Рішення № 106691413, 10.10.2022, Харківський окружний адміністративний суд

61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 жовтня 2022 р. Справа № 520/5856/22

Харківський окружний адміністративний суд у складі судді Кухар М.Д., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) до Територіального управління Служби судової охорони у Харківській області (майдан Героїв Небесної Сотні, 36, м.Харків, 61001, код ЄДРПОУ 43181818) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд :

-визнати протиправною бездіяльність Територіального управління Служби судової охорони у Харківській області щодо неприйняття наказу про призначення старшому лейтенанту Служби судової охорони ОСОБА_1 з 24 лютого 2022 року додаткової винагороди у розмірі 30000 грн щомісячно, на підставі Постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану»;

-зобов`язати Територіальне управління Служби судової охорони у Харківській області прийняти наказ про призначення старшому лейтенанту Служби судової охорони ОСОБА_1 з 24 лютого 2022 року додаткової винагороди у розмірі 30000 грн щомісячно на підставі Постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану», а також нарахувати та виплатити ОСОБА_1 на підставі цього наказу додаткову винагороду в розмірі 30000 грн щомісячно, з урахуванням днів участі у діях і заходах з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, до забезпечення яких я залучалася, починаючи з 24 лютого 2022 року до винесення рішення.

В обґрунтування позову зазначено, що бездіяльність відповідача щодо неприйняття наказу про призначення старшому лейтенанту Служби судової охорони ОСОБА_1 з 24 лютого 2022 року додаткової винагороди у розмірі 30 000,00 грн. щомісячно на підставі Постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» є протиправною та такою, що порушує права позивача.

Ухвалою суду від 05.08.2022 року відкрито спрощене провадження по справі та запропоновано відповідачу надати відзив на позов.

Представником відповідача 14.09.2022 року надано відзив на позовну заяву, в якому він просив відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог, та зазначає, що постановою КМУ від 03.04.2019 року № 289 "Про грошове забезпечення співробітників Служби судової охорони" установлено, що порядок виплати грошового забезпечення співробітників Служби судової охорони затверджується Державною судовою адміністрацією. Фінансування Служби судової охорони здійснюється за рахунок коштів Державного бюджетну України. У затвердженому 14 січня 2022 року кошторисі Територіального управління Служби судової охорони у Харківській області на 2022 рік та змінах до нього видатки на виплату додаткової винагороди, визначеної постановою КМУ від 28.02.2022 року № 168, не передбачались та не затверджувались.

Відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступне.

Судом встановлено, що позивач - старший лейтенант Служби судової охорони ОСОБА_1 з 07.11.2019 року по теперішній час перебуває на службі в Службі судової охорони та обіймає посаду командиру взводу охорони 3 підрозділу охорони територіального управління Служби судової охорони у Харківській області.

У зв`язку із військовим вторгненням Російської Федерації на територію України, введенням Указом Президента країни від 24.02.2022 року № 64 воєнного стану в України, та "Про загальну мобілізацію" від 24.02.2022 року № 69 позивач несла службу та залучалася до виконання завдань по охороні судів, органів та установ системи правосуддя.

Згідно з пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України «Питання деяких виплат військовослужбовцям/особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» від 28 лютого 2022 року № 168 (далі - Постанова № 168) установлено, що на період дії воєнного стану, зокрема, співробітникам Служби судової охорони виплачується додаткова винагорода в розмірі 30 000 гривень щомісячно. Виплата такої додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників).

В позовній заяві позивачем зазначено, що після введення в Україні військового стану, позивач цілодобово виконувала свої посадові обов`язки на території міста Харкова, однак додаткової винагороди відповідно до Постанови № 168 відповідачем позивачу виплачено не було, у зв`язку з чим позивач звернулася до Територіального управління Служби судової охорони у Харківській області для з`ясування причин невиплати додаткової винагорода в розмірі 30 000 гривень щомісячно.

Відповідач листом від 28.07.2022 року № 51.07-130 окрім іншого повідомив, що у затвердженому Державною судовою адміністрацією України кошторисі на 2022 рік, та відповідно, кошторисі територіального управління Служби видатки на виплату додаткової винагороди, передбаченої Постановою № 168, не передбачалися та не затверджувалися, у зв`язку з чим виплата додаткової винагороди співробітникам Служби та період з 24 лютого 2022 року по теперішній час не проводилась. З огляду на вищевикладене та з метою недопущення порушень бюджетного законодавства накази територіальним управлінням Служби про виплату співробітникам Служби додаткової винагороди, передбаченої Постановою № 168, не видавалися. Після надходження відповідних бюджетних асигнувань необхідні накази будуть видані у встановленому порядку та буде проведена зазначена виплата.

Позивач, вбачаючи в зазначеному порушення своїх прав, звернувся за їх захистом до суду.

Суд, надаючи оцінку спірним правовідносинам, зазначає наступне.

Відповідно до статті 161 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», служба судової охорони є державним органом у системі правосуддя для забезпечення охорони та підтримання громадського порядку в судах. Служба судової охорони підзвітна Вищій раді правосуддя та підконтрольна Державній судовій адміністрації України.

Повноваження Служби судової охорони визначені статтею 162 вказаного Закону, і до цих повноважень належать:

1) забезпечення пропуску осіб до будинків (приміщень) судів, органів та установ системи правосуддя та на їх територію транспортних засобів;

2) забезпечення підтримання та реагування на порушення громадського порядку при розгляді справ судом, вжиття заходів до припинення проявів неповаги до суду;

3) здійснення заходів з охорони, забезпечення недоторканності та цілісності приміщень судів, органів і установ системи правосуддя, недоторканності та цілісності розташованого у таких приміщеннях майна, запобігання, недопущення чи припинення протиправних дій щодо нього;

4) здійснення заходів із запобігання загрозам особистій безпеці суддів, членів їх сімей, працівників суду, а також у суді - учасників судового процесу, виявлення та нейтралізації таких загроз; вжиття у разі надходження від судді відповідної заяви необхідних заходів для забезпечення безпеки судді, членів його сім`ї;

5) реагування в межах наданих законом повноважень на протиправні дії, пов`язані із посяганням на суддів, членів їх сімей, працівників суду, учасників судового процесу.

Згідно зі статтею 165 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», грошове забезпечення співробітників Служби судової охорони складається з посадового окладу, окладу за спеціальним званням, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, які мають постійний характер), премії та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.

Грошове забезпечення співробітників Служби судової охорони виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України на рівні не нижчому, ніж установлений для поліцейських, і повинно стимулювати до комплектування Служби судової охорони кваліфікованими співробітниками.

Так, постановою Кабінету Міністрів України № 289 від 03.04.2019, затверджено схему посадових окладів за посадами окремих категорій співробітників Служби судової охорони, які займають керівні посади; тарифну сітку розрядів і коефіцієнтів посадових окладів співробітників Служби судової охорони; схему тарифних розрядів за основними типовими посадами співробітників Служби судової охорони; схему тарифних коефіцієнтів за спеціальними званнями співробітників Служби судової охорони; розміри надбавки за стаж служби співробітників Служби судової охорони.

Пунктом 2 вказаної постанови установлено, що розміри посадових окладів, окладів за спеціальними званнями співробітників Служби судової охорони визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого законом на 1 січня 2018 р., на відповідний тарифний коефіцієнт згідно із схемою тарифних розрядів за основними типовими посадами співробітників Служби судової охорони та схемою тарифних коефіцієнтів за спеціальними званнями співробітників Служби судової охорони, затверджених цією постановою; а порядок виплати грошового забезпечення співробітникам Служби судової охорони затверджується Державною судовою адміністрацією.

Відповідно до пункту 3 Порядку виплати грошового забезпечення співробітникам служби судової охорони, затвердженого наказом Державної судової адміністрації України № 384 від 26.08.2020, грошове забезпечення співробітникам Служби судової охорони визначається залежно від посади, спеціального звання, стажу служби, інтенсивності та умов служби, почесного звання, спортивного звання.

Згідно з пунктом 4 Порядку, грошове забезпечення включає: щомісячні основні види грошового забезпечення; щомісячні додаткові види грошового забезпечення; одноразові додаткові види грошового забезпечення.

До щомісячних основних видів грошового забезпечення належать: посадовий оклад; оклад за спеціальним званням; надбавка за стаж служби. До щомісячних додаткових видів грошового забезпечення належать: підвищення посадового окладу; надбавки; доплати; премія. До одноразових додаткових видів грошового забезпечення належать: винагороди; допомоги (пункти 5-7 Порядку).

Пунктами 9-10 Порядку передбачено, що підставою для виплати грошового забезпечення є наказ Служби або територіального управління Служби про призначення на посаду співробітника в Службі, територіальному управлінні Служби та встановлення розмірів посадового окладу, надбавок, доплат.

Грошове забезпечення співробітникам виплачується за місцем проходження служби виключно в межах фондів оплати праці співробітників, затверджених у кошторисах Служби або територіального управління Служби на грошове забезпечення.

Зміст вказаних норм дає підстави для висновків про те що Служба судової охорони є органом системи правосуддя і її завданням є забезпечення охорони та підтримання громадського порядку в судах. Співробітники служби Судової охорони за рахунок коштів державного бюджету отримують грошове забезпечення у межах затверджених фондів оплати праці, яке складається із основних виплат, додаткових та одноразових виплат.

На виконання Указів Президента України від 24 лютого 2022 р. № 64 «Про введення воєнного стану в Україні» та № 69 «Про загальну мобілізацію», Кабінетом Міністрів України 28.02.2022 прийнята постанова № 168, пунктом 1 якої установлено, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту, військовим прокурорам Офісу Генерального прокурора, особам рядового і начальницького складу Державної служби з надзвичайних ситуацій, співробітникам Служби судової охорони, особам начальницького складу управління спеціальних операцій Національного антикорупційного бюро та поліцейським виплачується додаткова винагорода в розмірі 30 000 гривень щомісячно (крім військовослужбовців строкової служби), а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.

Виплата такої додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників).

Пунктом 5 зазначеної постанови передбачено, що вона набирає чинності з моменту опублікування застосовується з 24.02.2022.

Постановою Кабінету Міністрів України № 350 від 22.03.2022 до згаданої постанови № 168 від 28.02.2022 були внесені зміни, згідно з якими абзац перший пункту 1 після слів «та поліцейським» доповнено словами «, а також особам рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби, які несуть службу в органах і установах зазначеної Служби, що розташовані в межах адміністративно-територіальних одиниць, на території яких надається допомога в рамках Програми «єПідтримка»,».

При цьому, пунктом 2 постанови КМУ № 350 від 22.03.2022 передбачено, що ця постанова набирає чинності з дня її опублікування та застосовується з 24.02.2022.

Отже, за змістом вказаних нормативно-правових актів, з 24.02.2022 у співробітників Служби судової охорони, які проходять службу у підрозділах, що розташовані в межах адміністративно-територіальних одиниць, на території яких надається допомога в рамках Програми «єПідтримка», виникло право на отримання додаткової винагороди в розмірі 30 000 гривень щомісячно. А у тих співробітників, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів, виникло право на отримання додаткової винагороди в розмірі 100 000, 00 грн. в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.

Втім, постановою Кабінету Міністрів України № 754 від 01.07.2022, до постанови Кабінету Міністрів України № 168 від 28.02.2022 були внесені зміни, відповідно до яких в абзаці першому пункту 1 слова «які несуть службу в органах і установах зазначеної Служби, що розташовані в межах адміністративно-територіальних одиниць, на території яких надається допомога в рамках Програми «єПідтримка» замінено словами «які несуть службу в органах і установах зазначеної Служби в межах територіальних громад, які розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні)».

Пунктом 2 постанови КМУ № 754 від 01.07.2022, установлено, що ця постанова набирає чинності з дня її опублікування та застосовується з 01.06.2022.

Тобто, з 01.06.2022 право на отримання щомісячної додаткової винагороди у розмірі 30 000, 00 грн. залишилось лише у тих співробітників Служби судової охорони, які несуть службу в межах територіальних громад, що розташовані в районах проведення воєнних (бойових) дій або перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні). При цьому, право співробітників Служби судової охорони які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів, на отримання збільшеної до 100 000, 00 грн. додаткової винагороди, залишилось незмінним.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 , у період з 24.02.2022 по теперішній час проходить службу в Територіальному управлінні Служби судової охорони у Харківській області, виконуючи завдання по охороні судів, органів та установ системи правосуддя, що також не заперечувалось відповідачем по справі.

Суд зазначає, що згідно з розпорядженням Кабінету Міністрів України № 204-р від 06.03.2022, Харківська область включена до Переліку адміністративно-територіальних одиниць, на території яких платникам єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, які перебувають на обліку на відповідній території, може надаватися допомога в рамках Програми «єПідтримка».

За таких обставин, суд робить висновок, що у період з 24.02.2022 по теперішній час ОСОБА_1 мала право на отримання додаткової щомісячної винагороди у розмірі 30 000, 00 грн., встановленої постановою Кабінету Міністрів України № 168 від 28.02.2022, оскільки проходив службу в межах адміністративно-територіальної одиниці, на території якої надавалася допомога в рамках Програми «єПідтримка».

У зв`язку з цим, на виконання абзацу другого пункту 1 постанови КМУ № 168 від 28.02.2022, начальник ТУ ССО у Харківській області зобов`язаний був прийняти наказ про виплату згаданої додаткової винагороди у період з 24.02.2022 року.

При цьому, посилання відповідача на відсутність у затвердженому на 2022 рік кошторисі відповідних бюджетних призначень, як підставу для не винесення наказу, суд не приймає до уваги, оскільки пунктом 3 постанови КМУ № 168 від 28.02.2022, Міністерство фінансів зобов`язано опрацювати питання щодо збільшення видатків відповідним розпорядникам бюджетних коштів для забезпечення реалізації цієї постанови.

Таким чином суд дійшов висновку, що вимоги позивача є частково обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню шляхом визнання протиправною бездіяльність Територіального управління Служби судової охорони Харківської області щодо неприйняття наказу про призначення старшому лейтенанту Служби судової охорони ОСОБА_1 з 24 лютого 2022 року додаткової винагороди у розмірі 30 000,00 грн. щомісячно на підставі Постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» та зобов`язання Територіальне управління Служби судової охорони в Харківській області повторно розглянути питання щодо прийняття наказу про призначення старшому лейтенанту Служби судової охорони ОСОБА_1 з 24 лютого 2022 року додаткової винагороди у розмірі 30 000,00 грн щомісячно на підставі Постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану», а також розглянути питання щодо нарахування та виплати на підставі цього наказу старшому лейтенанту Служби судової охорони ОСОБА_1 додаткову винагороду в розмірі 30 000,00 грн. щомісячно, починаючи з 24 лютого 2022 року до дати прийняття рішення.

Щодо вимоги позивача зобов`язати Територіальне управління Служби судової охорони в Харківській області прийняти наказ про призначення старшому лейтенанту Служби судової охорони ОСОБА_1 з 24 лютого 2022 року додаткової винагороди у розмірі 30 000,00 грн щомісячно на підставі Постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану», а також нарахувати та виплатити на підставі цього наказу старшому лейтенанту Служби судової охорони ОСОБА_1 додаткову винагороду в розмірі 30 000,00 грн. щомісячно, починаючи з 24 лютого 2022 року до винесення рішення, то в цій частині позовних вимог слід відмовити з огляду на наступне.

Перевіряючи рішення, дію чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень на відповідність закріпленим ч. 2 ст. 2 КАС України критеріям, суд не втручається у дискрецію (вільний розсуд) суб`єкта владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями.

Завдання адміністративного судочинства полягає не у забезпеченні ефективності державного управління, а в гарантуванні дотримання вимог права, інакше було б порушено принцип розподілу влади.

Принцип розподілу влади заперечує надання адміністративному суду адміністративно-дискреційних повноважень, єдиним критерієм здійснення правосуддя є право. Тому завданням адміністративного судочинства є контроль легальності. Перевірка доцільності переступає компетенцію адміністративного суду і виходить за межі завдання адміністративного судочинства.

Як випливає зі змісту Рекомендації № R (80) 2 Комітету Міністрів державам-членам стосовно реалізації адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої 11.03.1980 року на 316-й нараді заступників міністрів, під дискреційним повноваженням слід розуміти повноваження, яке адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Отже, під дискреційним повноваженням суд розуміє таке повноваження, яке надає певний ступінь свободи адміністративному органу при прийнятті рішення, тобто, коли у межах, які визначені законом, адміністративний орган має можливість самостійно (на власний розсуд) вибрати один з кількох варіантів рішення.

Суд зауважує, що він є правозастосовуючим органом, тобто, не створюючи нових правових норм, не підміняючи собою органи виконавчої та законодавчої влади, на підставі закону у встановленому процесуальним законом порядку вирішує справи.

В постанові Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2008 року за № 13 викладено позицію щодо неможливості суду підміняти собою органи владних повноважень, згідно якої суд не може підміняти державний орган, рішення якого оскаржується, приймаючи замість рішення, яке визнається протиправним, інше рішення, яке б відповідало закону, та давати вказівки, які б свідчили про вирішення питань, які належать до компетенції такого суб`єкта владних повноважень.

Згідно ч. 2 ст. 6 КАС України, суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

У статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" зазначається, що суди при розгляді справ застосовують Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод встановлено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Статтею 19 Конвенції передбачено, що для забезпечення дотримання Високими Договірними Сторонами, однією з яких є Україна, їхніх зобов`язань за Конвенцією та протоколами до неї, створюється Європейський суд з прав людини. Він функціонує на постійній основі. Статтею 46 Конвенції передбачено, що Високі Договірні Сторони зобов`язуються виконувати остаточні рішення Суду в будь-яких справах, у яких вони є сторонами.

Згідно із рішеннями Європейського суду з прав людини по справах: "Класс та інші проти Німеччини" від 6 вересня 1978 року, "Фадєєва проти Росії" (Заява № 55723/00), Страсбург, від 9 червня 2005 року, "Кумпене і Мазере проти Румунії" (Заява N 33348/96), Страсбург, від 17 грудня 2004 року - завдання суду при здійсненні його контрольної функції полягає не в тому, щоб підміняти органи влади держави, тобто суд не повинен підміняти думку національних органів будь-якою своєю думкою.

Частиною 2 статті 9 КАС України передбачено, що суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно ч. 2 ст. 5 КАС України, захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Зважаючи на те, що відповідачем не було розглянуто питання щодо прийняття наказу про призначення старшому лейтенанту Служби судової охорони ОСОБА_1 з 24 лютого 2022 року додаткової винагороди у розмірі 30 000,00 грн щомісячно на підставі Постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану», а також нарахувати та виплатити на підставі цього наказу старшому лейтенанту Служби судової охорони ОСОБА_1 додаткову винагороду в розмірі 30 000,00 грн. щомісячно, починаючи з 24 лютого 2022 року до дати прийняття рішення чи відмову в винесенні такого наказу, а лише було надано відповідь щодо відсутності коштів на зазначені виплати, то суд дійшов висновку, що вказане питання є дискрецію (вільним розсудом) відповідача по справі.

Щодо вимоги позивача нарахувати додаткову винагороду з урахуванням днів участі у діях і заходах з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, до забезпечення яких залучалася ОСОБА_1 , починаючи з 24 лютого 2022 року, то в цій частині вимог слід відмовити, оскільки таке право у позивача не виникало, т.я. інформації щодо його безпосередньої участі у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії та доказів на підтвердження цієї інформації, суду не надано.

Згідно частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Отже, розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Керуючись статтями 14, 243-246, 293, 295-296 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Територіального управління Служби судової охорони у Харківській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Територіального управління Служби судової охорони Харківської області щодо неприйняття наказу про призначення старшому лейтенанту Служби судової охорони ОСОБА_1 з 24 лютого 2022 року додаткової винагороди у розмірі 30 000,00 грн. щомісячно на підставі Постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану».

Зобов`язати Територіальне управління Служби судової охорони в Харківській області (майдан Героїв Небесної Сотні, 36, м.Харків, 61001, код ЄДРПОУ 43181818) повторно розглянути питання щодо прийняття наказу про призначення старшому лейтенанту Служби судової охорони ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) з 24 лютого 2022 року додаткової винагороди у розмірі 30 000,00 грн щомісячно на підставі Постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану», а також розглянути питання щодо нарахування та виплати на підставі цього наказу старшому лейтенанту Служби судової охорони ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) додаткову винагороду в розмірі 30 000,00 грн. щомісячно, починаючи з 24 лютого 2022 року до дати прийняття рішення.

У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку, передбаченому п.п. 15.5. п. 15 ч. 1 Розділу VII Перехідних положень КАС України до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів, з дня його проголошення .

Повний текст рішення складено 10 жовтня 2022 року.

Суддя Кухар М.Д.