Ухвала суду № 106690629, 11.10.2022, Хорольський районний суд Полтавської області

Справа № 548/1267/22

Провадження №1-кп/548/158/22

У Х В А Л А

І МЕ НЕ М У КР АЇ НИ

11.10.2022 року Хорольський районний суд Полтавської області в складі:

головуючого судді ОСОБА_1

за участю секретаря судових засідань ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

захисника обвинуваченого - адвоката ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду м. Хорол клопотання прокурора ОСОБА_3 про обрання обвинуваченому ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту по кримінальному провадженню № 12021170590000211 по обвинуваченню ОСОБА_4 , у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 286 КК України,

В С Т А Н О В И В:

До Хорольського районного суду Полтавської області 17.08.2022 року надійшов обвинувальний акт за кримінальним провадженням № 12021170590000211 по обвинуваченню ОСОБА_4 , у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 286 КК України.

16.08.2022 року ухвалою слідчого судді Хорольського районного суду Полтавської області ОСОБА_4 обрано запобіжний захід у виді домашньогоарешту в нічний час доби строком на 60 діб.

Ухвалою суду від 22.08.2022 року по вказаному провадженню було призначено підготовче судове засідання.

В підготовчому судовому засіданні прокурор подав суду клопотання про продовження обвинуваченому ОСОБА_4 запобіжного заходу по даному кримінальному провадженню у вигляді домашнього арешту, мотивуючи його тим, що на даний час не перестали існувати ризики, передбачені ч. 1ст. 177 КПК України, зокрема є об`єктивні причини вважати, що обвинувачений буде переховуватися від суду, намагатиметься незаконно впливати на потерпілих та свідків по справі.

Захисник обвинуваченого адвокат ОСОБА_5 проти обрання його підзахисному запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту заперечив, посилаючись на недоведеність та недостатність заявлених прокурором ризиків, також наголосив, що, з огляду на належну процесуальну поведінку обвинуваченого, дотримання обвинуваченим своїх обов`язків можливе без обрання йому запобіжного заходу.

Обвинувачений проти обрання йому запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту заперечував, підтримав доводи свого захисника, пояснив, що має матеріальну можливість внести заставу, при визначенні розміру якої поклався на розсуд суду.

Потерпілі при розгляді клопотання присутні не були.

Представник потерпілої ОСОБА_6 - адвокат ОСОБА_7 клопотала суд про розгляд питання щодо запобіжного заходу відносно обвинуваченого ОСОБА_8 у її відсутність та відсутність її повірительки.

Заслухавши прокурора, обвинуваченого та його захисника, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що клопотання прокурора задоволеню не підлягає, а обвинуваченому ОСОБА_4 необхідно обрати запобіжний захід у вигляді застави, виходячи з наступних підстав.

Перевіряючи доводи прокурора на предмет наявності ризиків, передбачених ч. 1ст. 177 КПК України, судом встановлено, що доводи прокурора є обґрунтованими, деякі з заявлених в клопотанні ризиків існують на даний час, однак, на переконання суду, наявні підстави для застосування до обвинуваченого ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді застави.

Відповідно до ч. 1 ст. 200 КПК України прокурор, слідчий за погодженням з прокурором має право звернутися в порядку, передбаченому статтею 184 цього Кодексу, до слідчого судді, суду із клопотанням про зміну запобіжного заходу, в тому числі про скасування, зміну або покладення додаткових обов`язків, передбачених частиною п`ятою статті 194 цього Кодексу, чи про зміну способу їх виконання.

Згідно положень ч. 2 ст. 177 КПК України, підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п`ятою статті 176 цього Кодексу.

Статтею 178 КПК передбачено, що при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі, зокрема, вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; репутацію підозрюваного, обвинуваченого; дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; ризик продовження чи повторення протиправної поведінки, зокрема ризик летальності, що його створює підозрюваний, обвинувачений, у тому числі у зв`язку з його доступом до зброї.

Відповідно до ч. 1ст. 182 КК Українизастава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов`язків.

Пунктом 2 ч. 5 ст. 182КПК України встановлено, що розмір застави щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину визначається у межах від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно ч. 6ст. 182 КПК Україниз моменту обрання запобіжного заходу у вигляді застави щодо особи, яка не тримається під вартою, в тому числі до фактичного внесення коштів на відповідний рахунок, а також з моменту звільнення підозрюваного, обвинуваченого з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної слідчим суддею, судом в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, підозрюваний, обвинувачений, заставодавець зобов`язані виконувати покладені на них обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

Відповідно до ч. 4 ст. 194 КПК України, якщо під час розгляду клопотання про обрання (продовження) запобіжного заходу, не пов`язаного з триманням під вартою, прокурор доведе наявність всіх обставин, передбачених частиною першою цієї статті, слідчий суддя, суд застосовує відповідний запобіжний захід, зобов`язує підозрюваного, обвинуваченого прибувати за кожною вимогою до суду або до іншого визначеного органу державної влади, а також виконувати один або кілька обов`язків, необхідність покладення яких була доведена прокурором, зокрема, прибувати до визначеної службової особи із встановленою періодичністю; не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; утримуватися від спілкування з будь-якою особою, визначеною слідчим суддею, судом, або спілкуватися з нею із дотриманням умов, визначених слідчим суддею, судом; не відвідувати місця, визначені слідчим суддею або судом; пройти курс лікування від наркотичної або алкогольної залежності; докласти зусиль до пошуку роботи або до навчання; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну; носити електронний засіб контролю.

Так, обвинувачений ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, за яке передбачено основне покарання лише у вигляді позбавлення волі.

Однак, на думку суду, ризик того, що обвинувачений ОСОБА_4 може переховуватися від суду не є достатньо обгрунтованим прокурором, оскільки в судовому засіданні встановлено, що обвинувачений має постійне місце роботи та стабільні доходи, притягується до кримінальної відповідальності вперше, має постійне місце реєстрації та сталі соціальні зв`язки за місцем проживання, за період часу дії відносно нього запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту його умови не порушував.

Зважаючи на викладене, клопотання прокурора про застосування до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є недостатньо обгрунтованим, так як прокурором не було доведено існування зазначених ним ризиків, а також того, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.

Разом з тим, суд констатує, що по справі на теперішній час не досліджено письмові документи, не допитаний сам обвинувачений, а також свідки та потерпілі, що може створювати передумови для тиску обвинуваченого на останніх з метою зміни ними своїх показань.

Таким чином, у судовому засіданні прокурором не доведено наявність ризику того, що цей обвинувачений буде переховуватися від суду, однак підтверджені обставини, що свідчать про існування ризику того, що він може в подальшому незаконно впливати на свідків по справі.

Беручи до уваги наявність у обвинуваченого постійного місця проживання, певних соціальних зв`язків, постійного місця роботи, його майновий стан, обставини справи, процесуальну поведінку обвинуваченого, з урахуванням тяжкості інкримінованого злочину, наявності ризику, визначеного п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, який є доведеним прокурором, суд дійшов до висновку про можливість обрання обвинуваченому ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді застави, який буде достатнім для неухильного виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, при цьому ОСОБА_9 необхідно покласти обов`язки відповідно до ч. 5 ст. 194 КПК України.

На думку суду, такий запобіжний захід забезпечить належну процесуальну поведінку обвинуваченого та виконання ним процесуальних рішень по справі, а також забезпечить уникнення передумов для вчинення обвинуваченим тиску чи іншого незаконного впливу на свідків та на потерпілого або намагань незаконно впливати на свідків по справі.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 176, 177, 178, 183, 184, 186, 193, 196, 197, 201, 400 КПК України, слідчий суддя

П О С Т А Н О В И В :

Клопотання прокурора ОСОБА_3 про обрання обвинуваченому ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту по кримінальному провадженню № 12021170590000211 по обвинуваченню ОСОБА_4 , у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 286 КК України, залишити без задоволення.

Застосувати до обвинуваченого ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді застави у сумі 30 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 78 000 (сімдесят вісім тисяч) грн.

Застава може бути внесена як обвинуваченим, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок (отримувач ТУ ДСА України в Полтавській області, ЗКПО 26304855, р/р UA398201720355289002000015950 В ДКСУ м. Київ, МФО 820172, призначення платежу: для застави по кримінальному провадженню № 12021170590000211 згідно ухвали Хорольського районного суду Полтавської області від 11.10.2022 року, обвинувачений: ОСОБА_4 ) не пізніше 5-го дня з дати оголошення ухвали та надати суду документ, що підтверджує внесення коштів.

У разі внесення застави на обвинуваченого ОСОБА_4 покласти обов`язки, передбачені ч. 5ст. 194 КПК України, а саме: прибувати за кожною вимогою до суду; повідомляти суд про зміну місця свого проживання та/або місця роботи, утримуватися від спілкування із свідками у кримінальному провадженні.

Попередити заставодавця, що у разі невиконання вказаних обов`язків, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовуються у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.

У разі звернення застави в дохід держави суд вирішує питання про застосування запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень ч. 7 ст. 194 КПК України.

Якщо обвинувачений виконає всі покладені на нього цією ухвалою зобов`язання, застава повертається заставодавцю після припинення дії цього запобіжного заходу. При цьому застава, внесена обвинуваченим, може бути повністю або частково звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень. Застава, внесена заставодавцем, може бути звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень тільки за його згодою.

Ухвала суду оскарженню не підлягає.

Головуючий