Рішення № 106691343, 11.10.2022, Харківський окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Харків

11 жовтня 2022 р. справа № 520/5264/22

Суддя Харківського окружного адміністративного суду Біленський О.О., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) у приміщенні Харківського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовом Керівника Західної окружної прокуратури міста Дніпра Дніпропетровської області (вул. Робоча, 24-А, м. Дніпро, 49006) в інтересах держави в особі Управління з питань охорони культурної спадщини Дніпровської міської ради (код ЄДРПОУ 42401150, пр. Дмитра Яворницького, 75 м. Дніпро, 49000) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) про зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

Керівник Західної окружної прокуратури міста Дніпра Дніпропетровської області звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом в інтересах держави в особі Управління з питань охорони культурної спадщини Дніпровської міської ради до ОСОБА_1 , в якому просить суд:

- зобов`язати ОСОБА_1 привести до належного стану об`єкт культурної спадщини - пам`ятку архітектури місцевого значення з охоронним №115 - «Житловий будинок та аптека Прицкера» за адресою: м. Дніпро, пр. Сергія Нігояна, 4 шляхом здійснення консерваційних робіт;

- зобов`язати ОСОБА_1 привести до належного стану об`єкт культурної спадщини - пам`ятку архітектури місцевого значення з охоронним №115 - «Житловий будинок та аптека Прицкера» за адресою: м. Дніпро, пр. Сергія Нігояна, 4 шляхом здійснення реставраційних робіт.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 01.08.2022 року відкрито спрощене провадження у вказаний адміністративній справі. У вказаній ухвалі зазначено, що відповідно до положень п.10 ч.6 ст.12, ч.1 ст.257 КАС України, справа належить до справ незначної складності, у зв`язку з чим підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства за правилами спрощеного позовного провадження.

Згідно з положеннями ч.4 ст.229 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Відповідно до положень ст.258 КАС України, суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

Згідно з положеннями ч.2,3,4,5 ст.262 КАС України, розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження починається з відкриття першого судового засідання. Якщо судове засідання не проводиться, розгляд справи по суті розпочинається через тридцять днів, а у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу, - через п`ятнадцять днів з дня відкриття провадження у справі. Підготовче засідання при розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження не проводиться. Якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів, а у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу, - протягом п`ятнадцяти днів з дня відкриття провадження у справі. Перше судове засідання у справі проводиться не пізніше тридцяти днів із дня відкриття провадження у справі. За клопотанням сторони суд може відкласти розгляд справи з метою надання додаткового часу для подання відповіді на відзив та (або) заперечення, якщо вони не подані до першого судового засідання з поважних причин. Суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що під час реалізації представницьких повноважень Західною окружною прокуратурою міста Дніпра встановлено порушення вимог чинного законодавства у сфері охорони об`єктів культурної спадщини. Встановлено, що на підставі розпорядження Голови Дніпропетровської обласної державної адміністрації №158-р від 12.04.1996 «Житловий будинок та аптека Прицкера» за адресою: м. Дніпро, просп. Калініна (на теперішній час - Сергія Нігояна), 4 включено до переліку пам`яток культурної спадщини (архітектури) місцевого значення та присвоєно охоронний номер 115. Між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 укладено договір купівлі-продажу нежитлової будівлі від 13.01.2020 на вказаний об`єкт культурної спадщини за погодженням із управлінням культури, національностей і релігій Дніпропетровської обласної державної адміністрації та Управління з питань охорони культурної спадщини Дніпровської міської ради. Пунктом 3.1.4 Договору визначено обов`язок ОСОБА_1 не пізніше ніж через 1 місяць з моменту отримання пам`ятки у власність укласти охоронний договір з відповідним органом охорони культурної спадщини. Цей договір вчинюється за погодженням з управлінням культури, національностей і релігій Дніпропетровської обласної державної адміністрації та Управління з питань охорони культурної спадщини Дніпровської міської ради. В подальшому між представником власника ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , яка діє на підставі довіреності, та управлінням з питань культурної спадщини Дніпровської міської ради укладено охоронний договір на вказану пам`ятку від 10.03.2020 №13/6-5. Відповідно до п.1 Договору власник бере на себе зобов`язання щодо пам`ятки культурної спадщини місцевого значення за видом «архітектура» - «Житловий будинок та аптека Прицкера», загальною площею 687,0 кв. м., охоронний договір №115. Проте, всупереч вищевказаним умовам договору, та чинного законодавства, власником з моменту набуття власності на будівлю пам`ятки культурної спадщини місцевого значення за видом «архітектура» - «Житловий будинок та аптека Прицкера», не вчинено жодних дій спрямованих на приведення пам`ятки до належного стану. Управлінням з питань охорони культурної спадщини неодноразово направлялись листи на адресу ОСОБА_1 в яких наголошувалось на невиконання вимог пам`яткоохоронного законодавства. В подальшому 30.06.2021 заступником начальника управління з питань охорони культурної спадщини Дніпровської міської ради складено акт візуального обстеження «Житловий будинок та аптека Прицкера». В акті зафіксовано, що на пам`ятці спостерігаються тріщиноутворення в цегляних конструкціях стін, конструкції даху та його покриття зруйновані, система водовідведення відсутня. Несучі огороджувальні конструкції тераси з боку двору знаходяться в аварійному стані, покрівля тераси зруйнована. Внутрішні приміщення пам`ятки захаращенні рослинністю, що руйнує несучі конструкції. Загальний стан будівлі відповідно до акту є аварійним. В даному випадку проведення робіт із консервації та реставрації має бути проведено власником ОСОБА_1 . Таким чином, ОСОБА_1 , як власник пам`ятки об`єкту культурної спадщини «Житловий будинок та аптека Прицкера» з моменту набуття права власності всупереч пам`яткоохоронного законодавства відповідні заходи з метою належного утримання та збереження пам`ятки й до теперішнього часу не вживає. З огляду на викладене, оскільки правопорушення у вигляді протиправної бездіяльності, що виразилась у недотриманні норм чинного законодавства, допущене ОСОБА_1 , є триваючим, пам`ятка об`єкту культурної спадщини «Житловий будинок та аптека Прицкера» перебуває у аварійному стані та є фактично зруйнованою, на теперішній час існує обов`язок власника у відповідності до вимог чинного законодавства: провести термінові протиаварійні роботи з метою приведення пам`ятки до належного стану шляхом здійснення консерваційних та реставраційних робіт. У свою чергу, у вказаних правовідносинах органом, уповноваженим державою здійснювати відповідні функції, є Управління з питань охорони культурної спадщини Дніпровської міської ради, який не вживає дієвих заходів на захист інтересів держави. Спонукання ОСОБА_1 до приведення до належного стану об`єкта культурної спадщини шляхом здійснення консерваційних та реставраційних робіт у судовому порядку - є захистом прав держави у сфері охорони культурної спадщини, і повноваження щодо такого захисту (у наведений спосіб) належать Управлінню з питань охорони культурної спадщини Дніпровської міської ради як виконавчому органу Дніпровської міської ради у сфері охорони культурної спадщини, що є спеціально уповноваженим органом охорони культурної спадщини в силу положень Закону України «Про охорону культурної спадщини». З відповідей Управління з питань охорони культурної спадщини за №10/6-5 від 21.01.2022 та №10/3-13 від 21.02.2022 вбачається, що дієві та належні заходи, які б у повній мірі забезпечили виконання вимог чинного законодавства, збереження га відновлення пам`ятки місцевого значення, зокрема шляхом пред`явлення позову зобов`язального характеру, не вживались, що вказує на бездіяльність уповноважених органів.

Суд зазначає, що 20.07.2022 року та 29.07.2022 року до суду надійшла інформація з Відділу обліку та моніторингу інформації про реєстрацію місця проживання ГУДМС України в Харківській області на запити Харківського окружного адміністративного суду від 14.07.2022 року та 22.07.2022 року, в якій міститься позначка - знято з реєстрації 07.06.2021 року. За таких обставин, отримана судом інформація не дає можливості встановити зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання (перебування) фізичної особи відповідача. Відповідно до ч.7 ст.171 КАС України якщо отримана судом інформація не дає можливості встановити зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання (перебування) фізичної особи, суд вирішує питання про відкриття провадження у справі. Виклик такої особи як відповідача у справі здійснюється у порядку, визначеному статтею 130 цього Кодексу. З огляду на викладене та у відповідності до ухвали від 01.08.2022 року було розміщено оголошення на офіційному веб-порталі судової влади України щодо відкриття провадження у справі №520/5264/22 за адміністративним позовом Керівника Західної окружної прокуратури міста Дніпра Дніпропетровської області (вул. Робоча, 24-А, м. Дніпро, 49006) в інтересах держави в особі Управління з питань охорони культурної спадщини Дніпровської міської ради (код ЄДРПОУ 42401150, пр. Дмитра Яворницького, 75 м. Дніпро, 49000) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) про зобов`язання вчинити певні дії, що підтверджується наявними матеріалами справи. Отже, відповідач належним чином повідомлений про відкриття провадження у справі.

В ухвалі Харківського окружного адміністративного суду від 01.08.2022 року було встановлено строк відповідачу для подання до суду відзиву на адміністративний позов протягом шістнадцяти днів з дня одержання копії ухвали. У передбачений ухвалою суду строк, відзив на адміністративний позов до суду відповідачем надано не було. Згідно з положеннями ч.4 ст.159 КАС України, подання заяв по суті справи є правом учасників справи. Відповідно до положень ч.2 ст.175 КАС України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи. З огляду на викладене, враховуючи пропущення відповідачем строку на подання відзиву, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок наявних у справі доказів у їх сукупності, суд зазначає наступне.

З наявних матеріалів справи судом встановлено, що під час реалізації представницьких повноважень Західною окружною прокуратурою міста Дніпра встановлено порушення вимог чинного законодавства у сфері охорони об`єктів культурної спадщини.

Встановлено, що на підставі розпорядження Голови Дніпропетровської обласної державної адміністрації №158-р від 12.04.1996 «Житловий будинок та аптека Прицкера» за адресою: м. Дніпро, просп. Калініна (на теперішній час - Сергія Нігояна), 4 включено до переліку пам`яток культурної спадщини (архітектури) місцевого значення та присвоєно охоронний номер 115.

Вказана пам`ятка архітектури розпочинає свою історію з 1916 року. Двоповерхова будівля побудована за проектом відомого Єкатеринославського архітектора ОСОБА_9 , як житловий будинок аптекаря ОСОБА_5 з розміщенням аптеки на першому поверсі. Будівля виконана у формі італійського палаццо XVI сторіччя. На його унікальному фасаді з венеціанськими вікнами був надпис «Аптека», будинок прикрашали чотири коринфські колони, вишукана ліпнина та барельєфи. У 1990 роках XX століття деякий час на другому поверсі знаходились дитячі ясла які припинили свою роботу наприкінці 90 х років. Наразі аптека не припиняла свою роботу до початку 2000 років.

Судом встановлено, що на підставі розпорядження Голови Дніпропетровської обласної державної адміністрації №158-р від 12.04.1996 «Житловий будинок та аптека Прицкера» за адресою: м. Дніпро, просп. Калініна (на теперішній час - Сергія Нігояна), 4 включено до переліку пам`яток культурної спадщини (архітектури) місцевого значення та присвоєно охоронний номер 115.

На підставі свідоцтва про права власності на нерухоме майно від 23.11.2004, виданого виконавчим комітетом Дніпропетровської міської ради, на підставі рішення Дніпропетровської міської ради №46 від 27.11.1991 зареєстрованого вказаний об`єкт передано у власність територіальної громади міста Дніпропетровська. Далі, 26.11.2004 Комунальним підприємством «Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентаризації» ДОР в електронному реєстрів прав власності на нерухоме майно за реєстраційним номером 8583483.

В подальшому між директором департаменту та правового забезпечення Дніпропетровської міської ради ОСОБА_6 та ОСОБА_7 укладено договір купівлі продажу №1478/Н від 26.05.2011 вказаного об`єкту на підставі рішення Дніпропетровської міської ради №35/49 «Про приватизацію нежитлової будівлі по пр. Калініна, 4 », наказу департаменту корпоративних прав та правового забезпечення Дніпропетровської міської ради №14 «Про зміну способу приватизації» від 11.04.2011.

Рішенням №118/30 від 26.12.2012 міським головою надано дозвіл ОСОБА_7 на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки по фактичному розміщенню нежитлової будівлі по просп. Калініна, 4 .

В подальшому проспект Калініна було перейменовано на проспект Сергія Нігояна на підставі рішення Дніпропетровської міської ради № 22/60 від 28.01.2015.

Розпорядженням Дніпропетровського міського голови №156-р від 18.04.2016 ОСОБА_7 надано дозвіл на тимчасове часткове звуження тротуару та встановлення огорожі навколо будівлі по просп. Сергія Нігояна, 4 для виконання робіт з реконструкції будівлі на період з 01.05.2016 по 01.05.2018.

Управлінням культури, національностей і релігій Дніпропетровської обласної державної адміністрації листом №925/0/161-17 від 18.05.2017 надано ОСОБА_8 , який на підставі довіреності діяв від імені ОСОБА_7 ,, погодження щодо відчуження пам`ятки архітектури місцевого значення «Житловий будинок та аптека Прицкера».

Далі ОСОБА_7 укладено договір дарування від 24.01.2017, відповідно до якого ОСОБА_7 на підставі дублікату договору купівлі- продажу №1478/Н від 26.05.2011 безоплатно передано у власність ОСОБА_2 об`єкт культурної спадщини «Житловий будинок та аптека Прицкера». Договір укладено за погодженням з Головним архітектурно- планувальним управлінням департаменту по роботі з активами Дніпровської міської ради від 18.01.2017 за №8/8-70.

Пунктом 11 договору ознайомлено обдарованого ОСОБА_2 про зобов`язання не пізніше ніж через один місяць з моменту отримання пам`ятки у власність укласти охоронний договір з відповідним органом охорони культурної спадщини.

Розпорядженням Дніпропетровського міського голови №953-р від 31.05.2019 ОСОБА_2 надано дозвіл на тимчасове часткове звуження тротуару та встановлення огорожі навколо будівлі по просп. Сергія Нігояна, 4 для виконання робіт з реконструкції будівлі на період з 10.06.2019 по 10.06.2021.

В подальшому між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 укладено договір купівлі-продажу нежитлової будівлі від 13.01.2020 на вказаний об`єкт культурної спадщини за погодженням із управлінням культури, національностей і релігій Дніпропетровської обласної державної адміністрації та Управління з питань охорони культурної спадщини Дніпровської міської ради.

Пунктом 3.1.4 Договору визначено обов`язок ОСОБА_1 не пізніше ніж через 1 місяць з моменту отримання пам`ятки у власність укласти охоронний договір з відповідним органом охорони культурної спадщини. Цей договір вчинюється за погодженням з управлінням культури, національностей і релігій Дніпропетровської обласної державної адміністрації та Управління з питань охорони культурної спадщини Дніпровської міської ради.

В подальшому між представником власника ОСОБА_1, ОСОБА_3 , яка діє на підставі довіреності, та управлінням з питань культурної спадщини Дніпровської міської ради укладено охоронний договір на вказану пам`ятку від 10.03.2020 №13/6-5. Відповідно до п.1 Договору власник бере на себе зобов`язання щодо пам`ятки культурної спадщини місцевого значення за видом «архітектура» - «Житловий будинок та аптека Прицкера», загальною площею 687,0 кв. м., охоронний договір №115.

Пунктом 10 Договору визначено, що власник зобов`язаний негайно повідомляти Орган охорони про будь-яке руйнування, пошкодження, аварію чи іншу обставину, що заподіяла шкоду пам`ятці. Своєчасно проводити поточний та капітальний ремонт пам`ятки (її частини) і роботи з упорядження території пам`ятки. Виконувати реставраційні ремонтні та інші роботи в терміни, визначені окремим розпорядженням Органу охорони. Проводити реставраційні, ремонтні роботи відповідно до науково-проектної документації, затвердженої в установленому порядку, за письмовим дозволом Органу охорони. Копії матеріалів про проведення обміру та дослідження пам`ятки, а також науково-проектну документацію безоплатно передавати Органу охорони у 10-денний термін після її затвердження відповідно до п.п. 11,12 Договору.

Пунктом 13 Договору визначено терміни виконання робіт, необхідних для створення належних умов та використання пам`ятки.

Так, протягом 2020 року власник мав би вчинити заходи щодо проведення термінових протиаварійних робіт та замовлення науково- проектної документації та проведення ремонтно-реставраційних робіт.

До договору, як його невід`ємної частини долучено акт технічного обстеження об`єкту культурної спадщини з фотофіксацією, складений 09.12.2019 за №24-2 за участю керівництва управління з питань культурної спадщини Дніпровської міської ради та представника користувача - ОСОБА_2 .

Зокрема вказаним актом було встановлено «аварійний» стан об`єкту культурної спадщини. Останній огляд технічного стану пам`ятки було виконано у грудні 2010 року, за яким загальний стан пам`ятки було визнано, як незадовільний.

Відповідно до висновків, викладених у акті, пам`ятка потребує проведення комплексних наукових досліджень з подальшим проведенням ремонтно-реставраційних робіт.

Проте, всупереч вищевказаним умовам договору, та чинного законодавства, власником з моменту набуття власності на будівлю пам`ятки культурної спадщини місцевого значення за видом «архітектура» - «Житловий будинок та аптека Прицкера», не вчинено жодних дій спрямованих на приведення пам`ятки до належного стану.

Управлінням з питань охорони культурної спадщини неодноразово направлялись листи на адресу ОСОБА_1 в яких наголошувалось на невиконання вимог пам`яткоохоронного законодавства.

З наявних матеріалів справи вбачається, що листом №8/6-55 від 17.11.2020 на адресу ОСОБА_1 , управлінням з питань охорони культурної спадщини повідомлено останнього, що станом на 16.11.2020 термінові протиаварійні роботи (консервація) власником не викопані. Власника попереджено про застосування фінансових санкцій у відповідності до вимог ст. 44 Закону України «Про охорону культурної спадщини». Також власнику надано 14 календарних днів з моменту отримання листа, для звернення до управління з питань охорони культурної спадщини Дніпровської міської ради зі звітом про виконані роботи на вказаній пам`ятці.

Також листом №8/6-21 від 12.04.2021 управління повторно звернулось до власника пам`ятки ОСОБА_1 , із вимогою щодо необхідності терміново замовити облікову документацію та провести термінові протиаварійні роботи (консервацію), відповідно до вимог чинного законодавства та умов охоронного договору.

Вищевказані листи власником проігноровано, жодних дій щодо проведення протиаварійних робіт (консервація) відповідачем проведено не було, доказів зворотнього матеріали справи не містять.

З наявних матеріалів справи судом встановлено, що 30.06.2021 заступником начальника управління з питань охорони культурної спадщини Дніпровської міської ради складено акт візуального обстеження «Житловий будинок та аптека Прицкера». В акті зафіксовано, що на пам`ятці спостерігаються тріщиноутворення в цегляних конструкціях стін, конструкції даху та його покриття зруйновані, система водовідведення відсутня. Несучі огороджувальні конструкції тераси з боку двору знаходяться в аварійному стані, покрівля тераси зруйнована. Внутрішні приміщення пам`ятки захаращенні рослинністю, що руйнує несучі конструкції. Загальний стан будівлі відповідно до акту є аварійним.

Відповідно до ч. 2 ст. 24 Закону України «Про охорону культурної спадщини» використання пам`ятки повинно здійснюватися відповідно до режимів використання, встановлених органами охорони культурної спадщини, у спосіб, що потребує як найменших змін і доповнень пам`ятки та забезпечує збереження її матеріальної автентичності, просторової композиції, а також елементів обладнання, упорядження, оздоби тощо.

Суд зазначає, що охорона культурної спадщини є важливим напрямом політики держави, від здійснення якої безпосередньо залежить можливість сталого розвитку суспільства, держави, кожного окремого індивіда.

Збереження об`єктів культурної спадщини здійснюється задля можливості їх використання у суспільному житті в інтересах нинішнього і майбутніх поколінь та є пріоритетним конституційним завданням держави. Оскільки культурна спадщина - найпотужніша складова формування української ідентичності, її ефективне збереження, відновлення і відповідне використання є одним із провідних завдань держави у сфері культури.

Одним із основних завдань держави є забезпечення реалізації її внутрішньої політики, яка є сукупністю напрямів діяльності в економічній, соціальній, гуманітарній, науковій, освітній, демографічній, правоохоронній, військовій та інших найважливіших сферах суспільного життя. Держава повинна вживати ефективних заходів щодо розвитку кожного із них однаково.

Усі напрями її внутрішньої політики є важливими для забезпечення національних інтересів України щодо збереження ідентичності Українського народу, сталого розвитку економіки, громадянського суспільства і держави, досягнення зростання рівня та якості життя населення, додержання конституційних прав і свобод людини і громадянина.

Так, серед пріоритетних напрямів гуманітарної політики держави особливе місце посідає збереження та охорона архітектурної спадщини.

Збереження об`єктів культурної спадщини здійснюється задля можливості їх використання у суспільному житті в інтересах нинішнього і майбутніх поколінь та є пріоритетним конституційним завданням держави.

Зокрема, у багатовікової історії України історико-культурна спадщина - це духовний, економічний і соціальний капітал надзвичайно високої цінності, який є головною складовою національної самоповаги і відповідного представлення нашої країни на міжнародному рівні.

При цьому, згідно з нормами міжнародного права охорона об`єктів культурної спадщини є одним із пріоритетних завдань органів державної влади та органів місцевого самоврядування, захист таких пам`яток від руйнації, їх збереження для нинішнього і майбутніх поколінь, становить безпосередній державний інтерес.

Відповідно до ст.1 Конвенції про охорону архітектурної спадщини Європи від 03.10.1985, ратифікованої Законом України від 20.09.2006 № 165- V, для цілей цієї Конвенції поняття «архітектурна спадщина» включає, зокрема, усі будівлі та споруди, що мають непересічне історичне, археологічне, мистецьке, наукове, соціальне або технічне значення, включаючи усі особливості їхнього технічного виконання та оздоблення.

Статтями 3 та 4 Конвенції передбачено, що кожна Сторона зобов`язується вживати правових заходів для охорони архітектурної спадщини; запровадити відповідні контрольні і дозвільні процедури, необхідні для правової охорони об`єктів архітектурної спадщини; запобігати спотворенню, руйнуванню або знищенню об`єктів спадщини, що охороняються.

Відповідно до статті 9 зазначеної Конвенції кожна Сторона зобов`язується забезпечити, щоб відповідний компетентний орган належним чином реагував на порушення законодавства про охорону архітектурної спадщини.

Рекомендаціями про охорону на національному рівні культурної та природної спадщини, схваленої Генеральною конференцією Організації Об`єднаних Націй у 1972 році, наголошено на тому, що кожен предмет культурної та природної спадщини є унікальним і зникнення будь-якого такого предмета є невідновною та безповоротною втратою для цієї спадщини у зв`язку з чим, кожну країну на території якої знаходяться предмети культурної та природної спадщини, зобов`язано зберегти цю частину спадщини людства і забезпечити передачу майбутнім поколінням.

Відповідно до ч.ч. 4, 5 ст. 54 Конституції України культурна спадщина охороняється законом. Держава забезпечує збереження історичних пам`яток та інших об`єктів, що становлять культурну цінність, вживає заходів для повернення в Україну культурних цінностей народу, які перебувають за її межами.

З огляду на міжнародні зобов`язання, взяті на себе Україною, та положення статті 54 Конституції України держава має забезпечувати збереження об`єктів, що становлять культурну цінність. Збереження культурної спадщини впливає на формування менталітету нації, стверджує спадкоємність одвічних цінностей і традицій, формує базу для сталого розвитку суспільства.

Кожний здобуток культурної спадщини є унікальним, а зникнення будь-якого з них є безповоротною втратою, непоправним збідненням цієї спадщини та всього народу.

Отже, виходячи з того, що культурна спадщина - найбільш потужна складова формування української ідентичності, її ефективне збереження, відновлення і відповідне використання є одним із провідних завдань держави.

Правові, організаційні, соціальні та економічні відносини у сфері охорони культурної спадщини з метою її збереження, використання об`єктів культурної спадщини у суспільному житті, захисту традиційного характеру середовища в інтересах нинішнього і майбутніх поколінь регулюються Законом України «Про охорону культурної спадщини» (далі - Закон).

Згідно зі статтею 1 Закону об`єкт культурної спадщини - визначне місце, споруда (витвір), комплекс (ансамбль), їхні частини, пов`язані з ними рухомі предмети, а також території чи водні об`єкти (об`єкти підводної культурної та археологічної спадщини), інші природні, природно- антропогенні або створені людиною об`єкти незалежно від стану збереженості, що донесли до нашого часу цінність з археологічного, естетичного, етнологічного, історичного, архітектурного, мистецького, наукового чи художнього погляду і зберегли свою автентичність.

Пам`яткою культурної спадщини є об`єкт культурної спадщини, який занесений до Державного реєстру нерухомих пам`яток України, або об`єкт культурної спадщини, який взято на державний облік відповідно до законодавства, що діяло до набрання чинності цим Законом, до вирішення питання про включення (не включення) об`єкта культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам`яток України.

Охорона культурної спадщини - система правових, організаційних, фінансових, матеріально-технічних, містобудівних, інформаційних та інших заходів з обліку (виявлення, наукове вивчення, класифікація, державна реєстрація), запобігання руйнуванню або заподіянню шкоди, забезпечення захисту, збереження, утримання, відповідного використання, консервації, реставрації, ремонту, реабілітації, пристосування та музеєфікації об`єктів культурної спадщини. Предмет охорони об`єкта культурної спадщини - характерна властивість об`єкта культурної спадщини, що становить його історико-культурну цінність, на підставі якої цей об`єкт визнається пам`яткою.

Одним із цінних об`єктів культурної спадщини є об`єкт культурної спадщини - «Житловий будинок та аптека Прицкера» за адресою: м. Дніпро, просп. Сергія Нігояна, 4, побудований у 1916 році та є пам`яткою архітектури та містобудування місцевого значення, охоронний номер 115.

Відповідно до приписів ст. 24 Закону України «Про охорону культурної спадщини» власник або уповноважений ним орган, користувач зобов`язані утримувати пам`ятку в належному стані, своєчасно проводити ремонт, захищати від пошкодження, руйнування або знищення відповідно до цього Закону та охоронного договору. Використання пам`ятки повинно здійснюватися відповідно до режимів використання, встановлених органами охорони культурної спадщини, у спосіб, що потребує якнайменших змін і доповнень пам`ятки та забезпечує збереження її матеріальної автентичності, просторової композиції, а також елементів обладнання, упорядження, оздоби тощо.

Частиною 4 ст. 24 Закону України «Про охорону культурної спадщини» закріплено, що у разі виникнення загрози для збереженості пам`ятки її власник або уповноважений ним орган, особа, яка набула права володіння, користування чи управління, зобов`язані негайно повідомити про це орган охорони культурної спадщини обласних, Київської та Севастопольської міських, районних державних адміністрацій та орган місцевого самоврядування, на території якого розташована пам`ятка.

Проте відповідні заходи щодо попередження руйнування пам`ятки культурної спадщини місцевого значення за видом «архітектура» - «Житловий будинок та аптека Прицкера» власником в порушення вимог чинного законодавства не вживались та не вживаються.

Відповідно до ч. 1 ст. 27 Закону України «Про охорону культурної спадщини» у разі, коли пам`ятці загрожує небезпека пошкодження, руйнування чи знищення, власник або уповноважений ним орган, особа, яка набула права володіння, користування чи управління, зобов`язані привести цю пам`ятку до належного стану (змінити вид або спосіб її використання, провести роботи з її консервації, реставрації, реабілітації, музеєфікації, ремонту та пристосування).

В даному випадку проведення робіт із консервації та реставрації має бути проведено власником ОСОБА_1 .

Згідно з абз.абз, 15, 20 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про охорону культурної спадщини» консервація - сукупність науково обґрунтованих заходів, які дозволяють захистити об`єкти культурної спадщини від подальших руйнувань і забезпечують збереження їхньої автентичності з мінімальним втручанням у їхній існуючий вигляд; реставрація - сукупність науково обґрунтованих заходів щодо укріплення (консервації) фізичного стану, розкриття найбільш характерних ознак, відновлення втрачених або пошкоджених елементів об`єктів культурної спадщини із забезпеченням збереження їхньої автентичності.

Статтею 23 Закону передбачено, що усі власники пам`яток, щойно виявлених об`єктів культурної спадщини чи їх частин або уповноважені ними органи (особи) незалежно від форм власності на ці об`єкти зобов`язані укласти з відповідним органом охорони культурної спадщини охоронний договір.

При передачі пам`ятки, щойно виявленого об`єкта культурної спадщини чи її (його) частини у володіння, користування чи управління іншій особі істотною умовою договору про таку передачу є забезпечення особою, якій передається пам`ятка, щойно виявлений об`єкт культурної спадщини чи її (його) частина, збереження пам`ятки, щойно виявленого об`єкта культурної спадщини чи її (його) частини відповідно до вимог цього Закону та умов охоронного договору, укладеного власником або уповноваженим ним органом (особою) з відповідним органом охорони культурної спадщини.

Судом встановлено, що відповідний охоронний договір укладено між представником власника ОСОБА_1, ОСОБА_3, яка діє на підставі довіреності, та Управлінням з питань культурної спадщини Дніпровської міської ради 10.03.2020 за №13/6-5.

Основним завданням охоронного договору є встановлення режиму використання пам`ятки культурної спадщини чи її частини, у тому числі території, на якій вона розташована, видів і термінів виконання реставраційних, консерваційних, ремонтних робіт, робіт з упорядження її території, інших пам`яткоохоронних заходів, необхідність яких визначається відповідним органом охорони культурної спадщини. До охоронного договору додаються: 1) акт технічного стану пам`ятки (форма якого затверджується центральним органом виконавчої влади у сфері охорони культурної спадщини) на момент укладення охоронного договору. Для ансамблів (комплексів) складається окремий акт на кожний їх об`єкт. Акт технічного стану поновлюється не рідше ніж раз на 5 років. Якщо стан пам`ятки значно змінився (після проведення ремонтних, реставраційних та інших робіт чи внаслідок дії чинників, що призвели до руйнування або пошкодження), - у п`ятиденний термін після його зміни; 2) опис культурних цінностей і предметів, які належать до пам`ятки, знаходяться на її території чи пов`язані з нею і становлять історичну, наукову, художню цінність, з визначенням місця і умов зберігання та використання; 3) план поверхів пам`яток-будівель і споруд (у масштабі 1:100); 4) план інженерних комунікацій та зовнішніх мереж (за наявності); 5) генеральний план земельної ділянки, на якій розташована пам`ятка; 6) паспорт пам`ятки.

Відповідно до ч.1 ст.26 Закону України «Про охорону культурної спадщини» консервація, реставрація, реабілітація, музеєфікація, ремонт, пристосування пам`яток національного значення здійснюються лише за наявності письмового дозволу центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони культурної спадщини на підставі погодженої з ним науково-проектної документації.

Відповідно до п.1.5 ДБН А.2.2-14-2016 «Склад та зміст науково- проектної документації на реставрацію пам`яток архітектури та містобудування», затверджених наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 29.12.2006 № 337 (далі- ДБН А.2.2.-14-2016), вимоги до розроблення науково-проектної документації є обов`язковими для всіх суб`єктів господарювання в сфері збереження пам`яток.

Підпунктом 3.11 п.З ДБН А.2.2-14-2016 визначено, що науково- проектна документація - це сукупність текстових та графічних матеріалів, які на різних стадіях проектування визначають концептуальні чи принципові архітектурні, містобудівні, інженерні, конструктивні, технологічні та інші рішення, спрямовані на збереження пам`ятки.

У п.п.9.1 п. 9 ДБН А.2.2-14-2016 передбачено, що проект розробляється на підставі вихідних даних для об`єкта реставрації, реставраційного завдання та на основі матеріалів комплексних наукових досліджень. Проект складається з текстових та графічних матеріалів, якими визначаються принципові архітектурні, містобудівні, інженерні, конструктивні і технологічного рішення, спрямовані на збереження пам`ятки.

Реставраційні роботи, окрім фізичного збереження історичного вигляду пам`ятки, максимального збереження автентичності об`єкта, його культурної та історичної цінності, мінімального втручання в історичну субстанцію, передбачають відновлення частково втрачених чи пошкоджених елементів, розкриття характерних елементів об`єкта.

У свою чергу, консерваційні роботи на пам`ятці визначаються необхідністю фізичного збереження пам`ятки в існуючому вигляді, максимального збереження автентичності об`єкта його культурної та історичної цінності, мінімального втручання в історичну субстанцію.

Роботи з консервації пам`ятки є превентивними (запобіжними) або стабілізуючими, тобто мають на меті визначити наявність такого технічного стану пам`ятки, коли з`являється загроза її збереженню, мають місце ознаки деформації і наслідки руйнівної дії, нерідко аварійного характеру.

Тобто повноцінне приведення пам`ятки до належного стану можливе лише шляхом проведення комплексу робіт з консервації та реставрації яким передує розроблення науково-проектної документації.

Згідно листа Дніпропетровського обласного центру з охорони історико- культурних цінностей за №30/1 від 19.02.2022 замовлень на виготовлення облікової документації на вказану пам`ятку не надходило.

Таким чином, ОСОБА_1 , як власник пам`ятки об`єкту культурної спадщини «Житловий будинок та аптека Прицкера» з моменту набуття права власності всупереч пам`яткоохоронного законодавства відповідні заходи з метою належного утримання та збереження пам`ятки й до теперішнього часу не вживає.

З вищенаведеного вбачається, що оскільки правопорушення у вигляді протиправної бездіяльності, що виразилась у недотриманні норм чинного законодавства, допущене ОСОБА_1 , є триваючим, пам`ятка об`єкту культурної спадщини «Житловий будинок та аптека Прицкера» перебуває у аварійному стані та є фактично зруйнованою, на теперішній час існує обов`язок власника у відповідності до вимог чинного законодавства: провести термінові протиаварійні роботи з метою приведення пам`ятки до належного стану шляхом здійснення консерваційних та реставраційних робіт.

З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку про допущену відповідачем протиправну бездіяльність, яка полягає у невчиненні дій, спрямованих на приведення пам`ятки архітектури до належного стану, та як наслідок наявність підстав для зобов`язання ОСОБА_1 привести до належного стану об`єкт культурної спадщини - пам`ятку архітектури місцевого значення з охоронним №115 - «Житловий будинок та аптека Прицкера» за адресою: м. Дніпро, пр. Сергія Нігояна, 4 шляхом здійснення консерваційних та реставраційних робіт.

Відносно підстав для представництва прокурора у справі, суд зазначає наступне.

Частиною третьою статті 53 КАС України передбачено, що у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, вступає за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

Спеціальним законом, яким визначені виключні випадки та порядок представництва прокурором інтересів держави в суді, є Закон України «Про прокуратуру».

Згідно з частиною першою статті 23 Закону України «Про прокуратуру» визначено, що представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави у випадках та порядку, встановлених законом.

Відповідно до частини третьої статті 23 цього Закону прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті.

Відповідно до частини 4 даної статті наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва.

Зі змісту даної норми Закону вбачається, що прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох випадках: якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження; у разі відсутності такого органу.

Перший випадок передбачає наявність органу, який може здійснювати захист інтересів держави самостійно, а другий - відсутність такого органу. Проте підстави представництва інтересів держави прокуратурою в цих двох випадках істотно відрізняються.

У першому випадку прокурор набуває право на представництво, якщо відповідний суб`єкт владних повноважень не здійснює захисту інтересів держави або здійснює їх неналежно.

Таке «нездійснення захисту» полягає в усвідомленій пасивній поведінці уповноваженого суб`єкта владних повноважень: він усвідомлює порушення інтересів держави, має відповідні повноваження для їхнього захисту, але всупереч цим інтересам за захистом до суду не звертається.

Водночас, «здійснення захисту неналежним чином» полягає в активній поведінці (сукупності дій та рішень), спрямованій на захист інтересів держави, але яка є неналежною.

Проте, «неналежність» захисту може бути оцінена з огляду на встановлений порядок захисту інтересів держави, який серед іншого включає досудове з`ясування обставин порушення інтересів держави, обрання способу їхнього захисту та ефективне здійснення процесуальних прав позивача.

Захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні суб`єкти владних повноважень, а не прокурор. Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідного суб`єкта владних повноважень, який всупереч вимог закону не здійснює захисту або робить це неналежно.

Аналогічна позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13.02.2019 у справі №826/13768/16, у постановах Верховного Суду від 30.09.2019 у справі №802/4083/15-а, від 13.12.2019 у справі №810/3160/18, від 27.12.2019 у справі №826/15235/18.

Виключними випадками, за яких прокурор може здійснювати представництво інтересів держави в суді, є порушення або загроза порушення інтересів держави.

У пункті 3 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 08.04.1999 № 3-рп/99 Конституційний Суд України, з`ясовуючи поняття «інтереси держави», зазначив, що інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону України, гарантування її державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства, захист прав усіх суб`єктів права власності та господарювання тощо.

У пункті 4 вказаного Рішення передбачено, що інтереси держави можуть збігатися повністю, частково або не збігатися зовсім з інтересами державних органів, державних підприємств та організацій. Із врахуванням того, що «інтереси держави» є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

Ці міркування Конституційний Суд України зробив у контексті офіційного тлумачення Арбітражного процесуального кодексу України, який уже втратив чинність. Однак, висловлене Судом розуміння поняття «інтереси держави» має самостійне значення і може застосовуватися для тлумачення цього ж поняття, вжитого у статті 23 Закону України «Про прокуратуру».

Відтак, суд вважає, що «інтереси держави» охоплюють широке і водночас чітко не визначене коло законних інтересів, які не піддаються точній класифікації, а тому їх наявність повинна бути предметом самостійної оцінки суду у кожному випадку звернення прокурора з позовом. Надмірна формалізація «інтересів держави», особливо у сфері публічних правовідносин, може призвести до необґрунтованого обмеження повноважень прокурора на захист суспільно значущих інтересів там, де це дійсно потрібно.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 25.04.2018 у справі №806/1000/17, від 19.09.2019 у справі №815/724/15, від 17.10.2019 у справі № 569/4123/16-а.

Частиною 2 статті 6 КАС України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Закон України "Про судоустрій і статус суддів" встановлює, що правосуддя в Україні функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.

Відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

Європейський Суд з прав людини (далі також - ЄСПЛ) неодноразово звертав увагу на участь прокурора в суді на боці однієї зі сторін як обставину, що може впливати на дотримання принципу рівності сторін. Оскільки прокурор або посадова особа з аналогічними функціями, пропонуючи задовольнити або відхилити … скаргу, стає противником або союзником сторін у справі, його участь може викликати в однієї зі сторін відчуття нерівності (рішення у справі «Ф.В. проти Франції» (F.W. v. France), заява № 61517/00, пункт 27).

Суд звертав також увагу на категорії справ, де підтримка прокурора не порушує справедливого балансу. Зокрема, у справі «Менчинська проти Російської Федерації» (заява № 42454/02, пункт 35) ЄСПЛ висловив таку думку: сторонами цивільного провадження виступають позивач і відповідач, яким надаються рівні права, в тому числі право на юридичну допомогу. Підтримка, що надається прокуратурою одній зі сторін, може бути виправдана за певних обставин, наприклад, при захисті інтересів незахищених категорій громадян (дітей, осіб з обмеженими можливостями та інших категорій), які, ймовірно, не в змозі самостійно захищати свої інтереси, або в тих випадках, коли відповідним правопорушенням зачіпаються інтереси великого числа громадян, або у випадках, коли потрібно захистити інтереси держави».

ЄСПЛ уникає абстрактного підходу до розгляду питання про участь прокурора у цивільному провадженні. Розглядаючи кожен випадок окремо, Суд вирішує наскільки участь прокурора у розгляді справи відповідала принципу рівноправності сторін.

У Рекомендаціях Парламентської Асамблеї Ради Європи від 27.05.2003 №1604 (2003) «Про роль прокуратури в демократичному суспільстві, заснованому на верховенстві закону» щодо функцій органів прокуратури, які не відносяться до сфери кримінального права, передбачено важливість забезпечити, щоб повноваження і функції прокурорів обмежувалися сферою переслідування осіб, винних у скоєнні кримінальних правопорушень, і вирішення загальних завдань щодо захисту інтересів держави через систему відправлення кримінального правосуддя, а для виконання будь-яких інших функцій були засновані окремі, належним чином розміщені і ефективні органи.

Консультативна рада європейських прокурорів, створена Комітетом міністрів Ради Європи 13.07.2005, у Висновку № 3 (2008) «Про роль прокуратури за межами сфери кримінального права» наголосила, що держави, у яких прокурорські служби виконують функції за межами сфери кримінального права, мають забезпечувати реалізацію цих функцій згідно з такими, зокрема, принципами: діючи за межами сфери кримінального права, прокурори мають користуватися тими ж правами й обов`язками, що й будь-яка інша сторона, і не повинні мати привілейоване становище у ході судових проваджень (рівність сторін); обов`язок прокурорів обґрунтовувати свої дії та розкривати ці причини особам або інститутам, задіяним або зацікавленим у справі, має бути встановлений законом.

Згідно з пунктом 2 Рекомендації CM/Rec (2012)11 щодо ролі державних прокурорів за межами системи кримінального судочинства, прийнятої Комітетом міністрів Ради Європи 19.09.2012, обов`язками та повноваженнями прокурора за межами системи кримінального провадження є представництво загальних та громадських інтересів, захист прав людини та основоположних свобод, а також підтримка верховенства права. При цьому обов`язки та повноваження прокурорів за межами кримінального судочинства мають завжди встановлюватися та чітко визначатися у законодавстві (пункт 3 цієї Рекомендації).

Відповідно до частини четвертої статті 53 КАС України прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, визначених статтею 169 цього Кодексу.

З огляду на викладене, прокурор в адміністративному позові, скарзі чи іншому процесуальному документі зобов`язаний вказати докази на підтвердження підстав заявлених позовних вимог із зазначенням, у чому саме полягає порушення інтересів держави, та обставини, що зумовили необхідність їх захисту прокурором.

Разом з тим, суд зауважує, що незгода суду з наведеним в адміністративному позові на виконання частини четвертої статті 53 КАС України обґрунтуванням прокурора щодо визначеної ним підстави представництва, як і неподання прокурором доказів відсутності органів влади, які мають повноваження здійснювати захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах, не є підставою для відмови у задоволенні позову.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.06.2019 у справі № 587/430/16-ц.

Як вбачається зі змісту позовної заяви, прокурор у даному випадку звернувся до суду для захисту прав держави в особі позивача - Управління з питань охорони культурної спадщини Дніпровської міської ради, з огляду на наступне.

Згідно із ч. 2 ст. 6 Закону України «Про охорону культурної спадщини», Положення про управління з питань охорони культурної спадщини Дніпровської міської ради, затвердженого рішенням Дніпровської міської ради №102/35 від 10.09.2018 (зі змінами від 22.04.2020), управління з питань охорони культурної спадщини Дніпровської міської ради є виконавчим органом Дніпровської міської ради. До повноважень управління, серед іншого, належить: забезпечення виконання Закону України «Про охорону культурної спадщини», інших нормативно-правових актів про охорону культурної спадщини на території міста, контроль за дотриманням режиму використання пам`яток місцевого значення та щойно виявлених об`єктів культурної спадщини, їх територій, зон, охорони, забезпечення захисту об`єктів культурної спадщини від загрози знищення, руйнування або пошкодження; надання висновків щодо відчуження або передачі пам`яток місцевого значення їх власниками чи уповноваженими ними органами іншим особам у володіння, користування або управління, складання розпоряджень, приписів та протоколів про вчинення правопорушень у сфері охорони культурної спадщини, відповідно до законодавства України, видача обов`язкових для виконання приписів щодо припинення будь-якої діяльності юридичних або фізичних осіб, що створює загрозу об`єкту культурної спадщини або порушує законодавство, державні стандарти, норми і правила у сфері охорони культурної спадщини.

Як визначено розділом III вказаного положення, метою діяльності управління є сприяння міській раді у виконання визначених Конституцією а законами України повноважень у сфері охорони культурної спадщини на території міста Дніпра.

Пунктом 3.2. розділу III вказаного положення визначено, що до основних завдань Управління зокрема відноситься: регулювання правових, організаційних, соціальних та економічних відносин у сфері охорони культурної спадщини з метою збереження та використання об`єктів культурної спадщини у суспільному житті, захисту традиційного характеру середовища міста; організація та координація робіт щодо виявлення, паспортизації, ведення обліку та інвентаризації об`єктів культурної спадщини; контроль за збереженням і належним використанням об`єктів культурної спадщини, роботами, що проводяться в межах історичних ареалів та традиційному історичному середовищі та на пам`ятках (об`єктах) культурної спадщини.

Отже, повноваження Управління з питань охорони культурної спадщини Дніпровської міської ради, визначені, зокрема, ст. 6 Закону України «Про охорону культурної спадщини», не мають взаємовиключного характеру та мають на меті забезпечення насамперед збереження, використання об`єктів культурної спадщини у суспільному житті, захисту традиційного характеру середовища в інтересах нинішнього і майбутніх поколінь.

Західною окружною прокуратурою у порядку ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» на адресу Управління з питань охорони культурної спадщини скеровувались листи №04/51-112вих-22 від 13.01.2022, №04/51- 641вих-22 від 10.02.2022 з повідомленням щодо порушення інтересів держави, що полягають у порушенні відповідачем вимог чинного законодавства з питань охорони культурної спадщини, зокрема не проведення реставраційних та консерваційних робіт, що призвело до руйнування об`єкта культурної спадщини - пам`ятки архітектури місцевого значення з охоронним номером № 115 - «Житловий будинок та аптека Прицкера» за адресою: м.Дніпро, пр. Сергія Нігояна, 4.

З відповідей Управління з питань охорони культурної спадщини за №10/6-5 від 21.01.2022 та №10/3-13 від 21.02.2022 вбачається, що дієві та належні заходи, які б у повній мірі забезпечили виконання вимог чинного законодавства, збереження та відновлення пам`ятки місцевого значення, зокрема шляхом пред`явлення позову зобов`язального характеру, не вживались, що вказує на бездіяльність уповноважених органів.

Всупереч вимог ст. 6 та ч. 1 ст. 44 Закону України "Про охорону культурної спадщини", п. 15 охоронного договору №13/6-5 від 10.03.2020, Управлінням з питань охорони культурної спадщини Дніпровської міської ради з метою припинення правопорушення приписи про усунення порушення законодавства у сфері охорони культурної спадщини на адресу ОСОБА_1 , не вносились, фінансові санкції за порушення законодавства до ОСОБА_1 , не застосовувались.

Обстеження (огляд) зазначеної пам`ятки культурної спадщини з метою перевірки дотримання законодавства про охорону культурної спадщини, забезпечення захисту об`єкта від загрози знищення, руйнування або пошкодження Управлінням проведено 12.04.2021 та 30.06.2021.

Управлінням, яке є виконавчим органом Дніпровської міської ради, утвореним на підставі рішення міської ради від 25.07.2018 №53/34 «Про внесення змін до рішень міської ради стосовно структури міської ради та її виконавчих органів, граничної чисельності працівників міської ради та її виконавчих органів», та є спеціально уповноваженим органом охорони культурної спадщини, належні заходи щодо зобов`язання ОСОБА_1 вжити належних заходів з метою приведення об`єкта культурної спадщини - пам`ятки архітектури місцевого значення з охоронним номером № 115 - «Житловий будинок та аптека Прицкера» за адресою: м.Дніпро, пр. Сергія Нігояна, 4 до належного стану у судовому порядку не вжито.

Враховуючи наведені вище обставини щодо обізнаності Управління з питань охорони культурної спадщини Дніпровської міської ради про порушення ОСОБА_1 пам`яткою охоронного законодавства України, проте дієвих заходів щодо зобов`язання ОСОБА_1 усунути порушення пам`яткооохоронного законодавства шляхом проведення термінових протиаварійних робіт у вигляді консервації та реставрації, до цього часу не вжито, наявний визначений Конституцією України виключний випадок, який обґрунтовує представництво прокурором інтересів держави у цій справі, оскільки відповідний компетентний орган бездіє протягом тривалого часу.

За таких обставин пред`явлення Західною окружною прокуратурою міста Дніпра позову зобов`язального характеру щодо зобов`язання відповідача утримувати об`єкта пам`ятки культурної спадщини у належному стані шляхом здійснення консерваційних та реставраційних робіт є належним способом захисту інтересів держави.

Відповідно до вимог ч. 4 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» листом від 16.06.2022 за №04/51-1802вих-22 Управління з питань охорони культурної спадщини Дніпровської міської ради повідомлено про пред`явлення обласною прокуратурою позову в інтересах держави до ОСОБА_1 про зобов`язання вчинити певні дії, а саме привести до належного стану пам`ятку архітектури місцевого значення з охоронним номером № 115 - «Житловий будинок та аптека Прицкера» за адресою: м.Дніпро, пр. Сергія Нігояна, 4, шляхом здійснення консерваційних та реставраційних робіт.

Оскільки орган, уповноважений державою на захист інтересів держави, не здійснив наданих йому повноважень, до суду з таким позовом не звернувся, - вказаний позов правомірно внесено прокурором у межах своєї компетенції, передбаченої ст. 131-1 Конституції України, ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» в інтересах держави в особі Управління з питань охорони культурної спадщини Дніпровської міської ради.

За приписами ч.1 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 КАС України.

Відповідно до ч.1 та ч.2 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Зважаючи на встановлені у справі обставини та з огляду на приписи норм чинного законодавства, які регулюють спірні правовідносини, суд дійшов висновку про задоволення заявлених позовних вимог.

Судові витрати підлягають розподілу відповідно до приписів ст.139 КАС України.

Керуючись ст.ст. 19, 139, 205, 229, 241-247, 250, 255, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Керівника Західної окружної прокуратури міста Дніпра Дніпропетровської області (вул. Робоча, 24-А, м. Дніпро, 49006) в інтересах держави в особі Управління з питань охорони культурної спадщини Дніпровської міської ради (код ЄДРПОУ 42401150, пр. Дмитра Яворницького, 75 м. Дніпро, 49000) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) про зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити.

Зобов`язати ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) привести до належного стану об`єкт культурної спадщини - пам`ятку архітектури місцевого значення з охоронним №115 - «Житловий будинок та аптека Прицкера» за адресою: м. Дніпро, пр. Сергія Нігояна, 4 шляхом здійснення консерваційних робіт.

Зобов`язати ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) привести до належного стану об`єкт культурної спадщини - пам`ятку архітектури місцевого значення з охоронним №115 - «Житловий будинок та аптека Прицкера» за адресою: м. Дніпро, пр. Сергія Нігояна, 4 шляхом здійснення реставраційних робіт.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне судове рішення складено 11.10.2022 року.

Суддя Біленський О.О.