Рішення № 106691176, 11.10.2022, Сумський окружний адміністративний суд

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 жовтня 2022 р. Справа № 480/3597/22

Сумський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді - Шевченко І.Г., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до голови Сумської районної ради Химича Віктора Васильовича, Сумської районної ради про визнання протиправним та скасування розпорядження,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до суду з позовною заявою до голови Сумської районної ради Химича Віктора Васильовича (далі - відповідач-1, голова Сумської райради Химич В.В.) про визнання протиправним та скасування розпорядження голови Сумської райради Химича В.В. від 22.04.2022 №04-32/05.

Свої вимоги мотивував тим, що позивачем було передано карту Сумського району для потреб ГУ НП у Сумській області. При цьому він діяв з огляду на Указ Президента України від 24.02.2022 №64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні" в інтересах Сумської області та Держави в цілому.

Вказане було розцінено як неефективне та нераціональне використання матеріально-технічних ресурсів виконавчого апарату районної ради, у зв`язку з чим позивача притягнуто до дисциплінарної відповідальності у вигляді догани на підставі оскаржуваного розпорядження.

Позивач в обґрунтування позовних вимог вказав, що враховуючи відсутність спеціальної процедури притягнення до дисциплінарної відповідальності заступника голови районної ради, посада якого є виборною, та приймаючи до уваги аналіз ст. 56 Закону України від 21.05.1997 № 280/97-ВР "Про місцеве самоврядування в Україні" та ст. 147-1 КЗпП України, за якими при дисциплінарній відповідальності обов`язковою умовою є службова підпорядкованість між особою, яка притягається до цього виду відповідальності, і особою, яка застосовує заходи дисциплінарної відповідальності, вважає, що дисциплінарне стягнення до заступника голови районної ради не може бути застосоване головою районної ради.

Крім того, позивач не погоджується з тим, що в його діях є наявність дисциплінарного проступку, оскільки оскаржуване розпорядження було винесено відповідачем-1 на підставі службової записки ОСОБА_2 без дати, а тому неможливо встановити, про який саме день та час ідеться у цій службовій записці й чи має описана ситуація якесь відношення до ситуації, викладеній в доповідній записці позивача від 12.04.2022.

Більш того, згідно доповідної записки позивача від 12.04.2022 майно з кабінету голови Сумської районної ради було взято позивачем на виконання листа Головного управління Національної поліції в Сумській області.

Відтак, притягнення його до дисциплінарної відповідальності відбулося незаконно, а, отже, оскаржуване розпорядження є протиправним та підлягає скасуванню.

Ухвалою суду від 23.05.2022 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Ухвалою суду від 07.06.2022 залучено до участі у розгляді справи як другого відповідача Сумську районну раду (далі - відповідач-2, Сумська районна рада) та встановлено відповідачу-2 строк для подання відзиву на позовну заяву.

Так, від відповідачів до суду надійшли відзиви на позовну заяву з доказами в обґрунтування заперечень проти позовних вимог. У відзивах вказано, що карта Сумського району є спільною власністю територіальних громад сіл, селищ, міст Сумського району, знаходиться на балансі Сумської районною ради та закріплена за матеріально-відповідальною особою була одноособово передана заступником голови районної ради ОСОБА_1 . Головному управлінню Національної поліції в Сумській області, тобто до державної власності, що є грубим порушенням Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" та Закону України "Про передачу, примусове відчуження або вилучення майна в умовах правового режиму воєнного чи надзвичайного стану". Тобто, навіть форс-мажорні обставини, на які йде посилання в доповідні записці та у позовній заяві, не спростовує той факт, що майно передане всупереч процедурі передачі майна спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Сумського району до державної власності. При цьому, до голови Сумської районної ради про надання (передачі) карти Сумського району Сумської області для потреб Головного управління Національної поліції в Сумській області не зверталося Головне управління Національної поліції в Сумській області, а також позивач ні в усній, ні в письмовій формі.

Більш того, до винесення дисциплінарного стягнення ОСОБА_1 в усній формі пропонувалося надати пояснення щодо інциденту та усунути порушення, тобто було вжито всіх необхідних заходів для врегулювання ситуації перед застосуванням дисциплінарного стягнення.

Відтак, розпорядження голови районної ради від 22.04.2022 №04-32/05 про застосування дисциплінарного стягнення до ОСОБА_1 є правомірним, таким що відповідає чинному законодавству України та не підлягає скасуванню.

Також, у відзивах заперечували проти стягнення правової допомоги, оскільки адвокат А.Пєтухов не дотримався норм чинного законодавства та не надав суду достовірного обсягу наданих ним послуг.

Представник позивача, не погодившись з відзивами, подав до суду відповідь на відзив (а.с.77-81), а також пояснення (а.с.51-56), в яких вказав, що на доповідних записках, на підставі яких було винесено оскаржуване розпорядження, голова Сумської районної ради поставив резолюцію 12.04.2022, однак згідно табелю робочого часу за квітень 2022 року він перебував у відпустці з 01.04.2022 по 14.04.2022. З огляду на вказану обставину як позивач, так і ГУ НП в Сумській області були позбавлені можливості звернутися до відповідача-1 і в усній, і в письмовій формі з поясненнями як до голови Сумської районної ради про надання (передачі) карти Сумського району для потреб ГУ НП у Сумській області.

Більш того, відповідачі у відзивах самостійно вказують те, що після відновлення пленарних засідань комісій та сесій, розпорядження планується винести на розгляд профільної постійної комісії районної ради та сесії районної ради відповідно до КЗпП України, оскільки посада заступника голови є виборною.

У свою чергу, від голови Сумської районної ради надійшло заперечення на відповідь на відзив (а.с.89-93), в якому відповідач-1 раніше викладені доводи підтримав та додатково щодо посилань представника позивача на те, що йому не зрозуміло про який кабінет і яку ситуацію йдеться в службовій записці керуючого справами ОСОБА_2 , вказав, що в службовій записці йдеться про кабінет №31, який є робочим місцем голови районної ради, а описувана ситуація викладена в службовій записці стосується саме ситуації, що викладена в доповідній записці заступника голови районної ради ОСОБА_1 від 12.04.2022.

Перебування ж голови Сумської районної ради у відпустці з 01.04.2022 по 14.04.2022 не спростовує того факту, що районна рада, як установа продовжувала працювати та процедуру щодо передачі спільної власності до державної власності, відповідно до статті 6 Закону України "Про передачу, примусове відчуження або вилучення майна в умовах правового режиму воєнного чи надзвичайного стану" ніхто не відміняв. Листів від Головного управління Національної поліції в Сумській області щодо передачі карти Сумського району Сумської області районній раді не надходило. Усних звернень, навіть, якщо голова перебував у відпустці також не надходило.

Стосовно правової допомоги вказав, що запити адвоката, що стосувалися фінансування оплати праці голови районної ради та працівників Сумської районної ради, надання документів щодо порядку та критеріїв встановлення виплат та інтенсивності праці працівників Сумської районної ради не стосуються суті вимог, а тому не можуть бути включені до витрат на правову допомогу.

Дослідивши наявні матеріали справи, заяви по суті справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи та об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Матеріалами справи (а.с.13) підтверджено, що позивач займає посаду заступника голови Сумської районної ради.

Судом встановлено, що керуючим справами виконавчого апарату Сумської районної ради Бояриновою Іриною було подано доповідну записку на ім`я голови Сумської районної ради Химичу В.В. , в якій Бояринова Ірина повідомила, що до неї підійшла прибиральниця службових приміщень ОСОБА_5 , яка під час прибирання, виявила, що в кабінеті голови районної ради (каб.31) з стіни знята карта Сумського району. Після обстеження разом з головним спеціалістом Радченко Л.М. та прибиральницею службових приміщень ОСОБА_5 службового кабінету було виявлено, що дійсно карта Сумського району відсутня, а на підлозі валялись залишки від оснащення карти (а.с.14, 39). На вказаній службовій записці було накладено резолюцію " ОСОБА_1 надати пояснення, 12.04.2022". Резолюцію, як визнають сторони, було накладено головою Сумської районної ради.

12.04.2022 позивачем було подано доповідну записку голові Сумської районної ради Химичу В.В. , в якій вказано, що відповідно до указу Президента України від 24.02.2022 №64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", нагальною необхідністю користування картою Сумського району Головним управлінням Національної поліції в Сумській області, у зв`язку з веденням бойових дій на території Сумського району, ним особисто була взята карта Сумського району у каб. № 31 адміністративної будівлі Сумської районної ради, за адресою: АДРЕСА_1 та передана Головному управлінню Національної поліції в Сумській області для користування (а.с.13, 40). На вказаній доповідній записці було накладено резолюцію " ОСОБА_2 підготуйте проєкт розпорядження 12.04.2022".

22.04.2022 розпорядженням голови Сумської районної ради "Про застосування дисциплінарного стягнення до ОСОБА_1 " №04-32/05 відповідно до статті 55 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", статей 147-149 КЗпП України, п.2.2.4 розділу II та додатку 4 до колективного договору, зареєстрованого в департаменті соціального захисту населення Сумської міської ради від 17.02.2021 р. № 468 та враховуючи пояснення заступника голови районної ради ОСОБА_1 щодо передачі карти Сумського району Головному управлінню Національної поліції в Сумській області від 12.04.2022, ОСОБА_1 оголошено догану за неефективне та нераціональне використання матеріально-технічних ресурсів виконавчого апарату районної ради (недодержання законодавства щодо передачі майна зі спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Сумського району до державної власності) (п.1) та визначено ОСОБА_1 усунути виявлені порушення та надати необхідні підтверджуючі документи (лист-клопотання Головного управління Національної поліції в Сумській області та акт приймання-передача) (п.2) (а.с.12, 41).

Не погоджуючись з вказаним розпорядженням від 22.04.2022, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи праву оцінку спірним відносинам, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 43 Конституції України встановлено, що кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Громадянам гарантується захист від незаконного звільнення.

Правові, організаційні, матеріальні та соціальні умови реалізації громадянами України права на службу в органах місцевого самоврядування регулює Закон України "Про службу в органах місцевого самоврядування" від 07.06.2001 №2493-ІІІ (далі - Закон України "Про службу в органах місцевого самоврядування"), який визначає загальні засади діяльності посадових осіб місцевого самоврядування, їх правовий статус, порядок та правові гарантії перебування на службі в органах місцевого самоврядування.

За приписами ст.1,2 вказаного закону служба в органах місцевого самоврядування - це професійна, на постійній основі діяльність громадян України, які займають посади в органах місцевого самоврядування, що спрямована на реалізацію територіальною громадою свого права на місцеве самоврядування та окремих повноважень органів виконавчої влади, наданих законом. Посадовою особою місцевого самоврядування є особа, яка працює в органах місцевого самоврядування, має відповідні посадові повноваження щодо здійснення організаційно-розпорядчих та консультативно-дорадчих функцій і отримує заробітну плату за рахунок місцевого бюджету.

Згідно із ч.1 ст.7 Закону України "Про службу в органах місцевого самоврядування" правовий статус посадових осіб місцевого самоврядування визначається Конституцією України, законами України "Про місцеве самоврядування в Україні", "Про статус депутатів місцевих рад", "Про вибори депутатів місцевих рад та сільських, селищних, міських голів", цим та іншими законами України.

Відповідно до ст. 3 Закону України "Про службу в органах місцевого самоврядування" посадами в органах місцевого самоврядування є:

виборні посади, на які особи обираються на місцевих виборах;

виборні посади, на які особи обираються або затверджуються відповідною радою;

посади, на які особи призначаються сільським, селищним, міським головою, головою районної, районної у місті, обласної ради на конкурсній основі чи за іншою процедурою, передбаченою законодавством України.

Так, згідно із абз.3 ч.1 ст. 10 цього ж закону прийняття на службу в органи місцевого самоврядування здійснюється, зокрема, на посаду голови та заступників голови районної ради шляхом обрання відповідною радою.

Вказані норми кореспондуються з ч.2 ст.56 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" від 21 травня 1997 року № 280/97-ВР (далі - Закон України "Про місцеве самоврядування в Україні"), відповідно до частин 1 та 2 якої районна, районна у місті рада обирає заступника голови ради. Заступник голови районної, районної у місті (у разі її створення) ради, перший заступник, заступник голови обласної ради обираються відповідною радою в межах строку її повноважень з числа депутатів цієї ради шляхом таємного голосування і здійснюють свої повноваження до припинення ними повноважень депутата ради відповідного скликання, крім випадків дострокового припинення їх повноважень у порядку, встановленому частинами третьою та четвертою цієї статті.

Таким чином посада позивача - заступник голови Сумської райради, є виборною посадою.

При цьому одним з основних принципів служби в органах місцевого самоврядування, закріплених у ст. 4 Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування», є персональна відповідальність за порушення дисципліни і неналежне виконання службових обов`язків. У свою чергу, статтею 19 цього ж Закону передбачено, що особливості дисциплінарної відповідальності посадових осіб місцевого самоврядування забезпечуються у порядку, передбаченому законом.

Окремого такого порядку цим Законом не визначено, втім згідно із ч.3 ст.7 Закону України "Про службу в органах місцевого самоврядування" на посадових осіб місцевого самоврядування поширюється дія Закону України "Про запобігання корупції" та законодавства України про працю з урахуванням особливостей, передбачених цим Законом.

Таким чином, враховуючи відсутність у Законі України «Про службу в органах місцевого самоврядування» особливої процедури притягнення заступника голови районної ради до дисциплінарної відповідальності, на вказані правовідносини поширюється порядок застосування дисциплінарного стягнення та гарантії, передбачений Кодексом законів про працю України від 10.12.1971 № 322-УІІІ (далі - КЗпП України).

Так, відповідно до ст. 147 КЗпП України за порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосовано тільки один з таких заходів стягнення: 1) догана; 2) звільнення.

Згідно із ч.1, 3 ст. 147-1 КЗпП України дисциплінарні стягнення застосовуються органом, якому надано право прийняття на роботу (обрання, затвердження і призначення на посаду) даного працівника. Працівники, які займають виборні посади, можуть бути звільнені тільки за рішенням органу, який їх обрав, і лише з підстав, передбачених законодавством.

Аналіз вказаних норм свідчить про те, що право притягнення до дисциплінарної відповідальності має виключно орган, якому надано право прийняття на роботу (обрання, затвердження і призначення на посаду) працівника (у т.ч. і працівників, які займають виборні посади).

З урахуванням обставин цієї справи, приймаючи до уваги, що посада позивача - заступника голови Сумської райради, є виборною, прийняття на яку здійснюється шляхом обрання Сумської райрадою, повноваження щодо притягнення до дисциплінарної відповідальності заступника голови покладені саме на цю раду, а не на голову райради.

Крім того, ст. 55 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», якою закріплено повноваження голови районної ради не містить положень, які б передбачали одноосібне право голови ради застосовувати дисциплінарні стягнення до посадових осіб районної ради, які займають виборні посади, зокрема, до заступника голови районної ради.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Враховуючи встановлені судом обставини справи, суд доходить до висновку, що оскаржуване розпорядження голови Сумської райради про застосування до заступника голови Сумської райради дисциплінарного стягнення було прийнято не на підставі Законів України «Про місцеве самоврядування в Україні», «Про службу в органах місцевого самоврядування», Конституції України та поза межами повноважень голови райради, а тому таке розпорядження не може відповідати критеріям правомірності, визначених в ч.2 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України, у зв`язку з чим позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Стосовно посилання представника позивача на недоведеність вчинення самого дисциплінарного проступку, суд зазначає, що вказані підстави підлягають дослідженню, у разі накладення дисциплінарного стягнення належним суб`єктом владних повноважень. Втім обставиною, що підлягає доказуванню у першу чергу є наявність чи відсутність у голови районної ради повноважень застосовувати дисциплінарне стягнення, і лише у разі наявності таких повноважень підлягають дослідженню інші обставини щодо правомірності застосування дисциплінарного стягнення. У цій справі судом встановлено, що притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_1 оскаржуваним розпорядженням було здійснено неналежним суб`єктом, що є самостійною та достатньою підставою для скасування такого розпорядження.

Суд також зауважує, що Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) у рішенні від 10 лютого 2010 року у справі «Серявін та інші проти України» зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (далі - Конвенція) зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення. У справі «Трофимчук проти України» ЄСПЛ також зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не можна розуміти як вимогу детально відповідати на кожен довід. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

Відповідно до пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Беручи до уваги наведене у сукупності, суд дійшов висновку, що відповідачами не доведено правомірності прийнятого розпорядження, у зв`язку із чим позовні вимоги підлягають задоволенню.

Щодо розподілу судових витрат, зокрема, витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 10000,00грн. та судового збору у розмірі 992,40грн., суд зазначає наступне.

Згідно зі ст. 244 Кодексу адміністративного судочинства України, під час ухвалення рішення, суд, окрім іншого, має вирішити як розподілити між сторонами судові витрати.

Відповідно до ст. 132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

У позовній заяві представник позивача просив стягнути з відповідача понесені судові витрати, які складають: 992,40грн. - сплачений судовий збір та 10000,00грн. витрат на правничу допомогу.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд зазначає, що у відповідності до ст.134 Кодексу адміністративного судочинства України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката несуть сторони. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вказаних вимог, суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

При цьому розмір витрат на правничу допомогу встановлюється судом на підставі оцінки доказів щодо детального опису робіт, здійснених адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Тобто, питання розподілу судових витрат пов`язане із суддівським розсудом (дискреційні повноваження) та суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.

При визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченому адвокатом часу, об`єму наданих послуг, ціні позову та (або) значенню справи.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, зазначено у рішеннях від 26 лютого 2015 року у справі "Баришевський проти України", від 10 грудня 2009 року у справі "Гімайдуліна і інших проти України", від 12 жовтня 2006 року у справі "Двойних проти України", від 30 березня 2004 року у справі "Меріт проти України", заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

Суд зазначає, що на підтвердження витрат, понесених на професійну правничу допомогу, мають бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі № 826/1216/16, постанові Верховного Суду від 17 вересня 2019 року у справі №810/3806/18, від 31.03.2020 у справі №726/549/19.

Як вбачається з матеріалів справи (а.с.16-19), професійна правнича допомога у цій справі надавалася позивачу адвокатським бюро "Андрія Пєтухова" в особі керуючого бюро - адвоката Пєтухова Андрія Юрійовича (далі - адвокат, Пєтухов А.Ю.).

Представником позивача для підтвердження витрат на професійну правничу допомогу до суду було подано наступні документи, в т.ч. копії: договору про надання послуг з професійної правничої допомоги з додатком №2 "Вартість надання послуг з професійної правничої допомоги, відшкодування витрат та порядок оплати", укладеного 17.05.2022 між позивачем та адвокатським бюро "Андрія Пєтухова" (далі - Договір), попередній розрахунок, ордер на надання правової допомоги, квитанція про оплату правової допомоги від 17.05.2022, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю, виданого Пєтухову А.Ю., а також, зокрема, відповідь на адвокатський запит Пєтухова А.Ю. (а.с.16-21, 22, 23, 60-64, 82-84).

Так, згідно розділу 1 "Предмет договору" Договору адвокатське бюро зобов`язується надати послуги з професійної правничої допомоги (надалі - Послуги), а саме:

Послуги з представництва та захисту інтересів Клієнта в судах різних інстанцій в усіх категоріях справ та вчинення інших дій за дорученнями Клієнта.

Послуги, що зобов`язується надати адвокатське бюро, включають:

- підготовку процесуальних документів;

- представництво та захист інтересів позивача в судах загальної юрисдикції;

- надання усних та письмових консультацій і роз`яснень з правових питань в межах предмету цього Договору;

- захист інтересів позивача у кримінальних провадженнях на різних стадіях;

- захист інтересів позивача по цивільних справах.

- складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру;

- здійснення представництва інтересів позивача в судах всіх інстанцій,

правоохоронних, інших державних органах, органах місцевого самоврядування, перед іншими особами;

- забезпечення захисту позивача від обвинувачені

- надання інших послуг у межах предмету цього Договору.

За цим Договором позивач зобов`язується прийняти надані адвокатським бюро послуги та оплатити їх вартість на умовах, визначених у цьому Договорі.

Згідно п.5 Договору вартість послуг визначається в додатку 2 до цього Договору.

Так, згідно додатку 2 до Договору визначено, що цей додаток є невід`ємною частиною Договору від 17.05.2022 №17/05/2022 та визначає порядок оплати наданих Адвокатським бюро послуг з професійної правничої допомоги (далі - послуги), а також компенсацію понесених Адвокатським бюро витрат під час надання Послуг.

Ціна цього Договору складається з обсягу наданих Адвокатським бюро Послуг за окремими дорученнями позивача і визначається згідно з рахунком виставленим адвокатським бюро позивачу.

Згідно п.4 додатку 2 до Договору розрахунок загальної вартості послуг за цим Договором складає 10000грн.

Згідно квитанції від 17.05.2022 позивачем сплачено адвокату Пєтухову А.Ю. 10000грн.

При цьому, згідно попереднього розрахунку витрат (а.с.22), відповідно до Договору позивач поніс наступні орієнтовні судові витрати у зв`язку із розглядом справи за позовом ОСОБА_1 до голови Сумської районної ради Химича В.В. про визнання протиправним та скасування розпорядження Голови Сумської районної ради Химича В.В. від 22.04.2022 №04-32/05:

- вартість складання та направлення позовної заяви про визнання протиправним та скасування розпорядження голови Сумської районної ради Химича Віктора Васильовича від 22.04.2022 №04-32/05 складає 8 000,00 грн. (вісім тисяч гривень 00 коп.);

- вартість складання та направлення, адвокатського запиту в рамках зібрання доказів для подання вищезазначеної позовної заяви складає 2 000,00 грн. (дві тисячі гривень 00 коп.).

Загальна сума витрат, яку поніс позивач у зв`язку із розглядом справи за позовом ОСОБА_1 до голови Сумської районної ради Химича В.В. про визнання протиправним та скасування розпорядження Голови Сумської районної ради Химича В.В. від 22.04.2022 №04-32/05, складає 10000грн.

Проаналізувавши зроблений представником позивача зміст поданої заяви та наданих доказів на підтвердження витрат на правову допомогу, заперечення відповідачів щодо суми судових витрат, враховуючи критерії обґрунтованості та співмірності, суд частково погоджується із запереченнями відповідачів та зауважує, що на підтвердження понесених у цій справі витрат суду не надано адвокатський запит, однак на який в подальшому Сумською районною радою було надано відповідь (а.с.65), до якої додано запитувані документи:

- розпорядження Сумської районної ради від 26.01.2021 №04-30/2 "Про вступ до виконання обов`язків голови Сумської районної ради восьмого скликання Химича В.В. ";

- рішення першої сесії Сумської районної ради від 07.12.2020;

- витяг з табелю обліку робочого часу за лютий місяць 2022 року;

- витяг з табелю обліку робочого часу за березень місяць 2022 року;

- витяг з табелю обліку робочого часу за квітень місяць 2022 року.

Так, з наданої відповіді на адвокатський запит не є зрозумілим, у зв`язку з якою саме необхідністю адвокатом запитувалися такі документи як розпорядження Сумської районної ради від 26.01.2021 №04-30/2 "Про вступ до виконання обов`язків голови Сумської районної ради восьмого скликання Химича В.В. ", рішення першої сесії Сумської районної ради від 07.12.2020, а також витяги з табелю обліку робочого часу за лютий та березень місяць 2022 року.

Також, як вбачається з попереднього розрахунку суми витрат у вартість послуг включено також таку послугу як н а п р а в л е н н я позову та н а п р а в л е н н я запиту, що не є юридичною послугою.

Разом з тим, адвокатом на виконання умов Договору складено та підписано позовну заяву у цій справі, також складено пояснення та відповідь на відзив (а.с.51-56, 77-81).

Таким чином, з урахуванням досліджених судом доказів щодо витрат на професійну правничу допомогу, суд враховуючи критерій обґрунтованості та доцільності понесених позивачем витрат, вважає за необхідне зменшити розмір витрат на правничу допомогу до 5000грн. та відшкодувати цю суму позивачу за рахунок бюджетних асигнувань Сумської райради.

Крім того, суд вважає за необхідне також стягнути на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача-2 суму судового збору в розмірі 992,40грн., сплаченого позивачем за подання позовної заяви згідно квитанції від 18.05.2022 (а.с.5).

Керуючись ст.ст. 90, 241, 242, 243, 244, 245, 246, 250, 255, 295, 297, п.15.5 Розділу VІІ Перехідні положення Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до голови Сумської районної ради Химича Віктора Васильовича (вул. Іллінська, буд. 97,м. Суми,40009), Сумської районної ради (вул.Іллінська вулиця, 97, Суми, Сумська область, 40009, код ЄДРПОУ 24004422) про визнання протиправним та скасування розпорядження - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати розпорядження голови Сумської районної ради «Про застосування дисциплінарного стягнення до ОСОБА_1 » від 22.04.2022 №04-32/05.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Сумської районної ради на користь ОСОБА_1 в рахунок повернення сплачений при подачі позову судовий збір у розмірі 992,40грн., а також витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 5000грн.

Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст судового рішення складено 11.10.2022.

Суддя І.Г. Шевченко