЦК України, Законом України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні», суд, -

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_3 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Гарант Капітал" про визнання майнових прав на об`єкт незавершеного будівництва - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_1 ) майнове право на: однокімнатну квартиру АДРЕСА_1 .

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Гарант Капітал" (код ЄДРПОУ 42093595) на користь ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_1 ) судовий збір у розмірі 6 832 (шість тисяч вісімсот тридцять дві) гривні 27 копійок.

Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.

Суддя: