Рішення № 106691683, 16.08.2022, Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області

Справа № 946/4356/21

Провадження № 2/946/1842/22

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 серпня 2022 року Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області в складі:

головуючого судді - Смокіної Г.І.,

за участю секретаря судового засідання - Федорук Ю.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Ізмаїлі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Саф`янівської сільської ради Ізмаїльського району Одеської області про встановлення факту та визнання права власності на спадкове майно,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

07.06.2021 ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Саф`янівської сільської ради Ізмаїльського району Одеської області, та з урахуванням уточнень від 06.10.2021 просить встановити факт спільного проживання зі спадкодавцем ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_1 , починаючи з травня 2007 року по час відкриття спадщини ІНФОРМАЦІЯ_1 включно, та визнати за ним в порядку спадкування за заповітом після смерті матері ОСОБА_2 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 , право власності на: житловий будинок з надвірними спорудами та господарськими будівлями, який розташований за адресою: АДРЕСА_2 , та на земельну ділянку площею 0,2056 га, цільове призначення: для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, яка розташована за адресою: АДРЕСА_2 , кадастровий номер: 5122084200:02:001:0166 (Державний акт серії ЯК № 514639 від 14.01.2010).

Свої вимоги мотивує тим, що позивач є спадкоємцем за заповітом, проте у встановлений строк до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини не звернувся, оскільки фактично проживав із спадкодавцем, тому є таким, що прийняв спадщину, проте був зареєстрований за іншою адресою проте був зареєстрований за іншою адресою, при зверненні до нотаріуса отримав відмову у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом після смерті ОСОБА_2 у зв`язку з пропуском строків.

Фактичні обставини справи, встановлені судом

ОСОБА_2 є власницею (1/1 частки) житлового будинку з надвірними спорудами, розташованого за адресою: АДРЕСА_2 , на підставі договору купівлі-продажу нерухомого майна № 5066 від 03.12.1999, посвідченого Одеською товарною біржею, зареєстрованого в реєстрі прав на нерухоме майно в реєстровій книзі за № 1-16 від 16.12.1999, що підтверджено довідкою КП «Ізмаїльське МБТІ» від 24.09.2021 № 1010 (а.с. 42).

Згідно Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯК № 514639 від 14.01.2010, ОСОБА_2 належить земельна ділянка площею 0,2056 га, розташована за адресою: АДРЕСА_2 , призначена для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), на підставі рішення Новонекрасівської сільської ради Ізмаїльського району Одеської області від 24.11.1999 № 73 та від 11.01.2010 № 226, кадастровий номер земельної ділянки - 5122084200:02:001:0166, що підтверджено витягом з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 13.04.2021 № НВ-5116421012021 (а.с. 41, 17).

ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_2 , що підтверджено свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 , виданим 19.09.2016 Ізмаїльським міськрайонним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції в Одеській області, актовий запис № 1295 (а.с. 6).

Згідно заповіту від 16.05.2007, посвідченому секретарем Новонекрасівської сільської ради Ізмаїльського району Одеської області Арешкіною Т.О., зареєстрованому в реєстрі за № 153, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , заповіла усе своє майно нерухоме та рухоме ОСОБА_1 , що підтверджено витягом про реєстрацію в Спадковому реєстрі (а.с. 14, 15).

Відповідно до довідки Саф`янівської сільської ради Ізмаїльського району Одеської області від 12.03.2021 № 129, у відповідності із записом у погосподарській книзі Новонекрасівської сільської ради Ізмаїльського району Одеської області, ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на день смерті була зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 . На день смерті ОСОБА_2 за вищевказаною адресою разом з нею ніхто не проживав та не був зареєстрований. За відомостями Саф`янівської сільської ради Ізмаїльського району Одеської області померла ОСОБА_2 залишила заповідальне розпорядження на ОСОБА_1 , посвідчене секретарем Новонекрасівської сільської ради Арешкіною Т.А., 16.05.2007, зареєстроване в реєстрі № 153 (а.с. 20).

Листом приватного нотаріуса Ізмаїльського районного нотаріального округу Одеської області Крижановської С.М. від 12.03.2021 № 60/01-16, ОСОБА_1 повідомлено про необхідність протягом шести місяців із дня смерті спадкодавця подати заяву про прийняття спадщини, проте заява не була подана, тому немає можливості видати свідоцтво про право на спадщину за заповітом на майно, яке належало померлій ОСОБА_2 (а.с. 21).

Позиція суду

Частиною 1 ст. 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно ч. ч. 1, 3 ст. 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

У відповідності до ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ч. 1 ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Згідно ч. 1, 2 ст. 77, ч. 2 ст. 78, ч. 1 ст. 80 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Перевіривши матеріали справи, суд дійшов висновку про задоволення позову, виходячи з такого.

Мотиви, з яких виходить суд, та застосовані норми права

Відповідно до ст. 1216 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Статтею 1217 ЦК України визначено, що спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Згідно ч. 1 ст. 1220 ЦК України, спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою.

Відповідно до ч. 1 ст. 1222 ЦК України, спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини.

Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини (ч.3,5 ст. 1268 ЦК).

Згідно ч. 1 ст. 1269 ЦК України, спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.

Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (ч. 1 ст. 1270 ЦК).

В судовому засіданні факт проживання ОСОБА_1 з померлою ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 підтвердила свідок ОСОБА_3 , яка пояснила, що позивач мешкає у АДРЕСА_1 , його мати проживала разом із ним за вказаною адресою з 2007 року до дня смерті, остання хворіла, потребувала допомоги, син доглядав за нею, поховав її.

Свідок ОСОБА_4 пояснила, що мати позивача постійно проживала разом із сином у АДРЕСА_1 до смерті, хворіла, він доглядав за нею, возив до лікарів.

Таким чином, судом встановлено, що позивач на час відкриття спадщини проживав разом із спадкодавцем, отже вважається таким, що прийняв спадщину відповідно ч. 3 ст. 1268 ЦК України.

Інших спадкоємців, які мали б право на спадщину після смерті ОСОБА_2 , судом не встановлено.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що є всі підстави для задоволення позову в повному обсязі.

Керуючись ст. 12, 13, 82, 206, 258, 263-265, 279 ЦПК України, ст. 1216, 1217, 1220, 1222, 1258, 1261, 1266, 1268, 1270 ЦК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до Саф`янівської сільської ради Ізмаїльського району Одеської області про встановлення факту та визнання права власності на спадкове майно - задовольнити.

Встановити факт спільного проживання ОСОБА_1 із спадкодавцем ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_1 , починаючи з травня 2007 року по час відкриття спадщини ІНФОРМАЦІЯ_1 включно.

Визнати за ОСОБА_1 в порядку спадкування за заповітом після смерті матері ОСОБА_2 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 , право власності на:

-житловий будинок з надвірними спорудами та господарськими будівлями, який розташований за адресою: АДРЕСА_2 ;

-земельну ділянку площею 0,2056 га, цільове призначення: для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, яка розташована за адресою: АДРЕСА_2 , кадастровий номер: 5122084200:02:001:0166 (Державний акт серії ЯК № 514639 від 14.01.2010).

Апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст рішення складено протягом десяти днів з дня закінчення розгляду справи.