Ухвала суду № 106691817, 05.10.2022, Київський районний суд м. Одеси

Справа № 520/15041/14-к

Провадження № 1-кп/947/395/22

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(про застосування заходів забезпечення кримінального провадження та проведення слідчих (розшукових) дій під час судового провадження; встановлення процесуальних строків для надання доказів сторони обвинувачення)

05.10.2022 року місто Одеса

Київський районний суд м. Одеси, у складі:

Головуючого судді ОСОБА_1 ,

при секретарі ОСОБА_2 ,

за участю:

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинувачених ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,

захисника ОСОБА_6 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні обвинувальний акт та додані до нього матеріали, у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42014160000000256 від 11.06.2014 року, відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.368 КК України,

ВСТАНОВИВ:

До Київського районного суду м. Одеси надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_4 та ОСОБА_5 у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.368 КК України.

В судовому засіданні прокурор заявив клопотання в порядку ст.333 КПК України про застосування заходів забезпечення кримінального провадження щодо встановлення місцезнаходження потерпілого ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та свідка (понятого) ОСОБА_8 . Виконання вказаного судового доручення покласти на Одеську обласну прокурору, або за їх дорученням відповідним оперативному підрозділу, яким здійснювався супровід кримінального провадження на стадії досудового розслідування, а саме Управління СБ України в Одеській області.

Захисник обвинувачених частково заперечував проти вищезазначеного клопотання прокурора, вказуючи, що потерпілий вже був допитаний попереднім складом суду, крім того наявна інформація з приводу того, що останній перебуває за кордоном.

Обвинувачені підтримали думку захисника у повному обсязі.

Вислухавши думку учасників судового засідання, дослідивши обвинувальний акт та додані до нього матеріали, оцінивши всі обставини у сукупності, Суд приходить до наступного.

Частиною першою статті 333 КПК України, Заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються під час судового провадження згідно з положеннямирозділу ІІцього Кодексу з урахуванням особливостей, встановлених цим розділом.

Відповідно до 4 ст.333 КПК України, під час розгляду клопотання суд враховує значення обставин, про встановлення або перевірку яких просить особа, яка звернулася з ним, можливість їх встановлення або перевірки шляхом проведення слідчих (розшукових) дій та причини, з яких не були здійснені належні дії для їх встановлення чи перевірки на стадії досудового розслідування. Суд відмовляє в задоволенні клопотання прокурора, якщо він не доведе, що слідчі (розшукові) дії, про проведення яких він просить, не могли бути проведені під час досудового розслідування через те, що не були і не могли бути відомі обставини, які свідчать про необхідність їх проведення.

Згідно рапорту оперативних співробітників Управління СБ України в Одеській області вбачається, що за місцем реєстрації потерпілого ОСОБА_7 , а саме: АДРЕСА_1 , останнього виявлено не було, однак зі слів його сина ОСОБА_9 , його батько ОСОБА_7 являється моряком, на даний час перебуває за межами України, точної дати повернення батька не знає, у зв`язку із чим відсутня можливість вручення повістки адресату.

Свідок (понятий) ОСОБА_10 не одноразово викликався в судові засідання, про час, дату та місце був повідомлений завчасно та належним чином.

З урахуванням вищезазначених обставин, Суд приходить до висновку, що клопотання прокурора є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню.

Крім того, в судовому засіданні захисник ОСОБА_6 заявив клопотання, у якому просив суд встановити процесуальні строки для представлення стороною обвинувачення доказів, а саме: забезпечити явку відповідних свідків. Так, незважаючи на те, що справа розглядається в суді вже тривалий час, судовий розгляд ще не завершено, оскільки стороною обвинувачення затягується судовий розгляд шляхом не забезпечення явки свідків. Таким чином, встановивши стороні обвинувачення процесуальні строки подачі доказів, судом буде забезпечено закінчення розгляду даної справи.

Обвинувачені підтримали вищезазначене клопотання свого захисника.

Прокурор категорично заперечував проти вищезазначеного клопотання сторони захисту.

Суд, заслухавши думку учасників судового провадження, та ознайомившись з наявними матеріалами кримінального провадження, дійшов наступного висновку.

Частиною 1 ст.318 КПК України передбачено, що судовий розгляд має бути проведений і завершений протягом розумного строку.

Згідно ст.332 КПК України судовий розгляд відбувається безперервно, крім часу, призначеного для відпочинку та випадків відкладення судового засідання з причин, передбачених ч.2 вказаної статті.

На даний час, згідно встановленого обсягу та порядку дослідження доказів, триває судовий розгляд в стадії допиту свідків.

Прокурорами у кримінальному провадженні заявлено необхідність у допиті свідків сторони обвинувачення, присутність яких під час судового розгляду, згідно ч.3 ст.23 КПК України, сторона обвинувачення зобов`язана забезпечити з метою реалізації права сторони захисту на допит перед незалежним та неупередженим судом.

Зі свого боку суд, сприяючи розгляду справи в розумні строки, постійно направляв вказаним свідкам судові повістки, sms-повідомлення, а також при наявності клопотань та за власної ініціативи постановляв ухвали про застосування до деяких із свідків примусового приводу.

В той же час свідки сторони обвинувачення на неодноразові виклики до суду в судові засідання, виконані належним чином, не з`являється без поважних причин, будучи повідомленим належним чином про час та місце розгляду справи, причини неявки суду невідомі.

Таким чином, прокурор, не зважаючи на створення судом необхідних умов для виконання обов`язку, передбаченого ч.3 ст.23 КПК України, тривалий час не забезпечує прибуття вищезазначених свідків, у судове засідання для їх безпосередніх допитів.

Як вказує ст.22 КПК України кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом.

При цьому, суд звертає увагу, що обов`язок доказування обставин, передбачених ст. 91 КПК України, покладається в даному випадку на прокурора, проте стороною обвинувачення не вжито заходів з метою оперативного судового розгляду справи та дослідження наявних доказів.

Таке повільне представлення суду свідка сторони обвинувачення, свідчить про неналежне виконання прокурором своїх обов`язків, що призводить до неодноразових відкладень судових засідань та порушення принципу безперервного розгляду справи.

Відповідно до ст.2 КПК України завданням кримінального провадження, серед іншого, є забезпечення швидкого розслідування та судового розгляду.

В п.21 ч. 1 ст. 7 КПК України закріплено, що розумність строків є засадою кримінального провадження.

Вимоги про дотримання розумних строків провадження також закріплені в окремій статті 28 КПК України. Так, забезпечення судового провадження в розумні строки покладено на суд.

Як слідує зі змісту даної статті критерієм оцінювання розумності строку є складність справи, що може бути зумовлена як фактичними обставинами справи, так і різними правовими аспектами, пов`язаними зі справою опосередковано. Складність справи визначається з урахуванням кількості підозрюваних, обвинувачених та інкримінованих епізодів злочинної діяльності, характеру фактичних даних, що підлягають встановленню, кількості учасників справи (потерпілих, свідків), обсягу та специфіки процесуальних дій, необхідних для здійснення судового слідства, забезпечення допомоги перекладача, об`єднання матеріалів справи тощо.

Дотримання розумного строку розгляду провадження є елементом справедливого судового розгляду в розумінні ст.6 Європейської конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, відповідно до якої, кожен має право на доступ до правосуддя та на справедливий і відкритий розгляд його справи впродовж розумного строку.

У п. 116 рішення ЄСПЛ від 12.03.2009 р. у справі "Вергельський проти України" зазначено: "розумність тривалості провадження має оцінюватися у світлі конкретних обставин справи та з урахуванням таких критеріїв, як складність справи, поведінка заявника та відповідних органів". Згідно з позицією ЄСПЛ Конвенція покладає на держави-учасниці обов`язок організувати свою судову систему таким чином, щоб суди мали змогу діяти відповідно до вимог п. 1 ст. 6 Конвенції, зокрема розглядати справи впродовж "розумного строку" (рішення від 06.09.2005 р. у справі "Павлюлінець проти України").

Для визначення розумності строків кримінального провадження важливе значення має не тільки судове провадження у суді першої інстанції, а й провадження в апеляційній та касаційній інстанціях. У п. 97 рішення Європейського суду з прав людини від 16.09.2010 р. у справі "Вітрук проти України" зазначено, що "в кримінальних справах "розумний строк", передбачений п. 1 ст. 6 Конвенції, починається з того часу, коли особі було "пред`явлено обвинувачення", тобто, іншими словами, з моменту офіційного повідомлення заявника компетентним органом про те, що він обвинувачується у вчиненні злочинів. Це визначення також застосовується до питання, чи мало місце "суттєве погіршення становища (підозрюваного)", чи ні. Щодо закінчення "відповідного строку", то в кримінальних справах період, передбачений п. 1 ст. 6 Конвенції, включає весь строк провадження у справі, у тому числі перегляд рішення в апеляції (п.70 рішення ЄСПЛ у справі "Меріт проти України" (Merit v. Ukraine))".

З огляду на вказане, з врахуванням принципів змагальності сторін та свободи в поданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, які на думку суду не будуть порушені, оскільки стороною обвинувачення заявлено про наявність певних доказів та запропоновано включити їх до порядку дослідження, тобто суд не вимагає надання інших доказів, про які не заявляв прокурор, однак представлення їх суду прокурором відбувається дуже повільно,що призводить до затягування розгляду справи, та не дозволяє суду здійснити дослідження доказів у повному обсязі.

За змістом ст. 2 КПК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Виходячи із зазначеного, здійснення швидкого судового розгляду у межах визначеного строку давності у разі винуватості особи забезпечує досягнення мети покарання, виконання завдань загальної і спеціальної превенції. З іншої сторони, якщо кримінальне провадження здійснюється стосовно невинуватої особи, тривале розслідування та судовий розгляд піддає її зайвому процесуальному примусу.

Відповідно до статей 28, 113, 114 цього КПК України під час кримінального провадження кожна процесуальна дія або процесуальне рішення повинні бути виконані або прийняті в розумні строки, а також без невиправданої затримки. Розумними вважаються строки, що є об`єктивно необхідними для виконання процесуальних дій та прийняття процесуальних рішень. Проведення судового провадження у розумні строки забезпечує суд. Критеріями для визначення розумності строків кримінального провадження є: 1) складність кримінального провадження, яка визначається з урахуванням кількості підозрюваних, обвинувачуваних та кримінальних правопорушень, щодо яких здійснюється провадження, обсягу та специфіки процесуальних дій, необхідних для здійснення досудового розслідування тощо; 2) поведінка учасників кримінального провадження; 3) спосіб здійснення слідчим, прокурором і судом своїх повноважень. Для забезпечення виконання сторонами кримінального провадження вимог розумного строку суд має право встановлювати процесуальні строки у межах граничного строку, передбаченого цим Кодексом, з урахуванням обставин, встановлених під час відповідного кримінального провадження. Будь-які строки, що встановлюються судом, не можуть перевищувати меж граничного строку, передбаченого цим Кодексом, та мають бути такими, що дають достатньо часу для вчинення відповідних процесуальних дій або прийняття процесуальних рішень та не перешкоджають реалізації права на захист.

Виходячи із завдань кримінального провадження, визначення критеріїв розумних строків кримінального провадження, останні не можуть виходити за межі строків давності притягнення до кримінальної відповідальності. Відповідно, розумні строки не будуть дотримані, якщо кримінальне провадження не буде завершене до закінчення строків давності притягнення до кримінальної відповідальності.

До того ж, вирішення справи у розумні строки також забезпечує засаду доступу до правосуддя (ч. 1 ст. 21 КПК України).

Зазначене повністю узгоджується із іншими положеннями КПК України.

Процесуальними джерелами доказів у кримінальному провадженні є показання, речові докази, документи, висновки експертів (ч. 2 ст. 84 КПК України).

Стаття 23 КПК України встановлює основоположну засаду кримінального провадження, яка визначає порядок дослідження доказів - безпосередність. Відповідно до такої, суд досліджує докази безпосередньо. Показання учасників кримінального провадження суд отримує усно. Не можуть бути визнані доказами відомості, що містяться в показаннях, речах і документах, які не були предметом безпосереднього дослідження суду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

КПК України не визначає, що розуміється під поняттям «безпосередньо». Однак відповідна засада кримінального провадження деталізується, зокрема, у нормах статей 357-359 КПК України, де встановлено порядок дослідження під час судового розгляду окремо таких доказів як речі, документи, звуко- і відеозаписи, які, з огляду на види процесуальних джерел доказів, положення статей 98, 99 КПК України можуть належати одночасно до кожного із наведених (речі, документи, звуко- і відеозаписи).

Слід зазначити, що положення статей 357-359 КПК України містять дещо відмінний порядок дослідження відповідних доказів.

Водночас, стаття 359 КПК України встановлює, що відтворення звукозапису і демонстрація відеозапису проводяться в залі судового засідання або в іншому спеціально обладнаному для цього приміщенні з відображенням у журналі судового засідання основних технічних характеристик обладнання та носіїв інформації і зазначенням часу відтворення (демонстрації); після цього суд заслуховує доводи учасників судового провадження; у разі необхідності відтворення звукозапису і демонстрація відеозапису можуть бути повторені повністю або в певній частині; з метою з`ясування відомостей, що містяться у звуко- і відеозаписах, судом може бути залучено спеціаліста; заяву про підробку звуко- і відеозаписів суд розглядає в порядку, передбаченому для розгляду заяв про підробку документів.

Отже, для дотримання вимог статей 357-359 КПК України достатньо, щоб в учасників був доступ до документів та речей для їх огляду та ознайомлення, також можливість учасникам звернути увагу суду на ті чи інші обставини, пов`язані з річчю, поставити запитання по речах та документах свідкам, експертам, спеціалістам, а також заявити клопотання про оголошення у судовому засідання документів з викладом відомостей, що містяться у них та мають значення для встановлення фактів і обставин кримінального провадження, необхідним є і відтворення звукозапису і демонстрація відеозапису в залі судового засідання із наступним заслуховуванням доводів учасників провадження.

Водночас, законодавець у статті 23 КПК України, з урахуванням положень ст. 84 КПК України встановлює вимогу безпосереднього дослідження саме доказів (даних, на підставі яких встановлюються обставини, що мають значення для кримінального провадження), а не їх процесуальних джерел (зокрема, документів). Таким чином, відтворенню та демонстрації у судовому засіданні підлягає не весь документ, а тільки ті відомості, що містяться у ньому та мають значення для кримінального провадження. Отже, сторони кримінального провадження можуть просити про відтворення звукозаписів та демонстрацію відеозаписів у судовому засіданні із зазначенням, який саме фрагмент документу містить відомості, що містяться у ньому та мають значення для кримінального провадження.

За таких обставин, враховуючи той факт, що справа знаходиться на розгляді в суді тривалий час, а дослідження доказів триває з порушенням вимог розумності строку, тому суд вважає за доцільне, для забезпечення виконання сторонами кримінального провадження вимог розумного строку, встановити стороні обвинувачення строк для подання до суду доказів у даному кримінальному провадженні, а саме: забезпечити присутність свідків сторони обвинувачення, які ще не були допитані, згідно переліку вказаному в реєстрі матеріалів досудового розслідування, який долучений до обвинувального акту, окрім тих, хто вже був допитаний, для їх безпосереднього допиту в судовому засіданні, до 23.11.2021 року.

На підставівищевикладеного,керуючись ст.ст. 2,28,110,113,114,318,333,369,370,371,372,376КПК КПК України, Суд

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання прокурора Київської оружної прокуратури м. Одеси ОСОБА_3 про застосування заходів забезпечення кримінального провадження та проведення слідчих (розшукових) дій під час судового провадження задовольнити.

Встановити місцезнаходження, контактні номери телефонів, електронної пошти інші засоби зв`язку потерпілого ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ., громадянина України, останнє відоме місце проживання: АДРЕСА_1 , м.т. НОМЕР_1 .

Встановити місцезнаходження, контактні номери телефонів, електронної пошти інші засоби зв`язку свідка (понятого) ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_4 ., громадянина України, останнє відоме місце проживання: АДРЕСА_2 , та підтвердити або спростувати інформацію з приводу перетинання Державного кордону України вказаним свідком, де коли та у який час, пункт пропуску.

Виконання ухвали суду покласти на Одеську обласну прокуратуру, або за їх дорученням на уповноважених оперативних співробітників Управління СБ України в Одеській області, якими здійснювався супровід вказаного кримінального провадження під час досудового розслідування.

Контроль за виконанням ухвали суду покласти на прокурора у кримінальному провадженні.

Клопотання захисника ОСОБА_6 про встановлення процесуальних строків для представлення стороною обвинувачення доказів, а саме: забезпечити явку відповідних свідків задовольнити.

Встановити стороні обвинувачення, в особі групи прокурорів у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42014160000000256 від 11.06.2014 року, відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.368 КК України строк для подання до суду доказів у кримінальному провадженні, а саме: забезпечити присутність свідків сторони обвинувачення для їх допиту під час судового розгляду, які ще не були допитані, згідно переліку вказаному в реєстрі матеріалів досудового розслідування, який долучений до обвинувального акту, окрім тих, хто вже був допитаний, для їх безпосереднього допиту в судовому засіданні, до 03.11.2022 року включно.

Роз`яснити, що у випадку не виконання стороною обвинувачення своїх обов`язків щодо подання доказів на підтвердження обвинувачення по кримінальному провадженню внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42014160000000256 від 11.06.2014 року, у встановлений судом строк, кримінальне провадження буде розглядатись на підставі наявних доказів у суду станом на кінець граничного строку подання доказів.

Встановити строк виконання ухвали суду до 03.11.2022 року включно.

Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та окремому оскарженню не підлягає. Заперечення проти ухвали можуть бути включені до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене ч.1ст.392 КПК України

Суддя Київського районного

суду м. Одеси ОСОБА_1